Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/1122/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2021. Зареєстровано: 02.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		01 вересня 2021 р.                                  м. Чернівці                     справа № 600/1122/21-а
		 
		          Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді      Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до  Чернівецької обласної державної адміністрації,  Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА  Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		           ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
		- визнати протиправним та скасувати пункт 4 розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 06.03.2020 р. №210-р "Про структуру обласної державної адміністрації" із змінами в редакції розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. №145-р "Про внесення змін до структури обласної державної адміністрації";
		- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. №10-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ";
		- поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації;
		- стягнути з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 13.02.2021 р. по день ухвалення судом рішення про поновлення на посаді, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати;
		- стягнути з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір;
		- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 виконуючого обов`язки директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації і стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення із займаної посади є незаконним, внаслідок чого розпорядження про його звільнення підлягає скасуванню а його має бути поновлено на посаді, оскільки реорганізація Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА як державного органу фактично не зумовлена зміною в організації праці чи організаційно-правової форми, а бажанням суб`єкта призначення свавільно позбавити його права на працю шляхом звільнення із займаної посади. Позаяк Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації є правонаступником Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, а тому до нього перейшли всі права, в тому числі й повноваження реалізації державної політики у відповідній сфері.
		Також вказував, що його звільненню з посади не передувала будь-яка індивідуальна оцінка його роботи на посаді державного службовця, не інкриміновано жодних незаконних дій, прорахунків у роботі чи незадовільної поведінки, яка була б несумісна зі статусом державного службовця. Зміст спірного розпорядження не містить жодних обґрунтувань з приводу надання переваг звільненню перед переведенням по відношенню до нього. Вважає, що при його прийнятті суб`єктом призначення не було дотримано критерію обґрунтованості.
		Враховуючи ту обставину, що позивача було незаконно та протиправно звільнено із роботи, він просив також виплати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.
		19.03.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації (далі-позивач) 05.04.2021 р. подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивований тим, що відповідні рішення щодо призначення, просування по службі, звільнення, попередження або притягнення до дисциплінарної відповідальності стосовно директора Департаменту приймаються суб`єктом призначення, а саме головою Чернівецької обласної державної адміністрації, а відповідно ними не порушено право позивача щодо доступу до державної служби. 
		06.04.2021 р. Чернівецька обласна державна адміністрація не погоджуючись із поданим позовом, подала до суду відзив, в якому вказувала, що внаслідок реорганізації до новоутвореного Департаменту перейшли повноваження, які раніше належали Управлінню капітального будівництва, а саме повноваження містобудування та архітектури. Натомість від Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства перейшли повноваження до Управління інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації. 
		У зв`язку з реорганізацією, позивача належним чином попереджено про наступне вивільнення. Також відповідач наголошував, що пропонування рівнозначних посад позивачу не є обов`язком, а правом державного органу відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
		Вказував, що ОСОБА_1 для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби своїм правом не скористався, документи не подав, що в свою чергу свідчить про намір уникнення проходження конкурсу, та бути поновленим не у спосіб встановлений законом. Враховуючи викладене, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Ухвалою суду від 09.04.2021 р. призначено адміністративну справу № 600/1122/21-а до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін на 10:00 год. 23 квітня 2021 р.
		23.04.2021 р. відкладено розгляд справи на 10:00 год. 24.05.2021 р. 
		24.05.2021 р. відкладено розгляд справи на 10:00 год. 16.06.2021 р.
		16.06.2021 р. оголошено перерву по справі до 14:00 год. 26.07.2021 р.
		26.07.2021 р. відкладено розгляд справи на 10:00 год. 18.08.2021 р.
		18.08.2021 р. представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.
		Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження, вказував, що при цьому заперечує проти задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
		Згідно наказу Чернівецької обласної державної адміністрації від 31.10.2018 р. №39-ос ОСОБА_1 , з 01.11.2018 р. призначений виконуючим обов`язки директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації.
		Керуючись ст. 87 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з реорганізацію Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації від 06.03.2020 р. №210-р "Про структуру обласної державної адміністрації" позивача, 12.03.2020 р. попереджено про наступне звільнення із займаної посади не раніше ніж за 30 календарних днів від дати персонального попередження.
		Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 87 Закону України "Про державну службу", ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 24 Закону України "Про відпустки" ОСОБА_1 звільнено 12.02.2021 р. із займаної посади виконуючого обов`язки директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації у зв`язку з реорганізацією Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації, про що Чернівецькою обласною державною адміністрацією 11.02.2021 р. прийнято розпорядження №10-ос.
