Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/4888/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 30.08.2021. Зареєстровано: 30.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2021.
Дата набрання законної сили: 12.09.2022
Результат оскарження 12.09.2022 Полтавський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/645/197/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220460001239

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    
		Справа № 645/4888/19
		Провадження № 1-кп/645/197/21 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 серпня 2021 року                                      м. Харків     
		Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_10 , 
		потерпілого  ОСОБА_11 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460001239, по обвинуваченню 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		25 квітня 2019 року приблизно о 03 годині ОСОБА_9 перебував у коридорі будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та його батьком  ОСОБА_11 на підґрунті особистих неприязнених відносин виник словесний конфлікт, обумовлений тим, що ОСОБА_11 застосував фізичне насильство до матері ОСОБА_9  ОСОБА_12 . У ході словесного конфлікту у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров`я потерпілого та допускаючи настання зазначених наслідків, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, наніс ОСОБА_11 , один удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи праворуч та один удар кулаком правої руки в область скроневої ділянки голови зліва, після чого схопив ОСОБА_11 рукою за одяг в області грудної клітини та ривком повалив на підлогу. 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на заподіяння ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_11 впав на підлогу на живіт та не міг чинити опір, сів зверху на ОСОБА_11 та наніс йому не менш ніж тридцять ударів кулаками обох рук в область голови та тулубу з правої та лівої сторони. Оскільки, в процесі побиття ОСОБА_11 прикривав голову руками, то деякі удари прийшлися по кистям та передпліччям правої та лівої руки потерпілого. 
		Коли ОСОБА_11 піднявся з підлоги, ОСОБА_9 , знаходячись праворуч від ОСОБА_11 , умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в праву частину голови, від чого потерпілий знову впав на підлогу на живіт, а ОСОБА_9 знову сівши зверху на ОСОБА_11 , умисно наніс йому близько двадцяти ударів в область голови та тулубу з лівої та з правої сторони, а припинивши побиття, пішов з коридору. 
		Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_11 , згідно висновку експерта № 09/1128-С/2019 від 04 червня 2019 року, такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом правої скроневої кістки та забієм головного мозку з субарахноідальним крововиливом, синці на голові; закрита тупа травма носу з переломом кісток носу, травматична екстракція двох зубів; забійно-рвана рана нижньої губи; субкон`юктівальний крововилив лівого ока; синці на тулубі та руках, садна на голові та руках.
		По ступеню тяжкості закрита черепно-мозкова травма  це тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя; травматична екстракція двох зубів  це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за ознакою стійкості втрати працездатності менш, ніж на одну третину (10 відсотків); закрита тупа травма носу, забійна рана  це легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад шести днів, але не більше трьох тижнів (21 дня); синці та садна  це легкі тілесні ушкодження. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9  пояснив, що наміру спричинити потерпілому саме тяжкі тілесні ушкодження він не мав, факту бійки не заперечував та зазначив, що 24 квітня 2019 року у його матері  ОСОБА_13 був день народження. У цей день на святкуванні, яке відбувалося в кафе, обвинувачений знаходився близько години, після чого поїхав на роботу і повернувся додому близько 24.00 год. Вдома знаходилися батьки та подружжя ОСОБА_14 . ОСОБА_9 з ними не святкував, а пішов відпочивати. Прокинувся він о 03.27 год. 25.04.2019 року від криків ОСОБА_15 , яка намагалася його розбудити. Обвинувачений зрозумів, що батько скривдив мати, оскільки напружені відносини в сім`ї тривали давно. Він піднявся і пройшовся по будинку, побачив перевернуті меблі на веранді, проте матері не знайшов. Зайшовши до кімнати, де спав потерпілий, ОСОБА_9 розбудив того і запропонував вийти до коридору. Після того, як потерпілий підтвердив, що скривдив мати обвинуваченого, ОСОБА_9 вдарив його в область голови та між ними відбулася боротьба. Кількість нанесених потерпілому ударів він не рахував, бив у різні частини тіла. Вони впали та підлогу і там продовжували боротися. Після чого ОСОБА_16 піднявся і пішов спати. ОСОБА_17 спала, коли він повернувся до кімнати, діти ОСОБА_18 також. Нічого бачити вони не могли. Перебуваючи у своїй кімнаті ОСОБА_9 почув нецензурну лайку і ОСОБА_11 запропонував йому вийти. Бійка подовжилася у коридорі. Ніяких сторонніх предметів під час нанесення ударів ОСОБА_11 обвинувачений не застосовував. Після того, як бійка закінчилася, ОСОБА_9 пішов до своєї кімнати. ОСОБА_17 прокинулася і він їй розповів, що побився з батьком. Також, ОСОБА_9 чув як потерпілий розбудив ОСОБА_19 і попросив у того мобільний телефон, після чого вийшов на вулицю. Візуально було видно, що у ОСОБА_11 ушкоджене обличчя. ОСОБА_9 виходив на вулицю, проте потерпілого там не знайшов. Вранці мати обвинуваченого приїхала додому: візуально у неї мали місце крововиливи на руках та обличчі. Мати хотіла зафіксувати побої, проте обвинувачений її відмовив, оскільки вважав, що конфлікт з батьком вичерпано, бо вони розібралися між собою, як чоловіки. Під час допиту обвинувачений вибачився перед потерпілим та зазначив, що не мав права спричиняти тому тілесні ушкодження. 
