Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 225/5810/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2021. Зареєстровано: 18.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/225/55/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018051100000127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5810/18
		Номер провадження: 1-кп/225/55/2021
		 
		 
		 
		Дзержинський міський суд Донецької області
		ВИРОК
		Іменем України
		   17серпня 2021року м.Торецьк
		   Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051100000127 від 18 квітня 2018 року відносно
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дзержинська, Донецької області, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, працює, раніше не судимий,    
		за обвинуваченням у вчиненні злочину,передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		                       ВСТАНОВИВ:
		 
		   Відповідно до наказу № 63/ОС від 1 серпня 2017 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено на посаду першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи державної установи «Торецька виправна колонія (№2)».
		   Відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України та п. 2 Примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_8 на момент вчинення злочину був службовою особою яка займає відповідальне становище та виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
		Так, приблизно у лютому 2018 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) під час розмови із засудженим ОСОБА_12 у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 з використанням свого службового становища за прийняття комісією державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» позитивного рішення щодо доцільності застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та підготовку і направлення до суду подання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
		З метою реалізації свого злочинного умислу на отримання неправомірної вигоди, з використанням свого службового становища ОСОБА_8 , у період з лютого по квітень 2018 року повідомляв ОСОБА_12 про те, що за прийняття комісією державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» позитивного рішення щодо доцільності застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та підготовку і направлення до суду подання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_12 необхідно надати йому, тобто ОСОБА_8 1 500 доларів США.
		Про вищевикладене ОСОБА_12 повідомив свою матір ОСОБА_13 , яка 17 квітня 2018 року звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
		28 квітня 2018 року о 11 годині 10 хвилин на першому поверсі приміщення адміністративної будівлі державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», розташованої за адресою: Донецька область місто Торецьк вулиця Херсонська, 32 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, розуміючи протиправність своїх дій, з використанням свого службового становища отримав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в розмірі 1 000 доларів США за прийняття комісією державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» позитивного рішення щодо доцільності застосування до її сина ОСОБА_12 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та підготовку і направлення до суду подання про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні злочину не визнав, пояснив суду, що приблизно в кінці 2017 року у грудні місяці до нього на прийом звернувся засуджений ОСОБА_12 , 1988 року народження з питанням застосування до цього засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Під час особистого спілкування засудженому ОСОБА_12 було роз`яснено, що питання щодо застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не відноситься до компетенції 1  го заступника начальника установи, та було запропоновано звернутися за роз`ясненням цього питання до співробітників колонії, до обов`язків яких відноситься підготовка засуджених до звільнення, а саме, до начальника відділення відділу соціально  виховної роботи або заступника начальника установи по соціально  виховній і психологічній роботі із засудженими. Роз`яснення даного питання є неможливим без ознайомлення та вивчення матеріалів його особової справи. ОСОБА_12 заявив, що просить та навіть наполягає на тому, щоб ОСОБА_8 особисто ознайомився з його особовою справою та вважає ОСОБА_8 чесною, порядною та справедливою людиною. Після ознайомлення з особовою справою стало відомо, що пільга умовно-дострокового звільнення від відбування покарання настає після відбуття ним ѕ призначеного строку покарання 06.10.2018 року. ОСОБА_8 було роз`яснено вимоги ст. 81 Кримінального кодексу України, а також звернуто увагу на порядок підготовки та направлення матеріалів до суду для вирішення питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. На момент спілкування засуджений ОСОБА_12 мав одне стягнення, яке було погашеним, заохочень не мав. Потому, цьому засудженому було доведено, що про його добросовісну поведінку та відношення до праці можуть свідчити тільки наявність заохочень в особовій справі, а також роз`яснено порядок та умови їх отримання, відповідно до вимог статей 130-131 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також строки їх оформлення згідно з рекомендаціями ДКВС. Засуджений ОСОБА_12 відбуває покарання в Торецькій виправній колонії (№2) з 21.06.2016 року і за весь цей час жодного дня не працював у межах її території. При чому, станом на кінець 2017 року (тобто час коли він вперше звернувся до ОСОБА_8 ) був неодноразово розглянутий комісією установи щодо застосування пільг, а саме 19.08.2016 року з питання переведення до дільниці соціальної реабілітації, 08.12.2017 року з питання застосування пільги заміна невідбутої частини покарання більш м`яким. При проведенні засідання членами комісії засудженим роз`яснюються дати настання, умови і порядок застосування таких заохочувальних норм, передбачених законодавством. Роз`яснивши вище вказане ОСОБА_8 було запропоновано засудженому ОСОБА_12 поки ще є час працевлаштуватися на виробництво установи або майстерні установи, що дозволить йому до настання пільги заробити достатню кількість заохочень. На що засуджений ОСОБА_12 відповів відмовою, мотивуючи свою відмову тим, що для роботи в виробничих цехах у нього немає необхідної спеціальності і трудових навичок, а на виробничі майстерні він не піде, так як не бажає копатися у смітті (мається на увазі робота по перебиранню сировини, перебирання дозаторів від скляних пляшок). Засудженому ОСОБА_12 було запропоновано добре подумати про можливість працевлаштування в колонії, так як це єдиний спосіб заробити заохочення а відповідно і умовно - достроково звільнитися. На цьому розмова була закінчена. Другий раз, приблизно через місяць засуджений ОСОБА_12 повторно прийшов до ОСОБА_8 в кабінет на прийом. У розмові він запропонував йому вирішити питання його умовно-дострокового звільнення інакше, без працевлаштування в колонії, а саме заплатити ОСОБА_8 гроші в сумі 1500 - 2000 доларів за застосування до нього умовно-дострокового звільнення. Щодо цієї пропозиції ОСОБА_12 , ОСОБА_8 будь-які органи не повідомляв, з будь-якими заявами щодо цієї події не звертався. На цю пропозицію засудженого, йому було сказано, що особисто йому його гроші не потрібні. Ця відповідь стала для ОСОБА_14 повною несподіванкою. Після чого він запитав що ж йому робити і як заробити заохочення і попросив що-небудь порадити з цього питання. Подумавши ОСОБА_8 порадив йому що, якщо у нього, вірніше його рідних або знайомих є така можливість вони можуть на зазначену суму надати благодійну (гуманітарну) допомогу установі у вигляді будівельних матеріалів. Він спитав про порядок надання благодійної (гуманітарної) допомоги установі і її вплив на застосування умовно - дострокового звільнення на що йому було роз`яснено, що відповідно до Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» розділ 4, стаття 18, пункт 1, підпункт 15 - посадові особи органів і установ виконання покарань зобов`язані створювати відповідні умови для тримання засуджених та осіб, взятих під варту, їх комунально-побутове та медико-санітарне забезпечення. Для чого мають права: згідно з Законом України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» розділ 4, стаття 18, пункт 2, підпункт 5, 12 - одержувати безперешкодно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об`єднань громадян відомості, матеріали та іншу допомогу, необхідну для виконання поставлених завдань; приймати згідно закону у володіння і використання від установ, організацій і підприємств незалежно від форм власності, а також громадян матеріально технічні ресурси, гроші і майно. Однак надання такої допомоги ніяк не вплине на застосування пільги умовно - дострокового звільнення. Але можна поступити наступним чином: привезений його рідними або близькими будівельний матеріал або будівельний матеріал куплений на гроші внесені ними на гуманітарний рахунок колонії може бути використаний на ремонт приміщень дисциплінарного ізолятора та приміщень камерного типу. А він візьме безпосередню участь у ремонтних роботах даних об`єктів, для чого буде включений в бригаду в якості різноробочого, згідно зі ст. 118 ч. 5 КВК України, чим малося на увазі обов`язкове залучення його до робіт по благоустрою колонії. Засуджений ОСОБА_12 сказав, що йому треба подумати і на цьому прийом з особистих питань було закінчено. Третій раз через пару днів, засуджений ОСОБА_12 у черговий раз прийшов до ОСОБА_8 на прийом. У розмові він повідомив, що має бажання надати допомогу у вигляді будівельних матеріалів для ремонту ДІЗО / ПКТ. На питання, про яку суму благодійної допомоги йдеться, він озвучив суму приблизно 1500 - 2000 доларів США, а також сказав, що йому необхідно поговорити з матір`ю для прийняття остаточного рішення. На завершення розмови ОСОБА_8 йому повідомив, що ремонтні роботи на зазначених об`єктах плануються початися в березні, або на початку квітня, в залежності від погодних умов і було б бажано до цього часу придбати необхідний будівельний матеріал, при цьому він повідомив йому про те, що складено попередній список необхідного матеріалу на суму приблизно 40-45 тисяч гривень, а також попередив що після покупки матеріалу його рідним необхідно буде скласти необхідні документи щоб оформити благодійну (гуманітарну допомогу) установі, а саме написати заяву в якій вказати перелік матеріалу який передається установі безоплатно, додати до неї копію паспорта особи, яка надає таку благодійну допомогу. Четвертий раз, приблизно 20, 21 квітня 2018 року, засуджений ОСОБА_12 прийшов до ОСОБА_8 в кабінет на території охоронної зони і сказав, що вони з матір`ю все обговорили і прийняли рішення надати допомогу у вигляді будівельних матеріалів на суму озвучену ним раніше приблизно рівною 1500 доларів США, але вона хоче особисто з ним зустрітися і поговорити, переконається що він її не обманює, а також взяти список будівельного матеріалу, який необхідно придбати. Він сказав, що наступного тижня заплановано кілька відряджень і раніше п`ятниці зустрітися не вдасться. Засуджений запевнив, що мати може приїхати і в п`ятницю. На цьому розмова була закінченою. У п`ятницю 27 квітня 2018 року керівництвом управління був оголошений навчальний збір за тривоги груп швидкого реагування установ і як керівнику даного формування ОСОБА_8 довелося виїхати в чергове відрядження. Відрядження затягнулася до глибокої ночі. В суботу 28 квітня 2018 року він заступив в добове чергування, відповідальним по установі. Приблизно в 11.00 до нього в кабінет прийшов засуджений ОСОБА_12 і попросив вийти на вулицю, щоб зустрітися з його матір`ю при цьому він сказав, що він сам і його рідні та близькі проживають в Маріуполі і вести будівельні матеріали звідти дуже проблематично і дорого, а купувати їх на місці немає можливості так як вона обмежена за часом перебування в м Торецьку, наполегливо попросив щоб мати передала гроші йому, а він придбав матеріал і оформив заяву на гуманітарну допомогу від особи будь-якого іншого родича так як у матері не було з собою паспорта, при цьому запевнив що йому повністю довіряє в даному питанні і що більше з цим проханням в м Торецьку ні йому ні його матері звернутися нема до кого. Так само він запевнив, що готовий заради умовно - дострокового звільнення працювати в бригаді по ремонту ДІЗО / ПКТ в якості різноробочого так, як будь-яких будівельних спеціальностей і навичок не має. При зустрічі з громадянкою ОСОБА_13 , він у першу чергу вточнив чи згодна вона на умови які були обговорені з її сином. На що отримав тверду відповідь «ну да, да». Зустріч проходила на сходовому марші адміністративної будівлі за межами зони яка охороняється в яку мають вільний доступ як співробітники та й цивільні особи зокрема родичі засуджених, які в кабінеті бухгалтерії сплачують побачення із засудженими. Дізнавшись про те, що привезена нею сума не відповідає тій сумі яку йому озвучив сам засуджений ОСОБА_12 у нього не було заперечень або претензій ні до громадянки Чернявської ні до її сина, так як благодійна (гуманітарна) допомога є виключно справою добровільною. Передання йому грошей для придбання будівельних матеріалів було виключно ініціативою засудженого ОСОБА_12 і його матері. Та й сам факт надання благодійної (гуманітарної) допомоги установі від початку і до кінця був ініційований самим засудженим. З його боку або з боку будь-яких співробітників колонії тиску на зазначених громадян не чинилося. В процесі розмови громадянка ОСОБА_15 добровільно вклала йому в блокнот купюри на вигляд схожі на долари США. Після розмови він повернувся до свого службового кабінету на території охоронної зони. Зазначені вище купюри він перерахував і переклав в барсетку, для того щоб на наступний день після добового чергування звернутися в обмінний пункт для з`ясування їх справжності та обміну на гривні, після чого планував придбати на будівельній базі сан. техніку і інший будівельний матеріал для ремонту приміщень ДІЗО / ПКТ. У службовому кабінеті, він пробув до моменту поки йому не подзвонила дружина і повідомила, що до неї прийшли співробітники поліції і просять показати їм їхній автомобіль так, як схожий автомобіль вчора тобто 27.04.2018 року збив в районі залізничного вокзалу міста Костянтинівка людину і втік з місця аварії і що в номерному знаку присутні схожі цифри. Вони чекають біля будинку, що було черговим вигадкою і фальсифікацією фактів співробітниками поліції і військової прокуратури. Після того, як він вийшов з зони, що охороняється на стоянку і сів в автомобіль, його затримали співробітники поліції і військової прокуратури. Передані йому громадянкою ОСОБА_13 купюри зовні схожі на долари не були оброблені спеціальним засобом «світлячок М» так як він при поміщенні їх з блокнота в барсетку перерахував, а так само в процесі затримання кілька разів діставав з барсетки, щоб видати співробітникам Поліції і військової прокуратури, при цьому згідно висновків експертизи марлевих тампонів зі змивами з його рук, нанесень спеціальної хімічної речовини не виявлено, що підтверджує той факт, що документи, складені в результаті слідчих дій пов`язаних з поміткою грошових купюр та результати контролю за скоєнням злочину видумані та сфабриковані. ОСОБА_8 не заперечує, що отримав від громадянки Чернявської гроші у сумі 1000 доларів, які призначалися для купівлі матеріалів для ремонтних робіт в приміщеннях ДІЗО/ПКТ на виконання наказів начальника Управління Неверова і начальника колонії Давидича, які в особистій бесіді повідомили йому про те, що від проведення ремонтних робіт на даному об`єкті напряму залежить його перебування на посаді першого заступника начальника колонії. Проведення ремонтних робіт не відноситься до обов`язків 1-го заступника начальника колонії  заступника начальника по охороні, нагляду, безпеці і оперативній роботі. Проте, за слабку організацію проведення ремонтних робіт у приміщеннях дисциплінарного ізолятору йому було оголошено стягнення у виді зауваження. 1-й заступник начальника установи, відповідно до його посадової інструкції та Положення про державну установу «Торецька виправна колонія № 2», Типової інструкції з діловодства в державній кримінально-виконавчий службі України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 року № 101/5 не виконує ні організаційно-розпорядчих та ні адміністративно-господарських функцій за напрямком діяльності та не є особою, яка займає відповідальне становище. Відповідно до ст. 247 КПК України розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо правоохоронних органів здійснюється слідчим суддею відповідного апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. Територіальна юрисдикція органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні поширюється на Донецьку область, клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) подавалися до апеляційного суду Донецької області, що є порушенням зазначених норм КПК України. У зв`язку із цим, всі докази, які отримані у цьому кримінальному провадженні при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимими. 
		З метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин кримінального провадження, суд допитав свідків, а також дослідив надані у судовому засіданні письмові та речові докази:
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_16  суду пояснила що працює в державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» спеціалістом відділу з контролю та виконання рішень. Цей відділ знаходився у підпорядкуванні обвинуваченого, з яким вона перебувала у виробничих відносинах. Станом на квітень 2018 до її функціональних обов`язків входило, зокрема, контроль за виконанням рішень, ведення особових справ засуджених, підготовка матеріалів до розгляду комісією установи. На період відсутності начальника відділу вона виконувала обов`язки начальника відділу та була секретарем комісії установи. До складу цієї комісії входили начальник установи, його заступник, начальник спеціального відділу, начальник відділу нагляду, начальник оперативного відділу, деякий час до складу цієї комісії входили медичні працівники, у загальному склад комісії складав близько 7-9 осіб. Станом на квітень 2018 ОСОБА_8 входив до складу комісії, під час відсутності начальника установи виконував його обов`язки і був головою комісії. ОСОБА_8 характеризує як добросовісну і порядну людину. Рішення приймалось простою більшістю голосів, та як правило, чисельність складу комісії була непарною. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» вирішальне рішення приймалося начальником установи. Ця комісія розглядала, у тому числі питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими. Для позитивного рішення з цього питання у засудженого повинні бути заохочення, які надавалися майстром у разі залучення засудженого до праці, або начальником відділення, якщо засуджений залучався до виконання робіт з благоустрою. Особова справа засудженого ОСОБА_12 була закріплена за нею. На квітень 2018 року пільга для цього засудженого ще не настала з причин не відбуття ним необхідного строку покарання, заохочень в нього не було, підстав для оформлення матеріалів щодо його умовно-достроковогозвільнення відвідбування покарання також не було. Самого засудженого ОСОБА_12 вона охарактеризувати не може. Обвинувачений до неї не звертався з питань оформлення матеріалів на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_12 . Під час досудового розслідування її допитував слідчий у приміщенні за місцем її роботи. Пояснення фіксувалися слідчим. До якого органу належить цей слідчий їй не відомо.
