Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/11539/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2021. Зареєстровано: 14.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2021.
Дата набрання законної сили: 04.08.2021
Номер судового провадження: 852/3471/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		04 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11539/19
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
		 суддів: Мельника В.В., Лукманової О.М., 
		за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 р. (суддя Кучма К.С.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі
		 
		в с т а н о в и В:
		 
		18.11.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі, де просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 1549 від 15.04.2017 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 138 о/с від 18.04.2017 р. в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпропетровського відділу поліції.
		Поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_1 .
		Стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 р. по день поновлення на службі.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Рішення суду мотивоване тим, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача грунтується на самостійних правових підставах.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд перебрав на себе дискрецію повноважень органу (роботодавця), який повинен у висновку викласти конкретні обставини дисциплінарного правопорушення. Крім того, в рішенні суду зазначено про наявний сумнів в належному виконанні службових обов`язків позивача, що є підставою для звільнення, хоча відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, має встановити факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем, його вину та інші обставини, що мають враховуватися при вирішенні питання про дисциплінарну відповідальність. Окрім цього, звертає увагу, що судом не надано оцінку доводам позивача щодо порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності в порушення норм ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС, оскільки в статті зазначено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. Так, дисциплінарний проступок був в квітні 2016 р., а дисциплінарне стягнення накладене в квітні 2017 р., тобто, з пропуском шестимісячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. 
		На апеляційну скаргу позивача відповідачем наданий відзив, де просили рішення суду залишити без змін.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просила задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
		Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та, вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним.
		З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2001 р., а з 07.11.2016 р.  в органах Національної поліції України у званні майора поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
		Згідно довідки ГУ НП в Дніпропетровській області № 45/20-3187 від 28.12.2019 р. «Про наявність дисциплінарних стягнень» встановлено, що станом на 23.12.2019 р. за обліками сектору кадрового забезпечення Дніпровського відділу поліції НП в Дніпропетровській області  ОСОБА_1 за час служби в ОВС до дисциплінарної відповідальності притягувався раз наказом ДМУ від 18.10.2012 р. № 913 за порушення службової дисципліни, що виразилося у не інформуванні керівництво ДМУ про факти підробки документів громадянина ОСОБА_2 , що призвело до порушення п. 2.1 наказу МВСМ України від 04.10.2003 р. № 1155, застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани, строк дії стягнення закінчене 10.04.2012р.
		За час служби в НП України до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 15.04.2017 р. № 1549 за порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 ДС ОВС України, п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівників поліції, абзацу 1,2 п, 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 1179-16, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно  етичних якостей поліцейського, застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2016 р. прокуратурою Харківської області під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42016000000002964 за ч.4 ст. 87 КК України та № 42017220000000224 за ч.2 ст. 365 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НПУ та УКР ГУНП в Харківській області встановлена причетність до вчинення кримінальних правопорушень поліцейських Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 
		06.04.2017 р. майора поліції ОСОБА_1 прокуратурою Харківської області затримано в порядку ст. 208 КПК України, 07.04.2017 р. оголошено повідомлення про підозру за ч.4 ст. 187 КК України. 08.04.2017 р. ОСОБА_1 Червонозаводським районним судом міста Харкова обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.
		Крім того, з матеріалів справи слідує, що на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1426 від 07.04.2017 р. проведене службове розслідування, за висновком чого запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог статей 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накласти на старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Як зазначив представник відповідача під час слухання справи, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування, якими підтверджується наявність в діях старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку порушенні вимог 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
		З матеріалів справи слідує, що в ході службового розслідування встановлено, що 16.04.2016 р. до чергової частини Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП звернулась громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про скоєння крадіжки грошових коштів в особливо великих розмірах, ювелірних виробів та зникнення її чоловіка ОСОБА_4 , заявниця ОСОБА_3 повідомила, що за місцем її мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вона виявила відсутність ротових коштів у розмірі 1 420 000 доларів США, 156 000 Євро, золотих виробів з дорогоцінними камінцями на загальну суму приблизно 200 000 доларів США, які знаходились у неї на зберіганні та належали її подрузі ОСОБА_5 . Відомості за вказаним фактом 17.04.2016 були внесені до СРДР Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП за № 12016040440001001 за ч. 1 ст. і 85 КК України.
		Також, ОСОБА_3 повідомила, що її чоловік ОСОБА_6 15.04.2016 приблизно о 21.00 зник з місця їх спільного мешкання, поїхавши у невідомому напрямку на автомобілі «ВАЗ 212140», н.з. НОМЕР_1 . Відомості за даним
		фактом 17.04.2016 були внесені до ЄРДР Дніпровського РВП Дніпровського ВГІ ГУНП за № 12016040440001002 за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Однак, поліцейські і керівники Дніпровського районного відділення поліції та Дніпровського відділу поліції ГУНГІ, яким було доручено проведення повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування у вищезазначених кримінальних провадженнях, свої обов`язки не виконали, що призвело до грубих порушень службової дисципліни та резонансної надзвичайної події за участю поліцейських Дніпропетровської області.