		У судовому засіданні досліджені наступні докази, на підтвердження встановлених судом обставин. 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11  пояснив, що 24 квітня 2019 року у його дружини був день народження. Відсвяткувавши у кафе, він, дружина та їх малолітні племінники ОСОБА_20 , ОСОБА_21 близько 24.00 год. повернулися додому за адресою: АДРЕСА_1 . Дітей поклали спати. Пізніше до них додому приїхали знайомі  ОСОБА_15 та ОСОБА_22 , з якими потерпілий і його дружина продовжили святкувати, присівши на веранді будинку. В цей час у ОСОБА_11 та його дружини ОСОБА_12 виникла словесна перепалка, після чого потерпілий пішов спати в кімнату до дітей ОСОБА_18 . Приблизно о 03.00 год. 25.04.2019 року потерпілого розбудив його син ОСОБА_9 та сказав йому вийти з кімнати. Коли потерпілий вийшов у коридор, то ОСОБА_9 наніс йому два удари в обличчя (від першого удару випали два зуби), від чого ОСОБА_11 впав на підлогу. Обвинувачений сів на потерпілого зверху та почав наносити удари руками в область голови, спини, передпліччя. Нанесення ударів ОСОБА_9 супроводжував нецензурною лайкою та вимагав від потерпілого, щоб той пішов з дому. Нанесення ударів тривало 3-4 хвилини. Коли потерпілий піднявся з підлоги, обвинувачений знову його вдарив рукою в обличчя, від чого потерпілий впав, а ОСОБА_9 продовжив наносити йому удари, після чого пішов до себе у кімнату. В цей раз нанесення ударів тривало 1-2 хвилини. Піднявшись, потерпілий ОСОБА_11 зайшов у кімнату до дітей ОСОБА_18 і попросив у ОСОБА_23 телефон, оскільки виявив, що діти не спали. Потерпілий зателефонував до поліції, а поліцейські вже викликали швидку допомогу. Спочатку потерпілого відвезли до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф.О.І.Мещанінова» ХМР, проте на лікування там у нього не вистачило коштів, і він пішов до Харківської обласної клінічної лікарні, де його і госпіталізували. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12  пояснила, що являється матір`ю обвинуваченого та дружиною потерпілого. 24 квітня 2019 року у неї був день народження, яке вона відсвяткувала у кафе «Рошен». У кафе були присутні друзі сім`ї та чоловік свідка - ОСОБА_11 . Останній під час святкування вів себе, на думку свідка, неадекватно: випив зайвого, весь час звинувачував дружину у подружній зраді, ревнував до свідка ОСОБА_22 , розповідав про невірність дружини гостям. Обвинувачений ОСОБА_9 у кафе під час святкування був відсутній. Після того, як святкування у кафе було закінчено, свідок разом із потерпілим і малолітніми племінниками ОСОБА_20 , ОСОБА_21 близько 23.40 год. повернулися додому за адресою: АДРЕСА_1 . Дітей поклали спати. Знайомі свідка та потерпілого - ОСОБА_15 та ОСОБА_22 , також приїхали з ними та продовжили святкувати, присівши на крильці вказаного будинку. ОСОБА_9 приїхав додому близько 24.00 год, проте відмовився святкувати разом з ними і пішов до себе в кімнату. Свідок ОСОБА_12 , її чоловік ОСОБА_11 та подружжя ОСОБА_24 на крильці знаходилася приблизно дві години, коли потерпілий ОСОБА_11 почав вимагати від ОСОБА_12 , щоб вона розповіла про свої подружні зради, після чого вдарив її ногою в область голови, від чого у свідка відбулося затьмарення в очах і вона впала. Після того, як ОСОБА_12 піднялася на ноги та почала відходити від чоловіка на подвір`я, останній вдарив її ще раз ногою у бік. Після чого, свідок та подружжя ОСОБА_14 поїхали на таксі додому до останніх. За допомогою до лікаря ОСОБА_12 не зверталася, заяву в поліцію не писала. Про те, що між чоловіком та сином виникла бійка дізналася пізніше від сина, який розповів, що бійка була обоюдна. Наступного дня, коли ОСОБА_12 повернулася додому, то чоловіка там вже не було. Пізніше до неї завітав його приятель та попрохав речі ОСОБА_11 , де знаходиться останній не повідомляв. До чоловіка свідок додзвонилася лише 26.04.2019 року, тоді він повідомив, що знаходиться за межами міста. Додому чоловік свідка повернувся лише через тиждень. Де чоловік проходив лікування свідку не відомо. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15  пояснила, що 24 квітня 2019 року у її куми ОСОБА_12 був день народження. У кафе, де відбувалося святкування, чоловік ОСОБА_12  потерпілий ОСОБА_11 , вів себе, на думку свідка, агресивно та розповідав ОСОБА_15 про те, що дружина йому зраджує. Після кафе свідок ОСОБА_15 з чоловіком ОСОБА_22 приїхали до подружжя ОСОБА_25 додому за адресою: АДРЕСА_1 . Там вони в чотирьох продовжили святкувати на веранді протягом 2-3 годин. Поки сиділи на веранді ОСОБА_26 свідок не бачила. На веранді ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_27 рукою в область правої руки, від чого остання впала. Коли ОСОБА_12 піднялася, то ОСОБА_11 вдарив її ще раз ногою. ОСОБА_15 забігла в будинок і спробувала розбудити ОСОБА_28 , повідомивши йому про ситуацію, проте останній не піднявся. Потім свідок та її чоловік ОСОБА_22 викликали таксі та поїхали додому, ОСОБА_29 поїхала з ними. До цього дня ОСОБА_12 не розповідала про конфлікти в сім`ї, побиття чоловіком останньої свідок бачила вперше. Про обставини спричинення ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень свідок не повідомила. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_22  пояснив, що 24.04.2019 року у ОСОБА_12 був день народження. Чоловік останньої  ОСОБА_11 під час святкування в кафе, на думку свідка, поводив себе трохи агресивно. Після кафе свідок ОСОБА_22 , його дружина ОСОБА_15 та подружжя ОСОБА_25 приблизно о 24.00 год. приїхали додому до останніх за адресою: АДРЕСА_1 . Там вони в чотирьох продовжили святкувати на веранді, де відбувся інцидент, а саме: ОСОБА_30 вдарив свою дружину ОСОБА_13 , спочатку кулаком в обличчя, а потім ногою спихнув з крильця. Поки сиділи на веранді ОСОБА_26 свідок не бачив. Його дружина - ОСОБА_15 зайшла в будинок, щоб розбудити ОСОБА_28 . Коли вона повернулася, свідок викликав таксі, на якому вони разом з ОСОБА_31 поїхали додому по подружжя ОСОБА_14 . ОСОБА_12 відмовилася викликати поліцію та швидку допомогу, сказавши, що подружжя саме розбереться в цьому конфлікті. Про обставини спричинення ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень свідок суд не повідомив. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , працівник патрульної поліції, пояснив, що навесні 2019 року (точну дату свідок не згадав) він знаходився на чергуванні, коли надійшов виклик від особи на прізвище « ОСОБА_25 » на АДРЕСА_1 (точно номер будинку свідок не згадав). Коли прибули за викликом на місце, двері домоволодіння ніхто не відкрив. Проте приблизно у 30 метрах поодаль будинку, був виявлений ОСОБА_11 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння та було очевидно, що останньому були спричинені тілесні ушкодження. Потерпілий повідомив, що у нього виник конфлікт з дружиною через її подружню невірність, а син вступився за мати і побив його. Працівники поліції викликали швидку допомогу і потерпілий був госпіталізований. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_33  пояснила, що 24 квітня 2019 року у її двоюрідної сестри ОСОБА_13 був ювілей. Діти свідка ОСОБА_34 та ОСОБА_35 були присутні на святкуванні, після чого поїхали додому до ОСОБА_25 , де залишилися ночувати. Діти розповіли ОСОБА_33 , що вночі вони прокинулися від крику і бачили, що ОСОБА_16 підняв свого батька  ОСОБА_36 з ліжка і у коридорі бив його якимось предметом. Після чого, ОСОБА_37 зайшов у кімнату до дітей і попросив у ОСОБА_38 телефон та викликав поліцію. Діти бачили, що ОСОБА_39 ножом проколов колеса на автомобілі свого батька. Також, діти пояснювали, що ОСОБА_40 бачив у вікно, як приїхала патрульна машина і велів своїй подрузі ОСОБА_41 прибрати кров. Уранці діти побачили на підлозі сліди крові та зжату пляшку з-під піни для гоління. Після вказаних подій, про які свідку стало відомо зі слів її дітей, приблизно через чотири дні ОСОБА_33 зустрілася з ОСОБА_42 , коли той приїхав до неї і просив випрати його речі, повідомивши, що лежить у лікарні. Загальний вигляд у ОСОБА_36 був поганий, він весь час скаржився на головний біль. Також свідок пояснила, що ОСОБА_16 і раніше вдавався до побиття людей. Так, 11.02.2019 року останній прийшовши додому до свідка вдарив її і побив свою дівчину ОСОБА_43 . 