		Свідок ОСОБА_17  пояснив суду,що станомна квітень2018року працюваву державнійустанові «Торецькавиправна колонія(№2)»заступником начальникапо соціально-виховнійроботі.Зокрема,до йогопосадових обов`язківвходила підготовкадокументів длярозгляду комісієюпитань щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими, та передача цих документів до відділу з контролю за виконанням судових рішень. До цих документів належали опитувальний лист, характеристика на засудженого, довідка про заохочення та стягнення, довідка про працю та заробітну плату, пам`ятка, зобов`язання. Ці документи необхідно готувати за один місяць до відкриття пільги. Характеристику та довідки про стягнення і заохочення складає начальник відділення, в якому перебуває засуджений, погоджує він та затверджує начальник установи, або виконуючий обов`язки начальника установи. Він уходив до складу комісії установи, яка приймала рішення щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими. До складу цієї комісії також входили начальник устави (або виконуючий обов`язки начальника устави), його заступники, начальники відділу нагляду, оперативного відділу, психолог, бухгалтер, у складі комісії було до 10 осіб. На засіданні комісії матеріали по засудженому представляв начальник відділення, після чого комісія за результатами розгляду матеріалів простою більшістю голосів, приймала рішення. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» вирішальне рішення приймалося начальником установи. Питання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженим, повинно бути розглянутим протягом місяця з дати настання пільги. До складу цієї комісії входив ОСОБА_8 , думка якого мала таке значення, як і в інших членів комісії. У підпорядкуванні ОСОБА_8 перебували начальники відділу безпеки та оперативного відділу, сам він не був у підпорядкуванні ОСОБА_8 , а безпосередньо підпорядковувався начальнику установи, або виконуючому обов`язки начальника установи. ОСОБА_8 не міг давати розпорядження та ініціювати питання щодо оформлення документів на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_12 , особисто до нього з цим питанням не звертався. ОСОБА_8 знає близько десяти років, оскільки цей час працює з ним в одній установі, характеризує його як добросовісну і порядну людину. Засудженого ОСОБА_12 особисто не знав. Начальником відділення, де перебував станом на квітень 2018 року ОСОБА_12 був ОСОБА_18 . На вказаний період у ОСОБА_12 було одне стягнення. Під час досудового розслідування його допитував у приміщенні за місцем його роботи співробітник Торецького відділку поліції. З протоколом його допиту його було ознайомлено, зауважень до цього протоколу не було. При додатковому допиті свідок суду пояснив, що у грудні 2017 року начальником управління був представлений новий начальник установи ОСОБА_19 , на той час першим заступником начальника установи був ОСОБА_8 . Також було доведено, що планується провести раду начальників та капітальний ремонт деяких об`єктів. За ОСОБА_8 , начальником управління ОСОБА_20 було закріплено проведення капітального ремонту приміщень ДІЗО/ПКТ установи, строк завершення цього капітального ремонту  вересень 2018 року. За невиконання цих робіт буде вирішуватися питання щодо можливого звільнення відповідального за проведення цих робіт. Для цього капітального ремонту були створені ремонтні бригади, до яких входили засуджені. Фінансування капітального ремонту було за рахунок спеціального фонду та за рахунок гуманітарної допомоги. Спеціальний фонд складався з доходів від роботи самої установи. Гуманітарна допомога  це допомога інших організацій, фірм, приватних осіб, які мали можливість надати фінансову допомогу. Такими приватними особами могли бути звільнені засуджені, їх родичі, родичі осіб, які відбувають покарання. Для цього установою були відкриті особові рахунки установи для перерахування коштів цієї допомоги. Процедура надання допомоги була такою: особа на ім`я начальника установи подавала заяву, в якій зазначався вид допомоги (грошові кошти, сума цих коштів, чи матеріали), до заяви додавалися копії паспорту, ідентифікаційного коду особи заявника, чеки придбаних матеріалів. Документи підписував начальник та складався акт де саме слід використовувати кошти чи матеріали гуманітарної допомоги. Зі спецфонду для капітального ремонту приміщень ДІЗО/ПКТ установи було виділено близько 4000 гривень, що є незначною сумою коштів, порівняно з необхідною сумою коштів. Обсяг робіт був достатньо значним та витратним, та без залучення гуманітарної допомоги завершити цей капітальний ремонт не було можливості. За несвоєчасне проведення ремонтних робіт приміщень ДІЗО/ПКТ установи, ОСОБА_8 було оголошено дисциплінарне стягнення. Це дисциплінарне стягнення ОСОБА_8 до профспілки не оскаржувалося. До обов`язків свідка та першого заступника начальника установи не входить проведення ремонтних робіт. Надання гуманітарної допомоги не є підставою для застосування щодо засудженого заохочення. Підставою для застосування щодо засудженого заохочення є його ставлення до праці. Особисто з засудженим ОСОБА_12 свідок не знайомий. У той період, а саме з січня 2018 року, протягом двох місяців, всім засудженим, які не працюють роз`яснювалося їх право щодо можливості отримання заохочень у разі, якщо вони будуть працювати під час проведення цих ремонтних робіт.
		Свідок ОСОБА_21 в судовомузасіданні судупояснила щостаном наквітень 2018року працювалабухгалтером удержавній установі«Торецька виправнаколонія (№2)».В установі,як постійнодіючий орган,функціонує комісія,яка,у томучислі,розглядає питаннящодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими. Вона є членом цієї комісії. Бухгалтерія готує для комісії інформацію щодо праці засуджених, наявності на виконанні виконавчих листів, та відрахувань. Щодо ОСОБА_12 будь-якої інформації надати не може. Щодо специфіки роботи комісії пояснити не може, на засіданнях комісії вона присутня не була, оскільки її не запрошували. З обвинуваченим, якого характеризує позитивно, перебувала у службових відносинах, знає його з 2009 року. Особисто до неї він не звертався з питань, що стосуються діяльності комісії. На досудовому розслідуванні її допитували один раз за місцем роботи. З протоколом допиту, який нею підписувався, її ознайомлювали.
		Свідок ОСОБА_22 суду пояснивщо уквітні 2018року він,разом ізіншою особоюбули запрошенідля участі вякості понятиху затриманніобвинуваченого,з якимраніше небув знайомий.Затримання відбувалосяу дворіТорецької колоніїна парковціде перебувававтомобіль обвинуваченого.Затримання обвинуваченогорозпочалося післятого,як обвинуваченийсів уавтомобіль.Як обвинуваченийпідходив доавтомобілю ісідав унього свідокне бачив.Під часзатримання обвинувачений,який самзнаходився вавтомобілі,на проханнянадати особистіречі добровільновзяв завтомобілю барсеткута видаввміст цієїбарсетки,де буливізуально грошовікошти,а саме10купюр номіналомпо 100доларів СШАкожна тамобільний телефон,які потімбули вилученіслідчим.При цьому,купюри просвічувалисяспеціальним приладом.Потім вобвинуваченого буловзято змивиз рук,після чоговсе цебуло запакованоі опечатано.Під часцих дійобвинувачений постійноперебував біляавтомобілю.Пізніше слідчимбуло складенопротокол,з якимсвідок ознайомлювався.Претензій ізауважень небуло.Коли начальникомколонії буловідчинено кабінетобвинуваченого тамрозпочався огляд.У кабінетіоглядався робочийстіл,шухляди,шафи.Також улівому дальньомукуті кабінетубула огородженакімната.В кабінетіу записнику(блокноті), якийлежав настолі булизнайдені купюриноміналом по200гривень,близько десятиштук,які буливилучені.При просвічуваннівнутрішніх сторінокзаписника спостерігалосясвітіння. Обвинуваченийне бувприсутнім приогляді кабінету.При оглядікабінету бувприсутнім начальникколонії.Складався протокологляду кабінету.Зауважень ізаперечень небуло.Потім свідокбув допитанийслідчим.Під часвсіх оглядівсвідок бачивспівробітника вякого булавідеокамера,яка перебувалау робочомурежимі,другий понятийперебував постійнопоруч зісвідком.Всі зазначеніогляди розпочалисяу світлупору другоїполовини дня.Адвокат обвинуваченогоз самогопочатку оглядуна вулиціприсутнім небув,а з`явивсяпід часцього огляду. При додатковому допиті свідок суду пояснив, що захисник, перед початком затримання ОСОБА_8 не викликався. Перед тим, як зробити змиви з рук ОСОБА_8 його руки були оглянуті з використанням світла спеціальної лампи. Свідок був присутнім під час обшуку кабінету ОСОБА_8 . Під час обшуку у кабінеті було вилучено блокнот та грошові кошти. Станом на 27.04.2021 свідок не є співробітником правоохоронних органів, та до цього дня, ніколи не працював на посадах в органах державної влади. Свідок був присутнім при слідчій дії, коли близько десяти грошових купюр, номіналом 100 доларів США, були оброблені у салоні автомобілю працівником поліції рідиною з балончика, зібрані до купи та вручені жінці, прізвища ім`я та по батькові якої він не пам`ятає. Другий понятий постійно перебув поруч зі свідком.
		Свідок ОСОБА_23  суду пояснив,що станомна кінецьквітня 2018року працювавдиректором Державногопідприємства Державноїкримінально-виконавчоїслужби №2,заступником начальникадержавної установи«Торецька виправнаколонія (№2)». Він входив до складу комісії установи, яка приймала рішення, зокрема щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими. До складу цієї комісії також входили начальник установи (або виконуючий обов`язки начальник установи), його заступники, у тому числі ОСОБА_8 , начальники відділень, секретар, начальник спецчастини. Ця комісія діяла на постійній основі, членів комісії обирали на один рік. ОСОБА_12 особисто не знає, та він не працював на підприємстві. Для працевлаштування засудженого необхідні наявність роботи, відповідна кваліфікація засудженого та його бажання працювати. Підставами для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими є праця, належна поведінка, наявність заохочень. Комісія розглядає весь період відбування покарання засудженим. За умов праці на підприємстві можна отримати одне заохочення в квартал, також можливо отримати позачергове заохочення. Для позитивного вирішення питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання необхідно три і більше заохочень. Начальник відділення, де перебуває засуджений за наявності підстав готує матеріали з питання умовно-дострокового звільнення на розгляд комісії. Комісія розглядає це питання після доповіді начальника відділення, вивчення інформації щодо засудженого (про працю, поведінку, наявність стягнень, заохочень, його характеристики). Час настання пільги контролюється спецвідділом. Під час відсутності начальника установи його обов`язки виконував ОСОБА_8 , або інші заступники. Комісія приймала рішення шляхом голосування простою більшістю голосів. У випадку рівної кількості голосів «за» та «проти» остаточне рішення приймалося начальником установи. У підпорядкуванні ОСОБА_8 перебували начальники нагляду та спецвідділу, сам він не був у підпорядкуванні ОСОБА_8 . ОСОБА_8 не міг ініціювати питання щодо збору документів на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого, оскільки це питання ініціюється начальником відділення, який підпорядковується заступнику начальника з виховної роботи, впливати на рішення комісії він також не міг, його голос мав таку ж силу, як і голос інших членів комісії. Особисто до нього він не звертався з питань умовно-дострокового звільнення від відбування покарання по будь-кому із засуджених. Під час досудового розслідування його допитували у приміщенні за місцем його роботи.
		Свідок ОСОБА_24  пояснив суду що станом на кінець квітня 2018 року працював у державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» на посаді начальника відділення з соціально-виховної і психологічної служби по роботі з засудженими. Безпосередньо підпорядковувався ОСОБА_17 Виконував обов`язки начальника відділення де перебував ОСОБА_12 під час відсутності начальника цього відділення. Щодо ОСОБА_12 будь-якої інформації повідомити не може. До посадових обов`язків свідка входило: вивчення особових справ засуджених, виховна робота з засудженими, підготовка засуджених до соціуму, робота з інформацією щодо засуджених, ведення журналів, в які вносяться відомості щодо, зокрема, настання пільги, наявності стягнень, заохочень, доповідати щодо засудженого на комісії установи під час розгляду цією комісією питань стосовно засудженого, підготовка характеристики на засудженого. Членом комісії він не був. До складу комісії входили начальник установи, його заступники, начальник нагляду і спецвідділу. ОСОБА_8 був членом комісії. Комісія приймала рішення після заслуховування виступів присутніх на комісії, шляхом голосування. У випадку однакової кількостіголосів «за»і «проти»вирішальне рішенняприймалося начальникомустанови.За датоюнастання пільгислідкує спецвідділі начальниквідділення.Питання длярозгляду комісіїініціюється замісяць донастання пільги.Вимогами дляпозитивного рішеннякомісії єнаявність заохочень,кількість якихповинна бутибільшою закількість стягнень,добросовісне відношеннядо праціі поведінки.Характеристика назасудженого складаєтьсяза весьчас відбуванняпокарання.Рада колективузасуджених можепідтверджувати характерповедінки засуджених,рішення цієїради оформлюєтьсяпротоколом засіданняради,який приєднуєтьсядо матеріалівна заохочення,які,у своючергу входятьдо матеріалівособової справизасудженого.Ініціаторами заохоченняможуть бутимайстер промзони,начальник відділення. Матеріали по заохоченню подаються один раз на квартал. В деяких поодиноких випадках може бути позачергове заохочення. Заохочення підтверджується опитувальним листом, в якому зазначається думка заступників начальника установи, начальника відділення щодо згоди, або незгоди із заохоченням. Також, до матеріалів заохочення додається письмове підтвердження двох засуджених, які працювали разом із засудженим до якого застосовується заохочення і підтверджують факт праці цього засудженого. Кількість заохочень і стягнень перевіряє спецчастина. Під час досудового розслідування свідка допитував слідчий поліції у приміщенні за місцем його роботи. Свідком затримання ОСОБА_8 він не був.
		Свідок ОСОБА_18 надав судупояснення такогозмісту:станом накінець квітня2018року працюваву державнійустанові «Торецькавиправна колонія(№2)»на посадіначальника відділеннявідділу зсоціально-виховноїі психологічноїроботи.Безпосередньо підпорядковувався ОСОБА_17 . Бувначальником відділення№ 9,в якомустаном наквітень місяць2018року бувзасуджений ОСОБА_12 .Свідок підчас виконаннясвоїх службовихобов`язків працювавз документамищодо застосуваннязаохочень тастягнень засудженим.В установі,на постійнійоснові дієкомісія,яка,у томучислі,розглядає питаннящодо застосуваннястягнень ізаохочень дозасуджених,а такожщодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженими. До складукомісії входилиначальник установи,його заступники,начальники відділів,психолог. ОСОБА_8 був членомкомісії,вплинути нарішення комісіївін неміг.Засудженого накомісії представлявначальник відділення,який готувавхарактеристику назасудженого.На розглядкомісії привирішення питанняпро умовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженими, також надавалася інформація щодо наявності у засудженого заохочень і стягнень за весь час відбування покарання. Документи на розгляд комісії розпочинали готувати за місяць до настання у засудженого пільги. Комісія приймала рішення після представлення начальником відділення засудженого та обговорення питання, шляхом голосування. У випадку однакової кількостіголосів «за»і «проти»вирішальне рішенняприймалося начальникомустанови.Щодо заохоченнязасудженому,оформлювався опитувальнийлист,який підписувавсявідповідними службовимиособами установи.Відомості простягнення тазаохочення засудженогодолучалися доматеріалів особовоїсправи засудженого.Рішення комісіїщодо умовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженого направлялисяна погодженнядо Управлінняу м.Дніпро.Заохочення моглобути застосованедо засудженогоу разізалучення такогозасудженого допраці. Щодо засудженого ОСОБА_12 свідок зазначив, що цей засуджений особливо не відрізнявся від інших засуджених у відділенні, документів про його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання він не готував, та йому не відомо про те, що хтось інший готував такі документи. Щодо цього засудженого, ОСОБА_8 не надавав йому будь-яких вказівок, та не міг їх надавати, оскільки свідок йому безпосередньо не підпорядкований. У державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» відсутні рахунки на благодійні внески, та отримання будь-якого майна від будь-яких осіб заборонено. Конфліктів та неприязних відносин між ним та ОСОБА_8 не було. За цим кримінальним провадженням свідка було допитано слідчим у приміщенні відділу поліції.