		Не погоджуючись із наказом про звільнення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
		Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 та 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до п. п. 4, 5 та 6 Порядку № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
		Згідно п. 12 Порядку № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється. Орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
		Відповідно до розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 06.03.2020 р. №210-р "Про структуру обласної державної адміністрації" (із змінами в редакції розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. 3145-р) визначено припинити діяльність Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації шляхом реорганізації (перетворення) в Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
		На виконання зазначеного розпорядження, 11.03.2020 р. Департаментом капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації, видано наказ №46 "Про заходи з реорганізації Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації". Пунктом 1 наказу №46 утворено комісію з припинення діяльності Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації у зв`язку з його реорганізацією (перетворенням), затверджено склад комісії з реорганізації.
		03.03.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №1000381450000013013 про припинення діяльності Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації та запис про реєстрацію Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
		19.02.2021 р. розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації "Про затвердження Положення про Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації" затверджено Положення про Департамент. 
		Пунктом 2 даного розпорядження передбачено визнати таким, що втратило чинність розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 05.12.2018 р. №1358-р "Про затвердження Положення про Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації" з моменту державної реєстрації, в установленому порядку, юридичної особи публічного права Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації.
		Відповідно до п. 1 Положення про Департамент, затвердженого розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 19.02.2021 р. №168-р Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і забезпечує виконання покладених на Департамент завдань.
		Абзацом 2 п. 2 Положення визначено, що Департамент є правонаступником в частині своїх повноважень Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства обласної державної адміністрації відповідно до передавального акта.
		Пунктом 10 Положення передбачено, що Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади головою обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Міністерством розвитку громад на території України, в установленому законодавству порядку.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" (№ 889-VIII від 10.12.2015 р. в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
		Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
		Згідно ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
		02.02.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 р. № 378-IX, яким внесено зміни до КЗпП України та викладено його у новій редакції.
		Відповідно до ч. 6 ст. 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
		Суд звертає увагу на те, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
		Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону України "Про державну службу" на час прийняття оскаржуваного наказу було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, реорганізацію установи - тому, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку саме норми спеціального законодавства підлягають застосуванню.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивача попереджено про наступне звільнення із займаної посади не раніше ніж за 30 календарних днів від дати персонального попередження відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу».
		Із вказаним попередженням позивача ознайомлено 12.03.2020 р., що підтверджується його підписом.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивача належним чином попереджено про наступне вивільнення.
		Разом з тим, при вирішенні питань щодо дотримання суб`єктом владних повноважень прав державних службовців під час проходження публічної служби та при звільненні з неї, суд звертає увагу на встановлену гарантію щодо правового захисту від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Так, ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" передбачає, зокрема, що суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
		Однак, надання за цим Законом можливості керівнику органу або суб`єкту призначення пропонувати будь-яку вакантну посаду державної служби у цьому органі (за наявності) кореспондує обов`язок суб`єкта владних повноважень реалізовувати це право обґрунтовано та мотивувати рішення про звільнення працівника з посади з метою уникнення сумнівів у державного службовця щодо упередженого ставлення до нього чи інших чинників, які б порушували принцип "правової визначеності".
		Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" №117-IX від 19.09.2019 р., який набрав чинності 25.09.2019 р., зі ст. 87 Закону України "Про державну службу" виключено абзаци 1 та 2 ч. 3, які передбачали, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю, а звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
		Під час розгляду справи відповідачами не доведено того факту, що попри наявні вакантні посади, позивачу пропонувалась будь-яка інша робота за відповідною професією чи спеціальністю. Більш того у наданих відзивах відповідачі зазначали, що при звільненні державних службовців у зв`язку з реорганізацією чи ліквідацією державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.
		Відповідач не заперечував щодо неможливості запропонувати позивачу відповідні вакантні посади та підтверджував, що єдиним способом вирішення питання, пов`язаного із проходженням позивачем державної служби, було припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.
		Суд зазначає, що згідно ст. 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
		З огляду на викладене, очевидним є те, що дискреційні дії (рішення) керівника державного органу щодо пропозиції державному службовцю вакантної посади, не можуть відбуватися поза законом та без правового обґрунтування.
		Прийняття керівником рішення про надання пропозиції державному службовцю про переведення на іншу посаду має відбуватися відповідно певних критеріїв, як-то рівень професійної підготовки та компетентність державного службовця.
		Відтак, оскільки позивача звільнено у зв`язку з реорганізацією, яка супроводжувалася змінами в організації виробництва і праці, роботодавець зобов`язаний був дотриматися процедури вивільнення працівників у зв`язку з реорганізацією, визначеною законодавством про працю, а щодо державних службовців - спеціальним Законом України "Про державну службу".
		Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України "Про державну службу" у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
		Порядок переведення державних службовців передбачений у ст. 41 Закону України "Про державну службу".
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:
		1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;
		2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
		Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
		Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
		Суд вважає, що передбачене у ч. 5 ст. 22, абз. 1 ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" право суб`єкта призначення у разі реорганізації або ліквідації державного органу пропонувати державному службовцю вакантну посаду державної служби та приймати рішення про переведення державного службовця на іншу посаду в тому самому або іншому органі не може трактуватись як можливість прийняття рішення таким суб`єктом на власний розсуд, свавільно, без будь якого обґрунтування такого рішення та відсутності мотивів.
