Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/4643/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2021. Зареєстровано: 31.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: 1-кп/583/35/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019200060000727

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/4643/19
		1-кп/583/35/21 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" серпня 2021 р.                     м. Охтирка Сумської області
		 
		Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
		головуючого судді                              ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 
		прокурора                                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого                             ОСОБА_4 
		представника потерпілої                         ОСОБА_5 
		з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уштабе Каратальського району Талдикурганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ст. 125 ч.1 КК України,-
		установив:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , 1938 року народження, з якою має взаємні права та обов`язки. При цьому обвинувачений умисно, систематично, протягом великого проміжку часу чинив психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , яке виразилося у систематичних образах ОСОБА_6 нецензурними словами, внаслідок чого остання зазнала психологічних страждань, у тому числі негативних переживань. 
		Так ОСОБА_4 повторно 13.12.2018 близько 18-ї години та 16.04.2019 близько 20-ї години за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , ображав нецензурною лайкою свою матір ОСОБА_6 , чим завдав шкоди її психічному здоров`ю та скоїв адміністративне правопорушення.
		Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2019 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосовано адміністративне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт.
		Проте, ОСОБА_4 застосоване покарання не відбув, а тому постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.05.2019 не відбуте ним адміністративне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт замінено на штраф у розмірі 12,5 неоподатковуваних мінімумів громадян, а саме 212,50 грн.
		Крім того, 23.05.2019 близько 21-ї години ОСОБА_4 повторно, за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку, а саме виражався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_6 та погрожував їй фізичною розправою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю останньої.
		Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2019 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 діб.
		Крім цього, ОСОБА_4 повторно протягом року, а саме 30.07.2019 о 19.00 годині перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , скоїв насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав свою матір ОСОБА_6 , ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.09.2019 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 діб.
		Під час вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на домашнє насильство у вказані дні потерпіла ОСОБА_6 постійно викликала працівників Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, які по приїзду припиняли протиправні дії її сина та складали щодо нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Крім того, у жовтні 2019 року ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення насильства в сім`ї, не зважаючи на вжиті заходи, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, продовжив вчиняти щодо своєї матері ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що виразилися у словесних образах матері нецензурною лайкою, принижуючи тим самим ОСОБА_6 та завдаючи шкоду психічному здоров`ю останньої, у зв`язку з чим потерпіла ОСОБА_6 23.10.2019 звернулася із письмовою заявою до поліції за фактом вчинення відносно неї насильства у сім`ї з боку її сина ОСОБА_4 .
		Внаслідок учинення умисних протиправних дій з боку ОСОБА_4 , його матір ОСОБА_6 зазнала психологічного насильства, яке виразилося у словесних образах, залякуванні, що викликало у потерпілої ОСОБА_7 психологічні страждання та погіршання якості її життя.
		Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.126-1КК України  домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
		Крім того, 14.10.2019 близько 19-ї години ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , стояв обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки навпроти своєї матері, яка сиділа на табуреті на ганку житлового будинку. В цей час маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, під час сварки ОСОБА_4 кулаком своєї правої руки умисно, наніс один удар в голову ОСОБА_6 , а саме в надбрівну область над її лівим оком. Після спричинення удару ОСОБА_6 стала себе почувати зле, тому пішла до будинку, щоб полежати. В момент, коли вона зайшла до спальної кімнати та сіла на ліжко, ОСОБА_4 знову забіг до кімнати та кулаком правої руки наніс ОСОБА_6 три послідовні удари в область кисті лівої руки та два послідовні удари в область кисті правої руки. Після чого, припинивши протиправні дії ОСОБА_4 вибіг із кімнати останньої. В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садни лівої надбрівної дуги, підшкірної гематоми обох кистей та передпліч, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Також, 26.11.2019 приблизно о 21 годині ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_6 знаходився за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку з матір`ю, під час якої ОСОБА_4 підійшов до своєї матері ОСОБА_6 , яка сиділа на дивані та знаходячись стоячи навпроти неї почав замахуватися кулаками в область її голови. Так як ОСОБА_6 прикрила голову руками, тому ОСОБА_4 наніс їй один удар кулаком правої руки по тильній поверхні кисті лівої руки та один удар кулаком правої руки по тильній поверхні кисті правої руки. В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців багряного кольору тильної поверхні правої та лівої кисті, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		21.12.2019 приблизно о 22 годині ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку з матір`ю ОСОБА_6 , під час якої обвинувачений підійшов до матері, яка лежала на своєму ліжку та знаходячись з правої сторони від неї почав бити кулаками в область її голови та обличчя. Оскільки остання прикрила голову руками, то ОСОБА_4 наніс їй три удари кулаком правої руки по тильній поверхні кисті лівої руки та два удари кулаком правої руки по тильній поверхні кисті правої руки. Після цього ОСОБА_4 не припинив свої дії та лівою рукою схопив свою матір за праву руку, стягнув з ліжка та почав тягти по підлозі. В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження в ділянці лівого ока та лівої надбрівної дуги, на правому передпліччі забійну рану, на обох передпліччях гематоми синюшного і бурого кольору, на плечах множинні гематоми, на кистях множинні садна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		31.01.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням вечірній час ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 за місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , стояв обличчям до обличчя витягнутої руки навпроти своєї матері, а вона сиділа на дивані в своїй кімнаті житлового будинку. В цей час, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень матері, під час сварки, ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_6 удари лівою рукою, зігнутою в кулак в область правої щоки та щелепи, після чого кулаком лівої та правої руки наніс удари в область лівої та правої кисті руки, після чого припинив протиправні дії та покинув кімнату.
		В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді забійних гематом в області правої виличної кістки, лівої орбіти ока, обох кистей, забійної рани нижньої третини лівої гомілки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінальних правопорушень не визнав, пояснивши, що проживає разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , між ним з матір`ю загалом гарні стосунки, однак коли він вживав алкогольні напої, то згадував старі образи і вчиняв сварки, іноді висловлювався нецензурною лайкою, однак не на матір, а в сторону родичів, фізичної сили до матері не застосовував, а синці у неї виникають у зв`язку з тим, що вона за своїм віком та станом здоров`я може раптово втратити свідомість і впасти, що часто і траплялося. Навпаки він доглядав за матір`ю, варив їй їсти. На досудовому розслідуванні давав такі покази, які його примушували працівники поліції. 
		Незважаючи на те, що обвинувачений своєї вини не визнав, його винуватість підтверджується сукупністю наступних зібраних у справі та досліджених під час судового розгляду доказами.
		Так потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що має п`ятьох дітей, син ОСОБА_8 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , однак між ними неприязні відносини. Обвинувачений зловживає алкогольними напоями, після чого вчиняє сварки, ображає її нецензурною лайкою та застосовує фізичне насильство. Зазначила, що ОСОБА_4 бив її по руках і по голові, однак голову вона закривала руками, тому руки були сині. Також штовхав її і вона падала. Скільки разів такі випадки відбувалися вона точно не пам`ятає, однак сина боїться, оскільки кожного разу, коли він вживав спиртне, він її ображав, штовхав та бив, вона телефонувала комусь з дітей і ті викликали поліцію.
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що потерпіла є його тещею. Вона часто телефонувала його дружині з приводу того, що її побив ОСОБА_8 і вона ховається у сусідів, після чого він їздив до тещі, возив її до експерта, щоб зняти побої, викликали поліцію, швидку допомогу. Були такі випадки, що обвинувачений тещу бив вночі, а вранці коли вона приходила у свідомість, телефонувала доньці, і вони разом з дружиною їхали її спасати. Декілька разів були такі випадки, що вони приїздили до тещі, а там вже стояла карета швидкої. Кожного разу, коли вони приїздили на виклики потерпілої, бачили тещу побитою, руки були сині, вона пояснювала, що обвинувачений бив її по голові, а вона закривалася руками, тому вони викликали поліцію. Крім того зазначив, що був присутній у якості понятого під час проведення слідчого експерименту 28.11.2019 з участю потерпілої, крім нього також був присутній ОСОБА_10 , який зображений на фото до протоколу. Слідчий експеримент проводився за місцем мешкання потерпілої, яка на невістці добровільно та свідомо продемонструвала як обвинувачений бив її кулаком по голові близько 5-6 разів, а вона прикривала голову руками і удари прийшлися по кистям рук. 
		Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що є донькою потерпілої та рідною сестрою обвинуваченого. Брат проживає разом з матір`ю за однією адресою, весь час він бив матір, після чого або потерпіла або сусіди телефонували їй з проханням про допомогу. Були такі випадки, що обвинувачений бив матір та забирав у неї телефон, щоб вона не могла зателефонувати, а коли вона з чоловіком приїздили, в кухні було все у крові, руки, обличчя та нога матері були побиті, на що остання пояснювала, що це її побив ОСОБА_12 . Близько шести разів вони з чоловіком викликали поліцію та швидку, неодноразово возили матір до експерта. Обвинувачений постійно погрожує матері фізичною розправою. Також вона була присутня у якості понятої при проведенні слідчого експерименту 15.10.2019 у приміщенні Охтирського РВ з участю потерпілої ОСОБА_6 , яка на манекені показувала як обвинувачений наносив їй удари по голові, при цьому на неї ніхто не тиснув і не примушував до таких показів. Крім того вона була присутня у якості статиста при проведенні слідчого експерименту дома у потерпілої та ній ОСОБА_6 показувала як обвинувачений наносив їй тілесні ушкодження, її покази відповідають змісту протоколу. 
		Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його рідним братом, а потерпіла матір`ю. Зі слів матері йому відомо, що обвинувачений часто погрожував та ображав матір словами, вони часто сварилися через зловживання обвинуваченим алкогольними напоями. У його присутності обвинувачений матір не бив. Свідок проживає неподалік від домоволодіння матері, підтвердив, що декілька разів восени та взимку, точніше дату не пам`ятає, по приїзду до матері він бачив кров та синці на її обличчі, сині кисті рук, окрім нього, до неї приїздили за їх викликом швидка і поліція, при цьому мати пояснювала, що її побив син, зазвичай, через зловживання обвинуваченого спиртним.
		Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений його рідний брат, а потерпіла  рідна мати та пояснив, що дійсно ОСОБА_4 неодноразово бив матір і вночі, і вранці. Їм телефонували сусіди і коли вони приїздили, то бачили багато крові, розірваний халат матері, викликали поліцію та швидку допомогу. Він пам`ятає, що такі випадки траплялися на ОСОБА_15 , на Новий рік 30 чи 31 грудня. Крім того, свідок повідомив, що особисто на власні очі у 2019 році бачив через вікно, як обвинувачений бив потерпілу по голові, а вона закривалась руками, і тому удари попадали по її рукам, при цьому він вимагав у неї гроші. Там ще була сусідка, яка повідомляла про те, що саме ОСОБА_4 побив потерпілу. На деякий час свідок забирав мати проживати до себе додому і близько півтори місяця вона проживала з ним.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що є невісткою потерпілої. ОСОБА_4 постійно ображав матір та відбирав у неї телефон. І коли вони не могли потерпілій додзвонитися, вони вже розуміли, що вона побита. Спочатку він бив її по руках, а потім по голові, вона тікала від нього по городу. Свідок особисто бачила побої на свекрусі чотири рази, вважала, що ніхто окрім ОСОБА_4 побити потерпілу не міг.
		Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , кожен окремо, у судовому засіданні пояснили, що були запрошені для участі у слідчій дії в якості понятих, коли проводився слідчий експеримент за участю обвинуваченого, останній добровільно показував на манекені, яким чином він наносив удари потерпілій. При цьому ніхто обвинуваченому не погрожував, тиск на нього не чинив. Ніяких заперечень та зауважень від нього не надходило.
		Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , кожен окремо, у судовому засіданні підтвердили, що були запрошені в якості понятих для участі у слідчих експериментах за участю потерпілої, в ході яких остання добровільно, свідомо пояснювала та показувала на манекені та статисті, яким чином обвинувачений наносив їй тілесні ушкодження. При цьому зауважень або клопотань від учасників слідчих експериментів не надходило.
		Крім того винуватість ОСОБА_4 підтверджується наступними письмовими доказами:
		-даними висновку експерта № 409 від 22.10.2019, за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого у приймальному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_6 встановлений діагноз садна лівої надбрівної дуги. Підшкірна гематома обох кистей та передпліч. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, які могли бути отримані не менше ніж від п`яти фізичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т.1 а.с.173);
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.10.2019 з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_6 , під час якого остання розповіла про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення 14.10.2019 та продемонструвала на манекені механізм нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень. При цьому потерпіла пояснила, що 14.10.2019 близько 19 години вона перебувала на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , сиділа на табуреті на ганку житлового будинку, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, стояв навпроти неї обличчям до обличчя, ображав її нецензурною лайкою, після чого кулаком своєї правої руки наніс їй один удар в голову, а саме в надбрівну область над її лівим оком, після цього їй стало погано та вона зайшла у будинок, сіла на ліжко, в цей час обвинувачений знову забіг до кімнати та кулаком правої руки наніс їй три послідовні удари в область кисті лівої руки та два послідовні удари в область кисті правої руки, після чого вибіг з кімнати (Т.1 а.с.174-177);
		-даними висновку експерта № 410 від 22.10.2019, за результатом проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 може відповідати механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту (Т.1 а.с.179);
		-даними протоколу огляду місця події від 25.10.2019 з фототаблицею, яким зафіксовано огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.189-195);
		-даними постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2019, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді 50 годин громадських робіт (Т.1 а.с.196);
		- даними постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.05.2019, відповідно до якої ОСОБА_4 замінено не відбуті п`ятдесят годин громадських робіт на штраф у розмірі 12,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 212,50 грн (Т.1 а.с.197-198);
		- даними постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2019, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб (Т.1 а.с.199);
		- даними постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.09.2019, відповідно до якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб (Т.1 а.с.200);
		- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.11.2019 № 217, яким зафіксовано перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння 27.11.2019 о 01:10 год. (Т.1 а.с.203);
		- даними протоколу огляду місця події від 26.11.2019 з фототаблицею, яким зафіксовано огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.206-213);
		- даними висновку експерта № 460 від 28.11.2019 за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого в приймальному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_6 встановлений діагноз: синці багряного кольору тильної поверхні правої та лівої кисті. Дані ушкодження утворилися від дії тупого предмету, про що свідчить характер ушкоджень, які могли бути отримані не менше ніж від двох фізичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т.1 а.с.215);
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 28.11.2019 з фототаблицею, за участю потерпілої ОСОБА_6 , під час якого остання на місці події розповіла про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення та на статисті продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим. При цьому потерпіла пояснила, що 26.11.2019 близько 21 години вона сиділа в кімнаті на дивані у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , в цей час ОСОБА_4 , стоячи навпроти неї, вчинив сварку та замахнувся кулаком в область її голови та вона прикрила голову руками, після чого ОСОБА_4 наніс їй один удар по тильній поверхні кисті лівої руки та один удар по тильній поверхні кисті правої руки (Т.1 а.с.217-221); 
		- даними висновку експерта № 463 від 29.11.2019, за наслідками проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 може відповідати механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту (Т.1 а.с.223);
