Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/568/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2021. Зареєстровано: 25.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.
Дата набрання законної сили: 07.02.2023
Результат оскарження 07.02.2023 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/333/143/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080040004336

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа №333/568/20 
		Провадження № 1-кп/333/143/21
		В И Р О К
		Іменем України
		25 серпня 2021 року м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
		головуючої судді     ОСОБА_1 
		за участю секретарісудового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої                     ОСОБА_4 
		захисників     ОСОБА_5 
		                                ОСОБА_6 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019080040004336 відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, українка, громадянка України, яка має середню освіту, заміжня, яка має на утриманні сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу КАНАБІСУ, на території м.Запоріжжя, із корисливих мотивів у невстановлений для слідства час, місце та особи незаконно придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - КАНАБІС, який пофасувала у окремі 114 шт. зіп-пакетів із вмістом рослинної речовини зеленого кольору та 3 шт. полімерні пакети із вмістом рослинної речовини зеленого кольору, з метою його подальшого збуту, який перенесла до місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . 
		12 грудня 2019 року, в період часу з 19 год. 15 хв. до 20 год. 03 хв. працівниками поліції в ході проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , в спальній кімнаті було виявлено та вилучено: 6 шт. зіп-пакетів із вмістом рослинної речовини зеленого кольору, які упаковані окремо для проведення прискореної експертизи, 3 шт. полімерні пакети із вмістом рослини речовини зеленого кольору та 108 шт. зіп-пакетів із вмістом рослинної речовини зеленого кольору.
		Згідно з висновком експерта № 7-2925 від 13.12.2019 року встановлено, що речовина, яка міститься у 6 шт. зіп-пакетах є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ, маса якої в перерахунок на суху речовину складає - 5,010 г.
		Згідно з висновком експерта № 7-2926 від 13.12.2019 року встановлено, шо речовина, яка міститься у 108 шт. зіп-пакетах та 3 шт. полімерних пакетах є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ, маса якого в перерахунок на суху речовину складає - 395,834 г.
		Загальна маса вилученого за місцем мешкання ОСОБА_4 особливо небезпечного наркотичного засобу - КАНАБІСУ, в перерахунок на суху речовину складає - 400,844 г.
		З огляду на викладене, ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто в незаконному придбанні та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.
		Обвинувачена ОСОБА_4 при допиті в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні не визнала. Пояснила, що 12.12.2019 р. прийшла з ринку додому, де чекала на свого чоловіка ОСОБА_9 . Коли прийшов чоловік, він приніс з собою сумку та пакет. Побачивши невідомі їй речі, обвинувачена посварилась з ОСОБА_9 та зазначила, щоб його та речей, які він приніс додому, не було. Далі, обвинувачена вказувала, що пішла на манікюр. Дома залишились її чоловік та двоє дітей. Повернувшись додому близько о 18 години вечора, побачила співробітників поліції, які вже проводили обшук. Чоловіка вдома не було. Під час обшуку у її кімнаті був вилучений чорний пакет, принесений її чоловіком напередодні. Обвинувачена вказувала, що повідомляла співробітникам поліції, що цей пакет належить її чоловіку. Також, повідомила суд, що вона знала, що знаходиться в чорному пакеті, принесеному ОСОБА_9 , оскільки під час сварки з чоловіком, пакет був розірваний та у пакеті вона побачила траву зеленого кольору. 
		Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні надав покази, згідно з якими останній є чоловіком ОСОБА_4 . Зазначив, що 12.12.2019 р. в денний час доби зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_10 , який передав йому в тимчасове зберігання чорний пакет «BMW». Прийшовши додому, він поклав цей пакет в їх кімнаті. Побачивши це, дружина почала сваритись, зазначати, щоб повернув цей пакет тому, у кого його взяв. Під час їх сварки, чорний пакет розірвався та звідти випала трава, схожа на зелений чай. Пояснив, що намагався зателефонувати знайомому з метою повернення пакету, разом з тим, телефон був вимкнутий. У зв`язку з чим, чорний пакет «BMW» разом із вказаною речовиною поклав у тумбочку у спільній з дружиною кімнаті. Згодом пішов із дому, під час обшуку не був присутній. 
