Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/11812/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2021. Зареєстровано: 22.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2021.
Дата набрання законної сили: 30.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		18 серпня 2021 року                               м. Київ                              № 640/11812/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Бойко М.В., за участі: представника позивача - Петрук В.Ю., представників відповідача - Кулика А.Ю., Постівого С.О., представника третьої особи - Лісовенка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до треті особи:Центральної виборчої комісії Кабінету Міністрів Українипро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
		На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 серпня 2021 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Центральної виборчої комісії (01133, м. Київ, площа Лесі Українки, буд. 1, код ЄДРПОУ 21661450), третя особа - Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101) в якому просить визнати бездіяльність Центральної виборчої комісії протиправною та зобов`язати з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров`я визначити на вимогу ст. 62 Виборчого кодексу України порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що його стан здоров`я фактично унеможливлює реалізацію його права на голосування, оскільки позивачеві, як людині з порушенням зору, не забезпечено умов голосування, а єдина можливість скористатись своїм правом на голосування - це скористатись допомогою сторонньої особи, проте, в такому випадку позивач стикається з наступними ризиками: порушення таємниці голосування, неможливість перевірки його дійсного волевиявлення, розголошення його волевиявлення. Позивач зазначає, що він заздалегідь звертався до Центральної виборчої комісії з метою отримання інформації щодо можливості реалізації ним свого права на голосування, проте, жодного пояснення тому, як маючи інвалідність по зору, він може таємно проголосувати, він не отримав. Позивач наголошує, що з дня виборів - 25.10.2021 Центральна виборча комісія, на яку покладено обов`язок забезпечити  осіб з порушенням зору розумними пристосуваннями для голосування, не розробила спеціальних порядків та правил, та не виконала свого обов`язку.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання по справі.
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з метою врегулювання питання  щодо визначення випадків забезпечення  розумним пристосуванням виборців з порушенням здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) для реалізації ними права голосу та порядку такого забезпечення, та враховуючи концепцію розвитку розумного пристосування, а також такі його критерії, як ефективність, еквівалентність і незалежність, Центральною виборчою комісією ухвалено низку рішень, спрямованих на забезпечення створення належних умов для особистого голосування виборців з порушенням здоров`я. Поряд з цим, відповідачем зазначено, що постановою Центральної виборчої комісії від 02.10.2020 №329, форму і текст плакатів, що роз`яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про місцеві вибори, адаптовано для осіб з порушенням здоров`я, зокрема, з порушенням зору, а саме: передбачено розміщення таких плакатів в електронній формі за посиланням у відображеному матричному двовимірному QR-коді. Також, відповідач зазначив, що ст. 248 Виборчого кодексу України врегульовано організацію та порядок голосування на місцевих виборах, визначено, шо виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Виборець, який внаслідок порушення здоров`я не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатись допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача. Станом на сьогодні іншого способу заповнити виборчий бюлетень виборцем, який унаслідок порушення здоров`я не може це зробити самостійно, Кодексом не передбачено.
		Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що його вимоги не стосуються облаштування приміщень виборчих дільниць з точки зору доступності, цитовані у відзиві відповідача доводи жодним чином не пояснюють як таємне волевиявлення можуть здійснити особи з порушенням зору, при цьому, позивач наголошує на існуванні реальних альтернатив для голосування осіб з порушенням зору, які успішно застосовують інші й країни, більш того, позивач наголошує, що на виборах Президента України у 1999 році в Україні також були застосовані розумні пристосування для осіб з порушенням зору. Позивач наполягає на тому, що саме Центральна виборча комісія допустила протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу не здійснила дії, передбачені Виборчим кодексом України, в результаті чого позивач не зміг проголосувати на місцевих виборах у 2020 році. Позивач наголошує, що маючи інвалідність, він перебуває у більш складному становищі ніж решта виборців, а отже, за ознакою інвалідності, він, та решта осіб з проблемами зору, зазнають обмеження у користуванні своїм виборчим правом.  
