Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/14238/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2021.
Дата набрання законної сили: 06.03.2023
Результат оскарження 06.03.2023 Рівненський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/569/57/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015180010006704

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/14238/16-к
		 
		 
		ВИРОК
		                         іменемУкраїни                   
		Справа № 569/14238/16-к 
		                                                                                
		02 вересня 2021 року     Рівненський міський суд Рівненської області
		у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12015180010006704 від 07 листопада 2015 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України,
		з участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_7 ,
		потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представника потерпілих - адвоката ОСОБА_11 ,
		   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що перебуваючи згідно наказу №51-к від 02 червня 2008 року на посаді ургентного лікаря хірурга дитячого відділення планової хірургії КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня Рівненської обласної ради» заступив 03 листопада 2015 року на чергування у відділення планової хірургії.
		ОСОБА_4 несучи відповідно до посадової інструкції лікаря хірурга дитячого відділення планової хірургії комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня Рівненської обласної ради», затвердженої 14 липня 2015 року головним лікарем комунального закладу «Рівненська обласна дитяча лікарня Рівненської обласної ради» персональну відповідальність за проведення обстеження та лікування малолітнього ОСОБА_12 , який перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні планової хірургії, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в період часу з 01 год. 58 хв. по 08 год. 50 хв. 03 листопада 2015 року, знаходячись у приміщенні КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня Рівненської обласної ради», що за адресою м. Рівне, вул. Київська 60А, в порушення вимог п. «д» ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст.78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Наказу МОЗ України № 88 від 30 березня 2004 року «Протокол лікування гострого апендициту у дітей», неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, несвоєчасно зібрав анамнестичні дані хворого ОСОБА_12 ; несвоєчасно провів пальпацію живота хворого; не призначив проведення обов`язкової лабораторної діагностики: загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, групи крові та резус-належність; не провів додаткових інструментальних діагностик: УЗД та ЕГДФС; не провів обов`язкових консультацій педіатра, лікаря-отоларинголога; не проводив динамічного спостереження за перебігом захворювання ОСОБА_12 , внаслідок чого своєчасно не виявив розвиток у малолітнього хворого ендотоксичного шоку та гострої серцевої недостатності, через що йому не була надана своєчасна кваліфікаційна медична допомога, передбачена Наказом МОЗ України № 437 від 31 серпня 2004 року «Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах», які і стали причиною його смерті о 08 год. 50 хв. 03 листопада 2015 року.
		В обвинувальномуакті прокурор,як надокази вини ОСОБА_4 посилається напокази свідків,які булидопитані якна стадіїдосудового розслідуваннятакі всуді,також нависновки двохсудово-медичнихекспертиз:висновок № 14 Волинського обласного бюро СМЕ, висновок № 134/16 ДУ «Головне бюро СМЕ» МОЗ України, які проведені під час досудового розслідування, а також третю судово-медичну експертизу, яка була призначена за клопотанням прокурора, підтримана потерпілими та проведена обласним бюро СМЕ Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації - висновок № 306- КЕ/2017, а також долученими документами.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.140 КК України не визнав, та пояснив, що на момент поступлення хворого ОСОБА_13 у відділення планової хірургії РОДЛ виконував обов`язки ургентного лікаря-хірурга дитячого. ОСОБА_14 поступив у відділення о 03 год. ночі з попереднім діагнозом - гострий апендицит. Подальші дії були спрямовані на підтвердження чи спростування вказаного діагнозу відповідно до наказу МОЗ України від 30.03.2004р. № 88 АДМ «Про затвердження протоколів лікування дітей зі спеціальності «дитяча хірургія», а також відповідних локальних протоколів КЗ «РОДЛ» РОР, затверджених головним лікарем закладу та погоджених начальником обласного управління охорони здоров`я РОДА. Для встановлення діагнозу проводив динамічне спостереження за дитиною, яке передбачає огляд кожні 2-3 год., а на весь час спостереження лікарю відводиться 6 годин. Всі діагностичні та лікувальні заходи, а також консультативні огляди фіксував у листку лікарських призначень пацієнта, який перебуває у стаціонарному відділенні.
		Що стосується висунутих звинувачень щодо того, що не було проведено біохімічне дослідження крові, то згідно п. 2 вищезазначених протоколів дане дослідження проводиться при наявності ознак перитоніту, яких у ОСОБА_12 не було, а згідно п.3  визначена додаткова інструментальна діагностика, а саме УЗД (ультразвукове дослідження) та ФГДС (фіброгастроскопія), тобто дані методи не є основними і тому можуть бути від терміновані в часі, зокрема до ранку.
		Стан дитинибув розціненийяк середньогоступеня важкості,так якдитина навесь часспостереження булав свідомості,легко контактувалаз оточуючими.Проведені оглядипри поступленнів відділенняі вподальшому іззастосуванням,зокрема,фізикальних методівобстеження таких якпальпація,перкусія,аускультація дозволиливстановити відсутністьсимптомів подразненняочеревини,які далиможливість о06год.зняти діагнозгострого апендициту.Консультацію педіатрапризначено 06год.та о07год.50хв.,також консультаціюневролога тежо 07год.50хв.,про щозробив записв історіїхвороби ілистку лікарськихпризначень,як тоговимагали діючіна тойчас інструктивнідокументи МОЗУкраїни.У дитинине булоознак ексікозу(зневоднення),а такожгострої серцевоїнедостатності (тахікардіяабо брадикардія,порушення ритму,задишка,ціаноз носогубноготрикутника),що єпоказами допроведення інфузійноїтерапії.Для встановленнядіагнозу вродженоїангіом`язової дисплазіїкишківника абоХвороби Кронане булодостатньо часута відсутнітехнічні засоби.Ношпу дійснопризначав,що неє забороненимзасобом,для зняттяспазмів такишкових коликів. 
