Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25122/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2021. Зареєстровано: 12.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2021.
Дата набрання законної сили: 20.09.2021
Результат оскарження 20.09.2021 Апеляційний суд міста Києва: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кс/761/14645/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021000000000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/25122/21
		Провадження № 1-кс/761/14645/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   21 липня 2021 року місто Київ    
		 
		Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 подано у кримінальному провадженні № 22021000000000097 від 01.04.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.446 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 подано у кримінальному провадженні № 22021000000000097 від 01.04.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
		У клопотанні зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22021000000000097 від 01.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 446 КК України.
		 
		Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
		 
		03.10.2019 ОСОБА_4 уклав контракт з компанію «Alphard Maritime Pte. Ltd», відповідно до якого він, як керівник групи охорони (Team leader) мав надавати послуги з охорони суден в піратонебезпечних районах судноплавства.
		ОСОБА_4 під час виконання контрактних зобов`язань разом з групою охоронців, що належить даній охоронній компанії «Alphard Maritime Pte. Ltd», із зброєю та іншим військовим спорядженням, 21.07.2020 о 9.30 (UTC) в західній частині Індійського океану («відкрите море» відповідно до ст. 86 частини VII Конвенції ООН з морського права) прибув на судно «JAEGER» (прапор Маршалових островів, ІМО 9284843).
		У подальшому, 21.07.2020 у період з 12:00 (UTC) по 18.00 (UTC) ОСОБА_4 озброївшись вогнепальною зброєю - гвинтівкою Browning Ваг Match.308 та набоями до неї піднявся на місток де повідомив капітана судна громадянина України ОСОБА_7 що він захоплює судно та вимагає від капітана судна зміни курсу до порту Фуджейра (Об`єднані Арабські Емірати) та виплати йому капітаном або охоронною компанією «Alphard Maritime Pte. Ltd» грошових коштів у розмірі 500 тисяч доларів США. Для демонстрації своїх намірів та створення психологічного тиску на капітана та членів екіпажу продемонстрував споряджений набоями магазин до гвинтівки та дослав патрон у патронник вогнепальної зброї  гвинтівки Browning Ваг Match.308, а у подальшому, перебуваючи на містку здійснив постріл з гвинтівки Browning Ваг Match.308 в стелю на капітанському містку, що призвело до пошкодження елементів освітлення, та повторно висунув вимогу виконати його вказівку під погрозою застосування вогнепальної зброї.
		Вказані дії ОСОБА_4 капітаном судна «JAEGER» ОСОБА_7 та членами екіпажу, що перебували на той момент на капітанському містку, ОСОБА_8 (громадянином України)  старшим помічником капітана, матросом ОСОБА_9 (громадянином України), ОСОБА_10 (громадянином України)  другим помічником капітана, були сприйняті як погрози, що створювали небезпеку для життя та здоров`я вказаним членам екіпажу судна. 
		Капітан судна «JAEGER» ОСОБА_11 , враховуючи небезпеку застосування вогнепальної зброї до нього та членів екіпажу, віддав наказ старшому механіку ОСОБА_12 перевести машину у режим маневрування, що було виконано.
		Після цього вимоги ОСОБА_4 щодо виплати останньому грошових коштів було передано капітаном судна «JAEGER» ОСОБА_7 по супутниковому зв`язку менеджерам компанії судновласника. Переконавшись, що його вимоги щодо зміни курсу судна виконуються, ОСОБА_4 почав вести перемовини з представниками компанії судновласника щодо виплати йому грошової компенсації. Перемовини тривали до 25.07.2020. Весь цей час ОСОБА_4 демонстрував заряджену вогнепальну зброю  гвинтівку Browning Ваг Match.308 членам екіпажу судна «JAEGER» та висловлював погрози щодо її застосування у разі невиконання його вимог, постійно контролював напрямок та швидкість судна. 
		У результаті перемовин 25.07.2020 о 12:30 (UTC) капітану та представникам судноплавної компанії вдалось вмовити ОСОБА_4 здати зброю шляхом виплати йому грошових коштів з сейфу судна «JAEGER» у сумі 6 тисяч доларів США, які були надані останньому капітаном судна «JAEGER» ОСОБА_7 .
		З урахуванням цих обставин ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення вчинив піратство, тобто застосував насильство, пограбування або інші ворожі дії щодо екіпажу морського судна, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 446 КК України.
		20.07.2021 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
		 
		Обґрунтування клопотання
		 
		Як зазначає слідчий у клопотанні, 07 липня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 446 КК України. 
		У клопотанні вказано, що підозра підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7 ; пред`явлення свідку ОСОБА_7 осіб для впізнання за фотознімками від 15.04.2021; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; пред`явлення свідку ОСОБА_9 осіб для впізнання за фотознімками від 15.07.2021; показаннями свідка ОСОБА_10 ; пред`явлення свідку ОСОБА_10 осіб для впізнання за фотознімками від 28.04.2021; протокол огляду від 01.04.2021 (оглянуто відеозаписи надіслані Морською адміністрацією Республіки Маршалові острови разом з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ); повідомлення ДЗНД СБ України від 30.03.2021 про виявлення кримінального правопорушення; відповіддю ДЗНД СБ України від 07.06.2021 щодо виконання доручення.
		Слідчий у клопотанні також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, приховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Таким чином, на думку слідчого до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Слідчий у клопотанні зазначає, що інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 .
		 
		Доводи сторін.
		 
