Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/45846/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 06.09.2021. Зареєстровано: 07.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-41352/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020000000000808

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/45846/21-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, -
		В С Т А Н О В И В :
		До провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на речові докази, а саме транспортний засіб  евакуатор, власником якого є ОСОБА_4 , а саме КАМАЗ 4308, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .    
		Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000808 від 18.08.2020 за фактами зловживання службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом зловживань та службового підроблення, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
		У засідання прокурор не з`явився, перед початком розгляду звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.
		В обґрунтуванняклопотання,прокурор зазначив,щов ході досудового розслідування установлено, що службові особи Департаменту транспортної інфраструктури КМДА ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи за участю службових осіб ТОВ «Евакуатор Сервіс» ОСОБА_10 та ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_11 , у період з 22.06.2020 по 31.12.2020, шляхом зловживання службовим становищем всупереч Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2018 № 990, безпідставно складали акти огляду та тимчасового затримання транспортних засобів на території м. Києва, застосовуючи крайній захід забезпечення безпеки дорожнього руху у виді евакуації автомобіля всупереч ч. 3 ст. 2654 КУАП, які у подальшому доставлялись на спеціальний майданчик (стоянку) відповідно до укладених Договорів про надання послуг з транспортування ТОВ «Евакуатор Сервіс», ТОВ «Експедиція 777» та ТОВ «Автосос-Сервіс», чим змушували власників транспортних засобів або водіїв здійснювати оплату на користь зазначених юридичних осіб у розмірі, що перевищує установлений Наказом МВС України, Мінекономрозвитку України та Мінфіну України від 10.10.2013 № 967/1218/869 (1270 грн. замість 600 грн. з урахуванням ПДВ), чим спричинили майнової шкоди громадянам на суму 709 500 грн. (675 н.м.д.г.).
		Так, досудовим розслідуванням установлено, що для вчинення вказаних кримінальних правопорушень використовувався спеціальний транспортний засіб  евакуатор КАМАЗ 4308, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 .
		Вказаний транспортний засіб використовувався як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, оскільки саме шляхом його експлуатації здійснювалась евакуація транспортних засобів на території м. Києва, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим, постановою слідчого вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом.
		Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме збереження речових доказів.
		Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від його застосування слідчим суддею не встановлено.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст.107,131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В :
		Клопотання задовольнити.
		Накласти арешт на спеціальний транспортний засіб  евакуатор, власником якого є ОСОБА_4 , а саме КАМАЗ 4308, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації права власності на транспортні засоби (регіональним та територіальним сервісним центрам МВС України), іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу.
		Ухвала про арешт майна виконується негайно.
		Власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Слідчий суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...