Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3379/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2021. Зареєстровано: 19.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2021.
Дата набрання законної сили: 17.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 серпня 2021 рокум. ОдесаСправа № 916/3379/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Л.В. Поліщук,
		суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран, 
		при секретарі судового засідання: І.М. Станковій,
		за участю представників сторін: 
		від позивача: не з`явився 
		від відповідача: не з`явився
		від третьої особи: не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
		на рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 (суддя Ю.І. Мостепаненко, м.Одеса, повний текст складено 20.04.2021)
		у справі №916/3379/20
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
		до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеського національного політехнічного університету
		про стягнення 1035428,10 грн., розірвання договору та виселення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У листопаді 2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в якій, з урахуванням заяви від 11.02.2021 за вх.№ 3983/21, просило: 
		- стягнути з відповідача до Державного бюджету заборгованість на загальну суму 1035428,10 грн., з яких: 981034,32 грн. - заборгованість з орендної плати, 54393,78 грн. пені; 
		- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.2018; 
		- виселити відповідача із займаних орендованих приміщень п`ятого поверху, корпусів «Т» (інвентарний №122294) та «Х» (інвентарний №122282), загальною площею 1324,50 кв.м, за адреою: м. Одеса, пр-т Шевченка, буд.1, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету.
		Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повної та своєчасної оплати орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди. 
		Ухвалою суду від 21.12.2020 залучено до участі у справі №916/3379/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеський національний політехнічний університет.
		У відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що позивач просить стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованість за договором оренди від 20.02.2018р., за період з 12.03.2018 по 13.11.2020 у розмірі 1086609,71 грн., проте згідно даних бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість за зазначений період складає 840304,31 грн. 
		Разом з тим, відповідач просив суд, у випадку прийняття судом рішення щодо правомірності заявлених позовних вимог, врахувати, що Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перебуває в край важкому фінансовому становищі внаслідок зростання простроченої заборгованості за фактично відпущену електроенергію у 2020 році (позови Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості розглядаються Господарським судом міста Києва у справах № 910/4160/20, №910/11610/20). Також, згідно звіту про фінансовий стан Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», станом на 01.10.2020 кредиторська заборгованість складає: за товари, роботи, послуги (рядок 1615) - 3,8 млрд. грн.; з оплати праці (рядок 1630) - 488 млн. грн.; за розрахунками з бюджетом (рядок 1620) - 1,7 млрд. грн. Крім того, вказує, що, згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2020 року відповідач отримав збиток у розмірі 3,3 млрд. грн.
		Одеський національний політехнічних університет у письмових поясненнях зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
		Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 981034,32грн. заборгованості по орендній платі, 54393,78 грн. пені. Виселено відповідача із займаних орендованих приміщень п`ятого поверху, корпусів «Т» (інвентарний №122294) та «Х» (інвентарний №122282), загальною площею 1234,50 кв.м, за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 1, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету. В решті позову відмовлено.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати за період з лютого 2018 року по грудень 2020 року, суд першої інстанції встановив, що позивачем при його здійсненні допущено методологічну помилку щодо вірного зарахування сплаченого відповідачем 03.04.2018 авансового платежу в сумі 101 398,01 грн., згідно умов пункту 3.10 договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що сума авансу, сплачена відповідачем, має бути зарахована в рахунок плати за останній місяць оренди, визначений спірним договором, яким є лютий 2021 року, як-то встановлено пунктом 10.1 договору оренди (в редакції договору про внесення змін від 20.02.2020р. ). У зв`язку із встановленими обставинами судом здійснено власний перерахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України з орендної плати за договором оренди від 20.02.2018 за вказаний період становить 1082433,22 грн. Разом з тим, місцевий господарський суд, врахувавши, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, стягнув з відповідача до Державного бюджету України 981034,32грн. заборгованості по орендній платі, яка безпосередньо заявлена у позові.
		При перевірці розрахунку пені, здійсненого позивачем за період з 12.03.2018 по 05.02.2021, судом встановлено його помилковість з огляду на допущення методологічних помилок внаслідок невірного визначення бази нарахування (суми боргу), оскільки позивачем невірно зараховано авансовий платіж, сплачений відповідачем, як то передбачено п.3.10 договору. За розрахунком суду сума пені за вказаний період склала 88724,88 грн., проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 54393,78 грн., які безпосередньо заявлені у позові.
		Суд відмовив у задоволенні вимоги про розірвання договору оренди від 20.02.2018, оскільки зазначений договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а саме 20.02.2021.
