Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/8328/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 02.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1425/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/8328/21
		Провадження № 22-ц/4820/1425/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 вересня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Купельського А.В. (суддя-доповідач),
		Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
		 
		розглянувши в порядкуписьмового провадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року (суддя Бондарчук В.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
		в с т а н о в и в:
		 
		В квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також своє утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу, до досягнення сином ОСОБА_4 трирічного віку. Відповідні обставини позивач обґрунтовує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.02.2020 року, мають спільного сина, однак відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на його дитину, а також на утримання матері дитини, з огляду на що ОСОБА_2 просить поданий позов задовольнити в повному обсязі.
		Рішенням Хмельницької області від 07 липня 2021 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 квітня 2021 року і до повноліття дитини.
		Стягнути з ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частини всіх видів його доходу, починаючи з 02 квітня 2021 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		В задоволенні решти вимог відмовлено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу 3333 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави судові витрати в сумі 605 грн. 27 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 1666 грн. 50 коп. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/12 частки всіх видів доходу, починаючи з 02.04.2020 року і до досягнення дитиною трьох років скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги. Здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанції. 
		Вважає, що суд при ухвалені рішення вийшов за межі позовних вимог. 
		Посилається на те, що позовна заява не містить вимоги про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років. 
		Крім того, позивач на момент прийняття рішення суду не подавала будь  якої письмової заяви про уточнення своїх позовних вимог в частині стягнення аліментів на дружину або про виправлення описки.
		Звертає увагу, що він немає стабільного доходу, немає на праві власності нерухомості, вже сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу. 
		Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.
		Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на дитину не оскаржується, тому відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українине є предметом апеляційної перевірки.
		Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положеньст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено,і цепідтверджується матеріаламисправи,що  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.02.2020 року (а.с.7).
		У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.09.2020 року (а.с. 5). 
		Дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Задовольняючи позов,суд виходивз того,що покладення на відповідача аліментних зобов`язань у визначеному судом розмірі не порушуватиме його права та інтереси і не є занадто обтяжливими, враховуючи те, що останній не приймає участі у нематеріальному аспекті щодо забезпечення розвитку та виховання дитини, які повністю покладені на позивача і має можливість працювати та отримувати дохід, який забезпечуватиме матеріальне утримання дитини та дружини, яка наразі позбавлена можливості працювати.
		З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.
		Відповідно до ч. 2 та 4ст. 84 СК Українидружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
		Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що у дружини виникає право на отримання аліментів за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: перебування у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, проживання разом із їх спільною дитиною, яка не досягла трьох років та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).
		Право на отримання дружиною аліментів у порядку, передбаченомуст. 84 СК України, не залежить від матеріального стану дружини.
		На час пред`явлення позову сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, відповідач є батьком дитини, яка проживає з позивачем, на час розгляду справи судом дитині не виповнилося три роки, тому позивач має право на отримання аліментів від відповідача.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що матеріальне становище відповідача за період, протягом якого він зобов`язаний до сплати аліментів на дружину, дозволяв йому здійснювати такі виплати.
		Перевіряючи доводи апеляційної скарги, що судом не враховано ті обставини, що відповідач немає стабільного доходу, немає на праві власності нерухомості, вже сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, колегія суддів вважає їх безпідставними, так як судом першої інстанції вказані обставини були враховані при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, і саме тому суд частково задовольнив позовні вимоги в цій частині.
		У свою чергу, доказів того, що відповідач не може надавати матеріальну допомогу дружині суду не надано.
		Не приймаютьсядо увагидоводи відповідачапро те,що позовна заява не містить вимоги про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трьох років відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України. 
		Судом першої інстанції, вірно встановлено, що зазначення в п.2 прохальній частині позовної заяви щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу відповідача до досягнення дитиною трирічного віку фактично є опискою, допущеною при написанні позовної заяви, оскільки із змісту позовної заяви, та пояснень представника позивача, відповідна вимога стосувалася стягненню аліментів саме на утримання матері дитини, до досягнення останньою трирічного віку. 
		Крім того, відзив на позов містить прохання відповідача не стягувати з нього кошти на утримання дружини (а. с. 23-24).
		Колегія суддів вважає, що визначений розмір аліментів утримання дружини в розмірі 1/12 частини заробітку є об`єктивним, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогамСК України.
		Доводи скарги позивача фактично зводяться до незгоди апелянта із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимогст. 89 ЦПК Україниоцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
		За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Фактично, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
		Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
		Обґрунтовуючи судове рішення, апеляційний суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
		Оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін, судові витрати покладаються на відповідача, а тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат апеляційним судом.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд 
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 07липня 2021року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. 
		 
		Повне судове рішення складено 02 вересня 2021 року.
		 
		 
		 
		Судді А.В. Купельський
		 
		 
		 
		Т.О. Янчук
		 
		 
		 
		О.І. Ярмолюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...