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що 24 квітня 2019 року був день народження у ОСОБА_13 , з сином якої свідок на той час сумісно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після святкування у кафе ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та їх друзі - подружжя ОСОБА_24 , приїхали за вказаною вище адресою і продовжили святкувати за столом на вулиці. ОСОБА_40 приїхав вночі, точний час свідок не пригадала, лише зазначила, що десь близько до півночі, і вони разом лягли спати. Пізніше вночі ОСОБА_17 прокинулася від того, що ОСОБА_44 намагалася розбудити ОСОБА_45 , не пояснюючи причин, просто говорила: « ОСОБА_40 , прокидайся». Потім, свідок почула, як ОСОБА_46 пішла на кухню, де запропонувала ОСОБА_13 прикласти лід, після чого ОСОБА_13 поїхала з дому з подружжям ОСОБА_14 . ОСОБА_40 за ОСОБА_47 не вийшов одразу, вони зі свідком деякий час обговорювали, що саме могло статися. Потім ОСОБА_9 вийшов із кімнати, пройшовся до дому, а коли повернувся, повідомив що гості і його мати уїхали, проте йому треба поговорити з батьком. Свідок чула, як ОСОБА_9 розбудив батька та велів тому вийти у коридор, де почав кричати та бити ОСОБА_11 . Пізніше ОСОБА_40 повернувся до своєї кімнати і сказав свідку, що вдарив батька. В цей час ОСОБА_11 щось крикнув з коридора, і ОСОБА_40 знову вийшов до останнього і почав того бити. Після повернення у кімнату, ОСОБА_40 сказав, що побив батька через матір. Самого потерпілого свідок після побиття не бачила, лише чула, як він заходив до кімнати дітей ОСОБА_18 , потім вийшов на вулицю і пішов з подвір`я. Коли приїхала поліція, ОСОБА_39 побачив їх у віко, то зачинив двері в будинок і велів свідку прибрати кров. Кров була у великій кількості в коридорі та у ванній кімнаті. Також, свідок пояснила, що ОСОБА_16 у лютому 2019 року, прийшовши додому до ОСОБА_48 побив останню та її, про що вона подавала відповідну заяву до органів поліції, проте пізніше заяву забрала. 
		Допитаний у судовому засіданні в присутності психолога ОСОБА_49 та законного представника ОСОБА_33 , малолітній свідок ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснив, що вночі, близько третьої години, 25 квітня 2019 року, знаходячись в гостях у своїх родичів ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_1 , він став свідком побиття ОСОБА_50 його батька ОСОБА_11 . Свідок прокинувся вночі від гучного виголосу і визирнувши з кімнати, де спав, побачив, як ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_11 . Останній лежав на підлозі коридору обличчям в піл, а ОСОБА_40 сидів на ньому зверху на спині і бив якоюсь палкою. Особисто ОСОБА_21 бачив як потерпілому було нанесено два удари по голові, після чого, злякавшись, забіг у свою кімнату та прикинувся сплячим, загорнувшись у ковдру. Весь інцидент тривав приблизно 15-20 хвилин. Після чого, до кімнати, де спав свідок, зайшов ОСОБА_51 із скривавленим обличчям і попрохав надати йому мобільний телефон, щоб викликати поліцію. Також свідок чув, як ОСОБА_16 попрохав ОСОБА_43 витерти кров. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_52 , фельдшер станції швидкої медичної допомоги, пояснила суду, що події, пов`язані із вказаним кримінальним провадженням і потерпілого ОСОБА_11 вона не пам`ятає, оскільки пройшов значний проміжок часу.
		Прокурором, за згодою учасників справи, було оголошено покази свідка ОСОБА_52 , викладені у протоколі її допиту від 18.06.2019 року, на що свідок підтвердила, що дійсно була допитана слідчим, проте з часу допиту в її практиці було безліч різних випадків і конкретні обставини справи вона не пам`ятає. 
		У судовому засіданні 10 березня 2020 року судом було частково змінено порядок дослідження доказів і досліджено Карту виїзду швидкої медичної допомоги № 1763 від 25 квітня 2019 року (в копії) (т.2 а.с. 33).
		Свідок ОСОБА_52 , якій вказаний письмовий доказ було продемонстровано, пояснила, що Карта складена і підписана нею, відомості у графі «Місце ушкодження при травмі» заповнені свідком власноруч. 
