Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/3104/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 26.08.2021
Номер судового провадження: 22-ц/819/1044/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 серпня 2021 року м.Херсон
		 
		Номер справи: 664/3104/19
		Номер провадження 22-ц/819/1044/21
		Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я.,суддів:Воронцової Л.П. Чорної Т.Г.,  При секретарі:Литвиненко В.О.
		розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Олешківська багатопрофільна лікарня»нарішення Цюрупинськогорайонного судуХерсонської області у складі судді Яценка О.М. від 02 березня 2021року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання лікарських обов`язків,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		   
		31.10.2019 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 14.08.2019 року звернулась до КП «Олешківської ЦРЛ», а саме до лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_2 у зв`язку із появою на шкірі висипу невідомого походження. Без проведення аналізів лікар поставила діагноз «везикулярний дерматит» та повідомила, що висип не містить ознак інфекції, не становить загрози оточуючим. Лікар здійснювала нагляд за станом здоров`я, який поступово погіршувався, зона ураження висипом збільшилась, висип набув загостреної форми. 16.08.2019 року піддавши сумніву поставлений діагноз позивачка звернулась до Херсонського обласного кожно-венерологічного диспансеру, де було проведено ряд досліджень, зокрема на патогенні гриби (що є інфекційною хворобою), за результатами яких отримано позитивну відповідь.
		Позивач зазначає, що в результаті неправильного діагнозу лікаря відповідача та призначення неправильного лікування, було втрачено значний час, що сприяло розвитку хвороби шкіри, зараження родичів, що в свою чергу призвело до витрачання значних коштів на лікування.
		Позивачка зверталась до відповідача зі скаргою, однак їй було відмовлено в притягненні лікаря до дисциплінарної відповідальності та поверненні вартості лікарських засобів.
		Окрім того, позивачка посилається на те, що внаслідок надання неякісної медичної допомоги вона зазнала сильних душевних хвилювань, перебувала тривалий час у нервовому напруженні, що призвело до відриву від звичайного способу життя, звичних справ та занять. Враховуючи вищевикладене, просила стягнути на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 687,41 грн., яка складається з витрат, призначених неправильним лікуванням, а також моральну шкоду в розмір 5000,00 грн.
		Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1  задоволено частково. 
		Стягнуто з Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 суму матеріальних збитків у розмірі 687,41 грн., пов`язаних з призначенням неправильного лікування.
		Стягнуто з Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.
		Стягнуто з Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» в дохід держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
		Комунальне підприємство «Олешківська багатопрофільна лікарня» подало апеляційну скаргу на вказане рішення, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, посилається на те, що висновки суду засновані на припущеннях, неправильність діагнозу та лікування не доведена. Не вказано яких саме заходів не вжила лікар ОСОБА_2 , не вказано жодних медичних показань для проведення аналізів 14.08.2019 року. Позивачка в подальшому не з`явилась на прийом. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з призначених позивачці п`яти препаратів нею було придбано лише два. У разі порушення режиму прийому ліків або прийом не в повному обсязі може призвести до небажаних наслідків та ускладнень перебігу хвороби. Також не дотримувалась позивачка і режиму лікування, призначеного лікарем шкіряного венеричного диспансера. Отже, жодного доказу про неправильність діагнозу та лікування, призначеного ОСОБА_2 ,- у матеріалах справи немає. Нічим не підтверджено, що у позивачки станом на 14.08.2019 року не було діагнозу «везикулярний дерматит». При розгляді справи позивач не скористалась своїм правом викликати медичного спеціаліста, що має спеціальні фахові знання, необхідні для розгляду справи, не проводились і експертизи. Фактично рішення базується на доводах позивача. Просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сисак С.