Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/7200/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано судом: 25.08.2021. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2021.

Номер судового провадження: 3/592/1437/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа №592/7200/21
		                                   Провадження №3/592/1437/21
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 серпня 2021 року                                 м.Суми
		Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександрович Володимирович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Філонівщина Лебединського району Сумської області, громадянки України, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, працюючої у Сумському (ясла-садок) ДНЗ № 32 «Ластівка» м. Суми, вул. Декабристів, 76 помічником вихователя, паспорт НОМЕР_1 ,
		за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		встановив:
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 681700 від 01.06.2021 ОСОБА_1 в період часу з 27.04.2021 по 24.05.2021 знаходячись в приміщенні ДНЗ № 32 «Ластівка» м. Суми, вул. Декабристів, 76 вчинила булінг, що полягало у психологічному насильстві стосовно ОСОБА_2 , 2018 р.н. кричала на неї та не надавала належного догляду.
		В якості потерпілого в протоколі зазначена ОСОБА_3 .
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. В своїх письмових та усних поясненнях ОСОБА_1 та її захисник Шаповаленко Р.О. пояснили, що протокол складений з порушенням вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП згідно яких встановлено, що у протоколі про адмінправопорушення поряд з іншим повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
		Так в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «до протоколу додаються» вказано: копії матеріалів. При цьому ні конкретизації назв документів ні кількості аркушів не вказано, крім того в протоколі не вказані свідки. Проте зі змісту скарги яка стала підставою для призначення службового розслідування, та зі змісту протоколу №1 та №2 засідання комісії з випадків булінгу, вбачається, що єдиним джерелом доказів факту булінгу є покази свідків.
		Працівник поліції був присутній на засіданні комісії і тому мав можливість ставити питання та витребувати ті докази і пояснення які б дали змогу якісно скласти адміністративні матеріали та забезпечити належну доказову базу, чого зроблено не було.
		При цьому обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні. 3 огляду на правову природу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, вбачається необхідність встановлення саме факту булінгу.
		Стаж роботи ОСОБА_1 на посадах пов`язаних із вихованням дітей складає близько 38 років. За весь час роботи на адресу ОСОБА_1 від батьків не надходило жодної скарги. З групою «Дзвіночки» вона працює з вересня 2020 року. Сумлінне ставлення ОСОБА_1 до своїх службових обов`язків підтверджує характеристика надана завідуючою ДНЗ №32 ОСОБА_4 , колективне звернення від батьків на підтримку ОСОБА_1 . 
		Особливої уваги заслуговує організація проведення службового розслідування. На жодному документі немає підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з їх змістом. Можливість ознайомитись із змістом документів у ОСОБА_1 з`явилась лише після звернення до ДНЗ №32 з відповідним адвокатським запитом.
		Щодо створення комісії та узгодження кандидатур членів комісії - ОСОБА_1 була позбавлена можливості ознайомитись із змістом Наказу про створення комісії, їй не надано змогу внести заперечення щодо упередженості певних кандидатур. Так за зверненням ОСОБА_3 від 31.05.2021, було переглянуто склад комісії та наказом від 31.05.2021 внесено зміни та включено до складу комісії ОСОБА_5 як голову батьківського комітету. Не зрозумілою є позиція голови комісії щодо включення ОСОБА_6 як голови батьківського комітету, оскільки остання не обіймає такої посади, і ніколи не обіймала. Батьки за її кандидатуру не голосували, протокол голосування за її кандидатуру відсутній. Більш того велика кількість батьків мала бажання прийняти участь у засіданні комісії в якості слухачів, та пропонували включити до складу комісії представника від батьків групи «Дзвіночки» - ОСОБА_7 . Проте батьки ОСОБА_2 були категорично проти, виявили бажання проводити засідання комісії в закритому режимі. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є учасниками Вайбер чату «Дзвіночки», в якому батьки ще 28.05.2021, проголосували за обрання ОСОБА_11 головою батьківського комітету, крім того згода батьків представляти їх інтереси була надана ОСОБА_12 і в зверненні під яким підписалось 26 батьків. Вважають, що ОСОБА_3 ввівши в оману членів комісії та голову комісії шляхом подання звернення стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_13 було включено до складу комісії осіб які є явно упередженими оскільки на їх свідченнях і ґрунтуються всі звинувачення.
