Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/582/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2021. Зареєстровано: 09.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/938/5/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090000000321

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 938/582/19 
		Судове провадження № 1-кп/938/5/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 вересня 2021 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
		Верховинський районний суд Івано-Франківської області
		 
		в складі: головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		прокурора                         ОСОБА_3 ,
		представника потерпілих та цивільних позивачів     ОСОБА_4 ,
		обвинувачених                     ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2019 за №12019090000000321, про обвинувачення
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: с Яблунів, Косівського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого в силу вимог ст.89 КК України; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: м. Коломия, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого приватним підприємцем, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		обвинувачений ОСОБА_5 , 06.05.2019, приблизно о 10.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом  загальним вантажним бортовим автомобілем марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов періодичний обов`язковий технічний контроль та призначений для перевезення чотирьох пасажирів виключно у кабіні, попередньо розмістивши в автомобілі 23 пасажира: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , з яких семеро у кабіні автомобіля, а інших шістнадцять на кузові автомобіля, та тягнучи приєднаний до автомобіля одноосний причіп, без реєстрації в уповноваженому органі МВС, експлуатація якого заборонена у зв`язку із невідповідністю стану шин причепа, зумовлена встановленням на одну вісь шин різних розмірів, конструкцій, а також різних моделей різних протекторів, на якому знаходилися два рафта з пасажирами поверху: ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , рухався ділянкою автодороги із щебневою проїзною частиною в напрямку від території «Човникової станції», що розташована в присілку Довгі Толоки села Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області до села Бистрець, та на її підйомі з поворотом у праву сторону, проявив неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого не справився з керуванням автомобіля, автомобіль почав рух назад та перекинувся з берега у русло ріки Чорний Черемош, що протікає ліворуч від цієї ділянки дороги.
		При цьому, ОСОБА_5 зазначеними діями порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
		п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків);
		п.1.10 (в частині терміну дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан);
		п.п.«б,д» п.2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);
		п.п. «а» п.2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції);
		п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху);
		п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним);
		п.21.1(Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення).
		У зв`язку із порушенням правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 під час керування транспортним засобом, відбулася дорожньо-транспортна пригода, що полягала у перекиданні транспортного засобу марки «ГАЗ-66», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в русло ріки Чорний Черемош, що у свою чергу спричинила: настання смерті потерпілого ОСОБА_9 від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді; настання смерті потерпілої ОСОБА_10 від механічної асфіксії через перекриття дихальних шляхів стороннім тілом (блювотними масами); настання смерті потерпілої ОСОБА_11 від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді. Крім цього, потерпілій ОСОБА_12 заподіяно закриті переломи кісток таза (обох гілок лонної кістки зліва зі зміщенням відламків, крижової кістки зліва), які ускладнилися розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня і відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілому ОСОБА_13 заподіяно закриту травму органів грудної клітки із переломами 4,5,6,7-го ребер зліва, забоєм лівої легені, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілій ОСОБА_14 заподіяно закриті переломи кісток тазу (обох лонних кісток) та перелом крижової кістки, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілій ОСОБА_15 заподіяно закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілому ОСОБА_16 заподіяно закриту травму грудної клітки та її органів із переломами 9,10-го ребер справа, із забоєм нижніх долей обох легень, двобічним ексудативним плевритом і правобічним пневматораксом, закритий перелом поперечних відростків 2,3-го поперекових хребців, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
		Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.286 КК України.
		 
		Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 , з березня 2012 року будучи фізичною особою підприємцем та головою громадської організації «Федерація рафтингу Прикарпаття», організовуючи надання послуг туристам з проживання, харчування, заняття рафтингом на території належного йому, не зданого в експлуатацію, відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований в присілку Довгі толоки с Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області, використовував з цією метою, взятий у користування у свого сина ОСОБА_34 , транспортний засіб  загальний вантажний бортовий автомобіль марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який призначений для перевезення чотирьох пасажирів виключно у кабіні, а також одноосний причіп, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, які знаходилися біля території або на території відпочинкового комплексу «Човникова станція».
		В подальшому, з метою доставки, зранку 06.05.2019, групи туристів з республіки Білорусь, які прибули на територію його бази 05.05.2019, в кількості більше 20-и чоловік, від «Човникової станції» до місця початку сплаву по ріці Чорний Черемош, будучи володільцем транспортного засобу  загальний вантажний бортовий автомобіль марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 та одноосного причепу, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, тобто особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію цих транспортних засобів, усвідомлюючи, що таку кількість пасажирів в автомобілі марки «ГАЗ-66», перевозити заборонено, грубо порушуючи правила експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, організував, шляхом надання усного розпорядження (вказівки) водію ОСОБА_5 ввечері 05.05.2019, на перевезення цих туристів, в порушення п.21.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 у кузові транспортного засобу  загальний вантажний бортовий автомобіль марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не передбачено технічною характеристикою автомобіля, та який всупереч п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» з 28.04.2017 не пройшов періодичний обов`язковий технічний контроль (кожні два роки), не здійснивши обов`язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті в порушення вимог п.145 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, з використанням для перевезення спорядження для рафтингу, в порушення п.2.9 п.п. «в», п.п. «г» п.31.4.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, одноосного причіпу, який не зареєстрований в уповноваженому органу МВС, без реєстраційного номерного знака та експлуатація якого заборонена у зв`язку із невідповідністю стану шин причепа, зумовлена встановленням на одну вісь шин різних розмірів, конструкцій, а також різних моделей з різними малюнками протекторів. 
		Після цього, водій ОСОБА_5 , 06.05.2019, приблизно о 10.00 год., керуючи, за вказівкою ОСОБА_35 , транспортним засобом  загальним вантажним бортовим автомобілем марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов періодичний обов`язковий технічний контроль та призначений для перевезення чотирьох пасажирів виключно у кабіні, попередньо розмістивши в автомобілі 23 пасажира, з яких з яких семеро у кабіні автомобіля, а інших шістнадцять на кузові автомобіля, та тягнучи приєднаний до автомобіля одноосний причеп, без реєстрації в уповноваженому органі МВС, експлуатація якого заборонена у зв`язку із невідповідністю стану шин причепа, зумовлена встановленням на одну вісь шин різних розмірів, конструкцій, а також різних моделей різних протекторів, на якому знаходилися два рафта з пасажирами поверху: ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , в порушення пунктів 1.2, 1.5, 1.10 в частині визначення терміну «дорожні умови», п.2.3.б, 10.1, 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, рухаючись ділянкою автодороги із щебневою проїзною частиною в напрямку від території «Човникової станції», що розташована в присілку Довгі Толоки села Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області в напрямку села Бистрець, та на її підйомі з поворотом у праву сторону, внаслідок грубого порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, допустив настання дорожньо-транспортної пригоди, що полягала у перекиданні транспортного засобу марки «ГАЗ-66» в русло ріки Чорний Черемош, що у свою чергу спричинило: настання смерті потерпілого ОСОБА_9 від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді; настання смерті потерпілої ОСОБА_10 від механічної асфіксії через перекриття дихальних шляхів стороннім тілом (блювотними масами); настання смерті потерпілої ОСОБА_11 від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді. Крім цього, потерпілій ОСОБА_12 заподіяно закриті переломи кісток таза (обох гілок лонної кістки зліва зі зміщенням відламків, крижової кістки зліва), які ускладнилися розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня і відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілому ОСОБА_13 заподіяно закриту травму органів грудної клітки із переломами 4,5,6,7-го ребер зліва, забоєм лівої легені, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілій ОСОБА_14 заподіяно закриті переломи кісток тазу (обох лонних кісток) та перелом крижової кістки, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілій ОСОБА_15 заподіяно закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Крім цього, потерпілому ОСОБА_16 заподіяно закриту травму грудної клітки та її органів із переломами 9,10-го ребер справа, із забоєм нижніх долей обох легень, двобічним ексудативним плевритом і правобічним пневматораксом, закритий перелом поперечних відростків 2,3-го поперекових хребців, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.
		Таким чином, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст.287 КК України.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєному визнав частково. Суду показав, що на запрошення свого знайомого ОСОБА_36 , з 10.04.2019 року він допомагав будувати літні будиночки на території відпочинкового комплексу «Човникова станція». Там він постійно перебував з дозволу власника ОСОБА_6 , і за весь час до подій, із бази він відлучався лише тричі на нетривалий час. Крім цього, проживаючи на базі він у всьому допомагав по господарству, виконуючи вказівки ОСОБА_6 . Так, дійсно, за вказівкою ОСОБА_6 інколи він міг забирати туристів, підвозити їх, керував транспортними засобами - пікапом Ніссан, синього кольору, та ГАЗ-66. Також, інколи керував цими транспортними засобами разом з причепами, які були на території бази власноруч приєднюючи їх до транспортних засобів. При цьому, зазначив, що без дозволу ОСОБА_6 , або його вказівки, за кермо цих транспортних засобів, не сідав. 
		Так, 05.05.2019, по обіді, на територію бази приїхала частина туристів з Білорусії, від яких він дізнався, що інша їхня частина застрягла на мікроавтобусі в с.Красник. На той час, ОСОБА_6 був відсутній на території бази, а тому він йому зателефонував, повідомив про обставини та з його дозволу поїхав автомобілем Ніссан в с.Красник. Там він пересадив частину пасажирів у свій транспортний засіб та транспортував їх на територію бази. В подальшому, туристи поселялися, відпочивали, він їхніми питаннями не цікавився, виконував свою роботу по господарству. Потім, на територію бази прибув ОСОБА_6 , чи він спілкувався з туристами, проводив їм інструктаж, йому невідомо, він при цьому присутній не був. Однак, знав від ОСОБА_6 про те, що на наступний день, близько обіду, запланований сплав цієї групи туристів по річці Чорний Черемош. Йому з приводу цього, ОСОБА_6 жодних вказівок не давав, він знав, що транспортування групи туристів заплановане двома мікроавтобусами, без його участі. Крім цього, на території бази до нього підходили туристи, щось розпитували, зокрема ОСОБА_9 про види транспортних засобів. Якщо його туристи розпитували по питаннях сплаву, він пояснював, що вказані питання не знаходяться в його компетенції, та рекомендував дану інформацію з`ясовувати у ОСОБА_6 . Ввечері разом із туристами він не вечеряв, однак допомагав на кухні. Дійсно, після від`їзду ОСОБА_6 , він перебував у відпочинковому залі разом з туристами, включав їм музику, і на пропозицію одного з туристів погодився та вживав алкоголь  вино білого кольору, однак в невеликих дозах. При цьому зазначив, що в присутності ОСОБА_6 алкоголь не вживав, як і не вживав його наступного дня зранку, до подій.
		Проснувшись о 06.30 год 06.05.2019, він допомагав ОСОБА_37 на кухні, організовував сніданок, який треба було подати швидше. В цей час, він телефонував ОСОБА_6 , питав дозволу поїхати по хліб на автомобілі Ніссан, синього кольору. ОСОБА_6 йому дозволив, одночасно давши вказівку забрати та привезти на територію бази інструктора ОСОБА_38 . В подальшому, його покликав ОСОБА_9 і почав йому говорити, що приїхали товариші, з якими він хоче влаштувати змагання зі сплаву, і що їм необхідно швидше виїхати на сплав. Він відповів, що питаннями організації їхнього виїзду на сплав займається виключно ОСОБА_6 , а також, що на території бази є два мікроавтобуси, якими туристи будуть транспортуватися. А тому, рекомендував узгоджувати всі питання з ОСОБА_6 . Однак, ОСОБА_9 настоював, що він не може чекати до обіду, що йому необхідно виїжджати невідкладно, вказавши на вихід з ситуації шляхом їх транспортування автомобілем ГАЗ-66, який може тягнути рафт. Він йому відповів, що він не може користуватися транспортним засобом без погодження з ОСОБА_6 , однак ОСОБА_9 його запевнив щоб не хвилювався, оскільки дозвіл буде. Він особисто двічі телефонував ОСОБА_6 з приводу даного питання, однак не міг додзвонитися через те, що телефон ОСОБА_6 перебував поза зоною досяжності. Тому він довірився ОСОБА_9 , повірив йому, що той отримав згоду ОСОБА_6 та погодився відвезти туристів до місця сплаву. Потім він бачив, як два білоруси і два інструктори видавали спорядження, а після того як учасники сплаву в довільному порядку розмістилися в кузові та кабіні автомобіля ГАЗ-66, він став ним керувати з метою доставки туристів до місця сплаву. При цьому зазначив, що він особисто не визначав кому куди сідати, лише почав керувати транспортним засобом з явним перевантаженням пасажирами.
		Рухаючись автомобілем ГАЗ-66, він розпочав рух на підйом, де йому назустріч рухався інший автомобіль, який не надав перевагу в русі. Він був вимушений загальмувати, хотів переключити передачу на нижчу, однак не зміг її включити, автомобіль став котитися заднім ходом, передні колеса відірвалися від землі. Він намагався стримати автомобіль, однак заднє ліве колесо, наїхало на прогнилу колоду, яка виконувала функцію відбійника з лівої сторони дороги. Колесо автомобіля провалилося в прірву, після чого сам автомобіль один єдиний раз перевернувшись, впав кабіною вниз в русло ріки. Дуже швидко, через розбиті вікна, кабіна наповнилася водою, двері кабіни внаслідок деформації при падінні не відкривалися. Однак, він згрупувався та за якимсь разом зміг вибити двері зі своєї сторони. Після цього, він та інші пасажири, за винятком трьох осіб, змогли вибратися з кабіни. Потім, він доплив до берега та повернувся на територію бази відпочинку, де йому надавали в приміщенні холу першу медичну допомогу від отриманих ушкоджень. При цьому, зазначив, що на нього та його ушкодження майже ніхто не звертав увагу, його не хотіли госпіталізувати, надати допомогу. А тому, він рятуючись від пришвидшеного серцебиття, взяв з аптечки Корвалол та Корвалдин. Також, хтось йому давав гарячий напій, можливо алкогольний.
		В подальшому, на поліцейському автомобілі, його доставили в приміщення лікарні Верховинської ЦРЛ, де він довго сидів чекав, його ніхто не оглядав, ніхто з ним ніяких тестів не проводив, і взагалі жоден лікар до нього не підходив. До нього підходила лише медична сестра, яка відбирала кров з пальця. Вказав, що в лікарні жодних висновків йому не надавали, він за щось розписувався вже потім в приміщенні поліції. Також, на вимогу працівників поліції, він дихав в Драгер. Фактично з цього часу він був затриманий та постійно перебував під вартою. 