		Свідок ОСОБА_53 , допитана у судовому засіданні, пояснила, що з квітня 2019 року працювала продавцем в кіоску по АДРЕСА_2 . Графік роботи з 8.00 до 20.00. Ніяких бійок не бачила. 
		Допитаний у судовому засіданні за клопотанням потерпілого свідок ОСОБА_54  пояснив, що у квітні 2019 року за проханням ОСОБА_11 приїхав додому до останнього і в дворі побачив автомобіль зі спущеними шинами. Приїхав оскільки ОСОБА_11 , який лежав у лікарні, зателефонував та попрохав привезти його речі до лікарні. Свідком сутичок між батьком та сином ніколи не був. 
		З висновку експерта № 09/1128-С/2019 від 04 червня 2019 року вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_11 , 1964 р.н., з урахуванням наданої медичної документації, консультативних висновків рентгенолога та невропатолога, судовий експерт прийшов до висновків, що у потерпілого ОСОБА_11 мали місце: закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом правої скроневої кістки та забієм головного мозку з субарахноідальним крововиливом, синці на голові; закрита тупа травма носу з переломом кісток носу, травматична екстракція двох зубів; забійно-рвана рана нижньої губи; субконюктівальний крововилив лівого ока; синці на тулубі та руках, які виникли від багаторазової дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких у пошкодженнях не відобразилися; садна на голові та руках, які виникли від дії тупих твердих предметів за механізмом тертя-ковзання. 
		Вказані тілесні ушкодження могли бути отримані у термін, вказаний ОСОБА_11 , та в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи. 
		По ступеню тяжкості: закрита черепно-мозковатравма  це тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя (відповідно до п.п. 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 від 17 січня 1995 року МОЗ України (далі за текстом - Правила); травматична екстракціядвох зубів  це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за ознакою стійкості втрати працездатності менш, ніж на одну третину (10 відсотків); закрита тупатравма носу,забійна рана  легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад шести днів, але не більше трьох тижнів (21 дня) (згідно п.п. 2.3.1а, 2.3.3 Правил); синці тасадна  це легкі тілесні ушкодження (відповідно до п.п. 2.3.2б, 2.3.5 Правил) (т. 2 а.с. 105-108).
		Допитаний у судовому засіданні 26.01.2021 року судово-медичний експерт Харківського обласного бюро судово-медичноїекспертизи ОСОБА_55  пояснив, що він складав висновки експерта № 09/1128-С/2019 від 04 червня 2019 року, № 09/1200-С/2019 від 11 липня 2019 року. На питання захисника експерт пояснив, що закрита черепно-мозкова травма це поняття, яке включає в себе сукупність зовнішніх та внутрішніх ушкоджень. У даній справі ключовим моментом став лінійний перелам скроневої кістки, який відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Зовнішні ушкодження в даному випадку - ушкодження м`яких тканей , далі  перелам скроневої кості, далі  ушкодження головного мозку із субарахноідальним крововиливом. Усі ці ушкодження разом включають у себе поняття ЧМТ. Також, експерт зазначив, що питання про стан сп`яніння потерпілого слідчим не ставилося, проте з урахуванням всіх тілесних ушкоджень, які встановлені у потерпілого, неможливо чітко сказати як себе буде вести людина, оскільки необхідні відомості про її фізичний стан до отримання травми. У цьому випадку складно відповісти, що б могло завадити потерпілому рухатися, оскільки руки та ноги в нього не були ушкоджені. 
		З відомостей, які містяться у Карті виїзду швидкої медичної допомоги № 1763 від 25 квітня 2019 року вбачається, що швидка медична допомога була викликана за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при огляді було встановлено травму голови та пошкодження м`яких тканин, а саме: в області лівого ока гематома 2х0,5 см, в області ІІІ-ІV ребр ліворуч відмічається болісність по середньо-ключичній лінії при пальпації, в області нижньої третини лівого плеча, в області обох гомілок верхньої третини відмічається при пальпації болісність м`яких тканин, попередній діагноз: синці, струс головного мозку, періорбітальна гематома лівого ока, забій нижньої третини лівого плеча, забій грудної клітини, забій обох гомілок, алкогольне сп`яніння не уточнене (т.2 а.с. 33). 
		Судом також була досліджена медична документація на ім`я потерпілого ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 126-144).
		З метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_11 за участі потерпілого та його представника  адвоката ОСОБА_56 , судово-медичного експерта ОСОБА_57 , у приміщенні ХОБСМЕ № 2 (м. Харків, вул. Амосова, 35) був проведений слідчий експеримент, за результатами якого 24 травня 2019 року складено відповідний протокол та ілюстрацій матеріал (фототаблиця), досліджені судом. 