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд без змін та просить взяти до уваги, що лікарем ОСОБА_2 при встановленні 14.08.2019 року діагнозу «везикулярний дерматит» не призначено проведення жодних лабораторних досліджень, що є порушенням Протоколу надання медичної допомоги. Через декілька днів проведені в Херсонському обласному шкірно-венерологічному диспансері лабораторні дослідження підтвердили інший діагноз (грибкове захворювання). В судовому засіданні допитана в якості свідка мати позивачки, яка підтвердила відвідування позивачки лікаря ОСОБА_3 в Олешківській лікарні 14 та 15 серпня 2019 року, пояснила про загострення хвороби доньки, про зараження цією ж хворобою її самої (свідка). Враховуючи, що лікар ОСОБА_3 не встановила правильний діагноз, що ускладнило лікування та потягло його поширення, судом першої інстанції правомірно та справедливо стягнуто з відповідача відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		В ході апеляційного розгляду представник комунального підприємства «Олешківська багатопрофільна лікарня»Колесник О.О. апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити та пояснив, що рішення суду про відшкодування шкоди незаконне, оскільки засновано на недопустимих та недостовірних доказах. Просить взяти до уваги, що позивачка з`явилась до лікарні 14.08.2019 року, про що є запис її картці, в результаті огляду, оцінивши стан пацієнта, лікар поставила попередній діагноз «везикулярний дерматит» та призначила лікування, ознак мікологічного захворювання не було, зішкріб не робили, оскільки не було лущення. 15.08.2019 року пацієнтка до лікарні не з`явилась, запису в картці немає. Зі справи вбачається, що пацієнтка не дотримувалась призначень, з п`яти призначених ліків придбала лише два (пімафукорт крем та каплі Роліноз). Той факт, що 16.08.2019 року в диспансері їй встановили інший діагноз, не виключає правильність попередньо встановленого діагнозу лікарем ОСОБА_3 станом на 14.08.2019 року. При первісному огляді у пацієнтки були виявлені везикули (пухирці) заповнені рідиною, у разі порушення їх цілісності відкриваються ворота для інфекції і до первинного неінфекційного шкірного захворювання могла приєднатись інфекція бактеріальної та грибкової етіології. Звертає вагу на те, що не можна показами свідка встановлювати клінічну картину захворювання. Окрім того, свідок є зацікавленою особою  матір`ю позивачки. Також в суді першої інстанції свідок пояснила, що заразилась від доньки такою ж хворобою (документально не підтверджено) та за два тижні самостійно вилікувалась, донька лікувалась місяць. Представник пояснив, що лікування грибкового захворювання триває мінімум чотири тижні, а отже можливо мати заразила доньку, а не навпаки. Вважає, що позовні вимоги недоведені, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Позивачка ОСОБА_1 та адвокат Сисак С.П., яка діє в її інтересах апеляційну скаргу не визнали, просять її залишити без задоволення. Пояснили, що лікар ОСОБА_3 14.08.2019 року не призначила лабораторні дослідження, що є порушення Протоколу і внаслідок неналежного виконання лікарем своїх обов`язків настали негативні наслідки, настав більш тяжкий хід хвороби та заподіяна моральна шкода. Вважають позов доведеним з урахуванням даних з медичних карток та показів свідка ОСОБА_4 . 
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я; можливість проведення незалежної медичної експертизи відповідного типу у разі незгоди громадянина з висновком державної медичної експертизи, застосування до нього запобіжного заходу як до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, примусових заходів медичного характеру, примусового лікування, примусової госпіталізації та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров`я порушуються права громадянина України на охорону здоров`я.
		Підставою для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи, якою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
		За вимогами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Згідно ч.1ст.76,ч.2ст.78ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до лікаря-дерматовенеролога КП «Олешківської ЦРЛ» Соболь А.Л., яка на підставі первинного анамнезу та огляду поставила діагноз «везикулярний дерматит», призначила лікування, що підтверджується записом в медичній картці (а.с.17 зв.)
		В день відвідання лікарні позивачка частково придбала призначені медичні препарати: пімафукорт крем та каплі Роліноз, що підтверджується копіями товарних чеків (а.с. 19).
		16.08.2019 року позивач самостійно звернулася до Херсонського обласного кожно-венерологічного диспансеру з множинним висипанням. ОСОБА_1 було проведено ряд досліджень, виявлено дерматоз представлений міліаріями, множинними плямами з шелушенням розового кольору, поставлено діагноз «мікоз гладкої шкіри», збудником якого є патогенні гриби, та призначене лікування, що підтверджується медичною карткою ОСОБА_1 , наданої суду першої інстанції (а.с.15-18).
		30.08.2019 року ОСОБА_1 звернулася до КП «Олешківська ЦРЛ» із заявою про притягнення лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, а також відшкодування коштів на лікування, у зв`язку із неправильно поставленим діагнозом (а.с.41). 
