Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3174/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про земельні сервітути.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2021. Зареєстровано: 25.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.08.2021                                                                                Справа № 914/3174/20 
		місто Львів
		 
		За позовом:    Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо", м. Львів
		до відповідача-1:    Християнської євангельської церкви "Гефсиманія", м. Львів
		до відповідача-2: Львівської міської ради, м. Львів
		про встановлення земельного сервітуту
		 
		Суддя Щигельська О.І.
		Секретар судового засідання Демчук А.П.
		 
		Представники сторін 
		від позивача: Лозан С.І. - адвокат;
		від відповідача-1: Стех Ю.Я. - адвокат;
		від відповідача-2: Гордєєва О.В. - представник.
		 
		Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».
		 
		ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафо" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Християнської євангельської церкви "Гефсиманія" про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право ТзОВ "Сафо" проїзду та проходу, приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж, через земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні Християнської євангельської церкви "Гефсиманія" та розташована за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м.   Львові площею 0,15 га в частині спільного проїзду розміром 0,013 га (кадастровий номер 4610136900:04:004:0038).
		Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.
		Ухвалою суду від 10.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.01.2021. За клопотанням позивача до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Львівську міську раду та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
		11.01.2021 в системі документообігу суду за вх.№380/21 зареєстровано клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.
		Зважаючи на клопотання відповідача, в підготовчому засіданні 11.01.2020 судом оголошено перерву до 01.02.2021.       
		01.02.2021 на офіційну електронну пошту суд надійшло клопотання представника відповідача про відкладення засідання.
		Ухвалою суду від 01.02.2021 строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 15.02.2021.
		12.02.2021 в системі документообігу суду за вх.№3417/21 зареєстровано пояснення третьої особи щодо позову.
		В судовому засіданні 15.05.2021 оголошено перерву до 25.02.2021.
		15.02.2021 в системі документообігу суду за вх.№3561/21 зареєстровано відзив на позовну заяву.
		25.02.2021 в системі документообігу суду зареєстровано подані позивачем відповідь на відзив (вх.№4525/21) та клопотання про залучення особи в якості відповідача (вх.№805/21).
		Ухвалою суду від 25.02.2021 клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - Львівську міську раду та виключено її зі складу третіх осіб у справі, підготовче засідання відкладено на 22.03.2021.
		22.03.2021 в системі документообігу суду за вх.№68920/21 зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача-2.
		22.03.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		22.03.2021 в системі документообігу суду за вх.№6904/21 зареєстровано клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновку судової земельно-технічної експертизи.
		Ухвалою суду від 22.03.2021 підготовче засідання відкладено на 15.04.2021.
		Ухвалою суду від 15.04.2021 закрито підготовче провадження у справі №914/3174/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2021.
		В судовому засіданні 13.05.2021 розгляд справи відкладено на 19.05.2021.
		17.05.2021 в системі документообігу суду за вх.№11422/21 зареєстровано клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача-2 Львівську міську раду, як власника земельної ділянки, яке судом задоволено.
		Призначене на 19.05.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, ухвалою суду від 21.05.2021 судове засідання призначено на 07.06.2021.
		В судовому засіданні 07.06.2021 оголошено перерву до 14.06.2021.
		14.06.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Ухвалою суду від 14.06.2021 засідання відкладено на 05.07.2021.
		30.06.2021 в системі документообігу суду за вх.№14958/21 зареєстровано клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи.
		05.07.2021 в системі документообігу суду за вх.№15573/21 зареєстровано пояснення відповідача.
		Ухвалою суду від 05.07.2021 розгляд справи відкладено на 02.08.2021 та за клопотанням відповідача-1 викликано в судове засідання Бутакову Марину Анатоліївну - судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Судово-експертне бюро України" для надання пояснень щодо висновку №7 від 19.03.2021 судової земельно-технічної експертизи, проведеної нею на замовлення директора ТзОВ "Сафо".
		В судовому засіданні 02.08.2021 заслухано пояснення судового експерта, сторонам надано можливість поставити питання щодо висновку №7 від 19.03.2021 судової земельно-технічної експертизи, після чого в судовому засіданні оголошено про відкладення розгляду справи на 09.08.2021.
		06.08.2021 в системі документообігу суду за вх.№18352/21 зареєстровано клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.
		В судове засідання 09.08.2021 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Повідомив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5-ти днів після винесення рішення у справі.
		Представник відповідача-1 в судове засідання з`явився, в позові просив відмовити повністю, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
		Представник відповідача-2 в судове засідання з`явився, в задоволенні позову просив відмовити повністю.
		 
		АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		Аргументи позивача
		У позовній заяві позивач вказує, що ТзОВ "Сафо" належить на праві приватної власності земельна ділянка за адресою вул. Антоновича, 140 у м. Львові, яка безпосередньо межує із земельною ділянкою за адресою вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові, що перебуває у постійному користуванні Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія". Позивач стверджує, що задля забезпечення належного ведення його господарської діяльності, зокрема, будівництва готелю з додержанням вимог Державних будівельних норм, він неодноразово звертався до відповідача-1 з пропозицією про встановлення земельного сервітуту, однак звернення не дали результату.
		У відповіді на відзив позивач зазначає, що у виданому відповідачу-1 державному акті на право постійного користування земельною ділянкою від 05 листопада 2009 року ЯЯ №   175806 зазначено підставу його видачі - ухвалу 14 сесії 5 скликання Львівської міської ради від 09 липня 2009 року № 2816. У п. 9 додатку до зазначеної ухвали ЛМР, у додатку до неї "Список релігійних громад і організацій, яким передаються земельні ділянки" міститься вказівка про передання відповідачу-1 земельної ділянки за адресою вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові площею 0,15 га, у тому числі 0,013 для спільного проїзду. Тобто, статус частини земельної ділянки, відносно якої наявний спір, визначений її власником - територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради та є актуальним станом на сьогодні.
		Виготовлення будь-якої технічної документації щодо меж земельної ділянки, яка необхідна для використання в якості сервітуту не вбачається необхідним, оскільки таке здійснене при виготовленні технічної документації відповідача-1 щодо земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні і де вказано спільний проїзд розміром 0,013 га.
		Щодо відсутності звернень ТзОВ "Сафо" до відповідача-1 з приводу встановлення сервітуту та можливості прокладення й використання відповідних мереж поза межами відповідної земельної ділянки, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки Християнською Євангельською церквою "Гефсиманія" надано письмову відмову у встановленні сервітуту щодо права проїзду, але при цьому надано згоду на приєднання та експлуатацію відповідних мереж, прокладення яких вимагає доступу до спірної земельної ділянки.
		 
