Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1477/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2021. Зареєстровано: 15.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2021.
Дата набрання законної сили: 11.08.2021
Номер судового провадження: К/9901/11674/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 серпня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 440/1477/20
		адміністративне провадження № К/9901/11674/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючої судді  - Блажівської Н.Є.,
		суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
		за участі:
		секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
		представників Позивача: Гунька О.В., Смольського Ю.С.,
		представника Відповідача: Мулик К.К.,
		розглянувши у режимі відеоконференції касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
		на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 1 липня 2020 року (суддя Алєксєєва Н.Ю.)
		та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (головуючий суддя: Ральченко І.М., судді: Чалий І.С., Бершов Г.Є.)
		у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»
		до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі також - Позивач, ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податку ДПС (правонаступник - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; надалі також - Відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року №0000075408.
		Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішенням Відповідача, прийнятого за результатами позапланової виїзної перевірки, оскільки Позивачем було виконано всі необхідні умови згідно з пунктом 15 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (надалі також - ПК України): сплачено постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, як кінцевим споживачем такого підакцизного товару, та отримано від постачальника зареєстровану акцизну накладну; використано отримане паливо для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Стверджував, що інших умов використання вказаної норми ПК України не передбачає, натомість пункт 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України жодним чином не обмежує право використання цього пункту виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального та сплачують його безпосередньо до бюджету, оскільки акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо. Також посилався на індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 3 червня 2019 року №2528/6/9999-15-02-02-15/ІПК, згідно з якою платник податку на прибуток на загальних підставах, який сплачує акцизний податок, має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого за такий податковий (звітний) період за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних під категоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД.
		1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, позов задоволено. 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що Позивачем сплачено грошові кошти за придбане у ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» дизельне паливо, що підтверджено платіжними дорученнями, а тому, на підставі пункту 15 підрозділу 4 розділу XX ПК України Позивач мав право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету на суму акцизного податку, сплаченого за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД та були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
		1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
		У касаційній скарзі Відповідач вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, наполягаючи на необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду у постанові від 21 липня 2020 року у справі №160/4438/19, просить Суд скасувати оскаржені рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає про обґрунтованість оскаржених судових рішень, тому просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		В період з 27 грудня 2019 року по 4 лютого 2020 року (термін проведення перевірки продовжувався на 10 робочих днів з 22 січня 2019 року згідно з наказом Офісу ВПП ДПС від 16 січня 2020 року №43) Офісом ВПП ДПС проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» з питань повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за 2018 рік та 9 місяців 2019 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, за результатами якої складено акт від 11 лютого 2020 року №11/28-10-54-08/00191282.
		В акті перевірки зазначено про порушення Позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, а саме: завищення показника зменшення нарахованої суми податку (рядок 16 Декларації) за 2018 рік - 126303921,00 грн, за 9 місяців 2019 року - 64745075,00 грн; заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 ) Декларації за 2018 рік - 126303921,00 грн, за 9 місяців 2019 року - 64745075,00 грн.
		10 березня 2020 року Офісом ВПП ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000075408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за податковими зобов`язаннями в розмірі 191048996,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47762249,00 грн.
		3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
		Скаржник наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано залишено поза увагою безпідставне зменшення Позивачем податку на прибуток на суму акцизного податку, сплачено платником в ціні товару на підставі пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що призвело до подвійного зменшення витрат: при визначенні фінансового результату - у складі витрат при списанні ТМЦ (форма 2 «Звіт про фінансові результати), так і при визначені податкового зобов`язання з податку на прибуток за поточний податковий період шляхом зменшення податку на прибуток до сплати на суму акцизного податку.
		Пояснює, що виникнення спірних правовідносин зумовлено різним трактуванням сторонами у цій справі норми пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тому вважає, що оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема неправильним тлумаченням закону, а саме пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		Стверджує, що тлумачення змісту пункту 15 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України має здійснюватись логічним та системним способом, в сукупності з нормами ПК України, які регламентують порядок сплати акцизного податку. Стаття 212 ПК України визначає суб`єктів, які є платниками акцизного податку, з аналізу якої слідує, що по спірній операції платником акцизного податку в розумінні цієї норми є ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», оскільки з системного аналізу норм ПК України слідує, що сплаченим акцизний податок може бути виключно в тому разі, коли його було сплачено у встановлений спосіб до державного бюджету, тож об`єкт оподаткування за операцією з реалізації пального виникає саме у ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (продавця пального) відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 ПК України. 
		Тому вважає, що за змістом приписів пункту 15 підрозділу 4 розділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України податок на прибуток зменшується виключно на суму сплаченого до бюджету акцизного податку, а не на користь продавця у складі ціни товару.
		Наполягає на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі №160/4438/19 та застосованого судом апеляційної інстанції з підстав нечіткості законодавчого формулювання цієї норми щодо сплати акцизного податку (у складі ціни товару чи безпосередньо до бюджету); та враховуючи подальше виключення з ПК України цієї норми згідно з Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внаслідок імплементації норм протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування. 