		Зазначив, що він себе визнає винним в тому, що сів за кермо перевантаженого автомобіля внаслідок чого не впорався з керуванням, та з його вини відбулася дорожньо-транспортна пригода. В той же час, не вбачає в свої діях порушень правил безпеки дорожнього руху, він їхав з дотриманням правил дорожнього руху, а місцевість, по якій він проїжджав внаслідок відсутності асфальтного покриття та дорожніх знаків, не можна назвати дорогою. Також, він заперечив, факт керування в стані алкогольного сп`яніння, оскільки керував тверезим, а тому просить вказану обставину виключити з його обвинувачення. Разом з тим, розкаюється, що з його вини відбулася пригода, за це згідний понести покарання. Крім цього, визнав заявлені до нього цивільні позови. В частині обґрунтованості заявлених розмірів покладається на розсуд суду.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєному не визнав. Суду показав, що він та його друзі більше 15 років займається рафтингом, є головою федерації рафтингу. На території с.Бистрець, на власній земельній ділянці, він будує відпочинкову базу «Човникова станція». Її будівництво не завершене, однак, на протязі півтора року до подій, база уже діє, на ній приймалися відпочиваючі, надавалися послуги проживання, харчування, доставки на сплав, видача відповідного спорядження. Комплектів спорядження на базі є приблизно 40-50 одиниць. Також, на базі використовувалися два мікроавтобуси Спрінтер та Рено мастер, а також автомобілі ГАЗ-66, пікап Ніссан. При цьому зазначив, що автомобіль ГАЗ-66 є власністю сина ОСОБА_34 , однак з дозволу сина вказаний автомобіль використовувався ним. Документи на вказаний автомобіль перебували у нього, зачинені в сейфі на території бази, а ключі в ящику на кухні разом з іншими ключами від усіх автомобілів. Йому відомо про необхідність періодичного проведення технічного огляду вказаного транспортного засобу. Такий огляд автомобіль ГАЗ-66 проходив в 2017 році, і станом на початок травня 2019 року використовувався з пропуском строку на проведення наступного огляду. Також, у нього були два саморобних причепи, які він використовував для перевезення рафтів. Ще один автомобіль ГАЗ дійсно був, однак ним практично не користувалися. Зазначив, що йому відомо, що автомобіль ГАЗ-66 не був призначений для перевезення пасажирів в кузові, а лише чотирьох пасажирів в кабіні, однак інколи він користувався ним для перевезення пасажирів у кузові та кабіні. Вказаним транспортним засобом, в основному керував він або син. З його дозволу і лише за його вказівкою, міг керувати вказаним транспортним засобом або пікапом Ніссан ОСОБА_5 . Сам ОСОБА_5 появився на території бази на початку квітня 2019 року, куди був запрошений в допомогу ОСОБА_39 . Визнав, що перебуваючи на базі ОСОБА_5 виконував різні його розпорядження, допомагав по господарству по базі, з його відома перевозив людей. При цьому зазначив, що саме він давав інструкцію ОСОБА_5 з приводу того, коли і як користуватися транспортним засобом ГАЗ-66. За це він йому жодної винагороди не платив, дозволяв жити та харчуватися. Не платив він коштів і іншим особам, які перебували на базі. Зокрема ОСОБА_37 інколи допомагала на кухні йому добровільно, взамін за надання допомоги на будівництві. ОСОБА_36 надавав свої послуги, взамін на переданий йому мотоцикл. 
		Вказав, що восени 2018 року він познайомився із потерпілим ОСОБА_9 , який зупинився, проїжджаючи повз його базу «Човникова станція» в с. Бистрець. Вони поспілкувалися з приводу рафтингу. При цьому, ОСОБА_9 запитував у нього, чи можна прибути до нього на сплав із групою осіб з Білорусії, чи є у нього інструктора, які можуть навчитися правильно сплавлятися. Він погодився їх прийняти. В подальшому, ОСОБА_9 йому телефонував, спочатку планував приїхати із меншою групою 6-7 чоловік, однак в подальшому повідомив, що назбирав більшу групу в кількості 24 особи, і що вони приїдуть в неділю на початку травня 2019 року. 
		Він пригадує, що в день приїзду, йому телефонував ОСОБА_5 , повідомляв, що частина групи десь застрягла. В цей день він приїхав на територію бази приблизно о 16.00 год на білому мікроавтобусі Спринтер, також там був інший мікроавтобус Рено мастер, який перебував у їхньому користуванні. На цих транспортних засобах, він планував перевозити групу туристів з Білорусії, наступного дня на сплав. Коли він приїхав, туристи харчувалися. Попередньо він з ОСОБА_9 домовився, що відпочиваючі оплатять продукти харчування. Про оплату інших послуг вони не домовлялися, жодних коштів у ОСОБА_9 він не брав. Перебуваючи в залі, де харчувалися відпочиваючі, він дійсно з ними обговорював питання сплаву, пояснював як себе поводити на воді. В подальшому, він з ОСОБА_9 випили незначну кількість алкоголю, домовилися, що перший сплав має відбутися о 12.00-12.30 год, після чого його знайомий забрав з бази і вони поїхали додому в м. Коломия. При цьому, в цей день, з ОСОБА_5 він не спілкувався, жодних розпоряджень йому не давав, зокрема щодо перевезення пасажирів на наступний день. Зранку, о 08.00 год, він відправив свого сина ОСОБА_34 на базу, а сам планував приїхати на 12.00 год з іншим інструктором ОСОБА_40 . Планувалося, що він та син, за кермом двох мікроавтобусів, будуть транспортувати відпочиваючих до місця сплаву. Інструкторами мали бути ОСОБА_41 та ОСОБА_42 . Однак, через якийсь час, йому зателефонував ОСОБА_32 та повідомив про події. Він одразу зателефонував синові, однак той теж нічого не знав, на той час перебував в селищі Верховина. Після цього, він одразу виїхав на місце події та коли прибув, на місці вже було багато служб. 
		Зазначив, що жодної вини в його діях немає. Він ніяких коштів в потерпілих не отримував та їм не повертав, а тому цивільні позови до нього також заявлені безпідставно.
		 
		В той же час, їх вина у вчинених кримінальних правопорушеннях доводиться наступними доказами.
		Показаннями потерпілої ОСОБА_15 , допитаної в судовому засіданні 05.12.2019 з участю перекладача, яка суду показала, що вона являється громадянкою Білорусії та на пропозицію ОСОБА_43 погодилася взяти участь в туристичній подорожі в Україну, в тому числі для заняття рафтингом. Їй було відомо від ОСОБА_44 , що організацією подорожі займався ОСОБА_9 , вона лише здавала гроші. Так, нею було передано ОСОБА_9 150 дол. США, які включали в себе вартість проживання в Україні, переїзд, а також зайняття рафтингом. Однак, потім вона доплачувала ще 8 дол. США за кращі умови проживання. В подальшому, вона відбула в Україну 04.05.2019 в складі групи орієнтовно 24 особи. З цієї групи, вона знала ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 . Приїхали вони у Верховинський район 05.05.2019, та по обіді поселялися на відпочинковій базі, де їх приймала якась жінка. Пізніше, на території бази вона бачила, як ОСОБА_5 , так і ОСОБА_6 . Після поселення учасники групи сперечалися з приводу запланованого сплаву на наступний день, оскільки у річці була висока вода. Однак в розмову вмішався ОСОБА_6 , почав з ними обговорювати питання сплаву, давав рекомендації щодо видів сплаву, послідовності їхніх дій, узгоджував всі організаційні питання. В тому числі ОСОБА_6 визначив, що з їх участю відбудуться два сплави на наступний день зранку, запевнив їх про надійність та професійність його інструкторів, представив їм ОСОБА_5 як їхнього водія, що буде доставляти на місце сплаву. Вона усвідомлювала, що саме ОСОБА_6 являється організатором їхнього проживання, харчування та усіх умов проведення рафтингу, як приймаюча сторона. До того ж, організатор їхньої групи постійно контактував та спілкувався з різних питань з ОСОБА_6 . Такі спілкування з приводу організації сплаву відбувалися, як після обіду, так і ввечері. При цьому, перед входом на територію бази, вона бачила припарковані три транспортні засоби, зокрема автомобіль ГАЗ-66. Чи ОСОБА_6 , чи ОСОБА_5 зазначав, що їх повезуть на якомусь з цих транспортних засобів. 
		Зранку наступного дня вона ОСОБА_6 не бачила, бачила ОСОБА_5 , який крутився на території бази, фотографував їхню групу. Також на території бази були два інструктора, які видавали спорядження для сплаву, після чого вони виходили на дорогу та здійснювали посадку в транспортний засіб. Коли вона вийшла на дорогу, в кузові ГАЗ-66 вже сиділо близько 14 осіб. Крім цього, до автомобіля було причеплено причіп з двома рафтами. Хтось їй сказав сідати в кузов, але хто, пригадати не може. В кузові були облаштовані лавки буквою П, де серед інших знаходилася ОСОБА_12 . Хто сидів в кабіні і скільки чоловік, їй не відомо, в кабіну не заглядала. Через декілька хвилин вони рушили, погода була пасмурна, падав дрібний дощ. Однак, приблизно через п`ять хвилин руху, автомобіль почав підніматися на крутий підйом та повертати праворуч. Потім зупинився, вона перестала чути звуки мотору, після чого автомобіль почав котитися назад, лівим заднім колесом з`їхав в прірву та почав падати перекидаючись. Під час падіння автомобіля, вона випала з кузова на гілки дерев отримавши перелом руки, а автомобіль покотився далі вниз та впав на дах у русло ріки. Коли вона намагалася піднятися вгору, бачила людей, які намагалися вибратися з машини в ріці. Піднявшись на дорогу, зустріла декількох учасників групи, які рухалися в сторону відпочинкової бази. На території бази, жінка працівник намагалася надати першу медичну допомогу. За деякий час приїхали працівники МНС та карета швидкої медичної допомоги. Її було госпіталізовано, однак до неї в лікарню ніхто з обвинувачених не навідувався, будь-якої допомоги не пропонували.
		Вважає, що діями відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок цих подій істотно погіршилося її самопочуття, порушився звичний для неї ритм життя, вона погано спить, не може відновити свій попередній емоційний стан, відчуває боязнь дороги. Крім цього, внаслідок заподіяної травми порушена функція руки, а тому підтримує цивільний позов в повному об`ємі.
		Показаннями потерпілої ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні 05.12.2019 з участю перекладача, яка суду показала, що вона являється громадянкою Білорусії. У Верховинському районі була двічі до подій, займалася рафтингом. А тому, в травні 2019 року, в період своєї відпустки, також запланувала подорож в Україну. Організацією поїздки, збором людей та коштів займався ОСОБА_9 , якому кожен з учасників передали на території Білорусії по 150 дол. США. Решту по 8 дол. США з кожного за житло, вони збирали вже по приїзді в Україну. Їхня група нараховувала 24 особи, з яких вона знала ОСОБА_9 , ОСОБА_15 та ОСОБА_18 . З іншими учасниками знайомилася по дорозі. В Україну вони подорожували двома мікроавтобусами, та прибули на місце поселення 05.05.2019 по обіді. Повертатися додому планували 09.05.2019. На території бази їх зустріла жінка, яка їх поселяла. Пізніше бачила ОСОБА_5 , який перебував на території бази, а також розносив їжу. Ввечері бачила власника бази ОСОБА_6 . Про те, що ОСОБА_6 є власником бази та організатором їхнього відпочинку в Україні, вона дізналася від ОСОБА_9 , який постійно в телефонному режимі контактував з ним та якому мав передавати гроші. По прибуттю власника, ОСОБА_9 спілкувався з ним, а потім ОСОБА_6 спілкувався з учасниками групи. ОСОБА_6 розповідав, що з ними сплавлятися буде ще одна група, яка прибуде вранці 06.05.2021. Також, ОСОБА_6 повідомив їх, що ОСОБА_5 буде їх водієм. Крім цього, навпроти відпочинкового комплексу стояли транспортні засоби, які їм, чи власник ОСОБА_6 , чи водій ОСОБА_5 напередодні показували, зазначаючи, що на одному з них вони будуть їхати. 
		Зранку на території бази вона бачила інструкторів, які видавали спорядження, а також ОСОБА_5 , який пересувався по базі, фотографував учасників групи. Власника бази ОСОБА_6 зранку вона не бачила. Отримавши спорядження вона з ОСОБА_15 останніми підходили на посадку в автомобіль, в якому на той час вже сиділи люди і вони займали місця в кузові, де ще можна було сісти. Хто за кермом автомобіля був, вона не дивилася, вона зайняла місце в кузові справа на лавці. Після цього, вона пригадує лише те, як автомобіль рушив з місця, потім втратила пам`ять, прийшла до тями в реанімаційному відділенні лікарні через добу. 
		У неї була черепно-мозкова травма, крім цього перелом тазових кісток, вона тривалий час лікувалася, потім ще довгий час ходила на милицях, відновлювала свій стан здоров`я. За цей час ніхто з обвинувачених по питанню добровільного відшкодування не звертався, внаслідок кримінальних правопорушень їй заподіяна моральна шкода, у зв`язку з чим вона в повному обсязі підтримує цивільний позов. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_14 , допитаної в судовому засіданні 19.11.2020 з участю перекладача, яка суду показала, що являється громадянкою Білорусії. Весною 2019 року їй зателефонував знайомий ОСОБА_13 і запросив її з дочкою поїхати в Карпати, в Україну, на відпочинок. Оплату подорожі взяв на себе, однак їй було відомо, що організовував подорож ОСОБА_9 , знайшов «рафтинг клуб», який надавав повний перелік послуг щодо рафтингу. Їхали вони мікроавтобусом, який їх забирав по дорозі з Мінська. На місці поселення їхню групу зустрічала жінка, яка спочатку запропонувала для поселення одні приміщення, однак їх не влаштували умови, і за окрему доплату, їх поселили в кращих номерах. Гроші за доплату за зручності проживання збирали на місці для господаря бази. За неї платив ОСОБА_13 . Господаря бази ОСОБА_6 вона бачила ввечері, перебував за барною стійкою, робив їй каву. Особисто із ним не знайомилася, однак під час обговорення сплаву наступного дня, він давав свої роз`яснення. Згодом, вона пішла швидше відпочивати до себе в номер, оскільки дочка хотіла спати. 
		Зранку, вона пішла прогулятися, а коли повернулася, то вже на території бази були інструктора, які в окремому приміщенні бази відпочинку видавали спорядження, підбирали для них одяг, проводили інструктаж. Одягнувши спорядження, вони здійснювали посадку в автомобіль. При цьому, інструктор їх посадив в кабіну автомобіля, щоб було тепліше їхати. В цій кабіні знаходилися водій і два пасажири збоку, п`ятеро позаду. Ще були лавки в кузові. При посадці в автомобіль, їй хтось з місцевої обслуги вказав на ОСОБА_5 , як їхнього водія. Однак, коли вони почали рух, вона була дуже не задоволена різкою манерою їзди водія, він увесь час змінював швидкість, автомобіль здригався, тримався крайньої лівої сторони. Через деякий час вона почула неправильну роботу двигуна, водій намагався справитися з керуванням вживаючи при цьому нецензурні слова, а потім відчула, як автомобіль став падати. Внаслідок падіння автомобіль опинився у воді, її з дочкою викинуло з автомобіля у воду і течією винесло до берега. Коли вона виплила, побачила, що дочка уже на березі ріки. Вибравшись на берег вона відчула сильний біль, потім з`ясувалося, що у неї перелом тазових кісток. В цей час до берега підплив водій, схопившись за її ноги, вибрався на берег, де сів та тримався за голову. Зазначила, що не бачила щоб водій автомобіля вживав алкоголь до поїздки, також не чула від нього явного запаху алкоголю, однак близько із ним не спілкувалася. При визначенні покарання покладається на розсуд суду.
