Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16065/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано судом: 26.08.2021. Зареєстровано: 28.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2021.
Дата набрання законної сили: 15.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 серпня 2021 року                               м. Київ                                        № 640/16065/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом 
		                              Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА»
		до                              Головного управління ДПС у м.  Києві
		про                              визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-                              рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (адреса: 04071, м.  Київ, вул.  Верхній Вал, 68, ідентифікаційний код 30603572) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.  Києві (адреса: 04116, м.  Київ, вул.  Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267), в якому просить суд:
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №  0004603207 (форма "С") від 30.06.2020 на суму 2786,92 грн.
		В якості підстав позову позивачем зазначено, що встановлені під час проведення фактичної перевірки фіскальним органом відхилення могли бути наслідком фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів, що виникають в результаті температурного режиму, а також результатом похибки вимірювальної техніки.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 (суддя Пащенко  К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі №  640/16065/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
		Відповідачем подано відзив на позов, у якому зазначено, що за результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, а саме підакцизного пального, на АЗС ПІІ «АМІК УКРАЇНА» встановлено наявність необлікованого товару - надлишків пального на загальну вартість 1  393,46 грн., що становить порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відтак, на думку контролюючого органу, прийняте на підставі акту фактичної перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним, а підстави для задоволення позову відсутні.
		У відповіді на відзив позивач вказав, що інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України встановлено обов`язок приймати нафтопродукти та робити записи в бухгалтерському обліку одразу з нестачами/надлишками в межах похибки вимірювальної техніки. Приймання нафтопродуктів в резервуар АЗС здійснюється 10-15 разів на місяць. Всі документи щодо обліку пального на АЗС були надані до перевірки та не оспорювались відповідачем.  Позивач відмітив, що жодних операцій щодо реалізації неоприбуткованих нафтопродуктів не встановлено, а контролюючим органом зроблено лише припущення про те, що такі операції можуть бути. В акті перевірки встановлено, що АЗС обладнана рівнемірами та витратомірами, відповідно, реалізація необлікованого нафтопродукту неможлива взагалі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ПІІ «АМІК УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 30603572) зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 зареєстроване в СЕАРП СЕ від 21.06.2019.
		Відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, ПІІ «АМІК УКРАЇНА» 01.07.2019 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою м.  Київ, проспект Правди, буд.  5А, №  26560314201900238 з терміном дії 01.07.2019 - 01.07.2024.
		Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у м.  Києві від 12.05.2020 №  3661 на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено проведення фактичних перевірок протягом травня 2020 року суб`єктів господарювання, зокрема, ПІІ «АМІК УКРАЇНА».
		На підставі вказаного наказу та направлень на перевірку від 18.05.2020 №  2369/26-15-32-07 та від 18.05.2020 №  2370/26-15-32-07 Головним управлінням ДПС у м.  Києві проведено фактичну перевірку АЗС з магазином, що розташована за адресою: м.  Київ, пр-т Правди, буд.  5А, суб`єкта господарської діяльності ПІІ «АМІК УКРАЇНА», за наслідком якої складено акт фактичної перевірки від 28.05.2020 №  1209/26-15-32-07/30603572 (далі - акт перевірки).
		До перевірки надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 2821 за період з 01.07.2019 - 30.04.2020; свідоцтва на право власності; договір купівлі-продажу; дозволи головного управління Держпраці у Київській області; журнал прийому НП (форма 13-НП) за період з 01.07.2019 - 18.05.2020; свідоцтво про повірку сигналізатора звукового; акт заповнення трубопроводу; формуляри (свідоцтво про повірку) на паспорт на ПРК; Х-звіт від 18.05.2002.
