Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/28468/21-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.
Дата набрання законної сили: 12.08.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 12 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисника   ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2021 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), а саме:адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а, яке згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за № 258729776 від 27.05.2021 зареєстроване за приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
		Заборонено ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» здійснювати будь-які дії, в тому числі купівлю-продаж, міну, дарування, передачу в заставу, розпорядження чи статутний капітал іншим особам, спрямовані на відчуження чи передачу права власності адміністративний корпус АДРЕСА_1 .
		Заборонено реєстраційній службі Головного територіального управління юстиції у місті Києві та її державним реєстраторам, Державному підприємству «Інформаційно-ресурсний центр», як адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усім державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що слідчий суддя не взяв до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження описаних прокурором обставин.
		Апелянт вказувала на те, що зазначена у клопотанні прокурора процедура відчуження майна, що здійснюється Федерацією професійних спілок України та ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», яка полягає у зверненні ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» до ФПСУ про надання дозволу на відчуження об`єктів нерухомого майна, підготовці та прийнятті постанови ФПСУ про відчуження об`єктів нерухомого майна, затверджена рішенням правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо реалізації нерухомого майна та визначена статутом ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», нормами Господарського та Цивільного кодексів України, законом України «Про акціонерні товариства» та іншими нормативно-правовими актами.
		Прокурор у клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не вказують жодного нормативного акту, нормам якого суперечила би вищевказана процедура реалізації майна.
		Органом досудового розслідування не доведено, що ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 1992 року незаконно оформлено право власності на 102 об`єкти нерухомості, а також незаконність рішень про видачу свідоцтв про право власності органами місцевого самоврядування.
		Спірне майно належить на праві власності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», право власності на яке на день подання апеляційної скарги не оскаржено та не скасовано у визначеному законом порядку.
		На думку апелянта, прокурором не доведено існування загрози приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
		Крім того, твердження прокурора про кількість відчужених об`єктів нерухомості, зокрема 161 за період з 01.01.1994 по 01.01.2021, а загалом  330 об`єктів, не обґрунтовані жодними документами або іншими доказами, а також прокурором не надано жодного з судових рішень, якими повернуто у власність держави 83 об`єкти нерухомості, а також доказів оформлення ОСОБА_8 без її відома та по підроблених документах державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» у м. Києві.
		В постанові про визнання майна речовими доказами, клопотанні прокурора та оскаржуваній ухвалі жодним чином не обґрунтовано, якими доказами підтверджується віднесення спірної нежитлової будівлі до об`єктів кримінально протиправних дій, набутих кримінально протиправним шляхом та отриманих юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Додані до клопотання докази є неналежними, зокрема в протоколах допиту свідків ОСОБА_9 від 15.10.2020, ОСОБА_10 від 15.10.2020 та ОСОБА_11 від 23.10.2020 відсутні будь-які відомості про обставини вчинення посадовими особами ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» будь-яких кримінальних правопорушень, а представник потерпілого  головний спеціаліст Центрального апарату Фонду державного майна України ОСОБА_12 під час допиту лише вказує на нібито незаконне відчуження майна та судові рішення, які взагалі не стосуються ведення підприємницької діяльності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».
		Захисник вказувала на те, що накладений арешт значно обмежить діяльність ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та підпорядкованих йому дочірніх підприємств, призведе до неможливості виконання зобов`язань перед працівниками та контрагентами, а отже, фактично унеможливить їх роботу.
		Крім того, припинення підприємницької діяльності товариства призведе до зникнення великої кількості робочих місць, зупинення роботи санаторно-лікувальних закладів на всій території України, унеможливить проходження лікування та реабілітації осіб, які мають відповідні потреби.
		Слідчий суддя, всупереч вимог ст.ст. 8, 9, 21, 22, 27, 64-2, 172, 173 КПК України, розглянув клопотання прокурора без участі власника майна та не надав йому копію оскаржуваної ухвали. При цьому не обґрунтував необхідності розгляду клопотання прокурора без участі останнього, а також не взяв до уваги клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», яке було подане 31.05.2021, про розгляд клопотання прокурора за участю особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт та її представників.
		Також апелянт вказувала на систематичність вилучення правоохоронними органами за останні чотири роки діяльності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» оригіналів документів товариства та накладення арештів на майно, зокрема у рамках кримінальних проваджень №42018101060000090 від 10.04.2018, № 6201900000001170 від 20.08.2019, №12020000000000878 від 14.09.2020.
		В жодному з вищевказаних кримінальних проваджень не було повідомлено про підозру службовій чи посадовій особі товариства.
