Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1405/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2021. Зареєстровано: 19.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2021.
Дата набрання законної сили: 18.08.2021
Номер судового провадження: К/9901/52482/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 серпня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 802/1405/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/52482/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Білак М.В.,  Соколова В.М., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 802/1405/17-а
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ремаса» про визнання протиправними та скасування рішень та визнання недійсними договір
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ремаса»
		на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, ухвалену головуючим суддею Мультян М.Б.
		та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Курка О.П., Совгири Д.І.
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі     - ТОВ "Вінпродтрейд", позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації (далі - відповідач, відділ освіти Вінницької РДА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ремаса" (далі     - ТОВ фірма "Ремаса", третя особа), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправними проведені відповідачем відкриті торги із закупівлі молока та вершків від 09 березня 2017 року; визнати протиправними проведені відповідачем відкриті торги щодо закупівлі вершкового масла від 20 лютого 2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету відділу освіти Вінницької РДА щодо закупівлі вершкового масла, оформленого протоколом тендерного комітету про визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір № 140 від 20 лютого 2017 року; визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету відділу освіти Вінницької РДА щодо закупівлі молока та вершків, оформлене протоколом тендерного комітету про визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір від 09 березня 2017 року № 151; визнати недійсним договір від 03 березня 2017 року № 1020-2230-ТМЛ, укладений між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірма "Ремаса"; визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 20 березня 2017 року № 1020-2230-ТМОЛ, укладений між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірма "Ремаса". 
		Установлені судами фактичні обставини справи
		2. 31 січня 2017 року відділом освіти Вінницької РДА оприлюднено шляхом розміщення на порталі уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках закупівлю ДК 021-2015-15530000-2 вершкове масло (придбання вершкового масла (фасування в пачках по 200 грам, жирність не менше 72,5 %) для навчальних закладів Вінницького району.
		3. На розгляд подано цінові пропозиції ТОВ фірми "Ремаса", ТОВ "Вінпродтрейд" та ТОВ "СДС-Інвест".
		4. 20 лютого 2017 року тендерним комітетом визначено переможця та прийнято рішення про намір укласти договір із закупівлі: ДК 021-2015-15530000-2 - вершкове масло (придбання вершкового масла (фасування в пачках по 200 грам, жирність не менше 72,5%) для навчальних закладів Вінницького району), яке оформлене протоколом № 140.
		5. 03 березня 2017 року між відділом освіти Вінницької РДА (покупець) та ТОВ фірма "Ремаса" (постачальник) укладено договір № 1020-2230-ТМЛ. Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар - "Вершкове масло".
		6. 13 лютого 2017 року відділом освіти Вінницької РДА оприлюднено шляхом розміщення на порталі уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках закупівля ДК 021-2015-15510000-6 молоко та вершки (придбання молока коровячого пастеризованого 2,6-3,2% жирності для навчальних закладів Вінницького району).
		7. На розгляд було подано цінові пропозиції ТОВ фірми "Ремаса" та ТОВ "Вінпродтрейд".
		8. 09 березня 2017 року тендерним комітетом визначено переможця та прийнято рішення про намір укласти договір із закупівлі: ДК 021-2015-15510000-6 - молоко та вершки (придбання молока коровячого пастеризованого 2,6-3,2% жирності для навчальних закладів Вінницького району), яке оформлене протоколом № 151.
		9. 20 березня 2017 між відділом освіти Вінницької РДА (покупець) та ТОВ фірма "Ремаса" (постачальник) укладено договір № 1020-2230-ТМОЛ про закупівлю товарів. Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар - "Молоко та вершки".
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		10. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними проведені відділом освіти Вінницької РДА відкриті торги із закупівлі молока та вершків від 09 березня 2017 року; визнано протиправними проведені відділом освіти Вінницької РДА відкриті торги із закупівлі вершкового масла від 20 лютого 2017 року; визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету відділу освіти Вінницької РДА із закупівлі вершкового масла, оформленого протоколом тендерного комітету про визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір від 20 лютого 2017 року № 140; визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету відділу освіти Вінницької РДА із закупівлі молока та вершків, оформленого протоколом тендерного комітету про визначення переможця, та прийняття рішення про намір укласти договір від 09 березня 2017 року № 151; визнано недійсним договір від 03 березня 2017 року № 1020-2230-ТМЛ, укладений між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірмою "Ремаса"; визнано недійсним договір про закупівлю товарів від 20 березня 2017 року № 1020-2230-ТМОЛ, укладений між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірмою "Ремаса".