		У акті встановлено, що за результатами проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, а саме підакцизного пального, на АЗС ПІІ «АМІК УКРАЇНА» встановлено наявність необлікованого товару - надлишків пального на загальну вартість 1  393,46 грн., а саме: 
		бензин автомобільний А-95 (код УКТ  ЗЕД 27  10  12  4512) в кількості 66,59 літрів вартістю 1  364,46 грн.;
		бензин автомобільний А-92 (код УКТ  ЗЕД 27  10  12  4194) в кількості 1,49 літрів вартістю 29,04 грн.
		Відповідно до відомостей додатку №  1 до акту перевірки надлишок пального (результат інвентаризації, графа 8) пального А-95 становить 114,09 літрів, А-92 - 68,53 літрів, при цьому відносна похибка вимірювання для пального А-95 та А-92 допустима у 47,5 та 67,04 літрів відповідно (графа 10). 
		Згідно з висновками акту перевірки в ході її розгляду встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №  265/95-ВР.
		Позивачем подано заперечення на акт перевірки №  1325 від 12.06.2020 у яких вказано, що відхилення фактичних показників пального пов`язані з фізико-хімічними властивостями нафтопродуктів та прийманням нафтопродуктів за даними ТТН в межах похибки вимірювальної техніки. Окрім того вказано, що а акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалось вимірювання обсягів залишків пального та зазначеної кількості разів такого вимірювання. Після проведення перевірки підприємством проведено позапланову інвентаризацію в ході проведення якої наднормових надлишків пального у резервуарах не встановлено.
		Відомості щодо результату розгляду заперечень на акт перевірки у матеріалах справи відсутні.
		На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м.  Києві складено податкове повідомлення-рішення №  0004603207 (форма "С") від 30.06.2020 на суму 2786,92 грн. з застосуванням 200 відсотків вартості товару.
		Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює  Податковий кодекс України  (далі -  ПК України).
		Згідно пункту  75.1  статті  75 ПК України  контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.  80.1  статті  80 ПК України.
		Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті  80 ПК України  визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
		Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
		Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту  20.1.10  пункту  20.1  статті  20  цього  Кодексу  може бути проведена контрольна розрахункова операція.
		Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із  статтею 81 цього Кодексу.
		Строки проведення фактичної перевірки встановлені  статтею 82 цього Кодексу.
		Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено  статтею 86 цього Кодексу.
		Згідно пункту  86.1  статті  86 ПК України  результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Між тим, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі -  Закон №265/95).
		Відповідно до пункту 12  статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
		Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		Разом з цим, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №  281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №  805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція).
		Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.
		Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.
		Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
		Пунктом 2 Інструкції визначено позначення та скорочення, де АЗС - автозаправна станція; ТТН - товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти); РРО - реєстратор розрахункових операцій.
		Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
		На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №  13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №  17-НП (додаток 14) (пп. 10.2.4 пункту 10 розділу 10 Інструкції).
		Відповідно до положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 розділу 10 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №  1315.
		ПРК мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.
		Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №  17-НП.
		Положеннями підпунктів 10.4.1 - 10.4.3 пункту 10 розділу 10 Інструкції визначено, що на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №  17-НП.
		Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
		визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
		вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
		роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті;
		передають залишок готівки;
		перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
		У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
		Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №  17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
		Між тим, згідно розділу 14 «Облік руху нафти та нафтопродуктів» Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.
		Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов`язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу. У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов`язковими для виконання всіма відповідальними особами.
		Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.
		Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №  31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.
		Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №  6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №  7-НП.
		Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим.  Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.
		Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.
		Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації.
		Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту.
		Вищезазначені документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.
		Для оперативного контролювання за наявністю нафти і нафтопродуктів у резервуарах, з яких здійснювався відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальні особи повинні здійснювати вимірювання кількості нафтопродуктів щодоби, у інших резервуарах - за встановленим на підприємстві порядком.
		Якщо в результаті перевірки між обліковим залишком і фактичним залишком нафти і нафтопродуктів виявлені розбіжності, які перевищують норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювання, матеріально відповідальна особа повинна письмово повідомити про це керівника підприємства для прийняття рішення з визначення причин розбіжності. У разі потреби керівник підприємства своїм розпорядженням призначає вибіркову інвентаризацію.
		Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи:
		під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН;
		під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу.
		Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.
		Усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата; складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси. На відпущені нафту і нафтопродукти, що не належать підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстри (відомості) окремо на кожного власника нафти або нафтопродукту.
		Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.
		Водночас, облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції.
		Згідно приспів підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
		Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (пп. 16.2 п. 16 Інструкції).
		Відповідно до Інструкції, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №  17-НП.
		Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем.  Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №  16-НП
		Таким чином, єдиним можливим способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №  16-НП, №  17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
		Суд відмічає, що контролюючий орган прийшов до висновку про наявність залишків нафтопродуктів, що підлягають оприбуткуванню, на підставі виключно показників Х-звіту та результатів інвентаризації, здійсненої за участі представника позивача - начальника АЗС Демченка В.О., при цьому у акті не відображено оцінки відомостей, зазначених у звітності за формою 13-НП та 17-НП, що випробовувались контролюючим органом для перевірки.
		Суд наголошує, що вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені  Інструкцією від 20.05.2008 №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
		В той же час, системний аналіз наведених норм права та встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що зазначені у акті перевірки результати вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС були здійснені з порушенням вимог  Інструкції №281/171/578/155, з огляду на те, що в акті перевірки та в додатку до нього не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана  Інструкція №281/171/578/155, а відтак, інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, які зазначені в додатку до акту перевірки "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)" не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження контролюючого органу про те, що ПІІ «АМІК УКРАЇНА» реалізовувало паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.
		Аналогічного висновку щодо правозастосування дійшов Верховний Суд при розгляді справ 826/18483/13-а, 819/1026/13-a.
		Суд вважає за доцільне також звернути увагу на те, що статтею 20 Закону №  265/95  передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
		З вказаного слідує, що обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону №  265/95, є факт реалізації необлікованих товарів (вручення їх покупцеві або надання в розпорядження), а розмір штрафних санкцій залежить від ціни фактично реалізованого товару, який не облікований належним чином.
		Тобто, зазначена норма встановлює відповідальність лише за продаж необлікованих товарів.
		В акті перевірки не встановлено факту реалізації нафтопродуктів на АЗС без відображення в такому обліку та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.
		З огляду на те, що, жодних доказів щодо здійснення реалізації позивачем необлікованих товарів суду надано не було суд вважає, що контролюючим органом протиправно застосовано до позивача штрафні санкцій за реалізацію паливно-мастильних матеріалів, які не обліковано у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання
		Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №  806/2402/16 та від 07.10.2020 у справі №  806/2796/17.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення №  0004603207 (форма "С") від 30.06.2020 на суму 2786,92 грн. прийнято необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, внаслідок чого, останнє слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
		Згідно ч.2  ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Відповідно до статей  9,  77 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності свого рішення.
		Статтею 90 КАС України  передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		Відповідно до  статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№  23759/03 та №  37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.  Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC №  26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy №  33202/96).
		У Висновку №  11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №  65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №  63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №  4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа №  417/3668/17).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Згідно з частиною першою  статті 139 КАС України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.  Києві (адреса: 04116, м.  Київ, вул.  Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267).
		Керуючись статтями  6,  72-77,  241-246,  250,  255 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1.          Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» задовольнити повністю.
		2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м.  Києві (адреса: 04116, м.  Київ, вул.  Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) №  0004603207 (форма "С") від 30.06.2020 на суму 2786,92 грн.
		3.          Стягнути з Головного управління ДПС у м.  Києві (адреса: 04116, м.  Київ, вул.  Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (адреса: 04071, м.  Київ, вул.  Верхній Вал, 68, ідентифікаційний код 30603572) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
		Рішення, відповідно до  ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
		Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу  Перехідні положення КАС України  до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
		 
		Суддя                                                                                                    К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...