		Пред`явлений цивільний позов не визнав.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що він являється батьком померлого малолітнього ОСОБА_12 . На передодні даного випадку, з 09.10.2015 по 16.10.2015 ОСОБА_15 перебував на стаціонарному лікуванні у міській дитячій лікарні на денному стаціонарі, щодо лікування простуди та збільшених лімфатичних вузлів. Симптоми лікарями були зняті. 02 листопада 2015 року зранку, разом з сином ОСОБА_12 та донькою ОСОБА_12 поснідали та пішли гуляти. По обіді діти дивились телевізор, а ОСОБА_15 став в`ялий, дрімав, дружина поміряла температуру, виявилось 38 градусів, тому дала жарознижуюче - нурофен (сироп дитячий), після чого ОСОБА_12 заснув, коли прокинувся почувався краще. Близько 21 год. 00 хв. полягали спати. Приблизно о 01 год. 00 хв. 03 листопада 2015 року розбудила ОСОБА_10 та повідомила, що син скаржиться на біль в животі, викликали швидку. По прибуттю швидкої допомоги, лікар оглянув ОСОБА_15 , провів пальпацію живота, запідозрили апендицит. Разом з сином каретою швидкої допомоги прибули до Рівненської обласної дитячої лікарні. В приймальному відділені зустріла чергова медсестра по телефону повідомляла хірургію, з планової не захотіли спускатись, тому вона набрала лікаря гнійної хірургії, повідомила, що поступила дитина з підозрою на апендицит. Через пару хвилин прийшов лікар гнійної хірургії  ОСОБА_16 , оглянув дитину та повідомив, що живіт напружений, як на апендицит та призначив клізму та рентгенівський знімок. Потім ОСОБА_15 оглядав лікар педіатр ОСОБА_17 , яка виміряла температуру, та послухала. Дитині зробили клізму, а згодом і знімок, після чого направилися до відділення планової хірургії. У відділенні у ОСОБА_15 взяли мазок, кров та дали банчку для аналізу сечі. Близько 03 год. 30 хв. у відділені його оглянув лікар ОСОБА_4 , прощупав живіт, оскільки була температура приблизно 37,8-38 градусів, сказав обтирати розчином оцту, а також не давати їсти та пити, щоб зробити УЗД, сказали контролювати температуру, міряти кожні 20 хв., коли повідомили, що температура не спадає, медсестра вколола укол. Після таких процедур впала температура до 37 градусів, але згодом почала підніматися. Запитували ОСОБА_12 про болі в животі, на що він відповідав, що у нього живіт не болить, але весь час просив пити. В якийсь час прийшов лікар ОСОБА_4 якому мій син говорив, що у нього нічого не болить, але просив води. Їм лікар радив почекати допоки зроблять УЗД. ОСОБА_4 запитував чим ми нагодували дитину, на що відповів, що той з обіду нічого не їв, йому робили клізму та перед цим його двічі нудило. Весь час повторював чекати, згодом робитимуть УЗД. На їх питання щодо діагнозу у сина, ніхто, в тому числі і лікар ОСОБА_4 , не повідомляли. Близько 07 год. 00 хв., медсестра зробила укол но-шпи, однак ОСОБА_15 не реагував на нього. Через деякий час ОСОБА_15 перестав реагувати на оточуючих, просив покликати лікарів. Через деякий час підбігли лікар-педіатр та медсестра, міряли тиск, та між собою висловлювались про відсутність у дитини тиску, давали нашатирний спирт, але той не реагував. В цей час до палати зайшов інший лікар ОСОБА_18 та розпорядився, щоб терміново везли у реанімацію, доправили до відділення реанімації. Через деякий час повідомили, що син помер.
		Пред`явлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задоволити.
		Свідок ОСОБА_10 надала суду аналогічні покази та доповнила, що близько 03 год. 20 хв. подзвонив ОСОБА_8 та попросив приїхати до лікарні., коли приїхала до лікарні ОСОБА_15 та ОСОБА_8 перебували в плановій хірургії, брали кров для аналізу. Десь о 04 год. приходив лікар ОСОБА_4 , за вказівкою якого поміряли температуру, для пониження якої сказали обтирати розчином оцту. Весь час ОСОБА_15 просив пити та ні на що не скаржився. Близько 06 год. приходив ОСОБА_4 та сказав чекати УЗД та заборонив пити воду. За весь час перебування у відділенні планової хірургії ОСОБА_4 приходив три рази. Пред`явлений цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд задоволити.
		ОСОБА_9 повідомила, що про події знає зі слів чоловіка та ОСОБА_10 .. Пред`явлений цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила суд задоволити.
		Свідок ОСОБА_19 , яка перебувала на чергуванні на посаді лікаря педіатра Рівненської обласної дитячої лікарні, суду показала, що 03 листопада 2015 року в присутності батька оглядала дитину, хлопчик ОСОБА_12 повідомив, що болить живіт, при прослуховуванні серцебиття виявлено тахікардію, крім того у дитини була температура 38,2. Також дитину оглядав лікар хірург ОСОБА_16 , який просив зробити рентгенографію черевної порожнини. Оскільки скарги хлопчика, були на біль у животі, вписувались в клініку гострого апендициту направили у відділення планової хірургії. Відомо, що близько 06 год. лікарем ОСОБА_4 було знято діагноз апендицит. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що 03 листопада 2015 року, в ночі під час чергування в приймальному відділенні КЗ «Рівненської обласної дитячої лікарні» в присутності батька оглядав ОСОБА_12 , який скаржився на біль в животі. При об`єктивному огляді хлопчик адекватно відповідав на запитання. За його вказівкою було зроблено дві очисні клізми і встановлено попередній діагноз  гострий апендицит. Також рекомендовано проведення реографії. Близько 07 год. заходив до палати хлопчика з власної ініціативи. Після здачі зміни дізнався, що дитина померла. 
		Свідок ОСОБА_20 даючи показання суду показала, що 02 листопада 2015 о 08 год. 30 хв. вона заступила на цілодобове чергування у відділення планової хірургії Рівненської обласної дитячої лікарні разом з палатною медичною сестрою ОСОБА_21 та молодшою сестрою медичної палати ОСОБА_22 , 03 листопада 2015 року близько 03 год. у відділення поступила дитина  ОСОБА_12 , після взяття крові на аналіз, хлопчика у присутності батька оглядав лікар ОСОБА_4 .. Лікар рекомендував протирати розчином оцту, для зниження температури, близько 04 год. оскільки температура не спадала, за призначенням ОСОБА_4 ввели жарознижуючий препарат  розчин анальгіну з димедролом. Після цього ОСОБА_4 ще декілька разів оглядав ОСОБА_12 , коли викликали в приймальне відділення до іншого дитини, за його вказівкою ОСОБА_12 оглядала ОСОБА_23 . Пізніше у зв`язку з погіршенням стану хлопчика транспортували до реанімаційного відділення.
