Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/3556/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 02.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 01.10.2021
Номер судового провадження: 1-кп/465/168/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017140080002008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		465/3556/17 
		1-кп/465/168/21
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		01.09.2021 року                                    м. Львів
		           Франківський районний суд м. Львова в складі:
		головуючого- судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора     ОСОБА_3 
		обвинуваченого     ОСОБА_4 
		адвоката                             ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові об`єднані кримінальні провадження № 12018140080000594 від 22.02.2017 року та № 12017140080002008 від 14.06.2017 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, на даний час перебуває у Львівській установі виконання покарань № 19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції 
		 
		про обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.15ч.2ст.190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України
		   в с т а н о в и в:
		у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 , не маючи можливості використовувати паспорт громадянина України, виданий на його ім`я, оскільки перебував у міжнародному розшуку, як особа яка ухилилась від органу досудового розслідування та суду, щоб не бути викритим та не бути затриманим органами Національної поліції, вступив з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в злочинну змову, спрямовану на підроблення офіційних документів, а саме паспорта громадянина України із фотокарткою ОСОБА_4 . 
		В подальшому, ОСОБА_4 зустрівся із невстановленою особою, яка й передала йому підроблений офіційний документ, а саме паспорт громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданого 10.01.2014 Коломийським РВ УДМС в Івано-Франківській області на ім`я ОСОБА_6 , де на місці для фотографії зображений ОСОБА_4 .
		26.04.2017 під час затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, яке відбувалось за адресою м. Львів, вул. Наукова 10а, в період часу з 08 години 45 хвилин по 09 годину 10 хвилин, на прохання старшого слідчого СВ Франківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області, майора поліції ОСОБА_7 пред`явити документ, який посвідчує особу, ОСОБА_4 , діючи умисно та діючи повторно, достовірно знаючи, що він не являється ОСОБА_6 , пред`явив старшому слідчому завідомо підроблений офіційний документ, а саме паспорт громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 , виданий 10.01.2014 Коломийським РВ УДМС в Івано-Франківській області на ім`я ОСОБА_6 , де на місці для фотографії у якому зображений ОСОБА_4 , а таким чином використав завідомо підроблений офіційний документ.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 15.04.2017 по 26.04.2017 маючи умисел на заволодіння чужим майном, з метою власного збагачення, шляхом надсилання повідомлення в соціальну мережу «Вконтакті», звернувся із пропозицією до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо надання останнім неправомірної вигоди судді Апеляційного суду Львівської області у розмірі 1300 доларів США, що згідно офіційногокурсу НБУна деньвчинення злочинустановило34 619 грн. Так, ОСОБА_4 , переконав ОСОБА_8 , що за отримання вище вказаної неправомірної вигоди суддя Апеляційного суду Львівської області, вчинить дії пов`язані із його службовим становищем, зокрема прийме рішення на користь ОСОБА_8 при розгляді апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1581/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 , за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, скасування стягнення у вигляді штрафу у розмірі 199181 грн., а також прийняття рішення у частині повернення вилученого майна згідно з протоколом про порушення митних правил від 27.01.2017 року, а саме автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_2 , належного останньому та в подальшому скасування рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2017 року.
		В подальшому 26.04.2017 в період часу 08:45 по 09:10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи разом із ОСОБА_8 у салоні автомобіля марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у його користуванні, під керуванням ОСОБА_8 , курсуючи маршрутом з автозаправки «WOG», що розташована за адресою: Львівська область, Пуcтомитівський район, село Сокільники, вул. Стрийська, 12 до адреси м. Львів, вул. Наукова, 10а ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вмовляння та переконання ОСОБА_8 до передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 1300 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день вчинення злочину становило 34 619 грн.,які вподальшому ОСОБА_4 ,передасть суддіАпеляційного суду Львівської області, який в свою чергу, з використанням його службового становища, прийме позитивне рішення на користь  ОСОБА_8 , при розгляді апеляційної скарги на рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1581/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 , за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зокрема скасування стягнення у вигляді штрафу у розмірі 199181 грн., а також прийняття рішення у частині повернення вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил від 27.01.2017 року автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_2 належного останньому та в подальшому скасування рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2017 року, а саме прийняття рішення в частині закриття провадження у справі, повернення вилученого згідно протоколом про порушення митних правил від 27.01.2017 року автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_2 та скасування рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1581/17, однак свого злочинного умислу не довів до кінця, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав за необхідними, з причин, що не залежали від його волі. 