		Протокольною ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представником третьої особи також було надано суду пояснення на позовну заву ОСОБА_1 , в яких зазначено, що Урядом та Центральною виборчою комісією прийняті відповідні постанови, які встановлюють вимоги до приміщень дільничних виборчих комісій і приміщень для голосування та нормативи їх облаштування та якими передбачено спеціальні вимоги  до облаштування вказаних приміщень та кабін для таємного голосування з врахуванням потреб виборців з порушенням здоров`я та інших маломобільних груп населення. Також, представником третьої особи зазначено, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки можливе порушення відбулось на виборчій дільниці  №321269 (Київська обл., м. Буча, вул. Вокзальна, 46А), облаштування якої здійснювали органи місцевого самоврядування та дільнична виборча комісія.
		В судовому засіданні 18 серпня 2021 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
		Представники відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.
		У судовому засіданні 18 серпня 2021 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
		ОСОБА_1 є особою з інвалідністю по зору (І група інвалідності), що підтверджується копією довідки МСЕК від 02.11.2011 №0086528.
		За твердженням позивача, його стан здоров`я фактично унеможливлює реалізацію ним права на голосування, адже за тих умов, що на даний час забезпечені для осіб з порушенням зору, єдина можливість проголосувати - це скористатися допомогою сторонньої особи, але в такому випадку позивач має сумніви щодо дотримання таємниця голосування та дійсної реалізації його волевиявлення.
		23.10.2020 позивач звернувся з листом до Центральної виборчої комісії, в якому просив надати інформацію щодо альтернатив, в тому числі забезпечення розумного пристосування для реалізації ним права на особисте голосування, шляхом таємного голосування, як це задекларовано частиною першою статті 62 Виборчого кодексу України та інформацію щодо того, чи розроблені та затверджені ЦВК відповідні нормативні акти, до яких відсилає стаття 62 Виборчого кодексу України і де можна ознайомитися зі змістом цих документів.
		Листом від 24.10.2020 №21-3-3916 Центральна виборча комісія повідомила позивача, зокрема, що статтею 248 Виборчого кодексу України, якою врегульовано організацію та порядок голосування на місцевих виборах, визначено, що виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Виборець, який внаслідок порушення здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача.
		Станом на сьогодні іншого способу заповнити виборчий бюлетень виборцем, який унаслідок порушення здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком) не може це зробити самостійно, Кодексом не передбачено.
		Позивач зазначає, що у день виборів, 25.10.2020 він завітав до Дільничної виборчої дільниці № 321269, що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 46А, м. Буча, Київська область, і проголосувати не зміг. Члени виборчої дільниці запропонували йому скористатися допомогою сторонніх осіб. 
		За таких обставин, позивач наголошує, що Центральна виборча комісія, на яку покладено обов`язок забезпечити осіб з порушенням зору розумним пристосуванням, не розробила спеціальних порядків та правил, чим допустили протиправну бездіяльність.
		Зазначені обставини щодо неприйняття відповідачем порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору, зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
		Стаття 38 Конституції України гарантує право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		При цьому, статтею 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
		Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, відповідно до статті 71 Конституції України, є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.
		Відповідно до ст. 1 Виборчого кодексу України (вибори як форма безпосередньої демократії), вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.
		Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Частинами 1, 2 ст. 6 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчі права громадян України - це гарантовані    Конституцією України    та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.
		Основні виборчі права громадян України включають:
		1) право вільно обирати (право голосу на виборах);
		2) право бути обраним.
		Статтею 12 Виборчого кодексу України встановлено, що вибори проводяться на основі рівного виборчого права. Громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Виборчого кодексу України, голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється.
		Статтею 248 Виборчого кодексу України визначено організацію і порядок голосування.
		Так, частиною п`ятою статті 248 Кодексу встановлено, що виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача.
		Разом з тим, частиною дев`ятою статті 6 Виборчого кодексу України передбачено, що з метою реалізації виборчих прав виборці з порушенням здоров`я мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному цим Кодексом. 