		Аргументи відповідача-1
		У поданому відзиві відповідач звертає увагу на те, що позивач має постійний і безперешкодний доступ до своєї земельної ділянки та розташованих на ній будівель, як через квартал «Електрон» по існуючому внутрішньо-квартальному шляху, так і з вулиці Антоновича через проїзд, облаштований власними в`їзними воротами. Відповідач-1 - ХЄЦ "Гефсиманія" та позивач - ТзОВ "Сафо" ніколи не мали спільного проїзду (шляху, проходу) тощо, а доводи позивача є надуманими. Посилання позивача на ухвалу ЛМР від 09.07.2009 року №2816 не має під собою достатнього обґрунтування.
		Щодо права приєднання до існуючого водопроводу, ТзОВ "Сафо" не навело жодних доказів та/або аргументів такої необхідності, позивачем ТзОВ "Сафо" не було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, така не була представлена власнику земельної ділянки - Львівській міській раді, остання не приймала жодного рішення з приводу встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці, що є у користуванні відповідача-1, позивач не надав доказів свого звернення до відповідачів з пропозицією встановлення земельного сервітуту певного виду із обґрунтуванням такого. 
		Відтак, відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Аргументи відповідача-2
		У поданих поясненнях та відзиві на позовну заяву відповідач-2 звертає увагу, що посилання позивача на ухвалу ЛМР від 09.07.2009 року №2816 не має під собою достатнього обґрунтування, оскільки згаданою ухвалою релігійним громадам та організаціям міста Львова передано у постійне користування земельні ділянки згідно з додатком.Згідно додатку до ухвали ЛМР за п.9 вказано, що релігійній громаді Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" по вул. Кульпарківська, 65 передано для обслуговування церкви 0,15 га (у тому числі 0,013 га для спільного проїзду). Згідно висновку про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою Управління архітектури Департаменту містобудування ЛМР від 19.11.07 р. №5-3537/2401 від 01.11.07 року, Управління архітектури з урахуванням ухвали ЛМР від 25.01.07 р. №539 погодило проект відведення земельної ділянки в тому числі з обмеженнями площею 0,0130 га із забезпеченням через неї доступ суміжним землекористувачам для обслуговування церкви.
		Вказаною ухвалою Львівської міської ради не передбачено встановлення земельного сервітуту для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху площею 0,0130 га на частину земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:004:0038 для обслуговування церкви загальною площею 0,1500 га з вказівкою на коло осіб (невизначене або конкретне), яке надає право користування чужою земельною ділянкою, яка перебуває у власності Львівської міської ради.
		Згідно примітки до плану відведення земельної ділянки встановлено обмеження землекористування на проїзд площею 0,013 га та рекомендовано укласти сервітутну угоду. Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про земельний сервітут для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
		Відтак, відповідач-2 позовні вимоги просить залишити без задоволення.
		 
		ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		Ухвалою Львівської міської ради №2816 від 09.07.2009 року передано релігійним громадам і організаціям у постійне користування земельні ділянки згідно з додатком (п. 1 Ухвали). Згідно з вказаним додатком «Список релігійних громад і організацій, яким передаються земельні ділянки» - Релігійній громаді Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" (відповідач-1 по справі) було передано земельну ділянку за адресою вул. Кульпарківська, 65, з функціональним використанням земельної ділянки для обслуговування церкви, загальною площею 0,15 га (у тому числі 0,013 га для спільного проїзду).
		14.08.2008 року складено Акт про передачу і показ меж земельної ділянки.
		05.11.2009 року відповідачу-1, на підставі Ухвали Львівської міської ради №2816 від 09.07.2009, видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №175806.
		Як вбачається з кадастрового плану, погодженого Начальником Львівського міського управління земельних ресурсів від 25.09.2007 року, земельна ділянка, що надана відповідачу   -1, містить примітку: «обмежене землекористування проїзд площею S=0,0130 га. рекомендовано для заключення сервітутної угоди». 
		Висновком Департаменту містобудування Управління архітектури №5-3537/2401 від 19.11.2007 про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою, погоджено проект відведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 65 площею 0,015 га на умовах оренди терміном на 25 років, в тому числі з обмеженнями площею 0,0130 га із забезпеченням через неї доступ до суміжним землекористувачам. Також  у вказаному висновку зазначено обмеження щодо суміжних землекористувачів: використання території, повинно здійснюватися з врахуванням меж ділянок і будови на суміжних ділянках з дотриманням нормативних вимог.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафо" (позивач у справі), є суміжним землекористувачем вказаної земельної ділянки, яке відповідно до Державного акту на право власності №512985 від 06.12.2006 є власником земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Антоновича, 140.
		В матеріалах справи міститься лист №25 від 30.11.2018 року, в якому Християнська Євангельська церква "Гефсиманія" надала відповідь позивачу з приводу встановлення земельного сервітуту, в якому, зокрема, зазначено, що надання проїзду автотранспортом, або пішого проходу по вказаній території ХЄЦ "Гефсиманія" є не можливе.
		Оскільки використання спільного проїзду шляхом встановлення сервітуту є необхідним для ведення господарської діяльності, ТзОВ "Сафо" звернулося до суду із відповідним позовом про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту на право проїзду та проходу, приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж через земельну ділянку яка перебуває в користуванні Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" та розташована за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові площею 0,15 га в частині спільного проїзду розміром 0,013 га. (кадастровий номер 4610136900:04:004:0038).
		 