		Що стосується результатів голосування, то до складу комісії яка було включено осіб: Голова комісії: ОСОБА_4 , члени комісії: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Голосували наступним чином: ОСОБА_4 за, ОСОБА_14 утрималась, ОСОБА_15 проти, ОСОБА_16 проти, ОСОБА_17 за. Проте в протоколі від 31.05.2021, на підставі якого і було складено протокол про адміністративне правопорушення зазначено: За: 3, Проти: 2, Утримались: 1.
		Таким чином із трьох осіб які відображені як такі що голосували за наявність факту булінгу та притягнення ОСОБА_18 до відповідальності одна упереджена особа яка потрапила до складу комісії шляхом введення в оману завідуючої ДНЗ №32 ОСОБА_4 та членів комісії , друга - уявна особа, і лише одна особа яка дійсно проголосувала за.
		Як вбачається із скарги, булінг на думку батьків був вчинений у квітні 2021 року, після цього батьки продовжували водити в садок дитину, і жодних скарг або претензій до ОСОБА_1 не висловлювали аж до 25.05.2021 року. Вважають що підставою для подання скарги стали події які відбулися 17.05.2021, коли до завідуючої ДНЗ №32 з черговою скаргою на ОСОБА_19 прийшли батьки однієї дитини. Під час розгляду питання ОСОБА_1 було запрошено до кабінету завідуючої та поставлені деякі питання, відповіді на питання не сподобались ОСОБА_19 . При цьому в кабінеті була присутня ОСОБА_13 які між собою товаришують - вихователька ОСОБА_19 , батьки ОСОБА_13 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
		Інформація стосовно того, що ОСОБА_1 кричала на ОСОБА_22 чи тягнула її за руку не відповідає дійсності і є наклепом. Інші висловлені в скарзі питання не мають жодного відношення до поняття булінгу. Повідомляють, що хоч вдягання дітей, догляд за тим щоб вони спали і т.д. це входить до посадових обов`язків вихователя, ОСОБА_23 поміж виконанням своїх прямих посадових обов`язків, завжди уважно ставиться до дітей і допомагає в їх проханнях чи потребах навіть якщо це обов`язки вихователя. Таким чином вбачається відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		До протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не додано доказу, який би підтверджував наявність булінгу, більш того він складний на підставі протоколу засідання комісії результати голосування якої є спотвореними.
		Просять закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		У своїх письмових та усних поясненнях батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , представник ОСОБА_25 пояснили, що як встановлено комісією з розгляду випадків булінгу (цькування) Сумського дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) №32 «Ластівка» зі сторони помічника вихователя ОСОБА_1 вбачаються ознаки булінгу стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Булінг (цькування) виразились в систематичному психологічному та фізичному насильстві зі сторони помічника вихователя ОСОБА_1 , внаслідок чого здоров`ю доньки була заподіяна шкода, а саме: дитина отримала психічну травму, внаслідок чого почала заїкатись. Зазначені обставини підтверджуються медичними висновками, зазначеними в документах: - амбулаторна карта №353168 з діагнозом ОСОБА_2 , - консультаційний висновок спеціаліста консультативної поліклініки від 02.06.2021р. №694; - висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 04.06.2021р. (копії надані до матеріалів справи).
		Діяння помічника вихователя ОСОБА_1 , що мали ознаки булінгу, полягали в наступному: 29.04.2021 помічник вихователя ОСОБА_26 разом з вихователем ОСОБА_27 психологічно знущались над ОСОБА_22 , внаслідок чого вона проплакала півдня в садочку, дитину вони не заспокоювали і навіть не умили (бо зі слів батьків інших дітей з групи Уляна була зарюмсана, брудна та шукала захисту у першого ліпшого дорослого). Даний факт може підтвердити ОСОБА_28 .
		 
		Про недопущення такої зухвалої поведінки по відношенню до ОСОБА_22 , батьком дитини ОСОБА_24 була проведена бесіда з вихователем ОСОБА_27 (помічника вихователя ОСОБА_26 він вже не застав), під час якої батько попередив її щодо відповідальності за свої дії.