		11. В решті позовних вимог відмовлено.
		12. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пропозиції ТОВ фірми "Ремаса", як щодо закупівлі вершкового масла, так і щодо закупівлі молока та вершків, не відповідали вимогам тендерних документів. Натомість ТОВ "Вінпродтрейд" надало пакет відповідних документів, що містять повну інформацію щодо предметів закупівлі та умов їх постачання. Однак під час проведення торгів відповідачем не враховано подання позивачем усіх передбачених тендерною документацією документів. Таким чином, при проведенні оскаржуваних торгів відповідач порушив принципи, передбачені статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що процедури закупівель були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		13. 04 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна ТОВ фірми «Ремаса», у якій скаржник просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у частині позовних вимог про визнання недійсними договору від 03 березня 2017 року № 1020-2230-ТМЛ, укладеного між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірмою "Ремаса" і договору про закупівлю товарів від 20 березня 2017 року № 1020-2230-ТМОЛ, укладеного між відділом освіти Вінницької РДА та ТОВ фірмою "Ремаса", та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі у цій частині закрити. 
		15. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. 
		15.1. Так, скаржник звертає увагу, що позивачем подано позов щодо дій та рішень тендерного комітету відповідача, який є органом, утвореним згідно зі статтею 11 Закону України "Про публічні закупівлі", але не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не є посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом, та не здійснює будь-яких владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень. Реалізація повноважень та процедур, визначених та передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", не є здійсненням публічно-владних управлінських функції, зокрема на виконання делегованих повноважень, отже судом першої інстанції прийнято до провадження та розглянуто спір, який не є публічно-правовим.
		15.2. Наголошує, що спір у частині позовних вимог про визнання договорів про закупівлю недійсними, стосується цивільно-правового способу захисту порушених прав шляхом визнання недійсним правочину, навіть у разі, якщо таке стосується органу державної влади та у випадку порушення останнім свого зобов`язання, яке встановлене законом або рішенням суду. За своєю суттю та змістом спір між позивачем та відповідачем в частині визнання договорів недійсними є цивільно-правовим, та, зважаючи на суб`єктний склад, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. 
		15.3. Також скаржник звертає увагу, що виключно до повноважень постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України належать повноваження щодо розгляду скарг щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття рішень щодо припинення останніх. Однак судом першої інстанції, в порушення норм Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про Антимонопольний комітет України", прийнято до провадження та розглянуто по суті спір в частині оскарження прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, що не належить до адміністративної юрисдикції згідно зі статтею 19 КАС України.
		15.4. Відтак скаржник уважає, що провадження у справі у частині позовних вимог про визнання договорів про закупівлю недійсними підлягає закриттю за правилами частини першої статті 354 КАС України.
		16. 04 червня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Коваленко Н.В., судді: Гімон М.М., Мороз Л.Л.
		17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		18. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 серпня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 серпня 2021року № 1505/0/78-21 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Коваленко Н.В., судді: Мороз Л.Л., Желєзний І.В.
		19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. від 10 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Коваленко Н.В.,  Желєзного І.В., Мороз Л.Л. у справі № 802/1405/17-а. Відведено суддів Коваленко Н.В., Желєзного І.В., Мороз Л.Л. у справі № 802/1405/17-а. Справу № 802/1405/17-а передано для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді. 
		21. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1523/0/78-21 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді: Білак М.В., Соколов В.М.
		22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 серпня 2021 прийнято касаційну скаргу до розгляду, закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України).
		Позиція інших учасників справи
		23. 02 липня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому проти доводів та вимог касаційної скарги заперечує і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		23.1. Наполягає на тому, що спір у цій справі є публічно-правовим.
		24. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходиd, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		Позиція Верховного Суду
		Джерела права. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		25. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ" (далі - Закон № 460-IX).
		26. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		27. Відповідно до частини четвертою статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
		28. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		29. Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд приходить до таких висновків. 
		30. Предметом позову у цій справі є оскарження проведеної відповідачем процедури закупівель, а також визнання недійсними договорів про закупівлю, укладених відповідачем з оголошеним переможцем за наслідком проведених процедур закупівель. 