		Також зауважує, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права не врахувавши експертного висновку Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидата юридичних наук Венецької М.В., наданого Відповідачем, натомість взявши до уваги наданий Позивачем висновок експертного дослідження, а також вважає безпідставним перехід суду першої інстанції до розгляду справи у порядку письмового провадження з огляду на виникнення технічних перешкод щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що є підставою для відкладення судового розгляду відповідно до частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) 
		3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
		У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає, що є платником податку на прибуток на загальних підставах в розумінні вимог ПК України, у своїй діяльності експлуатує 101 одиницю транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД та транспортні засоби, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, тому є споживачем палива і сплачує акцизний податок у складі ціни на спожите паливо, а відтак має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за відповідний податковий (звітний) період.
		Вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано на взято до уваги висновок науково-правової експертизи Інституту держави та права ім.В.М.Корецького та надано відповідну оцінку наданому Відповідачем доказу.
		Оскільки виявлені контролюючим органом в ході перевірки порушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні матеріального закону та винесені з дотриманням норм процесуального права. 
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		Відповідно положень статті 341 КАС України касаційний суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII (набрав чинності 1 січня 2018 року) підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив пунктом 15, за яким податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
		Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.
		Згідно з пунктом 215.1. статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема пальне.
		Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України важкі дистиляти (газойль) класифікуються у товарних підкатегоріях, зокрема 2710 19 43 00, 2710 19 46 00 та 2710 19 47 00, згідно УКТ ЗЕД.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивач в процесі господарській діяльності використовує транспортні засоби, що класифікуються згідно кодів УКТ ЗЕД 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 та обліковуються на бухгалтерському рахунку 1010600000 «Основні засоби - первісна вартість», а саме:
		гірничий цех: вантажопідйомністю понад 75 т, що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10, а саме: 9 автосамоскидів САТ-7770 (вантажопідйомністю 90 т), 11 автосамоскидів Ніtасhі ЕН3500АСІІ (вантажопідйомністю 180 т), 43 автосамоскидів САТ-785С (вантажопідйомністю 136 т) та 19 автосамоскидів НО-785-5 (вантажопідйомністю 91 т);
		залізничний цех: тепловози (локомотиви дизель-електричні) ТЕМ-7 у кількості 2 шт., ЧМЕ-3 у кількості 17 шт., що згідно з УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, що підтверджується інвентарними картками обліку необоротних активів та технічними паспортами на кожну одиницю вищезазначеного транспортного засобу відповідно до визначеної моделі, марки, перелік яких наведено у додатку 1, 2 до акту перевірки.
		Для вказаних транспортних засобів Позивачем протягом 2018 року та 9 місяців 2019 року придбано дизельне паливо, яке є важкими дистилятами (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, згідно з УКТ ЗЕД у постачальника ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», згідно з укладеними договорами №842/2/2118 від 1 серпня 2019 року та №890/2/2118 від 22 червня 2018 року, а саме: протягом 2018 року поставлено дизельне паливо в загальній кількості 35 744 360 кг та/або 42 569 303,66 л, у тому числі списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 23159146,08 кг на загальну суму акцизу 126303921 грн (I квартал 2018 року на суму акцизу 36 816 878 грн; IІ квартал 2018 року на суму акцизу 57460982 грн; ІII квартал 2018 року на суму акцизу 20465265 грн; IV квартал 2018 року на суму акцизу 11560798 грн); протягом 9-ти місяців 2019 року поставлено дизельне паливо в загальній кількості 19614225,98 кг та/або 25472452,85 л, у тому числі списано за товарними підкатегоріями 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10 - 1282 829 кг на загальну суму акцизу 64745079 грн (I квартал 2019 року на суму акцизу 9326373 грн; II квартал 2019 року на суму акцизу 20551143 грн; III квартал 2019 року на суму акцизу 34867563 грн).
		Придбання Позивачем дизельного палива підтверджується належними первинними документами, а саме: платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі, актами приймання нафтопродуктів за кількістю, видатковими та залізничними накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними та акцизними накладними.
		Позивачем задекларовано у р.16.1, р. 16 Додатку ЗП Сума зменшення нарахованої суми податку Декларації та у рядку 16 Декларації суму зменшення податку на прибуток у розмірі: за 2018 рік 200055502 грн, у тому числі за І квартал 2018 року - 36816878 грн, півріччя 2018 року- 36816878 грн, в тому числі II квартал 2018 року - 0 грн, 9 місяців 2018 року - 36816878 грн, в тому числі III квартал 2018 року - 0 грн, рік 2018 - 200055502 грн, в тому числі  ІV квартал 2018 року - 163238624 грн; за 2019 рік 146845058 грн, у тому числі за І квартал 2019 року - 32936089 грн, півріччя 2019 року - 93210136 грн, в тому числі II квартал 2019 року - 60274047 грн, 9 місяців 2019 року - 146845058 грн, в тому числі III квартал 2019 року - 53634922 грн.