		Крім цього, вказала, що нею заявлений цивільний позов, який вона підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, оскільки їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду, що полягає в наступному. Після подій вона три місяці знаходилася на стаціонарному лікуванні в лежачій позі, в подальшому проходила тривалий курс реабілітації, понесла у зв`язку із цим значні затрати, вчилася ходити, пережила сильний стрес, негативні наслідки якого відчуває по даний час. 
		Показаннями потерпілого ОСОБА_13 , допитаного в судовому засіданні 19.11.2020 з участю перекладача, який суду показав, що являється громадянином Білорусії, знав ОСОБА_9 , від якого довідався про заплановану поїздку в Україну для заняття рафтингом. Йому було відомо, що ОСОБА_9 домовився про проживання в готелі на березі річки Черемош, переїзд. Приблизно кінець квітня - початок травня 2019 року вони прибули на базу, де ОСОБА_9 займався питанням їх поселення. Власника бази на той час не було, була жінка, яка їм запропонувала поселитися в будиночках. Однак, умови проживання їм не сподобалися, а тому вони домовилися за додаткову плату поселитися в самому готелі. Після поселення, він пішов прогулятися, а коли повернувся на вечерю, там уже був власник ОСОБА_6 , який спілкувався з учасниками його групи. Він запам`ятав, як ОСОБА_6 розповідав, що зранку має бути ще одна група, яка має з ними сплавлятися, у зв`язку з чим йому не вистачає інструкторів. Оскільки він мав досвід заняття рафтингом, він запропонував свої послуги інструктора з проведення одного рафту.
		Зранку, хтось йому показав автомобіль на якому вони будуть їхати, він отримав на базі спорядження та спецодяг, після чого здійснив посадку в кабіну автомобіля. В кабіні він побачив водія ОСОБА_5 . Як водія, ввечері вказану особу йому ніхто не представляв. Однак, він його бачив після вечері на території бази, вони спілкувалися, і по його зовнішніх ознаках було видно, що ОСОБА_5 перебуває в нетверезому стані. Він зрозумів, що ОСОБА_5 буде їх водієм, побачивши його в кабіні автомобіля після посадки. Він розмістився на задньому сидінні, в центрі. Разом з ним та водієм в кабіні автомобіля було вісім чоловік, інші пасажири розмістилися в кузові. Їх кількість та порядок розміщення йому не відомий. Водій почав набирати швидкість вгору, дорога була слизька та мокра від дощу, коли раптом на повороті на зустріч появився інший автомобіль. ОСОБА_5 почав гальмувати і вони зупинилися в певній точці підйому, де водій намагався переключити передачу. Включити потрібну передачу він не зміг, автомобіль почав котитися вниз заднім ходом, а потім зірвався в прірву та падаючи декілька разів перевернувся. Частково швидкість падіння затримували дерева, але зрештою автомобіль перевернувся на дах та впав в річку кабіною вниз. Будучи у воді, він став вибиратися з кабіни, опинившись ззовні, він намагався комусь допомогти, але не зміг повернутися до автомобіля через сильну течію води. Потім, він почув крик своєї знайомої ОСОБА_14 і поплив її спасати. Він бачив, як один з інструкторів приніс байдарку та забирав людей з іншої сторони ріки.
		Внаслідок цих подій, він отримав п`ять переломів ребер, тривалий час лікувався вдома. У зв`язку з цим він пережив значні нервові потрясіння, був порушений звичний для нього уклад життя, був змушений тривалий час доглядати за подругою ОСОБА_14 , яка зазнала серйозних тілесних ушкоджень, вживати заходів для відновлення психологічного стану її дочки, яка отримала психологічні травми. А тому, вважає, що діями обвинувачених йому була заподіяна моральна шкода. Просить задовольнити цивільний позов в повному об`ємі.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_16 , допитаного в судовому засіданні 19.11.2020 з участю перекладача, який суду показав, що являється громадянином Білорусії. Через соціальну мережу дізнався про формування групи для подорожі в Україну для участі в рафтингу та спуску на байдарках. Від`їзд був запланований на 04.05.2019. Він виявив бажання взяти участь в груповій поїздці, серед учасників якої керівників не було, але про організаційні питання від імені групи домовлявся ОСОБА_9 . Вартість поїздки повинна була становити 200 дол. США, що включало проїзд, оренду житла, рафтинг та похід на гору. 
		До місця поселення вони прибули 05.05.2019, назви готелю він не пригадує. Пізніше за вечерею, був присутній господар закладу ОСОБА_6 , з яким вони познайомилися. ОСОБА_6 давав інструктаж учасникам групи з приводу ранкового сплаву по річці, представив ОСОБА_5 , як водія, що мав транспортувати їх до місця сплаву. В подальшому за вечерею, ОСОБА_5 вживав алкоголь, який, не пригадує. Він ще трохи посидівши, пішов спати. Зранку, на території бази були ще двоє молодих хлопців, які підбирали їм одяг, спорядження та проводили інструктаж. Після того, він вийшов з бази для посадки в транспортний засіб. Там стояв ГАЗ-66 з причепом навантаженим двома рафтами. В кабіні було приблизно 9 чоловік, решту сиділи на лавках в кузові, він здійснив посадку в кузов з краю, зліва по ходу руху. Водія автомобіля він бачив зранку, видимих ознак сп`яніння не помічав. Власника бази в той день не бачив. 
		Після початку руху, автомобіль проїхав 200-300 м. та зупинився. Потім, став котитися назад. В цей час, причіп вивернувся в праву сторону та вперся в гору, а автомобіль подало в ліву сторону, вирвало кріплення причепа, після чого автомобіль почав набирати швидкість заднім ходом, проламав загородку дороги зліва та зірвавшись з дороги впав у прірву. В процесі падіння, автомобіль декілька раз перевертався, доки не впав у річку догори дном. Він до останнього знаходився в кузові, та після падіння автомобіля випав у воду. Опинившись у воді, він виплив на берег своїми силами, де побачив ОСОБА_45 та ОСОБА_46 подальшому, він був госпіталізований, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав перелом хребта, ребер, пневматорекс. На стаціонарному лікуванні він пробув 78 днів. Після подій ні водія, ні власника бази не бачив, ніхто йому ніяких коштів не відшкодовував, просить призначити винним особам покарання згідно закону.
		Поданий цивільний позов підтримує в повному обсязі. Внаслідок цих подій та отриманих травм, він тривалий час лікувався, проходив курси реабілітації, почувався пригніченим через зіпсутий відпочинок, а тому діями обвинувачених йому була заподіяна моральна шкода. 
		Показаннями потерпілого ОСОБА_47 , допитаного в судовому засіданні 05.12.2019 з участю перекладача, який суду показав, що являється батьком загиблої під час подій ОСОБА_10 . Вони проживають в Білорусії. Йому відомо, що на травневі вихідні 2019 року його дочка разом з своїм другом ОСОБА_27 поїхала відпочивати в Карпати. 05.05.2019 дочка йому прислала фотографію та повідомила, що добралася до місця відпочинку, і що в неї все добре. Після цього він з дочкою втратив зв`язок, а 06.05.2019 приблизно о 16.00 год. ОСОБА_27 зателефонував його дружині та повідомив про загибель доньки. Про обставини подій йому нічого не відомо. До нього з приводу добровільного відшкодування заподіяної шкоди ніхто не звертався. В той же час ним понесено матеріальні збитки, пов`язані з репатріацією тіла дочки, а також моральну шкоду внаслідок втрати близької людини, порушення в зв`язку з цим нормальних життєвих умов, відчуття горя, а тому цивільний позов він підтримує в повному об`ємі. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_48 , допитаної в судовому засіданні 19.11.2020 з участю перекладача, яка суду показала, що являється матір`ю загиблої дочки ОСОБА_11 , громадянки Білорусії. Приблизно 13-14.04.2019 року їй зателефонувала дочка та розповіла про свої плани поїхати в Карпати, Україна, із своїм другом для заняття рафтингом. Перед поїздкою вони не бачилися, про обставини самої поїздки їй майже нічого не було відомо, однак тісно спілкувалися по телефону, в ході чого дочка розповідала про підготовку до поїздки, а саме який купляє одяг та амуніцію. При цьому, зазначала, що інші знайомі займаються організацією поїздки, а також, що спеціальне спорядження для рафтингу буде видаватися на місці. Перед самою поїздкою, дочка переживала, що сплав по річці не відбудеться, оскільки був невтішний прогноз погоди. В подальшому, 04.05.2019 приблизно о 18.00 год. їй дочка написала про те, що вона виїжджає з Мінська і що вона ледве встигла сісти на автобус. По приїзду в Україну, вона повідомила про те, що приїхала та поселилася з трьома хлопцями. В подальшому розповідала про хід відпочинку, скидала фото з видом на готель та страв. Зранку, наступного дня, о 08.00 год., вона їй прислала фото чашки з кавою і це було останнє повідомлення від дочки. Після цього, вона з дочкою втратила зв`язок. Приблизно о 18.00 год., цього ж дня, їй зателефонувала сестра з тривожними запитаннями, але нічого не сказала. Відчуваючи тривогу, вона стала з`ясовувати обставини через мережу Інтернет та через консульську установу, внаслідок чого дізналася про загибель дочки. Вважає, що більшу відповідальність за загибель ОСОБА_11 повинен понести організатор рафтингу, а не водій, просить суворого покарання.
		Щодо заявленого цивільного позову то такий підтримала в частині стягнення матеріальної шкоди, яка полягає у витратах з репатріацією тіла та похованням дочки. У судовому засіданні від стягнення моральної шкоди відмовилася, однак в подальшому письмової заяви про відмову від позову в цій частині не подала. Присутній в судовому засіданні її представник вказала, що позиція потерпілої змінилася, на даний час вона підтримує цивільний позов в повному об`ємі.
		Показаннями потерпілої ОСОБА_49 , допитаної в судовому засіданні 19.11.2020 з участю перекладача, яка суду показала, що являється дружиною покійного ОСОБА_9 , громадянина Білорусії. Вказала, що весною 2019 року її чоловік вирішив відпочити в Карпатах, Україна. З цією метою, він через мережу Інтернет відшукав базу, організував групу людей, домовився про ціну туру, якість та вид послуг, та 04.05.2019 виїхав з Мінська. Яка база і які умови відпочинку, вона не цікавилася. Однак їй відомо, що 03.05.2019 в її присутності чоловік телефонував господарю бази та уточняв деталі поїздки. Про прибуття на місце призначення 05.05.2019 він її повідомив. На наступний день, вона з ним втратила зв`язок, їй стали дзвонити незнайомі люди та писати різні тривожні повідомлення. Після цього, вона зателефонувала у відділ поліції смт. Верховина, де дізналася про загибель чоловіка. Вважає, що винні особи повинні понести максимальне покарання по закону.
		Заявлений цивільний позов підтримала в повному обсязі. Вказала, що на момент подій вона перебувала на другому місяці вагітності, а тому внаслідок втрати чоловіка, годувальника, батька дитини, якого остання ніколи не побачить, їй заподіяна непоправна психологічна травма. А тому просить позов задовольнити.
		Показаннями свідка ОСОБА_18 , допитаного в судовому засіданні 05.12.2019 з участю перекладача, який суду показав, що являється громадянином Білорусії та разом з ОСОБА_50 та іншими знайомими 05.05.2019 приблизно о 13.00-14.00 год. прибули на територію Верховинщини з метою заняття рафтингом, а також походів в гори. Прибули в складі групи в кількості 23 особи, планували побути на відпочинку до 09.05.2019. Організатором групи був його друг ОСОБА_9 , який знайшов на території України центр зайняття рафтингом з умовами проживання, домовлявся за ціну, також організовував транспорт. Вони їхали двома транспортними засобами, орієнтовна сума подорожі за одну особу 200 дол. США, частину з яких вони надавали за дорогу, а решту за житло. Усі гроші він передавав виключно ОСОБА_9 . Одразу по приїзді на базу відпочинку їх зустріла жінка, і в них виник конфлікт з приводу місця проживання, оскільки їм не сподобалися умови. Після телефонної розмови ОСОБА_9 та господаря бази, їх переселили в інший будинок. Поселившись, вони відпочивали, гуляли, а приблизно 17.00-18.00 год. зібралися в гостинній на вечерю, де обговорювали плани на наступний день. Там був присутній ОСОБА_6 , якого ОСОБА_9 представив як власника бази. ОСОБА_6 пропонував їм варіанти сплаву, визначав всі організаційні питання. Крім цього, там він бачив ОСОБА_5 , якого йому хтось представив, як їхнього водія. Також, біля бази він бачив автомобіль ГАЗ-66, однак про те, що ним буде їхати дізнався лише зранку. При цьому, він був дуже незадоволеним цим транспортом, оскільки на момент його посадки, автомобіль був перевантажений. В загальному, ранкові збори відбуття на сплав проходили організовано, два інструктора видавали спорядження, після чого здійснювалася посадка пасажирів в автомобіль. Всі діяли по плану, який звечора був визначений власником бази ОСОБА_6 . Хто керував транспортним засобом в якому він сидів, не дивився, сидів в кузові з іншими пасажирами, частина яких на колінах. Після посадки, автомобіль рушив на невеликій швидкості, однак через деякий час на повороті зупинився. Він відчув рвучкі звуки трансмісії, після чого автомобіль покотився назад і зірвався в прірву. Падаючи, автомобіль став обертатися, при першому обороті він випав з кузова на дерево, з якого впав на землю. Він оглянув себе, серйозних ушкоджень не виявив, лише рвану рану на нозі. Потім побачив поруч себе дівчину без свідомості, яку витягнув до дороги, та вже там очікували на прибуття допомоги. На базу після події він не повертався, його доставили одразу в лікарню. 
		Як цивільний позивач у кримінальному провадженні, ОСОБА_18 підтримав заявлений ним цивільний позов, вказав, що внаслідок дій обвинувачених йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у втраті близького друга ОСОБА_9 , переживанні тяжких потрясінь, горя, зіпсованого відпочинку, затратах значного часу на реабілітацію.
