Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/12718/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.08.2021. Зареєстровано: 01.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: П/420/12895/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/12718/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 серпня 2021 року м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Свиди Л.І.
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу освіти Ізмаїльської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Відділу освіти Ізмаїльської міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення права її малолітнього сина навчатися в початковій школі (1-4 класи) мовою національної меншини (російською мовою), зобов`язання відповідача вжити необхідних заходів для реалізації такого права шляхом видання відповідного розпорядження (наказу).
		За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу  відповіді на відзив.
		Ухвалою від 25 січня 2021 року судом вирішено розглянути цю справу в порядку загального позовного провадження та витребувані додаткові докази у справі від відповідача та Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області.
		Протокольною ухвалою від 22 лютого 2021 року судом закрито підготовче засідання по цій справі та призначено її розгляд по суті.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження, а тому у відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
		В подальшому, враховуючи потребу у залученні до участі в цій справі в якості третьої особи Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області та необхідність витребування додаткових доказів, судом ухвалою від 15 квітня 2021 року поновлений судових розгляд цієї справи, залучено до участі в цій справі в якості третьої особи Загальноосвітню школу №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області, наданий час третій особі для надання пояснень щодо суті спору, а також витребувані додаткові докази у відповідача, третьої особи та Ізмаїльської міської ради. Крім того, судом зупинено провадження у цій справі до одержання витребуваних доказів.
		На виконання ухвали суду від учасників процесу надійшли додаткові докази, а також від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, а тому судом поновлено провадження по цій справі протокольною ухвалою від 19.08.2021 року, вирішено проводити засідання без витребуваних доказів від Ізмаїльської міської ради з підстав надходження заяви позивача з проханням розгляд справи до наступного навчального року.
		Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що рідною мовою її та її дітей є російська мова, а тому позивачка подала директору загальноосвітньої шкоди №9 міста Ізмаїл заяву про прийняття її сина до 1-го класу з російською мовою навчання, однак адміністрацією школи повідомлено позивачку, що за вказівкою Відділу освіти Ізмаїльської міської ради класу з російською мовою навчання в навчальному закладі не буде. Враховуючи зазначені обставини, позивачка звернулася до навчального закладу, відділу освіти та органів прокуратури із заявами про порушення її прав та скасування незаконного розпорядження відділу освіти. На звернення позивача навчальним закладом була надана відповідь з посиланням на ст. 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» відповідно до якої класи з мовою національних меншин переводяться на українську мову навчання. На звернення позивача відділом освіти надана відповідь про можливість здобуття початкової освіти мовою національних меншин, однак в відповіді на звернення містяться дані щодо віднесення м. Ізмаїл до районів, в яких першими за чисельністю є молдовани та болгари. На звернення позивачки органами прокуратури надана відповідь про відсутність компетенції на розгляд таких звернень та необхідність з цього питання звернення до суду. Позивачка зазначає, що відділ освіти та педрада не мають повноваження приймати рішення про мову навчання в початкових класах, це право належить виключно батькам школярів, а тому декілька тисяч батьків в м. Ізмаїл позбавлені права навчати своїх дітей рідною мовою. При цьому, позивачка зазначає, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на виконавчі органи міських рад покладені повноваження із забезпечення на відповідній території можливості навчання в школах державною і рідною мовою, вивчення рідної мови. Крім того, позивачка зазначає, що відділ освіти є керуючим та контролюючим виконавчим органом міської ради відносно комунальних загальноосвітніх шкіл, а тому наділений повноваженнями на скасування незаконних начальних планів.
		З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки Відділ освіти Ізмаїльської міської ради відповідно до ст. 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» у відносинах з навчальним закладом виступає органом управління, що здійснює функцію контролю, однак відповідно до розділу 5 Статуту ЗОШ №9 І-ІІІ ступенів м. Ізмаїл заклад обирає форми, засоби і методи навчання та виховання відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» з урахуванням специфіки закладу, профілю та інших особливостей організації освітнього процесу.
		Третя особа в судове засідання не з`явилася, пояснень щодо суті спору до суду не надала.
		Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до положень ст. 10, 11 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
		Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
		При цьому, відповідно до положень ст. 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за мовними ознаками.
		Відповідно до положень ст. 53 Конституції України громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
		Відповідно до положень ст. 1, 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст. 7 Закону України «Про освіту» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
		Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
		Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини України. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням державною мовою.
		Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідної національної меншини України в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
		Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.
		Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами.
