Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/4465/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 31.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" серпня 2021 р. Справа №926/4465/16
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого суддіБонк Т.Б.,
		суддівБойко С.М.,
		Якімець Г.Г.,
		секретар судового засідання Борщ І.О.,
		за участю представників учасників справи:
		прокурора Лупійчук Б.В.,
		позивачів: 
		-Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області  Книговського В.О., Пилипка Р.І.,
		- Васловівської сільської ради - не з`явився, 
		відповідача - адвоката Павчука І.С., 
		розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Чернівецький лісгосп, б/н від 08.10.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/2823/20 від 12.10.2020) 
		на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11 вересня 2020 року (суддя Швець М.В., повний текст рішення складено 18.09.2020, м. Чернівці) 
		у справі №926/4465/16 
		за позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці та Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, с. Васловівці, Заставнівського району Чернівецької області
		до Державного підприємства Чернівецьке лісове господарство, с. Валя Кузьмина, Глибоцького району, Чернівецької області
		про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства 3 081 745 грн.
		В С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
		У грудні 2016року заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (далі  Держекоінспекція) та Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ДП «Чернівецьке лісове господарство» (далі  ДП «Чернівецький лісгосп»)про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 3 081 745 грн, які зобов`язано перерахувати одержувачам коштів: - 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Васловівської сільської ради у сумі 1 540 872,50 грн; - 20 %до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету у сумі 616 349 грн; - 30 % до Державного бюджету України у сумі 924 523,50 грн(з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.02.2019).
		Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області у листопаді 2015року планової перевірки ДП «Чернівецьке лісове господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства - в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва (регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» (дубове господарство)) здійснено незаконну суцільно-лісосічну рубку 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа, віднесених до 1 категорії лісів ліси природоохоронного значення, на підставі лісорубного квитка від 05.06.2015 № 95 ( № 449403 серії 02 ЛКБ), який виписаний з грубим порушенням вимог лісового законодавства, оскільки дана ділянка не включена в ліміт головного користування на 2015 рік, про що свідчить відсутність даної ділянки в проектувальних відомостях, лісорубний квиток виписано не на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.01.2012 № 15, також розробка лісосіки проводилась з порушенням вимог технологічної карти, а саме: розробка ділянки не за посіками, очистка лісосіки не одночасно з заготівлею. Крім того, відповідачем допущено порушення вимог ст.ст 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 19, 43, 44 Лісового кодексу України при встановленні віку головної породи (дуб) - середній вік зрубаних дерев породи дуб становив 111 років, однак, відповідно до Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство» вік господарської секції в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років. На підставі польових перелікових відомостей кварталу 62 виділу 4, у яких зазначено кількість пнів та їх діаметер, технічна придатність і порода зрубаних дерев, Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області визначено розмір матеріальної шкоди, заподіяної природно-заповідного фонду, в сумі 3 081 745,00грн, і вказана сума також підтверджується висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № 634-а від 30.09.2016, складеного в рамках кримінального провадження №42015260220000139 від 15.12.2015 за фактом незаконної рубки посадовими особами відповідача. У зв`язку з чим прокурор вказує, що в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо охорони та збереження закріплених за ним як постійним користувачем лісів, що спричинило незаконну рубку, державним інтересам завдано збитків в сумі 3 081 745 грн.
		Як на підстави для звернення з вказаним позов до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Васловівської сільської ради прокурор вказує на те, що зазначені органи неналежним чином виконували покладені на них обов`язки, зокрема, Держекоінспекція понад рік (з дня складання акту про перевірку від 26.11.2015) не вживала жодних заходів щодо стягнення заподіяної державі шкоди в судовому порядку, а сільська рада, на рахунки якої повинні були б надійти кошти, не скористалась наданим ст. 18-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» правом щодо звернення до суду з відповідним позовом про стягнення шкоди.
		 
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2020 у справі №926/4465/16 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ДП «Чернівецьке лісове господарство» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області кошти у сумі 3 081 745 грн (за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища), які зобов`язано перерахувати одержувачам коштів: - 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Васловівської сільської ради у сумі 1 540 872,50 грн; - 20 %до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету у сумі 616 349 грн; - 30 % до Державного бюджету України у сумі 924 523,50 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь військової прокуратури Західного регіону України судовий збір в сумі 46 226,17 грн. Присуджено до стягнення з відповідача на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області витрати, пов`язані з оплатою судової експертизи, в сумі 29 980 грн. 
		При прийняті рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст. ст. 19, 86,88, 90 Лісового Кодексу України відповідач як постійний лісокористувач ділянки лісу, на якому відбулась спірна рубка, не забезпечив охорони та збереження закріплених лісів, допустив незаконну їх рубку, яку не було виявлено своєчасно, у зв`язку з чим він зобов`язаний нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства. Суд встановив, що об`єкт на якому проводились спірні рубки, є територією об`єкта природно-заповідного фонду  Регіонального ландшафтного парку «Чернівецький». За результатами проведеного базового лісовпорядкування від 2010 року (відповідно до протоколу першої лісовпорядної наради від 22.04.2010) наказом Мінприроди України від 17.01.2012 №15 затверджено розрахункову лісосіку (норму заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) для відповідача, згідно з якою спірна ділянка кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва не входила в перелік ділянок, призначених для проведення рубок головного користування, оскільки вона не досягла дозволеного віку стиглості, затвердженого протоколом від 22.04.2010  130років. Разом з тим, суд встановив, що у проекти організації лісового господарства від 1999року та від 2011року комісійно за участю представників відповідача та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» було внесено виправлення шляхом збільшення віку стиглості деревостанів з 80років до 132років (1999рік) та зі 100років до 138років (2011рік), підставою для яких зазначено комісійний акт від 07.06.2013, який в свою чергу не містить жодних підтверджуючих документів. В подальшому вже виправлені комісією матеріали відведення ділянки у рубку скеровані до Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства для отримання лісорубного квитка. Водночас, згідно з листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» на підставі акту обстеження від 07.06.2013 на предмет визначення віку головної породи дуба у 2015році в рубку головного користування було відведено ділянку площею 2,2га, але лісовпорядкуванням дана ділянка не була включена до ліміту рубок у зв`язку з несвоєчасним поданням лісгоспом даних про відвод в рубку головного користування. Суд дійшов висновку, що лісорубний квиток №95 від 05.06.2015 виписаний з грубим порушенням законодавства, оскільки відповідач не вніс в матеріали базового лісовпрорядкування змін, передбачених актом від 07.06.2013 (таксаційна характеристика насадження, у кварталі 62 виділ 4: склад 5Дз5Гз, вік 138 років, висота 30 м, діаметр 38 см, повнота 0,8. запас 390 м3/га) та не включив цих змін до ліміту рубок головного користування на 2015рік.
		Пославшись на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2020 № 6610/19-48 та висновок комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.06.2019 у даній справі, суд вказав, що середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб звичайний) встановлено 108-109 років, що є меншим за вік насадження з обмеженим режимом користування 131-140 років в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)», як зазначено в п. 10 протоколу першої лісовпорядної наради від 22.04.2010. Також суд зазначив, що розмір визначеної Держекоінспекцією шкоди в сумі 3 081 745 грн підтверджується висновком експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.09.2016 № 634-а та висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2020 року № 6610/19-48.
		Суд відхилив доводи відповідача про відсутність підстав для звернення прокурора з вказаним позовом, вказавши, що при поданні позовної заяви прокурор обгрунтував неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави у зв`язку з їхньою бездіяльністю щодо відшкодування завданих державі збитків (на листи-запити прокурора щодо виявлених порушень позивачі повідомили про невжиття ними заходів представницького характеру та не заявили наміру звернутись до суду самостійно).
		 
		Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
		Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, що спірна рубка проводилась в межах виділених йому лісових масивів, які не відносяться до природно-заповідного фонду, а Регіонального ландшафтного парку «Чернівецький» не існує, оскільки Чернівецька обласна рада не приймала відповідного рішення в порядку, передбаченому ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що лісорубний квиток №449403 серії 02 ЛКБ від 05.06.2015 №95 виписаний Чернівецьким обласним управлінням лісового господарства законно, жодних рішень про його скасування чи зміни немає. Вказує, що під рубку виділялась земельна ділянка площею 8,4га у кварталі 62 виділ 4, в яку в ходить 2,2га, тому таксаторами оцінювався вік дерев на всій площі, а не вибірково. Зазначає, що при за результатами проведеного у 2007році візуального огляду лісонасадження встановлено, що середній вік насадження площею 8,4га становить 132роки, факт рубки модельних дерев підтверджується лісорубним квитком №145 від 12.11.2007, за результатом якого встановлено вік дерев на ділянці площею 8,4га, в яку входить і спірна ділянка 2,2га. Зазначає, що станом на 2015рік відповідач використав по дубовій господарській секції 1,616тис.куб.м, що не перевищує встановленого відповідачу обсягу розрахункової лісосіки - 1,62тис. куб.м. 
		Вважає, що суд прийняв рішення на підставі недопустимих доказів  висновку Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.09.2016 № 634-а, оскільки такий складений в межах кримінального провадження, до якого відповідач не має доступу, тому його відповідність матеріалам даної господарської справ є сумнівною; та наданих на виконання ухвали від 26.02.2019 про призначення у справі комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної експертизи - висновку інженерно-екологічної експертизи, складеного експертом Копаницею О.Б., та висновку комплексної екологічної експертизи та лісничо-дендрологічної експертизи, складеного ОСОБА_1 , оскільки експерт Копаниця О.Б. провів інженерно-екологічну експертизу, яка не призначалась судом, вказаний експерт не врахував висновків, викладених у висновку експерта Білоуса А.М, в матеріалах справи на момент проведення ОСОБА_2 експертизи були відсутні перелікові відомості на 712дерев, наявними були лише копії трьох перелікових відомостей щодо 192дерева.
		Також скаржник вважає, що прокурором не доведено факту бездіяльності позивачів, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом та вказує, що прокурор просив стягнути 20% від суми позову в інтересах Чернівецької обласної ради, яке є не стороною у даній справі. Крім того, зазначає, що відповідно до Положення про Головну військову прокуратуру Генеральної прокуратури України основним завданням військової прокуратури є представництво інтересів держави у воєнній сфері, однак заявлений позов у даній справі не має будь-якого відношення до військової сфери. 
		До апеляційної скарги скаржник також клопотання про виклик в судове засідання для надання роз`яснень експерта Копаниці О.Б. та експерта Білоуса А.М. з наступних питань: на підставі якого нормативного акта експертом Копаницею О.Б. проведено інженерно-екологічна експертиза, в той час як судом призначено екологічна та лісівничо-дендрологічна, метою проведення яких є встановлення віку дерев? Чи узгоджувалась із судом зміна виду експертизи?; Чому експертом Копаницею О.Б. не враховані висновки комплексної експертизи, проведеної ОСОБА_1 .? Чому експерт використовує висновок Львівського НДІ (попередній висновок, відхилений судом), якщо згідно з вимогами Інструкції про порядок призначення та проведення експертиз він повинен самостійно провести дослідження? Чому не зазначені методики, які проводились при експертному дослідженні? Чому за відсутності польових перелікових відомостей на 712дерев, експерт (зазначаючи у висновку про наявність таких відносно тільки 192), доходить до висновку про документальне підтвердження суми шкоди? Чому експертом не враховано факт відсутності природно-заповідного фонду і яким чином такий фактично впливає на розмір шкоди? Чи наявні у експерта Копаниці О.Б. допуски до спеціальностей з проведення економічних експертиз?
		Вказане клопотання обгрунтоване, зокрема, тим, що ухвалі суду від 26.02.2019 відповідає висновок, підготовлений експертом Білоусом А.М., однак такий не містить розрахунків щодо оцінки пошкоджених дерев, в той час, як висновок ОСОБА_2 жодного розрахунку, а лише констатує факт підтвердження суми шкоди, хоча не враховує вартості пошкоджених дерев.
		Крім того, скаржник подав клопотання про призначення повторної комплексної біологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні питання:
		- Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», на площі 8,4га?
		У разі встановлення середнього віку зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 8,4 га менше ніж 130 років надати відповідь на наступне питання  Який розмір матеріальної шкоди заподіяної природно-заповідному фонду в результаті незаконної рубки дерев Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» квартал 62 виділ 4 площа 8,4га?
		Проведення експертизи скаржник просить доручити Харківському НДІСЕ.