		Показаннями свідка ОСОБА_24 ,допитаної всудовому засіданні09.12.2020з участюперекладача,яка судупоказала,що являєтьсягромадянкою Білорусіїта черезсоціальні мережідізналася пропланування поїздкина початкутравня 2019року вгори Українидля зайняттярафтингом.Організацією поїздкизаймався ОСОБА_9 ,якому усіучасники групиздавали кошти,а віндомовлявся запереїзд,проживання,харчування,а такожпроведення сплаву.Орієнтовно,з однієїособи оплатастановила 200доларів США,була зібранагрупа вкількості приблизно25осіб,яка добираласядо місцяпризначення двомамікроавтобусами.Приїхали вонидо місцяпоселення 05.05.2019о 16.00год.,назву базине пригадує.Там їхзустріла жінка,яка спочаткузапропонувала гіршіумови проживання,і лишеза доплатупогодилася їхпереселити вкращі умови.Усі грошіза поїздкувони передавали ОСОБА_9 ,а вінрозпоряджався ними, розраховуючись в потрібних місцях. За вечерею вони спільно обговорювали плани на наступний день, спочатку планували сплавитися, а потім піти в баню. При цьому був присутній господар бази ОСОБА_6 , який припинив суперечку щодо видів плавзасобів, на яких різні учасники групи хотіли сплавлятися, визначив, що сплав відбудеться зранку виключно на рафтах через сильну течію. Також, в приміщенні були присутні старший та молодший чоловіки з обслуговуючого персоналу, і на старшого з них ОСОБА_6 вказав як на водія, що мав зранку їх доставляти на місце сплаву. На наступний день, цей чоловік їх віз, а ввечері допомагав накривати на стіл. З ними не харчувався, щоб алкогольні напої вживав, вона не бачила. Також, ОСОБА_6 проводив інструктаж, розказував про правила безпеки поведінки на воді.
		Наступного дня, з самого ранку, два чоловіки, віком 30-40 років в спеціальному приміщенні на території бази видавали спорядження для рафтингу, проводили інструктаж. Потім ці чоловіки їх вивели на дорогу за територію бази, де стояло декілька автомобілів. Хтось з них вдаривши по борту одного з автомобілів, сказав здійснювати посадку. Вона однією з останніх здійснила посадку в кузов автомобіля, їй вже не вистачало місця, а тому вона сиділа на колінах якоїсь дівчини по центру кузова. Їй відомо, що ОСОБА_9 та частина пасажирів сіли в кабіну цього автомобіля, однак, скільки осіб і порядок їх розміщення, вона не бачила. Крім цього, автомобіль мав причіп з двома рафтами, поверху яких розмістилися два інструктора, які перед тим роздавали спорядження. Хто сидів за кермом, вона не дивилася. Через декілька хвилин вони рушили, однак коли стали підніматися вгору, вона відчула як двигун автомобіля почав працювати з перебоями, а потім автомобіль різко покотився вниз заднім ходом. Далі вона побачила, як причіп з рафтами вперся в скалу, а інструктори зіскочили з нього на землю. В цей момент вона ще подумала про те, що і їм варто теж зіскочити з кузова, однак автомобіль раптово подався в ліву сторону та перекинувшись, полетів вниз в річку. Їй повезло, вона згрупувалася та не отримала серйозних ушкоджень, лише декілька синяків. Однак інші пасажири сильно побилися, вона їм надавала першу допомогу, в тому числі вибратися на берег за допомогою канатів, які їм скидали. Після того як вона вибралася на берег, повернулася в готель, де бачила водія, який трусився, був мокрий, всім пропонував випити по стаканчику алкогольного напою. Чи він особисто вживав алкогольні напої, не знає. Крім цього, після події, вона зустріла на базі власника, до якого вона підійшла та запропонувала повернути сплачені ними кошти. Той погодився повернути в присутності усіх. Після цього вона зібрала 6-7 чоловік з їхньої групи, вони підійшли до ОСОБА_6 і він повернув їм грошові кошти за винятком 100 дол. США. Пояснив, що вказану суму він забрав за їхнє харчування напередодні. Після цих подій він підходив до неї ще раз та пропонував давати показання працівникам поліції про те, що вони його друзі, які просто приїжджали відпочивати і за це обіцяв свою допомогу. Вона відмовилася говорити неправду, будь-якого відшкодування ОСОБА_6 не пропонував.
		Щодо заявленого нею цивільного позову, то такий підтримала в повному обсязі. Зазначила, що внаслідок цих подій та неправомірних дій обвинувачених, була зіпсована її відпустка, вона та її родина пережили сильні нервові потрясіння. Через загибель частини учасників групи та серйозного травмування інших, вона відчуваючи моральний обов`язок до 14.05.2019 залишалася на території України, всіляко допомагала в догляді постраждалих, за свої кошти придбавала потрібні ліки, несла витрати на проживання. Всі ці обставини, пережитий біль через події, істотно негативно вплинули на зміну звичного для неї способу та ритму побуту, її відносини з близькими їй людьми, породили у ній постійне відчуття страху, відсутність спокою уві сні. У зв`язку з цим, їй заподіяна моральна шкода.
		Показаннями свідка ОСОБА_27 , допитаного в судовому засіданні 06.12.2019 з участю перекладача, який суду показав, що являється громадянином Білорусії, раніше неодноразово займався рафтингом, однак в ОСОБА_51 перед цими подіями був лиш один раз. Через соціальну мережу він дізнався про організацію ОСОБА_9 поїздки для заняття рафтингом в Україні. Зв`язавшись з ним, він довідався, що вартість поїздки становить 200 дол. США, з яких 50 дол. США це попередній внесок за проїзд, а в інші 150 дол. США входило проживання, харчування, рафтинг та похід в гори. Вони з його дівчиною ОСОБА_10 взяли участь в цій поїздці, в якій разом з ними брали участь 24 особи. На територію Верховинського району вони прибули по обіді 05.05.2021. Хто їх зустрічав на базі він не пригадує, однак пам`ятає, що в с.Красник їх мікроавтобус застряг і з бази приїжджав пікап, який забрав частину пасажирів. Після заселення, вони пообідали, потім гуляли. Через якийсь час вони зібралися в гостинній, де з іншими учасниками групи обговорювали питання майбутнього сплаву. Між ними виник спір, оскільки різні учасники групи хотіли сплавлятися на різних плавзасобах. В цей момент, до них підійшов господар бази ОСОБА_6 , який сказав, що спочатку всі будуть сплавлятися на рафтах. Після цього, він проводив інструктаж, озвучував всі організаційні питання їхнього сплаву, інколи ОСОБА_9 задавав якісь запитання. При цьому, ОСОБА_6 як організатора відпочинку в Україні та власника бази йому представив ОСОБА_9 . В цей час, в приміщенні гостинної були присутніми з обслуговуючого персоналу молодий хлопець, жінка та обвинувачений ОСОБА_5 , якого було представлено як їхнього водія. При цьому вказав, що не може ствердити, що представлення ОСОБА_5 мало місце ОСОБА_6 , оскільки не пригадує ці обставини. Однак пам`ятає, що в той вечір його здивував факт, що водій розносить їжу. Про це він зауважив ОСОБА_6 , на що той відповів, що більше нікому. Також в цей вечір хтось йому показував транспортні засоби, якими їх повезуть на сплав, і де вони були припарковані. 
		Зранку наступного дня, після сніданку, він та інші учасники групи отримали спорядження. Потім вони фотографувалися, після чого відбувалася розсадка в транспортному засобі. При посадці в автомобіль був присутній водій та керував останніми етапами посадки, коли всі учасники групи не поміщалися в автомобілі, пропонував брати жінок на коліна. В кабіну автомобіля, спереду, окрім водія ОСОБА_5 сіло троє пасажирів: ОСОБА_31 з ОСОБА_11 на колінах та ОСОБА_9 . На задньому сидінні сидів він, його дівчина ОСОБА_10 , ОСОБА_52 фотограф та ОСОБА_13 з двома дівчатами. Як розміщалися пасажири в кузові, він не бачив. ОСОБА_5 розпочав рух автомобіля на невеликій швидкості. Однак, в кінці підйому дороги автомобіль раптово почав сповільнюватися, він бачив, як водій намагався переключити передачу, однак автомобіль спочатку зупинився, а потім покотився заднім ходом набираючи швидкість. В цей момент, він зауважив, як причіп автомобіля різко вивернувся вправо, з нього випав інструктор, а сам автомобіль пішов різко вліво, зійшов з дороги та перевертаючись почав падати в прірву. В якийсь момент падіння автомобіля зупинили дерева, однак потім автомобіль продовжив падіння та впав на дах в ріку. Одразу кабіну почало заповнювати водою, стало темно, він намагався вибити вікно, однак на якийсь час втратив орієнтацію. Потім він побачив якесь світло і людину, яка випливає у відкриті двері, він поплив за ним щоб вибратися з кабіни. Випливаючи він розумів, що в кабіні залишаються люди, які не можуть вибратися, хотів повернутися щоб надати допомогу, однак сильна течія його понесла. Якийсь час він плив проти течії, намагався виявити ОСОБА_10 , однак не міг дістатися до кабіни, його постійно зносила течія. Він побачив на березі дівчину, яка сиділа в його ОСОБА_53 на колінах, став її розпитувати, однак та відповіла, що не бачила ОСОБА_10 . Тоді він ще раз спробував доплисти до автомобіля, його вкотре знесла течія, після чого він вибрався на берег, де зустрів ОСОБА_54 та з ним стали дочікуватися МНС та карети швидкої медичної допомоги. По приїзду медиків, йому обробили рану на скулі. Він ходив попри берег, намагаючись когось знайти. А коли МНС дістали тіла потонулих людей з води, повернувся на базу. 
		Показаннями свідка ОСОБА_54 , допитаного в судовому засіданні 06.12.2019 з участю перекладача, який суду показав, що являється громадянином Білорусії та 05.05.2019 по обіді, в складі групи в кількості 24 особи на двох мікроавтобусах, приїхав у Верховинський район з метою заняття рафтингом та походу в гори. Організацією поїздки займався ОСОБА_9 . Вартість поїздки в загальному коштувала 200 дол. США, які вони передавали ОСОБА_9 . 
		По приїзді на базу, під час вечері, був присутній власник бази ОСОБА_6 , який проводив інструктаж. Хтось представляв ОСОБА_5 , як водія, що має доставляти їх на сплав. Крім цього, цю ж інформацію до нього доводив сам ОСОБА_5 наступного дня. Також, напередодні ввечері він бачив три припарковані автомобілі навпроти входу на територію бази. Хтось пояснював, що на одному з цих автомобілів їхня група буде транспортуватися до місця сплаву. Однак, на якому саме, він не знав. Зранку, він побачив в який автомобіль слід сідати, зайняв місце в кабіні поруч з водієм. На колінах у нього сиділа ОСОБА_11 , а поруч ОСОБА_9 . На задньому ряді сидінь також сиділо близько семи осіб. Як розміщалися інші пасажири в кузові, не бачив. До автомобіля був приєднаний причіп з навантаженими на ньому двома рафтами. 
		ОСОБА_5 рухався автомобілем з невеликою швидкістю, однак в кінці підйому, через 200 м, він почав переключати передачу, йому це не вдавалося і автомобіль почав котитися заднім ходом вниз. Водій став тиснути на гальма, однак автомобіль подався вліво та зірвавшись в прірву, став падати перевертаючись. Перевернувшись близько чотирьох разів, автомобіль впав дахом у воду. Кабіна різко набралася водою, він нічого не бачив, відчував, що не може рухатися, оскільки його щось прижало. В подальшому він якось вивільнився, зміг рухатися, і відчув як його несе течія, і що він уже поза межами кабіни. Вибравшись на берег, він побачив, що перебуває за 50 м від кабіни. Став розшукувати ОСОБА_11 , однак не знайшов. В цей час, ОСОБА_27 намагався доплисти до кабіни, однак його постійно зносило течією. Тоді вони вдвох з ОСОБА_27 піднялися до дороги. Також, вибравшись з води, він бачив на березі ОСОБА_5 , який перебував в шоковому стані, його трясло, нічого не міг говорити. Зазначив, що в цей день, він явних ознак сп`яніння по зовнішньому вигляду ОСОБА_5 не бачив, запаху алкоголю від нього не чув. Крім цього вказав, що від інших учасників групи йому відомо, що після подій ОСОБА_6 здійснив поворот частини сплачених за проживання коштів, в сумі 1900 дол. США, які передавав ОСОБА_24 .
		Показаннями свідка ОСОБА_37 , яка в судовому засіданні 03.03.2021 суду показала, що на прохання дружини ОСОБА_6 вона інколи допомагала на кухні туристичної бази в с. Бистрець, Верховинського району. За свою роботу оплати не брала, їй ОСОБА_6 допомагав на її будівництві. Дійсно, за день до подій, вона прибула на базу куди під вечір прибула група відпочиваючих в кількості 25 чоловік. На той час не знала, що то за люди, думала знайомі ОСОБА_6 . В її обов`язки входило нагодувати відпочиваючих, тому практично увесь час вона проводила на кухні, з відвідувачами не спілкувалася. 
		Окрім неї на базі був ОСОБА_5 , який допомагав їй на кухні, приносив дрова. З ним не була знайома, але бачила, що він перебував на базі відпочинку, щось допомагав на будові. Чи керував транспортними засобами не бачила. Біля бази стояли якісь автомобілі, але вона на них не звертала уваги. Можливо серед цих автомобілів був і автомобіль, що згодом впав. Зазначила, що ввечері 05.05.2019 на базу приїхав ОСОБА_6 , чим займався не знає.
		Зранку їй треба було швидше на годину зробити сніданок, після цього відпочиваючі мали їхати на рафтинг, а вона залишилася на кухні готувати обід. На вулицю не виходила, чи були інструктора, чи видавалося спорядження, і як проходила посадка відпочиваючих, вона не бачила. Однак, через якийсь час до неї прибіг ОСОБА_55 , який мав їхати на рафтинг з групою відпочиваючих та розповів про падіння автомобіля. На місце події вона не ходила цього дня, вийшла в гостинний зал, де надавала першу медичну допомогу тим людям, які поверталися на базу та потребували допомоги. Перша карета швидкої допомоги прибула приблизно через годину після подій. ОСОБА_5 також повернувся на базу, його одяг був мокрий, а сам весь трусився, вона давала йому якісь заспокійливі. При цьому зазначила, що зранку ОСОБА_5 допомагав їй на кухні розносити їжу, неадекватної поведінки в його рухах вона не зауважувала. Через якийсь час на територію бази прибув ОСОБА_6 , допомагав постраждалих поміщати в карету швидкої медичної допомоги. 
		Показаннями свідка ОСОБА_56 , який в судовому засіданні 03.03.2021 суду показав, що він професійно займається сплавами по ріці Чорний Черемош, являється професійним рафтером. Однак, жодних документів на зайняття таким видом діяльності у нього немає. На ґрунті занять рафтингом, він 4-5 років тому, познайомився із ОСОБА_6 , з яким з цього часу підтримує товариські відносини. 05.05.2019 його попросив ОСОБА_6 , показати ріку та провести по ній туристів під час їх сплаву на наступний день о 12.00 год. Перед цим він такий вид послуг ОСОБА_6 надавав один раз. З цією метою він прийшов на базу, о 09.00 год. ранку, але побачив там двох громадян Білорусії, які уже організовували посадку групи туристів на автомобілі. ОСОБА_6 не було, був ОСОБА_57 який допомагав збирати людей.
