Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/11672/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2021. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2021.
Дата набрання законної сили: 30.08.2021
Номер судового провадження: К/9901/36104/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 серпня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 520/11672/19
		адміністративне провадження № К/9901/36104/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Соколова В.М.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Загороднюка А.Г., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року (судді: Спаскін О.А., Перцова Т.С., П`янова Я.В.) у справі № 520/11672/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Українська пивна компанія», Акціонерне товариство «Універсал Банк», про визнання протиправним та скасування акта,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС, відповідач) про визнання протиправним та скасування акта №  25886852/16 про реалізацію предмета іпотеки, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС О.В.  Медведєвим (далі - Акт).
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи. 
		До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 27 квітня 2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог із вимогами: визнати протиправними дії головного державного виконавця Медведєва О.В. із складення Акта; визнати протиправним і скасувати Акт; зобов`язати головного державного виконавця Медведєва О.В. утриматись від продажу окремих, не виділених у натурі та не зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 і майна, яке не було визначено рішенням від 07  грудня 2009 року Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №  2-2197/09.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишено без розгляду та повернуто заявнику.
		Суд першої інстанції зазначив, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Оскільки провадження в справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 07 квітня 2020 року відкрито в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у спрощеному проваджені, а підготовче судове засідання в порядку спрощеного провадження не проводиться, то у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.
		Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в цій справі скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		За результатами касаційного перегляду ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС України, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України. За таких обставин на ухвалу суду про відмову у прийняті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року задоволено. Ухвалу суду першої інстанції скасовано, а матеріали справи № 520/11672/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Означене рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що частиною третьою статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Ураховуючи що позивачем заяву про зміну позову подано 27 квітня 2020 року та встановлення судом кінцевої дати подання документів 12 травня 2020 року, а також дію процесуального закону про продовження дії строку, встановленого статті 47 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач правомірно скористався своїм правом на подання заяви про зміну позову.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
		Не погоджуючись із постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій ставить питання про скасування вказаного судового рішення апеляційного суду та залишення в силі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.
		Скаржник уважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки порядок розгляду адміністративних справ, визначений КАС України, не передбачає можливості розгляду заяви про зміну предмета позову після розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення у справі, а також ураховуючи, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року встановлено, що даний спір не підсудний адміністративному суду, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		Ухвалою від 18 січня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк». Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та необхідність перевірки цих доводів.
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 339 КАС України, оскільки представник скаржника Казаєва О.О. відповідно до довіреності не наділена повноваженнями представляти інтереси Банку в адміністративних судах.
		Представник Департаменту ДВС у відзиві на касаційну скаргу просить задовольнити скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» та скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року залишити в силі. 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. ухвалою від 27 серпня 2021 року провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.
		Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Частинами першою - третьою статті 44 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної постанови) обумовлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
		Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
		Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
		Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
		Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
		Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
		Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 і Суд не вбачає підстав відступити від указаного висновку.
		Як свідчать обставини даної справи, 27 квітня 2020 року позивачем через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про зміну (уточнення) предмета позову. 
		Так, у первісному позові ОСОБА_1 просив визнати протиправним і скасувати акт № 25886852/16 про реалізацію предмета іпотеки, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС О.В.  Медведєвим.
		В той же час, у заяві про зміну (уточнення) предмета позову позивач просив: визнати протиправними дії головного державного виконавця Медведєва О.В. із складення Акта; визнати протиправним і скасувати Акт; зобов`язати головного державного виконавця Медведєва О.В. утриматись від продажу окремих, не виділених у натурі та не зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 і майна, яке не було визначено рішенням від 07 грудня 2009 року Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №  2-2197/09.
		Отже, зі змісту поданої позивачем заяви випливає, що позивач обрав інший, на відміну від первісно обраного, спосіб захисту порушеного права у межах спірних правовідносин.
		Судами попередніх інстанцій ураховано, що ухвалою від 07 квітня 2020 року Харківський окружний адміністративний суд прийняв позов ОСОБА_1 до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, вирішив здійснювати розгляд і вирішення справи одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.
		За правилами статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Відтак, ураховуючи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не передбачає проведення підготовчого засідання та у даному випадку справа № 520/11672/19 розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року про відкриття провадження, то зважаючи на приписи процесуального закону позивач мав право подати письмову заяву про зміну (уточнення) предмета позову протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, як-то визначено частиною третьою статті 262 КАС України, а саме до 08 травня 2020 року. 
		Як зазначалося вище, зазначену заяву ОСОБА_1 подав 27 квітня 2020 року через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду, тобто у визначений КАС України строк.
		Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив про те, що на момент відкриття провадження у даній справі та подання позивачем заяви про зміну (уточнення) предмета позову на всій території України запроваджено карантин, у зв`язку із чим процесуальні строки, зокрема щодо зміни предмета позову були продовжені на строк дії такого карантину.
		Так, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №  540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 2 пункту 9 якого розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
		Таким чином нормами названого Закону встановлено імперативне правило стосовно продовження процесуальних строків, зокрема, визначених статтею 47 КАС України щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, на строк дії такого карантину. 
		У подальшому, Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».
		Ураховуючи приписи частини третьої статті 262 КАС України та законів України №  540-IX та № 731-IX, позивач мав право подати заяву про зміну (уточнення) предмета позову у строк до 16 липня 2020 року.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230).
		Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Eckolano v. Spain) та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Отже, Суд визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Таким чином позиція Європейського Суду з прав людини свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		Зважаючи на викладене Суд констатує, що судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про дотримання ОСОБА_1 процесуального строку щодо подання до Харківського окружного адміністративного суду заяви про зміну (уточнення) предмета позову від 27 квітня 2020 року, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягала скасуванню, а матеріали справи - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Разом з тим, оскільки в оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції не застосовано положення частини третьої статті 262 КАС України, що не вплинуло на правильність прийнятого ним рішення, колегія суддів уважає за необхідне змінити постанову апеляційного суду, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Стосовно клопотання позивача про закриття касаційного провадження колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
		Позивач посилається на те, що представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» Казаєва О.О., яка підписала касаційну скаргу, відповідно до довіреності не наділена повноваженнями представляти інтереси Банку в адміністративних судах.
		Однак вказані твердження скаржника спростовуються змістом довіреності № 369-Юді від 27 травня 2020 року, виданої Головою Правління Акціонерного товариства «Універсал Банк» Старомінською І.О. на ім`я Казаєвої О.О., яка долучена останньою до касаційної скарги. Зокрема в довіреності зазначено, що Казаєва О.О. наділена повноваженнями представляти інтереси Банку, з поміж іншого, в системі судів загальної юрисдикції (всіх спеціалізацій та інстанцій), до якої входить і Верховний Суд.
		За таких обставин підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту  2 частини першої статті 339 КАС України відсутні, а тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.
		2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задовольнити частково.
		3. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 520/11672/19 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
		4. В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько   А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...