Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/27779/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2021. Зареєстровано: 01.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2021.
Дата набрання законної сили: 31.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 серпня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/27779/14 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С., 
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської ради на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 (головуючий - Тарасенко К. В., судді Дикунська С. Я., Михальська Ю. Б.) у справі 
		за заявою третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековент-ЛТД", ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про скасування заходів забезпечення позову
		за позовом Київської міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг",
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, 2.  Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3. Міністерства культури України, 4. Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 5. ОСОБА_22 , 6. ОСОБА_23 , 7. Громадської організації "Наш Дім-Поділ", 8. ОСОБА_5 , 9. ОСОБА_10 , 10. ОСОБА_24 , 11.  ОСОБА_25 , 12. ОСОБА_11 , 13. ОСОБА_26 , 14. ОСОБА_27 , 15. ОСОБА_28 , 16.  ОСОБА_29 , 17. ОСОБА_30 , 18.  ОСОБА_31 , 19. ОСОБА_32 , 20.  ОСОБА_33 , 21. ОСОБА_34 , 22.  ОСОБА_35 , 23. ОСОБА_36 , 24.  Товариства з обмеженою відповідальність "Добродім", 25. ОСОБА_37 , 26. ОСОБА_38 , 27. ОСОБА_39 , 28. ОСОБА_40 , 29. ОСОБА_41 , 30. ОСОБА_42 , 31. ОСОБА_43 , 32. ОСОБА_44 , 33. ОСОБА_45 , 34.  ОСОБА_46 , 35. ОСОБА_47 , 36.  ОСОБА_48 , 37. ОСОБА_49 , 38.  ОСОБА_50 , 39. ОСОБА_15 , 40.  ОСОБА_51 , 41. ОСОБА_52 42. ОСОБА_53 , 43. ОСОБА_54 , 44. ОСОБА_55 , 45. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ. Консалтінг", 46. ОСОБА_56 , 47. ОСОБА_57 , 48. ОСОБА_17 , 49. ОСОБА_58 , 50. ОСОБА_59 , 51. ОСОБА_60 , 52. ОСОБА_61 , 53.  ОСОБА_62 , 54. ОСОБА_63 , 55. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцуї Технолоджіс", 56. ОСОБА_64 , 57.  ОСОБА_65 , 58. ОСОБА_66 , 59. ОСОБА_67 , 60. ОСОБА_68 , 61. ОСОБА_69 , 62. ОСОБА_70 , 63.  ОСОБА_71 , 64. ОСОБА_72 , 65.  ОСОБА_73 , 66. ОСОБА_74 , 67. ОСОБА_75 , 68. ОСОБА_76 , 69. ОСОБА_77 , 70. ОСОБА_78 , 71. ОСОБА_79 , 72.  ОСОБА_9 , 73. ОСОБА_80 , 74. ОСОБА_81 , 75. ОСОБА_82 , 76. ОСОБА_83 , 77. ОСОБА_84 , 78. ОСОБА_85 , 79.  ОСОБА_8 , 80. ОСОБА_86 , 81. ОСОБА_87 , 82. ОСОБА_88 , 83. ОСОБА_89 , 84. ОСОБА_90 , 85. ОСОБА_91 , 86. ОСОБА_92 , 87. ОСОБА_93 , 88. ОСОБА_94 , 89. ОСОБА_7 , 90. ОСОБА_95 , 91. ОСОБА_96 , 92. ОСОБА_97 , 93. ОСОБА_98 , 94. ОСОБА_13 , 95. ОСОБА_99 , 96. ОСОБА_20 , 97. ОСОБА_100 , 98. ОСОБА_101 , 99. ОСОБА_102 , 100. ОСОБА_103 , 101. ОСОБА_104 , 102. ОСОБА_105 , 103. ОСОБА_106 , 104.  Приватного підприємства "Смерека", 105. ОСОБА_107 , 106.  ОСОБА_108 , 107. ОСОБА_19 , 108. ОСОБА_109 , 109. ОСОБА_110 , 110.  ОСОБА_21 , 111. ОСОБА_111 , 112.  ОСОБА_112 , 113. ОСОБА_113 , 114. ОСОБА_114 , 115. ОСОБА_115 , 116. ОСОБА_116 , 117. ОСОБА_14 , 118. ОСОБА_16 , 119. ОСОБА_18 , 120. ОСОБА_117 , 121. ОСОБА_118 , 122. ОСОБА_119 , 123.  ОСОБА_120 , 124. ОСОБА_121 , 125. ОСОБА_94 , 126. ОСОБА_122 , 127. ОСОБА_123 , 128. ОСОБА_124 , 129. ОСОБА_125 , 130. ОСОБА_126 , 131. ОСОБА_127 , 132.  ОСОБА_128 , 133. ОСОБА_129 , 134.  ОСОБА_130 , 135. ОСОБА_131 , 136.  ОСОБА_132 , 137. ОСОБА_133 , 138.  