		Аналогічні покази суду надала свідок ОСОБА_21 та доповнила їх вказавши, що за вказівкою лікаря ОСОБА_4 дитину розтирали розчином оцту та вводили но-шпу. До проведення УЗД, лікар заборонив пити та їсти. Підтвердила, що ОСОБА_4 дитина оглядалась декілька разів та надавались різні вказівки.
		Допитанав якостісвідка лікаршвидкої допомоги  ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що 03 листопада 2015 вона разом з фельдшером ОСОБА_25 та водієм ОСОБА_26 чергувала у бригаді КЗ «РОЦМК». Близько 01 год. 26 хв. до них надійшов виклик за адресою АДРЕСА_2 , хлопчик 5 років, скарги на біль в животі. О 01 год. 32 хв. піднялись до квартири, хлопчик лежав на ліжку, було блювання. З слів матері дізналась, що 02 листопада 2015 року близько 14 год. дитина пожалілася на болі в животі в ділянці епігастрію. Із симптомів біль в животі, нудота, пізніше підвищилась температура; давали «Нурофен», активоване вугілля. При безпосередньому огляді вона виявила температуру у дитини 36.2 градуси, стан задовільний, свідомість ясна, положення дитини активне, шкіра без змін, серце з ясною ритмічністю, частота серцевих скорочень 84-86 уд./хв. Дихання в легенях везикулярне. Живіт болісний напружений, болючий в ділянці епігастрію, здухвинній ділянці справа, випорожнення в нормі. Після проведеного огляду дитина у терміновому порядку була госпіталізована у РОДЛ POP, приймальне відділення о 01 год. 58 хв. з попереднім діагнозом гострого апендициту. У приймальному відділенні черговий лікар-хірург ОСОБА_16 оглянув дитину, діагноз «гострий апендицит під питанням». Під час огляду вона була присутня. До огляду педіатра поїхали, оскільки лікар-хірург відпустив.
		Свідок ОСОБА_27 суду показала, що працює на посаді постової медсестри, 03 листопада 2015 року на зміні перебувала ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , десь о 02 год. 10 хв. -02 год. 20 хв. 03 листопада 2015 року була доставлена дитина  ОСОБА_12 з переднім діагнозом «гострий апендицит?». При поступленні дітей оглядали педіатр і ОСОБА_4 . ОСОБА_12 оглянув лікар-хірург ОСОБА_16 , проводив пальпацію, а я заповнювала карту. З призначень було - зробити очисну клізму та оформляти в стаціонар. Потім прийшла ОСОБА_23 та провела огляд, заміряли температуру тіла, була 38,4-38,5, послухали тони серця, в цей час подзвонив ОСОБА_16 і сказав відправити дитину на рентгенографію черевної порожнини. 
		Аналогічні покази суду було надано свідком ОСОБА_28 яка доповнила, що ОСОБА_12 жалівся на біль в животі.
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_29 суду показала, що перебувала на чергуванні з 16 год. 02 листопада 2015 року до 08 год. 03 листопада 2015 року. 03 листопада 2015 року о 08 год. на здачі зміни у ОСОБА_30  головного лікаря з медичної частини. ОСОБА_4 доповідав, що поступила дитина, яка на даний час до обстежується. Після здачі зміни пішла в відділення. Пізніше привезли дитину без ознак життя, почали проводитися реанімаційні заходи. 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_31 , суду показав, що о 08 год. 03 листопада 2015 року заступив на зміну, перебував у відділені анестезіології та інтенсивної терапії разом з лікарями даного відділення. О 08 год. 10 хв. медична сестра повідомила про терміновий виклик з планової хірургії. Він взявши фонендоскоп, ларингоскоп та інструменти для невідкладної допомоги піднімався на 4 поверх планової хірургії. На зустріч мені спускався завідуючий цього відділення ОСОБА_4 . Він мені повідомив, що хворого везуть ліфтом, а тому ми розвернулись та спускались до реанімаційного відділення. Біля відділення побачив каталку з дитиною, як пізніше дізнався - ОСОБА_12 . Анестезіолог за допомогою мішка Амбу робив штучне вентиляцію легень. Дитина була без ознак життя, оскільки медиками надавалась допомога. Було проведено весь комплекс реанімаційних заходів, однак о 08 год. 50 хв. констатували смерть ОСОБА_12 . По завершенню реанімаційних заходів зробив записи в картці. Під час огляду історії хвороби в амбулаторній картці він побачив там присутність записів лікаря педіатра та хірургів. Був присутній під час розтину тіла ОСОБА_12 помітив зміни в кишечнику, головному мозку, гіпоксичного чи токсичного характеру. 
		Свідок ОСОБА_32 суду показав, що він працює завідуючим центрального патолого-анатомічним відділенням. Після настання смерті тіло до моргу доставляють не раніше чим через 2 год., в окремих випадках через 10-15 хв., потім історія хвороби, але не пізніше 10 ранку. Перед початком проведення розтину, патологоанатом ознайомлюється з історією хвороби. 03 листопада 2015 року близько 14 год. був доставлений труп дитини ОСОБА_12 , проводити розтин доручено ОСОБА_33 .. Під час розтину був присутній та оглядав історію хвороби, з якої вбачався діагноз  ГРВІ, під час розтину чітко встановити причину смерті не можна було, вона була не ясна. Зміни встановлені під час розтину дозволяли думати про певні захворювання, які потім були встановлені в кінцевому діагнозі. Так під час розтину встановлені зміни: ураження тонкого кишківника, геморагічна рідина, слизова у вигляді «булижної мостової», набряк трахеї, збільшенні лімфатичні вузли. При цьому візуальні зміни хвороби Крона, не виключали вірусного захворювання, ротавірусу, що могли спричинити такі зміни в кишківнику. Щоб остаточно визначити діагноз необхідним є проведення морфологічного та гістологічного дослідження. При цьому апендицит: гладкий, вільно розташований в черевній порожнині, без перфорації, цілісність не порушена, нашарування відсутні  хвороба апендициту відсутня. Зміни, що були помічені характерні для ураження всіх органів черевної порожнини. Зміни, які спостерігалися в мозку, а саме порушення кровообігу могло свідчити про загальні процеси, інфекційно-токсичний шок. Також, порушення кровообігу, запальний характер кишківника, дифузія кишківника та інших органів, «булижна мостова» могли свідчити про хворобу Крона. Хворобу Крона встановлюємо і по життєво, при цьому проводимо колоноскопію, біопсію слизової кишківника, 1-2 рази в рік встановлюємо посмертно. Для встановлення точного діагнозу необхідно проводити мікроскопічні дослідження, а препарати: патологоанатомічні блоки та мокрий архів були вилучені тому не мали можливості встановити.
