Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/7193/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2021.
Дата набрання законної сили: 16.08.2021
Номер судового провадження: 51-2271км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220000001207

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		16 серпня 2021 року
		м. Київ
		справа № 644/7193/17
		провадження № 51-2271км21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду 
		у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		потерпілої   ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , стосовно якої закрито провадження, на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року 
		у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 
		за № 12017220000001207, за обвинуваченням
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки 
		м. Харкова, громадянки України, яка має малолітніх дітей: 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки 
		АДРЕСА_1 , зареєстрованої там само, раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 
		500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 .
		Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_7 : матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням, у розмірі 41062,58 грн; шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 43102, 42 грн; шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності станом на 09 грудня 
		2019 року, у розмірі 98413, 43 грн; моральну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 9128,92 грн, а всього  191707,35 грн.
		Ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 
		90647, 59 грн. 
		Ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 заробіток (дохід), втрачений внаслідок стійкої втрати працездатності, завданої злочином, у розмірі 5216, 25 грн, щомісячно, починаючи з 10 грудня 2019 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок виплат.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України ухвалено допустити негайне виконання вироку в межах суми стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, за один місяць.
		Ухвалено стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 судовий збір у сумі 704,80 грн, по 352,40 грн із кожного.
		Судові витрати на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи 
		на суму 1186,44 грн та за проведення судової автотехнічної експертизи 
		від 26 жовтня 2017 року № 913/17 на суму 2471,75 грн стягнути з ОСОБА_9 на користь держави.
		Ухвалено вважати повернутим володільцю речовий доказ  автомобіль «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував на відповідальному зберіганні 
		у ОСОБА_10 .
		За вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 19 вересня 2017 року близько 09:30, керуючи автомобілем «Daewoo Matiz», реєстраційний номер 
		НОМЕР_1 , та рухаючись по просп. Московському в м. Харкові зі сторони 
		просп. Архітектора Альошина в напрямку просп. Індустріального в районі будинку 
		№ 275/1, наближаючись по лівій смузі руху до нерегульованого пішохідного переходу, усвідомлюючи, що на правій смузі в попутному напрямку перед пішохідним переходом зупинився автомобіль для надання дороги пішоходу, не зменшила швидкості та не зупинила транспортного засобу перед пішохідним переходом, на якому здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_7 , що перетинала проїзджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, і таким чином грубо порушила вимоги пунктів 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху.
		Унаслідок дорожньо-транспортної події, як установлено висновком судово-медичної експертизи від 20 жовтня 2017 року № 1120-А/17, ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		За ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_9 у частині задоволення відшкодування моральної шкоди залишено без змін, а в частині відшкодування матеріальної шкоди скасовано та призначено в цій частині новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. 
		На підставі ст. 49 КК ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 
		ст. 286 КК, а провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		Ухвалено повернути потерпілій ОСОБА_7 сплачений судовий збір у розмірі 
		704,80 грн.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_9 скасувати, а кримінальне провадження стосовно неї закрити. Вказує, що можливість вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні при звільненні особи від кримінальної відповідальності процесуальним законом не передбачена, а тому апеляційний суд безпідставно розглянув апеляційні скарги представника цивільного відповідача та ОСОБА_9 . На думку захисника, після того як стороною захисту було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 на підставі ст. 49 КК та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, апеляційний суд повинен був негайно розглянути таке клопотання без вирішення цивільного позову.
		Позиції учасників судового провадження
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілої ОСОБА_7 
		 адвокат ОСОБА_6 указав на законність і обґрунтованість рішень місцевого 
		й апеляційного судів та просив залишити їх без зміни. 
		Крім того, під час касаційного розгляду представник потерпілої та потерпіла у режимі відеоконференції підтримали позицію, викладену в письмових запереченнях на касаційну скаргу захисника.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу захисника та не заперечувала проти її задоволення.
		Інші учасники в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду не подали.
		 
		Мотиви Суду
		Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим 
		і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Проте, переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.
		Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що ст. 49 КК 
		визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної 
		відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. При цьому застосування 
		кримінальноправових норм здійснюється у межах кримінально-процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише із одночасним застосуванням норм кримінального процесуального закону (постанова від 09 лютого 2021 року у справі № 753/5553/18, постанова від 31 травня 2018 року у справі 
		№ 520/6591/15-к, постанова від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, постанова від 13 листопада 2018 року у справі № 219/11564/16-к, постанова від 20 березня 2018 року № 463/5277/16-к). Процесуальні аспекти звільнення від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285289 КПК. Так, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК якщо під час здійснення судового провадження 
		за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду 
		з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності 
		у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали. 
		Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим 
		у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності. 
		При цьому за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову 
		у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
		Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) 
		є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
		Під час розгляду вказаного кримінального провадження суд апеляційної інстанції 
		не врахував наведених положень закону з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі 
		сторона захисту з урахуванням змінених доводів просила скасувати вирок місцевого суду, закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 та на підставі 
		ст. 49 КК звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Крім цього, сторона захисту вказувала на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права під час вирішення цивільного позову, оскільки стягнута з обвинуваченої на користь потерпілої сума є безпідставною 
		та недоведеною в судовому засіданні.
		При цьому ОСОБА_9 , хоча не погоджувалася з вироком місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, в судовому засіданні підтримала подане клопотання 
		та просила закрити кримінальне провадження щодо неї у зв`язку зі спливом строків давності.
		Однак апеляційний суд усупереч вищезазначеним вимогам закону визнав вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_9 покарання законним 
		і обґрунтованим, вирішив цивільний позов по суті, ухвалив рішення про залишення без змін вироку стосовно ОСОБА_9 у частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди та постановив скасувати цей вирок в частині відшкодування матеріальної шкоди і призначити в зазначеній частині новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції, лише після цього суд ухвалив рішення щодо звільнення  ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ст. 49 КК.
		З огляду на те, що у вказаному кримінальному провадженні на стадії апеляційного розгляду були наявні всі підстави для його закриття згідно з приписами п. 1 ч. 2 
		ст. 284 КПК, апеляційний суд зобов`язаний був невідкладно розглянути заявлене клопотання і був позбавлений можливості перевіряти законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_9 покарання 
		й вирішувати по суті питання щодо цивільного позову. 
		Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції, хоча і дійшов правильного висновку про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 на підставі ст. 49 КК, при цьому допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке за ч. 1 ст. 412 КПК є істотним, оскільки перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
		Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , провадження стосовно якої закрито, є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
		Зважаючи на те, що ОСОБА_9 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК у зв`язку зі спливом строків давності, передбачених ст. 49 КК, вирок місцевого суду від 24 лютого 2020 року щодо ОСОБА_9 підлягає скасуванню.
		Крім того, ухвалу апеляційного суду стосовно неї також необхідно скасувати, крім рішення про скасування вироку в частині відшкодування матеріальної шкоди та призначення 
		в суді першої інстанції нового розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Також, зважаючи на те, що Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду щодо необхідності звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 на підставі 
		ст. 49 КК та закриття щодо неї кримінального провадження, цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди слід залишити без розгляду. Залишення позову без розгляду не перешкоджає потерпілій звернутися з цим позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 
		ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3. 
		Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, 15 травня 2019 року 
		у справі № 617/609/15-к, 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, 10 червня 
		2021 року у справі № 640/11750/17, 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, 
		27 травня 2021 року у справі № 577/977/19 тощо.
		Водночас сплата потерпілою судового збору при подачі цивільного позову не була необхідністю, оскільки з огляду на положення пунктів 2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України 
		«Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування 
		будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом.
		Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що 
		також узгоджується з практикою Верховного Суду (див. судові рішення у справах 
		№ 619/1425/15-к, № 462/5779/15-к, № 713/1275/16-к, № 750/12591/18, № 740/5507/14).
		У зв`язку з цим судовий збір, сплачений потерпілою ОСОБА_7 , підлягає поверненню їй.
		Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , стосовно якої закрито провадження, задовольнити частково.
		Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2020 року щодо ОСОБА_9 скасувати.
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року стосовно 
		неї скасувати, крім рішення про призначення в суді першої інстанції нового розгляду 
		в порядку цивільного судочинства позову щодо відшкодування матеріальної шкоди.
		На підставі ст. 49 КК звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 
		ч. 1 ст. 286 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї  закрити.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
		Судовий збір у сумі 704,80 грн повернути потерпілій ОСОБА_7 .
		Речовий доказ  транспортний засіб «Daewoo Matiz», державний номерний знак 
		НОМЕР_1 , повернути володільцю.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...