Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/2447/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання права власності; державної, комунальної.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2021. Зареєстровано: 03.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 01.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 вересня 2021 року 
		м. Київ
		Справа №  926/2447/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А., 
		за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької міської ради
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2021 року (головуючий - Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Якімець Г.Г.) і рішення Господарського суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року (суддя Ніколаєв М.І.) у справі
		за позовом  ОСОБА_1 
		до: (1) Чернівецької міської ради, (2) Департаменту розвитку Чернівецької міської ради
		про відміну (скасування) результатів електронного аукціону.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі також Позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради (далі також Відповідач-1) та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (далі також Відповідач-2) про відміну (скасування) результатів електронного аукціону.
		2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Департаментом розвитку Чернівецької міської ради було проведено процедуру приватизації нежитлового приміщення у місті Чернівці з порушенням діючого законодавства, а саме Відповідачем-2 при проведенні згаданої процедури було надано не повну інформацію щодо об`єкта, який продавався.
		2.1. Позивач стверджував, що він як переможець проведеного аукціону, вже після його проведення дізнався, що об`єкт приватизації, який був предметом електронного аукціону, є лише частиною нежитлового приміщення, яке належить Чернівецькій міській раді на праві спільної часткової власності. Співвласниками даного приміщення є ще 2 особи ( ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Центр"), про що Позивачу не було відомо, адже дана інформація, в порушення вимог чинного законодавства, не була оголошена учасникам аукціону.
		Короткий зміст і мотиви рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, позовні вимоги задоволено частково. 
		3.1. Визнано недійсним протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-09-12-000003-3 (сформовано 30.09.2020) з продажу об`єкта малої приватизації нежитлового приміщення першого поверху (49-4) площею 217,60 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту розвитку Чернівецької міської ради № 55 від 06.10.2020, яким затверджено протокол електронного аукціону № UA-PS-2020-09-12-000003-3 (сформовано 30.09.2020) з продажу об`єкта малої приватизації нежитлового приміщення першого поверху (49-4) площею 217,60 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		В решті позову відмовлено.
		3.2. Рішення судів мотивовані такими аргументами та обставинами:
		- відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок здійснення плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України;
		- механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018 (далі - Порядок);
		- відповідно до пункту 21 вказаного Порядку інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів приватизації, включає, зокрема: назву, дату і номер рішення місцевої ради щодо включення нового об`єкта до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, прийнятого відповідно до частини четвертої статті 11 Закону; щодо об`єктів нерухомого майна - адресу, площу об`єкта і повне найменування балансоутримувача об`єкта нерухомого майна, інформацію про балансову вартість або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;
		- згідно ж з пунктом 24 Порядку інформаційне повідомлення, що публікується органом приватизації, містить, зокрема, інформацію про об`єкт приватизації: щодо об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва - дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площу, цільове призначення земельної ділянки, інформацію про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або користування, про наявність обтяжень на земельну ділянку, функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; інформацію про договори оренди об`єкта або його частини із зазначенням за кожним договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; інформацію про балансоутримувача (найменування, місцезнаходження і контактні дані); рівень будівельної готовності (щодо об`єктів незавершеного будівництва); план будівлі (за наявності); фотографічне зображення об`єкта (у разі прийняття рішення органом приватизації);
		- як вбачається з інформаційного оголошення опублікованого на офіційному сайті Чернівецької міської ради 11.09.2020 щодо приватизації об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розділі "стислий опис активу та забезпечення" вказано: Вид майна: 101 - окреме нерухоме майно, нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 217,60 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. А, фізичний стан задовільний. Адреса місцезнаходження майна: АДРЕСА_1 ;
		- разом з цим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.07.2020 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1820772073101 07.10.2019 проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності; розмір частки 25/100, нежитлові приміщення загальною площею 182 кв.м., власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Центр"; частка комунальної власності (власник - територіальна громада м. Чернівці) 75/100;
		- крім того, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2020 щодо об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1820772073101 28.09.2020 проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності; розмір частки 15/100 нежитлових приміщень № 49 загальною площею 109,90 кв.м., власник ОСОБА_2 ;
		- із зазначеного вище випливає, що об`єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення першого поверху (49-4) загальною площею 217.60 кв.м., житлового будинку (літ. А), за адресою: АДРЕСА_1 не є окремою будівлею, а є лише частиною такої будівлі, що також підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно;
		- таким чином судами встановлено, що Відповідачем-2 не було повідомлено в інформаційному оголошенні від 11.09.2020, що на продаж було виставлено лише частину нежитлового приміщення першого поверху (49-4) загальною площею 217.60 кв.м., житлового будинку (літ. А), за адресою АДРЕСА_1, а також не повідомлено інформації про наявне зареєстроване право власності третіх осіб на частину приміщення;
		- отже встановленим є факт порушення Відповідачем-2 під час проведення електронного аукціону з приватизації спірного об`єкта комунальної власності вимог Порядку щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта нерухомості, а тому спірний протокол, яким оформлено рішення про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-09-12-000003-3, сформований 30.09.2020, не відповідає принципу достовірного інформування про об`єкти приватизації, а відтак наявні підстави для визнання його недійсним; 
		- відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси;
		- на підставі викладеного, враховуючи встановлену протиправність процедури проведеного аукціону, наказ Департаменту розвитку Чернівецької міської ради №55 від 06.10.2020, яким затверджено протокол електронного аукціону №UA-PS-2020-09-12-000003-3 (сформовано 30.09.2020) є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а отже, вимоги Позивача, як переможця проведеного аукціону, є підставними та такими, що підлягають задоволенню;
		- водночас, у задоволенні вимоги про відміну (скасування) аукціону слід відмовити, оскільки дана вимога не відповідає встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені доводи
		4. Не погодившись із прийнятими рішеннями, Чернівецька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. 
