Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/726/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2021. Зареєстровано: 17.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2021.
Дата набрання законної сили: 17.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/354/73/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021096110000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 354/726/21
		Провадження № 1-кп/354/73/21
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 серпня 2021 року м.Яремче
		Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
		            головуючої судді:             ОСОБА_1 
		            при секретарі:                ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора:                 ОСОБА_3 
		потерпілої         ОСОБА_4 
		обвинуваченого          ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Яремчі кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) за наступних обставин.
		ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.04.2015 ОСОБА_5 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , аліменти у твердій грошовій валюті по 600 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		Проте, ОСОБА_5 , будучи працездатною особою, знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов`язок щодо сплати аліментів, впродовж тривалого часу, систематично і наполегливо, з лютого 2015 року по квітень 2021 року ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , що призвело до настання наслідків, а саме виникнення заборгованості, станом на 20.04.2021 в суму 51820 гривень 32 копійки, що в сукупності складає суму виплат більшої за 3 місяці відповідних платежів.
		Своїми умисними діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 ККУкраїни. 
		Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним злочину. 
		Потерпіла ОСОБА_4 просила покарати обвинуваченого у відповідності до вимог закону.
		Судом встановлено у судовому засіданні, що показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
		При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
		Враховуючи викладене, Суд,допитавши обвинуваченого,потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який визнав вину у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, не працює, перебуває, з його слів, у складному матеріальному становищі, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 - суд не встановив. 
		Крім того, при призначенні ОСОБА_5 покарання, Суд враховує вимоги ст. 50 ККУкраїни про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Зважаючи на особу винного, даних, які його характеризують, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, щире каяття у вчиненому, те, що обвинувачений негативно ставиться до вчиненого, думку потерпілої, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді громадських робіт, Суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 1 ст.164 КК України у виді громадських робіт. Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, даним про особу обвинуваченого. Цей вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , сприятиме попередженню вчиненню нових злочинів та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
		Судові витрати у провадженні відсутні.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався, клопотань про його обрання під час судового провадження не надходило.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді сто двадцятигодин громадських робіт.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...