		Вказане клопотання обгрунтоване тим, що за результатами проведеного у 2007році обстеження кв.62 виділу 4 площею 8.4га, в яку входить і спірна ділянка площею 2.2га, було встановлено, що середній вік насаджень становить 132роки, тому скаржник вважає, що для визначення середнього віку насаджень необхідним є оцінка дерев, виходячи з площі 8,4га.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу Держекоінспекція (позивач1) просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача  без задоволення.
		Позивач1 вказує, що на виконання рішення ІІ сесії Чернівецької обласної ради ХХІІ скликання від 16.12.1994 «Щодо розширення природно-заповідного фонду області та резервування цінних природних територій для наступного їх заповідання» розпорядженням Чернівецької ОДА від 08.02.1996 №87-р створено Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький», а відповідачу було видано охоронне зобов`язання щодо забезпечення охорони РЛП «Чернівецький» в тому числі в межах Чорнівського лісництва кв.1-91. На підставі п.7 постанови КМУ №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно з яким до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні та стиглі деревостани, вказує про помилковість тверджень скаржника щодо використання ним в межах лімітівобсягу розрахункової лісосіки, оскільки ділянка кварталу 62 виділ 4 на території Чорнівського лісництва не входила у перелік ділянок, призначених для проведення рубок головного користування через недосягнення віку стиглості. Вважає необгрунтованими доводи апелянта про окреме виділення ділянки 2,2га для визначення середнього віку дерев на ділянці, оскільки зазначена ділянка досліджувалась під час базового лісовпорядкування 2011року, яким встановлено вік основної породи (дуба)  100років. Щодо тверджень скаржник стосовно наданих на виконання ухвали суду від 26.02.2019 висновків експертиз позивач1 вказує, що зі змісту висновку експерта Копаниці О.Б., складеного за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, вбачається, що відповідно до п.4.14 Інструкції для призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень поставлені судом питання вирішується саме в рамках інженерно-екологічної експертизи із залученням фахівця у галузі лісового господарства і такий фахівець  ОСОБА_1 був залучений ухвалою суду від 20.06.2019. В рамках проведеної експертизи експерту Білоусу А.М. підлягало дослідження питання щодо встановлення середнього віку зрубаних насаджень, де була проведена спірна рубка у 2015році на площі 2,2га, за результатом проведення якого вказаний експерт визначив, що середній вік становив понад 108років. В свою чергу, експерт Копаниця О.Б. вказав, що середній вік зрубаних насаджень є меншим ніж 130років та становить 109років, відтак надані експертами висновки збігаються у відповіді на основне питання. Вказує, що призначення інших експертиз в межах даної справи при іншому найменуванні таких експертиз не свідчить про встановлення іншого віку зрубаних насаджень, а свідчитиме про їх формальне призначення з урахуванням значного спливу часу з моменту проведення рубки, подальшої деструкції пнів, що унеможливить визначення віку зрубаних дерев. Вважає безпідставними твердження апелянта про необгрунтованість висновку експерта Копаниці О.Б. щодо підтвердження розрахунку Держекоінспекції розміру матеріальної шкоди, оскільки у п.2 вказаного висновку експерт вказав, що розмір шкоди в сумі 3 081 745грн підтверджується документально за умови наявності відповідної перелікової відомості, в якій відображені достовірні дані для 712дерев, і такі відомості знаходяться в матеріалах справи і досліджувались судом. 
		Також позивач подав свої заперечення щодо заявлених апелянтом клопотань про виклик судових експертів і призначення експертизи, в яких вказує, зокрема, що експерти надали чіткі відповіді на поставлені судом питання, які не потребують додаткових роз`яснень, а також, що судові експерти були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує доводи відповідача та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
		Вказує, зокрема, що на виконання ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обгрунтував неналежне здійснення позивачами захисту інтересів держави, оскільки Держекоінспекція, не зважаючи на покладені державою обов`язки та надані повноваження, понад рік не вживала жодних заходів щодо стягнення заподіяної шкоди. Зазначає, що 20% від суми загальної суми, що є шкодою, визначено стягнути на користь Чернівецької обласної ради на виконання вимог п. 4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, згідно з яким до надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів належить, зокрема, 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, міських бюджетів  50%, обласних бюджетів та бюджетів АРК -20%, водночас обласна рада не може бути позивачем у даній справі, оскільки її права та інтереси жодним чином не порушені. Також у відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує щодо заявлених відповідачем клопотань про виклик судових експертів і призначення експертизи, вказуючи, що висновки судових експертів Копаниці О.Б. та Білоуса А.М. збігаються в тому, що середній вік зрубаних насаджень у кв.62 виділу 4 менший, ніж 130років та становить в середньому 108-109років. Вважає, що задоволення безпідставних та необгрунтованих клопотань апелянта може призвести лише до неможливості визначення віку дерев станом на 2021рік внаслідок значного спливу часу проведення їх рубки та затягування розгляду даної справи.
		 