ОСОБА_134 , 139. ОСОБА_135 , 140. ОСОБА_136 , 141. ОСОБА_137 , 142. ОСОБА_138 , 143. ОСОБА_139 , 144. ОСОБА_140 , 145. ОСОБА_141 , 146. ОСОБА_142 , 147. ОСОБА_1 , 148. ОСОБА_143 , 149. ОСОБА_144 , 150. ОСОБА_145 , 151. ОСОБА_146 , 152. ОСОБА_147 , 153. ОСОБА_148 , 154. ОСОБА_149 , 155. ОСОБА_150 , 156. ОСОБА_151 , 157. ОСОБА_152 , 158. ОСОБА_153 , 159. ОСОБА_154 , 160.  ОСОБА_155 , 161. ОСОБА_156 , 162. ОСОБА_157 , 163. ОСОБА_158 , 164. ОСОБА_159 , 165. ОСОБА_160 , 166. ОСОБА_161 , 167. ОСОБА_4 , 168. ОСОБА_162 , 169. ОСОБА_163 , 170. ОСОБА_164 , 171. ОСОБА_2 , 172. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мій Будинок", 173. ОСОБА_165 , 174. ОСОБА_166 , 175. ОСОБА_167 , 176. ОСОБА_3 , 177. ОСОБА_168 , 178. ОСОБА_169 , 179. ОСОБА_6 , 180. ОСОБА_170 , 181.  ОСОБА_171 , 182. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Ековент-ЛТД", 183. ОСОБА_172 , 184.  ОСОБА_173 , 185. ОСОБА_174 , 186. ОСОБА_175 , 187. ОСОБА_176 , 188. ОСОБА_177 , 189. ОСОБА_178 , 190. ОСОБА_179 , 191. ОСОБА_180 , 192. ОСОБА_181 , 193. ОСОБА_182 , 194. ОСОБА_183 ,
		за участю Прокуратури міста Києва
		про зобов`язання вчинити дії.
		Короткий зміст і підстави позовних вимог, заяви про забезпечення позову та заяви про скасування заходів забезпечення позову
		1. У грудні 2014 року Київська міська рада (далі - Київрада, Міськрада, Орендодавець) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.02.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пателі Лізинг" (далі - ТОВ "Пателі Лізинг", Товариство) про зобов`язання відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану надбудову (поверхи), яка збудована вище восьмого надземного поверху будівлі житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 (далі - спірний об`єкт, спірне майно), будівництво якої (яких) не передбачено проектом "Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 " (Позитивний комплексний висновок державної експертизи ДП "Укрдержбудекспертиза" від 12.06.2009 № 21/271буд.), з посиланням на положення статей 375, 376, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 93, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 5, 8, 26, 29, 31, 34, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		2. Позовна заява обґрунтовується тим, що Київрада як власник земельної ділянки звернулася за захистом своїх прав у порядку статті 376 ЦК України, зазначаючи про здійснення Товариством самочинного будівництва об`єкта нерухомості, а саме 9- 12 надземних поверхів житлово-офісного комплексу на земельній ділянці на АДРЕСА_1 без дотримання будівельних норм, а також за відсутності необхідної проектно-кошторисної документації.
		3. 29.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Київради про забезпечення позову, в якому позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України та її структурним підрозділам вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно, а також заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України узгоджувати та видавати відповідні документи про готовність зазначеного об`єкта до експлуатації. 
		Вказане клопотання аргументоване побоюванням введення в експлуатацію спірного житлово-офісного комплексу, наслідком чого стане відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що у разі задоволення позовних вимог унеможливить виконання рішення суду.
		4. 08.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековент-ЛТД", ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21  про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015.
