Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/10128/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2021. Зареєстровано: 27.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2021.
Дата набрання законної сили: 26.08.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4808/357/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020090000000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/10128/21 
		Провадження № 11-кп/4808/357/21 
		Категорія ч.2 ст.436-1 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач Кукурудз 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано  Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		з участю прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 
		розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 липня 2021 року про повернення обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-1 КК України.
		 в с т а н о в и л а :
		З представлених матеріалів кримінального провадження, встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2021 року клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволено. 
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесенного до ЄРДР за №22021090000000029 від 28 травня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_8  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст. 436-1 КК України повернуто прокурору.
		Рішення місцевого суду обгрунтовано тим, що обвинувальний акт обвинуваченому ОСОБА_8 , який має громадянство України, проживає по АДРЕСА_1 в порядку та з дотриманням вимог КПК України не вручався та не надсилався, що не заперечувалося прокурором, так само не надсилалось і повідомлення про закінчення досудового розслідування. Крім того на думку суду виконання прокуророрм вимог ст.293 КПК України з захисником підозрюваного не звільняє його від обовязку надіслати обвинувальний акт захиснику підозрюваного, як це передбачено ч. 2 ст.297-5 КПК України. Стороною обвинувачення не надано даних, які б вказували про те, що обвинувачений ОСОБА_8 знає або може знати про пред`явлення йому обвинувачення що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. 
		Не погодившись із вказаним судовим рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
		В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, доводи вказані в оскаржуваній ухвалі як на підставу повернення обвинувального акту не відповідає дійсності.
		Прокурор вказує, на те, що судом першої інстанції невірно трактовано норми КПК України та не взято до уваги чинні норми кримінального процессуального законодавства України.
		Відповідно до ч.2 ст.297-5 КПК України копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику. На виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України захиснику підозрюваного ОСОБА_8 було вручено під розписку копію обвинувального акта, який було направлено до суду. Стверджує, що неправдивим є твердження суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не надсилалось підозрюваному повідомлення про закінчення досудового розслідування. 
		Окрім того, вказує, що у рішенні суду зазначено, що обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_8 в частині викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, не відповідає вимогам закону, оскільки ч.2 ст.291 КПК України містить вичерпний перелік відомостей, які він має містити. Разом з тим, дослідження змісту обвинувального акту встановлено, що він містить відомості, які не передбачені ч.2 ст.291 КПК України.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_7 яка заперечила з приводу апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		Вмотивованою є ухвала суду, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
		З доводами та мотивацією суду, як на підставу для повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_8  прокурору колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
		Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, знехтував вказаними вимогами закону, оскільки, зробивши висновок про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК, не навів конкретних і достатніх для цього підстав.
		Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акту додається 1) реєстр матеріалів досудового розслідування, 2) цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК України. 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування не до підозрюваного, 5) довідка про юридичну особу, що якої здійсн.ється провадження, у якій зазначаються найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється. 
		Частиною 1 ст. 293 КПК України передбачено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до суду прокурор зобовязаний під розписку надати їх копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному ( крім випадку передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК України), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Таким чином, у разі здійснення спеціального досудового розслідування норми ст.291, 293 КПК України застосовуються з урахуванням спеціальних норм передбачених главою 24-1 КПК України.
		Відповідно до ч.2 ст.297-5 КПК України копії процесуальних документів, що підлягаю ть врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
		Як вбачається з матеріалів, на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України захиснику ОСОБА_8 було вручено під розписку копію обвинувального акта з додатками, та вказану розписку долучено до обвинувального акта, який було направлено до суду.
		Крім того, слід зазначити, що у ст.ст. 291, 293 КПК України зазначено, що у разі здійснення спеціального досудового розслідування, немає необхідності вручення копії обвинувального акта підозрюваному, у звязку із чим немає необхідності вручення 2 екземплярів обвинувального акта з додатками захиснику.
		Окрім того, твердження суду першої інстанції про те, що стороною обвинувачення не надсилалось підозрюваному повідомлення про закінчення досудового розслідування є безпідставним. Відповідного до вимог КПК України в Урядовому Курєрі №103(6971) від 01.06.2021) та на офіційному веб- сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. 
		Крім того, слід вказати, що ОСОБА_8 було достовірно відомо про предявлене йому обвинувачення. Про отримання підозри ОСОБА_8 неодноразово заявляв у прямому ефірі українських та російських телеканалів, а також у своєму інстаграм каналі.
		Повістки про виклик ОСОБА_8 публікувалися в Урядовому курєрі та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Під час апеляційного розгляду встановлено, що обвинувальний акт, в свою чергу, містить всі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив.
		В той час, суд апеляційної інстанції, враховуючи як вимоги національного законодавства, так і положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
		Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Верховний Суд України у своїй постанові по справі N 5-328 кс-16 від 24 листопада 2016 року, аналізуючи зазначену норму, вказує, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
		1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
		2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");
		3) формулювання обвинувачення.
		При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
		У ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
		За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" від 24 жовтня 2003 року N 8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
		Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
		Ознайомившись з обвинувальним актом та проаналізувавши його зміст, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичні обставини кримінальних правопорушень викладено послідовно і зрозуміло. В обвинувальному акті розкрито події кримінальних правопорушень, як їх встановив прокурор, з зазначенням як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони кримінальних правопорушень, кваліфікуючих ознак.
		Безпідставне повернення обвинувального акта прокурору призводить до порушення судом першої інстанції вимог ст. 28 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків кримінального провадження.
		Виходячи зі змісту та трактування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, остання гарантує винесення судового рішення протягом розумного терміну, встановивши тим самим межу стану невизначеності, в якому знаходиться та чи інша особа через пред`явлення їй кримінального обвинувачування. Кінцевим моментом стану невизначеності є момент вступу вироку чи рішення у законну силу чи зняття обвинувачення (закриття кримінальної справи).
		За таких обставин, висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України суд апеляційної інстанції вважає помилковими, а прийняте судом першої інстанції рішення про повернення прокурору обвинувального акта в порядку, передбаченому п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, безпідставним.
		 
		Відповідно ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		У зв`язку з безпідставним поверненням прокурору обвинувального акта суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Оскільки наведених вище вимог не було дотримано, а в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України, не входять істотні порушення кримінального процесуального закону, які в даному випадку були допущені судом першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції вважає, що, виходячи з загальних засад кримінального провадження ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
		Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 п о с т а н о в и л а :
		Апеляційну скаргу прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури- задовольнити.
		Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2021 року, якою обвинувальний акт з додатками у даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1ст.161, ч.2 ст.436-1 КК України повернуто прокурору - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		Судді: ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...