		В той же час свідок зазначив, що йому було відомо, що спорядження для сплаву знаходиться на базі, яке він, інший інструктор ОСОБА_57 та два білоруси видавали туристам, після чого здійснювалася їхня посадка в транспортні засоби. Також вказав, що спочатку він допомагав чіпляли причіп до транспортного засобу, а потім завантажували на нього рафти, і лише після цього туристи займали місця в транспортному засобі. В подальшому на запитання представника потерпілого уточнив, що коли він прибув, то зрозумів яким саме транспортним засобом буде відбуватися транспортування відпочиваючих по тому, до якого автомобіля був приєднаний причіп. На той час причіп був пустий, він допомагав на нього вантажити рафти. 
		Після посадки туристів, вони з іншим інструктором сіли поверху рафтів на причіп, оскільки в автомобілі не було уже місця, після чого транспортний засіб рушив до місця сплаву. Однак, по дорозі автомобіль з якоїсь причини почав котитися заднім ходом вниз, він зіскочив з причепа та побачив, як автомобіль покотився вниз у ріку. Він побіг на базу, взяв байдарку та побіг рятувати людей витягуючи із води тих хто плив по течії. 
		Показаннями свідка ОСОБА_36 , який будучи допитаний в судовому засіданні 08.07.2020, суду показав, що з ОСОБА_6 він знайомий з 2014 року, а ОСОБА_5 знає три роки, познайомився на весіллі. Дійсно, його ОСОБА_6 запросив в квітні 2019 року на базу «Човникова станція» в с. Бистрець, Верховинського району будувати літні будиночки. Через тиждень, як він приступив до роботи, він запросив з дозволу та погодження ОСОБА_6 на базу ОСОБА_5 , який разом з ним там ночував, допомагав по господарству та на кухні. Окрім них, на території бази постійно нікого не було, за день до подій ОСОБА_6 привіз жінку, яка працювала на кухні. Також, на території бази часом бували якісь люди, в основному знайомі та друзі власника ОСОБА_6 . Зазначив, що на базі був постійно автомобіль ГАЗ 66, яким в основному керував ОСОБА_6 , або його син ОСОБА_58 . Вказаним автомобілем обслуговували потреби бази, возили дрова. Щоб на цьому автомобілі перевозив людей, він не бачив. До цього, ОСОБА_5 не перевозив людей. 
		Визнав, що дійсно, за день до подій, пообіді на територію бази заїхала група, приблизно із 25 осіб, громадян Білорусії, які поселилися, гуляли по території бази. ОСОБА_6 ввечері був на території бази, однак потім поїхав у м. Коломия, на базі не ночував. Зранку, наступного дня, він снідав разом з ОСОБА_5 , при цьому жоден із них алкогольних напоїв не вживав, ОСОБА_5 виглядав тверезим. В подальшому він бачив, транспортний засіб ГАЗ 66 перед входом в базу, на якому було багато людей. ОСОБА_5 йому пояснював, що туристи попросили підвезти їх. Куди вони їхали не знав. Однак, через не тривалий період часу почув крики і побігши на місце події, виявив, що транспортний засіб ГАЗ 66 лежить в ріці на даху, довкола багато скалічених людей, багато хто кричав. Після події бачив ОСОБА_5 , був мокрий, пояснював йому, що на підйомі переключав передачу і машина покотилася в ріку.
		Показаннями свідка ОСОБА_34 , який будучи допитаний в судових засіданнях 08.07.2020 та 09.12.2020, суду показав, що являється сином обвинуваченого ОСОБА_6 та власником транспортного засобу  загальний вантажний бортовий автомобіль марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , якого придбав в уже переобладнаному стані. Вказаний транспортний засіб стояв навпроти входу на базу відпочинку «Човникова станція», яка належить його батькові. Доручення на користування транспортним засобом він ні на кого не оформляв, однак визнав, що ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу перебували на базі. В основному вказаним автомобілем користувався він, інколи батько, возили на ньому дрова. Коли останній раз ним користувався, автомобіль був справний, протектори шин майже нові. Також йому було відомо, що в кабіні є місце для перевезення чотирьох осіб, позаду водія лавкове сидіння. Кузов автомобіля бортовий з брезентовим накриттям, без лавок, для перевезення пасажирів не обладнаний. 
		Вказав, що в день подій, за вказівкою батька їхав на базу на 11.00-11.30 з м. Коломия, з метою транспортування групи туристів до місця сплаву на мікроавтобусі. По дорозі він довідався, про подію. Коли прибув на базу, ОСОБА_5 бігав мокрий по території, було дуже багато людей, приїхали різні служби. Вказав, що ОСОБА_5 на базі не працював, жодних послуг батькові не надавав, приїжджав на базу до свого друга ОСОБА_59 , який будував там будиночки. Послуги зі сплаву, як інструктор, та як водій на базі періодично надає саме він на прохання батька.
		Протоколом огляду місця події від 06.05.2019, схеми та фото таблиці до нього (а.с.144-166 том 5) складеного старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_60 в присутності понятих ОСОБА_61 , ОСОБА_36 , за участі спеціаліста інспектора-криміналіста ОСОБА_62 , з якого вбачається, що об`єктом огляду місця події являється ділянка автодороги у присілку Довгі толоки в с.Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області. Огляд проводиться в напрямку від с.Красник до с.Бистрець. Дорога проходить на підйом та має поворот у праву сторону по напрямку огляду. Покриття проїзної частини дороги грунтово-щебеневе, у мокрому стані. Справа від дороги гора із ростучими кущами та деревами, зліва схил із ростучими кущами та деревами, а за схилом протікає річка Чорний Черемош. Загальна ширина дороги 3,4 м., схил шириною 45,0 м., будь-які дорожні знаки та розмітки відсутні. У місці початку повороту в праву сторону, на відстані 29,7 м. від стовпа ЛЕП № 330 та 238 на межі лівого краю проїзної частини дороги та схилу розпочинається перший слід юзу колеса автомобіля у вигляді розрихлення ґрунту, який проходиться у напрямку протилежному огляду, довжина якого 3,63 м., ширина сліду 0,3 м., закінчується даний слід на схилі, на відстані 1,8 м. від лівого краю проїзної частини дороги. На відстані 1,4 м. до початку першого сліду, на межі лівого краю проїзної частини дороги та схилу розпочинається другий слід юзу колеса автомобіля у вигляді розрихлення ґрунту. Даний слід проходить по схилу та закінчується на відстані 2,0 м. до лівого краю проїзної частини дороги, довжина сліду 5,0 м., ширина 0,3 м. У місці закінчення другого сліду є розрихлення ґрунту максимальними розмірами ділянки 0,8 та 0,9 м. На відстані 2,5 м. до початку другого сліду юзу розпочинається третій слід юзу колеса автомобіля на межі лівого краю проїзної частини дороги на схилі, довжина якого 30, м., ширина 0,3 м. Закінчується третій слід на відстані 1,0 м. до лівого краю проїзної частини дороги. Всі описані три сліди проходять по схилу у напрямку від с.Бистрець. У місці розташування слідів юзу знаходиться одноосний причіп, без реєстраційного номера, на лівій частині проїзної частини дороги та частково на схилі. Передньою частиною причеп знаходиться у напрямку АДРЕСА_1 та дещо під кутом у напрямку річки Чорний Черемош. Відстань від стовпа ЛЕП №330 та 238 до осі лівого колеса 24,5 м., а від того ж колеса до правої частини проїзної частини дороги 2,3 м. На причепі знаходиться два резинових катамарани. Замок причепа знаходиться у положенні закритий та у замку знаходиться металева частина фаркопа. По всій висоті схилу на ширині 10 м. до русла річки виявлено пошкоджені дерева та кущі і місцями розрихлення ґрунту. У руслі річки Чорний Черемош на даху знаходиться автомобіль марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Автомобіль передньою частиною знаходиться у напрямку с.Бистрець, задньою у протилежному напрямку. Відстань від берега річки до осі лівого переднього колеса 2,6 м., до лівого заднього 3,8 м. Автомобіль деформований з усіх її сторін. Відстань від осі лівого переднього колеса до осі правого колеса причепа 6,8 м. 
		На березі річки зліва від проїзної частини дороги, на відстані 154,6 м. до стовпа ЛЕП №330 та 238 знаходяться три трупа. Перший труп жіночої статі ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Труп знаходиться на спині, паралельно осі дороги, головою у напрямку с.Красник. На трупі є наступний верхній одяг: гідрокостюм чорного кольору із сірими полосами; рятувальний жилет червоного та зеленого кольорів; резинові черевики сірого кольору на голові шолом. Відстань від голови трупа до лівого краю проїзної частини дороги 11,6 м., від правої ноги до того ж краю 10,7 м.
		Наступний труп жіночої статі ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Труп знаходиться на спині, паралельно осі дороги, головою у напрямку с.Красник. Відстань від голови трупа до лівого краю проїзної частини дороги 12,2 м., від правої ноги до того ж краю 11,7 м. На трупі є наступний верхній одяг: шолом на голові білого кольору; рятувальний жилет червоного кольору; балонова куртка синього кольору; светр сірого кольору; гідрокостюм чорного кольору із сірими полосами; резинові черевики фіолетового кольору.
		Третій труп чоловічої статі ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходиться на спині на резиновому катамарані. Головою труп розташований у напрямку с.Бистрець паралельно осі дороги. Відстань від голови трупа до лівого краю проїзної частини дороги 14,0 м., від лівої ноги до того ж краю 15,1 м. На трупі є наступний верхній одяг: рятувальний жилет червоного кольору; балонова куртка синього кольору; футболка білого кольору; гідрокостюм чорного кольору із сірими полосами. 
		Виявлені під час огляду транспортні засоби  загальний вантажний бортовий автомобіль марки «ГАЗ-66», дублькабіна, реєстраційний номер НОМЕР_1 та одноосний причіп, а також частину фаркопа від автомобіля, постановами слідчого від 06.05.2019 визнані речовими доказами, на автомобіль та одноосний причіп накладено арешт ухвалою слідчого судді від 07.05.2019.
		Протоколом огляду від 05.06.2019 та фототаблиці до нього (а.с.177-186 том 5) складеного старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_60 , з якого вбачається, що об`єктом огляду являється вантажний автомобіль марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території підприємства ДП «Верховинський райавтодор», що за адресою: селище Верховина, вул. Гуцульського Повстання,12. Під час огляду вказаного автомобіля виявлено наступні механічні пошкодження: відсутній передній реєстраційний номерний знак; повністю деформована кабіна та дублькабіна, всі двері, капот, крила, лівий борт кузова; відсутній задній борт; відсутнє переднє вітрове скло та скло всіх дверей, відсутні сидіння у кузові. Усі колеса автомобіля з наявним в шинах тиском повітря, без пошкоджень.
		Протоколом огляду від 05.06.2019 та фототаблиці до нього (а.с.187-192 том 5) складеного старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_60 , з якого вбачається, що об`єктом огляду являється одноосний причеп без реєстраційних номерних знаків, який знаходиться на території Верховинського відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області, що за адресою: селище Верховина, вул.Незалежності,4а. Кузов причепа являє собою прямокутної форми металеву конструкцію, виготовлену методом зварювання труб, прямокутного профілю та кутників. Частково пофарбований у сірий колір. Днище кузова вкрите дерев`яними дошками у кількості п`яти штук, однакової товщини. До нижньої частини кузова прикріплений дишель із зчіпним пристроєм. Дишель має незначний згин у праву сторону перед зчіпним пристроєм. Також на дишлі є закріплена бірка із відповідними записами на іноземній мові. На правому колесі шина марки та моделі SEMPERIT TOP SPEED розміром 195/65 R14, а на лівому колесі шина марки та моделі Bridgestone SF-237 Steel, розміром 185/70 R14, тобто шини різних розмірів та різних моделей з різними машинними протекторами. Колеса із тиском повітря у шинах, без пошкоджень.
		Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 (а.с.208 том 5), з якого вбачається, що з 22.03.2017 зареєстрованим власником загального вантажного бортового автомобіля, дублькабіна, марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 являється ОСОБА_58 . Згідно з обліковою карткою № НОМЕР_3 від 22.03.2017 (а.с.211 том 5), перереєстрація вказаного транспортного засобу за ОСОБА_66 відбулася внаслідок втрати свідоцтва про реєстрацію. Дата первинної реєстрації 10.03.2005.
		Згідно полісу №АО/3332412 (а.с.209 том 5) вбачається, що цивільна відповідальність власників наземних транспортних засобів застрахована ОСОБА_6 на автомобіль марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , за період з 26.04.2019 по 25.04.2020.
		Довідкою Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 21.05.2019 №31/9/1809 (а.с.210, том 5), а також інформацією з бази пошуку щодо видачі висновків (а.с.212, том 5), з яких вбачається, що автомобіль марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 перереєстровано 14.08.2014 у зв`язку із переобладнанням згідно висновку Державтотрансндіпроект №426225 від 14.07.2014, яке полягає в установці на шасі автомобіля ГАЗ-6611 дизеля мод. ОМ364 (робочим об`ємом 4570 см.куб.), подвійної кабіни аналогічно до кузова автомобіля ГАЗ-33023 із застосуванням рульового управління від ГАЗ-3308.
		Довідкою Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 21.05.2019 №31/9/1794 (а.с.213, том 5), з якої вбачається, що автомобіль ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , підлягає обов`язковому технічному контролю згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 «Про затвердження порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу», однак останній раз проходив такий контроль 28.04.2017, станом на 21.05.2019 відомості про проходження обов`язкового технічного контролю відсутні.
		Довідкою Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 21.05.2019 №31/9/1802 (а.с.214, том 5) з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 07.12.2016 видавалося посвідчення водія взамін втраченого категорії «А1, А, В1, В, С1, С», серії НОМЕР_4 .
		Висновком інженерно-транспортної експертизи від 05.07.2019 №СЕ-19/109/26-275 ІТ/19 (а.с.116-124 том 6), проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 16.05.2019 (а.с.114 том 6), згідно якого на момент експертного огляду та дослідження, робоча гальмівна система автомобіля марки «ГАЗ-66» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували у працездатному стані. Дати відповідь на питання про стан стоянкової гальмівної системи, в категоричній формі, не представляється за можливе з причин наведених в дослідницькій частині висновку. Рульове керування досліджуваного автомобіля знаходилося у стані відмови. 
		До стану відмови рульового керування досліджуваного автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 призвели наступні несправності (пошкодження): деформація і розлам рульового колеса, відрив рульової колонки з місця кріплення, а також пошкодження рульового механізму та витікання робочої рідини з системи гідро-підсилювача. 
		Виявлені несправності (пошкодження) рульового керування автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 виникли в результаті розвитку ДТП. 
		Оскільки, виявлені несправності (пошкодження) рульового керування автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 виникли в результаті розвитку ДТП, то водій не мав можливості їх виявити під час експлуатації транспортного засобу.