		Свідок ОСОБА_25  суду пояснила що працює в державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» медсестрою у медичній частині. Станом на квітень 2018 року виконувала обов`язки начальника медичної частини та безпосередньо підпорядковувалася начальнику установи, у цей час входила до складу комісії установи, яка розглядала питання щодо умовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженими.До складуцієї комісіїтакож входилиначальник установи,його першийзаступник,начальники відділень,усього близько7осіб,у томучислі ОСОБА_8 . Комісія приймала рішення шляхом голосування після представлення засудженого, вивчення матеріалів його особової справи та відомостей щодо стягнень і заохочень. Вирішальне слово було за начальником установи. Рішення підписувалося членами комісії. Щодо засудженого ОСОБА_12 їй нічого не відомо. ОСОБА_8 не міг ініціювати розгляд питання щодо того чи іншого засудженого, вплинути на рішення комісії не міг, до неї щодо ОСОБА_12 не звертався. Під час досудового розслідування свідка допитувала співробітник поліції у приміщенні установи.
		Свідок ОСОБА_26  у судовомузасіданні судупояснив щостаном наквітень 2018року працюваввиконуючим обов`язкизаступника начальникадержавної установи«Торецька виправнаколонія №2».Входив доскладу комісіїустанови,яка діялана постійнійоснові.До складуцієї комісіївходили начальникустанови,заступники начальникаустанови,начальники оперативноїчастини,режимної частини,спецвідділів. ОСОБА_8 входив доскладу комісії.У разівиконання нимобов`язків начальникаустанови такожбув ускладі комісії.Розгляд справвідбувався назасіданні комісії.Засудженого накомісії представляєначальник відділення,після чоговивчаються матеріалиособової справизасудженого,характеристика назасудженого,довідка прозаохочення тастягнення.У разівідсутності заохоченьдо увагиприймаються іншіхарактеризуючи засудженогообставини.Питання щодо умовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннязасудженим розглядається після настання пільги. Комісія приймає рішення шляхом голосування. Кількість членів комісії є непарною для уникнення випадку рівної кількості голосів «за» і «проти».Протокол засіданнякомісії підписуєтьсячленами комісії,начальник установипідписує протоколостаннім.Будь-якаособа можездійснити благодійнийвнесок матеріальногохарактеру доустанови,що підлягаєбухгалтерському облікув установі.Щодо засудженого ОСОБА_12 нічого повідомитине може. ОСОБА_8 не мігініціювати розглядпитання зборудокументів щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженим, вплинути на рішення комісії не міг, до нього щодо ОСОБА_12 не звертався. Під час досудового розслідування свідка допитував слідчий поліції у приміщенні установи.
		Свідок ОСОБА_13 надала суду показання такого змісту:
		Вона є матір`ю ОСОБА_12 , який є її старшим сином ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він з 2015, 2016 року відбував покарання в Торецькій колонії. Кожного місяця вона надсилала йому гроші на різні рахунки по 200, 500 гривень. 
		Під час телефонної розмови син їй повідомив, що, як говорять інші засуджені, для звільнення потрібно звернутися до ОСОБА_8 та потрібні гроші і це буде коштувати 2000 доларів.
		Також зі змісту її розмови з сином їй стали відомі прізвище ім`я та по батькові начальника колонії та його першого заступника, крім того, син їй пояснив порядок його умовно  дострокового звільнення.
		Вона попросила його з`ясувати щодо питання його звільнення і передзвонити їй.
		Син їй передзвонив та повідомив їй, що перший заступник начальника колонії сказав що для вирішення питання умовно  дострокового звільнення потрібно передати 1000 доларів відразу, а 500 доларів перед судом.
		Особисто від неї гроші ОСОБА_8 не вимагав та не просив.
		Після того як вона назбирала гроші, половину суми з яких вона під розписку позичала у сестри ОСОБА_27 (200 доларів), знайомого ОСОБА_28 (200 доларів), співробітниці ОСОБА_29 (100 доларів), вона у квітні 2018 року повідомила про це ОСОБА_12 і спитала, коли вона може приїхати. ОСОБА_12 зателефонував їй і сказав що 27, 28 квітня можна приїхати, та гроші треба передати ОСОБА_8 ..
		У зв`язку із тим, що вона ніколи не давала та їй ніколи не давали хабара, вона, вважаючи такі дії щодо давання та отримання хабара протиправними, звернулася 17.04.2018 до поліції з заявою, яку власноручно написала. В заяві вона вказала що перший заступник Торецької виправної колонії вимагає гроші за умовно-дострокове звільнення в загальній сумі 1500 доларів. Також вона повідомила, що має кошти у сумі 1000 доларів, які 18.04.2018 вона принесла до поліції, перед цим зробивши копії купюр. ОСОБА_12 вона не казала, що зверталася до поліції.
		Після того, 27 числа вона, як домовилися, поїхала до міста Торецька. Перебуваючи біля приміщення ТВК вона з`ясувала що не може знайти свій паспорт, у зв`язку із чим не може передати сину передачу, а також їй повідомили, що ОСОБА_30 відсутній. Вона повідомила про це сину. Після цього син передзвонив, повідомив, що ОСОБА_8 немає, проте син домовився щоб її пропустили на побачення з сином. Під час побачення вона вирішила дочекатися ОСОБА_8 , і сказала про це сину.
		Наступного дня син їй зателефонував і сказав, що ОСОБА_8 на місці і буде її чекати. Вона сказала сину що вже прямує до колонії і буде чекати дзвінка від сина. Вона прийшла до колонії зранку, близько 9  10 години і протягом години чекала. Після чого син їй подзвонив і сказав що начальник зараз вийде до неї, та описав його зовнішність. Через деякий час ОСОБА_8 вийшов, назвав її прізвище і вона пішла із ним. Вони зайшли до сходової площадки приміщення адміністрації і почали спілкування щодо вирішення питання її сина. ОСОБА_8 спитав про суму грошей, які вона привезла, і вона відповіла, що привезла, як домовлялися, 1000 доларів. Він її завірив що все буде добре, протягнув їй свій напіввідкритий блокнот темного кольору, в якій вона поклала гроші 10 купюр по 100 доларів. Ці кошти їй надали у службовому кабінеті у присутності двох понятих, про що було оформлено протокол. Він сказав що всі документи він підготує, проте їй слід було раніше звернутися. Повернути надані нею кошти ОСОБА_8 не намагався. В кінці вона спросила як передати залишок коштів у 500 доларів, на що він сказав, що ближче до жовтня ці кошти треба передати йому особисто.
		На день її допиту, син свідка відбуває покарання у Кривому Розі.
		Показання, які вона давала під час досудового розслідування вона достеменно не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_12 надав суду такі показання:
		Він відбував покарання у з 24.05.2016 по 2018 рік у виправній колонії № 2 м. Дзержинська, відділення № 9. Із розмови з начальником відділення йому стало відомо, що з питань умовно  дострокового звільнення йому слід звернутися до першого заступника  ОСОБА_8 . З ОСОБА_8 , який був першим заступником начальника колонії він декілька разів бачився, та особисто спілкувався з питань його умовно-дострокового звільнення. У 2017 році, ОСОБА_8 під час спілкування жестом показав, що для вирішення питання його умовно-дострокового звільнення необхідно 2000 доларів. Він зателефонував матері і сказав, що потрібні такі гроші, на що мати сказала, що не має такої суми. Він повторно поговорив з ОСОБА_8 , сказав що таких грошей немає. Після цієї розмови ОСОБА_8 сказав, що все що він може зробити  це 1500 доларів. Після чого свідок подзвонив матері і повідомив, що менше, ніж за 1500 доларів питання не вирішується. Спочатку потрібно 1000 доларів, потім ще 500. Мати йому сказала, що знайшла гроші, 1000 доларів, та потрібно про це сказати ОСОБА_8 . Він сказав ОСОБА_8 що мати знайшла гроші і планує приїхати. ОСОБА_8 сказав йому щоб той повідомив коли мати приїде. Коли вона приїхала він повідомив про це ОСОБА_8 на що той сказав щоб вона почекала, він зараз до неї вийде. Свідок зателефонував матері, сказав що ОСОБА_8 до неї вийде, та пояснив їй як він виглядає. Щодо подальших подій йому нічого не відомо. Також, йому не було відомо про звернення матері до поліції. За період відбування покарання у Торецькій колонії він там не працював, заохочень та стягнень у нього не було. Працювати безкоштовно в колонії він не мав бажання. Пропозицій від адміністрації колонії щодо того, що для умовно-дострокового звільнення необхідно працювати, не надходило. 05 жовтня відкривалася пільга і до цього часу треба було все вирішити. Щодо практики благодійних внесків від самих засуджених, їх родичів та близьких свідку нічого не відомо. Тиску з боку ОСОБА_8 , зокрема погроз погіршити умови відбування покарання у разі не передання грошей, на свідка не було. Тиску з боку ОСОБА_8 на матір свідка не було, інших контактів, ніж під час передачі грошей, між ОСОБА_8 та матір`ю свідка не було. Від відбування покарання свідка умовно-достроково звільнено 13.05.2020. За час відбування покарання у виправній колонії № 80, м. Кривий Ріг, він отримав заохочення за трудову діяльність у цій колонії.
		Свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що станом на квітень місяць 2018 року він перебував на посаді начальника оперативного відділу державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)». Входив до складу комісії установи, яка розглядала питання умовно дострокового звільнення від відбування покарання. До складу цієї комісії входили начальник установи, заступники начальника установи, начальник відділу нагляду і безпеки, директор виробництва начальники оперативної частини, режимної частини, спецвідділу. ОСОБА_8 входив до складу комісії. Під час розгляду комісією питань щодо засуджених кожен член комісії за своїм напрямком роботи вивчав документи щодо засудженого. Рішення приймалося шляхом голосування після висловлення думок членів комісії. Вирішального голосу у будь-якого члена комісії не було. Свідок був у підпорядкуванні ОСОБА_8 , також у його підпорядкуванні були начальник режиму. ОСОБА_8 міг виконувати обов`язки начальника установи. Засудженого ОСОБА_12 , та чи був він на засіданні комісії не пам`ятає. Порядок умовно-дострокового звільнення такий: збираються документи, питання розглядається комісією, якщо засуджений працює та має заохочення може бути прийняте позитивне для нього рішення. Документи, довідки про заохочення, характеристики збирає начальник соцвідділу. Засудженого представляє начальник того відділення, в якому засуджений відбуває покарання. Якщо засуджений не працює та негативно характеризується, то він не отримає умовно-дострокового звільнення. Для отримання заохочення засудженому необхідно працювати у промисловій зоні, бути днювальним у відділенні, працювати по благоустрою території. При цьому є важливим систематичність роботи засудженого, який повинен працювати мінімум квартал. Ініціювати збір документів на умовно-дострокове звільнення можуть при настанні пільги начальник соцвідділу, начальник виробництва. У будь-якому випадку, ці питання підлягають розгляду комісією установи. Особисто до свідка, ОСОБА_8 та будь-які інші співробітники установи ніколи не зверталися з питань умовно-дострокового звільнення будь-якого засудженого, будь-якого тиску на свідка ОСОБА_8 не чинив. ОСОБА_8 самостійно не міг прийняти рішення про умовно-дострокове звільнення, це питання вирішується комісією. 
		Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні суду пояснив що станом на квітень 2018 року працював черговим помічником начальника державної установи «Торецька виправна колонія (№2)». На територію колонії мають право зайти тільки співробітники колонії за наявності відповідної перепустки. Інші особи можуть пройти на територію колонію за наявності одноразової перепустки, з дозволу начальника установи. Наявність таких перепусток перевіряється на посту охорони. За особистою вказівкою керівництва не має право пропускати на територію колонії осіб, які не є співробітниками колонії. Кабінет ОСОБА_8 знаходиться в адміністративному приміщенні на території, яка охороняється і до цього кабінету можливо потрапити тільки через КПП. Приміщення кабінету № 24 відділу нагляду і безпеки знаходиться в адміністративному приміщенні, куди можна потрапити з вулиці без перетину лінії охорони. 
		Свідок ОСОБА_33  надав суду такі показання: ОСОБА_8 був начальником свідка під час його роботи у державній установі«Торецька виправнаколонія (№2)».У кінці2017року бувпредставлений новийначальник установи,на початку2018року,на нарадібуло доведено,що плануєтьсяпровести радуначальників такапітальний ремонтдеяких об`єктів.За свідкомта ОСОБА_8 начальником установибуло закріпленопроведення капітальногоремонту приміщеньДІЗО/ПКТустанови,цей об`єктскладався більшеніж здесяти кімнат.Приблизна вартістьцього капітальногоремонту складала80000гривень.Для проведенняцього капітальногоремонту планувалосязалучати засуджених,та ОСОБА_8 разом зісвідком вивчалиособові справизасуджених дляз`ясування наявностіу засудженихкваліфікації дляздійснення будівельнихробіт,та бажаннязасуджених дляможливого отриманнязаохочень,працювати нацих об`єктах.За наявностібажання доцих робіт,у якостіпідсобних робочих,могли залучатисятакож засуджені,які немали відповідноїкваліфікації дляздійснення будівельнихробіт.Фінансування капітальногоремонту цихоб`єктів,здебільшого,відбувалося зарахунок гуманітарноїдопомоги.Така допомогаскладалася,в основномуз будівельнихматеріалів.За рахунокустанови булозамінено лишевхідні металевідвері укількості двохштук.Гуманітарна допомога цедопомога,яка надаєтьсяустанові підприємствами,людьми.Допомога надаєтьсяна підставізаяви таінших документів,осіб,які надаютьцю допомогу,та обліковуєтьсявідповідною службоюкомунально-побутовогозабезпечення установи.На деяківитрати дляремонту,кошти надавалися ОСОБА_8 ,в середньомуу суміприблизно 1000гривень.За несвоєчаснепроведення ремонтнихробіт свідкубуло оголошенодисциплінарне стягнення,хоча проведенняремонтних робітне входилодо функціональнихобов`язків свідка.Інформацією щодофінансування установисвідок неволодіє. У 2018 році свідок входив до складу постійно діючої комісії установи, яка розглядала, зокрема, питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. До складу цієї комісії, у тому числі, також входили всі начальники відділів установи, начальник установи Давидич, заступник начальника установи ОСОБА_8 , у підпорядкування якого були начальники відділу нагляду та оперативного відділу. ОСОБА_8 міг виконувати обов`язки начальника установи. Рішення комісією приймалося шляхом голосування. У разі однакової кількості голосів вирішальний голос мав начальник установи. У випадку відсутності начальника установи його обов`язки за призначенням міг виконувати ОСОБА_8 . У підпорядкуванні ОСОБА_8 були начальники відділів нагляду та оперативного відділу, на той період це відповідно свідок та ОСОБА_34 .. Документи для розгляду комісією питання про умовно-дострокове звільнення засудженого готує соцвідділ. Документи розглядаються комісією. Враховувалися наявність у засудженого стягнень, заохочень, ставлення засудженого до праці, кількість заохочень повинна бути три та більше, також важливим було те, яку частину строку призначеного покарання відбув засуджений. Заохочення засуджений міг отримати, в основному, при проведенні ремонтних робіт, також заохочення могло бути застосованим у випадку якщо засуджений приймав участь у роботах з побутового обслуговування, був днювальним. Із засудженим ОСОБА_12 , він не знайомий, щодо наявності у нього пільг та чи розглядався він на комісії свідок не пам`ятає. Засудженого на засіданні комісії представляє начальник того відділення, в якому засуджений відбуває покарання, він же повідомляє комісії про наявність у засудженого стягнень, заохочень.
