Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1942/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2021. Зареєстровано: 13.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2021.
Дата набрання законної сили: 12.08.2021
Номер судового провадження: 2185 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" серпня 2021 р. Справа № 905/1942/20 
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.,
		за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
		представники сторін у судове засідання не з`явились;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область ( вх. №2185 Д/3), на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.04.2021 (повний текст ухвали складено 20.04.2021, суддя Матюхін В.І.) у справі №905/1942/20 
		за позовом Маріупольського міського центру зайнятості, м. Маріуполь, Донецька область,
		до Головного управління ДФС у Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область,
		про стягнення 88 398,38грн,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2021 у справі №905/1942/20 позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області задоволено; стягнуто 88 398, 38 грн повернення допомоги по безробіттю, виплаченої громадянину ОСОБА_1 , 2102,00грн витрат зі сплати судового збору.
		17.03.2021 господарським судом Донецької області на виконання рішення від 01.02.2021 у справі №905/1942/20 видано відповідний наказ.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20 заяву Головного управління Державної фіскальної служби України про заміну сторони у виконавчому провадженні повернуто заявнику без розгляду.
		Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що скаржником не дотримано порядку подання до суду заяв та клопотань, а саме  не надано доказів направлення заяви про заміни сторони виконавчого провадження іншій стороні. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий заявником фіскальний чек не може бути доказом направлення позивачу копії заяви про заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки належним та допустим доказом виконання вимог статті 170 ГПК України є надання заявником фіскального чеку про здійснення поштової операції та опису вкладення до цінного листа.
		Головне управління Державної фіскальної служби України з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20 скасувати та направити справу для розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби України зазначало те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не визначено обов`язок особи, яка звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, здійснювати направлення копії такої заяви іншим учасникам справи саме із описом вкладення, у зв`язку з чим фіскальний чек про здійснення поштового відправлення є належним та допустим доказом виконання вимог положень частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.07.2021 для розгляду справи №905/1942/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2021 у справі №905/1942/20 поновлено Головному управлінню ДФС у Донецькій області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20; призначено справу до розгляду на 12.08.2021 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань № 117; встановлено учасникам справи строк до 10.08.2021 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу,заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги даної апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; витребувано у господарського суду Донецької області справу №905/1942/20.
		28.07.2021 від господарського суду Донецької області до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1942/20.
		У судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату та час розгляду справи, керуючись основними принципами господарського судочинства, у тому числі розумності строків розгляду справи, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також враховуючи, що явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №905/1942/20 за відсутністю учасників справи. 
		Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою заяву про заміну сторони виконавчого провадження повернуто заявнику без розгляду.
		Положеннями статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
		За приписами частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
		Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
		У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. 
		Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
		Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження.
		Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
		Правонаступництво як інститут процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом матеріального права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
		Правонаступництво як інститут господарського процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
		З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2021 до господарського суду Донецької області від Головного управління Державної фіскальної служби України надійшла заява, в якій заявник просив здійснити заміну сторони виконавчого провадження з Головного управління ДФС у Донецькій області на правонаступника  Головне управління ДПС у Донецькій області.
		Головним управлінням ДФС у Донецькій області до заяви про заміну сторони виконавчого провадження додано, зокрема, фіскальний чек про направлення рекомендованого листа з ідентифікатором 8754101263383 Маріупольському міському центру зайнятості (ММЦЗ).
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. 
		До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
		У свою чергу, порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані законом «Про поштовий зв`язок», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).
		Пунктом 2 цих Правил визначені такі поняття: адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці; одержувач - адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.
		Так, відповідно до п. 12 Правил поштові відправлення поділяються на дві групи: внутрішні (пересилаються в межах України) та міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом).
		До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю (пункт 8 Правил).
		За п.10 цих Правил оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури.
		Одночасно статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» встановлено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
		Отже, з аналізу наведеної статті та пункту 2 Правил вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного поштового відправлення.
		При цьому таке відправлення може бути рекомендованим з оголошеною цінністю (в такому разі складається опис вкладення) та без оголошеної цінності (в даному випадку опис вкладення не складається).
		Згідно системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є надання опису вкладення у цінний лист для підтвердження направлення лише позовної заяви (ст.172 ГПК України), апеляційної скарги (ст.259 ГПК України), касаційної скарги (ст.291 ГПК України).
		Для решти заяв по суті справи (відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи на позов або відзив) та для заяв/клопотань з процесуальних питань наявність опису вкладення у цінний лист, а відтак - направлення рекомендованого листа з оголошеною цінністю, нормами чинного процесуального законодавства не вимагається.
		Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що виходячи із системного аналізу змісту положень ч. 2 ст. 170 і статей 172, 221, 244, 259, 291 ГПК України, слід дійти висновку, що чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення, і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги.
		Наведений висновок викладений у постанові Верховного суду від 17.12.2020 у справі №911/4670/13.
		Враховуючи, що положеннями чинного Господарського процесуального кодексу України не вимагається обов`язкова наявність опису для відправлення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а опис вкладення у цінний лист складається лише для поштового відправлення з оголошеною цінністю, то апелянтом надано належні та допустимі докази направлення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні іншій стороні у справі рекомендованою кореспонденцією без оголошеної цінності, у зв`язку з чим судом першої інстанції здійснено помилковий висновок про недотримання заявником вимог частини 2 ст.170 ГПК України та передчасно повернуто заяву відповідача про заміну сторони виконавчого провадження без розгляду.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та є підставою для її скасування.
		Згідно зі ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, судом апеляційної інстанції встановлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що призвели до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, вказане є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області та скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20 з подальшим направленням справи №905/1942/20 до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про прийняття заяви про заміну сторони виконавчого провадження до розгляду.
		У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 271, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 277, 280-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.04.2021 у справі №905/1942/20 - задовольнити.
		Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.04.2021 у справі № 905/1942/20 - скасувати.
		Справу № 905/1942/20 передати до господарського суду Полтавської області на стадію вирішення питання про прийняття скарги до розгляду відповідно до Розділу VІ Господарського процесуального кодексу України.
		Розподіл сум судового збору за подання апеляційної скарги здійснити господарському суду Донецької області за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 13.08.2021 
		 
		Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
		 
		Суддя О.Є. Медуниця 
		 
		Суддя Л.Ф. Чернота

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...