		Прокурор ОСОБА_2 підтримав клопотання, просив його задовольнити. Повідомив, що існують ризики переховування підозрюваного від слідства та суду. При цьому прокурор просив визначити ОСОБА_4 заставу у 600 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на останнього обов`язки, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
		 
		Адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на необґрунтованість ризиків для обрання найсуворішого запобіжного заходу. Зауважив на невідповідній правовій кваліфікації інкримінованого ОСОБА_4 злочину. Просив застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
		 
		Вислухавши прокурора, адвоката, підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку.
		 
		Мотивація суду
		 
		Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.
		Слідча суддя досліджує такі обставини:
		1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 (ч.1 ст.187 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України).
		2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
		3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		4.Обставини згідно ст.178КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
		5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст.194 КПК України).
		 
		Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2ст. 177 КПК України)
		 
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженні або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
		Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри ОСОБА_4 та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
		 
		Повідомлення про підозру
		 
		Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України). Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 2ст. 278 КПК України). До повідомлення про підозру також висуваються вимоги щодо змісту, визначеніст. 277 КПК України.
		Сторона обвинувачення зазначає, що 07.07.2021 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №22021000000000097 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.446 КПК України шляхом вручення її представникові ОСББ за адресою останньої реєстрації та проживання ОСОБА_4 , а саме АДРЕСА_2 .
		З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України. 
		Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 446 КК України. Оскільки санкції статі передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, відповідно, до ОСОБА_4 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		 
		Обґрунтованість підозри
		 
		Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_4 , та що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання в цілому.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справіFox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівствавід 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справіMerabishvili проти Грузіївід 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
		Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_4 інкримінується піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, здійснюється судом під час судового розгляду справи.
		Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.
		Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 щонайменше був причетний до дій, пов`язаних з піратством.
		На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочину, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити зазначений злочин.
		Зважаючи на викладене у попередніх абзацах мотивації, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 , злочину передбаченого ч. 1 ст.446 КК України.
		 
		Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,і наякі вказуєслідчий 
		 
		Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбаченихст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про п`ять таких ризиків.
		 
		Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		 
		Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є, зокрема, особливо тяжким. Ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_4 розуміючи, що він вчинив особливо тяжкий злочин проти громадської безпеки, відчуваючи страх та невідворотність майбутньому покарання за вчинене кримінальне правопорушення за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим останній може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, у зв`язку з тим, що з використанням паспортів громадянина України для виїзду за кордон останній регулярно перетинав державний кордон України, до країн Європи, Африки та Азії, у зв`язку з чим може залишити територію України.
		Сторона захисту заперечує наявність такого ризику.
		В розумінні Кримінального кодексуУкраїни інкримінований ОСОБА_4 злочин є особливо тяжкими. 
		При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1ст. 178 КПК Українислід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
		Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
		Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
		 
		Ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
		 
		В клопотанні зазначено, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, причетних до вчинення злочину, де можуть зберігатися об`єкти, які були або є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		Указане дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження. Однак в судовому засіданні прокурор не зміг надати підтверджуючих даних, щодо існування даного ризику. Тому, такий ризик не доведено.
		 
		Ризик незаконного впливу на свідків
		 
		Доводяться тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 може з`ясувати місця проживання свідків, та здійснити незаконний вплив на останніх. Крім того, наразі не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини вчинення ОСОБА_4 злочину у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків.
		 
		Ризик перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином
		 
		Обґрунтовується тим, що серед оточення ОСОБА_4 є невстановлені спільники вчинення кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали йому відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		 
		Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється
		 
		Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , має намір знову працевлаштуватися в приватну охоронну компанію щоб продовжити свою протиправну діяльність, що свідчить про його антигромадську поведінку, а також можливість продовжувати вчиняти аналогічні злочини, у зв`язку з чим вказана обставина може свідчити про ризик вчинення ОСОБА_4 інших злочинів.
		Крім того слідчий у клопотанні зазначає, що в ОСОБА_4 відсутнє постійне місце роботи на території України, а також останній не має міцних соціальних зв`язків.
		Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не вчиняв кримінальних правопорушень. Також, він може оцінювати надані доводи щодо можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, констатуючи порушення. Втім, із наданих доказів можна встановити, що стороною обвинувачення не підтверджується доказами щодо можливості вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень. Тому, такий ризик не доведено.
		Оскільки встановлено наявність трьох ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
		 
		Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
		 
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
		Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінністатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
		Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства та суду, ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
		Слідча суддя критично оцінює доводи адвоката щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж домашній арешт. 
		Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 має недостатні соціальні зв`язки для того, щоби зобов`язати його перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам встановленим судом; також, слідча суддя враховує що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, крім того в судовому засіданні встановлено, що в ОСОБА_4 не має місця реєстрації, та останній тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		 
		Застава
		 
		Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. У судовому засіданні прокурор зазначив, що розмір застави, який просить сторона обвинувачення, слід визначити у 600 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
		Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.
		Прокурор наводить на підтвердження обставини, які можуть обґрунтувати призначення застави, більшої від крайньої межі розміру застави у випадку підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Однак, на думку слідчого судді необхідно призначити розмір застави в межах, визначених законом.
		З урахуванням того, що ОСОБА_4 не має роботи, у зв`язку з чим в останнього відсутній дохід, враховуючи відсутність доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_4 , слідча суддя вважає за доцільне застосувати заставу у 200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.
		Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як існує два ризики, передбачені частиною 1статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
		З урахуванням викладеного, керуючись ст.176,183,193 КПК України, слідча суддя
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання слідчого задовольнити - частково. 
		Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком на 48 днів, терміном до 06 вересня 2021 року включно.
		Визначити ОСОБА_4 заставу у 200 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 гривень.
		Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ  26268059, отримувач  ТУДСАУ в місті Києві, МФО  820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
		У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
		У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:
		- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу прокурора, суду;
		- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
		- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадження;
		- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
		Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		   
		Слідчий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...