Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/5476/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 20.08.2021. Зареєстровано: 20.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.
Дата набрання законної сили: 08.11.2021
Результат оскарження 08.11.2021 Чернігівський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/750/1536/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/5476/21
		Провадження № 2/750/1536/21
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 серпня 2021 року м. Чернігів
		Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
		головуючого судді Требух Н.В.,
		за участі секретаря судового засідання Галета Ю.В., 
		справа №750/5476/21
		позивач ОСОБА_1 
		відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області
		третя особа без самостійних вимог Державна казначейська служба України
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди
		за участі позивача, представника відповідача ОСОБА_2 ,-
		 
		                   в с т а н о в и в:
		 
		24.05.2021 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що протягом 2009-2021 років змушений звертатись до суду із вимогами про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області і відновлення порушеного права тому, що зміни у законодавстві України щодо пенсійного забезпечення призводять до порушення Головним управлінням моїх законним прав і інтересів. Єдиним ефективним засобом захисту порушених прав був судовий розгляд у адміністративному судочинстві, який також виявився не ефективним. Предметом розгляду у цій справі є відшкодування моральної шкоди завданої протиправними діями посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020р, у справі № 620/4829/20, а також невиконанням рішення суду. Факт заподіяння моральної шкоди обґрунтовує погіршенням стану здоров`я, що підтверджується перебуванням на стаціонарному лікуванні. Втратив звичайний спосіб життя у зв`язку з необхідністю вивчення нормативно-правових актів, поїздками до суду, до відповідачів, зібранням документів необхідних для захищення права в суді. Вказав, що дії відповідача суперечили нормам законодавства України, Конвенції з прав людини та основоположних свобод, судової практики Європейського суду з прав людини. Додав, що дії відповідача були умисні, тривалі і мали на меті завдання моральних страждань, що привели до погіршення стану його здоров`я. Як убачається з довідки Чернігівської МСЕК №874512 з 1.12.2020р. позивача визнано особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при випробуванні ядерної зброї, а також йому протипоказані психоемоційні перевантаження. Просить стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 100000 грн. шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.
		Ухвалою суду від 26.05.2021 відкрито провадження у справі.
		15.06.2021р. судом залучено до справи в якості третьої особи Державну казначейську службу України
		Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що проти задоволення позову заперечує, вказує на відсутність доказів завдання моральної шкоди.
		Третьою особою надані письмові пояснення, з яких вбачається, що проти позову заперечує.
		В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити.
		Представник відповідача позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року визенано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.09.2020 № ФЧ55193 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіздійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 74% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.09.2020 № ФЧ55193 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду зазначене рішення суду залишено в силі і набрало законної сили 03.03.2021р.
		26.04.2021р. судом видано виконавчий лист, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) відкрито виконавче провадження № 62580206 на виконання виконавчого листа № 620/4829/20 від 21.4.2021 р. про зобов`язання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській областіздійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 74% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.09.2020 № ФЧ55193 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		06.05.2021р. відділом примусового виконання рішень прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення боржником без поважних причин.
		Згідно інформації автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчі дії на виконання виконавчого листа № 620/4829/20 від 21.04.2021 р. тривають.
		Відповідач провів нарахування і визнав заборгованість з пенсійної виплати позивачу за рішенням суду по справі № 620/4829/20 у сумі 102259,46 грн.
		В повному обсязі рішення суду на час розгляду справи не виконано.
		Тривалість судового і виконавчого проваджень згідно пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції становить понад 2 роки і 2 місяці
		Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року) «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року.
		В пункті 19 справи «Бурмич та інші проти України» від 12 жовтня 2017 року, Європейський суд з прав людини вказує, що незважаючи на значний проміжок часу після винесення пілотного рішення у справі Іванова від 15 жовтня 2009 року, Українському Уряду поки не вдалося здійснити необхідні загальні заходи, здатні вирішити корінні причини системної проблеми, визначеної Судом, і забезпечити ефективний засіб захисту усіх потерпілих на національному рівні.
		«Відповідно до усталеної практики Суду термін потерпілий означає особу, на яку безпосередньо здійснюється вплив діями чи бездіяльністю. Існування порушення Конвенції можливе навіть за відсутності шкоди. Отже, рішення чи захід на користь заявника не є в принципі достатніми для позбавлення його статусу потерпілого, якщо державні органи не визнали порушення, прямо або по суті, та не надали за це порушення компенсації, справа Ромашов проти України, заява № 67534/01, рішення від 27.07. 2004 року, справа «Коваль та інші проти України», п.125, рішення від 15.11.2012р.
		У пунктах 35,38,82 справи «Бурмич та інші проти України» Європейський суд вказує на справу «Бурдов проти Росіїї (№2) в якій зокрема вказано, що у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий прогрес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу.
		Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зокрема зазначив: 37. Суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації», скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації», скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації, скарга № 38411/02, § 113.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України , затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 2.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень).
		Згідно пунктом 7 зазначеного Положення 7 Мін`юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін`юсту.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
		Частиною 1 ст. З Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувану здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
		Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
		Відповідно до п. 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
		Згідно з п. З Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
		Відтак, оскільки рішення судів про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, стягнення коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно здійснити за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.
		У відповідності до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», систему органів примусового виконання рішень становлять: Департамент державної виконавчої служби і він є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.
		З огляду на Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2.07.2014 № 228, Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства юстиції України від № 1707/5 Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.
		Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність причинного зв`язку протиправних дій Департаменту державної виконавчої служби і Головного територіального управління юстиції і завданої шкоди, відповідно мають місце підстави для стягнення заподіяної моральної шкоди.
		Внаслідок встановленої судом протиправної бездіяльності було порушено конституційне права позивача на виконання судових рішень.
		В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи наявність спричинення йому моральної шкоди. А саме, відбулось порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків із оточуючими людьми, втрата звичайного способу життя у зв`язку із необхідністю вивчення нормативно-правових актів, поїздками до суду, до відповідачів, зібранням документів, необхідних для захисту своїх прав у суді, погіршення стану здоров`я.
		З урахуванням ступеня вини відповідача, характеру та тривалості моральних страждань позивача, негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали для позивача у зв`язку із протиправними діями посадових осіб органів державної влади України які тривають більше трьох років, значного розміру завданої шкоди, невиконанням вказаних судових рішень, ухвалених судом на його користь, виходячи із засад розумності, справедливості, виваженості, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову та відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн.
		 
		Керуючись ст.12, 13, 81, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд -
		 
		 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позовну заяву задовольнити частково.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 25000 гривень шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України.
		   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
		Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місто Чернігів вулиця П`ятницька 83-А код ЄДРПОУ 21390940)
		Повне рішення виготовлено 20.08.2021 року.
		 
		Суддя                                    Н.В.Требух

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...