Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/2299/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2021. Зареєстровано: 27.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2021.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Номер судового провадження: 9/926/2299/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 серпня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2299/21
		Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
		за участю секретаря судового засідання Голіней Я.І.,
		 
		представники учасників справи:
		прокурор  Балицька Р.C.
		позивача  не з`явився;
		відповідача  не з`явився;
		третьої особи  Ахтемійчук О.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засідання справу 
		 
		за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури, м Чернівці
		 
		в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради, м.Новоселиця Чернівецької області
		 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача  Головне управління Державної Податкової служби України в Чернівецькій області, м. Чернівці
		 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» м.Новоселиця Чернівецької області
		 
		про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та пені в сумі 366725,07 грн
		 
		І. Стислий виклад позовних вимог. 
		Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 286471,17 грн та 80 253, 90 грн. пені.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 30.01.2006, що укладений з Новоселицькою міською радою, в частині несплати орендної плати за земельну ділянку, внаслідок чого виникла заборгованість за період з січня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 286471,17 грн.
		За порушення строків сплати орендної плати прокурор просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 80 253,90 грн, що нарахована за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
		Відповідач своїм правом згідно статті 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав.
		ІІ. Процесуальні дії по справі. 
		Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 03.06.2021 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
		Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.07.2021.
		Ухвалою суду від 06.07.2021 за клопотанням відповідача відкладено підготовче судове засідання на 22.07.2021.
		22.07.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх.№3061) про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням у відпустці.
		Ухвалою суду від 22.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача  ГУ ДПС України в Чернівецькій області, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 04.08.2021.
		03.08.2021 від Новоселицької міської ради надійшло клопотання (вх.№3226) про розгляд справи без участі представника. Крім того позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 04.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
		У судове засіданні 18.08.2021 відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
		Згідно з ч.1 ст. 202 статті Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки п.1 ч.3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
		Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений законом строк не подав до суду відзив на позов, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі відповідача відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
		ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.
		24.01.2006 Новоселицькою міською радою XXV сесії IV скликання ухвалено рішення про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» земельної ділянки площею 5,0735 га під розміщення комплексу нежитлових будівель по вул.Коберідзе,34-Б, в м.Новеселиця Чернівецької області.
		30.01.2006 між Новоселицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» укладено договір оренди земельної ділянки №2 (далі  Договір), який 09.02.2006 зареєстрований у Новоселицькому відділі Чернівецької філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040681600002.
		Передача орендованої земельної ділянки підтверджується Актом встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості).
		Згідно пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка під розміщення комплексу нежитлових будівель площею 5,0735 га.
		Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1337353,18 грн (п. 3 Договору).
		Договір укладено строком на 49 років, що визначено пунктом 3.
		Пунктом 5 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1,2% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 16048,25 грн, в рік. В розмір орендної плати включено податок на землю.
		Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.6 Договору).
		Згідно п. 7 Договору орендна плата вноситься рівними частками щомісячно. Розрахунки закінчуються не пізніше 1 лютого поточного року.
		Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата переглядається у випадках: зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
		У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (п.10 Договору).
		Рішенням Новоселицької міської ради XVI сесією V скликання від 23.01.2008 змінено ставки плати за оренду землі по місту Новоселиця. Зокрема, встановлено, що для фізичних та юридичних осіб ставка плати за оренду землі площею більше 5,0 га становить 3,2% від нормативно грошової оцінки, в тому числі промислові підприємства  3%.
		25.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» та Новоселицькою міською радою укладено додаткову угоду до Договору, якою:
		-визначили, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1374950,72 грн;
		- розділ «орендна плата» пункт 5 Договору виклали в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 41248,55 грн в рік».
		Новоселицькою міською радою 22.09.2020 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» направлено претензію (вих.№1104) з вимогою про сплату заборгованості по орендній платі в сумі 824489,46 грн.
		Претензія отримана відповідачем, проте залишена без відповіді.
		24.11.2020 Новоселицька міська рада звернулася з листом (вих.№1361) до Сторожинецької місцевої прокуратури Новоселицького району, в якому вказала на наявну заборгованість відповідача по сплаті орендної плати та просила з метою захисту інтересів громади та уникнення втрат місцевого бюджету забезпечити представництво законних інтересів міської ради в суді.
		06.01.2021 Сторожинецька місцева прокуратура з метою вивчення стану законності та вирішення питання щодо захисту інтересів держави або територіальної громади звернулась до позивача із вимогою про надання інформації щодо заборгованості відповідача з орендної плати.
		Листом від 14.01.2021 Новоселицька міська рада повідомила прокурора про неможливість звернення до суду із позовом до відповідача у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.
