Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 494/1092/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розбещення неповнолітніх.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 04.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/494/221/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021162260000254

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Березівський районний суд Одеської області 
		вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300  
		                                                02.09.2021
		Справа № 494/1092/21
		Провадження № 1-кп/494/221/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.09.2021 року м. Березівка
		    Березівський районний суд Одеської області у складі:
		 головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		    за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		    прокурора  ОСОБА_3 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_4 
		   законного представника потерпілого  ОСОБА_5 
		    розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Березівка матеріали кримінального провадженнязаобвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Сербка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України не маючий судимості, - 
		  в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		    
		У червня 2021 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на здійснення розпусних дій стосовно малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 05.06.2021 року приблизно о 14:00 годині, під час перебування на території свого подвір`я, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , побачивши ОСОБА_6 запросив її до свого будинку, на що остання погодилась. У продовження свого злочинного умислу, ОСОБА_4 під час перебування разом з ОСОБА_6 на ліжку у спальній кімнаті будинку, будучи обізнаним, що вона є малолітня та через свій вік не розумітиме характеру та значення вчинюваних з нею дій та не здійснить опір, у зв`язку з чим є безпорадною, умисно вчинив стосовно ОСОБА_6 розпусні дії, шляхом торкання своїми руками оголених статевих органів останньої. 
		На розгляд суду досудовим слідством внесено обвинувачення ОСОБА_4 у вчинені розпусних дій щодо малолітньої особи, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КК України.
		Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_4 скоїв розпусні дії щодо малолітньої особи, тобто вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 156 КК України .
		   Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі  КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.
		     Крім того, суд з`ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування,ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальних актахвизнав повністю та надав суду пояснення про те, яким чином ним було скоєно кримінальне правопорушення, що він щиро розкаюється у вчинені злочину.
		       Відповідно достатті 65 КК Українипри призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не знаходиться на наркологічному та психіатричному обліку, негативно характеризується за місцем мешкання. . 
		     Відповідно до пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		      До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить визнання вини та щире каяття. 
		   На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м`якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким обвинувачений скористався.
		      Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідностатті 67КК України вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння., згідно протоколу №58 медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичних та стану сп`яніння. 
		      Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так, державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною другою статті 156 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років. Законний представник потерпілого погодилась з думкою прокурора. Обвинувачений вказав, в подальшому житті не будуть вчиняти таких дій та погодився з думкою прокурора. . 
		   При цьому суд також враховує, що відповідно дост.50 КК Українипокарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		      Злочин вчинений обвинуваченим є дійсно суспільно небезпечним. Однак мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
		     Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		    У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цьогозаконумає бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».
		     Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним злочину, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого, думку законного представника потерпілої, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що вінщиро розкаявся у скоєному, визнав свою провину, усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого злочину,суд доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за частиною другоюст.156 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого. 
		При цьому, суд не призначає обвинуваченому ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки останній офіційно не працює.
		На час ухвалення вироку обвинувачений перебуває під вартою і строк тримання закінчується 05.09.2021. Вочевидь вбачається, що вирок до зазначеного часу не набере законної сили.
		Ураховуючи встановлене вище, судом вбачається, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину була доведена та йому загрожує суворе покарання. Таким чином є підстави вважати, що існують ризики ухилення обвинуваченим від суду та від відбування покарання.
		На підставі цього запобіжний захід обвинуваченому слід залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		   Цивільний позов по справі  не заявлений.
		Витрати на проведення експертиз  не заявлені. 
		Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
		 Речові докази у кримінальному провадженні №12021162260000254, а саме:
		медичну документацію малолітньої потерпілої ОСОБА_6  зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		простирадло блакитного кольору та наволочку зеленого кольору, які поміщено сейф-пакету №INP 4001144 та покривало зеленого кольору, яке поміщено до сейф-пакету №INZ 4023194  повернути обвинуваченому по приналежності;
		дитячі жіночі труси світло-зеленого кольору  повернути законному представнику потерпілої;
		диск CVD-0111 на коробці якого зображено картинки порнографічного характеру  знищити. 
		   Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області по справі 494/709/21 від 08.06.2021 на зазначені речові докази.
		На виконання вимог п. 2 ч. 4 ст.374 КПК Українисуд вважає за доцільне в резолютивній частині вироку зазначити рішення про включення інформації про ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369,374 КПК України, ч. 2 ст. 156 КК України, суд
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		     ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
		Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_4  обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 05 червня 2021 року. 
		Цивільний позов по справі  не заявлений.
		Витрати на проведення експертиз  не заявлені. 
		Речові докази у кримінальному провадженні №12021162260000254, а саме:
		медичну документацію малолітньої потерпілої ОСОБА_6  зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		простирадло блакитного кольору та наволочку зеленого кольору, які поміщено сейф-пакету №INP 4001144 та покривало зеленого кольору, яке поміщено до сейф-пакету №INZ 4023194  повернути обвинуваченому по приналежності;
		дитячі жіночі труси світло-зеленого кольору  повернути законному представнику потерпілої;
		диск CVD-0111 на коробці якого зображено картинки порнографічного характеру  знищити. 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області по справі 494/709/21 від 08.06.2021 на зазначені речові докази.
		Включити інформацію про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину за ч.2 ст.156 КК України до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		  Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подачі апеляції - з моменту винесення рішення апеляційним судом.
		   Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження. 
		 
		 Суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...