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.
		Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.
		Так, ухвалою від 22.07.2021 призначено розгляд справи в судовому засіданні 31.08.2021.
		У судовому засіданні 31.08.2021 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.
		Прокурор та представник позивача заперечили щодо апеляційної скарги та просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
		Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Розглянувши заявлені скаржником клопотання про виклик в судове засідання для надання роз`яснень експерта Копаницю О.Б. та експерта Білоуса А.М. та про призначення повторної комплексної біологічної та лісівничо-дендрохронологічної судових експертиз, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні таких клопотань з огляду на наступне. 
		Відповідно до положень ст.ст. 73, 99 ГПК України висновок експерта є одним з видів засобів доказування доказів.
		За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
		У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
		У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
		Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові КГС ВС від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.
		Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою суду першої інстанції від 26.02.2019 призначено у справі повторну комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га? У разі встановлення середнього віку зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га, менше ніж 130 р. надати відповідь на наступне питання - 2) Чи підтверджується документально розмір матеріальної шкоди заподіяної природно-заповідному фонду в результаті незаконної рубки дерев Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство» квартал 62 виділ 4 площа 2,2 га в сумі 3 081 745 грн встановленої відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 07.12.2015?; проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням у разі необхідності для її проведення фахівців у галузі лісового господарства.
		Ухвалою суду від 20.06.2019 доручено Київському НДІСЕ провести призначену ухвалою суду від 26.02.2016 повторну комплексну екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу з правом залучення до проведення повторної комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи фахівця доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента Лісівничої академії наук України, завідувача (в.о.) кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України Білоуса Андрія Михайловича. Попереджено ОСОБА_1 про відповідальність, передбачену ст.ст. 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.
		В матеріалах даної справи наявний висновок судового експерта Копаниці О.Б. за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 6610/19 від 06.03.2020, разом із висновком комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи, складеного завідувачем кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, проф. Білоусом А.М., які на поставлене ухвалою від 26.02.2019 питання - Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - надали наступні відповіді:
		-експерт Білоус А.М. - середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - становив понад 108років, точний вік дерев дуба звичайного неможливо визначити за деструкції деревини 47% модельних пнів;
		-експерт Копаниця О.Б.  середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - менший ніж 130років та відповідно до наданих матеріалів, становить  109років.
		Відтак висновки експертів на поставлене судом питання щодо визначення середнього віку зрубаних насаджень не суперечать одне одному. 
		Крім того, як вбачається з поданого скаржником клопотання про проведення повторної комплексної біологічної та лісівничо-дендрохронологічної судових експертизи, він просить призначити повторну експертизу з формулюванням інших питань - визнання віку насаджень на площі 8,4га, ніж були визначені судом  визнання віку насаджень на площі 2,2 га, що в свою чергу суперечить вимогами п.п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, згідно з якими повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що значний сплив часу з моменту проведення спірної рубки (2015році) та подальше руйнування пнів зрубаних пнів фактично унеможливить визначення віку зрубаних дерев. 
		Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.
		Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
		На виконання рішення ІІ сесії Чернівецької обласної ради ХХІІ скликання від 16.12.1994 «Щодо розширення природно-заповідного фонду області та резервування цінних природних територій для наступного їх заповідання» розпорядженням Чернівецької ОДА від 08.02.1996 №87-р створено Регіональний ландшафтний парк «Чернівецький», до складу якого включено Чорнівське лісництво кв.1-91, відповідальним за збереження якого визначено Чернівецький держлісгосп.
		На підставі вказаного розпорядження Держуправлінням екологічної безпеки в Чернівецькій області Чернівецькому держлісгоспу видано охоронне зобов`язання в межах, в тому числі, Чорнівського лісництва.
		Рішенням Чернівецької обласної ради №230-22/08 від 24.09.2008 «Про затвердження реєстру територій та об`єктів природно-заповідного фонду Чернівецької області» затверджено реєстр територій та об`єктів природно-заповідного фонду Чернівецької області, згідно з яким місцезнаходження Регіонального ландшафтного парку «Чернівецький» поширюється в тому числі на Чорнівське лісництво кв.1-91, відповідальним за збереження якого є ДП «Чернівецький лісгосп»
		Відповідно до Положення Чернівецький регіональний ландшафтний парк є природоохоронною рекреаційною територією місцевого значення, що утворюється з метою збереження біологічного різноманіття унікальних природних комплексів та об`єктів і забезпечення умов для організації відпочинку населення (том 2,а.с. 68).
		Протягом періоду з 03.11.2015 по 26.11.2015 спеціалістами Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП«Чернівецьке лісове господарство», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (том 1, а.с. 55-73).
		Згідно з вказаним актом під час здійснення державного нагляду виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства (п.32): в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва регіональний ландшафтний парк «Чернівецький» (дубове господарство) здійснено незаконну суцільно-лісосічну рубку 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа (з них сироростучих 708 дерев та 4 сухостійних дерев), віднесених до 1 категорії лісів - ліси природоохоронного значення. На даний вид рубки Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства виписано лісорубний квиток № 449403 серії 02 ЛКБ від 05.06.2015 № 95. Загальна кубомаса, що підлягає вирубуванню становить 597 м3, у тому числі ділової 68 м3, загальною таксовою вартістю 18 287 грн.
		Лісорубний квиток виписано з грубим порушенням вимог лісового законодавства, оскільки дана ділянка не включена в ліміт головного користування на 2015 рік, про що свідчить відсутність даної ділянки в проектувальних відомостях, лісорубний квиток виписано не на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.01.2012 № 15. Ділянка в натурі остовблена, візири є чіткими, знаходиться в стадії проведення лісозаготівельних робіт, деревина з лісосіки вивозиться по мірі її накопичення. У ході проведення лісозаготівельних робіт має місце розробка лісосіки з порушенням вимог технологічної карти, а саме: розробка ділянки не за посіками, очистка лісосіки не одночасно з заготівлею.
		З метою встановлення віку головної породи (дуб) комісійно за участю працівників Держекоінспекції, працівників 24-ї лісовпорядної партії Київської експедиції ВО «Укрдержліспроект», головного лісничого ДП «Чернівецьке лісове господарство», лісничого Чернівецького лісництва, працівників УЗЕ Чернівецької області ДЗЕ Національної поліції України для обрахування взято пні зрубаних дерев, на яких чітко видно річні кільця у кількості 18 штук породи (дуб). За результатами наведеного, установлено, що вік модельних пнів становив 118, 101, 105, 110, 110, 108, 104, 107, 110, 112, 115, 112, 124, 120, 110, 111, 110, 115 років, а тому середній вік зрубаних дерев породи дуб становив 111 років. Визначення середнього віку головної породи дуб проводилось математичним способом.
		Відповідно до Протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів ДП «Чернівецьке лісове господарство» вік господарської секції в межах господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років.
		З метою встановлення кількості зрубаних дерев з порушенням вимог на даній дільниці було проведено контрольний перелік стоячих дерев, пнів незаконно зрубаних дерев, обмір заготовленої деревини з рубки. Загальна кубомаса стоячих незрубаних дерев становить 106 м куб., загальна кількість незаконно зрубаних дерев становить 712 штук, загальна кубомаса що знаходиться на верхньому складі становить 74,5 м. куб.
		Отже, суцільно-лісосічна рубка в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га в кількості 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа, з них сироростучих 708 дерев та 4 сухостійних дерев, здійснена незаконно та безпідставно з порушення порядку спеціального використання лісових ресурсів. Діаметри пнів замірялись працівниками Чорнівського лісництва повіреною рулеткою та зазначались як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим значеннями діаметрів. Замір проводився за фактичним зрізом.
		В ході обстеження даної лісосіки встановлено, що лісозаготівельною бригадою Чорнівського лісництва ДІІ «Чернівецький лісгосп» було допущено порушення технології розробки лісосіки в частині звалювання дерев за межі лісосіки, чим було допущено пошкодження до ступеня припинення росту 1-го сироростучого дерева породи граб за межами візиру ділянки, що не підлягали рубці (діаметри біля шийки кореня 38 см) та здійснено незаконну порубку 1-го сироростучого : дерева породи граб діаметром пня 33 см. Заміри пошкоджених дерев замірялись мірною вилкою біля шийки кореня, а діаметр пня повіреною рулеткою в двох перпендикулярних напрямках з визначенням середнього значення за фактичним зрізом. Дані пошкодження дерев та незаконна порубка не виявлялись працівниками ДП «Чернівецький лісгосп» про що, свідчить відсутність акту про лісопорушення, відсутність клейм на кореневих лапах та відсутність реєстрації даного випадку в книзі реєстрації лісопорушень.
		Вищевказані дії є порушенням Закону України ст. 12, 40 «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 19, 43, 44 Лісового кодексу України.
		 