		Свідок ОСОБА_34 під час дачі суду показань зазначила, що в Рівненській обласній дитячій лікарні вона працює лікарем патологоанатомом централізованого патологоанатомічного відділення, має сертифікат по дитячій патанатомії. 03 листопада 2015 року мені було доручено проводити розтин тіла ОСОБА_12 , протокол був написаний в той самий день. Під час розтину були присутні лікуючий лікар ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , завідуючий відділенням ОСОБА_32 і лікарі дитячої обласної лікарні. Перед початком розтину ні з ким не радилась, так би мовити «йшла в сліпу». Була ознайомлена з історією хвороби, де був клінічний діагноз ГРВІ. Точний діагноз без гістологічного дослідження встановити не можна, тому був виданий попередній (по довідці) згідно клініки  ГРВІ, пізніше після дослідження  кінцевий. Ознак перитоніту під час розтину встановлено не було. Наявний був геморогічний випад, а також наліт в ілєоцикальному куті ділянка термінального відділу кишківника. Щодо встановлення хвороби Крона, то в дітей не часто, однак встановлюємо під час розтину. Серед встановлених під час розтину змін, набряк мозку, головних бронхів, трахеї, збільшені лімфатичні вузли, термінальний відділ здухвинної кишки набряклий. По клініці хвороба Крона, туберкульоз та ілєліт дуже схожі, тому без гістології досить складно визначити. Крім того, в ілєоцикальному куті ділянка термінального відділу кишківника макросткопічно встановлено виражений опік та при мікроскопічному дослідженні пухирці повітря. Частина змін відповідала по клінці ГРВІ, хоча вірусологія нічого не дала. Для діагностування хвороби Крона необхідним є час і клініка, а це 2-3 дні, а не години часу, крім того точно встановити можна лише шляхом дослідження біопсійного матеріалу.
		З показань ОСОБА_30 вбачається, що вона працює в Рівненській обласні дитячій лікарні заступником головного лікаря по медичній частині. Про випадок поступлення хворого ОСОБА_12 вона дізналася 03 листопада 2015 року о 08.00 год. від лікаря педіатра приймального відділення, яка повідомила, що поступила незрозуміла (в плані постановки діагнозу) дитина, перебуває у плановій хірургії, крім того повідомила про появи висипу, якого не було при поступленні. Крім того, черговий лікар-хірург ОСОБА_4 , який повідомив, що діагноз гострий апендицит знято, о 06 ранку знято гостру хірургічну патологію, дитину слід дообстежити і перевести у відповідне профільне відділення. Історію хвороби не перевіряла, не пам`ятаю чи запитувала щодо стабілізуючого лікування. З доповіді лікарів не зрозуміла, що дитина помирає. На засіданні лікувальної комісії було встановлено недоліки в роботі кожного блоку, за результатами ОСОБА_4 був притягнути до дисциплінарної відповідальності  звільнення, встановлено факт недооцінки стану хворого. В лікарні за стан хворого відповідає лікуючий лікар. Для постановки діагнозу хвороба Крона в період часу 6 годин  неможливо.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, є хірургом планової хірургії, відмітив, що першочергово дитину мав би оглянути лікар приймального відділення, чого зроблено не було, якби оглядав до хірурга, міг би зробити інші висновки. 03 листопада 2015 року о 08 год. прибув на роботу та проводив огляд своїх хворих, в ординаторській зустрівся з ОСОБА_35 , який повідомив, що у відділенні «незрозуміла» дитина. Потім помітив як метушаться медсестри, прийшов глянути, так дитина не проста, проте була в свідомості, відповідала на запитання, однак потребувала іншого лікування  інтенсивної терапії. Оскільки анестезіолог не приходив, то вирішив що дитину слід транспортувати до відділення інтенсивної терапії. Лікарем ОСОБА_4 вірно було знято діагноз апендицит. Щодо призначення но-шпи, можу сказати, що використовуємо, оскільки є як спазмолітиком, так і знеболюючим. Хвороба Крона дуже складна в діагностуванні, за даними літератури в Німеччині це займає 1,5 роки, в Швеції  7 місяців, а в США 2 роки, шляхом цитологічного вивчення, біопсії, щоб вірно призначити лікування. Адже основним принципом є не нашкодити. За 4-5 год. з дитиною в термінальному стані це зробити було не можливо. Вважає, що на момент поступлення ОСОБА_12 строк хвороби був приблизно 1-2 місяці. Каталізаторами, що призвели до летального випадку, могли бути і посмертний діагноз ГРВІ, токсичний шок, лімфаденіт, що насправді могли бути прояви хвороби на які не звернули увагу. Заборона пити та їсти, є діагностичними заходами при діагнозі гострий апендицит. Для оперативного втручання є необхідним обґрунтований клінічний діагноз, а до того передопераційна підготовка. За моєї практики оперував 2 дітей, які мали хворобу Крона, але через деякий час вони помирали, оскільки всередині не було живого місця.
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_36 в режимі відео конференції показав суду, що він залучався як головний патологоанатом України в комісію при МОЗ України по розслідуванню причини смерті малолітнього ОСОБА_12 , яка наступила в Рівненські обласній дитячій лікарні 03 листопада 2015 року. Для встановлення остаточного діагнозу йому необхідно було отримати блоки та скельця, які були виготовленні при розтині дитини. Для цього він виїхав в м. Луцьк, в Волинське ОБСМЕ і на місці разом з експертами бюро зробив спільний попередній розгляд даного випадку. Там же йому надали гістологічний матеріал і всі матеріали, які в них були. Він провів додаткову експертизу по патологоанатомічному матеріалу і по медичній документації, про що вказав у своєму висновку. Разом з ОСОБА_37 при дослідженні отриманого матеріалу застосували додаткові гістохімічні дослідження, зокрема фарбування тканинних зрізів, уражених відділів клубової кішки. Згідно з проведеними ними клініко - морфологічними дослідженнями було встановлено, що смерть ОСОБА_13 настала внаслідок гострого деструктивного гранульоматозний термінальний ілеїт (ілео-септична форма найвірогідніше ієрсиніозної етіології), а саме її ускладнень - септичного шоку. З висновками інших експертів в частині того, що причиною смерті явилась хвороба Крона він не погоджується. При цьому він роз`яснив, що септичний шок, як наслідок зазначених хвороб може розвиватись як декілька годин так і декілька діб. Лікар ОСОБА_4 за кілька годин не міг поставити діагноз - ієрсиніоз. Вважає, що дитину слід було лікувати у відділенні інтенсивної терапії, щоб не допустити септичного шоку. При цьому, не зміг вказати на ту обставину, яке саме лікування необхідно було проводити, по скільки являється некомпетентним в цій галузі, як патологоанатом він компетентний ставити патологоанатомічний діагноз. 