		Згідно з розрахунками акцизного податку для зменшення податку на прибуток загальна сума акцизного податку складає: за 2018 рік 200055502 грн, у тому числі за І квартал 2018 року - 36816878 грн, півріччя 2018 року - 36816878 грн, в тому числі II квартал 2018 року - 0 грн, 9 місяців 2018 року - 36816878 грн, в тому числі III квартал 2018 року - 0 грн, рік 2018 - 200055502 грн, в тому числі ІV квартал 2018 року - 163238624 грн; за 2019 рік 146845058 грн, у тому числі за І квартал 2019 року - 32936089 грн, півріччя 2019 року - 93210136 грн, в тому числі II квартал 2019 року - 60274047 грн, 9 місяців 2019 року - 146845058 грн, в тому числі III квартал 2019 року - 53634922 грн.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивачем сплачено грошові кошти за придбане у ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» дизельне паливо, що підтверджується платіжними дорученнями.
		Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, та зазначає таке.
		У постановах від 21 липня 2020 року у справах №160/4329/19 та №160/4438/19 Верховний Суд зробив правовий висновок щодо застосування у подібних зі спірними правовідносинах норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким для отримання права на застосування платником податків зазначеної пільги, повинні бути дотримані наступні умови: платник податку у звітному періоді отримав прибуток, а тому має податкові зобов`язання з податку на прибуток; платник податків сплатив за поточний податковий звітний період суму акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що  класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД; платник податків використав важкі дистиляти (газойль) (2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД) для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
		Верховний Суд також зазначив про те, що пункт 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не містить застережень щодо застосування встановлених правил виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального. Акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо. На користь такого висновку свідчить доповнення цим пунктом саме підрозділу «Особливості справляння податку на прибуток підприємств». 
		Водночас, скаржником у цій справі не наведено обґрунтованих підстав необхідності відступу від наведеного правового висновку Верховного Суду у постановах від 21 липня 2020 року у справах №160/4329/19 та №160/4438/19, а суд касаційної інстанції таких підстав не знаходить. Доводи скаржника щодо відступу від наведеного правового висновку Верховного Суду зводяться до іншого тлумачення наведеної норми та, відповідно, правозастосування. Зміна ж у подальшому правового регулювання щодо оподаткування, зокрема виключення пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно з Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», не виключає застосування чинної на час виникнення спірних у цій справі правовідносин норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
		Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Отже, надаючи правової оцінки спірним правовідносинам суди першої і апеляційної інстанцій зробили правильні висновки про те, що Позивач, який є платником податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива та використовує у господарській діяльності транспортні засоби товарної категорії 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТЗЕД, сплачуючи акцизний податок у складі ціни на спожите паливо товарної категорії 2710 19 43 00 згідно з УКТЗЕД, має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за відповідний податковий (звітний) період.
		Аналогічні висновки також зроблено Верховним Судом за подібних правовідносин у постанові від 9 грудня 2020 року у справі №200/12405/19-а.
		У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
		Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в КАС України, частиною другою статті 77 якого передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Отже, у цій справі податковий орган не виконав обов`язок, покладений на нього як на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України, і не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року №0000075408.
		Доводи ж касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не дають підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального права та/або порушили норми процесуального права.
		Доводи ж скаржника щодо безпідставного неврахування судами попередніх інстанцій висновку науково-правової експертизи, виконаної на запит Офісу ВПП ДФС у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 23 січня 2019 року №126/10-е, підготовленого старшим науковим співробітником відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної Академії наук України, кандидатом юридичних наук М.В. Венецькою, фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою цього висновку, наданою судами попередніх інстанцій. 
		Відповідач у касаційній скарзі фактично просить суд касаційної інстанції вийти за межі касаційного перегляду справи та дати нову оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, в той час як суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України не наділений повноваженнями дослідження доказів та обставин, які вже встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.
		Аналогічно, доводи щодо розгляду судом першої інстанції справи у порядку письмового провадження та щодо розгляду клопотання про відкладення судового засідання отримали оцінку суду апеляційної інстанції, яким слушно зазначено, що згідно з протоколом судового засідання по даній справі від 23 червня 2020 року о 10:00 год. у зв`язку з неявкою сторін суд першої інстанції перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження, натомість клопотання Відповідача про відкладення судового засідання надійшло до Полтавського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку 23 червня 2020 року о 15:33 год., тобто після прийняття судом рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Отже, враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Відповідача.
		4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За правилами частини другої статті 341 КАС України     суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України     суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.
		Керуючись статтями 344, 350, 355, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (правонаступник Офісу великих платників податків ДПС) залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 1 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуюча суддя                                                                    Н.Є. Блажівська      
		Судді                                                                                     О.В. Білоус
		                                                                                     І.Л. Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...