		Слідчим експериментом було встановлено, що в ніч з 24.04.2019 року на 25.04.2019 року ОСОБА_11 спав в кімнаті по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 . О 03.00 год. 25.04.2019 року його розбудив син  ОСОБА_16 та повів до коридору. Знаходячись обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, ОСОБА_9 наніс один удар кулаком правої руки нижньої щелепи ліворуч, вибивши при цьому 2 зуби. Після цього ОСОБА_9 наніс один удар кулаком правої руки в область скроневої ділянки зліва ОСОБА_11 . Після чого, ривком збив з ніг, використавши підсічку, від чого потерпілий впав на ліву бокову частину тіла. В момент, коли намагався піднятися, сів зверху на сідниці, притискаючи до підлоги. В такому положенні наносив близько 30 ударів кулаками обох рук в область голови та тулубу справа та зліва. В кулаку правої руки потерпілий бачив предмет, схожий на ебонітову палицю довжиною 25 см. При цьому, удари наносив кулаком з зажатою в ньому палицею. Потерпілий закривав голову руками, тому частина ударів прийшлась по кистям та передпліччям. Після того, як потерпілий та ОСОБА_9 піднялися, останній знаходячись праворуч від потерпілого, наніс тому один удар кулаком правої руки в праву частину голови, від чого ОСОБА_11 впав на підлогу на живіт. ОСОБА_9 знову сів зверху, притискаючи сідниці та ноги, наніс близько 20 ударів обома кулаками в область голови та тулубу зліва та справа, продовжував тримати в кулаку палицю (т. 2 а.с. 109-113). 
		Згідно висновку експерта № 09/1128-С/2019 від 04 липня 2019 року обставини, на які посилається ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту взагалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним у частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень (т. 2 а.с.102-104). 
		З метою перевірки та уточнення показань підозрюваного ОСОБА_9 за участі підозрюваного, його захисника  адвоката ОСОБА_8 , судово-медичного експерта ОСОБА_58 , у приміщенні ХОБСМЕ № 2 (м. Харків, вул. Амосова, 35) був проведений слідчий експеримент, за результатами якого 09 липня 2019 року складено відповідний протокол та ілюстрацій матеріал (фототаблиця), досліджені судом. 
		Слідим експериментом було встановлено, що 25.04.2019 року о 3.00 год. ОСОБА_9 знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та батьком  ОСОБА_11 виник конфлікт в коридорі будинку, під час якого ОСОБА_9 знаходився обличчям до обличчя ОСОБА_11 на відстані трохи більше витягнутої руки, наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в скроневу ділянку голови зліва. Від удару ОСОБА_11 впав на правий бік, перевернувшись на живіт. ОСОБА_9 уперся колінами у стегна потерпілого, при цьому кулаками обох рук наносив декілька ударів, які приходилися по задній поверхні грудної клітини, в скроневу ділянку справа. Потерпілий почав повертатися на спину та намагаючись підвестись скинув ОСОБА_9 та нахилив його на правий бік. У такому положенні ОСОБА_9 наніс декілька ударів потерпілому кулаками обох рук в область губ та лобну ділянку. ОСОБА_9 в цілому наніс близько 15 ударів ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 114-117).
		Згідно висновку експерта № 09/1200-С/2019 від 11 липня 2019 року обставини, на які посилається ОСОБА_9 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 105-108).
		З метою перевірки та уточнення показань свідка ОСОБА_21 за участі неповнолітнього свідка, його законного представника  ОСОБА_33 , у приміщенні Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області (м. Харків, вул. Невельська, 1/32) був проведений слідчий експеримент, за результатами якого 24 травня 2019 року складено відповідний протокол та ілюстрацій матеріал (фототаблицю), досліджені судом. 
		Слідим експериментом було встановлено, що 24.04.2019 року о 03.00  04.00 год. ОСОБА_21 знаходився в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де був свідком того, як в коридорі будинку на підлозі на животі лежав ОСОБА_11 , на спині якого зверху сидів ОСОБА_9 , в якого в руці був предмет, схожий на дерев`яну рукоятку від молотка. Бачив як ОСОБА_9 наніс удар кулаком правої руки, в якій був вказаний предмет, в голову ззаду ОСОБА_11 . Потім побачив обличчя потерпілого в крові. Чув серію ударів протягом тривалого часу (т. 2 а.с. 120-121).
		З метою перевірки та уточнення показань свідка ОСОБА_20 за участі неповнолітнього свідка, його законного представника  ОСОБА_33 , у приміщенні Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області (м. Харків, вул. Невельська, 1/32) був проведений слідчий експеримент, за результатами якого 24 травня 2019 року складено відповідний протокол та ілюстрацій матеріал, досліджені судом. 
		З огляду на вимогист.22 КПК України, забезпечивши право сторони обвинувачення на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту свідків обвинувачення - ОСОБА_59 та малолітньої ОСОБА_20 , сторона захисту та потерпілий на допиті свідків також не наполягали. 
