Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/11577/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2021.
Дата набрання законної сили: 18.08.2021
Номер судового провадження: 61-8754ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		                                                                                       
		18 серпня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/11577/18
		провадження № 61-8754св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Крата В. І. 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», підписану адвокатом Гоголем Богданом Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року в складі колегії суддів Крижанівської Г. В., Шебуєвої В. А., Оніщука М. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації. 
		 
		Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою в мережі Інтернет: «ІНФОРМАЦІЯ_3» відповідачем розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», в якій поширено недостовірну інформацію про нього, а саме: «... ОСОБА_1..., який підозрюється у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді». Вказував, що така недостовірна інформація принижує його честь, гідність, ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню.
		 
		З огляду на викладене позивач просив визнати вказану інформацію недостовірною та зобов`язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом п`яти календарних днів із дня набрання рішенням законної сили спростувати її шляхом розміщення на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_2» вступної та резолютивної частини рішення суду в цій справі під заголовком «Спростування».
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції встановив, що поширена відповідачем інформація згідно висновку лінгвістичної експертизи не стосується особи позивача, а тому зробив висновок про недоведеність позовних вимог та відсутність порушень немайнових прав позивача. 
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду 
		 
		ПостановоюКиївського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено:
		- визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації політичної партії «Партія Блок Петра Порошенка «Солідарність» під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4» на веб-сайті: «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою в мережі Інтернет: «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «… ОСОБА_1 …. який підозрюється у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді»;
		- зобов`язано Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання постановою законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на веб-сайті: «ІНФОРМАЦІЯ_2» вступної та резолютивної частини постанови під заголовком «Спростування».
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що покладений в основу рішення суду першої інстанції висновок експерта не відповідає положенням статей 79, 80 ЦПК України про достовірність та достатність доказів. Суд уважав, що експерт, який провів експертизу спірного тексту, вийшов за межі своїх фахових знань, оскільки його висновки ґрунтуються на фонових знаннях та прагмалінгвістичних чинниках зі сфер психології, політології та соціології, які не входять до предмету експертизи, а отже виходять за межі знань експерта. 
		 
		Оцінивши побудову речення, зміст оспорюваної інформації та заяви відповідача в цілому, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що спірна інформація, поширена в заяві, стосується саме позивача. Встановивши, що оспорювана позивачем інформація є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, оскільки звинувачує у скоєнні злочинів, про підозру у вчиненні яких йому не оголошено, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У квітні 2019 року Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просила її скасувати як таку, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
		- не мотивував відхилення наявного в матеріалах справи висновку експерта-лінгвіста, відповідно до якого аналіз змісту оспорюваної публікації не дає підстав стверджувати, що викладена в ньому інформація стосується позивача; - безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик експерта у судове засідання; 
		- розглянув справу по суті без залучення до участі в ній авторів заяви, спростування інформації з якої є предметом спору.
		 
		У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, поданий представником, в якому позивач просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість висновків апеляційного суду.
		 
		Вказує, що касаційна скарга мотивована неналежною оцінкою доказів апеляційним судом, проте суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Зазначає, що висновок експерта не є обов`язковим для суду, а відношення поширеної відповідачем інформації до особи позивача є очевидним.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою в мережі Інтернет: «ІНФОРМАЦІЯ_3» розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту:
		 
		«Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України вкотре висловлює обурення антидержавною спрямованістю телеканалу «NewsOne», яка стає дедалі антиукраїнською, вдається до маніпулятивних засобів та спотворює реальні факти суспільно-політичного життя України. Динаміка антиукраїнських настроїв на телеканалі останнім часом набуває все більших розмірів і все частіше «NewsOne» ретранслює «темники» Кремля, часто використовуючи для цього представників «5-ї колони».
		 
		Остаточним фактом того, що телеканал «NewsOne» перетворився на частину пропагандистської машини Кремля, стало те, що днями управління телеканалу було передане в руки ОСОБА_1 .
		 