		Також, прокурор звернувся з листами від 06.01.2021 (99-66вих.№-21) та 16.01.2021 (99-125вих.№-21) до Новоселицького управління ГУДФС у Чернівецькій області та ГУ ДПС у Чернівецькій області, в яких просив надати щодо податкового боргу та звітності відповідача зі сплат орендної плати.
		Податковий орган листами від 19.01.2021 та 21.01.2021 повідомив прокурора, що за ТОВ «Кміл-Продукт» станом на 14.01.2020 рахується податковий борг по орендній платі в сумі 531477,16 грн який виник на самостійно задекларовані зобов`язання по 31.12.2017. З 01.01.2018 і по теперішній час звітність по платі за землю відповідач не подавав.
		11.02.2021 прокурор повідомив позивача (лист №99-611вих-21) про звернення до суду в інтересах держави в особі Новоселицької міської ради з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за землю.
		IV. Позиція суду щодо суті позовних вимог 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
		В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
		Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
		Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
		Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
		За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
		За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Частинами 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума орендної плати розрахована позивачем на підставі п.5 Договору, згідно з яким річна сума орендної плати з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 95490,33 грн. (41 248,55 грн * коефіцієнт індексації 2.315). 
		Таким чином, прокурором заявлено до стягнення 286471,17 грн. боргу з орендної плати за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
		У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором оренди землі від 30.01.2006 в частині сплати орендної плати, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені прокурором позовні вимоги про стягнення з відповідача 286471,17 грн основного боргу за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
		Іншого відповідачем не доведено.
		Щодо заявленої до стягнення пені слід зазначити наступне.
		Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
		У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Сплата пені передбачена п.10 Договору, відповідно до якого у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.
		За таких обставин справи з відповідача згідно проведеного судом розрахунку слід стягнути 41 101,28 грн пені, що нарахована за період в шість місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконане (за період з 02.02.2018 по 01.03.2018 пеня становить 2344,09 грн; з 02.03.2018 по 12.07.2018  11830,34 грн; з 13.07.2018 по 02.08.2018  1922,89 грн; з 02.02.2019 по 25.04.2019  7817,13 грн; з 26.04.2019 по 18.07.2019  7691,55 грн; з 19.07.2019 по 02.08.2019  1334,25 грн; з 02.02.2020 по 12.03.2020  2295,94 грн; з13.03.2020 по 23.04.2020  2191,58 грн; з 24.04.2020 по 11.06.2020  2045,48 грн; з 12.06.2020 по 02.08.2020  1628,03 грн.).
		В частині стягнення пені в сумі 39 152,62 грн слід відмовити, оскільки позивачем пеню нараховано за весь період заборгованості з орендної плати, а не за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч.6 ст. 232 ГК України.
		Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
		V. Позиція суду щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Новоселицької міської ради.
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
		Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
		При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру до звернення до суду прокурором 11.02.2021 повідомлено Новоселицьку міську раду про пред`явлення даного позову.
		Таким чином, прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналізуючи вищенаведені обставини суд виходить з того, що позивач з 2018 року не вживав належних заходів з метою захисту інтересів держави та територіальної громади м. Новоселиця у спірних правовідносинах, що призвело до ненадходження до місцевого бюджету значних коштів.
		Як зазначає Велика Палата Верховного Суду, прокурор не повинен доводити, а суд перевіряти саме протиправність бездіяльності, яка може мати як суб`єктивний (відсутність бажання захищати порушені інтереси держави), так і об`єктивний характер (відсутність коштів на сплату судового збору та/або інше).
		Достатнім у цьому випадку є факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта упродовж розумного строку після того як йому стало відомо або повинно бути відомо про порушення інтересів держави, що підтверджується, зокрема, відповідним листуванням з органами прокуратури, що надавало можливість такому органу самостійно звернутися до суду.
		Верховний Суд, при розгляді справи № 916/932/17 (постанова від 14.05.2019) прийшов до висновку, що прокурор не обмежений можливістю захисту лише держави, а законом прямо передбачено обов`язок здійснення представництва органів місцевого самоврядування.
		Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
		Доказів оскарження Новоселицькою міською радою підстав для представництва її інтересів прокуратурою суду не подано.
		Таким чином, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурором при зверненні з позовною заявою у даній справі доведено бездіяльність контролюючого органу та дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"
		V. Розподіл судових витрат.
		Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого прокурором при поданні цього позову. Докази понесення учасниками справи інших судових витрат у справі відсутні.
		Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» (60300, вул.Коберідзе,34,Б, м.Новоселиця, Чернівецька область, код 32171692) на користь Новоселицької міської ради (60300, вул.Чкалова,3, м.Новоселиця, Чернівецька область, код 04062050, Чернівецьке ГУК/Новоселицька ТГ, код 37836095, Банк Казначейство України, МФО 899998, UA428999980334129815000024347, орендна плата з юридичних осіб код платежу 18010600) 286 471,17 грн заборгованості з орендної плати за землю та 41 101,28 грн. пені.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кміл-Продукт» (60300, вул.Коберідзе,34,Б, м.Новоселиця, Чернівецька область, код 32171692) на користь Чернівецької обласної прокуратури (м. Чернівці, вул. Кордуби,21, код 02910120, банк платника ДКСУ м.Київ, код банку 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету  2800)  судовий збір в сумі 4913,58 грн.
		4. В частині стягнення пені в сумі 39152,62 грн відмовити.
		 
		Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2021.
		 
		Суддя М.І. Ніколаєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...