Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/7880/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2021. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/947/351/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017160480002858

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/7880/20
		Провадження № 1-кп/947/351/21
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		31.08.2021 року
		 
		Київський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого - судді             ОСОБА_1 , 
		при секретарі                 ОСОБА_2 , 
		прокурорів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		                        ОСОБА_6 
		представника потерпілого:         ОСОБА_7 
		потерпілого:                 ОСОБА_8 
		захисника:                 ОСОБА_9 
		обвинуваченого:             ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480002858 від 16.07.2017 року, відносно:
		 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Овідіополь Овідопольського району Одеської області, громадянина України, українця, із незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.190КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Навесні 2015 року, у ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. .
		Приступивши до реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_10 з`ясував, що матеріально забезпечений ОСОБА_8 , бажає придбати за кордоном автотранспортний засіб «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску за 14000 доларів США з послідуючим оформленням права власності на нього.
		Так, в липні 2015 року, ОСОБА_10 реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи умисно, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, під приводом придбання за кордоном автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску з послідуючим оформленням права власності на потерпілого, запропонував ОСОБА_8 придбати за кордоном у власність автотранспортний засіб «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску на начебто вигідних для потерпілого умовах, з послідуючим оформленням на нього документів на право власності.
		Далі, ОСОБА_10 , переконав ОСОБА_8 у вигідності і обов`язковості передачі ОСОБА_10 грошових коштів у якості завдатку в сумі 3500 доларів США для придбання зазначеного автомобіля, однак реального наміру на виконання покладених на нього обов`язків ОСОБА_10 не мав.
		Того ж дня, тобто в липні 2015 року, ОСОБА_8 , перебуваючи на пр. Небесної сотні, 4/7 (колишня вул. Маршала Жукова) в м. Одесі, передав ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 3500 доларів США у якості завдатку для придбання автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску. При цьому ОСОБА_10 запевнив потерпілого, що вищевказаний транспортний засіб прибуде на територію України через три тижні.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи умисно, шахрайським шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, під приводом придбання за кордоном автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску    з послідуючим оформленням права власності на ОСОБА_8 , у серпні 2015 року, ОСОБА_10 переконав ОСОБА_8 у вигідності і обов`язковості передачі додаткових грошових коштів у сумі 3000 доларів США у якості завдатку для придбання зазначеного автомобіля, однак реального наміру на виконання покладених на нього обов`язків ОСОБА_10 не мав.
		Того ж дня, тобто у серпні 2015 року, ОСОБА_8 , перебуваючи на пр. Небесної сотні, 4/7 (колишня вул. Маршала Жукова) в м. Одесі, передав ОСОБА_10 додатково грошові кошти у сумі 3000 доларів США для придбання автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску.
		При цьому ОСОБА_10 зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_8 запевнив останнього, що вищевказаний транспортний засіб прибуде на територію України через декілька днів.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи умисно, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій під приводом придбання за кордоном автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску з послідуючим оформленням права власності на ОСОБА_8 , у вересні 2015 року, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_10 переконав останнього, що автомобіль «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску вже придбаний і знаходиться на території України.
		Далі, ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії направленні на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом зловживання довірою останнього, умисно, з метою особистого збагачення переконав ОСОБА_8 у необхідності передачі ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 3146 доларів США для оформлення права власності на зазначений автомобіль на ОСОБА_8 , однак реального наміру на виконання покладених на нього обов`язків ОСОБА_10 не мав.
		Того ж дня, тобто у вересні 2015 року, ОСОБА_8 , перебуваючи у своєму офісі по АДРЕСА_3 передав ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 3146 доларів США для оформлення права власності автотранспортного засобу «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску на ім`я ОСОБА_8 .
		При цьому, ОСОБА_10 запевнив потерпілого, що через декілька днів передасть йому автотранспортний засіб «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску з документами щодо права власності оформленими на потерпілого ОСОБА_8 .
		Однак, з вересня 2015 року і по теперішній час ОСОБА_10 не передав ОСОБА_8 автотранспортний засіб «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску з документами щодо права власності, оформленими на ОСОБА_8 .
		Таким чином у липні, серпні та вересні 2015 року, ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_8 грошові кошти на загальну суму 9646 доларів США (еквівалентну сумі НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення 221 761 гривня 54 копійки), про що власноруч написав відповідну розписку в присутності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зазначивши, що ОСОБА_10 зобов`язується повернути грошові кошти у сумі 9646 доларів США у строк до 09.11.2015 року.