		ОЦІНКА СУДУ
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України, речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування (сервітут).
		Відповідно до ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
		Земельний сервітут регулюються спеціальними правилами Земельного кодексу України. Положення Цивільного кодексу України можуть поширюватися на відносини щодо земельного сервітуту лише в тих випадках, коли вони не врегульовані нормами земельного законодавства.
		Частинами першою, другою, третьою ст.403 Цивільного Кодексу передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
		Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч.ч.1, 2 ст.404 ЦК України).
		Частина перша статті 98 Земельного кодексу України визначає, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
		Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ч. 2 - ч. 4 ст. 98 Земельного кодексу України).
		Згідно ст.402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
		Відповідно до ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
		а) право проходу та проїзду на велосипеді;
		б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
		в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
		в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування;
		в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту;
		в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені   статтею 98   цього Кодексу;
		в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
		г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
		г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
		ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
		д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
		е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
		є) право прогону худоби по наявному шляху;
		ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
		з) інші земельні сервітути.
		У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"(із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 2 (v0002700-10) від 19.03.2010, чинна на даний час) роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВС у справі № 539/1427/16-ц від 06.06.2018 року.
		В даному випадку, позивач просить суд встановити кілька видів земельного сервітуту, що законом не забороняється.
		Таким чином, з наведеного вище слід зробити висновок, що зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки (панівної) має право на обмежене користування суміжною (сусідською) земельною ділянкою (обслуговуючою) з метою усунення недоліків своєї ділянки, пов`язаних, зокрема, з її місцем розташування і природним станом, тобто, обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами, природними ресурсами усуває недоліки панівної земельної ділянки, задля задоволення потреб власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.
		При цьому, встановлення права земельного сервітуту можливе за наявності наступних умов: відсутність протиправного характеру дій власника/володільця земельної ділянки; вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки; наявність причин, з яких позивач не може використовувати належне йому майно; неможливість задовольнити потреби особи у інший спосіб ніж встановлення сервітуту.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до землекористувача - Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" з пропозицією про встановлення земельного сервітуту, однак відповідачем-1 було надано відповідь, що надання права проїзду автотранспортом або пішого проходу, по вказаній території ХЄЦ "Гефсиманія" є не можливе.
		Оскільки сторонами не досягнуто домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, позивачем подано таку позовну заяву до суду.
		Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Частинами 2-3 ст. 69 ГПК встановлено, що експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
		За заявою директора ТзОВ "Сафо" Вязовченко Т.М. було проведено судову земельно-технічну експертизу, висновок №7 від 19.03.2021 якої долучено позивачем до матеріалів справи. Як вбачається з висновку, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого висновку, передбачену стю 385 КК України.
		Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №7 від 19.03.2021 року: в результаті вивчення та аналізу документів наданих на дослідження, аналізу ситуаційного плану земельної ділянки, виготовленого за результатами топографо- геодезичного знімання території, проведеного візуального натурного обстеження нежитлової будівлі та земельної ділянки к.н. 4610136900:04:004:0076 за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 140, встановлено, що технічна можливість влаштування під`їзду до всіх входів майбутньої будівлі готелю Товариства з обмеженою відповідальністю "САФО" (адреса: м. Львів, вул. В.Антоновича. 140), як це передбачено вимогами п.5.5. ДБН [3.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» (із змінами) та н. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» без встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" та розташована за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 65 (кадастровий номер 4610136900:04:004:0038) відсутня.
		Крім того, пунктом 2 висновку вказаного експертного дослідження зазначено, що співставленням результатів проведеного дослідження проектної документації, експертного звіту щодо розгляду даної проектної документації, результатів візуального натурного обстеження нежитлової будівлі та земельної ділянки к.н. 4610136900:04:004:0076 за адресою: м. Львів, вул. Антоновича, 140 із вимогами законодавства в галузі будівництва, а саме п.5.5. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» (із змінами), п. 15.3.1 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», встановлено, що є необхідність встановлення земельного сервітуту для під`їзду до будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "САФО", яка розташована за адресою: м. Львів, вул. В.Антоновича, 140 через земельну ділянку (кадастровий номер 4610136900:04:004:0038), яка перебуває в користуванні Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" зі сторони вулиці Антоновича або зі сторони вулиці Героїв У ПА.