		З огляду на встановлення судом факту припинення договором оренди своєї дії у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відповідно, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем з оренди нерухомого майна, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2021, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного по суті рішення.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на 20.02.2021 відповідач повернув балансоутримувачу спірні приміщення, які перебували у нього в оренді, що підтверджується актом про повернення з оренди рухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 20.02.2021, у зв`язку з чим ним виконано приписи статті 785 Цивільного кодексу України. 
		Як зазначає апелянт, позивачу було відомо про вказані обставини, однак в судовому засіданні він про них не повідомив суд. Безумовна обізнаність позивача витікає із змісту Інструкції щодо здійснення заходів, пов`язаних з припиненням договорів оренди та повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затвердженої наказом Фонду державного майна України №2049 від 22.12.2020. За змістом пункту 3.3. вказаної Інструкції підписання відповідачем та третьою особою вищезазначеного акту повернення було можливе виключно за наявності у третьої особи відповідного повідомлення позивача.
		Не дослідження цього факту, на переконання апелянта, призвело до протиправного ухвалення судом оскаржуваного рішення щодо виселення відповідача із займаних орендованих приміщень, оскільки станом на дату ухвалення рішення відповідач не займав приміщення майже два місяці.
		Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		У зв`язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3379/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 у справі №916/3379/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3379/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
		28.05.2021 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 у справі №916/3379/20; встановлено учасникам справи строк до 16.06.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
		16.06.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення. Позивач зазначив, що посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про існування акту повернення з оренди державного нерухомого майна є хибним, недостовірним та не підтверджується належними доказами. Також позивач наголосив на тому, що відповідач не скористався своїм правом участі в судовому процесі, не надав ані суду, ані Регіональному відділенню належним чином оформлений акт повернення державного нерухомого майна, тому судом першої інстанції цілком правомірно було задоволено позовні вимоги в частині виселення відповідача із займаних приміщень.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 у справі №916/3379/20 у розумний строк; розгляд справи №916/3379/20 призначено на 17.08.2021 о 10:00 год.
		Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, проте явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
		Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників сторін та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. 
		20.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (орендодавцем) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі  договір), який погоджено балансоутримувачем  Одеським національним політехнічним університетом.
		Відповідно пункту 1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення п`ятого поверху корпусів «Т» (інвентарний №122294) та «Х» (інвентарний №122282), загальною площею 1234,50 кв.м., за адресою: м.Одеса, проспект Шевченка, буд.1, що обліковується на балансі Одеського національного політехнічного університету.
		Згідно із пунктом 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2017р.)  202796,02 грн. Орендна плата за перший місяць оренди  лютий 2018р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції.
		У пункті 3.3 договору сторони погодили умову про те, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. 
		За умовами пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. 
		У пункті 5.2 договору передбачено, що орендар зобов`язується протягом 10 днів з моменту підписання договору внести авансовий платіж (202796,02 грн.), передбачений цим договором. Авансовий платіж стягується до Державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього договору.
		Згідно із пунктом 3.8 договору у разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об`єкт оренди, насамперед, спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім  у рахунок поточних платежів.
		Як встановлено судом першої інстанції, на виконання пункту 3.6 договору оренди, відповідачем до Державного бюджету, за період з квітня 2018р. по травень 2020р., було сплачено орендну плату на загальну суму 2814756,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати про надходження коштів до бюджету за договором оренди від 20.02.2018, наданого позивачем, та банківськими виписками, наданими відповідачем, а саме: 03.04.2018 у сумі 33378,84 грн., із призначенням платежу: «оренда приміщення з 20-28 лютого 2018р.»; 05.05.2018 у сумі 38304,90 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 03.2018р.»; 05.05.2018 у сумі 66682,65 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 03.2018р.»; 12.06.2018 у сумі 16263,45 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 04.2018р.»; 12.06.2018 у сумі 36969,66 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 04.2018р.»; 12.06.2018 у сумі 52594,34 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 04.2018р.»; 11.07.2018 у сумі 10630,66 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 05.2018р.»; 11.07.2018 у сумі 95196,79 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 05.2018р.»; 13.09.2018 у сумі 105827,45 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 06.2018р.»; 19.09.2018 у сумі 105086,66 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 07.2018р.»; 12.10.2018 у сумі 105086,66 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 08.2018р.»; 12.11.2018 у сумі 5685,30 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 09.2018р.»; 12.11.2018 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 09.2018р.»; 05.12.2018 у сумі 10008,78 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 10.2018р.»; 04.01.2019 у сумі 98894,93 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 10.2018р.»; 15.01.2019 у сумі 3345,03 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 11.2018р.»; 15.01.2019 у сумі 107083,33 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 11.2018р.»; 25.01.2019 у сумі 34623,50 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 12.2018р.»; 25.01.2019 у сумі 76688,29 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 12.2018р.»; 18.02.