		В подальшому 26.04.2017 в період часу 08:45 по 09:10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи разом із ОСОБА_8 у салоні автомобіля марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває у його користуванні, під керуванням ОСОБА_8 , курсуючи маршрутом з автозаправки ««WOG», що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Стрийська, 12 до адреси м. Львів, вул. Наукова, 10а ОСОБА_4 , умисно переслідуючи корисливий мотив, діючи потворно, з метою власного збагачення, достовірно знаючи, що він не являється особою наділеною повноваженнями щодо прийняття рішень у справі, яка перебуває на розгляді у Апеляційному суді Львівської області, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1581/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 , за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, запевнивши останнього у можливості впливу на рішення судді Апеляційного суду Львівської області, оскільки такий перебуває з ним у дружніх відносинах та прийняття суддею позитивного рішення на користь  ОСОБА_8 , а саме зокрема скасування стягнення у вигляді штрафу у розмірі 199181 грн., а також прийняття рішення у частині повернення вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил від 27.01.2017 року автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_2 належного останньому та в подальшому скасування рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.03.2017 року, а саме прийняття рішення в частині закриття провадження у справі, повернення вилученого згідно протоколом про порушення митних правил від 27.01.2017 року автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак НОМЕР_2 та скасування рішення Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1581/17, увійшовши таким чином у довіру, шляхом обману, мав намір заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 , у розмірі 1300 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на день вчинення злочину становило 34 619 грн., однак свого злочинного умислу не довів до кінця, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав за необхідними, з причин, що не залежали від його волі. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України визнав повністю, покаявся, повністю підтвердив фактичні обставини справи викладені у обвинувальних актах. Крім того, обвинувачений просив закрити провадження на підставі ст. 49 КК України за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
		Окрім повного визнання винуватості обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого повністю доводиться матеріалами кримінального провадження.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК Українисуд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого. Сумнівів у добровільності позиції учасників провадження у суду немає.
		Відтак, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому протиправного, кримінально караного діяння, враховуючи той факт, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що вони розуміють зміст цих обставин, заслухавши думку прокурора, який не заперечив проти такого обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку дослідження, суд, у відповідності до положень ч.3ст. 349 КПК України, вважає недоцільним подальше дослідження інших доказів кримінального провадження відносно обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій у суду немає.
		Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за:
		Частиною 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, - незакінчений замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому повторно;
		Частиною 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, - пособництво в підробленні офіційного документу, який видається державною установою, з метою його використання, вчиненому повторно.
		Частиною 4 ст. 358 КК України, - використання завідомо підробленого документу, вчиненому повторно;
		Частиною 4 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, - у підбурюванні до незакінченого замаху у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням службового становища.
		Відповідно до ч.2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
		Так, суд вбачає підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та ч.4 ст. 358 КК України , оскільки це злочини невеликої тяжкості та з моменту вчинення таких станом на день ухвалення судового рішення минуло більше трьох років.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, вчинення злочину повторно.    
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
		Суд також бере до уваги корисливий мотив злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема його вік, відомостей про перебування на обліку в лікаря психіатра та нарколога не встановлено.
		В той же час, згідно зі ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 враховуючи ступінь тяжкості вчинення ним злочинів, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, та обставин, що обтяжують покарання  повторність вчинення злочину, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих статей, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст.ст.69,75КК України суд не вбачає, з огляду на вчинення неодноразово корисливих злочинів, відсутність у справі сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Відповідно до ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Як вбачається з матеріалів справи, Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області в справі № 1/130/1/2020 від 05.02.2020 р. ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком вироком Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області від 27.02.2019, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 9 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ч. 5ст. 72 КК України, в редакціїЗакону №838-VIII, в строк відбування покарання зарахувано ОСОБА_4 попереднє ув`язнення з 07.09.2011 до 12.04.2012 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Між тим, під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 винний в інших злочинах, вчинених ним до постановлення вказаного попереднього вироку.
		Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.
		Оскільки, дані злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 вчинено ним до ухвалення вказаного вироку, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд призначає покарання шляхом часткового складання. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, слід зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 КК України.
		Зарахування обвинуваченому в строк покарання періоду його попереднього ув`язнення судом здійснюється з урахуванням правової позиції Ухвали колегії Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29.08.2018 року, а також вимог ст.ст.4,5 КК України. Так, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 вимогист. 72 КК Українив редакції, яка діяла на час обрання йому запобіжного заходу, відповідно до якої слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 затримано 26.04.2017 р., що підтверджується протоколом затримання від 26.04.2017 р.. 27.04.2017 ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і з того часу, він перебував у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
		Так, на думку суду, ОСОБА_4 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення, а саме період з 27.04.2017 р. по 01.09.2021 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Цивільний позов по провадженню не заявлявся.
		Судові витрати по даному провадженню відсутні.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
		На підставіст. 49 КК Українизвільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№12016140080002008 від 14.06.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК Українизакрити у зв`язку із звільненням останнього від кримінальної відповідальності.
		На підставіст. 49 КК Українизвільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненнікримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№12016140080002008 від 14.06.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст. 358 КК Українизакрити у зв`язку із звільненням останнього від кримінальної відповідальності.
		Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 4 ст.70, ст.72 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, обрати ОСОБА_4 остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, зарахувавши у строк призначеного покарання, частково відбуте покарання за попереднім вироком Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області від 05.02.2020 р.
		На підставі ч.5ст.72 КК Українив редакції Закону України«Про внесеннязміни доКримінального кодексуУкраїни щодоудосконалення порядкузарахування судомстроку попередньогоув`язненняу строкпокарання» від26листопада 2015року№ 838-VIIІзарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення у період з 27.04.2017 р. по 01.09.2021 р. включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_4 рахувати з 26.04.2017 року.
		До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Microsoft», моделі RM-1071, серійний номер НОМЕР_4 , у корпусі білого-чорного кольору, дві рамки від сім-картокта одну сім-карту оператора мобільного зв`язку «Лайфселл», банківська картка банківської установи «Приватбанк» за номером НОМЕР_5 , строк дії 07/17, повернути ОСОБА_4 .
		Речовий доказ: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданийна імя ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_6 , за №29-08/9938, ідентифікаційнийний код № НОМЕР_6 ,- залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази: фіскальний чек про оплату товару з ТзОВ «ТК «Львівхолод», магазин «Рукавичка», що розташований за адресою: м. Львів, проспект В. Чорновола, 105 від 25.04.2017 року  залишити при матеріалах справи.
		Речові докази:цифровий носій марки «CD-RW» із звукозаписами розмови між ОСОБА_8 та невстановленою особою на імя ОСОБА_9  залишити при матеріалах справи.
		Речові докази: грошові кошти кількістю сімдесят купюр друкованих (не справжніх, імітовані), номіналом 500 гривень кожна на загальну суму 35 тисяч гривень серії та номер купюр  СБ6837289, гумові рукавички  знищити.
		Речові докази: картка памяті (Micro SD) об`ємом 8 GB марки «Toshiba», у корпусі чорного кольору, прямокутної форми, на якій знаходиться відеозапис із камери відеоспостереження, який здійснювався під час проведення огляду місця події від 26.04.2017 року, - залишити при матеріалах справи.
		Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy S6» у кількості 1 штука, серійний номер НОМЕР_7 у корпусі сірого кольору, на якому міститься звукозапис розмови заявника у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та невідомої особи, яка представилася на імя ОСОБА_9 повернути ОСОБА_8 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...