		Оскільки малолітня свідок ОСОБА_20 не допитувалася судом за згодою всіх учасників справи, то вказаний вище доказ (дані слідчого експерименту) суд не може покласти в основу обвинувачення, оскільки безпосередньо судом покази свідка заслухані не були. 
		У відповідності вимогам ст.ст. 85,86 КПК України суд вважає, що вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		Згідно ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		Так, допитані у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_21 і ОСОБА_17 надали детальні пояснення про обставини та механізм спричинення потерпілому 25 квітня 2019 року тілесних ушкоджень сином останнього ОСОБА_50 . З висновку експерта № 09/1128-С/2019 від 04 червня 2019 року вбачається, що тілесні ушкодження, встановлені у потерпілого, могли бути отримані у термін, вказаний ОСОБА_11 , та в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи. Відповідно висновку експерта № 09/1128-С/2019 від 04 липня 2019 року обставини, на які посилається ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту в загалі не суперечать об`єктивним судово-медичним даним у частині способу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень. Згідно висновку експерта № 09/1200-С/2019 від 11 липня 2019 року обставини, на які посилається ОСОБА_9 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму спричинення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. Експерт ОСОБА_55 , допитаний у судовому засіданні, надав розгорнуті відповіді в обґрунтування складених ним висновків судово-медичних експертиз у даній справі. Крім того, обвинувачений не заперечував самого факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, але заперечував наявність умислу на спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень. 
		Також, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні достовірно не знайшов свого підтвердження факт спричинення ОСОБА_11 25.04.2019 року саме тілесних ушкоджень його дружині та матері обвинуваченого ОСОБА_13 .
		Дійсно, про факт застосування потерпілим фізичного насильства до дружини суду повідомили свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_60 , проте матеріали справи не містять допустимих та належних доказів того, що ОСОБА_12 зверталася до правоохоронних органів з відповідною заявою та отримані нею ушкодження були зафіксовані судово-медичним експертом або в будь-якій медичній установі.
		Враховуючи покази свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_60 , ОСОБА_17 , покази самого обвинуваченого щодо того, що він прокинувся вночі від звістки про те, що ОСОБА_11 застосував до своєї дружини та матері обвинуваченого фізичне насильство, суд приходить до висновку, що обвинувачений був абсолютно впевнений у протиправності дій потерпілого щодо його матері, що і послугувало причиною конфлікту 25 квітня 2019 року, за результатами якого ОСОБА_11 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Тобто інкриміноване діяння не було для самого обвинуваченого вчиненим без будь-якої підстави. 
		Таким чином, при формулюванні обвинувачення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає за необхідне зазначити, що конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_11 виник на підґрунті особистих неприязнених відносин і був обумовлений впевненістю ОСОБА_9 в тому, що ОСОБА_11 застосував 25 квітня 2019 року фізичне насильство до його матері ОСОБА_12 .
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що він не бажав настання наслідків у виді тяжких тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_11 , суд сприймає критично, оскільки такіобставини незнайшли свогопідтвердження всуді таспростовуються дослідженимиу кримінальномупроваджені доказамиі неузгоджуються ізіншими доказамипо справі,зокрема,висновкам судово-медичних експертиз, показам судового експерта, показам свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , потерпілого ОСОБА_11 .
		Необхідно зазначити, що умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого, у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками. З суб`єктивної сторони обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченогост.121КК України, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу.
		Таким чином, відповідно обставинам, які передували скоєнню злочину, взаємовідносинам потерпілого та обвинуваченого, механізму утворення, кількості та локалізації спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, суд вважає доведеним, що 25 квітня 2019 року ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров`я потерпілого та допускаючи настання зазначених наслідків спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а тому обвинувачений має відповідати за той результат своїх дій (завдану шкоду), який фактично було заподіяно.
		Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 
		Вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання є часткове добровільне відшкодування завданих збитків.
		Обставин, які обтяжують покарання судом не в становлено. 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, не одружений, має постійне місце проживання.
		За результатами досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_9 , складеної 30.09.2019 року інспектором Немишлянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, взявши до уваги інформацію, яка характеризує особистість ОСОБА_9 , історію правопорушень, середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т. 1 а.с. 104).
		Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_9 покарання, суд виходить з положень, закріплених у ст.ст.50,65 КК України, зокрема, принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином; відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення; особу винного; обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Також, суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме , що вчиненому злочину передувала впевненість обвинуваченого про вчинення потерпілим протиправних дій щодо його матері, що свідчить про те, що дії ОСОБА_9 не мали виключно агресивного та безпідставного для обвинуваченого характеру.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування.Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняположень ст. 75 КК України, відповідно до якої, якщо суд, крім випадків засудженняза корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватисяз урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинівяк засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положенняст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за вчинене, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину та його тяжкість, який, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином, умисну форму вини, дані про особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до вчиненого.