		Допитаний під час обшуку свідок ОСОБА_7 повідомив суд, що знає, що чорний пакет приніс його вітчим  ОСОБА_9 , коли саме не пам`ятає. Зазначив, що в той день між його матір`ю та вітчимом відбулась сварка, згодом матір уїхала на манікюр. 
		Свідок ОСОБА_11 надав показання, відповідно до яких був пристунім під час обшуку 12.12.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачену ОСОБА_4 пам`ятає, більше нічого пояснити не може. 
		Враховуючи відмову прокурора від допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вказані свідки судом не допитувались. Також, клопотання прокурора про поновлення судового слідства, яке надійшло через канцелярію суду 29.04.2021 р. судом залишено без розгляду, оскільки в судовому засіданні вказане клопотання не заявлялось та не підтримувалось стороною обвинувачення. 
		В підтвердження пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України стороною обвинувачення надані наступні письмові матеріали по кримінальному провадженню №12019080040004336, які дослідженні судом в ході розгляду цієї справи:
		-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.12.2019 р. № 12019080040004336, за змістом якого 12.12.2019 р. до Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшли виділенні матеріали з Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури про те, що під час санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 було вилучено 112 пофасованих зіп-пакетів з наркотичним засобом марихуаною вагою близько 100 грамів, електронні ваги та близько 300 грамів марихуани в інших полімерних пакетах, які остання зберігала з метою подальшого збуту;
		-постанову про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 12.12.2019 р. за підписом начальника СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області; 
		-постанову про призначення групи прокурорів від 12.12.2019 р. за підписом першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2;
		-рапорт за підписом начальника СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно з яким останній просить т.в.о. начальника Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області внести відомості до журналу Єдиного обліку, оскільки в діях ОСОБА_15 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України;
		-постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 12.12.2019 р. за підписом прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2; 
		-протокол обшуку від 12.12.2019 р. з додатком флеш-носієм картою пам`яті Kingston, формату Micro SD, об`ємом 16 Gb із відеозаписом проведеного обшуку;
		-ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2019 р. у справі № 333/449/19 про надання дозволу на проведення обшуку в будинку за фактичним місцем проживання ОСОБА_15 ; 
		-протокол затримання, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.12.2019 р.;
		-вимога Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо наявності судимостей у ОСОБА_4 ;
		-листи старшого слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області до головного лікаря КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» та головного лікаря Запорізького обласного наркологічного диспансеру щодо перебування ОСОБА_4 на обліку у вказаних установах;
		-корпія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ;
		-висновок експерта від 13.12.2019 р. № 7-2925, за змістом якого наданні на експертизу речовини рослинного походження сіро-зеленого кольору (вміст шести полімерних спец-пакетів) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено  Канабісом, загальна маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 5,010 г.;
		-висновок експерта від 13.12.2019 р. № 7-2926, відповідно до якого надана речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору (вміст 108 полімерних зіп-пакетів і трьох полімерних пакетів), є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено  канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 395,834 г. Насіння рослин сіро-зеленого кольору є дозрілим насінням рослин роду коноплі, що до наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів не належить; 
		-довідки про витрати на проведення експертиз від 13.12.2019 р. за №№ 7-2925, 7-2926; 
		-постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.12.2019 р., 10.01.2020 р.;
		-квитанція про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу за № 1382;
		-клопотання старшого слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 13.12.2019 р. про арешт майна; 
		-ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2019 р. у справі № 333/7123/19 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку затриманої особи ОСОБА_4 ;
		-квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження за №№ 7093, 7099.
		Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності жодним чином не доводять вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. 
		Статтею 8 Конституції України декларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Органи державної влади та їх посадові особи, в тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, за змістом ч. 2 ст. 19 Основного Закону, зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства).
		Такий же принцип закріплений у статті 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Згідно з ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.
		Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
		Пунктом 23 вказаної вище постанови передбачено, що є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		За змістом ст.ст. 84-86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		За змістом ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1). Суд зобов`язанийвизнати істотнимипорушеннями правлюдини іосновоположних свобод,зокрема,за здійсненняпроцесуальних дій,які потребуютьпопереднього дозволусуду,без такогодозволу абоз порушеннямйого суттєвихумов (ч.2).Недопустимими єтакож докази,що булиотримані підчас виконанняухвали продозвіл наобшук житлачи іншоговолодіння особи,якщо такаухвала винесенаслідчим суддеюбез проведенняповної технічноїфіксації засідання (ч. 3). Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані (ч. 4).
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винність обвинуваченого у вчинені злочину, мотив і мета злочину. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі (рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 р. № 12-р/п/2011).
		Згідно з ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1). 
		Статтею 94 КПК України унормовано, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1). Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2). 
		За змістом ч. 5 ст. 27 КПК України, під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Частиною 4 ст. 107 КПК України визначено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Частиною 6 наведеної вище статті КПК України передбачено, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
		Як вбачається з відповіді слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2020 р. за вих. № 333/449/19/1237/2020 на запит захисника ОСОБА_5 надати копію технічного запису судового засідання від 12.12.2019 р. щодо розгляду клопотання слідчого про проведення обшуку в будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новомосковська, 115 є неможливим, оскільки фіксування за допомогою технічних засобів не проводилось, про що зазначено у журналі судового засідання. 
		Таким чином, оскільки фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду клопотання слідчого про обшук згідно з кримінально-процесуальним законом слідчим суддею є обов`язковим та судом, при розгляді цієї кримінальної справи, встановлено відсутність фіксування кримінального провадження під час надання дозволу слідим суддею на проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про недійсність відповідної процесуальної дії, отриманих внаслідок її вчинення результатів та доказів. 
		Судом відхиляються, як необґрунтовані, доводи сторони обвинувачення, що технічне фіксування розгляду клопотання слідчого про обшук в будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проводилось, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, оскільки за змістом ч. 4 ст. 234 КПК України, клопотання про обшук розглядається у судів деньйого надходженняза участю слідчого або прокурора.
		Також, статтею 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч. 1). У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку (ч.2).
		Відповідно до ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті (ч. 1). Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч. 2).
		Згідно з ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1). 2. Обшук проводитьсяна підставіухвали слідчогосудді місцевогозагального суду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування (ч. 2). Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора (ч.4).
		За змістом ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз (ч. 1). Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про: 1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (ч. 2).
		З огляду на викладене, розглянувши наведені вище докази, поданні стороною обвинувачення, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2019 р. у справі № 333/449/19 надано дозвіл органу досудового розслідування на проведення обшуку в будинку за фактичним місцем проживання ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів та інших предметів, вилучених законом з обігу. 
		Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду цієї справи, обшук був проведений не за адресою: АДРЕСА_1 , яка вказана в ухвалі слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя, а за іншою адресою: АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_4 . 
		Факт проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , окрім показань ОСОБА_4 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
		Доказів на підтвердження надання слідчим суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя дозволу на проведення обшуку саме за адресою: АДРЕСА_1 матеріали цієї справи не містять та стороною обвинувачення не надано.
		Таким чином, за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження №12019080040004336 відносно ОСОБА_4 судом встановлено проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя, що є безумовним порушенням норм ст. 30 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії та ст.ст. 87, 233-235 КПК України. 
		За таких обставин, враховуючи, що процесуальні дії з проведення обшуку в даному випадку проведенні органом досудового розслідування без попереднього дозволу слідчого судді, тобто у спосіб не встановлений чинним кримінально-процесуальним законом, суд дійшов висновку про визнання недопустимими доказів, які були отримані за наслідками проведеного обшуку під час виконання вказаної вище ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя про дозвіл на обшук, як отримані не в порядку, встановленому КПК України.