		Відповідно до висновку експерта № 14 Волинського обласного бюро СМЕ, з якого вбачається, що експертиза проводилась експертами в складі комісії, в період з 12 січня 2016 року по 21 березня 2016 року, до уваги брались перелічені в протокольній частині усі направлені органом досудового слідства письмові документи та біологічні зразки потерпілого. В підсумках зазначається, що експерти прийшли до слідуючих висновків: Причиною смерті неповнолітнього ОСОБА_12 послужило захворювання - гострий деструктивний гранульоматозний ілеїт ілео-септичної форми, найвірогідніше ієрсиніозної етіології ( т.з. «хвороба Крона», у подальшому - ХК) на тлі патології котрого відбулася транслокація кишкової флори із ураженої частини кишківника у кров`яне русло з розвитком ендогенного інфекційно-токсичного (септичного) шоку, який став ведучим у танатогенезі і привів до незворотньої серцево-легеневої недостатності, котра і виявилася безпосередньою причиною смерті пацієнта, що стверджується характерною патоморфологічною картиною, виявленою при аутопеії трупа та гістологічним дослідженням клаптиків внутрішніх органів останнього.
		Таким чином, експертна комісія рахує, що при своєчасному і належному проведенні малолітньому ОСОБА_12 клініко-лабораторно-інструментально-апаратних досліджень та обстежень, посиндромного лікування та інфузійній корекції волемічних гіпертермічннх електролітно-водно-сольових розладів, лікарями КЗ «РОДЛ» POP, своєчасній госпіталізації пацієнта у відділення AIT цілком можливо було б попередити та усунути негативні наслідки. Однак, враховуючи малий термін перебування пацієнта в стаціонарі (до шести годин) про що відмічено в медичній карті стаціонарного хворого часу на проведення вищеперерахованих клініко-лабораторно-інструментально-апаратних досліджень було недостатньо, що призвело до розвитку інфекційно-токсичного шоку, що підтверджено клініко-патологоанатомічним діагнозом. У медичній документації не зафіксовані записи ні одного з тих лікарів котрі оглядали хворого про зміну загального стану дитини в сторону погіршення, не описані симптоми ексікозу (зневоднення) та інших порушень водно-сольового-електролітного балансу, що у своєму комплексі, на превеликий жаль могли привести до зазначених негативних наслідків. (т.2 а.с.22-55).
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_38 та лікар патологоанатом ОСОБА_39 вказали, що були в складі комісії судових експертів при проведенні експертизи № 14 Волинського обласного бюро СМЕ в період з 12 січня по 21 березня 2016 року, підтвердили надані висновки.
		Крім того, ОСОБА_38 повідомив суду, що хвороба Крона, яка стала причиною смерті малолітнього важко діагностується та лікується, оскільки симулює інші захворювання. Не можна було виявити цю хворобу за короткий проміжок знаходження в стаціонарі, а тим більше лікувати її та її прояви. При цьому зазначив, що гранульоматозний ілеїт та хвороба Крона є одне і те саме. 
		Також, висновком експерта № 134/16 ДУ «Головне бюро СМЕ» МОЗ України, з якого вбачається, що експертиза проводилась експертами в складі комісії в період з 13 травня по 9 вересня 2016 року, в підсумках зазначається, що як слідує із медичної карти стаціонарного хворого № 10765, який містить аркуші «Медичної карти амбулаторного хворого», ОСОБА_12 03.11.2015 р о 02.45 був оглянутий ургентним хірургом, а о 02.55 лікарем приймального відділення, якими був виставлений діагноз «гострий апендицит». 
		При повторному дослідженні гістологічних препаратів від трупа дитини ОСОБА_12 , виконаному в ході проведення даної експертизи, були виявлені «патологические изменения воспалительного характера в трахеи, легких, мягких мозговых оболочках характерные для вирусной инфекции с генерализацией процесса. Кроме того, выявлены врожденные пороки развития сосудов головного мозга по типу сосудистой мальформации, очаговая мышечная дисплазия стенки желудка, ангиомышечная дисплазия кишечника и болезнь Крона с поражением желудка и кишечника.»
		Отже, у дитини ОСОБА_12 мала місце поєднана патологія шлунково-кишкового тракту, а саме вроджених вад розвитку стінки шлунку, кишечнику (ангіо-мязова дисплазія) та хвороби Крона з тромбозом хибно розвинених судин і виникненням обширних ділянок некрозу, що спричинило розвиток ендотоксичного шоку, гострої серцевої недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті.
		Згідно даних медичної карти №10765 підстав для хірургічного (оперативного) лікування малолітнього ОСОБА_12 не було.
		За даними спеціальної медичної літератури, які знаходять своє підтвердження у практичній медицині, у дітей, особливо раннього віку, діагностування вроджених ангіом`язових вад і хвороби Крона вкрай важке. Як правило, вперше вони проявляються у вигляді ускладнень, які представляють собою гостру хірургічну патологію (ішемічні та геморагічні некрози, гострі виразки, кровотечі, перитоніт). Діагностування такого процесу відбувається шляхом гістологічного дослідження біопсійного та операційного матеріалу. Хвороба Крона - хронічне захворювання невстановленої етіології (не виключається аутоіммунний фактор), що характеризується сегментарним уражением різних відділів шлунково-кишкового тракту з розвитком трансмурального запалення. На сучасному етапі, з педіатричних позицій і дитячої хірургії, хвороба Крона є однією із найменш вивчених патологій. Це захворювання у дітей частіше зустрічається віці 12-17 років. У ранньому віці зафіксовані поодинокі випадки цього захворювання, причому частіше хворіють хлопчики. Патогенез розвитку блискавичного ендотоксичного шоку при хворобі Крона напряму залежить від стану організму, імунної системи, патогенності бактерій і вірусів, інтенсивності патоморфологічних процесів з боку шлунково-кишкового тракту, і досить часто в цих умовах дії лікарів не мають позитивного ефекту, про що свідчить висока летальність пацієнтів при цих станах.
