Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/24586/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2021. Зареєстровано: 16.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2021.
Дата набрання законної сили: 16.08.2021
Номер судового провадження: 2-о/947/349/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_________________________________________________________________________________________________________________________      
		Справа № 947/24586/21
		Провадження № 2-о/947/349/21
		УХВАЛА
		16.08.2021 року
		 
		Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватне підприємство «Юридична фірма «ІВК та Партнери», про встановлення факту недостовірності інформації,
		В С Т А Н О В И В:
		До Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватне підприємство «Юридична фірма «ІВК та Партнери», про встановлення факту недостовірності інформації, в якій заявник просить суд визнати недостовірною інформацію розміщеної: 
		- у статті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 );
		-у статті під заголовком сайті під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 );
		-у посиланні на статтю під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті «Інформатор» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); з коментарем: «Знакомьтесь! Теневой куратор Одесской местной прокуратури №2 - Курилко Игорь Викторович, которий питается захватать земли Союза автомобилистов» розміщеному 22.09.2020 року на офіційній сторінці ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілісті» в соціальній мережі «Fасеbооk»; 
		- у статті під заголовком «У застройщика одесского ЖК «Якоря» оказалась поддельная лицензия проектировщика» опублікованій 09 серпня 2019 року о 17:19 год. на сайті «Одеський кур`єр» (режим доступу: https:// uc.od.ua/news/city/1217569).
		Дослідивши матеріали заяви про встановлення факту недостовірності інформації, вважає за необхідне відмовити у її прийнятті, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998р.), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування в порядку окремого провадження, заявник посилається на те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, а відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		При цьому, недостовірної вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких узагалі не було або які були, але відомості про них не відповідають дійсності. Крім того, законодавець уточнює, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка поширила таку інформацію, не доведе протилежне.
		Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.
		Захищаючи свої права, особа, щодо якої поширено недостовірну інформацію, має довести факт того, що таке поширення інформації порочить його честь, гідність і ділову репутацію.
		Якщо говорити про поширення негативної інформації в мережі інтернет, то відповідачем у такій справі є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому саме позивач (людина, яка захищає своє чесне ім`я) зобов`язаний знайти і встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація повинна бути відображена в позовній заяві (ст. 175 ЦПК України).
		Якщо ж автор поширеної інформації невідомий, або його місце проживання/перебування встановити не вдається, якщо інформація носить анонімний характер і доступ на сайт є вільним, то належним відповідачем у такій справі буде сам власник веб-сайту, на якому розміщувався інформаційний матеріал, оскільки саме цей власник ресурсу створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі,зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Відповідно до Закону України «Про телекомунікації», доменне ім`я  позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
		Дані про доменне ім`я, якщо до нього підключено діючий в мережі Інтернет веб-сайт, мають містити ІР адресивеб-хостингу  дані про провайдера на серверах якого розміщено сторінки веб-сайту. Знаючи назву та адресу провайдера, можна звернутись до нього або з адвокатським запитом, або, якщо він ігнорує адвокатський запит, витребувати інформацію про його клієнта  замовника послуги хостингу через суд.
		Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд визнати недостовірноюта спростувати інформацію, яка поширена в мережі інтернет на веб-сайтах за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Тобто, у даному випадку, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Заявник зазначає про те, що особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, тобто автора відповідного інформаційного матеріалу та власника веб-сайту встановити неможливо.
		На підтвердження зазначених обставин заявником надано до суду довідки отримані з Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український цен6тр підтримки номерів і адрес» стосовно власників веб-сайтів за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до яких вбачається, що інформація про реєстратора доменного імені в службі WHOIS скрита.
		Натомість як вбачається з довідки наявна інформація стосовно реєстратора доменних імен та Хостинг-провайдерів.
		Доказів звернення або доказів відмови заявнику у наданні інформації стосовно власників веб-сайтів за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 , від імені Хостинг-провайдера та реєстратора доменних імен, до суду про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування надано не було.
		З урахуванням викладеного, посилання заявника на неможливість встановлення особи, яка поширила недостовірну інформацію та звернення до суду з заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, є передчасними, та спростовуються документами, доданими до заяви.
		З урахуванням викладеного, враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та положення Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті ОСОБА_1 заяви про встановлення факту недостовірності інформації до розгляду в порядку окремого провадження.
		За таких обставин, керуючись ст. 186, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування до розгляду в порядку окремого провадження.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
		 
		Суддя                             Калініченко Л. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...