Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25153/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2021. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2021.
Дата набрання законної сили: 20.09.2021
Результат оскарження 20.09.2021 Апеляційний суд міста Києва: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кс/761/14649/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021105100002409

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/25153/21
		Провадження № 1-кс/761/14649/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   13 липня 2021 року                   місто Київ
		 
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурораШевченківської окружноїпрокуратури м.Києва ОСОБА_4 про накладенняарешту намайно укримінальному провадженні№12021105100002409,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань12.07.2021,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.356КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021105100002409, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
		Клопотання мотивоване тим, що у провадженні відділу дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12021105100002409 від 12.07.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2021 до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява ОСОБА_5 з приводу ймовірної, протиправної будівельної діяльності в історичному ареалі міста Києва, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно розпорядження КМДА від 17.04.1998 року вказана земельна ділянка передана в оренду на 49 років в оренду для експлуатації та обслуговування будівлі магазину-оранжереї на АДРЕСА_1 .
		Встановлено, що відповідно до історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №3701804 буд. АДРЕСА_1 знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		   Згідно з п. 14, 17 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт в історичних ареалах населених місць, надання дозволів на проведення робіт в історичних ареалах населених місць.
		Разом з тим вказані будівельні роботи проводяться без відповідного погодження центрального органу виконавчої влади  Міністерства культури та інформаційної політики України.
		12 липня 2021 року цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3139 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 333672580000) постановою дізнавача визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021105100002409, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2021.
		На даний час, внаслідок незаконної будівельної діяльності зі сторони замовника будівництва ПрАТ «Квіти України», зокрема проведення будівельної діяльності в історичному ареалі м. Києва без погодження із відповідним органом культурної спадщини, у органу досудового розслідування, виникла необхідність у накладенні арешту на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3139, кв.м., у частині заборони користування та розпорядженні даним об`єктом, оскільки будь-які дії, щодо подальшого використання, можуть призвести до псування, пошкодження, знищення вказаного майна.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
		Так, наразі виникла необхідність у застосуванні з метою досягнення дієвості кримінального провадження, заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна.
		Враховуючи та узагальнюючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, до моменту з`ясування всіх подій та обставин розслідуваного кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту нерухомого майна.
		Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
		Так, у провадженні відділу дізнання Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань№12021105100002409 від 12.07.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
		Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно необхідно з метою збереження такого майна від пошкодження, псування або знищення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
		Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
		Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.
		Постановою дізнавача у кримінальному провадженні від 12 липня 2021 року майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
		Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
		Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
		Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.
		За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна, з метою уникнення можливості його пошкодження, псування, знищення тазабезпеченнязбереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
		Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
		 
		Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
		 
		У Х В А Л И В:
		Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021105100002409, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України  задовольнити.
		 
		Накласти арешт на цілісний майновий комплекс, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 3139 кв.м., із забороною користування та розпорядження.
		 
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Крім того, роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження  судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Повний текст ухвали оголошено 19 липня 2021 року.
		 
		   Слідчий суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...