Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/7370/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Масові заворушення.
Надіслано судом: 13.08.2021. Зареєстровано: 13.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2021.
Дата набрання законної сили: 03.08.2021
Номер судового провадження: 11-кп/813/1628/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160000000516

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1628/21
		Номер справи місцевого суду: 521/7370/20 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.08.2021 року                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючий  суддя ОСОБА_2 ,
		судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: 
		секретарів судового засідання: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурора  ОСОБА_7 , 
		захисника  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» матеріали справи за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на ухвалуМалиновського районногосуду м.Одеси від18.06.2021року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12019160000000516 від 27.05.2019 року, щодо: 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березівка Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,- 
		 
		та
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,-
		обвинувачених за ч.2 ст.294, ст.392 КК України, -
		встановив:
		З представлених апеляційному суду матеріалів убачається, що Малиновським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження №12019160000000516від 27.05.2019рокуза обвинуваченням  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.294, ст.392 КК України.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження, під час виконання судом приписів ст.331 КПК України, відмовлено у задоволенні захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 та задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно кожного з обвинувачених, пославшись на існування підстав для продовження строку тримання під вартою, мотивуючи його тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень та існуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, які не знизилися та не відпали. 
		Ухвалою районного суду від 18.06.2021 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 16.08.2021 року, відносно обвинувачених  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 .
		Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою, районний суд врахував дані проособу кожногоз обвинувачених,які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.294, ст.392 КК України, які є особливо тяжкими та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад десять років, а також послався на існуючі ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, які на даний час існувати не перестали та не відпали. Курім того, вчинені злочини, могли потягти за собою невідворотні наслідки для життя та здоров`я людей. 
		Не погоджуючись з рішенням суду обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 кожен окремо подали апеляційні скарги, в яких:
		-обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 просять ухвалу районного суду скасувати та постановити нову, якою відмовити стороні обвинувачення у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
		-захисник ОСОБА_8 просить ухвалу першої інстанції скаути та постановити нову,якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.
		В апеляційних скаргах сторона захисту посилаються на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваної ухвали. Крім того, доводи апеляційних скарг зводяться до констатації необґрунтованого обвинувачення, висунутого кожному з обвинувачених в даному кримінальному провадженні, а також відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також, в апеляційних скаргах захисники та обвинувачений вказують на те, що розгляд клопотань сторони обвинувачення та допити потерпілих відбуваються за відсутності обвинувачених, що суперечить ст.ст.21, 22, 42 КПК України. 
		Іншими особами не було подано апеляційних скарг, а тому законність оскаржуваної ухвали перевіряється судом лише в межах апеляційних скарг, щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
		Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_11 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційних скарг та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
		Апеляційний розгляд, у відповідності до положень ст.422-1 КПК України (далі  КПК), проведено за відсутні захисника ОСОБА_10 , яка у свою чергу звернулась до апеляційного суду із заявою про розгляд поданих апеляційних скарг за її відсутності. Крім того, апеляційний розгляд проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_11 , який не заявляв клопотання про розгляд апеляційних скарг у його присутність, але його захист забезпечено захисником ОСОБА_8 .
		Частина перша ст. 404 КПК передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Стаття 370КПК передбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим. Законнимє рішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом ст. 331 КПК до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 КПК. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовую, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Апеляційний суд вважає, що розглядаючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 суд першої інстанції виконав вимоги ст.ст. 199, 331 КПК та за результатами розгляду задовольнив клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, прийняв обґрунтоване та законне рішення.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість застосування до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з огляду на те, що раніше існуючи та доведені ризики незнизились іне відпали,оскількиобвинувачені не можуть не розуміти тяжкість інкримінованих їм злочинів, а також можливість призначення їм покарання у виді позбавлення волі строком більше 10 років, у разі доведеності їх вини за результатами розгляду кримінального провадження.
		Наведені обставини, на думку апеляційного суду, в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинувачених від суду, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
		Рішенням ЄСПЛу справі«Клоот протиБельгії» визначено:«Серйозність обвинуваченняможе служитидля судупідставою дляпостановлення рішенняпро поміщеннята утриманняобвинуваченого підвартою зметою запобіганняспробі вчиненняподальших правопорушень.Однак,необхідно,щоб небезпекабула явною,а запобіжнийзахід -необхідним всвітлі обставинсправи і,зокрема,біографії тахарактеристики особи,про якуйдеться». 