		Враховуючи, що виявлені несправності (пошкодження) рульового керування автомобіля ГАЗ-66 знаходяться в зоні локалізації аварійних пошкоджень, експлуатаційного характеру не несуть, у причинному зв`язку із настанням ДТП не перебувають, виникли в результаті розвитку ДТП, і водій не мав можливості виявити до настання ДТП, то питання: «Який ступінь та механізм впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди?», - позбавлене технічного змісту, і відповідь на нього не надається.
		Висновком інженерно-транспортної експертизи від 13.06.2019 №СЕ-19/109/26-274 ІТ/19 (а.с.127-131 том 6), проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 16.05.2019 (а.с.125 том 6) з якого вбачається, що на момент експертного огляду та дослідження ходова система досліджуваного одноосного причепа без р.н., знаходилась у працездатному стані. 
		На момент експертного огляду та дослідження ходова система, досліджуваного одноосного причепа без р.н., знаходилась у працездатному стані, тому питання «Які несправності привели до виникнення відмови системи (робочої ходової системи) одноосного причепа без реєстраційних номерних знаків?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається. 
		На момент експертного огляду та дослідження ходова система, досліджуваного причепа без р.н., знаходилась у працездатному стані, тому питання: «Коли саме виникла несправність, що призвела до стану відмови (до ДТП, в процесі її розвитку чи після неї)?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається. 
		Невідповідність стану шин причепа вимогам п.31.4.5 (г) ПДР Ураїни, зумовлена встановленням на одну вісь причепа шин різних розмірів, конструкцій, а також різних моделей з різними малюнками протектора, носить експлуатаційний характер і виникла до настання даної дорожньо-транспортної пригоди. 
		На момент експертного огляду та дослідження ходова система, досліджуваного причепа без р.н., знаходилась у працездатному стані, тому питання: «Чи мав водій технічну можливість виявити несправність, що призвела до стану відмови системи (систем) під час експлуатації транспортного засобу?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається. 
		Враховуючи те, що на момент експертного огляду та дослідження ходова система, досліджуваного причепа без р.н., знаходилась у працездатному стані, тому питання: «Який ступінь та механізм впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди?» - позбавлене технічного змісту і відповідь на нього не надається. 
		Висновком інженерно-транспортної експертизи від 02.09.2019 №СЕ-19/109/26-284 ІТ/19 (а.с.135-139 том 6), проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 15.05.2019 (а.с.132 том 6) з якого вбачається, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та інформації наданої ініціатором дослідження стосовно переобладнання наданого на дослідження автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 , останній призначений для перевезення чотирьох пасажирів виключно у кабіні, що відповідає фактичній кількості місць для пасажирів у кабіні. На момент огляду кузов автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 не був обладнаний місцями для сидіння, у правій та передній частині кузова до підлоги були прикріплені металеві конструкції, які були відрізані, подібні до конструкції каркасу сидінь. 
		У зв`язку з деформацією кабіни, що унеможливило проведення огляду салону кабіни на предмет наявності пасків безпеки, їх робото здатності, наявності на них дефектів, вирішення поставленого перед експертом питання №2, стосовно відповідності переобладнання автомобіля ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 вимогам безпеки перевезення пасажирів, експертом вирішувалось тільки в частині відповідності або ж невідповідності фактичної кількості місць для сидіння пасажирів заявленій у документації  свідоцтва про реєстрацію ТЗ. У відповідності до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу наданий на дослідження автомобіль призначений для перевезення 4 пасажирів виключно у кабіні, що відповідає фактичній кількості місць для пасажирів у кабіні.
		Поставлене перед експертом питання «Чи відповідає автомобіль марки ГАЗ-66, р.н. НОМЕР_1 , технічним характеристикам та реєстраційним документам?» - виходить за межі компетенції питань, які вирішуються в ході проведення інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану ТЗ», тому експертом не вирішується.
		Інформаційних довідок з системи «Аркан» від 27.05.2019 (а.с.234-239 том 5), з яких вбачається, що потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також свідки: ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_31 та ОСОБА_24 05.05.2019 в період часу з 01.30 по 01.53 год. здійснили перетин державного кордону України зі сторони республіки Білорусь в пункті пропуску Дольск на двох транспортних засобах, а саме автомобілях марки Mersedes, н.з. НОМЕР_5 та Volkswagen н.з. НОМЕР_6 .
		Лікарським свідоцтвом про смерть №54 від 08.05.2019 (а.с.60 том 6) згідно якого померлим являється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин АДРЕСА_4 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області у річці Чорний Черемош внаслідок нещасного випадку поза виробництвом, а саме пасажир травмований внаслідок перекидання ГАЗ-66 у річку Чорний Черемош. Смерть настала внаслідок механічної асфіксії, утоплення у воді.
		У відповідності до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 від 22.05.2019 №54 (а.с.62-63 том 6), смерть громадянина ОСОБА_9 наступила від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді, на що вказують дані розтину: здуття тканини легень із крововиливами під плеврою легень, стійка піниста рідина в просвіті дихальних шляхів, повнокрів`я внутрішніх органів, вільна рідина в порожнини пазухи клиновидної кістки. Враховуючи характер розвитку трупних ознак смерть громадянина ОСОБА_9 наступила в термін 1-2 діб до початку судово-медичної експертизи трупа в морзі.
		При судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження: садна правої скроневої ділянки, верхньої щелепи, правого та лівого колінних суглобів, правої гомілки, синці в ділянках нижньої щелепи, правої та лівої китиць, крововилив в м`які тканини правого плеча, які могли утворитись незадовго до настання смерті, садно та синець лівого кульшового суглобу, які спричинені в термін 4-6 діб до моменту настання смерті, від дії твердих тупих предметів і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. 
		Висновками судово-токсикологічної експертизи від 22.05.2019 №633 (а.с.64,66-67 том 6), згідно яких при судово-токсикологічній експертизі крові і сечі, лівої нирки від трупа ОСОБА_9 не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів.
		Висновком судово-гістологічної експертизи об`єктів (шматочків внутрішніх органів) від трупа ОСОБА_9 від 27.05.2019 №767 (а.с.65 том 6), за результатами якої при мікроскопічному дослідженні мікропрепаратів нирки діатомових водоростей не виявлено.
		Лікарським свідоцтвом про смерть №56 від 08.05.2019 (а.с.71 том 6) згідно якого померлим являється ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка АДРЕСА_5 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області у річці Чорний Черемош внаслідок нещасного випадку поза виробництвом, а саме пасажир травмований внаслідок перекидання ГАЗ-66 у річку Чорний Черемош. Смерть настала внаслідок механічної асфіксії, утоплення у воді.
		У відповідності до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 від 08.06.2019 №56 (а.с.73-75 том 6), смерть громадянки ОСОБА_11 наступила від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді, на що вказують дані розтину: здуття тканини легень із крововиливами під плеврою легень, стійка піниста рідина в просвіті дихальних шляхів, повнокрів`я внутрішніх органів, вільна рідина в порожнини пазухи клиновидної кістки. Враховуючи характер розвитку трупних ознак смерть громадянки ОСОБА_11 наступила в термін 2-3 доби до початку судово-медичної експертизи трупа в морзі.
		При судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження: закриті переломи 2-6 ребер зліва, садно і забійна рана в ділянках обох повік лівого ока, лівої виличної та лобної ділянок, садно лобної ділянки, лівого кульшового суглобу, лівого стегна правої китиці, синці в ділянках правого плечового суглобу правого передпліччя, правої китиці, правої та лівої гомілки, які спричинені від дії твердих тупих предметів, незадовго до настання смерті. Тілесні ушкодження: закриті переломи 2-6 ребер зліва мають ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Висновками судово-токсикологічної експертизи від 22.05.2019 №640 (а.с.76-77 том 6), згідно якого при судово-токсикологічній експертизі крові і сечі, лівої нирки від трупа ОСОБА_11 не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів.
		Висновком судово-гістологічної експертизи об`єктів (шматочків внутрішніх органів) від трупа ОСОБА_11 від 27.05.2019 №768 (а.с.78 том 6), за результатами якої при мікроскопічному дослідженні мікропрепаратів нирки діатомових водоростей не виявлено.
		Лікарським свідоцтвом про смерть №55 від 08.05.2019 (а.с.81 том 6) згідно якого померлим являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка АДРЕСА_6 , смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області у річці Чорний Черемош внаслідок нещасного випадку поза виробництвом, а саме пасажир травмований в результаті перекидання ГАЗ-66 у річку Чорний Черемош. Смерть настала внаслідок механічної асфіксії, перекриття дихальних шляхів стороннім тілом, блювотними масами. Закрита травма правої нижньої кінцівки, перелом правого стегна. 
		У відповідності до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 від 08.06.2019 №55 (а.с.83-85 том 6), смерть громадянки ОСОБА_10 наступила від механічної асфіксії, перекриття дихальних шляхів стороннім тілом, блювотними масами, про що свідчить зливний характер трупних плям, наявність блювотних мас в просвіті дихальних шляхів, здуттям тканини легень, крововиливи під плеврою легень, по поверхні серця і у сполучно-тканинні оболонки очей, повнокрів`я внутрішніх органів. Враховуючи характер розвитку трупних ознак смерть громадянки ОСОБА_10 наступила в термін 2-3 доби до початку судово-медичної експертизи трупа в морзі.
		При судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом верхньої третини правого стегна із зміщенням кісткових уламків, синці в ділянці правого стегна, синці обох повік лівого ока та верхньої щелепи, нижньої губи, в ділянках правої гомілки, садно в ділянці лівого плеча, крововиливи в м`які тканини грудної клітки, які спричинені від дії твердих тупих предметів, незадовго до моменту настання смерті, за виключенням синця середньої третини правої гомілки, який міг бути спричинений в термін 6-10 діб до моменту настання смерті. Тілесні ушкодження: закритий перелом верхньої третини правого стегна із зміщенням кісткових уламків із синцем в ділянці правого стегна які мають ознаки середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Висновками судово-токсикологічної експертизи від 22.05.2019 №641 (а.с.86-87 том 6), згідно яких при судово-токсикологічній експертизі крові і сечі, лівої нирки від трупа ОСОБА_10 не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів.
		Висновком судово-гістологічної експертизи об`єктів (шматочків внутрішніх органів) від трупа ОСОБА_10 від 27.05.2019 №769 (а.с.88 том 6), за результатами якої при мікроскопічному дослідженні мікропрепаратів нирки діатомових водоростей не виявлено.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №865 від 06.05.2019 (а.с.55 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з попереднім діагнозом ЗГМТ, перелом таза.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 15.08.2019 №105 (а.с.92-94 том 6) при судово-медичній експертизі громадянки ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження: закриті переломи кісток таза обох гілок лонної кістки зліва із зміщенням відламків, крижової кістки зліва), яка ускладнилась розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня; закрита травма органів грудної клітки із забоєм обох легень, яка супроводжувалась двобічним ексудативним плевритом, із розвитком ДН-І-ІІ ступеня; закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку, синець повік лівого ока, які спричинені від дії твердих тупих предметів, незадовго до надання медичної допомоги. Тілесні ушкодження: закриті переломи кісток таза обох гілок лонної кістки зліва із зміщенням відламків, крижової кістки зліва), яка ускладнилась розвитком травматичного шоку І-ІІ ступеня відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. В зв`язку із невідомими наслідками закритої травми органів грудної клітки із забоєм обох легень, яка супроводжувалась двобічним ексудативним плевритом, із розвитком ДН-І-ІІ ступеня встановити ступінь тяжкості даного тілесного ушкодження немає можливості. Тілесне ушкодження: закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Тілесне ушкодження: синець повік лівого ока відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №863 від 06.05.2019 (а.с.54 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 з попереднім діагнозом: закритий перелом правого передпліччя п/з, ЗГМТ, забійно-рвана рана лівої брівної дуги.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 06.08.2019 №103(а.с.107-108 том 6) при судово-медичній експертизі громадянки ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження: закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків, що викликало необхідність оперативного втручання: закрита репозиція відламків, накладання гіпсової пов`язки (оперативне втручання 06.05.2019 Верховинська центральна районна лікарня) рана в ділянці лівої брови та садно в ділянці обличчя, які спричинені незадовго до надання медичної допомоги. Тілесні ушкодження: закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відламків відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Тілесні ушкодження: садно в ділянці обличчя спричинене від ударно-ковзної дії твердого тупого предмета і відноситься до легких тілесних ушкоджень. 
		В зв`язку з тим, що в наданій медичній документації відсутні відомості про морфологічний характер рани (краї, кінці, стінки рани) невідомі терміни її за живлення, тому дати судово-медичну оцінку рані лівої немає можливості.
		Діагноз: «ЗЧМТ» (закрита черепно-мозкова травма) струс головного мозку» не підтверджений даними об`єктивними неврологічними обстеження (дані обстеження лікаря-невролога від 06.05.2019) і тому при складанні підсумків не враховується.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №857 від 06.05.2019 (а.с.53 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 з попереднім діагнозом: перелом кісток таза.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 06.08.2019 №96 (а.с.102-103 том 6) при судово-медичній експертизі громадянки ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження: закриті переломи кісток тазу (обох лонних кісток) та перелом крижової кістки, які спричинені від ударної дії твердих тупих предметів, могли утворитися незадовго до моменту звернення за медичною допомогою і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. 
		Діагноз: «Забій садна м`яких тканин тулуба, кінцівок» виставлений в медичній карті стаціонарного хворого №1386 ВЦРЛ не підтверджений даними об`єктивного обстеження, тому при складенні підсумків не враховується. 
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №862 від 06.05.2019 (а.с.58 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , з попереднім діагнозом: перелом поперекового відділу хребта.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 16.06.2019 №104 (а.с.112-113 том 6) при судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_16 виявлено тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки та її органів із переломами 9-10 ребер справа, із забоєм нижніх долей обох легень, двобічним ексудативним плевритом і правобічним пневмотораксом, закритий перелом поперечних відростків 2,3-го поперекових хребців, які спричинені від ударної дії тупих твердих предметів, могли утворитися незадовго до моменту звернення за медичною допомогою і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. 
		Висновком судово-медичної експертизи від 06.08.2019 №95 (а.с.97-98 том 6) згідно якого при судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження: закрита травма органів грудної клітки із переломами 4,5,6,7-го ребер зліва, забоєм лівої легені, які спричинені від ударної дії тупих твердих предметів, могли утворитися незадовго до моменту звернення за медичною допомогою і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. 
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №858 від 06.05.2019 (а.с.49 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_13 з попереднім діагнозом: забійно-рвана рана ліктьового суглобу, садно с/з лівої гомілки.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №861 від 06.05.2019 (а.с.50 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 з попереднім діагнозом: забійно-рвана рана правого стегна, забої, гематоми обличчя.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №866 від 06.05.2019 (а.с.51 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_15 з попереднім діагнозом: забійно-рвана рана с/з правої гомілки великих розмірів.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №864 від 06.05.2019 (а.с.52 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 з попереднім діагнозом: забійно-рвана рана лобної ділянки, забій носа, носова кровотеча.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №860 від 06.05.2019 (а.с.56 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 з попереднім діагнозом: забійно-рвана рана промежини великих розмірів.