		 
		Також судом було досліджено письмові докази:
		 
		Витяг зкримінального провадження № 42018051100000127, час внесення в ЄРДР 10:15:13 18.04.2018 року, відомості за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України - службові особи, за попередньою змовою групою осіб, вимагають 1500 доларів США неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданого службового становища. (т. 2 а.с. 62, 63)
		   Заява ОСОБА_13 від 17.04.2018 начальнику УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НПУ, в якій ОСОБА_13 просить притягнути до кримінальної відповідальності начальника Торецької виправної колонії ОСОБА_19 та його заступника ОСОБА_8 , які вимагають від неї неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США за підготовку документів для отримання її сином умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. (т. 2 а.с. 73)
		   Пояснення ОСОБА_13 від 17.04.2018 начальнику УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НПУ, відповідно до яких ОСОБА_13 повідомляє про те, що вона проживає у м. Маріуполі. Її старший син ОСОБА_12 відбуває покарання в Торецькій виправній колонії № 2, та повідомив їй, що під час його бесіди з першим заступником начальника Торецької виправної колонії № 2, яка відбулася за викликом ОСОБА_8 , ОСОБА_12 на запитання ОСОБА_8 для чого йому необхідні заохочення, сказав, що з жовтня 2018 року в нього є право на умовно-дострокове звільнення. Далі ОСОБА_8 сказав, що питанням умовно-дострокового звільнення від відбування покарання займаються безпосередньо він та начальник колонії ОСОБА_19 , та без їх згоди будь-яких документів для отримання УДЗ до суду направлено не буде. Для підготовки документів для УДЗ та позитивного розгляду матеріалів необхідно передати грошові кошти в сумі 2 тисячі доларів США ОСОБА_8 , ОСОБА_19 і судді місцевого суду, кому саме він не вточнив. Без передачі вказаних грошових коштів, клопотання про умовно-дострокове звільнення підготовлено та направлено не буде. Після чого, вона та її син зрозуміли, що давання хабара є кримінально карним діянням, та вони прийняли рішення звернутися до поліції з цього випадку, оскільки вважають дії ОСОБА_8 та ОСОБА_19 незаконними. (т. 2 а.с. 74, 76)
		   Повідомлення від 17.04.2018 про вчинене кримінальне правопорушення, начальника Департаменту захисту економіки управління захисту економіки в Донецькій області Національної поліції України, в якому зазначено про отримані дані щодо можливих протиправних дій начальника Державної установи «Торецька виправна колонія № 2» ОСОБА_19 , який вступив у злочинну змову з першим заступником Державної установи «Торецька виправна колонія № 2» ОСОБА_8 , використовуючи свої службові становища вимагають неправомірну вигоду від ОСОБА_13 в розмірі 1500 доларів США за підготовку та спрямування до суду подання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання її сина ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 71, 72)
		    Заява ОСОБА_13 від 19.04.2018 заступнику військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_35 , відповідно до якої ОСОБА_13 надає згоду на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо абонентського номеру НОМЕР_1 , яким вона користується у рамках кримінального провадження № 42018051100000127 від 18.04.2018. (т. 2 а.с. 77)
		   Заява ОСОБА_13 від 19.04.2018 заступнику військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_35 , згідно з якою ОСОБА_13 надає власні грошові кошти в сумі 1000 доларів США номіналом 10 купюр по сто доларів США кожна наступних серій: HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62702544 G ; ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_19 та ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 88 - 92)
		   Витяг з наказу № 63/ОС від 1 серпня 2017 року начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», згідно з яким ОСОБА_8 призначено на посаду першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)». (т. 2 а.с. 170)
		Копія Посадової інструкції першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія» затверджена 03.08.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», відповідно до п. 1.5 якої, заступнику начальника виправної колонії підзвітні інші заступники начальника установи в питаннях дотримання режиму тримання спецконтингенту на обслуговуваних об`єктах та безпосередньо підпорядковані: начальник відділу нагляду і безпеки; начальник відділу охорони; начальник оперативного відділу; начальник відділу ІТЗО; начальник відділу з контролю за виконанням судових рішень; начальник відомчої протипожежної команди відомчої пожежної охорони; по лінії служби ЧПНУ. Згідно з п. 2.26 цієї Інструкції, перший заступник начальника установи під час відсутності начальника установи виконує його обов`язки, передбачені посадовою інструкцією начальника установи. У відповідності до пунктів 3.7, 3.8, 3.15 цієї Інструкції, перший заступник начальника установи має право: Користуватися правом заохочення та покарання в межах передбаченими наказами і інструкціями ДКВС; надавати усні та письмові вказівки працівникам установи, щодо виконання службових завдань; вимагати пояснення у працівників виправної колонії, які порушують вимоги щодо охорони об`єктів під час несення служби або не виконують службових обов`язків та покладених завдань, клопотати перед керівництвом виправної колонії про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Із цією посадовою інструкцією ОСОБА_8 ознайомлений 03.08.2017 про що свідчить його підпис. (т. 2 а.с. 136 - 140)
		Лист від 17.08.2018 № 12/3097 за підписом начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», відповідно до якого надано детальне роз`яснення щодо певних пунктів Посадової інструкції першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)». Так пункт 1.5 щодо роз`яснення слова «підзвітні» - це означає підлеглі; п. 3.15 щодо клопотати перед керівництвом виправної колонії про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності  це означає, що перший заступник має право клопотати перед керівництвом про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх підлеглих, які не якісно виконують свої службові обов`язки. П. 3.7 щодо порядку користування правом заохочення та покарання в межах передбаченими наказами і інструкціями, а також розповсюдження вказаної норми на членів комісії  в установі створена робоча комісія по застосуванню до засуджених заходів дисциплінарного реагування. Згідно ст. 137 п. 2 КВК України заступник начальника колонії користується таким же, як і начальник цієї колонії правом застосувати заходи заохочення і стягнення, за винятком накладення дисциплінарного штрафу, скасування поліпшення умов тримання, поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або карцер, переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночні камери). (т. 4 а.с. 59)
		Копії табелівобліку робочогочасу керівництваДержавної установи«Торецька виправнаколонія (№2)»за січень,лютий,березень,квітень місяці2018року, з яких убачається, що ОСОБА_8 фактично працював протягом січня, лютого, березня, квітня місяця 2018 року у Державній установі «Торецька виправна колонія (№ 2)» на посаді першого заступника начальника установи. (т. 2 а.с. 141 - 144)
		Копії матеріалів щодо призначення ОСОБА_8 на посаду першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», які містять відомості щодо підстав та процедури призначення ОСОБА_8 на посаду першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)». (т. 2 а.с. 145  169).
		Копія Наказу від 10.01.2018 № 21 начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» «Про створення комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених, які утримуються в установі умовно-дострокового звільнення (стаття 81 КК України), заміну покарання більш м`яким (стаття 82 КК України), встановлення адміністративного нагляду згідно ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», про переведення засуджених на підставах, встановлених ч.1 та ч. 3 статті 101 КВК України», відповідно до п. 1 якого, до складу комісії входять, у тому числі голова комісії  начальник установи, 1-й заступник начальника установи майор вн. сл. ОСОБА_8 , заступник начальника установи з СВПР підполковник вн. сл. ОСОБА_36 ; начальник оперативного відділу установи майор вн. сл. ОСОБА_37 , начальник відділу нагляду та безпеки капітан вн. сл. ОСОБА_38 (т. 4 а.с. 3)
		Копія Положення про комісію Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», затверджена 09.01.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» та лист щодо обов`язків секретаря комісії № 17/3089 від 16.08.2018 року за підписом начальника установи ОСОБА_19 . Згідно з пунктами 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5 цього Положення, комісія зобов`язана розглядати питання щодо застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, або заміни покарання більш м`яким не пізніше одного місяця з дня відбуття засудженим визначеної законом частини покарання; погоджувати із спостережною комісією за місцем дислокації колонії подання до суду щодо застосування до засуджених засудженого умовно-дострокового звільнення, або заміни покарання більш м`яким; інформувати засудженого, про прийняте комісією рішення, шляхом ознайомлення його з витягом з протоколу засідання. Відповідно до п. 5.13 цього Положення, рішення комісії ухвалюється простою більшістю голосів членів комісії присутніх на її засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним. (т. 4 а.с. 4 - 6, 57)
		Копія Положення про державну установу «Торецька виправна колонія (№ 2)», затверджена Наказом Міністерства Юстиції України 15 грудня 2016 року № 3679/1. Відповідно до п. 7 ч. 4 цього Положення, виправна колонія здійснює дії та проводить заходи, у тому числі процесуальні, в межах повноважень, визначених Кримінально-виконавчим, Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами та законами України. Пунктом 7 цього Положення передбачено, що колонію очолює начальник, у разі відсутності начальника виправної колонії його функціональні обов`язки виконує призначений наказом по виправній колонії один із заступників начальника виправної колонії. (т. 4 а.с. 7 - 11)
		Копія Посадової інструкції заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи  начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи затверджена 01.09.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», відповідно доп.6якої, заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи  начальник відділу соціально-виховної та психологічної роботи бере участь у засіданнях комісії установи та судових засіданнях з питань умовно-дострокового звільнення від покарання. (т. 4 а.с. 8-19)
		Копія Статуту державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№2)», затверджене наказом Міністерства юстиції України 06.12.2016 № 3556/5, відповідно до п. 2.1 якого, підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання. (т. 4 а.с. 26 - 31)
		Копія Посадової інструкції начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», затверджена 09.08.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», відповідно до п. 1.2 якої, начальник ВКВСР безпосередньо підпорядковується начальнику установи та його першому заступнику. Згідно з п. 2.9 цієї Посадової інструкції, до завдань та обов`язків начальник ВКВСР входить, зокрема, контроль за вірністю оформлення документів, наданих на розгляд комісії з умовно-дострокового звільнення. (т. 4 а.с. 36 - 37)
		Копія Посадової інструкції начальника відділу нагляду і безпеки, затверджена 11.08.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», відповідно до п. 1.1 якої, співробітник, який займає дану посаду безпосередньо підпорядковується першому заступнику начальника установи. (т.4 а.с. 45-46)
		Копія особової справи засудженого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була направлена з супровідним листомза підписомначальника Державноїустанови «Торецькавиправна колонія(№2)» ОСОБА_19  слідчому Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області» (т. 2 а.с. 171), з матеріалів якої вбачається, що ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вироком від 30.09.2015 Іллічівського районного суд м. Маріуполя засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України, та якому призначено покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі, у період часу з 21.06.2016 по 17.05.2018 відбував покарання у Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)». (т. 2 а.с. 172 - 249; т. 3 а.с. 1 - 75)
		Лист № 4/2243 від 21.06.2018 за підписом начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» ОСОБА_19 , з якого убачається, що ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 відбував покарання у Державній установі «Торецька виправна колонія (№2)» з 21.06.2016 по 17.05.2018. (т. 3 а.с. 233)
		Копія Наряду № 3/5-3141/Е від 10.05.2018, в якому міститься розпорядження про направлення засудженого ОСОБА_12 з Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» для подальшого відбування покарання до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)». (т. 3 а.с. 234)
		Копія витягу з Протоколу № 25 від 08.05.2018, в якому містяться відомості щодо рішення про направлення засудженого ОСОБА_12 з Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» для подальшого відбування покарання до Державної установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)». (т. 3 а.с. 234 зв.)
		Протокол від 28.04.2018 затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, відповідно до якого 28.04.2018 року о 14 годині 52 хвилини на відкритій ділянці місцевості за адресою АДРЕСА_2 фактично затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку затриманої особи вилучено: 1. посвідчення НОМЕР_2 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 . 2. мобільний телефон марки «Lenovo А 536», Imei 1: НОМЕР_3 ; Imei 2: НОМЕР_4 в якому наявні дві сім - карти: 1) sim sim від UMC; 2) life; та флеш - карта Micro SD об`ємом 8 Gb. 3. ювелірні вироби: два кільця виготовлених із металу жовтого кольору, одне з яких має камінь чорного кольору; ланцюжок із металу жовтого кольору; хрестик з металу жовтого кольору. 4. чохол коричневого кольору для посвідчення. 5. металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633». (т. 1 а.с. 189 - 194)
		Протокол від 28.04.2018 огляду місця події, відповідно до якого, 28.04.2018 з 15 год. 53 хв. до 16 год. 47 хв. на ділянці місцевості, де на відстані 1 м. від забору огородження Державної установи «Торецька виправна колонія №2», яка розташована за адресою Донецька область, м. Торецьк, вул. Херсонська, 32, розташований автомобіль марки Geely CK  2 сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , поруч з яким знаходився чоловік, який в ході огляду назвався ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому запропоновано надати для огляду наявні в нього грошові кошти, на що він дав згоду та з барсетки чорного кольору, яка на момент проведення огляду знаходилася на передньому водійському сидженні, дістав грошові купюри у кількості 10 штук, номіналом 100 (сто) доларів США кожна. При подальшому проведенні огляду дані грошові купюри оглянуті та встановлені їх серії та номери: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G. Вказані грошові кошти в ході проведення огляду оглядаються за допомогою ультрафіолетової лампи DL 01, при включеній лампі на цих купюрах продивляється світіння зелено-жовтого кольору. Вказані грошові купюри вилучено. (т. 3 а.с. 89 - 91)
		Заява начальника Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» від 28.04.2018 на ім`я начальника Бахмутського ОП ГУ НП в Донецькій області, відповідно до якої начальник Державної установи «Торецька виправна колонія №2» ОСОБА_19 не заперечує проти проведення працівниками поліції Бахмутського ОП ГУ НП в Донецькій області слідчих дій на (в) території (приміщенні) кабінету 1-го заступника начальника за адресо: Торецької виправної колонії №2, розташованої за адресою вул. Херсонська, 32 м. Торецьк Донецької області. (т. 3 а.с. 101)
		Протокол від 28.04.2018 огляду місця події, відповідно до якого, 28.04.2018 з 19 год. 07 хв. до 20 год. 40 хв. проведено огляд службового кабінету першого заступника начальника установи Торецької виправної колонії ОСОБА_8 , який розташований на 3 поверсі штабу, який розташований на території Торецької виправної колонії за адресою: вул. Херсонська, 32 м. Торецьк, Донецької області. В ході огляду даного приміщення виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2000 гривень, 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, що мають такі серії та номера: КЄ 6363176, УЖ 8716520, ВШ 9618657, КЛ 9726701, ЕВ 8517533, СБ 2258141, ПЗ 7352122, УИ 6735597, ЄД 0153905, АД 7316955, які поміщені, у прозорий канцелярський файл, горловина якого ув`язана чорною ниткою кінці якої скріплені пояснювальною паперовою биркою; блокнот чорного кольору, поміщений в спецпакет № 0744834; перчатки слідчого, в яких проводився огляд, і які поміщені в спецпакет № 0635965. (т. 1 а.с. 196 - 198)
		Ухвала від29.04.2018слідчого суддіАртемівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті, відповідно до якої, слідчим суддею надано дозвіл на обшук службового кабінету першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» ОСОБА_8 , що розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» по вул. Херсонська, 32 м. Торецьк, Донецької області.