		Зазначена заява обґрунтовується тим, що: 1) законність дозвільної документації на 12-ть поверхів підтверджено постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 826/10851/18 та іншими судовими рішеннями; 2) при прийнятті об`єкта до експлуатації обов`язком Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) є перевірка збудованого об`єкта на відповідність нормам ДБН і у разі порушень норм ДБН у видачі сертифікату має бути відмовлено, тому права позивача жодним чином не порушуються та відсутні підстави для їх захисту шляхом існування таких заходів до забезпечення позову; 3)  будинок повністю побудований та готовий до експлуатації, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі № 640/20724/20 зобов`язано ДАБІ України повторно розглянути заяву ТОВ "Пателі Лізинг" про видачу сертифіката; 4) застосування заходів забезпечення позову понад 6 років порушує права та інтереси заявників, на противагу інвесторам, які мають право власності на квартири та приміщення у цьому будинку.
		Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 (суддя Босий В. П.), залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 (головуючий - Гольцова Л. А., судді Іванова Л. Б., Картере В. І.), клопотання Київради про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Заборонено ДАБІ України (Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві) узгоджувати та видавати відповідні документи (декларації, акти тощо) про готовність зазначеного об`єкта будівництва до експлуатації, а також видавати сертифікат (сертифікати) відповідності закінченого будівництвом об`єкта стосовно офісно-житлового комплексу "Поділ Престиж" або окремих його частин (приміщень), будівництво яких здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 27-29 (на розі вулиць Костянтинівській та Нижній Вал) у Подільському районі м. Києва. Заборонено Державній реєстраційній службі України та її структурним підрозділам у місті Києві вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно та внесенням та реєстрацією в відповідних базах даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: 1) документів, що подаються ТОВ "Пателі Лізинг" як забудовником у складі "основного пакету" документів для державної реєстрації прав на квартири, апартаменти квартирного типу, інші житлові або нежитлові приміщення та інші об`єкти нерухомого майна, що є складовими новозбудованого об`єкту будівництва офісно-житлового комплексу "Поділ Престиж" за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) відомостей щодо переходу прав власності та інших речових прав на об`єкт (об`єкти) будівництва та/або окремі його (їх) частини, об`єкт (об`єкти) незавершеного будівництва та/або окремі його (їх) частини за адресою: АДРЕСА_1 , де Товариством проводиться будівництво офісно-житлового комплексу "Поділ Престиж" та будь-яких інших записів, що стосуються зазначених об`єктів нерухомості.
		Ухвала аргументована тим, що позивачем надано достатньо доказів того, що відповідач вдається до дій, які свідчать про намагання Товариства розповсюдити інформацію щодо продажу квартир у спірному об`єкті самочинного будівництва, а також здійснює підготовчі дії по введенню в експлуатацію з метою подальшого продажу квартир, тому невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки під час судового провадження відповідачем можуть бути вчинені дії з відчуження спірного майна, що, в свою чергу, призведе до утруднення виконання рішення суду.
		6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 заяву третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековент-ЛТД", ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/27779/14.
		Зазначена ухвала мотивована посиланням на положення статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд зазначив, що з моменту винесення ухвали про забезпечення позову минуло шість років і обставини, якими керувався суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, істотно змінилися, оскільки будівництво фактично завершено, і навіть ті особи, які мають права на приміщення 1-8 поверхів, законність будівництва яких позивачем не оспорюється, не мають можливості користуватися своїми правами. При цьому власники майнових прав на приміщення у спірному будинку обізнані про наявність спору в суді, а тому будь-які дії щодо нього мають вчиняти з урахуванням ризиків, які виникають у зв`язку з можливістю задоволення позову, водночас, суд має уникати забезпечення позову, яке порушує права осіб на користування наявними правами. Як наслідок, оформлення будь-якими особами прав на квартири (приміщення) в будинку на АДРЕСА_1 , яке було вчинено після подання позову у справі, а також введення будинку в експлуатацію не може бути перешкодою для виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позову, водночас подальше виконання заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 09.02.2015, призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявників, а тому вказані заходи підлягають скасуванню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Київрада звернулася з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати та повернути справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		8. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, наголошуючи, що: 1)  апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування норм статей 66, 67 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), викладеного у постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2016 у справі № 910/27779/14; 2)  причини, які слугували підставою для застосування заходів забезпечення позову, залишилися чинними, адже, як вірно зазначив представник відповідача, незважаючи на чинність ухвали Господарського суду м. Києва від 09.02.2015 у справі № 910/27779/14 про заборону вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно та внесенням відповідних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інвестори (зокрема, але не виключно, ОСОБА_179 ) вжили заходів щодо реєстрації права власності на проінвестовані ними квартири, будучи достеменно обізнаними, що новобудова не введена в експлуатацію у встановленому порядку, що спростовує будь-яке твердження щодо легітимності набуття права власності на такі квартири.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваній ухвалі.