		Таким чином, відповідно до положень Конституції України, Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Закону України «Про освіту» державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, але особам, яки належать до національним меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини України і таке право реалізується, як шляхом створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини України, так і вивченням мови відповідної національної меншини України через національні культурні товариства.
		Відповідно до положень ст. 1, 3, 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
		При цьому, до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
		Спеціальним законом, який визначає особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти є, зокрема, Закон України «Про повну загальну середню освіту».
		Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова.
		Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.
		Особам, які належать до національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідної національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
		Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
		Право на навчання мовою національної меншини України поряд із державною мовою реалізується в окремих класах з навчанням відповідною мовою, що відкриваються відповідно до вимог цього Закону.
		Згідно з ч. 1, 2, 4, 5, 8 ст. 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» з метою належної організації освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти формуються класи та/або групи, у тому числі спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.
		Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності достатньої кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України, згідно з частиною другою цієї статті.
		Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше: 24 учнів, які здобувають початкову освіту; 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.
		У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.
		Наповнюваність класів (груп) у спеціальних закладах загальної середньої освіти визначається положеннями про такі заклади освіти. Наповнюваність спеціальних класів (груп) у закладах загальної середньої освіти має відповідати нормам наповнюваності класів (груп) у спеціальних закладах загальної середньої освіти.
		Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з`єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах. Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до державного стандарту початкової освіти.
		Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше п`яти та не більше дванадцяти осіб.
		Учні розподіляються між класами (групами) керівником закладу освіти.
		Таким чином, необхідною умовою для створення класів за навчанням мовою національної меншини України є наявність достатньої кількості заяв батьків, що належать до відповідної національної меншини України, тобто, в класі має бути не менше 5 учнів, а в разі відсутності достатньої кількості заяв можуть застосовуватися інші форми навчання, крім очної.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Позивачка зазначає в позові про те, що до Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області надійшли 60 заяв батьків про навчання їх дітей російською мовою.
		Разом з цим, з матеріалів справи вбачається звернення позивачки до Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області та до Відділу освіти Ізмаїльської міської ради з проханням про навчання російською мовою, однак будь-яких доказів звернення інших батьків про навчання їх дітей в російськомовному класі до суду позивачем не надано, тобто, не доведено тих обставин, на які вона посилається в позові.
		Судом були витребувані докази та інформація стосовно надходження до відповідача та третьої особи заяв інших крім позивачки батьків про навчання їх дітей російською мовою, однак школою та відділом освіти надана інформація про надходження заяви тільки від позивачки та відсутність заяв інших батьків.
		Відповідачем надана до суду заява позивачки та інших батьків учнів, яка надходила до відділу освіти, однак ця заява підписана тільки позивачкою, підписи інших батьків відсутні.
		Також позивачка надала до суду заяву від батьків першокласників підписану нею та іншими батьками, однак відповідач та третя особа надходження такої заяви не підтверджують та позивачем не надано доказів, що така заява надходила до Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області або до Відділу освіти Ізмаїльської міської ради.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оскільки позивачка не довела звернення батьків не менше п`яти учнів до Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області про навчання російською мовою, а школа не підтверджує надходження таких звернень від інших батьків крім позивача, будь-яких підстав для задоволення позову не має.
		Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень п. п. 1 п. б ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою.
		Дійсно, відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), яким в даному випадку, є Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області відповідно до Статуту Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів Ізмаїльського району Одеської області, може здійснювати контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров`я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками, однак за відсутності будь-яких доказів та звернень батьків (не менше 5) про навчання російською мовою, суд не вбачає бездіяльності відповідача із забезпечення права дитини позивачки навчатися російською мовою та не вбачає підстав для зобов`язання відповідача вчиняти будь-які дії для реалізації такого права.
		Крім того, затвердження робочих планів навчання Загальноосвітньої школи №9 І-ІІІ ступенів Ізмаїльського району Одеської області відповідно до Статуту є повноваженнями педагогічної ради закладу, а засновник тільки здійснює контроль за недопущенням дискримінації.
		Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу освіти Ізмаїльської міської ради (просп. Суворова, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68601, код ЄДРПОУ 02145406), третя особа - Загальноосвітня школа №9 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл Одеської області (вул. Івана Франка, буд. 8, м. Ізмаїл, Одеська область, 68610, код ЄДРПОУ 22499879) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо забезпечення права її малолітнього сина навчатися в початковій школі (1-4 класи) мовою національної меншини (російською мовою), зобов`язання відповідача вжити необхідних заходів для реалізації такого права шляхом видання відповідного розпорядження (наказу) - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		Суддя Л. І. Свида
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...