		В подальшому свої зобов`язання ОСОБА_10 не виконав, грошові кошти у сумі 9646 доларів США (еквівалентну сумі НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення 221 761 гривня 54 копійки), якими він заволодів шахрайським шляхом, зловживаючи довірою потерпілого, обернув на свою користь, не вчинивши жодної дії направленої на придбання та оформлення вищевказаного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_8 .
		Таким чином, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, винним себе не визнав та пояснив, що в 2015 році він займався офіційним бізнесом по ремонту та поліровці авто. Так, його знайомий ОСОБА_13 звернувся до нього, щоб відремонтувати проданий ним автомобіль, оскільки з цим авто були проблеми, та в наступному автомобіль слід було передати покупцю ОСОБА_8 . Раніше він був з ним знайомий, оскільки ОСОБА_8 звертався до нього з кузовними проблемами, оскільки потрапляв у ДТП. В липні 2015 року ОСОБА_8 постійно скаржився на свій автомобіль та під час розмови повідомив, що хоче пригнати собі автомобіль з-за кордону. Оскільки у ОСОБА_10 були знайомі які придбавають автомобілі за кордоном для клієнтів та він сам займався пригоном автомобілів - він запропонував ОСОБА_8 свої послуги. В кінці липня  на початку серпня 2015 року ОСОБА_8 передав йому 3 тис. доларів США в якості авансу для придбання автомобіля. У Німеччині ОСОБА_10 знайшов «TOYOTA PRADO» з пошкодженнями, після чого показав його ОСОБА_8 , на що останній погодився та передав йому грошові кошти для ремонту, потім іншу частину ОСОБА_8 передав для викупу автомобіля. Після покупки автомобіля, ОСОБА_8 повинен був передати ще частину суми для оформлення автомобіля. Згодом він дізнався, що ОСОБА_8 шукає собі автомобіль з США, оскільки вартність «TOYOTA PRADO» з Німеччини була занадто високою. В листопаді 2015 року, ОСОБА_8 повідомив, що автомобіль «TOYOTA PRADO» йому вже не потрібен, оскільки вже пройшло багато часу і сказав, що дає гроші, щоб пригнати автомобіль та відремонтувати його, а в наступному ОСОБА_8 вирішить покупати його чи ні. Наприкінці листопада  початку грудня 2015 року, ОСОБА_8 почав вимагати повернути йому грошові кошти. З цих підстав в офісі ОСОБА_8 ОСОБА_10 написав власноручно розписку у присутності свідків. Крім того, в ході допиту ОСОБА_10 пояснив, що різниця у доплаті за автомобіль становила 5000 доларів США, однак він розумів, що ОСОБА_8 відмовляється від автомобілю, однак зупинити пригон автомобіля вже було неможливо, на що він просив ОСОБА_8 викупити автомобіль, щоб в наступному його продати, оскільки власних коштів для доплати ОСОБА_10 не мав. Він запропонував повернути ОСОБА_8 гроші частинами, однак останній відмовився, тому що хотів отримати всю суму повністю. Потім ОСОБА_8 подав на нього в суд, де було винесено рішення про стягнення грошових коштів, однак, через деякий час його викликали до поліції, де він надав покази, а кримінальне провадження закрили. Загальна сума отримана ОСОБА_10 від ОСОБА_8 склала 9 тис. доларів США, з яких першу частину він отримав за пошук автомобіля, при цьому не знаючи, що це буде «TOYOTA PRADO». Одного разу при передачі грошових коштів був присутній брат ОСОБА_8 . Автомобіль він повинен був доставити протягом трьох місяців з моменту підбору, приблизно до грудня 2015 року. Він зупинив угоду, оскільки розумів, що ОСОБА_8 відмовиться від подальшого придбання автомобіля. До угоди зі ОСОБА_8 він вже доставляв 5-6 автомобілів в Україну. При цьому він показував потерпілому фотографії автомобіля з території Німеччини, та повідомляв що автомобіль має прибути у порт в м. Чорноморську. Говорив ОСОБА_14 , що є посередники, а він гарант грошей. На умомент укладання угоди зі ОСОБА_8 він не був ФОП, однак здійснював комерційну діяльність на СТО. Вказаний автомобіль він придбавав через посередників які проживають на території Німеччини, однак після судів зв`язок з ними був втрачений.