		Картою виїзду швидкої медичної допомоги №859від 06.05.2019 (а.с.57 том 6), з якої вбачається, що фельдшером-диспетчером Верховинського відділення Е(Ш)МД зареєстровано виклик бригади за адресою с.Бистрець, привід до виклику ДТП, до ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_18 з попереднім діагнозом: закритий перелом п/з правого передпліччя.
		Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.05.2019 (а.с.207 том 5), з якого вбачається, що під час проведення огляду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якого було доставлено до Верховинської ЦРЛ старшим сержантом СРПП №3 Верховинським ВП ОСОБА_68 , було встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у стані сп`яніння.
		Актом медичного огляду стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №14, складеного 06.05.2019 о 14.20 год. лікарем ОСОБА_69 (а.с.9 том 7), з якого вбачається, що на момент огляду ОСОБА_5 такий перебував в алкогольному сп`янінні. При цьому, в обстежуваної особи спостерігалося наявність запаху алкоголю з рота, незначне тремтіння пальців рук, промахування при виконання пальцево-носової проби. Зі слів обстежуваної особи, випив 250 мл. горілки після ДТП. 
		Листом Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 13.05.2019 №1104 (а.с.205 том 5), та результатом токсикологічного дослідження №679, виконаного 25.05.2019, з яких вбачається, що за результатами токсикологічного дослідження біологічного матеріалу  кров, громадянина ОСОБА_5 , 1972 року народження виявлено етиловий спирт 0,56 ‰.
		Допитаний в судовому засіданні 02.09.2021 свідок ОСОБА_70 , суду підтвердив, що в день подій він перебував в Верховинській ЦРЛ як черговий лікар. Перебував в приймальному відділенні, де надавав першу медичну допомогу усім постраждалим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, після постраждалих до нього на прийом привезли ОСОБА_5 , якого він оглядав на предмет наявності тілесних ушкоджень, а також проводив медичне освідування з метою виявлення стану сп`яніння. Оскільки, на той час в лікарні були відсутні будь які технічні прилади, які визначають ступінь сп`яніння, тому він як лікар, який має відповідний досвід та пройшов спеціальну підготовку, здійснював освідування ОСОБА_5 на стан сп`яніння по зовнішніх ознаках. При цьому, за його вказівкою, медичною сестрою в ОСОБА_5 відбиралися два зразки крові, які були належним чином опечатані, описані та відправлені в м.Івано-Франківськ для проведення токсикологічного дослідження на предмет наявності в крові етанолу. При огляді ОСОБА_5 , він виявив різні тілесні ушкодження, в той же час у нього спостерігалося тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини, не міг виконати пальцево-носову пробу, а також при нормі виконання таблиці «Шульте» за 45 с, виконав її за 1 хв 20 с. Також, під час їхнього спілкування, ОСОБА_5 повідомив його про вживання 250 мл горілки після дорожньо-транспортної пригоди. За результатами проведення відповідного огляду ОСОБА_5 на стан сп`яніння, по його зовнішніх ознаках, він дійшов висновку про те, що на момент огляду особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, про що склав відповідний акт та на підставі нього видав висновок в трьох примірниках. Один з примірників під розписку вручив ОСОБА_5 .
		Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.215-218 том 5), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.226 том 5), свідоцтвом про реєстрацію об`єднання громадян, виданого Головним управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.227 том 5), з яких вбачається, що 02.04.2012 зареєстровано громадську організацію «Федерація рафтингу Прикарпаття», ЄДРПОУ 38153417, керівником якої з 20.03.2012 являється ОСОБА_6 . Основна мета діяльності організації провадження аматорської спортивної діяльності, створення умов для повного фізичного, психологічного, морального і духовного оздоровлення населення, організації здорового способу життя, виховання здорового покоління та захист національних інтересів, прав членів організації. Статут громадської організації затверджено установчими зборами 19.03.2012, зареєстровано Головним управлінням юстиції Івано-Франківської області 28.03.2012. 
		Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.241-242 том 5), з яких вбачається, що з 29.10.2015 ОСОБА_6 належить на праві власності земельна ділянка, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004, площею 0,1661 га, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування човникової станції, що розташована за адресою: с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області.
		Протоколом обшуку від 08.05.2019 (а.с.169-176 том 5), проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 07.05.2019 (а.с.167-168 том 5) слідчим відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_71 з участю двох понятих на території відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004, за адресою: урочище Довгі толоки, с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області, належній на праві власності ОСОБА_6 . В ході проведення обшуку слідчим було виявлено на території відпочинкового комплексу та вилучено: засіб відеофіксації марки HIKVISION, модель DS-7108HQHI-K1, серійний номер 114346967; сіру картонну папку з надписом «Верховина бігборд» з наявною в ній технічною документацією; копію технічного паспорту на будівлю та споруди «Човникова станція»; синю папку з документацією про геологічні умови ділянки; картонну папку з надписом «Федерація рафтингу» з наявною в ній документацією про здійснення діяльності; картонну папку з надписом «Бистрець раф-парк» з наявним в ній ескізним проектом; а також два блокноти із записами; рекламні флаєри, візитівки, рекламки. Постановою слідчого від 09.09.2019 вказані речі визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді від 15.05.2019 накладено арешт.
		Оглянутими в судовому засіданні 04.08.2021 речовими доказами: технічною документацією щодо надання дозволу на розміщення рекламних щитів, протоколами про притягнення до адміністративної відповідальності про самовільне розміщення будівельних матеріалів на земельній ділянці, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004, що знаходилися в картонній папці з надписом «Верховина бігборд»; технічною документацією щодо розміщення на земельній ділянці, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004 будівлі «Човникова станція», що знаходилися в картонній папці; статутною документацією та протоколами діяльності, іншими установчими документами громадської організації «Федерація рафтингу Прикарпаття»; з яких вбачається, що громадська організація «Федерація рафтингу Прикарпаття» під керівництвом ОСОБА_6 , в період з моменту державної реєстрації і до подій, що передували 06.05.2019, здійснювала активну діяльність на земельній ділянці, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004, за адресою: урочище Довгі толоки, с. Бистрець, Верховинського району, Івано-Франківської області з побудови відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », рекламування надання спектру послуг з рафтингу.
		Оглянутим в судовому засіданні 04.08.2021 речовим доказом, блокнотом, що вилучений під час обшуку 08.05.2019 в холі адміністративної будівлі на території відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який містить записи за період з 24.07.2018 по 20.04.2019 про прийняття оплати за проживання та харчування, надання послуг з рафтингу, сформовані меню та їх вартість, відомості про закупівлю продуктів харчування. 
		Оглянутими в судовому засіданні 27.08.2021 речовими доказами: флаєрами, рекламними буклетами, візитками тощо, вилученими під час обшуку 08.05.2019 в холі адміністративної будівлі на території відпочинкового комплексу «Човникова станція», якими підтверджується факт активного рекламування надання відпочинковим комплексом «Човникова станція» послуг у сфері водних видів спорту, зокрема рафтингу. В тому числі, супутніх послуг, таких як транспортування різними видами транспортних засобів з рекламуванням фотознімків таких засобів. При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_6 визнав, що наявні на рекламках номери телефонів використовувалися в той час у відпочинковому комплексі, на даний час не активні.
		Відтвореними зучастю спеціаліста ОСОБА_72  шляхом відеотрансляції в судовому засіданні 27.08.2021 відеозаписами за період з 29.04.2019 по 06.05.2019 з території відпочинкового комплексу «Човникова станція», що розташований в с.Бистрець, Верховинського району, та прилеглої території, наявними на жорсткому диску речового доказу: відеореєстратора марки HIKVISION, модель DS-7108HQHI-K1, серійний номер 114346967, дослідженими судом разом з протоколом огляду та перегляду відеозапису з фототаблицею до нього (а.с.216-242 том 6), з яких вбачається, що в період з 29.04.2019 по 06.05.2019 на території відпочинкового комплексу активно приймалися групи відпочиваючих, надавалися послуги з їх харчування, проживання, видачі спорядження та транспортування автомобілями ГАЗ-66 та Ніссан разом з причепами, навантаженими рафтами. При цьому, судом ідентифіковано ОСОБА_5 , як особу, яка неодноразово здійснювала, у цей період, перевезення відпочиваючих як із спорядженням, так і без такого, постійно перебував на території бази виконуючи інші функції з обслуговування її діяльності. Водночас, ОСОБА_6 періодично будучи присутнім при посадці пасажирів із спорядженням в кузов та в кабіну автомобіля ГАЗ-66, жестикулярно надавав вказівки, в тому числі ОСОБА_5 . В його присутності ОСОБА_5 сідав за кермо зазначеного автомобіля та здійснював ним керування, як водій. Інколи в якості водія, вказаний транспортний засіб, використовував ОСОБА_6 . Також, ОСОБА_5 періодично здійснював керування транспортним засобом  автомобіль марки Ніссан, пікап синього кольору. При цьому, зазначені автомобілі ГАЗ-66 та Ніссан, синього кольору, в період їх не використання, постійно знаходилися на стоянці навпроти входу на територію відпочинкового комплексу.
		За день до подій, 05.05.2019 о 14.16 год до території відпочинкового комплексу «Човникова станція» прибув мікроавтобус Volkswagen, на білоруських номерах НОМЕР_6 , з частиною туристів, серед яких ідентифіковано, з участю учасників справи, потерпілого ОСОБА_9 . В подальшому, о 14.41 год ОСОБА_9 здійснює посадку в транспортний засіб Ніссан пікап, за кермом якого знаходиться ОСОБА_5 . Автомобіль від`їжджає від території комплексу та 14.53 год повертається везучи на кузові автомобіля декількох пасажирів. О 14.57 год прибуває другий транспортний засіб Mersedes на білоруських номерах НОМЕР_5 , із іншою частиною групи туристів. Приблизно о 15.40 год група туристів, серед яких ідентифіковано потерпілих та свідків, громадян Білорусії, обідають в їдальні відпочинкового комплексу. При цьому, їх обслуговування здійснює ОСОБА_73 . Також, періодично в залі присутній ОСОБА_6 . В подальшому, камерою зафіксовано процес вечері тієї ж групи туристів, що мав місце в період між 19.00 та 20.00 год. В ході цього, ОСОБА_6 неодноразово спілкувався з туристами, щось активно пояснював. В подальшому, в період часу з 19.52 по 19.55 год ОСОБА_6 перебуває на подвір`ї бази, де спілкується з ОСОБА_5 . В процесі розмови, до них підходить один з учасників групи туристів та певний період часу спілкування продовжується. О 19.59 год. ОСОБА_6 залишає територію бази на позашляховику чорного кольору. О 20.01 год. ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні вітальні, де на той час вечеряли декілька відпочиваючих, спочатку підійшов до ком`ютера, що розташовувався на барній стійці, проводив з ним певні маніпуляції, а о 20.04 год підійшов до одного із столиків, де сиділо четверо відпочиваючих. На пропозицію одного із них, ОСОБА_5 взяв у руки невеликий стакан із рідиною білого кольору, та випив його вміст. 
		Наступного дня, 06.05.2019 о 08.03 год, відеокамера вітальні зафіксувала сніданок цієї ж групи туристів. При цьому, в залі був присутній ОСОБА_5 , який спілкувався з туристами. Перед цим, о 7.55 год ОСОБА_5 на автомобілі марки Ніссан синього кольору приїхав на територію бази, здійснив висадку особи, ідентифіковану як ОСОБА_42 . В подальшому, о 09.01 год ОСОБА_5 перепаркував автомобіль ГАЗ-66 з місця стоянки ближче до головного виїзду з бази відпочинку. Потім, о 09.46 год він разом з трьома чоловіками, виштовхали з території бази причеп навантажений рафтами та приєднали його до автомобіля ГАЗ-66. Одночасно, на території бази було приєднано інший причіп до Ніссана синього кольору, після чого автомобіль з причепом виїхав за межі території, та здійснив зупинку неподалік автомобіля ГАЗ-66. В цей же час, починаючи з 09.03 год з окремо розташованого приміщення на території бази відпочинку, здійснювалася видача спорядження відпочиваючим, які його одягали на себе. Починаючи з 09.46 год, частина одягнених осіб у костюми та спорядження для сплаву, здійснила посадку на автомобіль Ніссан синього кольору, а інша, більша частина, у кабіну та кузов автомобіля ГАЗ-66. При цьому, в автомобіль ГАЗ-66, особи в спорядженні почали здійснювати посадку, як до кузова автомобіля підійшов ОСОБА_5 о 09.47 год. та за декілька секунд повернувся до території бази. Частина учасників сплаву, в кількості чотири чоловіки, не здійснювали посадки, стояли на дорозі між транспортними засобами. Однак, коли о 09.48 год ОСОБА_5 вийшов з бази та підійшов до автомобіля, зробив жест рукою, ці особи здійснили посадку в кузов автомобіля ГАЗ-66. Крім цього, дві особи, одна з яких ідентифікована, як ОСОБА_32 , здійснили посадку на причіп поверх навантажених рафтів. Після завершення посадки, ОСОБА_5 сів на місце водія автомобіля ГАЗ-66 о 09.50 год. О 09.51 год рушив автомобіль Ніссан синього кольору з пасажирами та причепом навантаженим рафтами, а через 40 с, в цьому ж напрямку, рушив автомобіль ГАЗ-66 з причепом навантаженим рафтами, під керуванням ОСОБА_5 . 
		В подальшому, камерою відеоспостереження при в`їзді на територію бази відпочинку зафіксовано, як автомобіль ГАЗ-66, рухаючись ділянкою автодороги, почав здійснювати підйом та заїхав за поворот дороги праворуч. О 09.53 год із-за повороту вибігла особа в рятувальному жилеті та рухалася в сторону бази відпочинку. Після цього, за певний період часу, до території відпочинкової бази почали прибувати різні рятувальні служби, повертатися учасники сплаву, ОСОБА_5 повернувся на територію бази о 10.19 год. 
		Крім цього, на прохання обвинуваченого ОСОБА_6 , шляхом перегляду зазначених відеозаписів, встановлено, що дійсно в день подій на території бази було припарковано два мікроавтобуси білого кольору марки Рено та Мерседес.
		Висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 08.08.2019 №СЕ-109/16-74 КТ/19 та додатком 1 до нього (а.с.173-177 том 6) з якого вбачається, що на накопичувачі на жорстких магнітних дисках із серійним номером WGYOFYNV, що знаходився у відео реєстраторі «HIKVISION» із серійним номером 114346967 виявлено 13286 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят шість) явних відео файлів за період часу з 29.04.2019 по 06.05.2019 включно. Інформація про виявлені відео файли записана у файл «Інформація про відео файли на НЖМД із за період часу 29.04.2019 по 06.05.2019 включно.» (Додаток 1).
		Видалених відео файлів за період часу з 29.04.2019 по 06.05.2019 включно на накопичувачі на жорстких магнітних дисках із серійним номером WGYOFYNV, що знаходився у відео реєстраторі «HIKVISION» із серійним номером 114346967 не виявлено.