		18.05.2021 після обіднього сну Уляна роздягнена (єдина з групи) сиділа без нагляду в роздягальні 40 хвилин в спідній білизні при відкритих настіж дверях і відкритому вікні; дитина зверталась до помічника вихователя ОСОБА_1 щодо одягу, але допомоги не отримала, тому пішла шукати речі сама (з однолітками), але їх не знайшла. Дану ситуацію виявила одна з мам, що прийшла забирати доньку і звернула увагу на покинуту дитину, а саме ОСОБА_28 , цей факт підтверджується доданими фотографіями, які були зроблені ОСОБА_28 на свій мобільний телефон 18.05.2021.
		Помічник вихователя свідомо ігнорувала виключно Уляну, не надала дитині одяг та не одягла її (хоча це входить до її обов`язків), залишила без нагляду, що загрожувало здоров`ю дитини (вона могла застудитись, вийти з групи тощо).
		20.05.2021 ОСОБА_22 прийшла додому в запасних трусиках (мокрі лежали в рюкзаку). Знову таки: коли і чому дитина упісялась мамі не повідомили ні ОСОБА_27 , ні ОСОБА_1 . Вважають, що на їх змінах дитина знаходилась під психологічним тиском, що проявляється в нетриманні сечі.
		21.05.2021 в обідній час ОСОБА_22 в мокрих речах (упісялась) стояла в туалеті, на прохання дитини перевдягнути її помічник вихователя ОСОБА_1 відповіла словами: «Мені ніколи». Дану ситуацію бачила вихователь ОСОБА_19 , яка зробила ОСОБА_1 зауваження щодо мокрого одягу, однак помічник вихователя відмахнулась від дитини, в зв`язку з чим ОСОБА_29 сама перевдягла дитину. 
		24.05.2021 в першій половині дня ОСОБА_22 побив інший вихованець групи ОСОБА_30 в присутності вихователя та помічника вихователя; дитина дуже плакала, а її ніхто не заспокоїв, мамі не повідомили. Відсутність будь-якої реакції з боку вихователя та помічника вихователя на побиття дитини іншою дитиною свідчить про навмисне ненадання допомоги з метою її приниження та психологічного тиску. Даний факт визнала вихователь ОСОБА_27 на засіданні комісії, зазначивши що ОСОБА_22 до неї не підходила.
		24.05.2021 ввечері мама помітила зміни в вимові дитиною слів і речень, а саме те, що дитина почала заїкатися. Також в рюкзаку дитини виявила мокрі трусики. З`ясувалось, що дитина вкотре в садочку упісялась, про що її не повідомили. Зранку цього дня батько дитини привів доньку до дитячого садочку в доброму стані (тобто психологічно і фізично здорову), а ввечері, коли він забирав дитину, вихователь групи ОСОБА_19 звернула його увагу на те, що ОСОБА_22 почала заїкатись. Заїкання вона виявила після обіднього сну, коли повернулась до групи після педагогічної години, яку проводила завідуюча дитячим садком.
		На наступний день заїкання не припинились, а навпаки посилились. Як розповіла ОСОБА_22 та син ОСОБА_31 , який також ходить в одну групу з ОСОБА_22 , в той день під час обіднього сну, коли з ними була помічник вихователя ОСОБА_1 , всі діти не спали, а галасували. Щоб заспокоїти дітей помічник вихователя ОСОБА_1 , яка була з дітьми одна без вихователя, схватила ОСОБА_22 за руку з ліжка і потягнула зі спальні в іншу групу. При цьому кричала на неї щоб інші діти злякались. Уляна впала і сильно вдарилась головою об підлогу, помічник вихователя схопила її за волосся і штовхаючи потягла далі. Дитина від жахливого переляку і завданого фізичного болю впісялась. Уляна плакала і так голосно кричала, що інші діти від переляку ховались під ковдри і закривали руками вуха.
		Такі насильницькі дії ОСОБА_1 призвели до дуже сильного емоційного стресу; дитина отримала психічну травму, внаслідок чого почала заїкатись. Слід відмітити, що такі дії були вчинені з метою покарати дитину за те що вона не спала, залякати та принизити її гідність.