		При реалізації означених дискреційних повноважень орган влади повинен дотримуватися вимог до діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у ч. 2 ст. 2 КАС України, та обирати варіант рішення (дій), керуючись принципами державної служби, передбаченими у ст. 4 Закону України "Про державну службу".
		Відтак, суб`єкт владних повноважень має використовувати дискреційне повноваження з метою, з якою воно було надано, з урахуванням принципу об`єктивності (обґрунтованості), тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); має здійснюватися своєчасно, тобто протягом розумного строку; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну службу" державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
		Суд вважає, що можливість переведення конкретного державного службовця до державного органу, що реорганізується, на вакантну посаду державної служби, наявну у новоствореному державному органі, повинна визначатися суб`єктом призначення насамперед з огляду на професійну підготовку та професійну компетентність такого державного службовця, оскільки ці критерії передбачені як визначальні при прийнятті рішень про переведення державних службовців.
		Ненадання державному службовцю пропозицій зайняти вакантні посади державної служби у новоствореному державному органі (за їх наявності), або відмова у наданні таких пропозицій, або надання переваги іншим державним службовцям у вигляді таких пропозицій повинно бути належним чином обґрунтованим, що в свою чергу б виключало сумніви у небезсторонності та упередженості суб`єкта призначення та зловживанні ним владою та дискреційними повноваженнями.
		Згідно розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.02.2021 р. №161-р оголошено добір на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" директора Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент звільнення позивача в Департаменті капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації були вакантні посади, а саме посада директора, яку позивач обіймав до реорганізації.
		Сам факт реорганізації державного органу, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи.
		Якщо реорганізація державного органу є підставою для припинення відносин державної служби незалежно від скорочення чисельності або штату державних службовців, мають бути інші об`єктивні підстави для звільнення державних службовців, однак не лише одностороннє волевиявлення суб`єкта призначення.
		Відповідачем не надано до суду жодних доказів, що звільненню ОСОБА_1 з посади передувала будь-яка негативна індивідуальна оцінка його роботи на посаді державного службовця, йому не інкриміновано жодних незаконних дій, прорахунків у роботі чи незадовільної поведінки, яка була б несумісна зі статусом державного службовця.
		При цьому відповідачами не надано суду доказів того, що ними перед звільненням позивача розглядалася можливість переведення позивача у новостворений Департамент капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації, або проводилася перевірка рівня професійної підготовки та професійної компетентності позивача, за наслідками якої вони не знайшли можливості запропонувати йому будь-яку вакантну посаду державної служби у цього органі, попри те, що такі вакантні посади були наявні.
		Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про протиправність розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. №10-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ", а позивач підлягає поновленню на посаді в.о. директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації з 13.02.2021 р.
		Враховуючи те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, враховуючи протиправність дій відповідача щодо звільнення позивача, суд вважає, що в даному випадку оскарження позивачем п. 4 розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 06.03.2020 р. №210-р "Про структуру обласної державної адміністрації" із змінами в редакції розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. №145-р "Про внесення змін до структури обласної державної адміністрації" є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права позивача, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно з ст. 27 Закону України "Про оплату праці", порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
		Згідно з довідкою виданою Депатаментом капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністраціїза № 04-25/906 від 08.07.2021 р. середньоденна заробітна плата позивача становить 1429,07 грн.
		Період вимушеного прогулу позивача обраховується з 13.02.2021 р. (день, з якого відраховується період звільнення позивача) по 01.09.2021 р. (дата прийняття рішення суду про поновлення позивача). Відтак, позивач перебував у вимушеному прогулі 136 робочих днів. 
		Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає: 194353,52 грн: (1429,07 грн (середньоденна заробітна плата) х 136 (робочих днів за час вимушеного прогулу).
		Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2021 р. по 01.09.2021 р., що становить 194353,52 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
		Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з ч.1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог частково.
		Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 11.03.2021 р. №ПН46798С1.
		Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 454,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Адміністративний позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.02.2021 р. №10-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ".
		3. Поновити на державній службі ОСОБА_1 , на посаді виконуючого обов`язки директора Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації з 13.02.2021 р. (вихідний)
		4. Стягнути з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 194353,52 грн.
		5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 257,00 грн.
		6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту капітального будівництва, містобудування та архітектури Чернівецької обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 257,00 грн.
		7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.   
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		Позивач -   ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 
		Відповідачі -  Чернівецька обласна державна адміністрація  Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА  (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58010, код ЄДРПОУ 00022680);
		              Департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької обласної державної адміністрації (вул. Героїв Майдану, 194-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 04014252).
		 
		Суддя                                                                                                                          І.В. Маренич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...