Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/3297/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2021. Зареєстровано: 20.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2021.

Номер судового провадження: 3/456/1730/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/3297/21
		Провадження № 3/456/1730/2021
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		іменем України
		 
		   18 серпня 2021 року                         місто Стрий Львівської області
		 
		Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працюючого на посаді головного спеціаліста Управління житлово-комунального господарства Стрийської міської ради Львівської області, пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
		за ч.4ст.188-39 КУпАП, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 , працюючи головним спеціалістомУправління житлово-комунальногогосподарства Стрийськоїміської радиЛьвівської областіта будучи посадовою особою, призначеною відповідальним за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних у Стрийській міській раді, її виконавчих органах й структурних підрозділах, у спосіб поширення 05.06.2021 року на офіційній сторінці Стрийської міської ради у соціальній мережі FACEBOOK персональних даних осіб  боржників перед Комунальним підприємством «Стрийводоканал» за отримані житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема адрес таких боржників та сум їх заборгованості, в порушення ч. ч. 5, 6 ст. 6, ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних», за місцем праці, що у АДРЕСА_1 , допустив недотримання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них невизначеного кола осіб та порушення прав осіб як суб`єктів персональних даних без їх відповідної на те згоди, а саме на захист своїх персональних даних від незаконної обробки. 
		ОСОБА_1 , будучи двічі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання, вказану ним-же під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, у судові засідання не з`явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 188-39 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua) та була загальнодоступною.
		Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-39 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя, враховуючи також призначення судового розгляду цієї справи двічі, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання строків притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, визначених у ст. 38 КУпАП, котрі спливають 04.09.2021 року. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.
		Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
		Тобто адміністративне правопорушення  це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
		Згідно вимогст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
		Згідност.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 4 ст. 188-39 КУпАП визнається, недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб`єкта персональних даних.
		Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, регулює Закон України «Про захист персональних даних» (ч. 1 ст. 1 Закону). Законодавство про захист персональних даних складаютьКонституція України, вказаний Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 3 Закону).
		Так, за змістом ч. ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, ніхто неможе зазнавативтручання вйого особистеі сімейнежиття,крім випадків,передбачених КонституцієюУкраїни. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України у справіза конституційнимподанням Жашківськоїрайонної радиЧеркаської областіщодо офіційноготлумачення положеньчастин першої,другої статті32,частин другої,третьої статті34Конституції Українивід 20.01.2002року за№ 2-рп/2012, васпекті зазначеногоконституційного поданнявищевказані положенняКонституції Українислідрозуміти так: - інформацією проособисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї,за виняткомпередбаченої законамиінформації,що стосуєтьсяздійснення особою,яка займаєпосаду,пов`язану звиконанням функційдержави абоорганів місцевогосамоврядування,посадових абослужбових повноважень.Така інформаціяпро особує конфіденційною.; - збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації проособу безїї згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручаннямв їїособисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Персональні дані цевідомості чисукупність відомостейпро фізичнуособу,яка ідентифікованаабо можебути конкретноідентифікована (абзац9ст.2Закону України«Про захистперсональних даних»).Мета обробкиперсональних данихмає бутисформульована взаконах,інших нормативно-правовихактах,положеннях,установчих чиінших документах,які регулюютьдіяльність володільцяперсональних даних,та відповідатизаконодавству прозахист персональнихданих. Обробкаперсональних данихздійснюється дляконкретних ізаконних цілей,визначених зазгодою суб`єктаперсональних даних,або увипадках,передбачених законамиУкраїни,у порядку,встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. ч. 1, 5, 6 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов`язані забезпечитизахист цихданих від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу доперсональних даних (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи відповідальною особою за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних у Стрийській міській раді, її виконавчих органах й структурних підрозділах, наведених вище вимог законодавства про захист персональних даних не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
		- протоколом про адміністративне правопорушення, котрий складений 30.06.2021 року у Регіональному представництві Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області (м. Львів, вул. В. Винниченка, буд. 18 каб. 106), у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
		- скріншотами офіційної сторінки Стрийської міської ради у соціальній мережі FACEBOOK, з котрих вбачається поширення 05.06.2021 року о 07.55 год. персональних даних осіб  боржників перед Комунальним підприємством «Стрийводоканал» за отримані житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема адрес таких боржників та сум їх заборгованості, що розміщені на фото білбордів міста;
		- розпорядженням міського голови Стрийської міської ради О. Канівця від 09.04.2021 року за № 68-0 «Про призначення відповідальної особи за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних», пунктом 1 котрого головного спеціаліста Управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 призначено відповідальною особою за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних у Стрийській міській раді, її виконавчих органах й структурних підрозділах; 
		- поясненнями ОСОБА_1 , наданими 30.06.2021 року під час складення відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що він складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, у своїх діях не вбачає. За змістом таких пояснень особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, фактично визнає, що поширення 05.06.2021 року о 07.55 год. персональних даних осіб  боржників перед Комунальним підприємством «Стрийводоканал» за отримані житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема адрес таких боржників та сум їх заборгованості, що розміщені на фото білбордів міста, з офіційної сторінки Стрийської міської ради у соціальній мережі FACEBOOK, мало місце внаслідок саме його дій як відповідальної особи за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних у Стрийській міській раді, однак у таких своїх діях він складу зазначеного вище адміністративного правопорушення не вбачає, що, відповідно, є його власним трактуванням та позицією по цій справі.
		Усі перелічені вище докази по справі є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Крім того суддя вважає, що у згаданому вище протоколі про адміністративне правопорушення, як одному із доказів, розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 188-39 КУпАП, оскільки у ньому зазначено, які саме дії допустив ОСОБА_1 , недотримавшись встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у Стрийській міській раді, що призвело до незаконного доступу до них невизначеного кола осіб та порушення прав осіб як суб`єктів персональних даних без їх на те відповідної згоди, а саме на захист своїх персональних даних від незаконної обробки.
		Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, оскільки останній, будучи посадовою особою, відповідальною за організацію роботи, пов`язаної із захистом персональних даних у Стрийській міській раді, встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних не дотримався, що призвело до незаконного доступу до них та до порушення прав осіб як суб`єктів персональних даних без їх на те відповідної згоди, і такі обставини підтверджується наявними в справі матеріалами. 
		При накладені адміністративного стягнення на посадову особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, виходячи також з того, що така особа притягається до адміністративної вперше, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 4 ст. 188-39 КУпАП, як мінімальне, - у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 454 грн.. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8-9, 33-35, 40-1, 188-39, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1  визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.188-39 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) грн..
		Стягнути з  ОСОБА_1  у дохід держави 454(чотиристап`ятдесят чотири)грн. судового збору.
		Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі, для відома та можливості оскарження.
		Копію постанови протягом трьох днів направити до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, для відома, оскільки останнім про це заявлено відповідне клопотання під час скерування матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення до суду.
		Копію постанови, після набрання нею законної сили, направити до Стрийської міської ради Львівської області, для відома та вжиття заходів щодо недопущення порушення законодавства у сфері захисту персональних даних у майбутньому. 
		Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
		Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десятиднів здня їївинесення. Уразі пропускузазначеного строкуз поважнихпричин цейстрок зазаявою особи,щодо якоївинесено постанову,може бутипоновлено органом(посадовоюособою),правомочним розглядатискаргу. 
		Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження  з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
		Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
		 
		 
		 
		Суддя В.Я. Микитин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...