		У вказаному акті зазначено про наявність зауважень ДП «Чернівецького лісгоспу» від 01.12.2015 №702, згідно з якими лісгосп не погоджується з тим, що ділянка площею 2,2га в кварталі 62 виділ 4 не включена в ліміт головного користування на 2015рік, оскільки така ділянка була виписана на підставі відповідних актів та відомостей рубок головного користування на 2015рік по безперервному лісовпорядкуванні (том 1,а.с. 105).
		 
		Як вбачається з матеріалів даної справи за результатом проведення першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України, рішення якої оформлені в протоколі від 22 квітня 2010 (а.с. 41-45, том 1), вирішено провести польові лісовпорядні роботи за 1 розрядом лісовпорядкування всіх державних підприємств, в тому числі ДП «Чернівецький лісгосп».
		Відповідно до п.10 вік господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років.
		Згідно з п.18 вказаного протоколу на територіях і об`єктах природно-заповідного фонду лісогосподарські заходи проектувати відповідно до Лісового Кодексу України, ЗУ «Про природно-заповідний фонд», відповідними положеннями про природно-заповідні території та об`єкти. 
		Вирішено не міняти нумерацію виділів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду (п.18.1).
		Вказаний протокол затверджено начальником Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства, генеральним директором Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання та погоджено державним управлінням охорони навколишнього середовища Чернівецької області.
		 
		У проектах організації лісового господарства від 1999 року та від 2011 року (а.с. 52-53, том 1) у кварталі 62, виділі 4, площею 8,4 га вказано наступний вік стиглості дерев, за 1999рік  80років, за 2011 -100років.
		 
		В матеріалах справи наявний комісійний акт відповідача акт від 05.11.2007, складений за результатами проведення обстеження насаджень у Чорнівському лісництві кв.62, вид. 4, площа 8,4га, згідно з яким комісія дійшла висновку, що за результатами натурного обстеження комісія вважає доцільним рекомендувати дані насадження у фонд рубок головного користування. В акті зазначено наступні характеристики: склад 5 ДзГз, вік 132років, висота 40м, діаметр-40см, повнота 0,8, запас 370/куб.м/га (том 1, а.с. 123).
		 
		 12.11.2007 відповідачу виписано лісорубний квиток №145 серії 02 ЛКБ №007770 на рубку модельних дерев 1 групи лісів 62кварталу 4 виділу площею 0,1га дубового господарства (том 1,а.с. 152).
		 
		Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №15 від 17.01.2012 затверджено розрахункові лісосіки на 2011-2020 роки для державних підприємств, в тому числі ДП «Чернівецький лісгосп», згідно з якими обсяг дубової госпсекції  1,62тис. куб.м.
		 
		Згідно з наявною копією в матеріалах справи вказаного акту від 07.06.2013 комісією відповідача вирішено внести зміни до матеріалів базового лісовпорядкування, враховуючи виправлення від 05.11.2007, а саме: таксійна характеристика надходження у кварталі 62 виділ 4: склад 5 ДзГз, вік 138років, висота 30м, діаметр-38см, повнота 0,8, запас 390/куб.м/га (том 1.а.с. 126).
		 
		Відповідно до наявних в матеріалах справи копій у проектах організації лісового господарства від 1999 року за участю службових осіб ДП «Чернівецьке лісове господарство» (головний лісничий та лісничий) та представника Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (начальник лісовпорядної партії Бокало І.М.) здійснено виправлення шляхом збільшення віку стиглості деревостанів з 80 років до 132 років (1999 рік) з відміткою 05.11.2007.
		 