		Постанова від 27.04.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про проведення освідування, відповідно до якої постановлено невідкладно, за першої можливості, при передачі неправомірної вигоди ОСОБА_13 , провести освідування ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 3 а.с. 76 - 77)
		Протокол від 28.04.2018 освідування особи, відповідно до якого 28.04.2018 було здійснено змиви з обох рук ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 78 - 80)
		Заява ОСОБА_12 від 28.04.2018 заступнику військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_35 , відповідно до якої ОСОБА_12 повідомив, що відбуває покарання в Торецькій виправній колонії № 2, та з жовтня 2018 року в нього наступає право на розгляд питання по умовно-достроковому звільненню. З цим питанням він звернувся до першого заступника начальника виправної колонії міста Торецька № 2, ОСОБА_8 , який сказав, що для збору документів, необхідних для умовно-дострокового звільнення необхідно передати 2 тисячі доларів США, на що він заперечив, оскільки для його сім`ї це великі гроші. Після цього ОСОБА_8 сказав, що виключно для нього 1500 доларів США, і якщо мати не передасть, то документи на нього підготовлено не буде. Гроші необхідно передати двома частинами, а саме, одну частину 1000 доларів США у квітні 2018 року, а другу частину 500 доларів США пізніше. Вислухав це, він сказав що подумає та порадиться з матір`ю. Після цього він зв`язався з матір`ю та розповів про вищезазначене. Вислухав його мати сказала що вона подумає як їм далі бути. Більше про дану ситуацію він нікому не повідомляв, оскільки опасався за своє здоров`я. (т. 3 а.с. 94)
		Ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_19 (т. 3 а.с. 200)
		Ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 201)
		Ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 202)
		Постанова прокурора №72т від 19.04.2018 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину, якою постановлено для отримання відомостей про вчинення злочину, а саме про фат вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_19 та ОСОБА_8 від ОСОБА_13  провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. (т. 3 а.с.185 - 187)
		Постанова прокурора №71т від 19.04.2018 року про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, якою постановлено використати під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби шляхом огляду, помітки та вручення ОСОБА_13 грошових купюр в сумі 1000 доларів США номіналом 10 купюр по 100 доларів США кожна, наступних серій: HB 78376109 J, BJ 19980384 A, HB 62702544 G, ВН 19150430 А, KG 84666706 A, KB 16245846 K, KH 00287826 A, KJ 49230897 A, HB 62833785 A, HJ 58980012 A, які належать останній та надані нею в рамках проведення заходів, передбачених гл. 21 КПК України. (т. 3 а.с. 188 - 189)
		Протокол від 28 квітня 2018 року огляду та вручення грошових коштів, відповідно до якого: ОСОБА_13 погодилася брати участь у заходах по викриттю ОСОБА_19 та ОСОБА_8 у скоєнні злочину та добровільно надала грошові кошти, які належать їй особисто, а саме 1000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів кожна в кількості 10 штук наступних серій та номерів: HJ 58980012AJ10; KB 16245846KB2; KJ 49230897AJ10; HB 78376109JB2; BJ 19980384AJ10; KG 84666706AG7; HB 62833785AB2; ВН 19150430АH8; KH 00287826AH8; HB 62702544GB2. Всі зазначені грошові купюри оглянуті під впливом ультрафіолетових променів за допомогою ультрафіолетової лампи DL-01. В ході чого встановлено, що, вказані вище грошові кошти не мають на своїй поверхні чужорідних люмінесцентних нашарувань, крім обов`язкових спеціальних захисних елементів, виконаних при їх виготовленні. Після чого пред`явлені грошові купюри були оброблені, шляхом напилення, спеціальною хімічною речовиною «Світлячок-М». В результаті чого нашарування люмінесціюють жовто-зеленуватим кольором при освітленні їх ультрафіолетовими променями лампи DL-01. Вищевказані грошові кошти після огляду, обробки і висихання були вручені громадянці ОСОБА_13 , яка помістила їх до лівого заднього кармана брюк, та повідомила що вона не має інших коштів, окрім тих, які були оглянуті та вручені їй під час зазначеної слідчої дії. (т. 3 а.с. 217 - 221) 
		Протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 28 квітня 2018 року, відповідно до якого, 28 квітня 2018 року було проведено огляд, помітку, та вручення ОСОБА_13 грошових банкнот у сумі 1000 доларів США, номіналом 100 доларів США кожна. На поверхню зазначених купюр у сумі 1000 доларів США нанесено спеціальний аерозольний засіб «Світлячок-М». Також був відібраний контрольний зразок аерозольного засобу «Світлячок» на марлевий тампон. Вищевказані купюри у сумі 1000 доларів США були передані ОСОБА_13 для подальшої передачі ОСОБА_8 для підготовлення та спрямування до суду подання про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання її сином ОСОБА_12 . Після передачі зазначених грошових коштів у сумі 1000 доларів США ОСОБА_13 , які вона поклала у чорну сумку, учасники негласної слідчої дії о 10 годи. 00 хв. вирушили до Торецької виправної колонії № 2 для зустрічі з ОСОБА_8 . О 10 год. 29 хв. ОСОБА_13 вийшла з автомобілю та пішла до КПП Торецька виправна колонія № 2. О 10 год. 44 хв. діючи за вказівкою першого заступника Торецької виправної колонії № 2 ОСОБА_8 , ОСОБА_13 повідомила вартового для сповіщення ОСОБА_8 про час свого прибуття, як того вимагав ОСОБА_8 . В 11 год. 07 хв. з правої двері КПП вийшов перший заступник Торецької виправної колонії № 2 ОСОБА_8 та покликав ОСОБА_13 . Знаходячись в приміщенні ОСОБА_8 вказав ОСОБА_13 покласти зазначені грошові кошти в сумі 1000 доларів США до свого чорного шкіряного блокноту, після чого вийшов з приміщення та пішов на територію колонії. Об 11 год. 09 хв. з правої двері КПП Торецької виправної колонії № 2 вийшла ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 223-224)
		Протокол про результати аудіо- та відеоконтролю відносно особи від 09.05.2018 року, в якому зафіксовано проведений 28.04.2018 року аудіо- та відеоконтроль особи ОСОБА_8 .. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , яка проходила в приміщенні Державної установи «Торецька виправна колонія №2». В ході перегляду відеофайлу встановлено, що ОСОБА_13 передала ОСОБА_8 грошові кошти, шляхом поміщення їх до блокноту, який постійно перебував у руках ОСОБА_8 . Також встановлено, що під час розмови ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , ОСОБА_8 сказав щодо пільги у жовтні та про те що будуть заохочення, все буде добре. До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск обл.№ 946т від 19.04.2018 у вигляді 2 файлів. (т. 3 а.с. 225 - 227, 232)
		Протокол про результати аудіо- та відеоконтролю відносно особи від 09.05.2018 року, в якому зафіксовано проведений 28.04.2018 року аудіо- та відеоконтроль особи ОСОБА_13 .. Зафіксовано та застенографовано зміст розмови ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , яка проходила в приміщенні Державної установи «Торецька виправна колонія №2». В ході перегляду відеофайлу встановлено, що ОСОБА_13 передала ОСОБА_8 грошові кошти, шляхом поміщення їх до блокноту, який постійно перебував у руках ОСОБА_8 . Також встановлено, що під час розмови ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , ОСОБА_8 сказав щодо пільги у жовтні та про те що будуть заохочення, все буде добре. До протоколу додано оформлений додаток - DVD-R диск обл.№ 946т від 19.04.2018 у вигляді 2 файлів. (т. 3 а.с. 228  230, 232)
		Протокол огляду від 12 вересня 2018 року, відповідно до якого слідчим Торецького ВП Бахмутського Вп ГУНП в Донецькій області ОСОБА_39 оглянуто паперовий конверт білого кольору в якому знаходиться DVD-R диск № 946т від 19.04.2018. На диску міститься два відео. (т. 3 а.с. 231)
		Ухвала слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 20 червня 2018 року про призначення експертизи, відповідно доякої, у кримінальному провадженні № 42018051100000127, внесеному до ЄРДР 18.04.2018 року, призначено експертизу спеціальних хімічних речовин. (т. 3 а.с. 235 - 237)
		Висновок експерта №3/11-16 від 04.07.2018, відповідно доякого наповерхнях десятибанкнот номіналомпо 100(сто)доларів США,загальною сумою1000(тисяча)доларів США.Серія таномер:ВН 19150430А;HJ58980012A;KB16245846K;KG84666706A; HB78376109J;BJ19980384A;HB62833785A;KJ49230897A;KH00287826A; HB62702544Gз обохсторін виявленінашарування спеціальноїхімічної речовини.На поверхнімарлевого тампону(згіднопояснювальному тексту:змиви злівої рукигромадянина ОСОБА_8 )та наповерхні марлевоготампону (згіднопояснювальному тексту:змиви зправої рукигромадянина ОСОБА_8 )нашарувань спеціальноїхімічної речовинине виявлено.На поверхнімарлевого тампону(згіднопояснювальному тексту:зразок марлевоготампону,оброблений спеціальнимзасобом «СвітлячокМ»)виявлено нашаруванняспеціальної хімічноїречовини. (т. 3 а.с. 238 - 249)
		Окрім того, судом у судовому засіданні досліджено файли відеофіксації слідчих дій від 28.04.2018, а саме,оглядів місцяподії, затримання особи,підозрюваної увчиненні злочину,освідування особи, якімістяться намікро СD. (т.1 а.с. 195)
		Усі вищенаведені докази було оцінено судом як допустимі.
		З метою перевірки повноважень органу досудового розслідування та прокурорів у цьому кримінальному провадженні, судом у судовому засіданні досліджено: Постанова від 18.04.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_40 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 2 а.с. 65, 66); Постанова від 18.04.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_40 про визначення підслідності кримінального правопорушення та направлення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 2 а.с. 69, 70); Постанова від 19.04.2018 заступника начальника відділу  начальника СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_41 про доручення розслідування кримінального провадження № 42018051100000127 групі слідчих (т. 2 а.с. 64); Постанова від 29.04.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону ОСОБА_40 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 2 а.с. 67, 68); Доручення від 18 квітня 2018 року № 2056вих18 заступника військового прокурора Донецького гарнізону сил АТО ОСОБА_40 про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42018051100000127 (т. 2 а.с. 77); Постанова від 23.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С. Добриніна про визначення підслідності та органу, який здійснює процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 3 а.с. 172, 173); Лист від 04.06.2018 № 90-7494 вих-18 керівника Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_42 на адресу заступника прокурора Донецької області щодо визначення підслідності кримінального провадження № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 3 а.с. 174, 175); Постанова від 12.06.2018 першого заступника прокурора Донецької області ОСОБА_43 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018051100000127 від 18.04.2018 (т. 3 а.с. 176,177); Доручення начальника СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області на проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42018051100000127 від 18.04.2018. (т.3 а.с. 178) 
		Для перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій судом у судовому засіданні досліджені: клопотання заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 квітня 2018 № 67 т (т. 3 а.с. 179 - 181); клопотання заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 квітня 2018 № 68 т (т. 3 а.с. 182 - 184); Доручення від 19.04.2021 заступника військового прокурора Донецького гарнізону сил антитерористичної операції С.Добриніна на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. ст. 36, 39-41 КПК України) (т. 3 а.с. 190 - 191); Клопотання № 76т від 16.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а.с. 203 - 204); Клопотання № 78т від 16.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а.с. 194 - 195); Постанова 16.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а.с. 192 - 193); Постанова від 16.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а.с. 196 - 197); Постанова від 16.05.2018 заступника військового прокурора Донецького гарнізону С.Добриніна про розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 3 а.с. 205 - 206).
		Також, у судовому засіданні досліджені: копія Посадовоїінструкції начальникавідділення соціально-психологічноїслужби відділусоціально-виховноїта психологічноїроботи Державноїустанови «Торецькавиправна колонія(№2)»,затверджена начальникомДержавної установи«Торецька виправнаколонія (№2)»20.06.2018року (т. 4 а.с. 20 - 23); копія Положення про відділ соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, затверджена начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» 20.06.2018 року (т. 4 а.с. 24, 25); Копія Положенняпро комісіюДержавної установи«Торецька виправнаколонія (№2)»,затверджена 06.06.2018р.начальником Державноїустанови «Торецькавиправна колонія(№2)» (т. 4 а.с. 32 - 34). Ці докази суд вважає неналежними, оскільки зазначені інструкції були видані та визначають статус працівників державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» вже після події кримінального правопорушення 28 квітня 2018 року, а відтак, відомості, які містяться у вказаних інструкціях не можуть бути віднесеними до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Окрім того, у судовому засіданні досліджені: копія Посадової інструкції головного бухгалтера  начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_21 , затверджена 01.08.2017р. начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (т. 4 а.с. 38 - 40); копія Посадової інструкції начальника медичної частини  лікаря Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», затверджена 14.09.2017р. начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (т. 4 а.с. 41 - 44); копія Посадової інструкції заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення, - начальника відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)», затверджена 14.09.2017р. начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (т. 4 а.с. 47 - 50); копія Посадової інструкції старшого інспектора (з організації продовольчого забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення, затверджена 14.09.2017р. начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (т.4 а.с. 51 - 53); копія Посадової інструкції сестри медичної медичної частини, затверджена 16.01.2018р. начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» (т. 4 а.с. 54 - 56). Зазначені докази суд також вважає неналежними, оскільки вони не містять відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, отже, не відносяться до предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
		Окрім того, судом у судовому засіданні також були досліджені надані прокурором документи, які містять відомості щодо майна, яке належить обвинуваченому ОСОБА_8 : супровідний листвід 18.04.2018начальника Департаментузахисту економікиуправління захистуекономіки вДонецькій областіНаціональної поліціїУкраїни,рапорт щодонаправлення наадресу заступника військовогопрокурора Донецькогогарнізону ОСОБА_44 матеріалів виконаногодоручення від18квітня 2018року №2056вих18 (т. 2 а.с. 78, 79); рапорт заступниканачальника відділупротидії хабарництвута організованимформам злочинностів сферіекономіки УЗЕв Донецькійобласті ДЗЕНаціональної поліціїУкраїни,щодо виявленогомайна,як перебуваєу власності ОСОБА_19 та ОСОБА_8  (т. 2 а.с. 79); реєстраційні карткитранспортних засобів (т. 2 а.с. 80, 81); інформаційна довідка від 18.04.2018 за № 121081385 з Державного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна (т. 2 а.с. 82, 83); інформаційна довідка від 18.04.2018 за № 121085660 з Державного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна (т. 2 а.с. 84, 85); інформаційна довідка від 18.04.2018 за № 121083513 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 2 а.с. 86); матеріали Національногоагентства Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинівщодо встановленнямайна ОСОБА_8 ,на якеможе бутинакладено арешт (т. 3 а.с. 144 - 171).
		   Поряд із цим у судовому засіданні досліджено процесуальні документи, щодо визнання речовими доказами, а саме: Постанова від28.04.2018начальника відділенняСВ Бахмутськоговідділу поліціїГУ НПв Донецькійобласті ОСОБА_45 про визнанняречовими доказами тимчасово вилучених 28.04.2018 року о 14 годині 52 хвилини в ході проведення обшуку затриманої особи ОСОБА_8 : 1. Посвідчення УДО № НОМЕР_6 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 . 2. Мобільного телефону марки «Lenovo А 536 Imei 1: НОМЕР_3 ; Imei 2: НОМЕР_4 в якому наявні дві сім - карти: 1) sim sim від UMC; 2) life; та флеш - карта Micro SD об`ємом 8 Gb. 3. Ювелірних виробів: два кільця виготовлених із металу жовтого кольору, одне з яких має камінь чорного кольору; ланцюжок із металу жовтого кольору; хрестик з металу жовтого кольору. 4. Чохлу коричневого кольору для посвідчення. 5. Металевого жетону, виготовленого з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633». (т. 2 а.с. 113, 114); Постанова від28.04.2018начальника відділенняСВ Бахмутськоговідділу поліціїГУ НПв Донецькійобласті ОСОБА_45 про визнанняречовими доказами тимчасово вилучених 28.04.2018 в період часу з 15.53 по 16.47 годин в ході проведення огляду місця події, за участю затриманого ОСОБА_8 , а саме - відкритої ділянки місцевості, розташованої поблизу Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» по вул. Херсонська, 32, м. Торецьк, Донецької області, грошових коштів, а саме доларів США у загальній кількості 10 купюр, номіналом по 100 доларів кожна, серії та номера яких: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G (т. 3 а.с. 87, 88); Постанова від28.04.2018начальника відділенняСВ Бахмутськоговідділу поліціїГУ НПв Донецькійобласті ОСОБА_45 про визнанняречовими доказами тимчасово вилучених 28.04.2018 в період часу з 19.07 по 20.40 годин в ході огляду приміщення службового кабінету першого заступника установи - заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» ОСОБА_8 , що розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Державної установи «Торецька виправна колонія (№ 2)» по вул. Херсонська, 32, м. Торецьк, Донецької області, а саме: грошових коштів у сумі 2000 гривень, 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, що мають такі серії та номера: КЄ 6363176, УЖ 8716520, ВШ 9618657, КЛ 9726701, ЕВ 8517533, СБ 2258141, ПЗ 7352122, УИ 6735597, ЄД 0153905, АД 7316955, які поміщені, у прозорий канцелярський файл, горловина якого ув`язана чорною ниткою кінці якої скріплені пояснювальною паперовою биркою; блокноту з чорновими записами, чорного кольору, з надписами «Міністерство юстиції України Південно  Східне МРУ ДУ Широківський виправний центр (№ 75) 2018», що поміщений в спецпакет № 0744834; перчаток слідчого, в яких проводився огляд, і які поміщені в спецпакет № 0635965. (т. 3 а.с. 92, 93); )
		Судом також було досліджено надані прокурором наступні речові докази: Посвідчення УДО № 001394 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 ; Мобільний телефон марки «Lenovo А 536», Imei 1: НОМЕР_3 ; Imei 2: НОМЕР_4 в якому наявні дві сім - карти: 1) sim sim від UMC; 2) life; та флеш - карта Micro SD об`ємом 8 Gb; Ювелірні вироби: два кільця виготовлених із металу жовтого кольору, одне з яких має камінь чорного кольору; ланцюжок із металу жовтого кольору; хрестик з металу жовтого кольору; Чохол коричневого кольору для посвідчення; Металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633»; Грошові кошти, а саме долари США у загальній кількості 10 купюр, номіналом по 100 доларів кожна, серії та номера яких: HJ 58980012AJ10; KB 16245846KB2; KJ 49230897AJ10; HB 78376109JB2; BJ 19980384AJ10; KG 84666706AG7; HB 62833785AB2; ВН 19150430АH8; KH 00287826AH8; HB 62702544GB2; Грошові кошти у сумі 2000 гривень, 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, що мають такі серії та номери: КЄ 6363176, УЖ 8716520, ВШ 9618657, КЛ 9726701, ЕВ 8517533, СБ 2258141, ПЗ 7352122, УИ 6735597, ЄД 0153905, АД 7316955; Блокнот чорного кольору; перчатки слідчого.