		З огляду на наведене, апеляційний суд вважає непереконливими доводи сторони захисту про відсутність ризиків, які обумовлюють продовження строку тримання під вартою, оскільки тяжкість пред`явленого обвинувачення, дані про осіб обвинувачених, а також існування ризиків, на які послався районний суд, виправдовуютьпродовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому колегія суддів погоджується з оскаржуваною ухвалою відносно наявності по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.
		На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених є виправданим, оскільки в даному кримінальному провадженні існує реальний ризик можливого ухилення обвинувачених від суду, вплив на потерпілих та свідків, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується колегія суддів. 
		При цьому, апеляційний суд вважає, що продовження строку тримання обвинувачених під вартою, в даному кримінальному провадженні, не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Крім того, апеляційний суд наголошує, що колегія суддів, на даній стадії, не вправі вдаватися у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченим дій та давати оцінку обґрунтованості обвинувачення, оскільки остаточна оцінка доведеності обвинувачення у відповідності до вимог закону, буде надана лише за наслідками судового розгляду справи в районному суді, за результатами повного дослідження всіх доказів. За таких обставин, доводи захисників та обвинуваченого ОСОБА_9 щодо необґрунтованого обвинувачення, є безпідставними. 
		Що стосується доводів захисника ОСОБА_10 та ОСОБА_8 відносно того, що судом першої інстанції не було враховано, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 мають постійне місце проживання на території м. ОСОБА_17 , що свідчить про міцні соціальні зв`язки, то вказані обставини апеляційний суд вважає доведеними, однак ці обставини не можуть бути визнані апеляційним судом вирішальними в питанні застосування запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а тому ризик можливих спроб переховування останніх від суду, а також вплив на потерпілих та свідків, виправдовує необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід може виявитися нездатним забезпечити виконання обвинуваченими, покладених на них обов`язків.
		Крім того, апеляційний суд, вирішуючи питання про можливість застосування до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу, враховує той факт, що останні раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, а також злочини проти громадського порядку та моральності.
		Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК, які є перешкодою для продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як районним судом, так і колегією суддів апеляційного суду, встановлено не було.
		Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
		За таких обставин, апеляційний суд вважає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків, що безпосередньо може вплинути на дотримання розумних строків судового розгляду.
		З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК, та існування реальної потреби завершити судовий розгляд кримінального провадження.
		Одночасно, апеляційний суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання обвинуваченого під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.331 КПК, а сторона захисту не позбавлена можливості надати суду документи на підтвердження доводів щодо неможливості подальшого утримання обвинувачених під вартою, або зміни обставин, які свідчать про нівелювання врахованих раніше ризиків. 
		Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_11 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, в тому числі і з огляду на правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченим злочинів, а тому вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризику можливого переховування останніх від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК. 
		Оскільки доводи сторони захисту про відсутність підстав для продовження строку тримання їх під вартою не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали та зміни запобіжного заходу на більш м`який. 
		Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
		Одночасно, враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_11 певний час перебувають під вартою, а судовий розгляд кримінального провадження відбувається за їх відсутності, апеляційний суд вважає за необхідне звернути особливу увагу районного суду на положення ст.ст. 21, 22, 42 КПК, відповідно до яких обвинувачені мають право на доступ до правосуддя, надавати у судовому засідання свої докази на заперечення висунутого їм обвинувачення та мають права, які вони можуть реалізувати у судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		Апеляційний суд звертає увагу районного суду на те, що розгляд кримінального провадження має відбуватись за присутності обвинувачених, що є одним з їх прав закріплених Конституцією України та КПК України. 
		За наведених обставин, незважаючи на підстави видалення обвинувачених з зали судового засідання, у разі належної поведінки обвинувачених та виконання ними вимог суду щодо порядку в судовому засіданні в подальшому, суду першої інстанції слід розглянути питання щодо розгляду кримінального провадження за участю обвинувачених. 
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,- 
		постановив:
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11  залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18.06.2021 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12019160000000516 від 27.05.2019 року,  залишити без змін.
		Звернути увагу районного суду, щодо необхідності вирішення питання, відносно забезпечення участі обвинувачених у судових засіданнях, з метою дотримання вимог ст..ст.21, 22, 42 КПК України.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...