Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/14419/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2021. Зареєстровано: 26.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2021.
Дата набрання законної сили: 23.11.2021
Результат оскарження 23.11.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/14419/21 
		УХВАЛА
		25 серпня 2021 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України про забезпечення його позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» про визнання протиправним та скасування рішення, припинення права на виконання будівельних робіт,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДАБК ОМР щодо видачі ТОВ «СТ Кепітал» дозволу на виконання робіт від 11.02.2019 № ОД 112190422174 щодо будівництва житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, діл. 1-Б; припинити право ТОВ «СТ Кепітал» на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, діл. 1-Б, яке виникло на підставі дозволу Управління ДАБК ОМР на виконання робіт від 11.02.2019 № ОД 112190422174.
		Ухвалою судді від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
		Разом із адміністративним позовом до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію дозволу на виконання робіт, виданого Управлінням ДАБК ОМР 11.02.10 за № ОД 112190422174; заборонити ТОВ «СТ Кепітал» та будь-яким іншим юридичним особам або фізичним особам здійснювати будь-які роботи в м. Одесі по вул. Рєпіна, 1-Б, до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що проектна документація, подана ТОВ «СТ Кепітал» для отримання спірного дозволу, не відповідає вихідним даним на проектування, містобудівній документації на місцевому рівні та державним будівельним нормам, а відтак не може вважатися розробленою та затвердженою у встановленому законом порядку. З мережі Інтернет встановлено, що змовником будівництва проводиться продаж квартир у спірному багатоквартирному будинку, в т.ч. на поверхах, які за своєю висотою не можуть бути збудовані в зоні забудови будинків садибного типу Ж-1. У разі задоволення позову будуть порушені інтереси невизначеного кола осіб, які придбали квартири у вказаному будинку та яким державою гарантовано дотримання вимог містобудівного законодавства усіма суб`єктами, що викличе значний суспільний резонанс. 
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову в заявлені способи.
		Згідно з ч.1, ч.2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. 
		Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
		З аналізу ст. 150 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.
		Відповідно до ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язкові сторін.
		Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
		Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Як вбачається зі змісту заявленого адміністративного позову, між сторонами існує спір щодо будівництва будинку без належно затвердженого проекту та з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		При цьому жодних доказів на підтвердження того, що продовження будівельних робіт на об`єкті будівництва призведе до неможливості виконання робіт по знесенню такого об`єкту станом на момент винесення рішення, у разі задоволення позовних вимог, позивачем не надано.
		Суд також враховує, що вимоги позивача направлені на позбавлення права ТОВ "СТ Кепітал" на будівництво, що, в будь-якому випадку, незалежно від етапу будівництва (зокрема, кількості поверхів будівлі), не призведе до збільшення витрат позивача чи будь-якого іншої особи, пов`язаних із виконанням рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
		Водночас, в іншому випадку, заборона здійснення підготовчих та/або будівельних робіт ТОВ "СТ Кепітал", основним видом економічної діяльності якого є організація будівництва будівель, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, може призвести до зупинення господарської діяльності товариства та завдання збитків, що не відповідає критерію збалансованості інтересів сторін. При цьому заявлене забезпечення позову жодним чином не гарантує відповідачу відшкодування збитків, завданих зупиненням проведення будівельних робіт.
		Крім того, забезпечивши позов шляхом зупинення дії оскаржуваного дозволу, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваному акту індивідуальної дії, який буде предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008.
		Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
		Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
		Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).
		В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
		В питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: "Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.".
		Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18.
		Таким чином, навіть вказані заявником наявні ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними, та не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховним Судом від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 26.03.2020 року у справі № 340/2179/19, від 26 березня 2020 року у справі № 340/2179/19.
		В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.
		Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача.
		Керуючись ст.ст. 150, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		У Х В А Л И В:
		В задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України про забезпечення його позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» про визнання протиправним та скасування рішення, припинення права на виконання будівельних робіт відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		СуддяІ.В. Завальнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...