		Суд відмічає, що обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Сторона захисту наполягала на недопустимості доказів, які здобуті стороною обвинувачення з підстав неналежного, на думку сторони захисту, органу досудового розслідування та процесуального керівника. 
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», установи виконання покарань відносяться до правоохоронних органів. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.
		Отже, обвинувачений ОСОБА_8 на момент події кримінального правопорушення мав статус працівника правоохоронного органу.
		   Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
		   Частиною 4ст.216КПК Українивизначено,що слідчіорганів державногобюро розслідуваньздійснюють досудоверозслідування злочинів вчинених працівником правоохоронного органу.
		Згідно з п. 1 розділу XI Перехідних положень КПК України, до дня введення в дію положеньчастини четвертоїстатті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.
		Проте, як встановлено судом, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області та СВ Торецького ВП ГУ НП в Донецькій області, а отже, органами Національної поліції України. 
		Вказані обставини, на думку сторони захисту, свідчать про грубе порушення вимогКПК Україниі повинні тягнути за собою визнання недопустимими усіх доказів, зібраних таким неуповноваженим органом.
		Такі доводи суд вважає помилковими, оскільки сторона захисту неправильно трактує значення законодавчих норм, що регулюють питання визнання доказів недопустимими.
		Так, підстави та порядок визнання доказів недопустимими встановленостаттями 86-89 КПК України.
		Устатті 86 КПК Українивказано, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Зміст вказаних норм свідчить, що така властивість доказу, як його допустимість, законодавцем пов`язується саме з порядком отримання відповідних фактичних даних. Саме тому недопустимість доказів обумовлюється порушенням не будь-яких процесуальних правил, а лише тих, що забезпечують порядок отримання доказів у кримінальному провадженні. Тому, на вирішення питання про допустимість доказу не можуть впливати порушення інших правил кримінально-процесуальної процедури, що не мають відношення до порядку збирання доказів.
		Крім того, як убачається із самої назвист. 87 КПК України, її змісту, а також практики Верховного Суду щодо її застосування, визнання доказів недопустимими обумовлюються не будь-якими порушеннями кримінально-процесуальної форми збирання доказів, а лише тими, що спричиняють шкоду фундаментальним правам і свободам людини(аналогічна правова позиція міститься у постановах ККС ВС від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17, від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к та від 12 листопада 2019 року у справі № 236/863/17).
		За своєю суттю, положенняст. 87 КПК Українифактично є кримінально-процесуальною санкцією, яка убезпечує людину (її права та свободи) від зловживань з боку органів досудового розслідування та прокуратури в процесі збирання ними доказів.
		Тому, оцінюючи допущені стороною обвинувачення порушення, суд у кожному випадку має проводити аналіз суті допущеного порушення у його взаємозв`язку із якістю доказу та з наслідками прийняття такого доказу для прав і свобод людини та справедливості судового розгляду в цілому.
		Отже, вирішуючи в порядкуст. 87 КПК Українипитання про недопустимість доказів, суд має встановити: 1) чи мало місце порушення норми, яка забезпечує дотримання порядку збирання доказів, 2) чи спричиняє таке порушення вплив на дотримання прав і свобод людини і 3) чи є цей вплив настільки істотним, щоб обумовити визнання доказу недопустимим.
		Застосовуючи вказані правила для вирішення порушеного стороною захисту питання, суду належить з`ясувати, чи забезпечують встановлені ст.216 КПК Україниправила предметної підслідності належний порядок збирання доказів та чи призводить до істотного порушення прав і свобод людини недотримання таких правил.
		Надаючи відповіді на вказані питання, суд виходить з того, що предметна підслідність являє собою сукупність правил, дотримання яких дозволяє встановити орган, який, з огляду на його спеціалізацію, зможе найбільш ефективно здійснювати розслідування кримінальних правопорушень певного виду.
		Вказаний процесуальний інститут покликаний оптимізувати і впорядкувати діяльність слідчих органів з розслідування кримінальних правопорушень різних видів, його існування унормовує розподіл державних ресурсів, забезпечує оперативне та злагоджене вирішення міжвідомчих спорів, дозволяє уникнути дублювання повноважень різних органів, тощо.
		На переконання суду, правила предметної підслідності не є складовою встановленого КПК Українипорядку збирання доказів, а лише забезпечують раціональний розподіл державних ресурсів, оперативність, злагодженість, ефективність та належну координацію органів досудового розслідування на відповідній стадії кримінального провадження.
		Порушення цих правил саме по собі не впливає на якість зібраних доказів, оскільки для усіх передбачених вст. 216 КПК Україниорганів досудового розслідування передбачено однакові правила збирання доказів поза залежністю від їх спеціалізації.
		Так само їх порушення не впливає і на дотримання прав та свобод людини у кримінальному провадженні, оскільки зміст та обсяг прав сторони захисту не змінюється в залежності від того, який орган проводить досудове розслідування.
		Той факт, що, з огляду на принцип спеціалізації, розслідування певних видів кримінальних правопорушень віднесено до компетенції якогось конкретного слідчого органу, не означає, що для такого органу існують особливі правила збирання доказів або що лише цей орган може забезпечити дотримання прав і свобод людини у відповідному кримінальному провадженні. На усі без виключення слідчі органи покладено однакові обов`язки із дотримання вимог Конституціїта законів України при здійсненні своєї діяльності.
		З огляду на це, суд переконаний у тому, що проведення досудового розслідування іншим органом досудового розслідування, ніж визначено уст. 216 КПК України, не має наслідком порушення прав та свобод людини, гарантованих законами таКонституцією України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Більше того, з доводів та клопотань сторони захисту неможливо встановити, яке своє право вони вважають порушеним та у чому полягає істотність такого порушення.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що проведення досудового розслідування іншим слідчим органом, ніж визначено уст. 216 КПК України, не має наслідком визнання недопустимими доказів, зібраних таким органом.
		Додатково суд відзначає, що визначення предметної підслідності відповідно до вимогст. 216 КПК Українипотребує встановлення цілої низки юридичних і фактичних підстав, сукупність яких, дасть можливість вірно визначити орган, який в даній конкретній ситуації повинен здійснювати досудове розслідування.
		До переліку таких обставин відноситься: кваліфікація діяння, статус особи, яка причетна (може бути причетна) до вчинення кримінального правопорушення, або щодо якої вчинено кримінальне правопорушення, розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, місце вчинення кримінального правопорушення, факт початку кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, тощо.
		З огляду на великий обсяг відомостей, що підлягає аналізу при визначенні підслідності, на початку досудового розслідування може бути вкрай важко однозначно і правильно встановити орган, який згідно зіст. 216 КПК Українимає розслідувати відповідне правопорушення.
		Водночас, згідно з вимогамист. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. При цьому, слідчий не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР з підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення йому не підслідне. Обов`язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної підслідності чи ні.
		Крім того, очевидно, що деякі обставини, які впливають на визначення підслідності за конкретним органом, можуть бути виявлені лише у ході подальшого розслідування кримінального правопорушення (розмір шкоди, правильна кваліфікація, тощо), і відповідно, виявлення таких обставин обумовлює необхідність передачі кримінального провадження від одного органу до іншого вже після спливу певного строку від початку досудового розслідування.
		Сама по собі реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж визначено уст. 216 КПК України, не становить порушення кримінального процесуального законодавства і не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених КПК України.
		Поряд із цим, у більшості випадків саме початковий етап досудового розслідування є визначальним, оскільки у цей період з найбільшою ймовірністю можуть бути виявлені, відшукані та зафіксовані основні сліди вчиненого кримінального правопорушення. Цілком очевидно, що зі спливом часу слідова картина злочину втрачається, що суттєво ускладнює встановлення інформації про конкретну подію злочину та особу, яка його вчинила. Затримка у проведенні слідчих дій на цьому етапі може повністю нівелювати подальшу роботу органів досудового розслідування та унеможливити розкриття кримінального правопорушення. Зміна підслідності і відповідно передача матеріалів з одного органу в інший на цьому етапі однозначно призведе до затримки у проведенні невідкладних слідчих дій і негативно вплине на виконання завдань кримінального провадження.
		У зв`язку із цим, у більшості випадків основні слідчі дії проводяться на початку досудового розслідування тим органом, який вніс відомості про відповідне кримінальне правопорушення.
		Також, сторона захисту наголошує на порушенні права обвинуваченого на захист під час досудового розслідування.
		Як встановлено судом, відповідно до Протоколу від28.04.2018затримання особи,підозрюваної увчиненні злочину, 28.04.2018 року о 14 годині 52 хвилини на відкритій ділянці місцевості за адресою АДРЕСА_2 фактично затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку затриманої особи вилучено: 1. посвідчення НОМЕР_2 видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 . 2. мобільний телефон марки «Lenovo А 536», Imei 1: НОМЕР_3 ; Imei 2: НОМЕР_4 в якому наявні дві сім - карти: 1) sim sim від UMC; 2) life; та флеш - карта Micro SD об`ємом 8 Gb. 3. ювелірні вироби: два кільця виготовлених із металу жовтого кольору, одне з яких має камінь чорного кольору; ланцюжок із металу жовтого кольору; хрестик з металу жовтого кольору. 4. чохол коричневого кольору для посвідчення. 5. металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633». На переконання сторони захисту, результати вказаних слідчих дій мають бути визнані судом недопустимими у зв`язку із порушенням права особи на захист.
		Дійсно, як зазначає сторона захисту, під час затримання ОСОБА_8 не був присутнім захисник, окрім того, в протоколі зазначено місце його складання  м. Бахмут, хоча фактично, ОСОБА_8 був затриманий у м. Торецьку. 
		Однак, аналізуючи зміст цього Протоколу, слід зазначити, що у цьому Протоколі ОСОБА_8 зазначає про відсутність у нього зауважень, доповнень і скарг. Про затримання ОСОБА_8 було повідомлено його дружину ОСОБА_46 , а також орган, який уповноважено законом на надання безоплатної правової допомоги. Також помилка у зазначенні місця складання цього протоколу, на переконання суду жодним чином не може вплинути на права обвинуваченого, оскільки у будь-якому випадку не створює обставин, які можуть бути використані стороною обвинувачення для підтвердження позиції обвинувачення. 
		Надаючи оцінку вказаним доводам сторони захисту, суд виходить із того, щостаття 29 Конституції Українигарантує, що кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз`яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
		Ці положення деталізовано у ч. 4ст. 208 КПК України, відповідно до якої уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Тобто закон дійсно імперативно вимагає, щоб затримана особа була негайно повідомлена про підстави її затримання та про права, які вона має з цього моменту, особливо щодо права на мовчання та свободи від самовикриття. Так само негайно уповноважена особа, яка здійснила затримання, має повідомити про факт і місце затримання близьких осіб та забезпечити участь захисника.
		Вказані вимоги покликані захистити права особи, яка у момент затримання перебуває у найбільш вразливому стані. Зокрема, саме доступ захисника на ранніх стадіях провадження є процесуальною гарантією права особи не свідчити проти себе й основоположною гарантією від неналежного поводження. У рішенні ЄСПЛ «Саранчов проти України» (§42) суд вказав, що на початковому етапі провадження обвинувачений часто опиняється в особливо вразливому становищі та у більшості випадків це може бути належним чином компенсовано лише допомогою захисника, завдання якого, серед іншого, полягає у допомозі забезпеченню дотримання права обвинуваченого не свідчити проти себе.
		Недотримання вказаних гарантій піддає особу ризику неналежного поводження та зловживань з боку сторони обвинувачення. Тому допустимість отриманих у цей час доказів повинна піддаватись сумніву і ретельно перевірятись, оскільки існує обґрунтований ризик отримання їх від затриманого внаслідок істотного порушення його прав.
		Поряд із цим, недотримання порядку затримання не завжди тягне за собою недопустимість доказів, зібраних за участю особи, яка неналежним чином затримана. Тому, оцінюючи допущене стороною обвинувачення порушення прав затриманої особи в контексті допустимості зібраних за участю такої особи доказів, суд у кожному випадку має проводити аналіз суті допущеного порушення у його взаємозв`язку із якістю доказу та з наслідками прийняття такого доказу для прав і свобод людини та справедливості судового розгляду в цілому.
		Застосовуючи вказані правила до обставин цього кримінального провадження, суд має з`ясувати, чи мало місце порушення прав і свобод затриманого ОСОБА_8 , чи отримано внаслідок такого порушення будь-які докази і чи є допущене порушення та його вплив на якість доказів настільки істотними, щоб зумовити визнання таких доказів недопустимими.
		Якщо суд надасть ствердні відповіді на кожне з цих питань, докази, що отримані внаслідок відповідного порушення, будуть визнані недопустимими, з огляду на вимоги ч. 1ст. 87 КПК України.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.04.2018 з 15 год. 53 хв. до 16 год. 47 хв. проведено огляд місця події на ділянці місцевості, де на відстані 1 м. від забору огородження Державної установи «Торецька виправна колонія №2», яка розташована за адресою Донецька область, м. Торецьк, вул. Херсонська, 32, розташований автомобіль марки Geely CK  2 сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 , поруч з яким знаходився чоловік, який в ході огляду назвався ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому запропоновано надати для огляду наявні в нього грошові кошти, на що він дав згоду та з барсетки чорного кольору, яка на момент проведення огляду знаходилася на передньому водійському сидженні, дістав грошові купюри у кількості 10 штук, номіналом 100 (сто) доларів США кожна. Вказані грошові купюри вилучено. При цьому було оформлено Протокол огляду місця події (т. 3 а.с. 89 - 91) У цей же період часу працівники органу досудового розслідування провели освідування ОСОБА_8 , в ході якого було зроблено змиви з його правої та лівої рук, оформлено Протокол освідування особи.(т. 3 а.с. 77 - 80). Обидва ці протоколи містять відомості про участь у цих слідчих діях адвоката ОСОБА_47 . Доводи сторони захисту про те, що адвокат приймав участь у слідчій дії не з самого її початку не може бути визнано судом обставиною суттєвого порушення права підозрюваного на захист, оскільки, зокрема, зі змісту протоколів убачається відсутність будь-яких зауважень та скарг з боку обвинуваченого та його захисника. 