		 15.07.2014 відповідач склав акт відводу ділянки у суцільну рубку лісосічну рубку на 2015рік по Чорнівському лісництві в кварталі 62 виділ 4 площею 2,2га, в якому вік дерев вказано 132роки, згідно з вказаним актом причиною відводу в рубку став акт лісовпорядкування від 07.06.2013. В графі «таксійна характеристика» в п.а «таксійний опис» вказано вік -132роки, в п.б «в натурі» вказано вік -138роки. (том 1,а.с. 129).
		 
		 05.06.2015 відповідачу видано лісорубний квиток №95 серії 02 ЛКБ №449403 на проведення суцільнолісосічної рубки головного користування в рахунок ліміту заготівлі дерев в порядку головного користування 2015року 1 групи лісів 62кварталу 4 виділу площею 2,2га дубового господарства, згідно з яким загальна кубомаса, що підлягає вирубуванню становить 597куб.м загальною таксовою вартістю 18 287грн (том 1,а.с. 47).
		 
		На запит Держекоінспекції ВО «Укрдержліспроект» щодо включення ділянки в кв.62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» в ліміт рубки в листі №718 від 16.11.2015 повідомило, що у 2013році в даному виділі було проведено обстеження на предмет визначення віку головної породи дуба з рубкою модельних дерев (акт від 07.06.2013). На підставі цього акту в 2015 році було відведено в рубку головного користування ділянку площею 2,2 га, але лісовпорядкуванням дана ділянка в кв. 62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» не була включена до ліміту рубок головного користування на 2015 рік у зв`язку з невчасним наданням лісгоспом даних про відвод в рубку головного користування (том 1,а.с. 54).
		 
		Для визначення віку головної породи на підставі листа Держекоінспекції у Чернівецькій області комісією у складі начальника 24-ї лісовпорядної партії Київської експедиції ВО «Укрдержліспроект», заступника начальника та інспекторів відділу екологічного контролю ПЗФ рослинного та тваринного світу Держекоінспекції, головного лісничого ДП «Чернівецькийлісгосп» проведено огляд ділянки лісу площею 2.2га у 62 кварталі виділ 4 суцільно-лісосічної рубки 2015року, за результатом якого встановлено, що середній вік дерев становив 115років (том 1,а.с. 116).
		 
		Під час розгляду даної справи суд першої інстанції для визначення середнього віку зрубаних дерев ухвалою від 26.02.2019 призначив екологічну та лісівничо-дендрологічну судову експертизу, на виконання якої судовий експерт Копаниця О.Б. за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 6610/19 від 06.03.2020, разом із висновком комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи, складеного завідувачем кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, проф. Білоусом А.М., які на поставлене ухвалою від 26.02.2019 питання - Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - надали наступні відповіді:
		-експерт Білоус А.М. - середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - становив понад 108років, точний вік дерев дуба звичайного неможливо визначити за деструкції деревини 47% модельних пнів;
		-експерт Копаниця О.Б.  середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - менший ніж 130років та відповідно до наданих матеріалів, становить  109років (том 3,а.с.16).
		 
		У зв`язку з встановленим фактом порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев у 62кварталі виділу 4 площею 2.2га Держекоінспекцією здійснено розрахунок заподіяної шкоди в сумі 3 081 745 грн (том 1,а.с. 74). Згідно з вказаним розрахунком, такий здійснено на підставі додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»; акту перевірки ДП «Чернівецький лісгосп» від 26.11.2015, перелікової відомості щодо 712 дерев(том 3, а.с. 47-52) та листа ВО «Укрдержліспроект» від 06.11.2015 року № 04/01-13/2382 (том 1, а.с. 54). 
		 
		З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з встановленим фактом незаконного відведення та порубку 712дерев у 62кварталі виділу 4 площею 2.2га у Чорнівському лісництві ГУ Національної поліції у Чернівецькій області розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42015260220000139 (внесено відомості до ЄРДР 15.12.2015) під процесуальним керівництвом військової прокуратури Чернівецького гарнізону.
		В рамках досудового розслідування постановою слідчого ГУ Національної поліції у Чернівецькій області від 16.08.20116 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи документально підтверджується розмір матеріальної шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду незаконною рубкою дерев ЛП «Чернівецький лісгосп» у 62кварталі виділу 4 площею 2.2га в сумі 3 081 745,00грн, встановленої розрахунком Держекоінспекції від 07.12.2015. За результатом проведення якої надано висновок експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №634-а від 30.09.2016, згідно з п. 1 якого розмір матеріальної шкоди у сумі 3 081 745,00 грн підтверджується документально. (том 1,а.с. 88).
		Крім того, питання документального підтвердження проведеного Держекоінспекцією розрахунку шкоди також було предметом дослідження інженерно-екологічної експертизи, призначеної у даній справі ухвалою від 26.02.2019, за результатом проведення якої експерт Копаниця О.Б. у п. 2 висновку від 06.03.2020 № 6610/19-48 вказав, що розмір матеріальної шкоди у сумі 3 081 745,00 грн підтверджується документально за умови наявності відповідної перелікової відомості, в якій відображені достовірні вихідні дані для 712дерев (том 3,а.с. 16).
		 
		При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
		 
		Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Так, заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону, посилаючись на те, що ДП «Чернівецький лісгосп» як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну рубку лісу, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього збитків в розмірі 3 081 745,00 грн.
		 