		Суд вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене, у вигляді п`яти років позбавлення волі. Дане покарання, на думку суду, відповідає вчиненому та є необхідним і достатнім для попередження нових злочинів. На переконання суду, саме таке покарання є співмірним протиправному діянню і не може вважатися явно несправедливим внаслідок суворості чи недостатнім для досягнення мети покарання. 
		Підстав для застосовування положень ст. 69 КК України судом не встановлено. 
		З огляду на положення ст. 75 КК України, враховуючи рішення суду про призначення покарання певного виду і розміру, особу винного, який частково визнав вину, часткове відшкодування спричиненої шкоди, та конкретні обставини справи, зазначені вище у даному вироку, які на думку суду не можуть свідчити про підвищенусуспільну небезпеку ОСОБА_9 ,враховуючи молодийвік обвинуваченого,ту обставину,що змоменту вчиненнязлочину пройшовзначний час,і останнійнових кримінальнихправопорушень невчинив,враховуючи думкуоргану пробаціїпро можливістьвиправлення ОСОБА_9 без позбавлення волі на певний строк, суд приходитьдо висновкупро можливістьвиправлення обвинуваченогобез відбуванняпокарання,в зв`язкуіз чимвважає необхіднимзвільнити ОСОБА_9 від відбуванняпокарання заданим вирокомз випробуванням,із встановленняміспитового строкув межах,передбачених ч.4ст.75КК України,з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Суд такожвраховує позиціюВерховного Суду,викладену упостанові від17жовтня 2019року посправі № 205/7091/16-к, про те, що заборони застосуванняст. 75 КК Україниза умови невизнання засудженим своєї виниКК Українине містить.
		Потерпілим ОСОБА_11 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме: 11912, 16 грн матеріальної шкоди та 120000,00 грн моральної шкоди. 
		Матеріальна шкода, за твердженням потерпілого, складається з: витрат на придбання ліків та медикаментів на суму 8812,16 грн, витрат на ремонт і купівлю шин на суму 3 100,00 грн. 
		Відповідно вимогам п. 3 ч.1ст.91КПК України вид і розмір шкоди завданої кримінальнимправопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
		Згідно положень ст.129КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно закріпленим у Цивільному процесуальному кодексі України положенням, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України).
		Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		У судовому засіданні встановлено, та підтверджується відповідною розпискою потерпілого, те, що 30 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_9 відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я, в розмірі 8900,00 грн. 
		Таким чином, в цій частині підстави для задоволення позовних вимог відсутні. 
		Окрім того, потерпілий ОСОБА_11 просить суд стягнути з обвинуваченого витрати на ремонт і купівлю шин на суму 3 100,00 грн., зазначаючи, що вказане майно було пошкоджене обвинуваченим 25 квітня 2019 року після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. 
		У відповідності до роз`яснень п. 5 Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають із пред`явленого обвинувачення.
		У цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у кримінальному провадженні підлягає доказуванню вид і розмір шкоди завданої саме кримінальним правопорушенням, а суду не надано доказів того, що вказана шкода була завдана потерпілому саме під час вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто позовні вимоги потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3100,00 грн., не випливають із пред`явленого обвинувачення.
		Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного. 
		З положень ч.ч.1,2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано, зокрема, іншим ушкодженням здоров`я.
		Відповідно ч. 3 ст.23ЦК України розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винайого єпідставою длявідшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Судом встановлено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_11 було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. Посилило моральні страждання потерпілого те, що тілесні ушкодження були завдані йому його рідним сином. Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_9 потерпілий ОСОБА_11 на час знаходження у лікарні і час, витрачений на реабілітацію, був позбавлений можливості вести активний спосіб життя, працювати та самостійно заробляти кошти для лікування, крім того у потерпілого з`явилася необхідність відстоювати свої права у судовому порядку, на що ним витрачено багато власного часу. 
		При визначеннірозміру моральноїшкоди,завданої потерпілому ОСОБА_11 ,суд враховуєобставини вчиненогообвинуваченим діяння,характер іглибину душевнихстраждань потерпілого,тавиходячи із засад розумності і справедливості, з урахуванням конкретних обставин справи суд оцінює моральну шкоду, спричинену потерпілому у 50000,00 грн.
		Витрати на залучення експертів та речові докази у справі відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_9  від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням на 2 (два) роки.
		Відповідно пунктам 1, 2 ч. 1; п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_9  наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місяця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 - задовольнити частково. 
		Стягнути з  ОСОБА_9  на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...