		Так, вина обвинуваченого ОСОБА_10 , у вчиненому кримінальному правопорушенні попри невизнання ним своєї вини підтверджується показами допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, а саме:
		- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду, що з ОСОБА_10 його познайомив знайомий ОСОБА_13 на початку 2015 року на СТО де працював ОСОБА_10 на території Єкспоцентра по пр. Н.Сотні в м. Одесі. На СТО у ОСОБА_10 він тривалий час чекав на заміну двигуна свого автомобіля Шевроле, та з ним були постійні проблеми. Одного разу ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_8 привезти інший автомобіль з-за кордону, пояснивши що він багато разів так робив і запропонував свої послуги. При цьому ОСОБА_10 запропонував «TOYOTA PRADO» 2008 року випуску, вислав йому на електронну пошту фотографії автомобіля, який йому сподобався, та він вирішив придбати вказаний автомобіль. Першу суму він передав особисто в руки ОСОБА_10 влітку 2015 року у своєму автомобілі на території Єкспоцентру біля воріт СТО в сумі 3000 доларів США. ОСОБА_10 пообіцяв, що через декілька місяців він отримає автомобіль. Потім, у серпні 2015 року ОСОБА_10 зателефонував та повідомив, що потрібно ще 3500 доларів США для оформлення документів на автомобіль, які він також передав ОСОБА_10 особисто в руки. Він постійно запитував у ОСОБА_10 коли вже доставлять автомобіль, а одного разу ОСОБА_10 повідомив, що авто вже у Чорноморську і сказав, що потрібно ще 3146 доларів США для оформлення автомобіля в Україні. Тоді ж він і почав панікувати, але ОСОБА_10 запропонував написати розписку за якою останній в період одного-двох тижнів поверне гроші чи віддасть автомобіль. Розписку ОСОБА_10 написав в присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , однак ОСОБА_10 гроші не віддав та автомобіль не доставив, після чого він звернувся до адвоката. Після звернення з позовом до Овідіопольського суду  ОСОБА_10 просив його відкрити валютний рахунок, щоб робити переводи, але він відмовився та сказав, що гроші слід повернути чи особисто в руки, чи на гривневий рахунок. Він з ОСОБА_10 часто зв`язувались, однак останній так і не повернув ні гроші, ні автомобіль. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що є братом потерпілого ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_18 (брат) тривалий час користувався послугами СТО ОСОБА_10 . Він знає, що ОСОБА_10 запропонував брату ОСОБА_8 привезти автомобіль з Німеччини, на що брат погодився та зупинив свій вибір на ОСОБА_19 . Загальна вартість автомобіля склала 10-11 тис. євро. Першу частину грошей брат передав ОСОБА_10 влітку 2015 року в автомобілі Шевроле на території Єкспостроя, приблизно 3000 доларів США. Другий раз він не був при передачі, третього разу також не був. Коли ОСОБА_10 писав розписку брату він знаходився на території свого підприємства на вул. Дальницькійй у м. Одесі, та оскільки нього з братом один кабінет, коли зайшов ОСОБА_10 , брат з ним обговорював остаточну суму та передачу автомобіля брату, також при цьому був присутній ОСОБА_13 та ще один чоловік. При написанні розписки, він вийшов по роботі, потім чув, як ОСОБА_10 повідомляв брату, що автомобіль буде доставлений в строк. Також, він знає, що ОСОБА_10 висилав брату фотографії автомобіля і те, що казав про те, що автомобіль вже у Чорноморську. Потім ОСОБА_10 він не бачив, а брат повідомив йому, що передав третю частину грошей, що в загальній сумі вийшло приблизно 10 тис. доларів США.;
		- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що знає ОСОБА_8 оскільки замовляє у нього візитки, та також знає ОСОБА_10 оскільки ремонтував у нього автомобіль. Восени-взимку 2015 року коли він забирав замовлення у ОСОБА_8  бачив, як ОСОБА_8 передавав гроші ОСОБА_10 за «TOYOTA PRADO», який останній повинен був привезти для ОСОБА_8 та в той момент ОСОБА_10 писав розписку. Суму грошей не бачив, знає, що загальна сума за автомобіль була приблизно 9-10 тис. доларів США. Офіс знаходиться на вул. Дальницькій в м. Одесі, там же і писали розписку у ОСОБА_8 в кабінеті, також був присутній ОСОБА_12 
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що він з ОСОБА_20 їздили по справах, заїхали до ОСОБА_8 за візитками в районі вул. Б.Хмельницького. ОСОБА_8 попросив їх бути присутніми при зустрічі з ОСОБА_10 з приводу передачі грошей для покупки автомобіля. При написанні розписки були присутні: він, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_21 . Він засвідчував передачу грошей від ОСОБА_8 до ОСОБА_10 , однак не рахував їх. Розписку читав, це було 3  5 років тому, за який автомобіль не пам`ятає, можливо це був джип.
