Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1614/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2021. Зареєстровано: 19.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2021.
Дата набрання законної сили: 08.09.2021
Номер судового провадження: 15/98/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 15/98/21
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		09.08.2021 Справа № 908/1614/21
		м. Запоріжжя 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
		за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, 69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 69083, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 22а
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко», 72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Успішна, буд. 58
		про стягнення коштів
		без повідомлення (виклику) учасників справи 
		 
		суть спору
		02.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко», Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 2918,70 євро, що еквівалентно 98 302,11 грн відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 25.11.2020.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021, справу № 908/1614/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.
		08.06.2021 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справи № 908/1614/21, присвоєно справі номер провадження 15/98/21, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. 
		Підставою для звернення з позовом до суду стало невиконання відповідачем вимог щодо сплати коштів за проїзд відповідно до розрахунку від 25.11.2020 у сумі 98 302,11 грн. Вказану плату нараховано відповідачу за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Прокурор та позивач просять позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані кошти. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 у справі № 908/1614/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 08.07.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, прокурору та позивачу запропоновано у строк не пізніше 22.07.2021 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 09.08.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України. 
		Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
		Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко» є: вул. Успішна, буд. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область, 72333, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві. 
		Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. 
		В матеріалах справи наявна ухвала суду від 08.06.2021, яка повернулася з відміткою пошти про повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1614/21.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 про відкриття провадження у справі № 908/1614/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 08.07.2021.
		Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
		Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив. 
		Згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
		Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Отже, 08.07.2021 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
		Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
		Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
		Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 09.08.2021.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
		На підставі направлення на рейдову перевірку від 23.11.2020 № 010249 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 25.11.2020 об 11:14 год. на дислокації М-18 (405км+853м) проведено рейдову перевірку транспортних засобів RENAULT MAGNUM д/н НОМЕР_1 , н/причіп ZRENB NW д/н НОМЕР_2 .
		За результатами перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.11.2020 № 252152 довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.11.2020 № 038780, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 25.11.2020 № 031780, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з товарно-транспортною накладною від 25.11.2020 № 35.
		Актом від 25.11.2020 № 252152 зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу.
		Згідно з довідкою зважування ВТ 9685 ВН та довідкою від 25.11.2020 № 038780 перевищення вагових параметрів допущено в частині повної маси транспортного засобу, навантаження на одиничну вісь та строєну ось.
		Як вбачається з товарно-транспортної накладної № 35 (далі - ТТН № 35) та договору оренди вантажного автомобіля (д/н НОМЕР_1 ) від 01.02.2020, наданих під час перевірки, автомобільним перевізником відповідного вантажу є ТОВ «Осана і Ко». Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань однією з видів господарської діяльності ТОВ «Осана і Ко» є «Вантажний автомобільний транспорт».
		Враховуючи викладене, до ТОВ «Осана і Ко» Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрасбезпеки направлено лист від 23.12.2020 № 101060/23.4/24-20 про необхідність сплати коштів за проїзд відповідно до розрахунку від 25.11.2020. Поштове відправлення згідно з відомостями сайту «Укрпошта» вручено відповідачу.
		Однак, у порушення п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), відповідним перевізником протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати органом Укртрансбезпеки про сплату кошів в добровільному порядку не повідомлено.
		За складеними 25.11.2020 матеріалами Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відносно ТОВ «Осана і Ко» винесено також постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.12.2020 № 225224, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ТОВ «Осана і Ко» накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.
		Указана постанова товариством у визначеному законодавством порядку шляхом звернення до суду не оскаржувалась, у зв`язку з чим її звернуто до примусового виконання.
		З урахуванням установлених судом обставин, наданих доказів та вимог законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного. 
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
		Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Відповідно до приписів зазначених нормативних актів законодавець наділяє прокурора повноваженнями по представництву інтересів держави лише за умови їх порушення або загрози порушення та виключно у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) у разі відсутності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції яких належить захист інтересів держави у відповідній сфері; 3) у випадку відсутності в органу повноважень щодо звернення за захистом інтересів до суду.
		Інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень. Водночас, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, а також у випадку відсутності такого органу.
		Аналогічної позиції з приводу субсидіарної ролі прокурора в захисті інтересів держави в суді дотримується і Верховний Суд, який висловив її у низці постанов у справах за позовами прокурорів (постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та інші).
		Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
		Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		Згідно зі ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
		За приписами ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
		Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або
		великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
		Пунктом 6 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.
		Несплата 98 302,11 грн за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, як наслідок, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом.
		Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління з контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
		Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
		Відповідно до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Однак, Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, а лише структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.
		Враховуючи викладене, позовну заяву подано в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
		Незважаючи на те, що відповідач грошові кошти в установлені законом строки після проведення перевірки та їх нарахування, не сплатив, Державною службою з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо стягнення указаної суми коштів до бюджету в судовому порядку не здійснено.
		Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки до Запорізької обласної прокуратури направило лист від 24.02.2021 № 14249/23.4/24-21 про необхідність вжиття таких заходів органами прокуратури.
		Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки надано інформацію від 24.05.2021 № 2567/3.1/23-21 про те, що заходи з метою стягнення шкоди органами Укртрансбезпеки не вжито.
		З урахуванням вищевикладеного підставою для представництва прокурора інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 98 302,11 грн та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.
		Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
		Відповідно до абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.
		Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
		Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті.
		Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Згідно з пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
		Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
		Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.
		Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
		Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
		Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєним, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
		Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:
		- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422;
		- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
		Згідно із пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм+Рнв+Рг) х В
		де П - розмір плати за проїзд;
		Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
		Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
		Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
		В - відстань перевезення, кілометрів.
		Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі (у формулі визначено як «К»).
		У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
		За результатами зважування автомобіля і причепу та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу (56,81 т проти 40 т; ставка 0,27), навантаження на одиничну вісь (13,22 т проти 11т, ставка 0,42), на строєну ось (36,49 т проти 20 т; ставка 3,54, перевищення більше 40%).
		Відстань маршруту визначено за відомостями ТТН № 35 від м. Запоріжжя до м. Мелітополь (138 км).
		Таким чином, П=(0,27+3,96+0)*138*5=4,23*138*5=2918,70 євро.
		При проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідного акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійснення розрахунку плати за проїзд, посадові особи Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
		Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
		Станом на 25.11.2020 день проведення розрахунку, сума 2918,70 євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, становить 98 302,11 грн (2918,70*33,6801).
		Однак, як вбачається з інформації Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 18.05.2021 № 2567/3.1/23-21 у передбачені п. 31-1 Порядку № 879 строки, нарахована до сплати ТОВ «Осана і Ко» плата за проїзд у сумі 2918,70 євро не сплачена.
		У постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.
		Так, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України).
		Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.
		Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		Судові витрати покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		вирішив
		Позов задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко» (ідентифікаційний код юридичної особи 40024823, юридична адреса: вул. Успішна, б. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39816845, юридична адреса: пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135) до Державного бюджету (за наступними реквізитами: р/р UА218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100, одержувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/22160100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 2918,70 євро, що еквівалентно 98 302,11 грн (дев`яносто вісім тисяч триста дві гривні 11 коп.) відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 25.11.2020. Видати наказ. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Осана і Ко» (ідентифікаційний код юридичної особи 40024823, юридична адреса: вул. Успішна, б. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 18 серпня 2021 року.
		 
		 
		Суддя І. С. Горохов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...