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 01.2019р.»; 26.02.2019 у сумі 11026,90 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 01.2019р.»; 09.04.2019 у сумі 11589,03 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 02.2019р.»; 09.04.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 02.2019р.»; 15.04.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 03.2019р.»; 24.04.2019 у сумі 12605,91 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 03.2019р.»; 03.05.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 04.2019р.»; 22.05.2019 у сумі 13745,95 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 04.2019р.»; 04.07.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 05.2019р.»; 05.07.2019 у сумі 14551,96 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 05.2019р.»; 11.07.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 06.2019р.»; 24.07.2019 у сумі 13972,21 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 06.2019р.»; 13.08.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 07.2019р.»; 21.08.2019 у сумі 13280 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 07.2019р.»; 13.09.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 08.2019р.»; 27.09.2019 у сумі 12935,37 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 08.2019р.»; 15.10.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 09.2019р.»; 23.10.2019 у сумі 13736,30 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 09.2019р.»; 20.11.201 у сумі 14542,24 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 10.2019р.»; 22.11.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 10.2019р.»; 17.12.2019 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 11.2019р.»; 04.02.2020 у сумі 14426,08 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 12.2019р.»; 13.02.2020 у сумі 14658,18 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 11.2019р.»; 13.02.2020 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 12.2019р.»; 13.02.2020 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 01.2020р.»; 13.03.2020 у сумі 14657,73 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 01.2020р.»; 17.03.2020 у сумі 14309,55 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 02.2020р.»; 17.03.2020 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 02.2020р.»; 18.05.2020 у сумі 101398,01 грн., із призначенням платежу: «орендна плата за приміщення за 03.2020р.».
		Відповідно до пункту 3.10 договору зобов`язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді авансового платежу в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди, протягом 10 днів з моменту підписання договору оренди на розрахунковий рахунок Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря. 
		При цьому, на виконання пункту 3.10 та пункту 5.2 договору, відповідачем сплачено до Державного бюджету України авансовий платіж - 03.04.2018р. у сумі 101398,01грн., що вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати про надходження коштів до бюджету за договором оренди від 20.02.2018, наданого позивачем, та банківською випискою, наданою відповідачем із призначенням платежу: «авансовий платіж 50% згідно п.5.2 договору». 
		За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем на виконання вимог договору від 20.02.2018 загалом сплачено 2916154,48 грн. (2814756,47 грн. (орендні платежі) + 101398,01 грн. (авансовий платіж)).
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача з орендної плати за період з лютого 2018р. по грудень 2020р., суд першої інстанції встановив, що позивачем при його здійсненні допущено методологічну помилку щодо вірного зарахування сплаченого відповідачем 03.04.2018 авансового платежу в сумі 101398,01 грн., згідно із умовами пункту 3.10 договору, у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що сума авансу, сплачена відповідачем, має бути зарахована в рахунок плати за останній місяць оренди, визначений спірним договором, яким є лютий 2021р., як-то встановлено пунктом 10.1 договору оренди (в редакції договору про внесення змін від 20.02.2020) 
		Прийнявши до уваги вищезазначене, судом встановлено, що заборгованість Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перед Державним бюджетом України з орендної плати за договором оренди від 20.02.2018, за період з лютого 2018р. по грудень 2020р. включно, становить 1082433,22 грн. (3897189,69грн. (загальна сума орендної плати)  2814756,47 грн. (2916154,48 грн. (загальна сума здійснених відповідачем орендних платежів)  101398,01 грн. (авансовий платіж), а саме: за березень 2020р. - 15235,20 грн.; за квітень 2020р.  117566,28 грн.; за травень 2020р.  117918,98 грн.; червень 2020р.  118154,82 грн.; за липень 2020р.  117445,89 грн.; за серпень 2020р.  117211грн.; за вересень 2020р.  117797,05 грн.; за жовтень 2020р.  118975,02 грн.; за листопад 2020р.  120521,70 грн., за грудень 2020р. - 121606,39 грн. 
		Разом з тим, місцевий господарський суд, врахувавши, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, стягнув з відповідача до Державного бюджету України 981034,32грн. заборгованості по орендній платі, яка безпосередньо заявлена у позові.