		На розгляд суду запропоновано два технічно можливі варіанти встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці к.н. 4610136900:04:004:0038 за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 65. (п. 3 Висновку).
		Щодо поданого відповідачем-1 висновку земельно-технічного дослідження №22-21Д від 29.04.2021 року за договором з ХЄЦ "Гефсиманія", суд зазначає, наступне.
		Відповідно до приписів ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. 
		Однак питання №1 поставлене експерту «Чи відповідає фактичне користування земельною ділянкою к.№4610136900:04:004:0038, вул. Кульпарківська,65, користувач - ХЄЦ "Гефсиманія" Державному акту на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ №175806 від 25 листопада 2009р.?» не входять до предмету доказування у даній справі, зважаючи на визначений позивачем предмет спору, а тому судом не береться до уваги.
		Щодо поставленого експерту запитання №2 «Чи є обгрунтованою вимога власників (користувачів) суміжної ділянки, ТзОВ "Сафо", вул. Антоновича, 140 щодо вимоги встановлення сервітуту для надання їм права проїзду по нашій земельній ділянці?» суд звертає увагу, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Згідно з Постановою Пленуму ВСУ «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012   № 4 неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема вирішення питання обґрунтованості вимог ТзОВ "Сафо".
		Відповідно до ч. 2 - ч. 4 ст. 98 Земельного кодексу України, земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
		У відповідності до наведених вище норм законів, при прийнятті рішення по справі суд враховував наступне: 
		1) Власником земельної ділянки - Львівською міською радою, при наданні земельної ділянки в постійне користування Християнській Євангельській церкві "Гефсиманія", ухвалою Львівської міської ради №2816 від 09.07.2009 року визначено, що земельна ділянка за адресою: вул. Кульпарківська, 65, загальною площею 0,15 га  містить обмеження - 0,013 га для спільного проїзду;
		2) Кадастровий план, погоджений Начальником Львівського міського управління земельних ресурсів від 25.09.2007 року, містить примітку: «обмежене землекористування проїзд площею S=0,0130 га, рекомендовано для заключення сервітутної угоди»;
		3) Про обмеження земельної ділянки площею 0,013 га зазначено у висновку Департаменту містобудування Управління архітектури №5-3537/2401 від 19.11.2007,  яким погоджено проект відведення земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 65 площею 0,015 га, в тому числі з обмеженнями площею 0,0130 га із забезпеченням через неї доступ  суміжним землекористувачам;
		4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафо" є суміжним користувачем, що підтверджується Кадастровим планом, погодженим Начальником Львівського міського управління земельних ресурсів від 25.09.2007 року. Крім того те, що ТзОВ "Сафо" та ХЄЦ "Гефсиманія" є суміжними землекористувачами вбачається з Плану меж земельної ділянки, Державного акту на право власності №512985 від 06.12.2006р., так і  Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ №175806 від 05.11.2009р.;
		5) Висновком судової земельно-технічної експертизи №7 від 19.03.2021, підтверджено відсутність іншого способу забезпечити проїзд і прохід до земельної ділянки, яка перебуває у власності ТзОВ "Сафо";
		6) Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №246204644 від 26.02.2021 підтверджено, що земельна ділянка кадастровий номер 4610136900:04:004:0077 вже не перебуває у власності ТзОВ "Сафо". Тобто, можливості під`їзду чи проходу по власній земельній ділянці у позивача немає;
		7) Відповідачем не спростовано вимог позивача, щодо надання йому іншого виду земельного сервітуту - права приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж, оскільки доказів наявності у позивача такої можливості суду не подано, однак такий вид сервітуту є необхідним для здійснення позивачем господарської діяльності (зокрема, будівництва готелю).
		Підсумовуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що за наявності рішення органу місцевого самоврядування (власника земельної ділянки) про необхідність встановлення земельного сервітуту, яке було викладене ще в Ухвалі Львівської міської ради №2816 від 09.07.2009 року, відмови землекористувача у встановленні земельного сервітуту за договором, що вбачається з листа №25 від 30.11.2018 року, права та інтереси позивача повинні бути захищені судом.
		Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки буде надмірно обтяжливим для Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" та Львівської міської ради.
		З наведеного вище суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають до задоволення.
		Слід також врахувати, що у Висновку Департаменту містобудування Управління архітектури №5-3537/2401 від 19.11.2007 про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою, зокрема вказано, що використання території, повинно здійснюватися з врахуванням меж ділянок і будови на суміжних ділянках з дотриманням нормативних вимог.
		Таким чином, оскільки рішення суду в даному випадку є правовстановлюючим документом,   з   метою   досягнення   юридичної   визначеності   у   спірних   правовідносинах,    забезпечення виконання судового рішення, недопущення порушення прав і інтересів обох сторін по даній справі у майбутньому при виконанні цього рішення, суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне визначити межі земельної ділянки з таблицею координат кутів та довжин ліній земельної ділянки з правом сервітуту вказаних у ситуаційному плані земельної ділянки за варіантом №1, запропонованим у висновку судового експерта №7 від 19.03.2021, як найменш обтяжливим для постійного користувача земельної ділянки (відповідача-1) із зобов'язанням позивача при здійсненні земельного сервітуту забезпечити дотримання вимог норм ДБН Б.2.2-12:2019. «Планування та забудова територій».
		Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
		 