		На питання про те, чи є відсутність захисника під час затримання особи,підозрюваної увчиненні злочину,та обшукупідозрюваного істотним порушенням в розумінні ч.1ст. 87 КПК України, суд відповідає ствердно, виходячи з положень частини другої вказаної статті, яка вимагає визнавати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист. Водночас, суд констатує відсутність взаємозв`язку вказаного порушення із доказами, отриманими у цей період, оскільки вони не є результатом порушення права на захист, зокрема, не були отримані внаслідок самообмови та/або неналежного поводження з боку представників правоохоронних органів. Вказане підтверджується складеним в ході таких слідчих дій протоколом, а також відеозаписом проведених дій, з яких вбачається, що збирання відповідних доказів не супроводжувалось примушуванням до самовикриття і не здійснювалось за допомогою методів примусу чи утиску, що нехтують волею обвинуваченого. Крім того, суд звертає увагу на те, що такі процесуальні дії як освідування, обшук, та огляд місця події носять об`єктивний характер, і не залежить від волі особи, а тому вони не можуть розглядатись як такі, що порушують право особи зберігати мовчання. Тому допущене стороною обвинувачення порушення не може позначитись на змісті отриманих під час цієї дії результатів (аналогічний підхід застосовано у постановах ККС ВС від 10 грудня 2020 року у справі № 751/602/18 та від 31 березня 2021 року № 727/8945/17).
		Незабезпечення на початку затримання ОСОБА_8 участі захисникаістотним чином не вплинуло на якість зібраних в цей час доказів, оскільки сам по собі статус затриманого не зумовлює особливий порядок проведення огляду місця події та освідування особи. Вказане підтверджується, зокрема і тим, що обов`язкова участь адвоката при їх проведенні чинним КПК Українине вимагається.
		За таких обставин, суд доходить висновку, що результати вказаних слідчих дій отримано не внаслідок встановленого судом порушення, а вплив такого порушення на зібрані докази не є настільки істотним, щоб зумовити визнання таких доказів недопустимими.
		Враховуючи викладене, констатоване судом порушення прав затриманого не є підставою для визнання вказаних стороною захисту доказів недопустимими.
		Окремо,щодо доводівсторони захиступро відсутністьповноважень співробітників Департаментузахисту економікиуправління захистуекономіки вДонецькій областіНаціональної поліціїУкраїни на участь у слідчій дії освідування особи, суд зазначає, що Дорученням від 18 квітня 2018 року № 2056 вих18 заступника військового прокурора Донецького гарнізону сил АТО ОСОБА_40 , начальнику УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України було доручено проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42018051100000127.
		Під час судового розгляду сторона захисту неодноразово заявляла, що відносно обвинуваченого ОСОБА_8 мала місце провокація з боку органу досудового розслідування, а тому усі докази у цій справі мають бути визнані недопустимими. Так за твердженням сторони захисту постановлені прокурором постанови про контроль за вчинення злочину у формі спеціального експерименту № 72 т від 19.04.2018 та протокол № 2078т від 28.04.2018 про результати контролю за вчиненням злочину не можуть являтися належними та допустимими доказами, оскільки в порушення вимог ч. 7 ст. 271 КПК України в постанові про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального експерименту прокурором жодним чином не викладено обставин, які свідчать про відсутність умов провокування. Прокурором не досліджено або проігноровано той факт, що станом на 17.04.2018 року ОСОБА_13 не була знайома, не зустрічалася та не мала будь-яких розмов з ОСОБА_8 .
		Надаючи оцінку вказаним доводам сторони захисту, суд виходить з таких міркувань:
		Перш за все, слід підкреслити, що правоохоронні органи дійсно стикаються із суттєвими складнощами в боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема, корупційними, і що це зумовлює необхідність у застосуванні особливих методів їх розслідування. З огляду на цю необхідність, ані національне законодавство, ані прецедентне право ЄСПЛ не забороняє проведення співробітниками відповідних органів таємних операцій під прикриттям, використання агентурних методів та здійснення інших особливих оперативних заходів для розкриття злочинів такої категорії.
		Так, зокрема, у справі «Ramanauskas v. Lithuania» (§49) ЄСПЛ визнає, що в боротьбі з організованою злочинністю і корупцією поліції все частіше необхідно використовувати таємних агентів, які забезпечені оперативною легендою, інформаторів і негласні методи оперативної роботи.
		Так само неодноразово ЄСПЛ вказував, що використання таких методів саме по собі не перешкоджає праву особи на справедливий судовий розгляд, однак лише за умови наявності ясних, адекватних і достатніх процесуальних гарантій, які не допускають провокації (правова позиція, викладена у рішеннях ЄСПЛ у справах «Ramanauskas v. Lithuania» (§51, §53), «Bannikova v. Russia» (§35), «Veselov and others v. Russia» (§89 і §93), а також у справі «Lagutin and others v. Russia» (§90).
		Провокація хоча і є досить привабливим для правоохоронних органів способом розкриття злочинів, однак суперечить меті і цілям, заради досягнення яких такі органи створюються у демократичній державі. Очевидно, що до таких цілей не належить створення нових злочинів, коли злочинна задумка походить від представників держави, і коли саме вони вкладають у свідомість невинної особи схильність до вчинення правопорушення та спонукають до нього, щоб в подальшому притягнути таку особу до відповідальності.
		Використання таких провокативних методів і здобутих в їх результаті доказів не може бути виправдане ані ступенем суспільної небезпечності певних видів кримінальних правопорушень, ані суспільним інтересом в їх розслідуванні, оскільки наявність доведеної провокації позбавляє особу справедливого судового розгляду з самого початку справи. При цьому, як зазначає ЄСПЛ, право на справедливий суд займає настільки тверду позицію в демократичному суспільстві, що ним не можна жертвувати заради доцільності («Ramanauskas v. Lithuania», §53). Тому використання провокативних методів і отриманих завдяки ним доказів жодним чином не може бути виправдано і однозначно призводить до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
		У зв`язку із цим, ст. 6 Конвенції покладає на суд позитивне зобов`язання щодо ретельної перевірки факту наявності провокації з боку державних органів чи їх агентів. При цьому відповідний обов`язок виникає незалежно від того, чи порушує це питання сторона захисту.
		З огляду на це, суд має чітко розрізняти провокацію, яка порушує вимоги статті 6 Конвенції, від допустимої поведінки при використанні законних таємних методів, оскільки від висновків про те, чи допустимою була поведінка представників держави при збиранні доказів, залежить можливість їх використання під час судового розгляду і доля справи в цілому.
		У національному законодавстві та судовій практиці, а також в прецедентному праві ЄСПЛ вироблено ряд критеріїв, що дозволяють відокремити провокацію від допустимих методів розслідування.
		У загальному розумінні провокація має місце, коли відповідні агенти - співробітники сил правопорядку або особи, що діють за їхніми інструкціями, - не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на особу, що спонукає її до вчинення злочину, який інакше не був би вчинений, з метою уможливити викриття злочину, отримання доказів і пред`явлення обвинувачення (Ramanauskas v. Lithuania, 55 ).
		При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: 1) наявність підстав для проведення відповідних заходів та 2) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину.
		Належними підставами здійснення відповідних оперативних заходів є конкретні, об`єктивно встановлені та достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину або готування до його вчинення. Зокрема, представники правоохоронного органу повинні продемонструвати, що до початку таких заходів вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки обвинуваченого для вчинення дій, які становлять злочин, а також те, що якісь злочинні дії було вже скоєно на момент їх втручання. При цьому, будь-яка попередня інформація про наявний злочинний намір має давати можливість її перевірити, і органи влади мають бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції (Bannikova v. Russia, 40; АДРЕСА_3 ).
		Щодо ролі співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину, то суд має з`ясувати, чи не здійснювали вони тиску на обвинуваченого для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливого спонукання, обіцянок фінансової вигоди або звернення до почуття жалю. Завдання суду у таких ситуаціях встановити ступінь втручання агентів держави і з`ясувати, чи був би злочин вчинений без такого втручання. У цьому контексті важливим є момент початку здійснення відповідних оперативних заходів, щоб визначити, «приєдналися» представники держави до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, чи вони вийшли за рамки надання можливості скоїти правопорушення та схиляли особу до його вчинення.
		Застосовуючи вказані критерії та правила до обставин даного кримінального провадження, суд доходить висновку про відсутність провокації з боку сторони обвинувачення при проведенні відносно обвинуваченого ОСОБА_8 оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих розшукових дій, виходячи з такого:
		Для належної оцінки доводів про провокацію суд в першу чергу має визначити, в який саме момент до злочинної діяльності приєднались представники правоохоронного органу. Це дасть змогу і перевірити наявність підстав для здійснення відповідних оперативних заходів і встановити роль представників держави при їх проведенні.
		Так, судом встановлено, що свідок ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні виконувала роль таємного агента, який діяв за інструкціями працівників правоохоронного органу під час проведення такого негласного заходу, як контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Саме шляхом залучення цієї особи в якості таємного агента, правоохоронний орган намагався викрити ОСОБА_8 у вчиненні злочину, а тому момент її залучення до кримінального провадження є ключовим. Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні, зокрема, пояснив, що із розмови з начальником відділення йому стало відомо, що з питань умовно  дострокового звільнення йому слід звернутися до першого зама  ОСОБА_8 . З ОСОБА_8 , який був першим заступником начальника колонії він декілька разів бачився, та особисто спілкувався з питань його умовно-дострокового звільнення. У 2017 році, ОСОБА_8 під час спілкування жестом показав, що для вирішення питання його умовно-дострокового звільнення необхідно 2000 доларів. Він зателефонував матері і сказав, що потрібні такі гроші, на що мати сказала, що не має такої суми. Він повторно поговорив з ОСОБА_8 , сказав що таких грошей немає. Після цієї розмови ОСОБА_8 сказав, що все що він може зробити  це 1500 доларів. Після чого свідок подзвонив матері і повідомив, що менше, ніж за 1500 доларів питання не вирішується. Спочатку потрібно 1000 доларів, потім ще 500. Мати йому сказала, що знайшла гроші, 1000 доларів, та потрібно про це сказати ОСОБА_8 . Він сказав ОСОБА_8 що мати знайшла гроші і планує приїхати. ОСОБА_8 сказав йому щоб той повідомив коли мати приїде. Коли вона приїхала він повідомив про це ОСОБА_8 . З показів, наданих у судовому засіданні свідком ОСОБА_13 слід дійти висновку, що вона дізналася про факт вимагання ОСОБА_8 неправомірної вигоди, під час телефонних розмов зі своїм сином ОСОБА_12 коли син їй повідомив, що перший заступник начальника колонії сказав що для вирішення питання умовно  дострокового звільнення потрібно передати 1000 доларів відразу, а 500 доларів перед судом. Після того як вона назбирала гроші, половину суми з яких вона під розписку позичала у сестри ОСОБА_27 (200 доларів), знайомого ОСОБА_28 (200 доларів), співробітниці ОСОБА_29 (100 доларів), вона у квітні 2018 року повідомила про це ОСОБА_12 і спитала, коли вона може приїхати. ОСОБА_12 зателефонував їй і сказав що 27, 28 квітня можна приїхати, та гроші треба передати ОСОБА_8 . У зв`язку із тим, що вона ніколи не давала та їй ніколи не давали хабара, вона, вважаючи такі дії щодо давання та отримання хабара протиправними, звернулася 17.04.2018 до поліції з заявою, яку власноручно написала. В заяві вона вказала що перший заступник Торецької виправної колонії вимагає гроші за умовно-дострокове звільнення в загальній сумі 1500 доларів. Також вона повідомила, що має кошти у сумі 1000 доларів, які 18.04.2018 вона принесла до поліції, перед цим зробивши копії купюр. ОСОБА_12 вона не казала, що зверталася до поліції.
		Таким чином, суд доходить висновку, що заявник почав співпрацювати з представниками УЗЕ вже після домовленості ОСОБА_12 з ОСОБА_8 про надання йому неправомірної вигоди за вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання та після повідомлення ОСОБА_12 . ОСОБА_13 змісту цієї домовленості.
		Вирішуючи питання про наявність підстав для проведення спеціального слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 , суд виходить з того, що на момент його початку в розпорядженні правоохоронного органу знаходилась заява приватної особи про вчинення щодо неї тяжкого корупційного злочину. З огляду на це, у правоохоронного органу на момент початку контролю за вчиненням злочину було достатньо конкретних та об`єктивно встановлених відомостей про можливе вчинення злочину обвинуваченим.
		Щодо характеру дій залученої стороною обвинувачення особи, то суд констатує, що вона діяла переважно в пасивній формі, не здійснюючи впливу та наполегливого спонукання, які б викликали у особи намір на вчинення злочину. Натомість такий намір у обвинуваченого виник ще до початку вказаної НСРД, що підтверджується матеріалами аудіо- відео контролю.
		Крім того, за існуючою усталеною практикою ЄСПЛ щодо застосування ст. 6 Конвенції, провокацією досі визнавались лише відповідні дії співробітників правоохоронних органів або осіб, що діють за їхніми інструкціями та/або під їхнім контролем.
		Натомість, скарги щодо провокаційних дій приватних осіб визнавались Судом неприйнятними, оскільки використання отриманих таким шляхом доказів не порушує вимог ст. 6 Конвенції (наприклад, Ухвала ЄСПЛ щодо неприйнятності скарги у справі «Shannon v. the United Kingdom»).
		З огляду на вказане, суд оцінюватиме дії ОСОБА_13 , що мали місце після її залучення в якості таємного агента.
		Наведені вище обставини, що підтверджені показами свідка ОСОБА_12 оцінюється судом як ініціативна поведінка обвинуваченого у спілкуванні із ОСОБА_12 з приводу виконання попередньої домовленості, оскільки саме він одразу розпочав розмову з цього приводу і самостійно висловився про необхідність надання неправомірної вигоди за вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання.
		Таким чином, судом встановлено, що залучена правоохоронним органом ОСОБА_13 не вчиняла жодних активних дій з метою викликати у обвинуваченого намір на вчинення злочину. Натомість, правоохоронці приєднались в той момент, коли такий намір уже сформувався і обвинувачений вже розпочав виконувати об`єктивну сторону інкримінованого йому злочину. Пасивний характер дій ОСОБА_13 і в той же час ініціативна поведінка обвинуваченого свідчать про те, що такий злочин був би вчинений і без втручання представників правоохоронного органу, а тому суд констатує відсутність провокації.
		Щодо доводів сторони захисту про розбіжність між показами ОСОБА_13 , яка під час допиту 28.04.2018 пояснила, що їй співробітники поліції вручили її 1000 доларів США, які вона помістила дозаднього лівогокармана брюк чорного кольору, які були на неї, та обставинами, які зазначені у Протоколі від 28 квітня 2018 року огляду та вручення грошових коштів, відповідно до якого: після передачі зазначених грошових коштів у сумі 1000 доларів США ОСОБА_13 , вона поклала їх у чорну сумку, суд зазначає, що під час судового розгляду, ОСОБА_13 не повідомляла про обставини, куди саме вона поклала кошти. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, суд не може обґрунтовувати це судове рішення на показаннях ОСОБА_13 ,які вонанадала підчас досудовогорозслідування органудосудового розслідування,а відтак, ці доводи сторони захисту є неспроможними.
		Щодо доводів сторони захисту про те, що слідчий або прокурор мали звернутися з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до Апеляційного суду Луганської області (або Запорізької області), як найбільш територіально наближеного до Апеляційного суду Донецької області в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалось досудове розслідування, суд зазначає таке:
		Дійсно, судом у судовому засіданні досліджувалися ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_19 (т. 3 а.с. 200), ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження відносно ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 201) ухвала слідчогосуддіапеляційногосуду Донецькоїобластівід19.04.2018року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль, візуальне спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 202). Також, судом встановлено, що ОСОБА_8 на момент події кримінального правопорушення був співробітником правоохоронного органу. Орган досудового розслідування цього кримінального провадження територіально відноситься до Донецької області. Згідно з ч. 1 ст. 247 КПК України, розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 2 ст. 247 КПК України, розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо працівників правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею відповідного апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування. Суд відмічає, що норма ч. 2 ст. 247 КПК України не носитьімперативного характеру та може бути застосована, наприклад, у випадку оперативної необхідності, для належного забезпечення таємниці досудового розслідування. Тому звернення органу досудового розслідування з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у межах цього кримінального провадження, в порядку ч. 1 ст. 247 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області, тобто в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалось досудове розслідування, не є порушенням норм, передбачених ст. 247 КПК України.
