Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7230/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2021. Зареєстровано: 27.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		04.08.2021Справа №  910/7230/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В., при секретарі судового засідання Габораку О.М., розглянувши  матеріали справи в порядку загального позовного провадження 
		за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 
		до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, 45)                      про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,  
		 
		 
		Представники сторін:
		від позивача: ОСОБА_1, Загребелецька А.А.;
		від відповідача: Грищенко К.В.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		05 травня 2021 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява б/н, б/д до Антимонопольного комітету України (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку визнати протиправним та скасувати рішення № 128-29/01-3710 від 11.03.2021 року, та зобов`зати вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю залишення відповідачем без розгляду заяви позивача на захист своїх прав у порядку, визначеному чинним законодавством про захист економічної конкуренції.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/7230/21 здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №910/7230/21 призначено на 09.06.2021 року.
		В підготовчому засіданні 09.06.2021 року оголошено перерву на 14.07.2021 року.
		09 червня 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		11 червня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
		14 липня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2021 року.
		В судове засідання 04.08.2021 року з`явилися представники сторін, які надали усні пояснення по справі.
		Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов.
		Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся з даним позовом у зв`язку порушенням, на його думку, Антимонопольним комітетом України Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5 (в редакції від 29.06.1998 року) (Правила).
		Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що 12.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою б/н, поданою в електронній формі, про порушення групою компаній ДТЕК у період січень-лютий 2021 року, зокрема, щодо обмеження постачання вугілля компаніям-контрагентам, не поповнення запасів вугілля на власних складах, створення штучних перешкод для роботи енергоблоків містять ознаки зловживання монопольним становищем. Позивач вважає, що наслідком таких дій є створення дефіциту на ринку електроенергії, що в свою чергу створює умови для зростання ціни електроенергії для кінцевих споживачів, яким є в тому числі позивач. Відповідно, такі дії можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.
		11 березня 2021 року листом №128-29/01-3710 позивач був повідомлений про залишення заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без розгляду.
		Вважаючи, що відповідачем рішення про залишення заяви без розгляду прийнято з порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Відповідач заперечуючи проти задоволення позову вказує на те, що ним було розглянуто заяви позивача у визначеному чинним законодавством порядку та в межах встановлених повноважень, а отже відсутні підстави для задоволення позову.
		Суд зазначає наступне.
		В силу ч. 1  ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції"  законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених  Конституцією України, і складається із цього  Закону,  законів України "Про Антимонопольний комітет України",  Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Згідно  ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"  Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
		Відповідно до статті 7 цього Закону, до повноважень Комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції віднесено, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідування за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, перевірка та перегляд рішень у справах, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевірка суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Стаття 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає підстави для початку розгляду справи.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. відповідно 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі за заявами суб`єктів господарювання, громадян, об`єднань, установ, організацій про порушення їх прав, внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи.
		Відповідно до ст.. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, про що повідомляється в тому числі заявнику.
		Пунктом 14 Правил розгляду заяв і справ визначено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Тобто, в тому числі за заявами громадян.
		Відповідно до частини третьої пункту 17 Правил розгляду справ особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України
		«Про захист економічної конкуренції» є суб`єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права.
		Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил, зокрема, заява подається в письмовій формі й повинна містити:
		-          найменування органу, до якого подається заява (Комітет чи відповідне територіальне відділення Комітету);
		-          найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін (заявника і відповідача), їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв`язку (телефон, факс тощо), адресу електронної пошти;
		-          ім`я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв`язку (телефон, факс тощо), а також, якщо така є, адресу електронної пошти;
		-          зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення;
		-          виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
		-          інформацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду, з питань, порушених у заяві;
		-          перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.
		Заява підписується повноважною посадовою особою заявника - юридичної особи або його представником, заявником - фізичною особою або його представником. До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.
		Пунктом 19 Правил, зокрема, визначено строк розгляду заяви органами комітету, а також підстави для залишення заяви без розгляду.
		Відповідно до пункту 20 Правил розгляду заяв і справ, у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, державний уповноважений відмовляє у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.