		СУДОВІ ВИТРАТИ
		Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, судовий збір покладається на відповідачів порівну.
		Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов   задовольнити повністю.
		2. Встановити постійний безоплатний земельний сервітут на право Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо" (79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Антоновича, будинок 140; ідентифікаційний код: 20841428) проїзду та проходу, приєднання до існуючого водопроводу, експлуатації комунікаційних мереж через земельну ділянку яка перебуває в користуванні Християнської Євангельської церкви "Гефсиманія" (79015, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зв`язкова, будинок 3; ідентифікаційний код: 23972025) та розташована за адресою: вул. Кульпарківська, 65 у м. Львові площею 0,15 га в частині спільного проїзду розміром 0,013 га з таблицею координат кутів та довжин ліній земельної ділянки з правом сервітуту вказаних у ситуаційному плані земельної ділянки за варіантом №1, запропонованим у висновку судового експерта №7 від 19.03.2021, із забезпеченням дотримання вимог норм ДБН Б.2.2-12:2019. «Планування та забудова територій».
		3. Стягнути з Християнської Євангельської церкви  "Гефсиманія" (79015, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зв`язкова, будинок 3; ідентифікаційний код: 23972025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо" (79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Антоновича, будинок 140; ідентифікаційний код: 20841428) 1051,00 грн судового збору.
		4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код: 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафо" (79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Антоновича, будинок 140; ідентифікаційний код: 20841428) 1051,00 грн судового збору.
		5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
		 
		Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
		 
		Повне рішення складено та підписано суддею 19.08.2021
		 
		          
		 
		Суддя                                                                                          О.І. Щигельська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...