		Київська міська прокуратура у письмових поясненнях просить касаційну скаргу задовольнити з огляду на постановлення оскаржуваної ухвали з порушенням статей 86, 136, 236 ГПК України та неврахування апеляційним судом висновку комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 25.07.2017 №  16443/16444/16-42/14469/17-43, згідно з яким наявна в матеріалах справи скоригована проектна документація на будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27- 29 у Подільському районі м. Києва не відповідає положенням нормативно-правових актів у галузі будівництва. 
		Розгляд справи Верховним Судом 
		10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від  06.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київради на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі № 910/27779/14 та призначено здійснити розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
		15, 19 і 26 липня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли аналогічні за змістом клопотання ОСОБА_96 , ОСОБА_36 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 , ОСОБА_184 , ОСОБА_103 , ОСОБА_147 , ОСОБА_22 , ОСОБА_75 , ОСОБА_15 , ОСОБА_60 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ. Консалтінг", ОСОБА_97 , ОСОБА_13 , ОСОБА_70 , ОСОБА_16 , ОСОБА_61 , ОСОБА_6 , ОСОБА_37 , ОСОБА_148 , ОСОБА_112 , ОСОБА_99 , ОСОБА_23 , ОСОБА_4 від 07.07.2021 про здійснення перегляду ухвали у судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи, які аргументовані тим, що ця справа є складною та неоднозначною у контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, становить значний суспільний інтерес і виняткове значення для громадян України та іноземних держав як власників об`єктів нерухомого майна в будинку на вул.  Нижній Вал, 27-29 в Подільському районі м. Києва. 
		11. Колегія суддів залишає вказані клопотання третіх осіб без задоволення з огляду на таке.
		Відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно з частинами 5, 6 статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
		Таким чином, за змістом частини 6 статті 301 ГПК України вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частині 5 цієї статті, зумовлено лише власним розсудом суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи, тобто відноситься до дискреційних повноважень суду. Отже, вказана норма не містить жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися Верховний Суд при вирішенні зазначеного питання.
		Водночас колегія суддів зауважує, що за змістом положень статей 8, 161, 169 ГПК України під час касаційного перегляду судових рішень у порядку письмового провадження учасники справи жодним чином не обмежені у правах викласти письмові пояснення, заперечення, доповнення, міркування та аргументи щодо предмета спору, подавши їх у формі заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань. 
		Натомість відповідно до імперативних вимог частини 2 статті 300 та частини 7 статті 301 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
		З урахуванням викладеного та з огляду на те, що оскаржуваною ухвалою не завершено розгляд цієї справи по суті заявлених позовних вимог, а лише вирішено питання скасування заходів забезпечення позову, суд касаційної інстанції не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотань ОСОБА_96 , ОСОБА_36 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 , ОСОБА_184 , ОСОБА_103 , ОСОБА_147 , ОСОБА_22 , ОСОБА_75 , ОСОБА_15 , ОСОБА_60 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ. Консалтінг", ОСОБА_97 , ОСОБА_13 , ОСОБА_70 , ОСОБА_16 , ОСОБА_61 , ОСОБА_6 , ОСОБА_37 , ОСОБА_148 , ОСОБА_112 , ОСОБА_99 , ОСОБА_23 , ОСОБА_4 від 07.07.2021 про здійснення перегляду ухвали у судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи.
		12. З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно розглянути справу та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.
		Позиція Верховного Суду
		13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
		14. Відповідно до частин 1, 4 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
		15. Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
		16. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
		Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи. 
		Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 29 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від якого колегія суддів не вбачає підстав відступати.