		Передача українського телеканалу в руки втікача, соратника ОСОБА_2 , який підозрюється у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді - ставить під загрозу національну безпеку України, невід`ємною частиною якої є інформаційна безпека…»
		 
		Власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, на якому розміщена оспорювана публікація, є Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Посилання на конкретних авторів публікація не містить.
		 
		Відповідно до висновку експерта від 26 жовтня 2018 року № 056/322, складеного за результатами призначеної судом на підставі заяви відповідача експертизи, текст заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», розміщений в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що інформація, представлена в абзаці 3 (третьому) у висловлюванні «який підозрюється у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді», стосується ОСОБА_1 .
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ                            від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження 
		№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту».
		 
		Згідно статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина сьома статті 277 ЦК України).
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 200/10088/19 (провадження № 61-15368св20) зазначено, що «тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року в справі № 757/47312/15-ц (провадження № 61-19467св20) вказано, що «згідно з статтею 277 ЦК України і статтею 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права».
		 
		З огляду на викладене, встановленню в справі, що переглядається, підлягала обставина, чи стосується оспорюваний вислів особи позивача. При цьому обов`язок з доведення вказаної обставини покладається саме на позивача.
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		 
		На підтвердження власних заперечень проти задоволення позовних вимог відповідач заявив клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи, згідно з висновком за результатами проведення якої оспорюваний вислів не стосується особи позивача.
		 
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (статті 110 ЦПК України).
		 
		Згідно частини другої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
		 
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1), 2) частини першої статті 264 ЦПК України).
		 
		У мотивувальній частині рішення зазначаються: фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення (пункти 1), 2) частини четвертої статті 265 ЦПК України).
		 
		Доказів на спростування висновку експерта позивач до суду першої інстанції не подав, клопотання про визнання його необґрунтованим та призначення повторної експертизи не заявив. 
		 
		Відхиляючи висновок експерта, апеляційний суд дійшов взаємовиключних висновків про те, що:
		- для з`ясування питання, чи стосується оспорена інформація позивача, недостатньо знань спеціаліста лише у сфері лінгвістики, оскільки фахова експертизу тексту публікації неможливою без спеціальних знань ще й у галузях психології, політології, соціології тощо;
		- експерт, який провів експертизу спірного тексту, вийшов за межі своїх фахових знань, оскільки його висновки ґрунтуються на фонових знаннях та прагмалінгвістичних чинниках зі сфер психології, політології та соціології, які не входять до предмету експертизи, а отже виходять за межі знань експерта. 
		 
		З урахуванням неподання відповідачем доказів на спростування висновку експерта та відсутності в суду спеціальних знань у сфері лінгвістики та філології, апеляційний суд, відхиляючи висновок експерта, який має вищу філологічну освіту та є доктором філологічних наук, про те, що спірна інформація не містить формально-граматичних й змістових текстових маркерів, які вказують на зв`язок оспорюваного вислову з особою позивача, та самостійно оцінивши побудову речення й зміст оспорюваної інформації, не виконав передбачені статтею 110 ЦПК України вимоги щодо належного мотивування відхилення висновку експерта та порушив передбачений у статті 12 ЦПК України принцип змагальності сторін.
		 
		За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що спірний вислів не стосується особи позивача, однак відмовив у задоволенні позову з декількох взаємовиключних мотивів: недоведеність позовних вимог та непорушення прав позивача. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
		 
		Щодо розподілу судових витрат 
		 
		Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.
		 
		Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Враховуючи висновки щодо суті касаційної скарги, з ОСОБА_1 на користь Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» підлягають стягненню судові витрати, що складаються з судового збору за подання касаційної скарги, в розмірі 2 819,20 грн.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», підписану адвокатом Гоголем Богданом Миколайовичем, задовольнити частково. 
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року скасувати.
		 
		Рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, в розмірі 2 819,20 грн.
		 
		З прийняттям постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 26 березня 2019 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                      В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                 Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                         І. О. Дундар
		 
		                                                                                         М. М. Русинчук
		 
		                                                                                         М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...