		З огляду на викладене, судом визнаються недопустимими: протокол обшуку від 12.12.2019 р. з додатком флеш-носієм картою пам`яті Kingston, формату Micro SD, об`ємом 16 Gb із відеозаписом проведеного обшуку; висновок експерта від 13.12.2019 р. № 7-2925; висновок експерта від 13.12.2019 р. № 7-2926.
		При визнанні недопустимими зазначених вище висновків експертиз, суд приймає до уваги, що предмети злочину, які в подальшому були піддані експертним дослідженням, під час яких було встановлено наявність в них особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено  Канабісу, були отримані з порушенням норм КПК України, тому вони не можуть бути використані у кримінальному провадженні. В свою чергу висновки експертиз є похідними від цих доказів, тому суд визнає висновки експертів також недопустимими доказами по справі.
		При цьому суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини щодо застосування доктрини «плодів отруєного дерева», недопустимими визнаються не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають також недопустимими. (Рішення у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України»).
		Застосовуючи при вирішені справи практику Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
		Відповідно до ст. 90 КПК України, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
		Згідно з ч. 2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		З наведених вище підстав, суд не приймає до уваги вказані вище докази на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
		Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, матеріали цієї справи не містять та стороною обвинувачення не надано. 
		Також, при розгляді справи, судом прийнято до уваги, що статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2). Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3).
		Згідно з ст. 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч.3). Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором (ч. 5).
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		З огляду на викладене, матеріали досудового розслідування можуть бути виділені в окреме кримінальне провадження лише щодо особи, яка отримала статус підозрюваного в силу норм ст.ст. 276-279 КПК України. 
		Разом з тим, в матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 , станом на 12.12.2019 р., тобто станом на час винесення прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 постанови про виділення матеріалів кримінального провадження № 12019080040000320 вже мала статус підозрюваної по даному кримінальному провадженню.
		Отже, суд дійшов висновку, що постанова прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 від 12.12.2019 р. про виділення матеріалів кримінального провадження № 12019080040000320, на підставі якої було внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано номер кримінального провадження 12019080040004336 за ч. 2 ст. 307 КК України є такою, що винесена не у спосіб та порядку, встановленому КПК України. 
		   Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ухвалюється виправдувальний вирок.
		   На підставі викладених вище обставин справи, суд виправдовує ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12019080040004336 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої, станом на час ухвалення цього вироку, не обрано.
		Враховуючи, що судом обвинувальний вирок по даному кримінальному провадженню не ухвалено, витрати на залучення експерта в сумі 1727,11 грн. з обвинуваченої не стягуються.
		Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2019 р. у справі № 333/7123/19 судом скасовується.
		Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, п. 2 ч. 1 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватою та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у пред`явленому обвинуваченні. 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2019 р. у справі № 333/7123/19.
		Речові докази:
		- вилучені в ході обшуку об`єкти та предмети, що містять особливо небезпечний наркотичний засіб КАНАБІС, які упаковано до спецпакетів № НОМЕР_1 , 4008164, разом з первинним упакуванням, передані на зберігання до камери схову речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області  знищити;
		- дві пари кайданок, з маркуванням НОМЕР_2 та Б 0739, які упаковано до спецпакету INZ4030241, електронні ваги, які упаковані до паперового конверту, мобільний телефон Xiomi Redmi 5 Plus в корпусі чорного кольору IMEI 1 НОМЕР_3 IMEI 2 НОМЕР_4 з сім-картами мобільного оператору «Lifecell НОМЕР_5 » та «Lifecell 0933780420», який упаковано до паперового конверту, банківську карту «ПриватБанк НОМЕР_6 », банківську карту «ПриватБанк НОМЕР_7 », які упаковано до паперового конверту, сумку «Giorgio Armani» чорного кольору, яка упакована до спецпакету № INZ4030277, передані на зберігання до камери схову речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути ОСОБА_4 за належністю;
		- порожні зіп-пакети, які упаковано до паперового конверту, стріляну гільзу 12-го калібру разом з первинним упакуванням, поміщену до спецпакету № 2688575, передані на зберігання до камери схову речових доказів Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області  знищити.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Комунарського районного суду 
		м. Запоріжжя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...