		4.1. Підставами для скасування судових рішень скаржник зазначає застосування судами положень частини 1 статті 362 Цивільного кодексу України без врахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20 та постанові Верховного Суду України від 16.10.2008 у справі № 15/101-08(1з-08). Крім цього стверджує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у питанні застосування вказаної норми матеріального права при відчуженні майна спільної часткової власності у випадку її продажу з публічних торгів та співвідношення аукціону, проведеного відповідно до Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" до публічних торгів.
		4.2. Чернівецька міська рада акцентує на тому, що у рішеннях судів відсутні правові обґрунтування не застосування приписів частини 1 статті 362 Цивільного кодексу України, відповідно до яких жодного переважного права перед іншими особами на купівлю частки за ціною, оголошеною для продажу, Позивач, як співвласник, не мав, оскільки продаж приміщення проводився з публічних торгів. 
		4.3. Разом з цим, суди, в порушення приписів статей 3, 13, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не врахували також, що на дату оголошення аукціону ОСОБА_2 ще не була співвласником приміщення, а тому її права взагалі не було порушено. В свою чергу Товариству з обмеженою відповідальністю "Золотий Центр" було відомо позицію Відповідача-2 щодо продажу приміщень з аукціону.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій
		5. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача-1 (Іванович  Л.Є. у режимі відеоконференції), перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради з підстави касаційного оскарження, що визначена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а з підстави касаційного оскарження, яка визначена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України - про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін. Мотивація касаційного суду наступна.
		6. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		6.1. Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
		7. Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		7.1. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). 
		7.2. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі №  910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
		7.3. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №  922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
		8. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки з яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
		9. У справі № 911/459/20 до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю  "Плисецький гранітний кар`єр" (ТОВ) з позовом про визнання недійсними результатів торгів, що відбулися 31.01.2020 згідно з протоколом № 463706 (реєстраційний номер лота 381718) про проведення електронних торгів з продажу частки в розмірі 30,8% у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр". 
		9.1. В обґрунтування позову ТОВ  "Плисецький гранітний кар`єр" посилалося на те, що електронні торги відбулися з порушенням чинного законодавства. Зокрема стверджувало, що приватний виконавець Говоров  П.В. на торгах реалізував майно, якого не існувало; на момент продажу частки з торгів частка товариства у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" становила 0,15%, про що було відомо приватному виконавцю.
		9.2. Господарський суд Київської області рішенням від 31.07.2020 в задоволенні позовних вимог відмовив повністю з підстав, що доводи позивача про те, що на час проведення електронних торгів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" володіло 0,15  % статутного капіталу товариства, є безпідставними та необґрунтованими; жодних прав і законних інтересів позивача оспорюваними торгами не порушено.
		9.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2020 рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 скасував, позовні вимоги ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" задовольнив. 
		Суд апеляційної інстанції послався на те, що на момент продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" нерозподілена частка у статутному капіталі цього товариства становила 0,15%; електронні торги відбулися з порушенням чинного законодавства (реалізовано майно, якого не існувало, не усунуто обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, не повідомлено всіх учасників про відновлення електронних торгів); ці порушення стосуються прав позивача, який мав правомірні очікування щодо здійснення належного виконавчого провадження та проведення законних електронних торгів. 
		9.4. За наслідками здійснення касаційного провадження, постановою Верховного Суду від 03.02.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 було скасовано, а рішення Господарського суду Київської області від 37.07.2020 залишено в силі.
		Приймаючи вказану постанову Верховний Суд виходив із встановлених обставин того, що все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Плисецький  гранітний кар`єр" перебувало під арештом ще з 07.12.2018, а тому це унеможливлювало будь-які законні переходи права власності, у тому ж числі на частку у статутному капіталі від одних осіб до інших. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач, стверджуючи про те, що йому належить частка у капіталі у розмірі 0,15 % ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" по суті подав позов в інтересах третіх осіб - учасників товариства, між якими була розподілена частка цього товариства. 