		За результатами проведених прокуратурою Харківської області слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях №42016000000002964 від 20.10.2016 та №42017220000000224 від 16.03.2017 ГУНП стало відомо, що громадянки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у приватному порядку звернулися до поліцейських Дніпровського ВП ГУНП щодо сприяння розшуку громадянина ОСОБА_4 грошових коштів та ювелірних виробів.
		Розшуком грошей та ювелірних виробів (не в межах розпочатих кримінальних проваджень) почав займатись заступник начальника відділу карного розшуку Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області підполковник поліції ОСОБА_7 , який у свою чергу залучив до цього наближених до себе поліцейських карного розшуку, а саме: майора поліції ОСОБА_8 , підполковника поліції ОСОБА_9 , майора поліції ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_10 , які у подальшому зустрілися з ОСОБА_3 , з метою з`ясування обставин зникнення її чоловіка та майна.
		У ході пошукових заходів вказаними поліцейськими Дніпровського ВП ГУНП було встановлено, що ОСОБА_6 втік разом із своїм двоюрідним братом ОСОБА_11 та встановлено їх місцезнаходження.
		Після цього, 21.04.2016 за місцем мешкання ОСОБА_11 , поліцейські ВКР Дніпровського ВП ОСОБА_10 та ОСОБА_1 вимагали у його співмешканки ОСОБА_12 , під загрозою фізичної розправи, видати грошові кошти та золоті вироби, що міг залишити ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .
		Надалі було встановлено, що майор поліції ОСОБА_8 , підполковник поліції ОСОБА_9 , майор поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_10 06.05.2016 отримали інформацію стосовно місця переховування ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у місті Павлограді, Дніпропетровської області.
		По прибутті за встановленою ними адресою зазначені поліцейські із застосуванням фізичного насильства та під загрозою застосування зброї завели  ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у квартиру, яку ті винаймали, та під час обшуку забрали дві сумки з викраденими ОСОБА_4 грошовими коштами та ювелірними виробами, а саме: 1 370 000 доларів США, 156 000 євро, ювелірні золоті вироби з дорогоцінним камінням на загальну суму приблизно 200 000 доларів США та інші предмети. Після цього, видавши ОСОБА_4 та ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, наказали їм невідкладно покинути територію Дніпропетровської області.
		За вказаним фактом прокуратурою Харківської області 20.10.2016 розпочато кримінальні провадження № 42016000000002964 за ч. 4 ст. 187 КК України та 16.03.2017 № 42017220000000224 за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Таким чином, судом встановлено, що в основу службового розслідування покладені факти, за якими порушені кримінальні провадження, та які на час розгляду справи не закінчені, вирок відсутній.
		Також судом встановлено, що під час службового розслідування не встановлені інші самостійні факти, що підтверджували б, саме, скоєння позивачем дисциплінарного проступку.
		Так, суд не заперечує, що порядок проходження служби в поліції на час видання ГУНП оскаржуваних наказів регламентувався спеціальним законодавством, в тому числі, Законом України «Про Національну поліцію» Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-1У, дію якого, відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» було поширено на поліцейських до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», Присягою працівника Національної поліції, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, які вимагають від працівників поліції дотримуватись порядку та правил, встановлених законодавством України, Присягою, статутами, нормативними актами МВС України та наказами начальників, які видаються в межах їх повноважень; завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну та службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, не вчиняти дій, які можуть привести до втрати незалежності та об`єктивності при виконанні службових обов`язків, з гідністю нести високе звання поліцейського.
		Але службовим розслідуванням не встановлені факти, що свідчили б про порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту, Присяги, нормативних актів МВС України чи ін.
		Крім того, суд зазначає, що в основу службового розслідування покладені факти, за якими порушені кримінальні справи, але вирок по справі відсутній, а позивач згідно ст. 63 Конституції України скористався своїм правом та відмовився давати будь  які пояснення.
		Статтею 2 КК України передбачено, що « 1.Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		2. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».
		З урахуванням приписів ч,1 ст. 62 Конституції України суд зазначає, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть наявні усі правові підстави для звільнення позивача з посади згнідно положень п. 10 ч.1 ст. 77 Запкоун України «Про Національну поліцію». 