		Згідно з ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
		Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Чернівецький лісгосп» є постійним лісокористувачем державного лісового фонду загальною площею 24 929,1га, до складу якого входить в тому числі Чорнівське лісництво площею 5063,0га. 
		 Відповідно до рішення Чернівецької обласної ради №230-22/08 від 24.09.2008 «Про затвердження реєстру територій та об`єктів природно-заповідного фонду Чернівецької області» територія Чорнівського лісництва (квартали 1-91) входить у склад Регіонального ландшафтного парку «Чернівецький», відтак на зазначений об`єкт поширюється ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». 
		Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що території та об`єкти природно- заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
		Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.
		Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
		Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
		Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
		Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
		Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).
		Відтак відповідно до вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
		Разом з тим, за результатом проведеної Держеконіспекцією у листопаді 2015року планової перевірки ДП «Чернівецьке лісове господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства - в кварталі 62 виділ 4 на площі 2,2 га Чорнівського лісництва здійснено незаконну суцільно-лісосічну рубку 712 дерев породи дуб, граб, бук, липа, віднесених до 1 категорії лісів (ліси природоохоронного значення), про що складено відповідний акт .
		З матеріалів справи вбачається, що на даний вид рубки в рахунок ліміту заготівлі дерев в порядку головного користування виписано лісорубний квиток № 449403 серії 02 ЛКБ від 05.06.2015 № 95, згідно з яким загальна кубомаса, що підлягає вирубуванню становить 597 м3 загальною таксовою вартістю 18 287 грн.
		В акті перевірки зазначено, що вказаний лісорубний квиток № 449403 серії 02 ЛКБ від 05.06.2015 № 95 виписаний з грубим порушенням вимог лісового законодавства, оскільки дана ділянка не включена в ліміт головного користування на 2015 рік, про що свідчить відсутність даної ділянки в проектувальних відомостях, лісорубний квиток виписано не на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.01.2012 № 15, також розробка лісосіки проводилась з порушенням вимог технологічної карти, а саме: розробка ділянки не за посіками, очистка лісосіки не одночасно з заготівлею.
		Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10 вересня 2008 року (чинного на момент проведення перевірки), акт перевірки - це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, такий акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
		Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети (частина 3 вказаної статті).
		Статтею 69 ЛК України передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
		На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
		Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.
		Згідно із ч. 1 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах.
		Відповідно до ст. 71 ЛК України лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. 
		Розрахункова лісосіка, як визначено ст.43 ЛК України, - це щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.
		Статтею 44 Лісового кодексу України передбачено, що у разі зміни меж лісових ділянок, віку стиглості деревостанів, поділу лісів залежно від основних виконуваних ними функцій та інших змін, що впливають на норму заготівлі деревини від рубок головного користування, до розрахункової лісосіки вносяться зміни. Обчислення, затвердження та внесення змін до розрахункової лісосіки провадяться в порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.
		Згідно з ст. 48 ЛК України ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів здійснюється на підставі затверджених в установленому порядку матеріалів лісовпорядкування, які є обов`язковими для ведення лісового господарства.
		Відповідно до статті 45 ЛК України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
		Статтею 46 ЛК України визначено, що зміст лісовпорядкування передбачає, зокрема, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням.
		Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.
		Частиною 2 статті 42 Лісового кодексу України передбачено, що вік стиглості деревостанів обґрунтовується під час проведення лісовпорядкування за результатами спеціальних наукових досліджень.
		Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» - до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні і стиглі деревостани.
		Як вбачається з матеріалів даної справи за результатом проведення першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України, рішення якої оформлені в протоколі від 22 квітня 2010 (а.с. 41-45, том 1), вирішено провести польові лісовпорядні роботи за 1 розрядом лісовпорядкування всіх державних підприємств, в тому числі ДП «Чернівецький лісгосп».
		Відповідно до п.10 вік господарської секції в межах господарської частини «Дубова високостовбурна (дуб звичайний III бонітет і вище)» вік насадження з обмеженим режимом користування становить 131-140 років.
		У проектах організації лісового господарства від 1999 року та від 2011 року (а.с. 52-53, том 1) у кварталі 62, виділі 4, площею 8,4 га вказано наступний вік стиглості дерев- за 1999рік  80років, за 2011рік-100років.
		Отже, зазначена ділянка лісу в кварталі 62 виділ 4 згідно з матеріалами лісовпорядкування не могла входити в перелік ділянок, призначених для проведення рубок головного користування, оскільки не досягла дозволеного віку стиглості, який затверджений протоколом першої лісовпорядної наради.
		Невідповідність віку зрубаних насаджень також підтверджується висновком судового експерта Копаниці О.Б. за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 6610/19 від 06.03.2020, разом із висновком комплексної екологічної та лісівничо-дендрологічної судової експертизи, складеного завідувачем кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, д-р с.-г. наук, проф. Білоусом А.М., які на поставлене ухвалою від 26.02.2019 питання - Який середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - надали наступні відповіді:
		-експерт Білоус А.М. - середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - становив понад 108років, точний вік дерев дуба звичайного неможливо визначити за деструкції деревини 47% модельних пнів;
		-експерт Копаниця О.Б.  середній вік зрубаних насаджень (головної породи дуб) у кварталі 62 виділ 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецьке лісове господарство», де була проведена у 2015 році суцільно - лісосічна рубка на площі 2,2 га - менший ніж 130років та відповідно до наданих матеріалів, становить  109років.
		Разом з цим, у проектах організації лісового господарства від 1999 року та від 2011 року комісійно за участю службових осіб ДП «Чернівецьке лісове господарство» (головний лісничий та лісничий) та представника Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (начальник лісовпорядної партії Бокало І.М.) за власної ініціативи здійснено виправлення шляхом збільшення віку стиглості деревостанів з 80 років на 132 років (1999 рік) та зі 100 років на 138 років(2011 рік). Підставою для внесення змін до вказаних документів став комісійний акт від 07.06.2013, який не містить жодних підтверджуючих документів.