		31. Розглядаючи позовні вимоги по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у цій справі спірні правовідносини пов`язані із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а тому підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства
		32. Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.
		33. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		34. Так, частиною першою статтею 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції) завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		35. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
		36. За правилами пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визнавався публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		37. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» слід розуміти як - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
		38. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		39. За правилами частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		40. Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		41. Аналогічним чином було закріплено завдання адміністративного судочинства, визначено понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів у статтях 2, 4, 19 КАС України, у реакції, чинній станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. 
		42. Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
		43. Верховний Суд наголошує, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		44. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
		45. У свою чергу визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
		46. Верховним Судом України у постанові від 10 травня 2016 року у справі № 826/7230/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
		47. Така правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17, від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17. 
		48. Як установлено судами попередніх інстанцій, 20 лютого 2017 року тендерним комітетом визначено переможця та прийнято рішення про намір укласти договір із закупівлі: ДК 021-2015-15530000-2 - вершкове масло (придбання вершкового масла (фасування в пачках по 200 грам, жирність не менше 72,5%) для навчальних закладів Вінницького району), яке оформлене протоколом № 140, а 03 березня 2017 року між відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації (покупець) та ТОВ фірма "Ремаса" (постачальник) укладено договір № 1020-2230-ТМЛ. Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар - "Вершкове масло".
		49. Також судами попередніх інстанцій установлено, що 09 березня 2017 року тендерним комітетом визначено переможця та прийнято рішення про намір укласти договір із закупівлі: ДК 021-2015-15510000-6 - молоко та вершки (придбання молока коровячого пастеризованого 2,6-3,2% жирності для навчальних закладів Вінницького району), яке оформлене протоколом № 151, а 20 березня 2017 між відділом освіти Вінницької РДА (покупець) та ТОВ фірма "Ремаса" (постачальник) укладено договір №    1020-2230-ТМОЛ про закупівлю товарів. Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар - "Молоко та вершки".
		50. Отже у контексті обставин цієї справи, ураховуючи що на час звернення позивача з позовом до суду договори між організатором торгів та переможцем укладені (та є предметом оскарження у цій справі), колегія суддів приходить до висновку, що ця справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір має приватноправовий характер та стосується майнових інтересів як позивача, так і переможця торгів.
		51. Відтак колегія суддів визнає такими, що знайшли підтвердження доводи касаційної скарги про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
		52. Пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції) та пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції) передбачалося, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		53. Правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України (тут і далі - у чинній редакції) також передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		54. Питання визначення предметної юрисдикції спорів у справах, правовідносини у яких є подібними до цієї справи, досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2019 року (справа № 127/11554/16-а) та від 28 серпня 2019 року (справа № 802/1046/18-а). 
		55. Так, у вищезазначених постановах Велика Палата Верховного Суду констатувала, що та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
		56. Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
		57. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		58. Частиною першою статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
		59. Таким чином, ураховуючи правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17, від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17, від 05 червня 2019 року у справі № 127/11554/16-а та від 28 серпня 2019 року у справі № 802/1046/18-а), з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, та суб`єктний склад учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів частини першої статті 20 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
		60. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		62. Частиною першої статті 354 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		63. За правилами частин другої, четвертої статті 343 КАС України у попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення, однією з яких є порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша статті 354 КАС України).
		64. Оскільки суд першої інстанції помилково прийняв до свого провадження і розглянув цю справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а суд апеляційної інстанції цього порушення не усунув, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
		65. Інші доводи та аргументи касаційної скарги, ураховуючи суть спірних правовідносин та зважаючи на наведені мотиви, у контексті обставин цієї справи визначального значення не мають, а тому Верховним Судом не аналізуються.
		66. Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
		67. За правилами частини третьої статті 354 КАС України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
		68. Наведені положення КАС України в контексті ухваленого рішення про закриття провадження у цій справі зумовлюють право позивача протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови подати до Верховного Суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією до місцевого господарського суду. 
		68. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Верховний Суд роз`яснює, що судовий збір може бути повернутий особі за її клопотанням відповідною ухвалою суду згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
		Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ремаса» задовольнити.
		2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 802/1405/17-а скасувати, а провадження у справі закрити.
		3. Роз`яснити позивачу, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
		4. Роз`яснити, що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...