		При перевірці розрахунку пені, здійсненого позивачем за період з 12.03.2018 по 05.02.2021, судом встановлено його помилковість з огляду на допущення методологічних помилок внаслідок невірного визначення бази нарахування (суми боргу), оскільки позивачем невірно зараховано авансовий платіж, сплачений відповідачем, як то передбачено п.3.10 договору. За розрахунком суду сума пені за вказаний період склала 88724,88 грн., проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 54393,78 грн., які безпосередньо заявлені у позові.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди від 20.02.2018, місцевий господарський суд виходив з того, що договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, а саме 20.02.2021, на підставі: договору про внесення змін до договору оренди від 20.02.2018 (відповідно до пункту 1 якого сторони внесли зміни, зокрема, до пункту 10.1 договору, яким термін дії договору продовжили до 20.02.2021р. включно); пункту 4 договору про внесення змін до договору оренди від 20.02.2018 (яким передбачено, що на відношення сторін, не врегульовані цими змінами, розповсюджуються умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.2018), пункту 10.6 договору оренди від 20.02.2018 (згідно із яким чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку на який його було укладено); адресованого позивачу листа Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» №25/1617 від 29.12.2020 (відповідно до якого відповідач у зв`язку з відсутністю фінансування просив розірвати договір оренди 20.02.2018).
		З огляду на встановлення судом факту припинення договором оренди своєї дії у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відповідно, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем з оренди нерухомого майна, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Натомість, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем повернуто балансоутримувачу спірні приміщення, які перебували у нього в оренді, у зв`язку з чим ним виконано приписи статті 785 Цивільного кодексу України.
		Тобто, скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, правильність висновків суду в частині стягнення з нього суми основної заборгованості та пені, а також в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору не оспорює, проте не погоджується з рішенням суду в частині задоволення позовної вимоги про виселення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із приміщень, орендованих ним на підставі договору від 20.02.2018.
		При цьому, жодних доводів стосовно неправильності проведеного судом першої інстанції розрахунку основного боргу та пені апеляційна скарга не містить.
		Отже, оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 у справі № 916/3379/20 відповідачем фактично оскаржується лише в частині щодо задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про виселення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із займаних орендованих приміщень, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правомірності стягнення загальної суми заборгованості та правильності розрахунків пені за спірним договором, а також в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди не переглядається.
		Скаржник, обґрунтовуючи повернення ним позивачу приміщень, які були об`єктом договору оренди від 20.02.2018, послався на акт про повернення з оренди рухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 20.02.2021, відповідно до якого Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (орендарем) повернуто Одеському національному політехнічному університету (балансоутримувачу) нежитлові приміщення загальною площею 1234,50 кв.м., за адресою: м.Одеса, проспект Шевченка, буд.1, внаслідок припинення договору оренди від 20.02.2018. Акт підписаний представниками орендаря та балансоутримувача.
		Копію акту повернення з оренди майна від 20.02.2021 апелянтом долучено до апеляційної скарги. При цьому доказів неможливості подання до суду першої інстанції вказаного акту від 20.02.2021 скаржником не надано, як і не надано жодних пояснень з цього приводу.
		Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). 
		Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14.
		Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - відповідача).
		При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
		Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №46/603.
		З урахуванням вищенаведеного, акт про повернення з оренди рухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 20.02.2021, який існував на дату закриття ухвалою місцевого господарського суду від 04.03.2021 підготовчого провадження у даній справі та який без поважних причин не надавався скаржником до суду першої інстанції, колегією суддів не приймається, оскільки сторона справи, яка надала суду апеляційної інстанції вказаний новий доказ, не обґрунтувала неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.
		Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд даної справи в апеляційному порядку в частині правомірності висновків суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про виселення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із займаних орендованих приміщень без урахування акту про повернення з оренди рухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, від 20.02.2021. 
		Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
		Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Відповідно до пункту 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
		Згідно із пунктом 10.10 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.
		Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що у даному випадку, в силу приписів частини першої статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пунктів 10.9., 10.10. договору оренди від 20.02.2018, належним доказом повернення орендованого майна з оренди є підписання акта приймання-передавання.
		З огляду на те, що судом першої інстанції встановлено факт припинення дії договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повернення Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з оренди нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Твердження апелянта стосовно того, що позивачу було відомо про повернення орендованого майна, однак в судовому засіданні він про них не повідомив суд першої інстанції, колегією суддів відхиляються, оскільки в силу приписів частини першої статті 74, частини третьої та четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Тому відповідач, стверджуючи про повернення ним балансоутримувачу приміщень, які були предметом договору оренди, зобов`язаний був надати в суд першої інстанції докази такого повернення. При цьому судова колегія зауважує на тому, що у відзиві на позов відповідачем не наведено жодних заперечень проти позовної вимоги про виселення, а такі заперечення ним наведено лише в апеляційній скарзі.
		Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Отже, наведені скаржником підстави для скасування рішення місцевого господарського суду не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
		 
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281  284 ГПК України, 
		Південно-західний апеляційний господарський суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Одеської області від 19.04.2021 у справі №916/3379/20 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 19.08.2021.
		 
		 
		Головуючий суддя Л.В. Поліщук
		 
		 
		Суддя Л.О. Будішевська
		 
		 
		Суддя С.В. Таран

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...