		Згідно акту розслідування по зверненню ОСОБА_1 від 16.09.2019 року комісією встановлено, що ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою 14.08.2019 року до лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_2 , якою було встановлено діагноз везикулярний дерматит та назначено відповідне лікування. На момент огляду даних за мікологічне захворювання не було і зробити шкребок з везикуляторних елементів не було доцільно, так як шкребок робиться з лущеної плоскої плями. Через три дні хвора звернулася до ОШВД, де їй було встановлено діагноз мікоз гладкої шкіри. На підставі вищевикладеного, комісія робить висновок про те, що підстав для притягнення лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності немає (а.с.46).
		Відповідно до результатів розслідування комісії КП «Олешківської ЦРЛ» підтверджених представником відповідача в суді першої інстанції, в діях лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, а відтак і підстави для відшкодування шкоди, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 не мала картину ознак, характерних для мікологічного захворювання, у зв`язку із чим проведення зішкребу шкіри не було доцільним та можливим у зв`язку із відсутністю лущення, а хвороба могла виникнути під час призначеного лікарем лікування при умові недотримання правил особистої гігієни, що підтверджується копією висновку за № 987/01 від 20.09.2019 року (а.с.42).
		Таким чином, вирішуючи питання про наявність деліктного складу в діях лікаря ОСОБА_3  працівника відповідача, суд першої інстанції надав перевагу поясненням позивача та її матері ОСОБА_4 , допитаної в якості свідка, без документального підтвердження дійшов висновку про те, що лікар ОСОБА_3 порушила обов`язки, передбачені п.а ч.1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», не зазначивши об`єктивну сторону порушення, яке на думку суду призвело до прогресування хвороби позивачки та пославшись на неправильне лікування позивачки, задовольнив позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому, суд першої інстанції не надав оцінки письмовим документам медичної установи  відповідача, зокрема, обставинам, викладеним у письмовій відповіді ОСОБА_1 за результатами перевірки її скарги та медичній документації. 
		Так, при первісному огляді ОСОБА_5 14.08.2019 року в Олешківській лікарні виявлено ознаки «візикулярного дерматиту» та призначено лікування, що підтверджується записом у медичній картці. Також матеріалами справи підтверджується лише часткове придбання ліків призначених лікарем ОСОБА_2 , отже вбачається порушення рекомендацій лікаря.
		Окрім того, в медичній картці відсутні інші записи після відвідування Олешківської ЦРЛ 14.08.2019 року. Належних і допустимих доказів повторного відвідування установи відповідача, - не надано.
		За таких обставин, заслуговують на увагу доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності відповідальності лікаря у разі порушення призначень лікаря.
		Встановлення правильності чи неправильності діагнозу та лікування потребує спеціальних знань.
		Окрім того, суд першої інстанції не визначив, яким чином встановив причинно-наслідковий зв`язок, що саме неправильне лікування призвело до прогресування хвороби , оскільки існують багато чинників, які могли вплинути на протікання хвороби, серед яких зокрема, не дотримання пацієнтом санітарно-гігієнічних норм, порушення режиму лікування, часткове придбання призначених ліків тощо.
		Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що покази свідка не є належним і допустимим доказом для встановлення клінічної картини та поширення хвороби.
		За таких обставин, з висновками суду першої інстанції про задоволення позову не можна погодитись.
		У разі, якщо не доведено або відсутній хоча б один елемент складових деліктного складу позовні вимоги про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають.
		Окрім того, з урахуванням встановлено відхилення ОСОБА_1 від медичних приписів, часткове придбання призначених препаратів (два з п`яти), згідно ч.5 ст.34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого.
		Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст.ст.374,376,382 ЦПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу комунального підприємства «Олешківська багатопрофільна лікарня»- задовольнити.
		Рішення Цюрупинськогорайонного судуХерсонської області від 02 березня 2021року,- скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок неналежного виконання лікарських обов`язків.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.
		 
		Дата складання повного судового рішення 03 вересня 2021 року.
		 
		Головуючий                                 П.Я.Ігнатенко 
		Судді:                                Л.П.Воронцова
		Т.Г.Чорна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...