		В частині першій статті 62 Виборчого кодексу України визначено, що з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров`я такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією. 
		Тобто, з наведених приписів законодавства вбачається, що особи з порушенням здоров`я мають рівні права з іншими виборцями, при цьому, враховуючи фізичні потреби окремих категорій виборців, пов`язані зі станом їх здоров`я, останні мають бути забезпечені розумним пристосуванням (допоміжними засобами) з метою реалізації їх права голосу на виборах з дотриманням гарантій таємниці голосування, водночас, забезпечення таким пристосуванням має здійснюватися у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією.
		Згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до статті 15 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
		Статтею 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР встановлено, що високі Договірні Сторони зобов`язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.
		Відповідно до пункту «а» статті 29 Конвенції про права осіб з інвалідністю, ратифікованої Законом України від 16 грудня 2009 року №1767-VI, Держави-учасниці гарантують особам з інвалідністю політичні права й можливість користуватися ними нарівні з іншими та зобов`язуються забезпечувати, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, зокрема мали право та можливість голосувати й бути обраними, зокрема шляхом:
		i) забезпечення того, щоб процедури, приміщення та матеріали для голосування були підхожими, доступними та легкими для розуміння й використання;
		ii) захисту права осіб з інвалідністю на участь у таємному голосуванні на виборах і публічних референдумах без залякування та на висунення своїх кандидатур для виборів, на фактичне зайняття посад і виконання всіх публічних функцій на всіх рівнях державної влади, сприяючи використанню допоміжних і нових технологій, де це є доречним;
		iii) гарантування вільного волевиявлення осіб з інвалідністю як виборців та із цією метою - задоволення, коли це необхідно, їхніх прохань про надання їм якою-небудь особою за їхнім вибором допомоги в голосуванні.
		Суд зазначає, що після ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів, Україна взяла на себе зобов`язання щодо створення суспільства, в якому особи з інвалідністю будуть користуватися всіма правами людини на рівні з іншими без дискримінації, де буде поважитися їх гідність та самобутність, де будуть створенні всі умови, в яких кожна людина з її індивідуальними особливостями відчуває себе частиною суспільства.
		Так, відповідно до статті 29 Конвенції особи з інвалідністю мають не тільки право, а й «можливість» голосувати і бути обраними. Це покладає на держав-учасниць обов`язок через прийняття позитивних заходів гарантувати всім, хто має відповідне право, реальну можливість здійснювати свої виборчі права. Тому одного лише формального надання людям з інвалідністю права голосу недостатньо, держави також зобов`язані забезпечити, щоб люди з інвалідністю могли мати фактичну можливість скористатися своїм правом на участь у голосуванні, наприклад шляхом забезпечення доступності виборчих дільниць для виборців, що пересуваються за допомогою крісел колісних, сприяння використанню допоміжних пристроїв для голосування, які дозволять особам із порушеннями органів зору самостійно голосувати, або шляхом надання особам з інвалідністю можливості отримати допомогу при голосуванні з боку будь-якої особи на їх розсуд.
		У тексті позовної заяви, позивач наголошує на тому, що він, як особа з порушенням зору має потребу в забезпеченні допоміжними засобами для голосування, при цьому, такі засоби стосуються не можливості доступу особи до приміщень де провадиться голосування, на чому робить акцент відповідач у своєму відзиві, а саме можливості позивачем самостійно здійснити своє волевиявлення шляхом заповнення виборчого бюлетня аби не потребувати сторонньої допомоги, оскільки в такому випадку позивач, та інші особи з порушенням зору не можуть бути впевнені саме в реалізації їх волевиявлення та в дотриманні таємниці голосування.
		Ретельно дослідивши зміст відзиву відповідача, суд зазначає, що доводи останнього здебільшого зводяться до розробки та затвердження критеріїв  доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, де проводиться голосування та можливості ознайомлення з роз`ясненнями щодо порядку голосування.