		Листом від 16.11.2015 № 718 Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект» на запит щодо включення ділянки в кв. 62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» в ліміті рубок головного користування на 2015 рік повідомлено, що в 2013 році в даному виділі було проведено обстеження на предмет визначення віку головної породи дуба з рубкою модельних дерев (акт від 07.06.2013). На підставі цього акту в 2015 році було відведено в рубку головного користування ділянку площею 2,2 га, але лісовпорядкуванням дана ділянка в кв. 62 вид. 4 Чорнівського лісництва ДП «Чернівецький лісгосп» не була включена до ліміту рубок головного користування на 2015 рік по причині невчасного надання лісгоспом даних про відвод в рубку головного користування.
		Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем було грубо порушено ст. 44 Лісового кодексу України, зокрема, не внесено зміни до розрахункової лісосіки у разі зміни меж лісових ділянок.
		Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на виписаний 12.11.2007 лісорубний квиток № 145 серії 02 ЛКБ № 007770 на рубку модельних дерев на території Чорнівського лісництва, оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, комісійним актом обстеження модельних дерев, дане обстеження вже було проведено 5 листопада 2007 року, від так є незрозумілим, яким чином цим актом обстеження визначено вік дерев без проведення їх рубки.
		 07.06.2013 комісійно за участю головного лісничого ДП «Чернівецьке лісове господарство», лісничого Чорнівського лісництва та начальника 25-ї лісовпорядної партії складено акт, за результатами якого рекомендовано внести в матеріали базового лісовпорядкування, враховуючи виправлення 05.11.2007, зокрема, таксаційна характеристика насадження, у кварталі 62 виділ 4: склад 5Дз5Гз, вік 138 років, висота 30 м, діаметр 38 см, повнота 0,8. запас 390 м3/га. Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на час проведення перевірки Держекоінспекцією у Чернівецькій області, такі зміни в матеріали базового лісовпорядкування не вносились, що підтверджується актом перевірки Держекоінспекції у Чернівецькій області та листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 16.11.2015 № 718. Незважаючи на відсутність вищевказаних змін, відповідач 05.06.2015 виписує лісорубний квиток № 95 на проведення суцільно-лісосічної рубки у кварталі 62 виділ 4 в рахунок ліміту заготівлі деревини в порядку рубок головного користування на 2015 рік.
		Доводи скаржника про окреме, на його думку, виділення ділянки площею 2,2га як основи для визначення середнього віку дерев, апеляційний суд також відхиляє, з огляду на те, що зазначена земельна ділянка досліджувалась під час проведення базового лісовпорядкування у 2011році. В подальшому, відповідно до акту від 15.07.2014 відводу ділянки в суцільну рубку на 2015рік саме ділянку площею 2,2га кварталі 62 виділ 4 відповідач виділив у суцільну рубку, а 05.06.2015 видано лісорубний квиток №95 на проведення суцільної рубки на площі 2.2га.
		Щодо посилань апелянта на те, що станом на 2015рік він використав по дубовій господарській секції 1,616тис.куб.м, що не перевищує встановленого відповідачу обсягу розрахункової лісосіки - 1,62тис. куб.м, апеляційний суд зазначає, що згідно з матеріалами лісовпорядкування спірна ділянка кварталу 62 виділу 4 не входила до переліку ділянок, призначених для проведення рубок головного користування, так як не досягла дозволеного віку стиглості, тому дотримання обсягів кубомаси розрахункової лісосіки не має значення у даній справі.
		Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
		В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
		Згідно пунктами 1, 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. 
		Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.
		Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
		Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
		Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).
		Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, як лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив незаконну рубку лісу а підвідомчій йому території, та повинен нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства.
		Доводи скаржника про те, що військовим прокурором не доведено факту бездіяльності позивачів, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом, про те, що такий позов не має будь-якого відношення до військової сфери апеляційний суд також відхиляє як необгрунтовані з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		 Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру). 
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 викладено висновок, що часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно у часовому аспекті. До таких чинників відноситься, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави. Схожі за змістом висновки сформовані також у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №923/496/19, від 11.03.2021 у справі №920/821/18.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звертався з листами до Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області від 09.11.2016 року за № 4/2885вих.-16 та голови Васловівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 07.12.2016 про надання інформації про вжиття заходів представницького характеру щодо відшкодування завданих державі збитків, у відповідь на які Держекоінспекція листом від 11.11.2016 повідомила про невжиття відповідних представницьких заходів. 
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вжиття Держекоінспекцією самостійних заходів для стягнення з відповідача шкоди з моменту, коли їй стало відомо (з листопада 2015року  проведення перевірки) про незаконну рубку. 
		Листом 09.12.2016 року № 4/3097вих.-16 та № 4/3098вих.-16 Військова прокуратура Чернівецького гарнізону повідомила Держекоінспекцію та сільську раду про звернення з позовом до суду про відшкодування завданих державі збитків. 
		Згідно з поштовим штемплем на конверті позовна заява подана до суду 12.12.2016
		 На підставі викладеного апеляційний суд вважає доведеним прокурором факт бездіяльності компетентного органу як необхідної умови для звернення прокурора з позовом у даній справі та відхиляє як безпідставні доводи скаржника про необгрунтованість прокурором підстав для звернення до суду з вказаним позовом. Твердження апелянта про те, що спір у даній справі не має будь-якого відношення до військової сфери апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що відповідно до витягу з кримінального провадження №42015260220000139 (розпочатого за фактом незаконної рубки 712 дерев у Чорнівсьому лісництві) досудове розслідування та процесуальне керівництво здійснює є Військова прокуратура Західного регіону. 
		Посилання скаржника на те, що прокурор просив стягнути 20% від суми позову в інтересах Чернівецької обласної ради, яке є не стороною у даній справі, колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів, є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%. У зв`язку з чим 20% від загальної суми шкоди суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення на користь Чернівецької обласної ради. 
		Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
		Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2020 у справі №926/4465/16 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
		Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
		Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
		Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Чернівецький лісгосп, б/н від 08.10.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/2823/20 від 12.10.2020) - залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2020 у справі №926/4465/16 - залишити без змін.
		3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 02.09.2021
		Головуючий (суддя-доповідач):Т.Б. Бонк
		СуддіС.М. Бойко 
		Г.Г. Якімець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...