		Зранку 25.05.2021 року батько дитини звертався до адміністрації закладу щодо виявлених змін у стані здоров`я дитини та жорстоких методів виховання, вимагав припинення знущання над донькою і змін у психологічній атмосфері в групі. Ввечері завідуюча ДНЗ №32 ОСОБА_4 запросила на зустріч в дитячому садку, де особисто підтвердила факт заїкання у дитини, за якою спостерігала весь день.
		Також на другому засіданні комісії присутніми особами (а саме: завідуючою ДНЗ №32 ОСОБА_4 , методистом ОСОБА_14 вихователем ОСОБА_27 , помічником вихователя ОСОБА_1 ) кожним окремо підтверджено, що ОСОБА_2 до 24.05.2021 і зранку цього дня не заїкалася. Вихователем ОСОБА_27 підкреслено, що зранку дитина була в здоровому стані та до обіднього сну не заїкалась.
		Вихователь ОСОБА_19 , повернувшись з педгодини, стала свідком того факту, що ОСОБА_2 була у пригніченому стані після тихої години.
		Обидва вихователя групи стверджують, що на їх змінах ОСОБА_22 не упісювалась, тому вбачається, що дитина упісялась під час тихої години, коли з дітьми залишалась ОСОБА_1 .
		Твердження помічника вихователя ОСОБА_1 , що ОСОБА_22 упісялась в 14:50, тобто наприкінці тихої години, є неправдивими, бо в цей час в групі вже була вихователь ОСОБА_19 , яка наголошує, що при ній такого не було.
		Вихователем ОСОБА_19 підтверджено умисне замовчування помічником вихователя ОСОБА_1 того факту, що дитина упісялась.
		Вихователем ОСОБА_27 зазначено той факт, що перебуваючи в групі близько 14 години, вона чула, що в туалеті була ОСОБА_22 і не сама, а з ОСОБА_1 , бо було чутно розмову.
		Враховуючи наведені вище факти вбачається, що ОСОБА_22 почалась заїкатись 24.05.2021 під час обіднього сну, коли в групі з дітьми була тільки помічник вихователя ОСОБА_1 .
		Після таких знущань з боку помічника вихователя ОСОБА_26 почала приходити з дитячого садочку у пригніченому стані, а вранці не має бажання йти в садок, чого раніше не було. Майже рік вона бігла до садочку з задоволенням, і проблем з упісюванням в штани не було.
		Донька не хоче йти в садок, коли на зміні вихователь ОСОБА_27 , і боїться йти в групу, бо там «тьотя» ( ОСОБА_1 ), що підтверджує також і завідуюча дитсадком ДНЗ №32 ОСОБА_4 . 
		Слід зазначити, що цькування дитини почалось після того як мама дитини, будучи головою батьківського комітету (з вересня 2020 р. по березень 2021р.), почала піднімати перед адміністрацією дитячого садка питання опалення в групах та харчування.
		Зокрема нею було піднято питання неналежного харчування дітей в групі, що торкнулося безпосередньо помічника вихователя ОСОБА_1 . Так, роздача їжі дітям та контроль харчування входить виключно до обов`язків помічника вихователя, яка систематично недодавала дітям їжу, внаслідок чого вони були постійно голодні. Таким чином вважають, що цькування Уляни з боку помічника вихователя ОСОБА_1 здійснювалось з мотивів помсти за позицію батьків з приводу харчування дітей в групі.
		Крім показань свідків, зазначені обставини підтверджуються звукозаписами засідань першої та другої комісії з розгляду скарги щодо неправомірних дій по відношенню до дитини.
		Крім того повідомили, що відносно ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за даним фактом. 
		Просять притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		У відповідності дост. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до вимогст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно до вимогст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до положеньКУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
		Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		У відповідності до положеньст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
		Об`єктивна сторона складу правопорушення це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
		Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Аллене де Рібермон проти Франції (Allenet De Ribemont v. France ) від 10.02.1995 року, заява № 15175/89, рішення Європейського суду з прав людини Надточій проти України (Nadtochiy v. Ukraine ) від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) , всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
		Диспозицією ч.1ст.173-4 КУпАП, булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		В теорії права, найбільш змістовним визначенням булінгу слід вважити - цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати) - різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є: психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою).