		Крім того, захисник зазначала, що копію оскаржуваної ухвали ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та його представники не отримували, зі змістом ухвали слідчого судді представник ОСОБА_14 ознайомився лише 25.06.2021 у ході ознайомлення з матеріалами судового провадження.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності власника майна або його захисника, та дані про вручення їм ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.
		Як зазначено у апеляційній скарзі та підтверджується даними наявної у матеріалах справи розписки, зі змістом оскаржуваної ухвали представник ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»  ОСОБА_14 ознайомився лише 25.06.2021 та цього ж дня захисником ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» подано апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України. 
		Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурораздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001387, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191КК України.
		Згідно даних клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що неналежне виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст.ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.
		Так, у період з 1992 року по теперішній час, службові особи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», Федерації професійних спілок України, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими під час досудового розслідування особами, умисно, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, здійснюють відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів, які перебувають у їхньому відданні, без погодження із Фондом державного майна України, що призводить до нанесення матеріальної шкоди (збитків) державі в особливо великих розмірах.
		Під час проведення досудового розслідування встановлено, що першим етапом злочинного механізму є підготовка членами правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур» звернення до Федерації професійних спілок України (далі ФПСУ) про надання дозволу на реалізацію земельних ділянок, будівель чи споруд, попередньо визначених об`єктів нерухомого майна, що перебувають в управлінні зазначених юридичних осіб.
		Після цього, працівниками Департаменту корпоративних прав та майна ФПСУ готується проект постанови президії ФПСУ про відчуження окремих об`єктів нерухомого майна із пропозиціями щодо об`єктів нерухомості, які планується продати нібито через офіційні торги.
		Разом з тим, до вказаного проекту постанови на адресу членів постійної комісії ради ФПСУ з майнових питань готується пояснювальна записка, в якій міститься інформація про об`єкт нерухомості, що готується до відчуження, а також його характеристика (фінансово-господарський стан), інформація про наявні борги та інші фінансові зобов`язання.
		З метою затвердження постанови про відчуження об`єктів нерухомості скликається президія ФПСУ, до якої входить керівництво ФПСУ, а також як члени (з правом голосу) керівники членських організацій та регіональних осередків ФПСУ.
		Після винесення постанови президії ФПСУ, наглядовою радою ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» або ПрАТ «Укрпрофтур» скликається зібрання (засідання правління), на якому остаточно затверджується рішення щодо реалізації визначеного майна.
		У ході проведення допитів, в межах вказаного кримінального провадження встановлено, що службові особи «Укрпрофтур», є учасниками схеми із незаконного відчуження державного майна. Відповідно до схеми, спершу описується ганебний стан об`єкта, проводиться його занижена оцінка підконтрольними експертами, для того щоб покупець офіційно здійснив мінімальну оплату, так як іншу частину попередньо обумовленої суми коштів покупець передає службовим особам «Укрпрофтур», після чого здійснюється реалізація майна.
		Крім того, службові особи «Укрпрофтур» отримують неправомірну вигоду від процедур відмови ПрАТ «Укрпрофтур» від використовуваних ними земельних ділянок з подальшою їх передачею до органів місцевого самоврядування; неправомірну вигода за передачу майна товариства в оренду іншим особам; керівники всіх дочірніх підприємств здійснюють перерахування «данини» у вигляді грошових коштів на особисті банківські рахунки.
		Так, починаючи з 1992 року по теперішній час лише ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» незаконно оформлено право власності на 102 об`єкти нерухомості. Рішення про видачу свідоцтв про право власності приймали органи місцевого самоврядування (виконавчі комітети, сільські та селищні ради, міські ради та інші) за місцем розташування нерухомого майна, за письмовим зверненням представників вищезазначених юридичних осіб.
		Також, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» без погодження із Фондом Держмайна України було передано до статутних фондів суб`єктів господарювання, комунальної власності, громадських та релігійних організацій за період з 01.01.1994 по 01.01.2021  161 об`єкт нерухомості, а всього відчужено 330 таких об`єктів.
		Загалом через суди повернуто у власність держави 83 об`єкти нерухомості, які в подальшому рішенням Кабінету Міністрів України передано у віддання іншим органам державної влади, а деякі об`єкти реалізовано Фондом держмайна України на аукціонах.
		У ході проведення слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що під час реалізації ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня» (ЄДРПОУ 02140024), що за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, буд. 34, застосовані відпрацьовані незаконні механізми відчуження майна, яке перебуває на утриманні у Федерації професійних спілок України та має невизначений правовий статус. За наявними даними, неофіційна сума реалізації зазначеного лікувального-оздоровчого закладу становить близько 74 млн грн., а кошти, отримані від вказаної протиправної діяльності, розподілені за домовленістю між службовими особами ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ФПСУ.