		Натомість, що стосується забезпечення можливості голосування осіб з порушенням зору саме в частині здійснення їх волевиявлення шляхом заповнення бюлетеня та проставлення голосу за відповідного кандидата, відповідачем лише зазначено, що статтею 248 Виборчого кодексу України передбачено, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача. Станом на сьогодні іншого способу заповнити виборчий бюлетень  виборцем, який унаслідок порушення здоров`я не може це зробити самостійно, Кодексом не передбачено.
		З матеріалів справи вбачається,  що Центральна виборча комісія своїми листами від 18 листопада 2020 року № 21-41-4621 та № 21-41-4626 зверталась до Міністерства соціальної політики України, як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав осіб з інвалідністю та до Міністерства розвитку громад та територій України як центрального органу виконавчої влади, який, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Водночас, листом Міністерства соціальної політики України від 18.12.2020 №17753/0/2-20/58 було запропоновано для людей похилого віку та осіб з порушенням зору , в приміщенні де видають бюлетені для голосування та деяких кабінах для таємного голосування забезпечити використання збільшуваного скла.
		Листом Міністерства розвитку громад та територій від 32.12.2020 №7/14.1/20470-20 було лише зазначено, що постановою КМУ від 09.10.2020 №962 затверджено Критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування.
		Матеріали справи не місять доказів того, що відповідачем вчинялись наступні дії, направлені на забезпечення розроблення порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору після отримання вказаних вище листів Міністерств, при цьому, доводи викладені в листі Міністерства соціальної політики України від 18.12.2020 №17753/0/2-20/58 щодо забезпечення осіб з порушенням зору збільшуваним склом, на переконання суду, є абсурдним та цинічними, оскільки жодне скло не зможе допомогти людині, яка має інвалідність по зору.
		На переконання суду, обставини щодо звернення відповідача з листами до Міністерств та отримання від останніх беззмістовних відповідей не може свідчити про дійсні намагання відповідача вирішити проблему щодо розроблення порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		Отримання абсурдних відповідей та подальша бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо не розроблення відповідно порядку ставить під сумнів ефективність діяльності державних органів влади.
		Суд наголошує, що саме держава, в особі державних органів, для гарантування особі можливості користування всіма правами та свободами людини і громадянина повинна забезпечити механізм реалізації таких прав і свобод, чого в даному випадку відповідачем зроблено не було, оскільки не забезпечено позивачеві можливості використання права голосу на виборах шляхом таємного голосування, як особі, яка має інвалідність по зору, позаяк не було розроблено та впроваджено відповідного порядку, як це передбачено ст. 62 Виборчого кодексу України.
		Суд зазначає, що право голосувати є одним з найбільш важливих політичних прав. 
		Це право має вирішальне значення для забезпечення рівності можливостей людей з інвалідністю та їх повного і ефективного залучення та включення у суспільство. На основі реалізації цього права особи з інвалідністю забезпечують свою собисту самостійність, яка передбачає свободу робити свій власний вибір, і своє право володіти правоздатністю.
		Як зазначено вище, у статті 29 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю викладені права людей з інвалідністю на участь у політичному і громадському житті. 
		Вона вимагає, щоб держави - учасниці Конвенції гарантували особам з інвалідністю політичні права і приймали всі належні заходи для забезпечення того, щоб вони здійснювали ці права на рівні з іншими. 
		На переконання суду, пасивність державних органів, в даному випадку в особі Центральної виборчої комісії, яка згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України, є порушенням прав осіб з інвалідністю брати участь у політичному і громадському житті нарівні з іншими, адже таким особам не забезпечено можливості здійснювати свої політичні права особисто.
		Стосовно доводів третьої особи про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту його прав та інтересів, оскільки можливе порушення відбулося на дільничній виборчій дільниці № 321269, облаштування якої здійснювали орган місцевого самоврядування та дільнична виборча комісія, то суд відхиляє такі доводи третьої особи, оскільки порушення в даній справі питання стосується саме бездіяльності відповідача щодо розроблення Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору, який відповідно до умов статті 62 Виборчого кодексу України має бути визначений Центральною виборчою комісією з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком).