		- даними протоколу слідчого експерименту від 29.11.2019 з фототаблицею, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_4 у службовому приміщенні Охтирського РВ, яким зафіксовано як ОСОБА_4 у присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення та показав на манекені механізм нанесення потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а саме як 26.11.2019 він вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , яка сиділа на дивані та під час сварки, близько о 21 год. він замахувався кулаком в область голови матері та вона прикрила голову руками і в цей час він наніс один удар кулаком правої руки в тильну частину кисті лівої руки потерпілої та один удар кулаком правої руки в тильну частину кисті правої руки (Т.1 а.с.224-229); 
		- даними протоколу огляду місця події від 22.12.2019 з фототаблицею, яким зафіксовано огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.234-236);
		- даними висновку експерта № 516 від 23.12.2019, за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого в приймальному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_6 встановлений діагноз: в ділянці нижньої щелепи зліва синець бурого кольору, гематома та садна в ділянці лівого ока та лівої надбрівної дуги, на правому передпліччі забійна рана, на обох передпліччях гематоми синюшного й бурого кольору, на плечах множинні гематоми, на кистях множинні садна. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, які могли бути отримані не менше ніж від дев`яти фізичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т.1 а.с.240);
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.12.2019 з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_6 , яким зафіксовано, як потерпіла у присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 розповіла про обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення 21.12.2019 та продемонструвала на статисті механізм нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . При цьому потерпіла зазначила, що 21.12.2019 близько 22 години у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 кулаком своєї правої руки наніс їй один удар в область її лівого ока, після цього кулаком правої руки наніс один удар в область лівої щоки потерпілої. Після чого він наніс один удар кулаком правої руки в область підборіддя ОСОБА_6 , остання закрила голову руками для захисту та отримала декілька ударів кулаками обох рук в область кистей її рук та передпліч. Потім ОСОБА_4 схопив потерпілу за праву руку та стягнув з ліжка, остання впала на спину. Обвинувачений, тримаючи потерпілу за праву руку продовжив тягти її по підлозі кімнати, після чого ОСОБА_6 заявила, що нічого не пам`ятає, оскільки, ймовірно, що втратила свідомість (т.1 а.с.241-247);
		- даними висновку експерта № 517 від 23.12.2019, за наслідками проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 може відповідати механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту (Т.2 а.с.2);
		- даними протоколу огляду місця події від 01.02.2020 з фототаблицею, яким зафіксовано огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.7-12);
		- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.02.2020 з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_6 , яким зафіксовано як потерпіла у присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_20 розповіла про обставини вчинення ОСОБА_4 відносно неї даного кримінального правопорушення та продемонструвала на статисті, як 31.01.2020 у вечірній час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 її син ОСОБА_4 під час вчиненої ним сварки спричинив їй тілесні ушкодження, а саме: кулаком лівої руки в область правої щоки та щелепи. Та в той час, як вона прикривала голову обома своїми руками ОСОБА_4 наносив їй удари кулаками обох рук в область верхніх частин кисті долоні лівої та правої руки, від чого вона втрачала свідомість. Після ударів у неї утворився синець на правій щоці та щелепі та синці на обох долонях верхніх частин кисті рук (Т.2 а.с.14-18);
		- даними висновку експерта № 45 від 04.02.2020, за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого сімейним лікарем ОСОБА_6 останній встановлений діагноз: забійні гематоми в області правої виличної кістки, лівої орбіти ока, обох кістей. Забійна рана нижньої третини лівої гомілки. Закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку легкого ступеню. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень, які могли бути отримані не менше ніж від чотирьох фізичних дій та відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т.2 а.с.20);
		- даними висновку експерта № 46 від 04.02.2020, за наслідками проведення додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , відповідно до якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6 може відповідати механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту (Т.2 а.с.22).
		Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена поза розумним сумнівом під час судового розгляду сукупністю зібраними органами досудового розслідування та дослідженими судом доказів та такі його дії вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, та за ч. 1ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яку складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства. 
		Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж передбачені законом докази. 
		Шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена ст. 172-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».
		Дана позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 583/3295/19, провадження №51-6189 км 20. 