		Також, відчужено земельну ділянку та будівлі, які розташовані на ній, за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, буд. 6, яка має розмір 0,5708 га. (ціна угоди ? 270 тис. доларів США, згадана сума у 15 разів менша ніж ринкова вартість та становить близько 3,5?4 млн доларів США).
		Крім того, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) на праві приватної власності належить майновий комплекс ? санаторій «Жовтень» (м. Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км), адреса: м. Київ, Столичне шосе, будинок Б\Н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1574991480000.
		За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на майновий комплекс - санаторій «Жовтень», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1574991480000, зареєстровано 12.06.2018 за ОСОБА_8 , яке без її відома та по підроблених документах оформлено державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» у місті Києві.
		Таким чином, дії осіб, причетних до реалізації вищезазначеної схеми осіб, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також на приховання і маскування незаконного походження таких доходів, володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, а так само пов`язані із набуттям, володінням та використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.
		Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_15 від 27.05.2021 визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження № 42020000000001387 від 29.07.2020 нерухоме майно. у тому числі нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 993 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2251146846107.
		28.05.2021 прокурор першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а саме:адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а, яке згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за № 258729776 від 27.05.2021 зареєстроване за приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», а також заборонити ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» здійснювати будь-які дії, в тому числі купівлю-продаж, міну, дарування, передачу в заставу, розпорядження чи статутний капітал іншим особам, спрямовані на відчуження чи передачу права власності адміністративний корпус АДРЕСА_1 .
		Крім того, прокурор просив заборонити реєстраційній службі Головного територіального управління юстиції у м. Києві та її державним реєстраторам, Державному підприємству «Інформаційно-ресурсний центр», як адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усім державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2021 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), а саме:адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а, яке згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за № 258729776 від 27.05.2021 зареєстроване за приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
		Заборонено ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» здійснювати будь-які дії, в тому числі купівлю-продаж, міну, дарування, передачу в заставу, розпорядження чи статутний капітал іншим особам, спрямовані на відчуження чи передачу права власності адміністративний корпус АДРЕСА_1 .
		Заборонено реєстраційній службі Головного територіального управління юстиції у м. Києві та її державним реєстраторам, Державному підприємству «Інформаційно-ресурсний центр», як адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усім державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам та суб`єктам державної реєстрації будь-яких відділів чи управлінь юстиції, що входять до структури Міністерства юстиції України, нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а.
		Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження майна як речового доказу.
		З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
		Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), а саме:адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а, яке згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за № 258729776 від 27.05.2021 зареєстроване за приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження № 42020000000001387 від 29.07.2020, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. 
		Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів. 
		З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі нерухоме майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170  173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що адміністративний корпус АДРЕСА_1 належить на праві власності ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», право власності на який на день подання апеляційної скарги не оскаржено та не скасовано у визначеному законом порядку, а також те, що жодній службовій чи посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, не впливають на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту раніше зазначеного нерухомого майна, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		У зв`язку з наведеним, посилання апелянта на необґрунтованість викладених у клопотанні обставин кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, та неналежність доданих до клопотання прокурора доказів, є безпідставними, оскільки вказані обставини підлягають встановленню під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
		Твердження апелянта про те, що прокурором не доведено існування загрози приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, спростовуються змістом клопотання прокурора та оскаржуваного судового рішення.
		Доводи апеляційної скарги про те, що в постанові про визнання майна речовими доказами, клопотанні прокурора та оскаржуваній ухвалі жодним чином не обґрунтовано відповідність арештованого майна ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780), а саме:адміністративний корпус №8, А-2, розташований за адресою: Львівська обл., м. Моршин, вул. Джерельна, 5а, може бути об`єктом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом та отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
		Посилання апелянта на те, що слідчий суддя розглянув клопотання прокурора без участі власника майна, не можуть бути безумною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді з огляду на положення ст. 172 КПК України, відповідно до якої, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
		Доводи апеляційної скарги про те, що накладений арешт значно обмежить діяльність ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та підпорядкованих йому дочірніх підприємств, призведе до неможливості виконання зобов`язань перед працівниками та контрагентами, а отже, фактично унеможливить їх роботу, не спростовують правильність висновків слідчого судді про наявність підстав на даному етапі досудового розслідування для арешту нерухомого майна. На переконання колегії суддів, матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у даному кримінальному провадженні.
		Іншізазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,   
		 п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...