Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1337/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2021. Зареєстровано: 15.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2021.
Дата набрання законної сили: 12.08.2021
Номер судового провадження: К/9901/27764/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 серпня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 280/1337/20
		адміністративне провадження № К/9901/27764/21 
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Державного бюро розслідувань на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 280/1337/20 за позовом    ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій та визнання протиправними і скасування наказів, 
		ВСТАНОВИВ:
		29 липня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного бюро розслідувань, третя особа - ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням   заяв про збільшення позовних вимог,   просила:
		 
		-   визнати протиправними дії Державного бюро розслідувань по виданню наказу від 30.01.2020 року № 79-ос про проведення службового розслідування та наказу від 18.02.2020 № 107-ос про продовження строку проведення службового розслідування до 20.03.2020;
		 
		-   визнати противоправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 30.01.2020 № 79-ос;
		 
		-   визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 18.02.2020 № 107-ос, про продовження строку проведення службового розслідування до 20.03.2020;
		 
		-   визнати противоправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 18.03.2020 № 183-ос про призначення службового розслідування;
		 
		-   визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 15.04.2020 № 127с, про продовження строку проведення службового розслідування до 20.05.2020;
		 
		-   визнати противоправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 18.05.2020 № 216 про призначення службового розслідування;
		 
		-   визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 18.06.2020 № 274 про продовження строку проведення службового розслідування до 20.07.2020;
		 
		-   визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 16.07.2020 № 345, про призначення службового розслідування.
		 
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
		 
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі № 280/1337/20 було скасовано та прийнято нове рішення.
		 
		Позов задоволено частково.
		 
		Визнано противоправними та скасовано п. 4 наказів Державного бюро розслідувань від 30.01.2020 № 79-ос; від 18.03.2020 № 183-ос; від 15.04.2020 № 127с; від 18.05.2020 № 216; від 18.06.2020 № 274; від 16.07.2020 № 345 в частині відсторонення ОСОБА_1 , першого заступника Директора Територіального управління Державного бюро розслідування, від виконання посадових обов`язків.
		 
		В решті позову відмовлено.
		 
		Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог  статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -  КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені  КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
		 
		За правилами частини першої  статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		 
		Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		 
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		 
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		 
		Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		 
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		 
		Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржує судові рішення з підстав, викладених у п.1, 3 ч.4 ст.328 КАС України. 
		 
		Скаржник вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема, статті 1, ч.1 та 6 статті 14, ч.1 та 2 статті 24, ч.1 та 2 статті 25 Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
		 
		Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
		 
		Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
		 
		Крім того, скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції не було враховано правову позицію Верховного Суду України у справах №160/7402/18, №804/14131/15, №815/622/17.
		 
		При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
		 
		Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
		 
		Таких висновків заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить по тексту загальні посилання на приклади постанов Верховного Суду з їх цитуванням, без зазначення конкретного висновку, який заявник касаційної скарги вважає таким, що не був застосованим судом апеляційної інстанції.
		 
		Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішенням суду апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
		 
		У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.
		 
		З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
		 
		Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
		 
		Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
		Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
		 
		Керуючись статтею    248, пунктом 4 частини п`ятої статті    332 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Державного бюро розслідувань на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 280/1337/20 за позовом    ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій та визнання протиправними і скасування наказів - повернути скаржнику.
		 
		Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                Н.А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...