		Згідно встановлених судом фактичних обставин ОСОБА_4 13.04.2019, 23.05.2019, 30.07.2019 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ображав нецензурною лайкою свою матір ОСОБА_6 та погрожував їй фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю та вчинив адміністративні правопорушення. Постановами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2019, 27.05.2019, 30.09.2019 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення як у вигляді громадських робіт, які потім замінено на штраф, так і у вигляді адміністративного арешту. 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , продовжив вчиняти щодо своєї матері ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що виразилися у словесних образах матері нецензурною лайкою, принижуючи тим самим ОСОБА_6 та завдаючи шкоду психічному здоров`ю останньої, у зв`язку з чим потерпіла ОСОБА_6 23.10.2019 звернулася із письмовою заявою до поліції за фактом вчинення відносно неї насильства у сім`ї з боку її сина ОСОБА_4 .
		Такі протиправні дії обвинуваченого свідчать про їх систематичний характер та призвели до наслідків у виді психологічних страждань ОСОБА_6 , погіршення у зв`язку з цим якості її життя, оскільки вона перебувала у пригніченому стані, відчувала страх за власне життя, хотіла захиститися від насильства сина, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. 
		Щодо наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 т. 125 КК України, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом існування ознак складу даного кримінального правопорушення в діях обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що під час проведення слідчого експерименту з його участю на нього чинили тиск працівники поліції, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовані свідченнями допитаних у судовому засіданні в якості свідків понятих, присутніх під час зазначеної слідчої дії. Так само спростовано показами свідків, наданими у судовому засіданні і посилання обвинуваченого на тиск щодо потерпілої ОСОБА_6 з боку її родичів та працівників поліції під час проведення з нею слідчих експериментів. 
		Так, і потерпіла і свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів. При цьому вони надали пояснення, які є узгодженими щодо події та її наслідків, а тому приймаються судом як належні та допустимі докази. 
		Питання щодо допустимості доказів у справі це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим (рішення від 23 квітня 1997 р. у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів»; рішення від 9 червня 1998 р. у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).
		Твердження обвинуваченого щодо недопустимості як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 15.10.2019 за участю потерпілої ОСОБА_6 суд також оцінює критично, оскільки дана слідча дія проведена у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, з участю понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_11 , ніяких зауважень у протоколі з боку понятих та потерпілої не міститься, при цьому, ОСОБА_22 у судовому засіданні підтвердив свою присутність під час проведення цього слідчого експерименту та свій підпис у протоколі, розповів про хід слідчого експерименту та пояснення, які надавала при цьому потерпіла, ОСОБА_11 також підтвердила свою присутність під час проведення слідчого експерименту з участю потерпілої 15.10.2019 у приміщенні Охтирського ВП, впізнала себе на доданій до протоколу фототаблиці, тому суд розцінює відсутність підпису понятої ОСОБА_11 у протоколі слідчого експерименту як помилковість та приймає даний письмовий доказ до уваги в якості допустимого та належного, оскільки покази цих свідків узгоджуються з матеріалами справи, з показами потерпілої, а посилання обвинуваченого щодо тиску на потерпілу суд оцінює критично, оскільки вони ґрунтуються на суб`єктивних припущеннях обвинуваченого.
		Твердження обвинуваченого, що він не наносив потерпілій тілесних ушкоджень та про те, що такі тілесні ушкодження остання могла отримати від падіння, так як є особою похилого віку та перенесла інсульт, а його у цьому обмовляє під впливом родичів спростовуються, як показами потерпілої даними суду та підтвердженими висновками експертизи, так і показами допитаних у судовому засіданні свідків, у правдивості показів яких у суду відсутні підстави сумніватися, а таку позицію обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності. 
		У відповідності дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно дост. 129 п. 4 Конституції Україниоднією із засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		При цьому, згідно вимогст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2ст.94КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених уст. 374 КПК України.
		Відповідно достатті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію встатті 17КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. 