		Таким чином, враховуючи вище указане, комісія вважає, що навіть за умови надання якісної медичної допомоги, прогноз для збереження життя дитини ОСОБА_12 був не сприятливим. Тобто смерть дитини ОСОБА_12 була обумовлена не недоліками у наданні медичної допомоги, а власне тяжкістю його захворювання.(т.2 а.с.83-152).
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_40 показав, що був в складі комісії судових експертів по виготовленню висновків експерта №134/16 ДУ «Головне бюро СМЕ» МОЗ України в період з 13 травня по 09 вересня 2016 року. Вони з іншими членами комісії знайомились з усіма матеріалами кримінального провадження, біологічними зразками, зробили додаткові гістологічні дослідження. Підтвердив правильність цих висновків. 
		Згідно висновку експерта № 306- КЕ/2017 Обласного бюро СМЕ Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, з якого вбачається, що експертиза проводилась експертами в складі комісії в період з 15 вересня 2017 року по 20 травня 2018 року, до уваги брались направленні судом матеріали кримінального провадження, які перелічені в протокольній частині та біологічні зразки потерпілого. 
		Так на первинному етапі госпіталізації дитини лікарем-хірургом ОСОБА_16 було вжито майже всіх необхідних діагностичних заходів. Терапія, яка надавалася дитині, згідно листка лікарських призначень, була цілком обґрунтованою та не суперечила вимогам діючих протоколів.
		Отже, враховуючи мікро- та макроморфологічні зміни за результатами паталого-анатомічного дослідження трупу ОСОБА_12 , причиною його смерті і стала хвороба Крона - гострий деструктивний гранульоматозний ентероколіт з тромбозом судин, формуванням некрозів та порушенням цілості стінки ураженої частини кишечника, що призвело до виходу його вмісту і кишкової флори в кров`яне русло, що супроводжувалося швидким розвитком ендогенного інфекційно-токсичною шоку і поліорганної недостатності, які були ведучими у танатогенезі. 
		Верифікація цієї хвороби достатньо складна, однак була можлива при житті тільки при умовах своєчасного звернення до лікарів, тривалого динамічного спостереження дитини та застосування низки клініко-лабораторних досліджень і різноманітних інструментальних діагностичних заходів фіброезофагогастродуоденоскопії, фіброколоноскопії із дослідженням вилученого з відповідних ділянок біопсійного матеріалу.
		Таким чином, запідозрити та «вчасно» діагностувати це захворювання, як на час госпіталізації дитини 03.11.2015, так і при подальшому його спостереженні, лікар ОСОБА_4 не міг за об`єктивними причинами, до того ж загальний час перебування ОСОБА_12 в лікарні був вкрай обмежений.
		За даними сучасної медичної літератури, прогноз для одужання при хворобі Крона несприятливий, а для життя, за умовами своєчасної діагностики та початку лікування, він залежить від тяжкості протікання хвороби і наявності ускладнень; можливе досягнення тривалої клінічної ремісії. Застосування фізичних методів зниження температури тіла, як в даному випадку, обтирання тіла дитини розчином оцту, не являється забороненим методом лікування гіпертермічного синдрому, що також не суперечить Інструкції по наданню невідкладної медичної допомоги дітям в «РОДЛ» POP.
		За даними динамічного спостереження дитини черговим лікарем, з моменту її госпіталізації до часу огляду, проведеного о 8.00., об`єктивних даних щодо наявності гострої хірургічної патології, які б надавали підстав до негайного оперативного втручання, не було. Термінальний стан дитини, який швидко розгорнувся, з`явився лише підставою для надання невідкладних реанімаційних заходів.
		Причиною смерті ОСОБА_12 стало загострення хронічної тривалої патології кишечника яка ускладнилася розвитком швидкопливового інфекційно-токсичного шоку та поліогранною недостатністю. Характер і вираженість загальної морфологічної картини, яка була виявлена при пагологоанатомічному дослідженні трупу дитини, надає підстав стверджувати, що на етапі госпіталізації ОСОБА_12 до лікувального закладу основний комплекс патологічних змін вже був сформований та об`єктивно міг маскуватися під невираженою та скудною клінічною симптоматикою. Госпіталізація дитини в палату інтенсивної терапії о 7.30. із наданням відповідного об`єму лікування, на думку комісії, не призвела б до позитивного ефекту, бо на той час (майже за півгодини до зупинки серцевої діяльності) всі зміни в організмі вже носили явно невідворотній характер.
		Підстав вважати, що анамнестичні дані були зібрані неналежним чином, у комісії експертів немає. 
		Реанімаційні заходи були спрямовані, перш за все, на відновлення серцевої діяльності і дихання ОСОБА_12 були надані своєчасно (штучне дихання, непрямий масаж серця), відразу ж після різкого погіршення його стану та цілком відповідали клінічній картині. Вони були продовжені та розширені в відділенні інтенсивної терапії, де вони також проводилися в повному об`ємі, який відповідав вимогам чинних протоколів надання невідкладної медичної допомоги. Нажаль, ці заходи проводились на тлі незворотних ускладнень, які виражались в декомпенсації всіх органів і систем дитини, що не призвело до позитивного ефекту. (т.3 а.с. 178-288).
		Допитаний у судовому засіданні експерти ОСОБА_41 , експерт Харківського ОСМЕ, лікар гістолог та доповідач ОСОБА_42 експерт Харківського ОСМЕ підтримали зроблений ними в складі комісії висновок.
		Також, консультативне заключення ОСОБА_43 , відповідно до якого вона прийшла до висновку, що основним захворюванням у дитини ОСОБА_44 є хвороба Крона в активній фазі патологічного процесу. Про це свідчать дані макроскопічного дослідження - наявність термінального ілеіту с характерною картиною морфологічних змін слизової оболонки- по типу «булижної мостової», потовщення стінки кишки, наявність перифокального запалення очеревини та спайок. Також відмічаються кардинальні мікроскопічні ознаки хвороби Крона:
		а) розповсюдженість запального процесу на усі шари кишкової стінки у вигляді нерівномірної лімфоїдної інфільтрації з наявністю «неповних» лімфоїдних та епітеліоїдних гранульом без клітин Пирогова-Ланганса та казеозного некрозу, плазматичних клітин та поодиноких нейтрофільних гранулоцитів;
		б) наявність щілиноподібних виразок, що проходять через усю товщу стінки кишки і досягають в окремих препаратах серозної оболонки, утворюючи нориці із переходом запального процесу на жирову клітковину і очеревину.
