Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/14302/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2021. Зареєстровано: 18.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: 2-о/522/307/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/14302/21
		Провадження № 2о/522/307/21
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 серпня 2021 року     Приморський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
		за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою  ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		29 липня 2021 року заявник звернулася до суду із заявою, по якій просить встановити факт окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку із фактичним припиненням шлюбних відносин з 01.01.2019 року.
		Мотивує вимоги тим, що з 28 лютого 2017 року перебуває в зареєстрованому шлюбі, в подальшому спільне подружнє життя з ОСОБА_2 не склалося. Останні роки між ними були відсутні порозуміння та взаємоповага, особисті відносини вже тривалий час мають негативний характер. Через постійні сварки, ще з 2019 року фактично проживала разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом про проживання без реєстрації. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб є формальним. Наразі в Приморському районному суді м.Одеси знаходиться на розгляді справа № 522/11875/21 за ії позовом про розірвання шлюбу. Через те, що у 2019 році народилась донька ОСОБА_3 , вона не мала можливості звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу раніше, адже позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. В цей період 10.12.2019 року за кошти подаровані батьками та за особисті кошти у розмірі 171 931 грн., було придбано рухоме майно, а саме автомобіль BMW ХЗ 2016 року випуску. Слід зазначити, що чоловік ніколи ніяких майнових претензій стосовно автомобіля BMW ХЗ 2016 року випуску не пред`являв. Тому, враховуючи, що вона набула право власності на майно, яке вважається сумісною власністю подружжя, на момент окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту окремого проживання з чоловіком ОСОБА_2 у період з 01.01.2019 року по теперішній час, та встановлення факту припинення шлюбних відносин між ними з 01.01.2019 року. У зв`язку із тим, що вона набула право власності на майно, яке вважається сумісною власністю подружжя, з метою безперешкодного розпорядження особистим майном без згоди чоловіка, просить судовим рішенням встановити факт окремого проживання подружжя та припинення шлюбних відносин з 01.01.2019 року.
		Ухвалою від 03 серпня 2021 року по справі відкрито провадження. 
		Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином. 11 серпня 2021 року надійшли заяви подружжя, в яких просять задовольнити вимоги заяви. 
		Дослідивши матеріали справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви. 
		Судом установлено, що 28 лютого 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладений шлюб, про що Суворовським районним у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснений актовий запис за № 175, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
		У подружжя народились діти:
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № 6070, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження № 3051, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
		Заявник у своій заяві зазначає, що з 28.02.2017 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 .. Зазначає, що з 01.01.2019 року у подружжя фактично припинені шлюбні стосунки. З 10.12.2019 року за кошти подаровані батьками та за особисті кошти у розмірі 171 931 гривень нею були придбано рухоме майно, а саме автомобіль. На теперішній час в провадженні суду знаходиться справа про розірвання шлюбу між подружжям. 
		За змістом ст. 119 Сімейного кодексу України  суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
		Якщо подружжя дійшло спільної згоди щодо встановлення режиму окремого проживання через неможливість спільного проживання або через небажання спільно проживати, суд своїм рішенням встановлює сепарацію.
		Згідно з ч.1 ст.120 Сімейного кодексу України  встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов`язків подружжя, які встановлені цим Кодексом, і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму. Таким чином, встановлення режиму окремого проживання не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте до цього.
		Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховною Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні положень статей 119, 120 СК судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.
		Таким чином, режим окремого проживання подружжя є окремим інститутом сімейного права. Необхідність встановлення режиму окремого проживання подружжя з метою уникнення у майбутньому претензій дружини щодо прав на майно, яке може бути набуте ними після припинення їх шлюбних відносин.
		Отже, вирішуючи заяву в порядку ст.119 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним.
		Як вбачається зі змісту заявлених вимог про встановлення факту окремого проживання подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по факту припинення шлюбних відносин з 01.01.2019 року. 
		На підтвердження факту окремого проживання з 01.01.2019 року по 31.05.2021 року спільно з батьками за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації ОСОБА_1 надала акт про фактичне проживання без реєстрації від 17.06.2021 року.
		Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 , що вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації спільно з батьками. Суду не надані докази, що подружжя тривалий час, а саме: 01 січня 2019 року разом не проживають і шлюбні відносини не підтримують, жоден з них, не вказує неможливість зберегти сім`єю, а лише вважають за необхідне встановити режим окремого проживання для них за попердній період.
		Таким чином, заявник просить встановити режим окремого проживання з 01.01.2019 року, а це означає за минулий час, однак чинним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як встановлення факту окремого проживання за минулий час.
		Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні вимог.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76, 78, 80, 81, 89, 95, 263, 264, 315, 319, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволені заяви  ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення суду складено 16 серпня 2021 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Р.Д. Абухін
		 
		 
		 
		 
		 
		11.08.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...