		Наведений аналіз наданих для дослідження суду в процесі судового розгляду доказів і їх оцінка судом на належність, допустимість, достовірність, і як наслідок можливість їх використання у кримінальному провадженні дозволяють суду зробити висновки про те, що в даному кримінальному провадженні за обвинуваченням висунутим ОСОБА_4 за ч. 1ст.125, ст. 126-1 КК Українидоведено поза розумним сумнівом, що в діяннях обвинуваченого є склад зазначених кримінальних правопорушень.
		Згідно зіст.368КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Відповідно дост.370КПК України судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
		Таким чином зібрані під час досудового розслідування та досліджені судом докази суд вважає належними, допустимими, які узгоджуються між собою та у своїй сукупності є достатніми для ухвалення обвинувального вироку. 
		При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує, що злочини, в яких він обвинувачується, згідност.12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.
		Відповідно дост.65 КК Українита п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обставин, визначених ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено. 
		До визначених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та щодо особи похилого віку.
		Судом зважено, що згідно досудової доповіді органу з питань пробації існує високий рівень ризику вчинення повторного правопорушення обвинуваченим та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у зв`язку з чим виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб). 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який на даний час не має місця постійного проживання, мешкає у різних знайомих, за останнім місцем проживання характеризується негативно, як особа, що зловживає алкогольними напоями, нецензурно висловлюється стосовно своєї матері, ображає та б`є її, що свідчить про його антисоціальний спосіб життя, не працює, тобто позбавлений офіційних джерел до існування, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Також суд приймає до уваги обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння та відносно особи похилого віку, що систематичні дії обвинуваченого призвели до психологічних страждань ОСОБА_6 , яка перебувала з обвинуваченим в емоційній залежності, оскільки вони є близькими родичам та проживали разом в одному будинку, а також погіршення якості її життя, тобто до наслідків, які охоплюються ст. 126-1 КК України, а також своїми протиправними діями обвинувачений спричинив потерпілій фізичних страждань у виді отриманих нею тілесних ушкоджень, які підпадають під дію ч.1 ст. 125 КК України, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, оскільки під час судового розгляду обвинувачений у вчиненому не розкаявся, так як своєї вини не визнав, у потерпілої вибачення не просив, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст. 125, ст. 126-1 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі, що, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик ухилитися від суду та продовжити вчинення кримінальних правопорушень. 
		Суд вважає, що в даному випадку наведені прокурором ризики є реальними, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений не має місця постійного проживання та джерел до існування, а тому може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
		Отже, висновок суду щодо застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується не лише на підставі суворості можливого судового рішення у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, а з урахуванням низки відповідних фактів в сукупності, які підтверджують існування таких ризиків, та свідчать про такий їх ступінь, який вказує на відсутність підстав не застосувати запобіжний захід обвинуваченому або застосувати більш м`який запобіжний захід.
		За висновком суду, відповідно до ст. 183 КПК України відсутні підстави для визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
		Таким чином, суд знаходить за правомірне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Вирішуючи цивільний позов, поданий потерпілою про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 8000 грн суд виходить з наступного.
		Відповідно дост.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння
		Враховуючи, що цивільний позов подано за межами строків, визначених ст. 128 КПК України суд залишає його без розгляду. 
		При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити потерпілій її право звернутися з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
		Керуючись ст.ст. 177, 183, 349, 370, 371, 373-375 КПК України, ст.ст. 66, 67, 70 КК України, суд,- 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.125,ст. 126-1 КК Україниі призначити йому покарання:
		- за ч. 1ст. 125 КК Україниу виді 200 (двохсот) годин громадських робіт;
		- заст. 126-1 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		Відповідно доч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
		Обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 30.08.2021 - до вступу вироку в законну силу.
		Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
		До строку відбування покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_4 під вартою до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишити без розгляду. 
		Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 діб з часу його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Охтирського міськрайонного суду 
		Сумської області                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...