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками.
		Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт)).
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
		Відповідно до п.3-1ст.1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, булінг (цькування)це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
		- систематичність (повторюваність) діяння;
		- наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
		- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Враховуючи наведені вимогиЗакону «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, суд констатує, що відповідно до диспозиції ч. 1ст. 173-4 КУпАП обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є неодноразовість вчинення дій, передбачених даною нормою закону.
		Між тим, докази щодо існування факту неодноразовості вчинення дій, передбачених зазначеною нормою закону, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
		Допитані в судовому засіданні свідки:
		ОСОБА_28 пояснила, що вона є головою ГО «Ліберест». Була головою батьківського комітету. Знає ОСОБА_26 яка є помічником вихователя у групі «Дзвіночки» де навчається її дитина. 29.04.2021 прийшла до садочку для перевірки опалення з ОСОБА_32 . До неї підбігла ОСОБА_22 , була заплакана. Одразу не зрозуміла, що це дівчинка, не впізнала дитину. ЇЇ це насторожило, чому дитина в такому стані. Потім подзвонила мамі ОСОБА_22 . 18.05.2021 вона знову прийшла до садочку для вирішення питання щодо харчування. У роздягальні стояла ОСОБА_22 , була роздягнена та сумна. Інші діти шукали речі ОСОБА_22 . Вона чекала з дітьми доки не прийде вихователь. 25 хвилин нікого не було. Питала у ОСОБА_1 чому дитина роздягнена, остання повідомила, що їй ніколи, вона заправляла ліжка. Попрохала одягти дитину, на що ОСОБА_1 відмахнулась та сказала що їй ніколи, вона іде приймати їжу. Через деякий час піднялась повторно та побачила, що ОСОБА_22 сидить окремо від усіх дітей та одягнена у спортивну форму. Вікно було відкрите про що вона зробила зауваження. Зазначила, що ОСОБА_22 ігнорують та відстороняють від інших дітей. 24.05.2021 вихователь сказала, що ОСОБА_1 взагалі їй не допомагає з дітьми. Знає, що на другому засіданні комісії дії ОСОБА_1 визнано булінгом, вона має таку ж думку. Дані дії почались, коли батьки почали слідкувати за їжею дітей, за якістю туалетного папіру. Вважає, що є вина і вихователя і помічника вихователя.
		ОСОБА_19 пояснила, що з 09.09.2020 працює вихователем у дитячому садочку у групі «Дзвіночки». Зазначила, що конфліктів між нею та ОСОБА_1 ніколи не було. Була свідком того, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої службові обов`язки. Відмовляла ОСОБА_22 в її потребах, вона наймолодша у групі. 24.05.2021 з 13-10 год. по 14-30 год. вона знаходилась на педгодині. Няня не допомагає. Повернувшись побачила, що не всі діти сплять, ОСОБА_22 ховається під ліжком на якому сидить ОСОБА_1 . 21.05.2021 казала ОСОБА_1 щоб одягла дитину, однак остання не зробила цього, оскільки готувалась до обіду. 21.05.2021 одягали дітей сама. Уляну перевели з яслів до старшого брата у групу. Вважає, що погане ставлення до ОСОБА_22 тому, що перевели до старшого брата групу. Фізичного насилля вона не бачила. Психологічний тиск вчиняла. На її думку ставиться погано до дитини оскільки мати активно приймає участь у роботі садочку. ОСОБА_1 в робочій час могла виконувати доручення директора. Вона зверталась разів шість для того, щоб їй дали когось с помічників, однак відмовляли. 24.05.2021 вона замітила заікання ОСОБА_22 , повідомила батька. 
		ОСОБА_33 пояснила, що працює психологом у садочку, її також призначено як особу, яка відповідальна за «булінг». 25.05.2021 поставили на зміну до групи «Дзвіночки», була на заміні три дні. У ОСОБА_22 були запинки в мові, інколи запиналась. Змін у поведінці не було. До неї ніхто не звертався про конфлікт ОСОБА_1 з дітьми чи батьками. Бачила ОСОБА_22 до 24.05.2021 раз в два дні. Вважає, що булінгу в діях ОСОБА_1 не має, можливо були порушення, оскільки багато задач, можливо вона не встигала.