		Однією з морфологічних ознак важкості процесу є вогнища некрозу, явища васкуліту та лімфангоїту, розвиток пневматозу стінки кишки з розповсюдженням процесу частково на брижу та мезентеріальні лімфатични вузли.
		Відмічається також виражена реактивна гіперплазія, мезентеріальних лімфатичніх вузлів переважно по Т- клітинному типу, з наявністю поодиноких «неповних» лімфоепітеліоїдних гранульом. З позакишкових ускладнень на морфологічних препаратах відмічається наявність персистуючого гепатиту (лімфо- макрофагальна інфільтрація портальних трактів,та інтерстиціальний фіброз першого ступеня). На тлі представленних патологічних змін відбулася транслокація кишкової флори з розвитком інфекційно-токсичного шоку, який став ведучим в танатогенезі (т.1 а.с. 224-226). 
		Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_45 , вказане заключення підтримала, крім того вказала, що згідно міжнародного класифікатора хвороб гранульоматозний ілеїт це друга назва хвороби Крона.
		Також на обґрунтування висунутого обвинувачення ОСОБА_4 прокурор посилається на долучені та безпосередньо досліджені судом фактичні дані, які містяться в письмових матеріалах справи: рапорт працівника поліції ОСОБА_46 , який виявив та просить дозволу на реєстрацію в ЖЕО промоніторину ним інформацію в мережі інтернет на сайті «Сфера ТВ» про смерть малолітнього ОСОБА_12 в РОДЛ (т.1 а.с 5); витяги з реєстру ЄРДР, які вказують на реєстрацію кримінального провадження по інформації виявлену правоохоронними органами по факту смерті ОСОБА_12 за ст.ст. 115, 140 КК України (т. 1 а.с.1,2); протокол обшуку від 11 листопада 2015 року в приміщенні РОДЛ, де було вилучено та опечатано медичні документи та гістологічні зразки з тіла ОСОБА_12 (т.1 а.с.144-146); протокол огляду, яким оглянуто вилучені медичні документи (т.1 а.с.147-150); копія картки виїзду швидкої медичної допомоги №16 від 03.11.2015 (т.1 а.с.169); Протоколом ЛКК № 9 від 6 листопада 2015 року, з якого вбачається дача пояснень лікарями, причетними до подій перебування хворого ОСОБА_12 в РОДЛ (т.1 а.с.178-181); Протокол ЛКК № 10 від 11 листопада 2015 року, з якого вбачається дача пояснень лікарями, причетними до подій перебування хворого ОСОБА_12 в РОДЛ та відсторонення від посади завідувача та лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії ОСОБА_4 , наявність в діях дисциплінарного проступку; (т.1 а.с.182-184) висновок патологоанатома дослідження тіла ОСОБА_12 (т.1 а.с.222), посадовою інструкцією лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії, затвердженого головним лікарем КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради ОСОБА_47 (т.2 а.с.202-208), посадовою інструкцією завідувача структурного підрозділу, лікар-хірурга дитячого відділення планової хірургії, затвердженого головним лікарем КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради ОСОБА_47 (т.2 а.с. 210-217). 
		Довідкою зарезультатами службовоїперевірки пофакту смерті ОСОБА_12 з якоївбачається,що смертьдитини ОСОБА_12 від хворобиКрона буланепопереджуваною знаступних причин:ранній вікдитини;запідозрити тапоставити діагнозхвороба Кронане представлялосьможливим,так якдитина перебувалав стаціонарідуже короткийтермін,а відповідноі розпочатилікування;симптоматика ускладненнязахворювання (інфекційно-токсичнийшок)носила атиповийі стертийхарактер,а такожактивність патологічногопроцесу,виявленого припатолого-гістологічномудослідженні,що даєпідстави зробитивисновок,що міждіями лікарівта настаннямсмерті дитининемає причинно-наслідковогозв`язку (т.1 а.с.246-251).
		Заключення експертів патологоанатомівза підписомголовного позаштатногоспеціаліста МОЗУкраїни зіспеціальності «Патологічнаанатомія» ОСОБА_48 ,доцента кафедрипатологічної анатомії№2НМУ іменіО.О.Богомольця ОСОБА_49 ,де нимзазначено,що напідставі вивченнямедичної документаціїта проведенихдодаткових дослідженьвстановлено остаточнийпатологоанатомічний діагноз:Основне захворювання:Гострий деструктивнийгранульоматозний термінальнийілеїт (ілеосептична форма,найвірогідніше ієрсиніозноїетіології),гіперплазія мезентеріальнихлімфатичних вузлів.Ускладнення основногозахворювання:Септичний шок:бактерійні тромбиу просвітісудин тонкоїкишки,генералізовані розладигемомікроциркуляції:садж-феномен,гемоліз еритроцитів,гіперемія судинвнутрішніх органівта головногомозку,плазморагія,множинні дрібнодіапедезнікрововиливи вочеревині тавнутрішніх органах.Паренхіматозна дистрофіявнутрішніх органів.Набряк головногомозку (т.4 а.с.107).
		Відповідно до диспозиції ч.2 ст.140 КК України, невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
		Об`єктивна сторона злочину характеризується; 1) діянням (дією чи бездіяльністю) - невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення; 2) наслідками у вигляді тяжких наслідків для хворого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.
		Суд допитав свідків, всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали кримінального провадження, оцінив їх у сукупності з іншими доказами, приходить до висновку, що прокурорами, які підтримують державне обвинувачення в суді, будь-яких об`єктивних, достовірних даних про те, що ОСОБА_4 під час виконання професійних обов`язків, в межах посадової інструкції, яка досліджена судом, не виконував чи неналежно виконував свої професійні обов`язки внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_12 (смерть) суду не надано, не здобуто їх і судом.
		Відповідно до ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно до положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело доказів.
		Змістом ст.ст.8, 9 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.
		Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України, ст.17КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може бути піддана кримінальному покаранню поки не буде визнана винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
		Змістом ст.370 КПК України обумовлено, що судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час удового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Процес доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Подані прокурором суду докази винуватості ОСОБА_4 судом всесторонньо, об`єктивно перевірені під час судового розгляду.
		З показань свідків, допитаних судом за клопотанням сторони обвинувачення, а саме потерпілих, лікарів та медичного персоналу КЗ «Рівненської обласної дитячої лікарні» Рівненської обласної ради, експертів, будь яких доказів неналежного виконання ОСОБА_4 посадових обов`язків, крім деяких дрібних порушень, які не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку та могли призвести до тяжких наслідків  смерті дитини судом не встановлено.
		Крім того, прокурор, як доказ винуватості ОСОБА_4 та причин смерті ОСОБА_12 посилається на судово-медичні експертизи проведені під час досудового розслідування, а саме: висновкок експерта № 14 Волинського обласного бюро СМЕ, висновок експерта № 134/16 ДУ «Головне бюро СМЕ» МОЗ України, які проведені залученням відповідних спеціалістів, а також висновок експертизи № 306- КЕ/2017 Обласного бюро СМЕ Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, яка була призначена за клопотанням прокурора та підтримана потерпілими, які були досліджені у судових засіданнях під час судового розгляду.
		Вказані експертизи, проведені різними експертними установами, експертами категорично стверджено, що смерть ОСОБА_12 , настала не в наслідок невиконання чи неналежного виконання професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, а спричинена тяжкістю захворювання, а саме хворобою Крона, яку ОСОБА_4 , у зв`язку з особливостями її протікання, обмежений час динамічного обстеження (5-6 год.) не міг запідозрити та діагностувати.
		Щодо висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_12 в умовах Рівненської обласної дитячої лікарні: (т.2 а.с. 57-59), то незначні порушення, не перебувають і причинному зв`язку з наслідками у вигляді смерті.
		Судом не можуть бути прийняті до уваги покази свідка ОСОБА_50 , щодо обставин, які їй стали відомі у зв`язку з її професійною діяльністю, остання не була очевидцем події, яка мала місце 03 листопада 2015 року, про обставини їй відомо зі слів батька  ОСОБА_8 , покази якого судом досліджено безпосередньо.
		Також, не може взяти до уваги покази свідка ОСОБА_51 професора кафедри дитячої хірургії Національного університету ім.. О.О. Богомольця, головного позаштатного дитячого хірурга МОЗ, оскільки вони носять виключно науковий і рекомендаційний характер.
		Суд не може взяти до уваги, наявний в матеріалах аудіо запис лікарського консиліуму, оскільки не можливо встановити походження вказаного аудіозапису, наданий свідком ОСОБА_52 , крім того запис здійснено не уповноваженою на те особою, без дозволу на це судовими органами. 
		Таким чином, аналіз наведених обставин дозволяє суду зробити висновок про те, що органом досудового розслідування та прокурором у суді не доведено наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання невинуватим ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину з підстав відсутності в його діянні складу зазначеного кримінального правопорушення та про необхідність ухвалення виправдувального вироку.
		Згідно з положеннями ч.7 ст.284КПК України - якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої ст.284КПК України виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок. Однією із таких обставин, яка передбачена п. 2 ч.1 ст.284КПК України є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.373КПК України - виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		В матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди внаслідок вчинення злочину.
		Відповідно до положень ч.3 ст.129КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першоюстатті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		На підставі вищевказаної норми КПК України суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди слід лишити без розгляду.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Враховуючи вищевикладене, керуючисьст.ст.8, 62 Конституції України, ст.2,11,ч.2ст.140КК України, ст.ст.7, 10,17,22,23,8486,89,91,94,368, ч.1 ст.369, 370, 371, ч1 ст.373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.140 КК України та виправдати у зв`язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.
		Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди н загальну суму 1500000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень  залишити без розгляду.
		Речові докази по справі: диск з звукозаписом частини лікарського консиліуму зберігати при матеріалах кримінального провадження;
		гістологічні матеріали трупа малолітнього ОСОБА_12 , а саме: блочний парафіновий архів в кількості 37 блоків під маркеровкою Т-200 померлого ОСОБА_12 ; скельця в кількості 13 штук з зразками тканин та органів померлого ОСОБА_12 під маркеровкою Т-200, які поміщено в спец пакет «Експертна служба» МВС №0209693  зберігати при матеріалах кримінального провадження;
		журнал обліку прийому хворих у стаціонар, заведеного 04.08.2015 року, журнал обліку прийому хворих у стаціонар, заведеного 19.10.2015 року, журнал введення лікарських засобів парентеральним методом, заведеного 26.09.2015 року, журнал щоденних оперативних нарад та обліку хворих і ліжкового фонду стаціонару, заведеного 17.10.2015 року, журнал реєстрації амбулаторних хворих за 2015р., заведено 20.09.2015 року №5061, журнал ренгенобстежень амбулаторних хворих, заведено 28.09.2015 року, журнал обходу, заведеного 30.07.2015 року, журнал обліку померлих ЦПАВ, заведеного 21.06.2014 року, журнал поступлення хворих відділення анестезіології та інтенсивної терапії, заведеного 26.09.2015 року, накази головного лікаря КЗ «РОДЛ» з кадрових питань (особового складу) за 2014 рік (143 арк.), накази головного лікаря по КЗ «РОДЛ» за 2011 рік (259 арк.)  повернути комунальному підприємству «Рівненській обласній дитячій лікарні» Рівненської обласної ради; 
		історія розвитку дитини ОСОБА_12 на 75 аркушах; медична картка стаціонарного хворого №10765 на 22 аркушах; медична карта стаціонарного хворого №3710 на 21 аркушах; Рентген знімок ОСОБА_12 «ОДЛ ,3.11.2015, хір. 1, ОСОБА_12 05/10, ОЧП вер. 03.00» - повернути комунальному підприємству «Рівненській обласній дитячій лікарні» Рівненської обласної ради;
		посадова інструкція «Сестри медичної палатної відділення планової хірургії» на 10 аркушах; Посадова інструкція «Завідувача структурного підрозділу, лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії» на 9 аркушах; Посадова інструкція «Лікаря-хірурга дитячого відділення гнійної хірургії» на 8 аркушах; Посадова інструкція «Лікаря-хірурга дитячого відділення планової хірургії» на 8 аркушах - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматикопію вирокув суді.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...