		Отже, в даному випадку спірні питання стосуються не фактичного облаштування виборчих дільниць, зокрема дільниці № 321269, а прийняття Центральною виборчою комісією, як постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України, Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		Стосовно доводів відповідача про відсутність законодавчо встановлених строків для прийняття Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору, то суд погоджується з такими твердженнями представника відповідача, але водночас зауважує, що за весь час існування спірних правовідносин відповідач не вчиняв активних дій, спрямованих на створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням зору, а обмежився лише листуванням з іншими державними органами, що на переконання суду, не є належними діями, спрямованими на врегулювання таких відносин та забезпечення рівної можливості доступу до голосування особам з порушенням зору на рівні з іншими особами, які не потребують сторонньої допомоги та пристосувань.
		Що стосується тверджень відповідача про відсутність визначення, які саме модифікації і корективи можуть вважатись «розумним пристосуванням», суд зауважує, що ст. 2 Конвенції про права осіб з інвалідністю визначено, що "розумне пристосування" означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод. При цьому, наявність альтернатив для голосування особам з порушенням зору підтверджується позитивним досвідом зарубіжних країн, зокрема, Естонії та Канади, де на бюлетені використовуються спеціальні таблиці-трафарети зі шрифтом Брайля, в Монголії також можливе голосування за допомогою SMS-сервісів, в Ірландії використовуються виборчі бюлетені з трафаретами поверх них, які містять спеціальні пластикові рамки з позначками «так» та «ні». В деяких країнах також забезпечено наявність у кабінах для голосування звукових тифломаркерів, за допомогою яких, торкаючись спеціальної позначки, можна «почути» зображення на виборчому бюлетені. В Сполучених Штатах Америки виборцям з порушенням зору видають спеціальний аудіопристрій з касетою та навушниками, ретельно пояснюється, як проголосувати, якщо особа не бачить комп`ютера чи бюлетеня, або, наприклад, видають спеціальний екран із збільшеним зображенням виборчого бюлетеня, на якому шрифтом Брайля відмічені прізвища кандидатів.
		Отже, враховуючи положення Конвенції про права осіб з інвалідністю, а також досвід зарубіжних країн в сфері забезпечення осіб з порушенням зору розумними пристосуваннями задля гарантування можливості реалізації ними виборчого права, доводи відповідача стосовно відсутності визначення конкретних модифікацій та корективів, які можуть вважатись «розумних пристосуванням» суд відхиляє, наголошуючи при цьому, що відповідач, спираючись на такі доводи, уникає реальних та можливих шляхів вирішення спірного питання та виконання Центральною виборчою комісією своїх обов`язків щодо прийняття відповідного Порядку, зокрема, шляхом впровадження необхідних засобів забезпечення голосування осіб з порушенням зору, спираючи на досвід іноземних держав.
		Враховуючи, що з матеріалів справи не вбачається прийняття відповідачем Порядку  забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору та вчинення ним активний дій, спрямованих на вирішення даного питання, оскільки надсилання Міністерствам двох листів та отримання абсурдних відповідей суд не може вважати за належне виконання ЦВК свого обов`язку щодо розроблення Порядку, суд вважає, що відповідачем в особі Центральної виборчої комісії було допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		Як наслідок, суд вважає за доцільне зобов`язати Центральну виборчу комісію відповідно до вимог статті 62 Виборчого кодексу України розробити та затвердити Порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог, наведеним вище шляхом.
		Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, як інвалід першої групи, підстави для розподілу таких витрат - відсутні.
		Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо неприйняття Порядку забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		3. Зобов`язати Центральну виборчу комісію відповідно до вимог статті 62 Виборчого кодексу України розробити та затвердити Порядок забезпечення розумним пристосуванням (допоміжними засобами) для голосування особами з порушенням зору.
		4. В іншій частині позову - відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 серпня 2021 року.
		 
		Суддя                                                                                                Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...