		Тобто, як слідує з матеріалів справи, на час розгляду справи вина позивача в скоєнні кримінального злочину не встановлена обвинувальним вироком суду, пояснення позивача відсутні, сдужбовим розслідуванням не встановлено, самостійно доведених фактів, що підтверджувкали б порушення позивачем службової дисципліни та докази, які б підтвероджували б наявність в діяїх прозивача ознак дисциплінарного правопорушення, однак, судом встановлено, що застосоване дисциплінарне стягнення до позивача за той факт, що порушені кримінальні провадження.
		Таким чином судом встановлено, що службовим розслідуваннями факт порушення  ОСОБА_1 службової дисципліни не встановлений.
		Так, з матеріалів справи слідує, що пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» від 15.04.2017 року № 1549 за порушення службової дисципліни, вимог статей 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, пункту 1, 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накладено на старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції  ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
		Підставою для прийняття вказаного наказу стало те, що прокуратурою Харківської області під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42016000000002964, розпочатого 20.10.2016 року за ч.4 ст.187 КК України та № 42017220000000224, розпочатого 16.03.2017 року за ч.2 ст.365 КК України, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НГТУ та УКР ГУНП в Харківської області встановлено причетність до вчинення кримінальних правопорушень поліцейських Дніпровського ВП ГУНП, серед яких є і майор поліції ОСОБА_1 .
		Також встановлено, що на підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 15.04.2017 року №1549 наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року № 138 о/с звільнений за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1  старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції з 18.04.2017 р.
		Оскільки позивача звільнено зі служби на підставі п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач в силу ч.2 ст. 71 КАС України(в редакції до 15.12.2017 р.) має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведене у Дисциплінарному статуті.
		Правова позиція щодо неможливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 р. по справі № 50/8550/18, від 28.02.2020 по справі № 818/1274/17, від 30.07.200 р. по справі № 802/1767/17-а.
		Як слідує з наказу ГУ НП в Дніпропетровській області № 1549 від 15.04.2017 р.  ОСОБА_1 порушив п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».
		Так, статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що « 1. Поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського», але службовим розслідуванням не встановлено який, саме, дисциплінарний проступок ним вчинений. 
		Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» встановлено, що «Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		Згідно статтей 2, 5 Дисциплінарного сатуту «Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни» та «за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом».
		Відповідно статті 14 Дисциплінарного статуту «З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування».
		Статтею16 Дисциплінарного статуту передбачено, що «Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
		У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. 
		Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення».
		Таким чином, чинним законодавством передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. 
		Як вбачається з матеріалів справи, події, які стали підставою для порушення кримінальних проваджень відбувалися в квітні  травні 2016 р., а позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності - в квітні 2017 р. (накази ГУНП в Дніпропетровській області № 1549 від 15.04.2017 р. та № 138 о/с від 18.04.2017 р.), тобто, з дня вчинення проступку минув рік.
		Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 15.04.2017 року № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.04.2017 року №138 о/с «По особовому складу» в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Згідно з частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
		Разом з цим, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначені Порядком виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України 06.04.2016 року №260.
		Згідно з п. 9 Розділу 1 Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
		Відповідно до абзацу 1 п. 6 Розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
		В даному випадку зі змісту Порядку №260 випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного 1 місяця їх служби.
		Згідно з наданої суду довідки №94 від 03.01.2020 р. середньоденне грошове забезпечення позивача становить 207,50грн. 
		З сум нарахованого грошового забезпечення поліцейських утримується військовий збір 1,5% та податок на доходи фізичних осіб (18%), який відповідно до постанови КМУ від 15.01.2004 року № 44 підлягає повній компенсації.
		Таким чином, після утримання податків розмір середньоденного грошового забезпечення складає 204,39грн.
		Враховуючи відсутність вини позивача в розгляді спору більше одного року, колегія суддів вважає, що період з 18.04.2017 року по 04.08.2021 року є вимушеним прогулом і складає 1566 робочих днів.
		З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 р. до дати винесення судом рішення про поновлення позивача на посаді  04.08.2021 року у розмірі 320 074,74 грн (204,39грн. х 1566 днів).
		Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Отже, рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з 18.04.2017 р. підлягає негайному виконанню.
		Відповідно пункту 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
		Отже, сума в розмірі 6336,09 грн (204,39грн. х 31 день), що складає суму стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.
		Згідно зі ст.ст.315, 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нову постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
		Керуючись ст.ст. 315,317,321,322,325 КАС України, суд - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 р.  скасувати та прийняти нову постанову.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» № 1549 від 15.04.2017 р. в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 138 о/с від 18.04.2017 р. в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпропетровського відділу поліції.
		Поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_1 .
		Стягнути з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2017 р. по 04.08.2021 р. в розмірі 320 074,74 грн.
		Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 6 336,09 грн.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		 
		 
		Головуючий - суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяВ.В. Мельник 
		 
		 суддяО.М. Лукманова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...