		За таких обставин Верховний Суд вирішив, що суд апеляційної інстанцій дійшов необґрунтованих висновків про наявність порушення положень закону, порядку реалізації арештованого майна та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, як не зазначив він як саме вплинуло встановлене судом порушення на результати торгів та яким чином було порушено права позивача внаслідок проведення електронних торгів. Тоді як суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що доводи позивача про те, що на час проведення електронних торгів ТОВ "Плисецький гранітний кар`єр" володіло 0,15  % статутного капіталу товариства, є безпідставними та необґрунтованими; жодного впливу на результати електронних торгів судом не доведено та не встановлено; жодних прав і законних інтересів позивача оспорюваними торгами не порушено. 
		10. З викладеного вбачається, що правовідносини у справах № 911/459/20 та №  926/2447/20 не є подібними, адже різняться вони підставами позову, фактичними обставинами, правовим регулюванням, змістом та суттю. Більше того, постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20 взагалі не містить висновків із застосування положень статті 362 Цивільного кодексу України.
		10.1. Таким чином, посилання скаржника в якості підстави касаційного оскарження, що визначена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, на постанову Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 911/459/20 не приймаються.
		11. Що ж до посилань Чернівецької міської ради на неврахування апеляційним судом висновків із постанови Верховного Суду України від 16.10.2008 у справі №  15/101-08(1з-08), то колегія суддів Касаційного господарського суду їх також відхиляє, адже вказана постанова Верховного Суду України взагалі не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам якого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
		12. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		13. Зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №  911/459/20 прийнята у неподібних справі № 926/2447/20 правовідносинах, а постанова Верховного Суду України від 16.10.2008 у справі № 15/101-08(1з-08) взагалі не є тим судовим рішенням, невідповідність висновкам якого щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду, на підставі наведеного вище пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецької міської ради у даній справі з підстави касаційного оскарження, що визначена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України. 
		14. Ще однією підставою для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, скаржник визначив приписи пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		14.1. В цій частині колегія суддів акцентує, що згідно висновків, які містяться у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/1840/19, перегляд судом касаційної інстанції судових рішень здійснюється на предмет правильності застосування тих норм матеріального права, якими обґрунтовано заявлені у справі позовні вимоги та застосування яких до спірних правовідносин має значення та впливає на результат вирішення спору, переданого на розгляд суду.
		14.2.  За змістом норма пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання про необхідність застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		14.3. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у питанні застосування частини 1 статті 362 Цивільного кодексу України при відчуженні майна спільної часткової власності у випадку її продажу з публічних торгів та співвідношення аукціону, проведеного відповідно до Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" до публічних торгів. Зазначає також про те, що наявність такого висновку прямо вплине на вирішення спору у даній справі.
		14.4. Але, колегія суддів Касаційного господарського суду констатує, що постанова апеляційного господарського суду взагалі не містить посилань на приписи статті 362 Цивільного кодексу України, як не містить вона і мотивів про задоволення позову з підстав наявності (порушення) переважного права на купівлю спірної нерухомості одним із її співвласників. Постанова суду апеляційної інстанції загалом аргументована наявністю допущених Відповідачем-2 порушень умов Порядку при проведенні приватизаційної процедури, а саме його вимог щодо внесення достовірних відомостей в інформаційне повідомлення стосовно об`єкта нерухомості, що за встановлених обставин саме по собі давало суду підстави для часткового задоволення позову.
		14.5. За викладеного, застосування приписів частини 1 статті 362 Цивільного кодексу України не впливає на результат вирішення даного господарського спору, що автоматично нівелює необхідність у формуванні правового висновку з її застосування і спірних правовідносинах, та є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги у цій частині.
		15. В контексті викладеного Верховний Суд вважає доцільним також звернути увагу скаржника на рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" у якому суд зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу.
		15.1. Скаржник у цьому провадженні, встановлених державою обмежень (фільтрів) подолати не зміг, як не зміг він і довести підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень. 
		16. Інші доводи касаційної скарги приписами пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України не охоплюються, вони не були підставою для відкриття касаційного провадження, а тому Верховним Судом і не розглядаються.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		17. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. (частина 1 статті 300).
		18. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
		19. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою Чернівецької міської ради з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підлягає закриттю, а з підстави касаційного оскарження, передбаченою пунктом 3 частини 1 вказаної статті ГПК України - касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		20. Судові витрати за розгляд касаційної скарги несе скаржник.
		Керуючись статтями 296, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційне провадження у справі № 926/2447/20 за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2021 року і рішення Господарського суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України закрити.
		2. Касаційну скаргу Чернівецької міської ради в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2021 року і рішення Господарського суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року у справі №  926/2447/20 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                 Берднік І.С.
		 
		                                                                                                            Зуєв В.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...