Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/421/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2021. Зареєстровано: 24.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2021.
Дата набрання законної сили: 09.09.2021
Номер судового провадження: 2/302/172/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 302/421/21 
		2/302/172/21 
		Номер рядка звіту 68 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(в повному обсязі)
		 
		09.08.2021                                        смт.Міжгір`я
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області
		в особі: суддя Кривка В.П.
		з участю секретар с/з Куруц В.І.,
		позивач ОСОБА_1 
		пр-к позивача-адвокат Рішко С.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		28 серпня 2017 року виконкомом Негровецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено відповідний актовий запис №05, в результаті чого дружино змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».
		13 листопада 2017 року за згодою позивача місце проживання відповідачки було зареєстровано в належному йому житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Хоча фактично сторони ніколи разом не проживали. Позивач продовжував жити у власному будинку АДРЕСА_1 , а відповідачка продовжувала проживати в будинку її матері в АДРЕСА_2 .
		ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 .
		Подружнє життя у сторін не склалося в силу різних життєвих обставин та діаметрально протилежних поглядів на шлюб та сім`ю. Сторони не змогли віднайти взаєморозуміння.
		Після народження сина відповідачка фактично припинила подружні відносини, забрала дитину до себе і по теперішній час вони поживають в АДРЕСА_2 .
		Дані обставини підтверджуються змістом заяви відповідачки про видачу судового наказу про стягнення з позивача на її користь аліментів на утримання сина, за результатами розгляду якої Міжгірський районним судом Закарпатської області 30.09.2020 року було видано судовий наказ у справі №302/921/20.
		З 13.11.2017 року і по теперішній час відповідачка без поважних причин не проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , не користується цим жилим приміщенням, не бере участі в оплаті комунальних послуг, у витратах тю утриманню будинку, прибудинкової території та проведенні ремонту тощо.
		За таких обставин, вважає позивач, що подальше збереження шлюбу та спільне проживання є неможливим і суперечитиме інтересам обох сторін спору.
		Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причиннії відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
		Отже, після розірвання між нами шлюбу відповідачка не буде вважатися членом сім`ї позивача. Фактично сторони ніколи не проживали разом і не вели спільного господарства. Шлюб носить формальний характер і його розірванню перешкоджали лише вимоги ч. 2 ст. 110 СК України. Відповідачка добровільно не проживає у будинку АДРЕСА_1 і без поважних причин не користується цим цими приміщенням, не бере участі у витратах по утриманню будинку, прибудинкової території та проведенні ремонту. Відповідачка має інше жиле приміщення в АДРЕСА_2 , однак добровільно не бажає знятися із реєстрації місця свого проживання у будинку АДРЕСА_1 . Своїми діями відповідачка порушує права позивача як власника цього будинку. За таких обставин, позивач має право звернутися до суду з даним позовом і вимагати визнання відповідачки такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.
		Тому просить позивач позов задоволити.
		Згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
		Позивач ОСОБА_1 та його пр.-к ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять такі задовольнити.
		Відповідачка ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явилася, хоча про час і місце розгляду спраив була налено повідомлена судом, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Станом на 09.08.2021 року до суду відповідачкою відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавала.
		Суд ухвалив, за згодою позивача, винести заочне рішення в справі.
		Дослідивши матеріали в справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення
		У відповідності до вимог пп.1, 2 ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів оскільки  відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання  не з`явився в судове засідання.
		Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задоволити.
		Як встановлено, сторони фактично не живуть разом, спільного господарства не ведуть, а це свідчить про серйозність причин, які привели до розпаду даної сім`ї.
		Суд на підставі ст.ст.111, 112 СК України приходить до висновку, що дану сім`ю зберегти неможливо і шлюб між ними слід розірвати, оскільки дане не суперечить інтересам сторін, які проживають окремо.
		Відповідно до ст.71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
		Крім того, розглядаючи справу №6-709цс16 Верховний суд України висловив наступну правову позицію:
		«Частиною першою ст.383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
		Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
		Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
		За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
		Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час».
		В постанові від 09.12.2020 року у справі № 209/2642/18 (ЄДРСР №93564561) Верховний Суд Касаційний цивільний суд проаналізувавши норми ст.ст. 41,47 Конституції України, ст.ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 64, 150, 156 ЖК УРСР, дійшов висновку про те, що зазначені норми матеріального права визначають право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності га встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме порушене право та з яких підстав.
		Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Суду доведено наявними у матеріалах позову доказами, що відповідачка з 13.11.2017 року і по теперішній час без поважних причин не проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 , не користується цим жилим приміщенням, не бере участі в оплаті комунальних послуг, у витратах тю утриманню будинку, прибудинкової території та проведенні ремонту тощо.
		Понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору слід покласти на відповідача.
		Тому, керуючись ст.ст.263-265, 268, 280, 282, 283 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ :
		Позов задовольнити.
		Розірвати шлюб, укладений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк.: с.Негровець, Хустського р-ну Закарпатської обл. і ОСОБА_2 , мешк.: АДРЕСА_2 , який зареєстровано в Негровецькій сільській раді Міжгірського р-ну Закарпатської обл. 28.08.2017р. за актовим записом №05.
		Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 1816грн.
		Копію рішення надіслати відповідачу в установленому порядку.
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п.15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Міжгірський районний суд Закарпатської області відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якощо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення набирає законної сили згідно з ст.280 ЦПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:  В. П. Кривка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...