		Зважаючи на пояснення свідків, суд в цілому їх вважає такими, що узгоджуються одні з одними та безпосередньо підтверджують факт заволодіння майном потерпілого, шляхом шахрайства.
		Крім цього вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчинені вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними письмовими доказами:
		- розпискою між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , засвідченою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 взяв у ОСОБА_8 суму у розмірі 9646 доларів США та зобов`язується повернути всю суму в строк до 09.11.2015 року;
		- рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.06.2018 року за яким вирішено заочне рішення Овідіольського районного суду Одеської області від 06.06.2017 року по цивільній справі № 522/24028/15-ц за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10 про стягнення грошових коштів за договором позики  скасувати. Вказане рішення ґрунтується на висновку суду, що при винесені рішення від 06.03.2017 року по зазначеній справі про наявність між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 цивільно-правових відносин та застосування, як наслідок норм ст.ст. 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, які виникають з договору позики та порушення його умов позичальником є невірним, оскільки природа виникнення зазначених правовідносин має кримінально-правовий характер;
		- витягом з ЄРДР за №12017160480002858 від 16.07.2017 року;
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів грошовими коштами потерпілого, шляхом зловживання довірою (шахрайським шляхом), у великих розмірах.
		Суд дає критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_10 , в частині невизнання ним вини, розцінює їх як спосіб захисту та уникнення кримінальної відповідальності, оскільки його вина доведена вищенаведеними доказами, його покази повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження та показами потерпілого та свідків, та не підтверджені жодними іншими належними та допустимими доказами.
		При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України судом не встановлені.
		Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
		Вирішуючи питання щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.
		Потерпілий ОСОБА_8 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 суму матеріальних збитків у розмірі 221761 грн. 54 коп., моральну шкоду у розмірі 100 тисяч гривень. В судовому засіданні підстави позову та вина обвинуваченого у заподіянні матеріальної шкоди злочинними діями ОСОБА_10 доведена дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності та доведена в ході судового розгляду.
		За таких обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого, у заподіянні потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди внаслідок злочинних дій обвинуваченого повністю доведена, та вважає за необхідне цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити на підставі ст. 1177, 1193 ЦК України.
		Як було встановлено в судовому засіданні, вартість матеріальних збитків спричинених потерпілому ОСОБА_8 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_10 у розмірі 9 646 доларів США (еквівалентна сумі НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення 221761, 54 гривень), підтверджені показами свідків та особисто обвинуваченим про отримання вказаної суми від потерпілого.
		При розгляді питання про наявність причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача і понесеною позивачем моральною шкодою, суд керується положеннями п.п. 1, 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, відповідно до яких, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяного в результаті порушення його прав.
		У відповідності до ст. 1167, 1168 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності вини.
		У судовому засіданні підстави позову і вина обвинуваченого в спричиненні моральної шкоди потерпілого злочинними діями обвинуваченого доведені наведеними вище і дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності. При цьому, визначаючи розмір відшкодування, суд враховує ступінь страждань потерпілого, внаслідок шахрайських дій ОСОБА_10 , а також відповідних обтяжень пов`язаних з втратою можливості користуватися та розпоряжатися власними грошовими коштами. Також, при визначенні суми відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості.
		За таких обставин, з урахуванням положень ст. 1193 ЦК України, матеріального стану відповідача, а також з урахуванням того, суд вважає необхідним цивільний позов щодо відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
		Питання щодо речових доказів, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		По даному кримінальному провадженню експертизи не призначались та не проводились, витрати на залучення експерта відсутні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 129, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		Відповідно до п. 1,2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		   Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
		Міра запобіжного заходу в рамках вказаного кримінального провадження не обиралась.
		Витрати на залучення експерта та речові докази по вказаному кримінальному провадженню відсутні.
		   Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_10 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_10  на користь ОСОБА_8 221761,00 (двісті двадцять одну тисячу сімсот шістдесят одну) грн. 54 коп., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадженнямають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		       Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...