		Також, суд не може погодитися з доводами обвинуваченого, який зазначив, що передані йому громадянкою ОСОБА_13 купюри зовні схожі на долари не були оброблені спеціальним засобом «світлячок М» так як він при поміщенні їх з блокнота в барсетку перерахував, а так само в процесі затримання кілька разів діставав з барсетки, щоб видати співробітникам Поліції і військової прокуратури, при цьому згідно висновків експертизи марлевих тампонів зі змивами з його рук, нанесень спеціальної хімічної речовини не виявлено, що підтверджує той факт, що документи, складені в результаті слідчих дій пов`язаних з поміткою грошових купюр та результати контролю за скоєнням злочину видумані та сфабриковані. Суд звертає увагу, що у Висновку експерта №3/11-16 від 04.07.2018, який досліджувавсяу судовомузасіданні зазначено,що на поверхнях десяти банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США , загальною сумою 1000 (тисяча) доларів США. Серія та номер: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G з обох сторін виявлені нашарування спеціальної хімічної речовини. На поверхні марлевого тампону (згідно пояснювальному тексту: змиви з лівої руки громадянина ОСОБА_8 ) та на поверхні марлевого тампону (згідно пояснювальному тексту: змиви з правої руки громадянина ОСОБА_8 ) нашарувань спеціальної хімічної речовини не виявлено. На поверхні марлевого тампону (згідно пояснювальному тексту: зразок марлевого тампону, оброблений спеціальним засобом «Світлячок М») виявлено нашаруванняспеціальної хімічноїречовини. (т. 3 а.с. 238 - 249). Суд підкреслює, що сама по собі обставина відсутності нашарувань спеціальної хімічної речовини на тампонах зі змивами з рук обвинуваченого, не може свідчити, про те, що ОСОБА_8 не отримував грошових коштів від ОСОБА_13 .. Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ці грошові кошти ОСОБА_13 помістила до блокноту ОСОБА_8 , який постійно перебував у нього в руках. Отже, ОСОБА_8 не мав контакту своїми руками з цими грошовими купюрами, уникнувши тим самим залишення на своїх руках речовини, якою попередньо були оброблені ці купюри. Наявність на поверхнях десяти банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США, загальною сумою 1000 (тисяча) доларів США Серія та номер: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G з обох сторін нашарування спеціальної хімічної речовини підтверджується висновком експерта, що у свою чергу, є одним із доказів на підтвердження обставини передачі ОСОБА_13 . ОСОБА_8 грошових купюр, які 28.04.2018 були вручені громадянці ОСОБА_13 під час проведення огляду та вручення грошових коштів. Із зазначеним доводом обвинуваченого суд не може погодитися також з підстав того, що обвинувачений ОСОБА_8 під час його допиту у судовому засіданні сам підтвердив ту обставину, що саме він 28.04.2018 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 1000 доларів США. 
		Також судом надано оцінку доводу обвинуваченого про те, що, на думку обвинуваченого, він не є суб`єктом злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки він, перебуваючи на посаді першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)» у відповідності до своїх посадових обов`язків не мав повноважень та не міг виконувати організаційно-розпорядчі обов`язки та адміністративно-господарські обов`язки. 
		Надаючи оцінку цьому доводу обвинуваченого, суд вважає необхідним зазначити, що прокурор, формулює обвинувачення у цьому кримінальному провадженні так: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Згідно з п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях368,368-5,369та382цього Кодексу є особи, зазначені упункті 1примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно ізстаттею 6Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Згідно з п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, службовими особами устаттях 364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Так,відповідно доп.1Постанови N5від 26.04.2002Пленуму ВерховногоСуду України Про судову практику у справах про хабарництво, звернуто увагу судів на те, що згідно з чинним законом відповідальність за одержання хабара можуть нести лише службові особи. При вирішенні питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, які викладено в пунктах 1 і 2 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України ( 2341-14 )(далі-КК). Прицьому слідмати на увазі, що до представників владиналежать,зокрема,працівники державнихорганів таїх апарату,які наділеніправом умежах своєїкомпетенції ставитивимоги,а такожприймати рішення,обов`язковідля виконанняюридичними іфізичними особаминезалежно відїх відомчоїналежності чипідлеглості. Організаційно-розпорядчіобов`язки  це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники,особи,які керуютьділянками робіт(майстри,виконроби,бригадири тощо). Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вонаробить цетимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
		З дослідженої у судовому засіданні копії Посадової інструкції першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія» затверджена 03.08.2017 начальником Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», вбачається, що заступнику начальника виправної колонії підзвітні інші заступники начальника установи в питаннях дотримання режиму тримання спецконтингенту на обслуговуваних об`єктах та безпосередньо підпорядковані: начальник відділу нагляду і безпеки; начальник відділу охорони; начальник оперативного відділу; начальник відділу ІТЗО; начальник відділу з контролю за виконанням судових рішень; начальник відомчої протипожежної команди відомчої пожежної охорони; по лінії служби ЧПНУ. Згідно з п. 2.26 цієї Інструкції, перший заступник начальника установи під час відсутності начальника установи виконує його обов`язки, передбачені посадовою інструкцією начальника установи. У відповідності до пунктів 3.7, 3.8, 3.15 цієї Інструкції, перший заступник начальника установи має право: Користуватися правом заохочення та покарання в межах передбаченими наказами і інструкціями ДКВС; надавати усні та письмові вказівки працівникам установи, щодо виконання службових завдань; вимагати пояснення у працівників виправної колонії, які порушують вимоги щодо охорони об`єктів під час несення служби або не виконують службових обов`язків та покладених завдань, клопотати перед керівництвом виправної колонії про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. (т. 2 а.с. 136 - 140)
		Листом від 17.08.2018 № 12/3097 за підписом начальника Державної установи «Торецька виправна колонія № 2», надано детальне роз`яснення щодо певних пунктів Посадової інструкції першого заступника начальника установи  заступника начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)». Так пункт 1.5 щодо роз`яснення слова «підзвітні» - це означає підлеглі; п. 3.15 щодо клопотати перед керівництвом виправної колонії про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності  це означає, що перший заступник має право клопотати перед керівництвом про притягнення до дисциплінарної відповідальності своїх підлеглих, які не якісно виконують свої службові обов`язки. П. 3.7 щодо порядку користування правом заохочення та покарання в межах передбаченими наказами і інструкціями, а також розповсюдження вказаної норми на членів комісії  в установі створена робоча комісія по застосуванню до засуджених заходів дисциплінарного реагування. (т. 4 а.с. 59).
		Отже, є очевидним, що ОСОБА_8 , як перший заступник начальника установи  заступник начальника установи з нагляду і безпеки, охорони та оперативної роботи Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)», станом на момент події кримінального правопорушення був службовою особою, заступником керівника установи, та виконував, визначені його Посадовою інструкцією організаційно-розпорядчі обов`язки, зокрема, здійснював керівництво співробітниками Державної установи «Торецька виправна колонія (№2)».
		Аналізуючи позицію захисту, суд зазначає, що обвинувачений пішов по шляху заперечення наявності в його доведених діях ознак суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також обрав позицію заперечення того, що він відноситься до суб`єкту злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Проте, наявність прямого умислу в діях обвинуваченого безпосередньо випливає із змісту розмов обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_12 . 
		Попри заяви захисту, що обвинуваченим отримано від ОСОБА_13 грошові кошти в іноземній валюті (долари США), в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, суд доходить висновку про наявність прямого умислу обвинуваченого на одержання неправомірної вигоди, аналізуючи його поведінку у світлі досліджених доказів:
		- запропонував ОСОБА_12 за винагороду у сумі 1500 доларів США вирішити питання щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_12 від відбування покарання;
		- під час зустрічей з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 обвинувачений створював умови для спілкування "віч-на-віч" задля того, що обмежити коло присутніх осіб, і усунути свідків, що могли почути вимогу про передачу грошей;
		- погодився з можливістю передачі йому грошей матір`ю ОСОБА_12 ;
		- не відклав зустріч з ОСОБА_13 ; 
		- спланував механізм передачі грошових коштів, для реалізації якого використав ОСОБА_13 та самого ОСОБА_12 , надаючи йому вказівки, та контролюючи їх виконання;
		- під час зустрічі з ОСОБА_13 не відмовився від одержання від неї коштів;
		- під час зустрічі з ОСОБА_13 самостійно без будь-якого примусу простягнув їй свій блокнот для поміщення до цього блокноту грошових коштів;
		- під час зустрічі з ОСОБА_13 завірив її у позитивному вирішення питання;
		- під час зустрічі з ОСОБА_13 надав вказівки щодо одержання залишку раніше визначеної суми грошей.
		Суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності будь-якого впливу ОСОБА_8 на вирішення питань, пов`язаних з розглядом комісією установи матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання. Сама по собі участь обвинуваченого ОСОБА_8 у засіданнях комісії та його право голосу при прийнятті комісією рішень вже свідчать про його можливість вплинути на рішення комісії, адже його голос «за» чи «проти» може бути вирішальним, та у випадку виконання ним обов`язків начальника установи, під час прийняття рішення комісією, при рівній кількості голосів «за» і «проти» його позиція взагалі буде вирішальною. Версія сторони захисту щодо отримання обвинуваченим ОСОБА_8 коштів від ОСОБА_13 в якості благодійної (гуманітарної) допомоги не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, та спростовується показами свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , які чітко пояснили, що кошти, які були передані ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , призначалися як неправомірна вигода, надана ОСОБА_8 за сприяння ним у вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_12 від відбування покарання.
		Проаналізувавши дії ОСОБА_8 , які були зафіксовані у сукупності досліджених доказів, суд доходить висновку, що обвинувачений викривив свої показання, а показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повністю підтверджуються і відповідають дійсності - обвинувачений дійсно отримав неправомірну вигоду за здійснення дій для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_12 від відбування покарання.
		Всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, підтверджені доказами, які були оцінені відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 винуватий у вчиненні злочину і його дії необхідно кваліфікувати:
		- за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		При визначеннівидутаміри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а саме:
		Обвинувачений ОСОБА_8 одружений,має неповнолітнюдитину 2009року народження.(т.1а.с.237)За часроботи вДержавній кримінально-виконавчійслужбі Українихарактеризується позитивно.(т.2а.с.106)На облікуу лікаря-психіатрата лікаря-наркологане перебуває.(т.3а.с.99-100)Раніше несудимий.Наразі обвинуваченийпрацює у державній установі «Торецька виправна колонія (№2)», має спеціальне звання - майор внутрішньої служби.
		Обставин, які відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , не встановлено.
		На виконання ухвали суду від 30.10.2018, органом пробації 23.11.2018 надано до суду досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_8 . (т. 1 а.с. 148 - 152) Суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно з якою орган пробації дійшов висновку, що з урахуванням інформації, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, ОСОБА_8 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, а тому його виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 основне покарання у виді позбавлення волі на строк в межах, передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України, та додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, позбавлення спеціального звання та конфіскації майна, що з огляду на характер злочину відповідатиме вимогам ст. ст. 52, 54, 65, 59 КК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат у сумі 2288,00 грн., на проведення експертизи №3/11-16 від 04.07.2018. (т. 3 а.с. 240)
		Ухвалами слідчого судді від 29.04.2018 (т.3 а.с.120-127); від 29.04.2018 (т.3 а.с.128-133); від 29.04.2018 (т.3 а.с.134, 135) було накладено арешт на речові докази, долю яких слід вирішити у порядку ст. 100 КПК. При цьому, суд зауважує, що оскільки ОСОБА_13 повідомила правоохоронні органи про вимагання неправомірної вигоди, і надала власні кошти у розмірі 1000 доларів США (заява від 19.04.2018 року (т. 2 а.с. 88 - 92)) для використання у кримінальному провадженні, передачу грошових коштів ОСОБА_13 здійснила в ході санкціонованої прокурором негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, слід прийняти рішення про повернення цих грошових коштів власнику  ОСОБА_13 , що відповідатиме позиції Пленуму Верховного Суду України, висловленій у п. 22 Постанови № 5 від 26.04.2002.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2018 (справа № 219/4458/18, провадження №1-кс/219/1225/2018) (т.3 а.с.139-141), накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1411200000:00:002:1064, цільове призначеннядля будівництва індивідуальних гаражів, площею 0,0039 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом тимчасового, до скасування у встановленому порядку, позбавлення права на відчуження цього майна. Згідно з ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2018 (справа № 219/4457/18, провадження №1-кс/219/1224/2018) (т.3 а.с. 142, 143), накладено арешт на автомобіль марки Geely CK-2, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2011 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , автомобіль зареєстрований відповідно до довідкирахунку № НОМЕР_10 від 02.06.2015, власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом тимчасового, до скасування у встановленому порядку, позбавлення права на відчуження та розпорядження цього майна. З урахуванням того, що після набрання цим вироком законної сили, зазначене майно підлягає конфіскації, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна, накладеного зазначеними ухвалами слідчого судді від 05.05.2018 (справа № 219/4458/18, провадження №1-кс/219/1225/2018); від 05.05.2018 (справа № 219/4457/18, провадження №1- кс/219/1224/2018).
		Під час досудового слідства, згідно з протоколом від 28.04.2018 року (т. 1 а.с.189-194) ОСОБА_8 було затримано, ухвалою слідчого судді від 29.04.2018 року (т. 3 а.с.112-114) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, згідно з повідомленням Державної установи "Бахмутська установа виконання покарань № 6" (т. 3 а.с. 136) 02.05.2018 року ОСОБА_8 звільнили з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Даний строк попереднього ув`язнення у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 52860 гривень (квитанція №16 від 30.04.2018 року, т.3 а.с.138) слід повернути заставодавцю ОСОБА_48 .
		Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України, суд, -
		 
		                       УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6(шість) років, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна, з позбавленням спеціального звання майор внутрішньої служби.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання цього вироку.
		Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_8 в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення за період з 28.04.2018 року до 02.05.2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.
		Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави витрати на проведення експертизи №3/11-16 від 04.07.2018 у сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім ) гривень, 00 копійок.
		Після набрання вироком законної сили заставу за ОСОБА_8 в сумі 52860 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, 00 копійок, внесену згідно з квитанцією № 16 від 30.04.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2018 на розрахунковий рахунок: Одержувач платежу - територіальне управління державної судової адміністрації України в Донецькій області, Поточний рахунок  37311047011792, Найменування установи банку - Держказначейська служба України, м. Київ, МФО  820172, Код ЄДРПОУ - 26288796  повернути заставодавцю ОСОБА_48 .
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного судуДонецької області від 29.04.2018 на грошові кошти: долари США у загальній кількості 10 купюр, номіналом по 100 доларів кожна, серії та номера яких: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2018 на: посвідчення НОМЕР_2 , видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 ; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633» - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного судуДонецької області від 29.04.2018 на блокнот з чорновими записами, чорного кольору, з надписами «Міністерство юстиції України Південно - Східне МРУ ДУ Широківський виправний центр; перчатки слідчого, в яких проводився огляд - скасувати. 
		Речові докази: 
		- грошові кошти: долари США у загальній кількості 10 купюр, номіналом по 100 доларів кожна, серії та номера яких: ВН 19150430 А; HJ 58980012 A; KB 16245846 K; KG 84666706 A; HB 78376109 J; BJ 19980384 A; HB 62833785 A; KJ 49230897 A; KH 00287826 A; HB 62702544 G  повернути власнику ОСОБА_13 ;
		- посвідчення НОМЕР_2 , видане 25.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 ; металевий жетон, виготовлений з металу білого кольору на якому зазначені написи: «ЗС М - 101633» - повернути до державної установи «Торецька виправна колонія (№2)»;
		- блокнот з чорновими записами, чорного кольору, з надписами «Міністерство юстиції України Південно - Східне МРУ ДУ Широківський виправний центр; перчатки слідчого, в яких проводився огляд  знищити;
		- грошові кошти у сумі 2000 гривень, 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, що мають такі серії та номери: КЄ 6363176, УЖ 8716520, ВШ 9618657, КЛ 9726701, ЕВ 8517533, СБ 2258141, ПЗ 7352122, УИ 6735597, ЄД 0153905, АД 7316955; мобільний телефон марки «Lenovo А 536», Imei 1: НОМЕР_3 ; Imei 2: НОМЕР_4 в якому наявні дві сім - карти: 1) sim sim від UMC; 2) life; та флеш - карта Micro SD об`ємом 8 Gb; ювелірні вироби: два кільця виготовлених із металу жовтого кольору, одне з яких має камінь чорного кольору; ланцюжок із металу жовтого кольору; хрестик з металу жовтого кольору; чохол коричневого кольору для посвідчення  конфіскувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...