		Суд враховує, що наявні в матеріалах справи у письмовому вигляді докази, зокрема суперечливі висновки засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) від 31.05.2021 (результати голосування з питання «Чи були зі сторони вихователя ОСОБА_1 ознаки булінгу до дітей ОСОБА_3 .?», не зазначено який член комісії як проголосував, кількість членів комісії 5, а кількість голосів 6), фотографії з зображенням малолітніх дітей, отримані всупереч ст. 307 ЦК України (відповідно дочастин 1,3статті 307ЦК Українифізична особаможе бутизнята нафото,кіно,теле-чи відеоплівкулише заїї згодою.Згода особина зніманняїї нафото-,кіно-,теле-чи відеоплівкуприпускається,якщо зйомкипроводяться відкритона вулиці,на зборах,конференціях,мітингах таінших заходахпублічного характеру.Знімання фізичноїособи нафото-,кіно-,теле-чи відеоплівку,у томучислі таємне,без згодиособи,може бутипроведене лишеу випадках,встановлених законом), неможливо визнати належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 дій, пов`язаних з цькуванням ОСОБА_2 у період з 27.04.2021 по 24.05.2021 за викладених у протоколі обставинами, що остання здійснила відносно неї булінг, а саме умисні дії психологічного характеру та не надання належного догляду, внаслідок чого остання боїться та відмовляється від відвідування садочку, має проблеми зі здоров`м мови вони не містять.
		Водночас судом прийняті до уваги долучені матеріали, які вказують на те, що протягом всього часу роботи, до ОСОБА_1 , не було жодних претензій, в тому числі до методів її роботи та відношенню до дітей, вона характеризувалась керівництвом ДНЗ з позитивної сторони. 
		При цьому, надані пояснення та матеріали вказують на наявність конфліктних ситуацій з приводу освітнього процесу, забезпечення створення належних умов для дітей між батьками вихованців ДНЗ та працівниками ДНЗ, та у самому педагогічному колективі, зокрема між ОСОБА_1 та ОСОБА_19 .
		До показань свідка ОСОБА_19 суд відноситься критично, оскільки вбачає наявність конфлікт інтересів між ОСОБА_1 , ОСОБА_27 , ОСОБА_4 та самою ОСОБА_19 , яка є вихователем саме тієї групи де перебуває ОСОБА_2 та яка за своїми посадовими обов`язками зобов`язана забезпечувати роботу по належному догляду за малолітніми дітьми  вихованцями ДНЗ, керувати роботою, зокрема помічника вихователя ОСОБА_1 згідно її посадових обов`язків, однак які до матеріалів справи долучені не були.
		Показання ОСОБА_28 не підтверджують наявність системності дій або бездіяльності ОСОБА_1 згідно диспозиції ст. 173-4 ч. 1 КУпАП.
		Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до ст.ст. 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
		Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
		У розумінні статей 8, 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. За наслідком розгляду протоколу суд має право прийняти одне із рішень, передбачених статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		З аналізу вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме насильницькі дії (бездіяльність) були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 та в чому полягало не надання належного догляду з конкретизацією кожного випадку та часу його вчинення, які наслідки викликали вказані дії у потерпілої, чи мало діяння систематичний характер.
		Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені відомості про негативні наслідки протиправних дій ОСОБА_1 у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілої за кожним конкретним епізодом насильницьких та інших інкримінованих дій, які в сукупності підпадали би під ознаки булінгу.
		Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Відповідно дост. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
		Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
		Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зазначаючи у своїх рішеннях про те, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
		У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
		Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь.
		Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об`єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
		Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції Українидотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		З огляду на викладене, оскільки доказів, які б з достовірністю підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин встановлено не було, вважаю за необхідне закрити відносно неї провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. 
		Керуючись ч.1 ст. 173-4, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 280 КУпАП, суддя,
		 
		постановив:
		Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.
		 
		 
		Суддя                        О.В. Литовченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...