		Згідно з пунктом 19 Правил розгляду заяв і справ, у разі, якщо встановлено, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний уповноважений Комітету залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
		У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.
		Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом дослідження питань, порушених у заяві.
		Таким чином, інших підстав для залишення заяви без розгляду, окрім визначених                  п. 19 Правил, у органів Комітету відсутні.
		Пунктом 19-2 Правил розгляду заяв і справ передбачено інші підстави щодо не розгляду (відмови у розгляді) органами Комітету заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Так, органи Комітету можуть відмовити у розгляді заяви, поданої одним і тим же заявником з одного й того ж питання, якщо питання, порушені у раніше поданій заяві, розглянуті по суті
		Заявнику також може бути відмовлено у розгляді справи на підставі частини другої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», коли дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку. Вирішуючи це питання, органи Комітету виходять зокрема з розміру збитків, завданих чи які можуть бути завдані суспільству чи окремим особам унаслідок порушення, можливості припинення порушення та усунення його
		наслідків без порушення справи.
		У свою чергу відповідно до п. 20-2 Правил розгляду заяв і справ у разі встановлення ознак порушення законодавства або за наявності підстав відмови у розгляді справи, державний уповноважений Комітету приймає відповідне розпорядження - про початок розгляду справи або про відмову в розгляді справи.
		Таким чином, положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Правил розгляду заяв і справ визначено виключний перелік випадків та підстав щодо процедурних дій органів Комітету стосовно розгляду заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача з заявами до Антимонопольного комітету України було вжиття Комітетом заходів в межах компетенції відповідно до законодавства щодо усунення підстав та причин щодо зловживання групою компаній ДТЕК своїм монопольним становищем, що призводить до створення дефіциту на ринку електроенергії та відповідно спричиняє умов для підвищення вартості електроенергії для кінцевих споживачів, яким є, в тому числі і позивач.
		З наявних у матеріалах справи заяв позивача вбачається, що в них детально викладено факти, що свідчать про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях компаній групи ДТЕК.
		Проте, відповідач не розглянув вказані заяви по суті та у встановленому порядку.
		При цьому відповідач не скористався положеннями п. 19 Правил та не залишив заву без руху, про що письмово мав повідомити заявника та надати йому строк для усунення встановлених недоліків.
		Комітет у своєму листі від 11.03.2021 року № 128-29/01-3710 лише зазначив, що заяви не містять інформації та пояснень щодо можливості негативного впливу на права та інтереси
		заявника, який може бути спричинений зменшенням гарантованих запасів вугілля на складах ТЕС та виходом енергогенеруючого обладнання в аварійні ремонти.
		У зв`язку з чим, Комітетом було прийнято рішення у формі листа про залишення заяви позивача без розгляду із посиланням на п. 17 Правил розгляду заяв і справ, незважаючи на те, що положення пункту 17 Правил розгляду заяв і справ не містять прямих норм щодо застосування норм права саме таким чином.
		Також, позивач самостійно не відмовлявся від заяви, що могло бути підставою для
		залишення її без розгляду.
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про невідповідність процесуальних дій Комітету щодо розгляду заяви позивача нормам законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, Правилам розгляду заяв і справ, фактично свідчить про порушення Комітетом чинного законодавства, що полягає у залишенні без розгляду заяви позивача.
		У свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача, як і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.
		За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Статтями 78, 79 ГПК України унормовано, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		За наслідком встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2. Визнати протиправним і скасувати рішення Антимонопольного комітету України, викладене у листі від 11.03.2021 № 128-29/01-3710 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.02.2021 б/н про порушення групою компаній ДТЕК законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку теплової генерації.
		3. Зобов`язати Антимонопольний комітет України відповідно до вимог «Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 р. № 5, розглянути заяву від 12.02.2021 року б/н (вх. № 14-01/34-АМ від 15.02.2021) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем групою компаній ДТЕК на ринку теплової генерації.
		4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ,                                    вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )  судовий збір в розмірі 4 540, 00 грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення підписано 26.08.2021 року (у зв`язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці).
		 
		Суддя                                                                                                   М.В. Данилова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...