Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/12494/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 19.08.2021. Зареєстровано: 19.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/753/1482/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021100000000095

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/12494/21
		провадження № 1-кп/753/1482/21
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" серпня 2021 р.                   м. Київ
		 Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря             ОСОБА_2 ,
		прокурора                    ОСОБА_3 ,
		захисника                     ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого            ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021100000000095від 09.02.2021р.за звинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		24.06.2021 р. на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у вищезазначеному кримінальному провадженні.
		   Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
		Захисник в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
		Обвинувачений у судовому засіданні підтримав захисника та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу.
		Обговорюючи можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд встановив, що обвинувальний акт, на підставі якого було укладено угоду про визнання винуватості, містить суттєві недоліки.
		Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. 
		Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).
		Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України - суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
		1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
		2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
		3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
		5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
		6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
		Дослідивши зміст обвинувального акту та угоди про визнання винуватості суд вважає, що умови угоди суперечать вимогам КПК України, оскільки органом досудового розслідування, на думку суду, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та з яким укладено угоду про визнання винуватості. 
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 р., судом було витребувано матеріали кримінального провадження № 420211000000000095 від 09.02.2021 р., на підставі яких було складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 369-2 КК України та укладено угоду про визнання винуватості.
		Дослідженням матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що відомості в ЄРДР було внесено за заявою ОСОБА_6 за ч.3 ст.369-2 КК України . За цією ж статею КК ОСОБА_7 було оголошено підозру під час досудового слідства.
		Разом з тим, в зазначених матеріалах кримінального провадження також міститься повідомлення слідчого про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 від 16.06.2021 р. та перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України. При цьому будь-яке мотивування із наведенням конкретних підстав та обґрунтування необхідності зміни раніше повідомленої підозри у зазначеному процесуальному документі відсутнє.
		При цьому, суд ураховує, що початкова підозра ОСОБА_5 була пред`явлена за кваліфікуючою ознакою вимагання неправомірної вигоди. Дослідженням змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.3 ст. 368 КК України та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст. 369-2 КК України встановлено ідентичність словесних конструкцій, які відображають таку кваліфікуючу ознаку як «вимагання». Так, в обох процесуальних документах зазначено, що ОСОБА_5 повідомив про необхідність передання йому грошових коштів в сумі 5000 доларів США за підписання договору оренди керуючим санацією-арбітражним керуючим ДП «Київський Облдорупр». В подальшому в тексті повідомлення про підозру та в обвинувальному акті за ч.2 ст. 369-2 КК України зазначено, що ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про необхідність прибути 12.03.2021 р., наголосивши на необхідності виконання обговорених між ними раніше умов, а саме передачі останньому грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, після чого арбітражним керуючим ДП «Київський Облдорупр» буде підписано договір оренди приміщення. 
		Наявність кваліфікуючої ознаки «вимагання» неправомірної вигоди послідовно підтверджувала у своїх показах під час досудового слідства викривач та заявниця ОСОБА_6 .
		Таким чином, вказані дії, які викладені в обвинувальному акті свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ознаки «вимагання», що утворює самостійний склад злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, тобто більш тяжкого правопорушення, проте зазначена кваліфікуюча ознака «вимагання» ОСОБА_5 не інкримінована, що створює невідповідність формулювання обвинувачення правовій кваліфікації інкримінованого обвинуваченому злочину. 
		Таким чином, суд констатує, що умови угоди суперечать вимогам КПК України та КК України в частині допущення неправильної правової кваліфікації кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
		Крім того, суд констатує , що умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
		Так, правовою природою інституту угод у кримінальному провадженні є забезпечення суспільного інтересу в здійснені швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; забезпеченні суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
		Дослідженням змісту угоди встановлено, що єдиною умовою для виконання угоди обвинуваченим ОСОБА_5 є повне визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення. Жодні інші умови, зокрема щодо обов`язку викрити інших осіб тощо в угоді відсутні. Суд ураховує, що повне визнання вини у скоєному кримінальному правопорушенні не може слугувати єдиною умовою, на підставі чого може бути укладена угода про визнання винуватості та відображає лише позицію обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення. Крім того, відсутність інших умов фактично унеможливлює виконання вимог ст. 476 КПК України щодо можливості скасування вироку у випадку невиконання умов угоди про визнання винуватості, які в даному випадку взагалі відсутні. 
		Крім того, дослідженням матеріалів справи не можливо встановити яким чином були визначені такі обставини, що пом`якшують покарання, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки встановлено, що за підозрою за ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_5 відмовився від дачі показань в ході допиту 12.03.2020 р., після чого в ході додаткового допиту 21.04.2021 р. повідомив про вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_6 , а після зміни раніше повідомленої підозри з ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України, що мало місце 16.06.2021 р. відповідно до матеріалів взагалі не допитувався, та в цей же день було укладено угоду про визнання винуватості. Зазначена обставина також свідчить про невідповідність укладеної угоди вимогам КПК України.
		З урахуванням викладених обставин, а також у зв`язку із відсутністю доказів, які б свідчили про наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає, що узгоджене сторонами угоди мінімальне покарання у виді штрафу не відповідає вимогам ст. 65 КК України. 
		Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України в частині невідповідності правової кваліфікації викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, а угода про визнання винуватості не відповідає КПК України та її умови суперечать закону України про кримінальну відповідальність та не відповідають інтересам суспільства, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись п.1,3 ч.3 ст. 314, ч.7 ст. 474 КПК України, суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		У затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 відмовити. 
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021100000000095від 09.02.2021р.за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України повернути прокурору. 
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...