Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/6895/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2021. Зареєстровано: 23.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: 2/755/3861/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/6895/21
		Провадження № 2/755/3861/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
		 
		Головуючого судді -                Хромової О.О.
		при секретарі -                        Кошель К.А.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
		В С Т А Н О В И В:
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» (далі - ОСББ «Флоренції 5») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті внесків співвласника на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7 707 грн 96 коп, 3 % річних в розмірі 220,53 грн, збитки від інфляції в розмірі 597,02 грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2 400,00 грн.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . На підставі Рішення загальних зборів ОСББ «Флоренції 5» від 30 травня 2017 року встановлено внесок співвласника будинку у розмірі 5,87 грн за 1 кв. м площі/приміщення, а рішенням загальних зборів ОСББ «Флоренції 5» від 23 лютого 2019 року з квітня 2019 року встановлено внесок співвласника будинку у розмірі 6,90 грн за 1 кв. м площі/приміщення.
		Відповідач щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території оплачувала частково, а з травня 2021 року припинила сплачувати, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7 707,96 грн.
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
		У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 подала відзив, в якому проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що предмет спору у даній справі відсутній, оскільки нею погашено заборгованість перед ОСББ в повному обсязі, натомість, відповідачем не враховано сплату послуг 1 квітня 20201 року в розмірі 475,47 грн та 9 червня 2021 року в розмірі
		8 023,04 грн.
		Позивач подав відповідь на відзив, в якому підтвердив сплату відповідачем заборгованості за комунальні послуги. З приводу посилань відповідача щодо неправильності розрахунку суми заборгованості позивач заперечує, оскільки платіж було отримано після пред`явлення позову до суду, а тому є підстави для стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 220,53 грн, збитки від інфляції в розмірі 597,02 грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
		Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Отже, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
		Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті
		6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
		Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
		Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.  
		Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня
		2019 року у справі №456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі
		№ 686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20), від 23 грудня 2020 року у справі №522/8782/16-ц (провадження №61-21649св19).
		Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості, після відкриття провадження у справі, за наявності вимог позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних, судового збору та витрат на правничу допомогу, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому відсутні визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року
		№ 1875-VІ), відповідно до статті 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
		Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ), якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. 
		Згідно із пунктом 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від
		08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону від 24 червня 2004 року № 1875-VІ) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. 
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.
		За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.
		Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
		Згідно із частиною 1 статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
		Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.
		Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
		Судом встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами ОСББ «Лазурний блюз» (протокол від 22 грудня 2016 року). 
		Згідно із Статутом ОСББ «Флоренції 5» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
		На підставі Рішення загальних зборів ОСББ «Флоренції 5» від 30 травня 2017 року встановлено щомісячні внески членів ОСББ та/або власників приміщень на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у розмірі 5,87 грн за 1 кв. м загальної площі приміщень. 
		Рішення загальних зборів ОСББ «Флоренції 5» від 23 лютого 2019 року встановлено з квітня 2019 року внески членів ОСББ та/або власників приміщень на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у розмірі 6,90 грн за 1 кв. м загальної площі приміщень. 
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 квітня 2021 року, квартира № 38 , загальною площею 81 кв. м, житловою площею 33,8 кв. м належить на праві власності ОСОБА_1 .
		Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
		Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
		За змістом статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно із довідкою про нараховані та сплачені внески на утримання будинку, прибудинкової території, по квартирі АДРЕСА_1 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги станом на березень 2021 року складає 7 707,96 грн.
		Квитанція від 01 квітня 2021 року свідчить про те, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок ОСББ 475,47 грн, призначення платежу: утримання будинку та прибудинкової території.
		Квитанція від 09 червня 2021 року свідчить про те, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок ОСББ 8 023,04 грн, призначення платежу: утримання будинку та прибудинкової території.
		Враховуючи, що відповідачем оплачено рахунки за надані ОСББ послуги, позивач підтвердив погашення відповідачем існуючої заборгованості в розмірі 7 707,96 грн, суд відмовляє в позові в частині заявлених вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по сплаті внесків співвласника на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7 707 грн 96 коп.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Таким чином, враховуючи, що станом на 22 квітня 2021 року, тобто на день звернення позивача до суду з даним позовом, за відповідачем рахувалася заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг, яка була погашена лише у червні 2021 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 597,02 грн, а також 3 % річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 220,53 грн, розмір яких підтверджується наданими позивачем розрахунками.
		Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед позивачем та уточнення позивачем заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ОСББ «Флоренції 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги підлягає задоволенню лише в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. 
		Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		За змістом частини першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до положень частини першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
		Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
		Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
		Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Судом встановлено, що 12 квітня 2021 року між Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» та адвокатом Кіщук Т.В. укладено Угоду про надання професійної правничої допомоги № 536-21, відповідно до умов якої адвокат надає правничу допомогу у зв`язку з підготовкою позовної заяви та представництвом інтересів по справі за позовом ОСББ «Флоренції 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у всіх судових інстанціях на підставі виданої довіреності.
		Відповідно до платіжного доручення від 12 квітня 2021 року № 792 ОСББ «Флоренції 5» сплачено гонорар у розмірі 2 400,00 грн, передбачений Угодою про надання професійної правничої допомоги від 12 квітня 2021 року № 536-21. 
		Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу згідно із Договором про надання правничої допомоги від 12 квітня 2021 року № 536-21 у розмірі 2 400,00 грн, що є правомірним розподілом витрат з огляду на задоволення позову повним обсягом.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 227,00 грн.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 319, 322, 625 ЦК України, статтями 1, 4, 12, 13, 14, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 10, 12, 20, 22, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, статтями 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: 
		АДРЕСА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Флоренції 5» (код ЄДРПОУ 41099140, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 5) інфляційні нарахування в розмірі 597,02 грн (п`ятсот дев`яносто сім гривень 02 коп.),
		3 % річних в розмірі 220,53 грн (двісті двадцять гривень 53 коп.), а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 400,00 грн (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.) та судовий збір в розмірі 227,00 грн (двісті двадцять сім гривень 00 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.
		Повне рішення суду виготовлено 23 серпня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         О.О. Хромова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...