		17. У цій справі заходи забезпечення позову вжито ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015, яку за результатами касаційного перегляду залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від  08.06.2016.
		18. Суд апеляційної інстанції має право скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції лише у разі скасування судового рішення, яким такі заходи вжито, або ж у разі самостійного скасування судом першої інстанції таких заходів, вжитих цим же судом, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала.
		В іншому разі (у випадку скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції поза межами апеляційного чи касаційного перегляду судових рішень), апеляційний або касаційний господарський суд діяв би не як "суд, встановлений законом".
		19. Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		20. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" ("Zand v. Austria") Комісія висловила думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". У деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2003 року у справі "Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар іля Мода проти Іспанії") ("Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span").
		21. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції та законність і обґрунтованість застосування яких підтверджено судом вищої інстанції (постанова Вищого господарського суду України від 08.06.2016), усупереч вимог статей 145, 236 ГПК України Північний апеляційний господарський суд діяв не як "суд, встановлений законом", що свідчить про наявність достатніх підстав для скасування зазначеної ухвали як прийнятої за межами процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції. 
		22. Як наслідок, колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції у лютому 2015 року, у зв`язку з істотною зміною обставин, зумовленою фактичним завершенням будівництва спірного об`єкта та оформлення будь-якими особами прав на квартири (приміщення) в будинку на вул. Нижній Вал, 27-29, яке було вчинено після подання позову у справі, а введення будинку в експлуатацію не може бути перешкодою для виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позову, тоді як подальше виконання заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 09.02.2015, призводить до порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявників.
		23. У зв`язку з наведеним касаційна інстанція наразі не може взяти до уваги та надати оцінку доводам скаржника про те, що причини, які слугували підставою для застосування заходів забезпечення позову, залишилися чинними, позаяк з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, оцінка таких доводів позивача належить до повноважень суду першої інстанції, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову.
		24. Разом з тим колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм статей 66, 67 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), викладеного у постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2016 у справі № 910/27779/14, оскільки за змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/17693/19, від  03.03.2020 у справі № 916/806/19, від 10.06.2020 у справі № 914/2259/17, від  18.06.2020 у справі № 910/7707/19, від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17).
		25. Верховний Суд також враховує, що відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим для з`ясування законності чи необґрунтованості оскаржуваної ухвали не має істотного значення обставина непідтвердження зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини  2 статті 287 ГПК України (неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), оскільки відповідне посилання скаржника ґрунтується на помилковому ототожненні ним підстави касаційного оскарження, яка (підстава) стосується виключно випадків оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті (передусім оскарження рішення суду першої інстанції по суті спору після його апеляційного перегляду), та підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, що нормативно врегульовані окремо (схожий правовий висновок викладено у пункті 30 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від  11.08.2020 у справі №  910/14279/18).
		26. Касаційна інстанція зазначає, що з урахуванням висновків, наведених у пунктах 15- 21 цієї постанови, ухвала Господарського суду міста Києва від  09.02.2015, якою було вжито заходи забезпечення позову, як судове рішення, є чинною незважаючи на те, що самі заходи забезпечення було скасовано ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2019 у цій справі (схожий правовий висновок викладено у пункті 30 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).
		27. Наведене вище переконливо свідчить про необхідність часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваної ухвали, оскільки наразі продовження розгляду справи судом апеляційної інстанції, на чому наполягає скаржник, унеможливлюється тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 зупинено апеляційне провадження у справі №  910/27779/14 у зв`язку з призначенням комплексної будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
		28. Зважаючи на викладені раніше висновки, Верховний Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		29. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		30. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		31. Відповідно до частини 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. 
		32. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що внаслідок наведених вище допущених судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права передчасним є висновок суду про наявність підстав для скасування вжитих заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті, що, в свою чергу, зумовлює часткове задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваної ухвали та повернення справи до Північного апеляційного господарського суду.
		Розподіл судових витрат
		33. З огляду на часткове задоволення касаційної скарги та незавершеність розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, розподіл судових витрат скаржника у виді судового збору в сумі 2270 грн не здійснюється.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 у справі №  910/27779/14 скасувати.
		 
		Головуючий                                                                             Ю. Я.  Чумак
		 
		 
		Судді                                                                                       Т. Б. Дроботова
		 
		 
		                                                                                                І. С. Міщенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...