Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/14019/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2021.
Дата набрання законної сили: 27.08.2021
Номер судового провадження: 61-5612ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 серпня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 947/14019/20
		провадження № 61-5612св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
		 
		учасники справи:
		 
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа - Київський відділ обслуговування громадян як представництво Об`єднаного управління Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року у складі судді Салтан Л. В. та ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст заяви
		 
		У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт його роботи у період з січня 1990 року по серпень 1996 року водієм на четвертій підстанції у бригаді евакуації інфекційних хворих у складі Одеської міської станції швидкої медичної допомоги. 
		 
		Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є пенсіонером за віком. До призначення пенсії, а саме у період з січня 1990 року по серпень 1996 року, він працював водієм на четвертій підстанції у бригаді евакуації інфекційних хворих у складі Одеської міської станції швидкої медичної допомоги.
		Вказував на те, що встановлення юридичного факту його роботи у зазначений період йому необхідно для надання судового рішення про встановлення цього факту Пенсійному фонду України для подальшого встановлення коефіцієнту його робочого стажу, який впливає на нарахування пенсії.
		Зазначав, що вказаний юридичний факт можливо встановити тільки                       у судовому порядку.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		 
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ обслуговування громадян як представництво об`єднаного управління Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
		 
		Залишаючи без розгляду заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив із того, що встановлення зазначеного факту необхідно ОСОБА_1 для нарахування пенсії, а тому вбачається спір про право.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року скасовано.
		Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ обслуговування громадян як представництво об`єднаного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито.
		 
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та закриваючи провадження                   у справі, апеляційний суд виходив із того, що питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції безпідставно позбавили його права на судовий захист.
		 
		Заінтересована особа не скористалась правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направила.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		 
		У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                                 є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права                      у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права,              а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
		 
		Так, згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		У справі, яка переглядається, суди установили, що встановлення факту роботи в період з січня 1990 року по серпень 1996 року водієм на четвертій підстанції у бригаді евакуації інфекційних хворих у складі Одеської міської станції швидкої медичної допомоги йому необхідно ОСОБА_1 для здійснення перерахунку пенсії.
		 
		Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		 
		Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів     у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
		 
		За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки,                  а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		 
		У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
		 
		Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
		 
		Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися             у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу                                у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
		 
		З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду.
		 
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року           у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18) та                        від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 (провадження                                      № 61-45995св18).
		 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в окремому провадженні не може бути встановлений факт наявності трудового стажу, оскільки встановлення такого факту здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не в судовому порядку.
		 
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що такі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну  скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:   Г. В. Коломієць     Б. І. Гулько      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...