Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/892/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2021. Зареєстровано: 01.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2021.
Дата набрання законної сили: 01.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/373/134/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021116240000056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 373/892/21 
		Номер провадження 1-кп/373/134/21
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 серпня 2021 року                                м. Переяслав
		 
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судових засідань                     ОСОБА_2 ,
		прокурорки                             ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_4 ,
		розглянув увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження №12021116240000056за обвинуваченням ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Широке Дніпропетровської області, громадянина України, зі слів: з середньо освітою, неодруженого, військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_4 02.05.2021 близько 05:30, перебуваючи в торговій залі торгового центру «Підсінний», який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Переяслав, вул. Шкільна, 48, умисно, з корисливого мотиву, з метою власного збагачення, підійшов до каси №6, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для сторонніх осіб, перехилившись через прилавок, правою рукою безперешкодно викрав грошові кошти в сумі 7500 грн, які помістив до лівої кишені штанів.
		Після чого вийшов з торгової зали торгового центру «Підсінний», а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 7500 грн.
		Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та встановлено наступний порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити документи, що стосуються особи обвинуваченого.
		ОСОБА_4 вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.06.2020 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у вигляді штрафу 850 грн, який, з його слів, він сплатив протягом місяця, та про це міститься відмітка у копії вироку.
		ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому діях визнав повністю, вказав, що щиро кається та більше такого вчиняти не буде. Надав показання, які у повній мірі відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зазначив, що це відбулось через вживання ним пива. За викрадені кошти купив собі кросівки та витратив іншим чином на себе. Планує працювати та із зароблених коштів відшкодувати потерпілому шкоду.
		Відповідно доч.1,3ст.26КПК Українисторони кримінальногопровадження євільними увикористанні своїхправ умежах тау спосіб,передбачених цимКодексом.Суд укримінальному провадженнівирішує лишеті питання,що винесеніна йогорозгляд сторонамита віднесенідо йогоповноважень цимКодексом. 
		Відповідно до п. 1- 5 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до приписів ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Прокурорами у цьому кримінальному провадженні питання зміни обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення перед судом не порушувались. При цьому, сторона обвинувачення не може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення, про що наголошувалось у постанові ВС від 13.01.2021 у справі № 243/1573/17.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, крім іншого, внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
		Закон у цій частині набирав чинності з 01.07.2020.
		Зокрема, внесено зміни до ч. 4 ст. 32 КК України та викладено її у новій редакції: «Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку».
		Також внесено зміни до ст. 12 та ст. 185 КК України. Відповідно до цих змін, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Зважаючи на викладене, на момент ухвалення вироку від 22.06.2020 діяв закон про кримінальну відповідальність, який визначав дії ОСОБА_4 як злочин, а на момент набрання цим вироком законної сили та до цього часу  як кримінальний проступок.
		Внесені зміни до ч. 4 ст. 32 КК України передбачають обставини відбуття покарання за вчинення кримінального проступку підставою відсутності повторності, що очевидно пом`якшує кримінальну відповідальність та поліпшує становище особи.
		У зв`язку з цим, зважаючи на те, що ОСОБА_4 08.02.2020 вчинив кримінальне правопорушення, яке на даний час законом про кримінальну відповідальність відносить до кримінальних проступків, відбув призначене вироком суду від 22.06.2020 покарання (сплатив штраф), відсутні підстави для кваліфікації його дій при вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого тією самою статтею Особливої частини КК України, як повторність.
		За цих підстав суд доходить висновку про невірну кваліфікацію стороною обвинувачення дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
		Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про доведеність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 викрадення чужого майна (крадіжці) і кваліфікує його дії за ч. 1 ст.185 КК України.
		Незважаючи на те, що обвинувачений у своїх показаннях зазначив, що вчинив інкриміновані йому дії у стані алкогольного сп`яніння, суд не застосовує цю обставину, зважаючи на те, що в обвинувальному акті ані у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, ані у формулюванні обвинувачення та обставинах, які обтяжують покарання, ця обставина не інкримінується обвинуваченому. Інших обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчинені злочину, яке виразилось у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння, повному визнанні вини; активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось у належній участі у слідчих діях.
		Обираючи покарання обвинуваченому, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується негативно, та обставини справи, що пом`якшують й обтяжують покарання.
		Отже, обвинуваченому має бути призначено покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.
		Питання про документи суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Речові докази суду не надавались. Цивільний позов не подавався.
		Обвинувачений відповідно до протоколу затримання від 29.08.2021 був затриманий 29.08.2021 о 19:30 на виконання ухвали суду від 12.07.2021 про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно листа ІТТ № 10 ГУ НП в Київській області від 31.08.2021 №270 ОСОБА_4 було звільнено по закінченню терміну тримання 31.08.2021 о 07:30.
		У зв`язку з цим на підставі ст. 72 КК України попереднє ув`язнення (затримання та перебування в ІТТ) ОСОБА_4 29  31 серпня 2021 року підлягає зарахуванню у строк покарання.
		Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31.08.2021 у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		У судових дебатах прокурорка зазначила про доцільність залишення цього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Зважаючи на обставини ухилення обвинуваченого від суду, а також віддаленість його місця проживання від місцезнаходження суду, ризики, встановленні при застосуванні запобіжного заходу, не зменшуються, що є підставою для залишення застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
		Зарахувати у строк відбування ОСОБА_4 покарання строк його попереднього ув`язнення (затримання та перебування в ІТТ) з 29.08.2021 по 31.08.2021.
		Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, застосований до ОСОБА_4 ухвалою суду від 31.08.2021, із покладенням на нього обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду, а також повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, залишити до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів.
		Документи залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...