Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/3317/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2021. Зареєстровано: 30.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2021.
Дата набрання законної сили: 30.08.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4808/1303/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/3317/20 
		Провадження № 22-ц/4808/1303/21 
		Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. 
		Суддя-доповідач Пнівчук 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		               головуючої                        Пнівчук О.В.
		               суддів:                        Мелінишин Г.П., Томин О.О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 березня 2021 року, у складі судді Махно Н.В., у справі за позовом Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії,
		в с т а н о в и в:
		У серпні 2020 року Департамент соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідачки кошти, надміру виплачені за призначеними житловими субсидіями у сумі 10491,16 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідно до заяви відповідачки 19.11.2018 року, останній була призначена житлова субсидія на період з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року включно, в розмірі 2005,97 грн по березень 2019 року та в розмірі 961,31 грн на квітень 2019 року. Для призначення цього виду соціальної допомоги заявником подана декларація про доходи та витрати. 
		На підставі висновків проведеної відділом соціальної роботи перевірки довідок про доходи та майновий стан, що надані разом з заявою, виявлено подану відповідачем недостовірну інформацію, приховано перебування ОСОБА_2 за кордоном за період з 18.04.2018 року по 15.07.2018 року, що перевищує 60 днів. Зазначав, що з вини відповідача, у зв`язку з неповідомленням департамент про зміни в складі сім`ї, домогосподарству за адресою: АДРЕСА_1 було нараховано та виплачено житлову субсидію за період з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року та вирахувано суму переплати, яка становила 10991,16 грн. Станом 01.08.2020 року сума боргу становила 10491,16 грн, які підлягають поверненню до державного бюджету.
		 Рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 березня 2021 року позов задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради суму надміру перерахованої (виплаченої) субсидії в розмірі 10491,16 грн та судові витрати в розмірі 2102 грн.
		Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що при вирішенні справи були допущені порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
		Зазначає, що внука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично не проживає з відповідачкою, не веде з нею спільного господарства та не бере участь в утриманні її господарства, не підтримує сімейних відносин. Відповідачці не відома інформація про перебування ОСОБА_2 за кордоном.
		Також, 12.12.2018 року головним спеціалістом відділу соціальної роботи департаменту соціальної політики, у присутності відповідачки було складено Акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї № 3021, в якому, зокрема, було зазначено про те, що внучка - ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації чоловіка ОСОБА_2 .
		Позивачем в позовній заяві вказано, що житлову субсидію надано на фактичну кількість проживаючих осіб домогосподарства. Ними є відповідачка та іі внука ОСОБА_4 . На ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_2 вказана субсидія не розраховувалась та не поширювалась.
		Вважає, що умислу стосовно не подання інформації про те, що ОСОБА_2 перебував за кордоном сукупно більше 60 днів не мала, оскільки на момент звернення за призначенням житлової субсидії вказувала про те, що її внука ОСОБА_3 не проживає у її домогосподарстві.
		Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.
		Департамент соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.
		Зазначає, що перебування члена сім`ї особи, яка є членом домогосподарства (зареєстрована в домогосподарстві) на яке призначається житлова субсидія, за кордоном сукупно більше 60 днів при умові відсутності у даної особи доходів виключає можливість призначення комісією субсидії на фактично проживаючих осіб.
		Просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 
		Оскільки ціна позову в даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
		Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
		Постановляючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що у зв`язку з наданням недостовірних даних відповідачем щодо призначення житлової субсидії, Департаментом соціальної політики Коломийської міської ради було здійснено надмірну виплату коштів у вигляді житлової субсидії. 
		Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		19.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради з заявою про призначення житлової субсидії для домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
		До заяви були додані Декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 20.11.2018 року та довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово - комунальні послуги від 14.11.2018 року № 6837 та від 10.12.2018 року №7507. Одночасно, в Розділі II Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії було зазначено членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . 
		       12.12.2018 року головним спеціалістом відділу соціальної роботи департаменту соціальної політики, у присутності відповідачки було складено Акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї № 3021, в якому, зокрема, було зазначено про те, що внучка - ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 12).
		Відповідно до виписки з рішення Комісії по призначення соціальних допомог та субсидій від 26.12.2018 року протокол №27 ОСОБА_1 була призначена субсидія з 01.11.2018 року на 2 осіб (а.с. 16).
		Згідно з даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України, було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 18.04.2018 року по 15.07.2018 року перебував за межами України (а.с. 17).
		Рішенням комісії по призначення соціальних допомог та субсидій від 04.02.2020 року протокол №3 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні субсидії з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року згідно перевірки від 28.01.202 року.
		Департаментом здійснено розрахунок надміру виплачених коштів за період з 01.11.2018 року по 30.04.2019 року та вирахувано суму переплати, яка становила 10991,16 грн (а.с. 20). 
		Відповідачу повідомлено про припинення надання житлової субсидії з вимогою повернути надміру виплачену суму житлової субсидії, перерахувавши 10491 грн 16 коп. (десять тисяч чотириста дев`яносто одну грн 16 коп.) (а.с. 22). 
		Відповідно до пункту 8 Порядку про порядок призначення житлових субсидій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329) (у редакції, чинній на дату звернення та призначення відповідачці субсидії) житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).
		Відповідно до пункту 9 Порядку житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
		Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
		У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 7 цього Положення.
		За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці одинадцятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.
		Пунктом 20 Порядку (у редакцій, чинній на час звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення отриманої житлової субсидії) Житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 16 цього Положення, а також якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики).
		За рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії (пункт 119 Порядку).
		Згідно з пунктом 125 порядку у випадках, зазначених в абзацах четвертому - сьомому пункту 119 цього Положення, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії. 
		Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
		Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
		Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.
		Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
		Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження №61-29030св18). Висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №345/1183/17 (провадження №14-420цс19) до цієї справи не застосовується, оскільки обставини справи інші.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
		Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
		Матеріали справи містять відомості про те, що на час подачі ОСОБА_1 заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, вона зазначила три особи, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак вказувала, що ОСОБА_3 не проживає за місцем реєстрації, що підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №3021 від 12.12.2018 року.
		В подальшому, Комісія з питань надання населенню субсидії на оплату житлово-комунальних послуг Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради здійснила призначення житлової субсидії з 01.11.2018 року на 2 особи.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про доведеність недобросовісних дій відповідачки щодо набуття нею грошових коштів у вигляді житлової субсидії.
		Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідачки на користь позивача отриманої житлової субсидії, оскільки відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачка, звернувшись до позивача із заявою про призначення житлової субсидії, приховала та свідомо подала документи із недостовірними відомостями.
		Таким чином, оскільки перераховані грошові кошти у вигляді житлової субсидії надані позивачем добровільно та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідачки, у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із відсутністю правових підстав для стягнення  житлової субсидії.
		Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області
		Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Коломийського міськрайонного суду від 02 березня 2021 року скасувати та постановити нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Коломийської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів у вигляді житлової субсидії - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
		 
		Головуюча                                                        О.В. Пнівчук
		Судді:                                                                Г.П. Мелінишин
		                                                               О.О. Томин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...