		 
		Об`єктивно з`ясувавши обставини, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами дослідженими судом під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 КПК України, керуючись нормами матеріального права з дотриманням вимог процесуального закону щодо кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України зібраними доказами та проаналізованими судом у їх сукупності є доведена.
		Його дії за ч.3 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно, оскільки він 06.05.2019, приблизно о 10.00 год., керуючи транспортним засобом  автомобілем марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила безпеки дорожнього руху, чим спричинив загибель кількох осіб - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також спричинив потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 середньої тяжкості тілесні ушкодження. 
		При цьому, суд враховує, що обвинувачений визнаючи в судовому засіданні частково вину у вказаному кримінальному правопорушенні, фактично вважає, що дорожньо-транспортна пригода настала частково внаслідок його дій, що полягали у керуванні перевантаженим пасажирами транспортним засобом та неможливістю справитися із керуванням в момент виникнення загрози. В той же час вважає, що слідством не надано оцінки ряду інших істотних факторів, які вплинули на настання загрози безпеці дорожнього руху. Зокрема такими вважає, стан дорожнього покриття та відсутність дорожніх знаків, а також ненадання переваги в русі зустрічним транспортним засобом, дії керівників групи відпочиваючих, які могли б знаходитися в кузові, а не в кабіні, та надати команду вистрибувати з автомобіля при виникненні небезпеки.
		Проте, у відповідності до п.п. «б» та «д» п.2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		З врахуванням наведеного, саме на водія покладено обов`язок при керуванні транспортним засобом враховувати усі істотні обставини, як стан дорожнього покриття, дорожні умови, наявність перешкод тощо, і відповідно до цього вибирати безпечну швидкість, дистанцію та спосіб керування, внаслідок чого не допустити настання загрози безпеці дорожнього руху. 
		При цьому, слід звернути увагу, що у відповідності до ч.3 ст.93 КПК України, сторона захисту є стороною кримінального провадження, яка не позбавлена можливості самостійного збору доказів у кримінальному провадженні.
		А тому, вважаючи, що стороною обвинувачення не зібрано та не досліджено ті чи інші вагомі докази, захист вправі самостійно витребувати, ініціювати перед органом досудового розслідування або судом проведення відповідних слідчих дій, в тому числі про допит свідків, залучити такі докази у кримінальному провадженні і доводити свою позицію. 
		Однак, таких доказів стороною захисту не представлено і перед судом не ініційовано питання про їх збирання та дослідження. В той же час, суд будучи позбавлений можливості самостійного збирання доказів, при доведеності вини обвинуваченого доказами обвинувачення та відсутності доказів на підтвердження позиції захисту, оцінює такі доводи обвинуваченого критично, як спосіб захисту спрямований на применшування реальної вини водія транспортного засобу у настанні дорожньо-транспортної пригоди. 
		В той же час, як з показань потерпілих, свідків, що перебували в салоні та на кузові автомобіля марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відеозапису з камер спостереження, облаштованих на території бази, висновків інженерно-транспортних експертиз, інших доказів вбачається, що ОСОБА_5 брав безпосередню участь в посадці пасажирів, як на кузов, так і в кабіну цього автомобіля, в подальшому керував цим транспортним засобом з наявними пасажирами на кузові, не придатного для перевезення пасажирів та з перевищенням максимальної кількості пасажирів у кабіні автомобіля, з`єднаним із незареєстрованим причепом та без проходження періодичного технічного огляду, з порушенням п. 1.2, 1.5, 1.10 в частині визначення терміну «дорожні умови», п.2.3.б, 10.1, 12.1, 21.1 Правил дорожнього руху України, допустив виникнення загрози безпеці дорожнього руху, після чого не справившись з керуванням цим транспортним засобом спричинив його скочування заднім ходом та падіння в ріку, що потягло наслідки у вигляді загибелі трьох осіб та заподіяння декільком потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Водночас, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вказаного кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, що є обтяжуючою обставиною вказаного діяння.
		В судовому засіданні захист категорично заперечив доведеність перебування ОСОБА_5 на момент скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вважає зібрані слідством докази в цій частині недопустимими, та просить виключити вказану обтяжуючу обставину із обвинувачення.
		Зокрема захисник просить визнати недопустимими акт огляду на стан сп`яніння та виданий на підставі нього висновок, оскільки такі отримані до внесення відомостей в ЄРДР.
		Дійсно, як встановлено в ході судового розгляду, відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090000000321 внесено 06.05.2019 о 15.32 год. 
		Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, вбачається, що огляд ОСОБА_5 відбувся о 13.05 год. 06.05.2019.
		Однак, у відповідності до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно з положеннями ч.3 ст.214 КПК України (в редакції, станом на 06.05.2019) здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
		За своїм змістом, досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів. 
		З аналізу відповідних правових норм вбачається, що чинне на той час законодавство забороняло проведення органом досудового розслідування до моменту внесення відомостей в ЄРДР досудового слідства, що полягає у зборі та залученні до кримінального провадження доказів, за виключенням проведення огляду місця події. 
		В той же час, огляд обвинуваченого ОСОБА_5 проводився медичною установою, лікарем якої складалися та видавалися відповідні документи на підтвердження перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Проведення такого огляду відбувалося за правилами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція), а не КПК України.
		А тому, на переконання суду виникнення цих доказів не обмежується періодом початку досудового розслідування, у зв`язку із чим підстав для визнання цих доказів недопустимими суд не вбачає.
		Також суд не вбачає підстав для визнання їх недопустимими внаслідок складення цих документів з порушеннями вимог Інструкції.
		Як вбачається із змісту акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 06.05.2019 №14, такий складався лікарем Верховинської ЦРЛ ОСОБА_74 .
		Зі змісту акту, а також з показань самого лікаря, допитаного судом, вбачається, що висновок про перебування ОСОБА_5 в стані сп`яніння він зробив по його зовнішніх ознаках, а саме по зовнішньому вигляду, запаху алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, вираженому тремтінню пальців рук, неможливістю виконати запропоновані ним тести. 
		Такий висновок лікаря узгоджується із переліком ознак алкогольного сп`яніння, передбачених у п.3 Розділу ІІІ Інструкції, а тому доводи захисту про відсутність підстав у лікаря дійти висновку про перебування ОСОБА_5 на момент огляду в стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованими.
		Крім цього, є неспроможними доводи захисту про безпідставність висновку лікаря про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння до отримання результатів лабораторного дослідження крові. 
		У відповідності до п.7 Розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень є обов`язковим на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. 
		З наведеного слідує, що обов`язку очікувати на надходження лабораторних результатів біологічних зразків при огляду особи на стан алкогольного сп`яніння у лікаря, який проводить огляд не виникає, і при виявленні лише ознак алкогольного сп`яніння, без ознак наркотичного сп`яніння, лікар вправі встановити відповідний діагноз та на підставі нього видати відповідний висновок.
		В той же час, судом встановлено, що біологічні зразки  кров, у обвинуваченого ОСОБА_5 було відібрано у відповідності до вимог Інструкції у дві ємності. За результатами дослідження крові ОСОБА_5 , додатково підтверджено факт його перебування на момент огляду в стані алкогольного сп`яніння, а саме виявлено в крові етиловий спирт 0,56%. 
		При цьому, доводи захисту про те, що результат токсикологічного дослідження крові ОСОБА_5 не може братися до уваги через розбіжність у нумерації акту в довідці про результати дослідження та в самому акті, суд не враховує. 
		Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_70 , в процесі огляду ОСОБА_5 , за його вказівкою медична сестра відібрала у ОСОБА_5 два зразки крові, які в подальшому було поміщено у дві ємності, опечатано належним чином в присутності ОСОБА_5 . Після цього, ці ємності були направлені для проведення лабораторного дослідження в м. Івано-Франківськ. При цьому ствердив, що відносно ОСОБА_5 складав лише один акт №14, інших актів не складав, повторно кров у нього не відбирав.
		За таких обставин, оскільки судом встановлено, що огляд ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у встановленому законодавством порядку, у нього були відібрані біологічні зразки крові, які належним чином упаковані, надіслані, на підставі них проведено лабораторні дослідження, тому підстав для визнання результатів токсикологічного дослідження №679 від 25.05.2019 недійсними, а самого доказу неналежним та недопустимим, у суду немає. При цьому, в даному випадку розбіжність у написанні номерів акту №14 та №17 правового значення немає, та не спростовує приналежність вказаних результатів особі ОСОБА_5 .
		Інші обґрунтування захисту щодо не проведення огляду, відсутності лікаря на момент огляду судом відхиляються, як безпідставні, необґрунтовані належними та допустимими доказами, а також такі, що спростовані іншими доказами у справі. 
		Крім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 03.12.2019 за результатами розгляду справи №571/1436/15-к звернув увагу на те, що Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.09.2009 N 400/666 та наказ Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 1999 року N 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» були прийняті відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
		Ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.
		Як встановлено в судовому засіданні із показань потерпілого ОСОБА_16 , що ввечері, напередодні подій, він бачив, як ОСОБА_5 вживав алкогольні напої. Потерпілий ОСОБА_13 зазначив, що спілкувався із ОСОБА_5 та чув від нього запах алкоголю із ротової порожнини. 
		До того ж в ході перегляду відеозапису з камер відеоспостереження відпочинкового комплексу «Човникова станція» встановлено, що о 20.04.год. 05.05.2019 ОСОБА_5 разом з частиною відпочиваючих вживав рідину білого кольору, яку йому наливали у стакан невеликих розмірів. При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_5 визнав, що це був алкогольний напій, який він вживав у невеликих дозах на запрошення відпочиваючих.
		З врахуванням наведеного, оскільки зібрані органом досудового розслідування докази у своїй сукупності підтверджують факт перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння, як до вчинення ним кримінального правопорушення, так і після, тому суд вважає доведеним обставину вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Цими ж доказами спростовується позиція ОСОБА_5 про керування ним транспортним засобом в тверезому стані, а його обґрунтування про вживання лікарства після події є неспроможними та такими, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне діяння. 
		Разом з тим, судом не береться до уваги, та визнається недопустимим доказом надану стороною обвинувачення квитанцію про проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_5 за допомогою приладу «Драгер». 
		Як встановлено в судовому засіданні з показань свідка ОСОБА_75 , на момент огляду ОСОБА_5 технічних приладів для визначення стану сп`яніння в приміщенні Верховинської ЦРЛ не було, і такі не використовувалися ним. Огляд проводився виключно по зовнішніх ознаках, а також відбиралися біологічні зразки.
		З долученої квитанції вбачається, що огляд ОСОБА_5 за допомогою приладу «Драгер» проводився особою ОСОБА_76 05.06.2019 о 16.04 год., тобто через три години після завершення його огляду на стан сп`яніння в приміщенні медичного закладу.
		За правилами п.8 Розділу І Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі  ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. 
		За таких обставин, оскільки огляд ОСОБА_5 за допомогою приладу «Драгер» у закладі охорони здоров`я не проводився, а джерело походження зазначеної квитанції є суду не відомим, як і правова підстава проведення такого огляду за допомогою приладу «Драгер» уже після завершення проведення медичного огляду в медичному закладі, а тому суд вважає, що такий доказ не може враховуватися судом при розгляді вказаного кримінального провадження.
		 
		Також суд вважає, що зібраними доказами та проаналізованими судом у їх сукупності є доведена вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, а дії його правильно кваліфіковані за ст.287 КК України, оскільки він будучи особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортного засобу - марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , грубо порушив правила експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 . 
		Одночасно, суд критично оцінює позицію захисту про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
		Свої обґрунтування про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України захист мотивує тим, що ОСОБА_6 не є суб`єктом цього правопорушення, оскільки не відноситься до категорії осіб, які можуть нести кримінальну відповідальність за даний вид злочинів.
		Дійсно, за змістом положень ч.1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		У свою чергу склад кримінального правопорушення (злочину) розкривається через сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином, а саме через: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону злочину.
		З правового аналізу диспозиції ст.287 КК України слідує, що суб`єктом кримінального правопорушення є особа, відповідальна за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів. 
		Як роз`яснив, Пленум Верховного Суду України у п.12 своєї постанові від 23.12.2005 №14 із наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі - постанова Пленуму ВС України №14), Стаття 287 КК ( 2341-14 ) може бути застосована лише за умови, що особа, відповідальна за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, усвідомлювала наявність зазначених у цій статті обставин, які унеможливлюють експлуатацію таких засобів. До осіб названої категорії належать працівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, на яких законом або підзаконними нормативними актами покладено відповідальність за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (завідувачі та начальники гаражів, інспектори безпеки руху, головні механіки тощо), а також власники та водії таких засобів, які дозволили іншим особам керувати останніми.
		У відповідності до п.1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
		Власником являється фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.
		Проте, з часу прийняття постанови Пленуму ВС України №14 законодавство, що регулює дорожній рух в Україні та його безпеку зазнало істотних змін, і на час подій коло суб`єктів, які мають право користуватися транспортними засобами та правові підстави такого користування розширено.
		Так, у відповідності до п.2.2 Правил дорожнього руху, зі змінами внесеними згідно з Постановою КМ № 124 від 11.02.2009, в редакції Постанови КМ № 1029 від 26.09.2011, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
		В судовому засіданні встановлено, що власником транспортного засобу  автомобіля марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , являється ОСОБА_77 , син обвинуваченого ОСОБА_6 .
		В той же час, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_77 фактично визнав, що дійсно передав в користування своєму батькові ОСОБА_6 вказаний транспортний засіб разом із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Такий постійно перебував на стоянці навпроти відпочинкового комплексу «Човникова станція», яка належала ОСОБА_6 , обслуговував потреби бази. З його дозволу ОСОБА_6 користувався цим автомобілем.
		До того ж, сам обвинувачений ОСОБА_6 визнав, що він користувався вказаним автомобілем з дозволу сина у потребах відпочинкового комплексу та для перевезення туристів. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу перебувало у його розпорядженні, і він його утримував зачиненим у своєму сейфі на території бази. Ключі від транспортного засобу також знаходилися на території бази. 
		До того ж, як встановлено із страхового полісу, саме ОСОБА_6 було укладено договір страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , за період з 26.04.2019 по 25.04.2020.
		З наведеного випливає, що на час подій 06.05.2019 ОСОБА_6 був законним користувачем транспортного засобу - автомобіль марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , його водієм та фактичним володільцем, а тому використовуючи його в дорожньому русі зобов`язаний був усвідомлювати його технічний стан, слідкувати за ним, не допускати настання обставин, які унеможливлюють експлуатацію такого засобу. 
		А тому, ОСОБА_6 слід вважати особою, яка станом на 06.05.2019 була відповідальна за технічний стан або експлуатацію транспортного засобу - автомобіля марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 . У зв`язку із цим, він є суб`єктом кримінальної відповідальності за ст.287 КК України, а доводи захисту в цій частині безпідставні.
		Вважає суд необґрунтованими і доводи сторони захисту щодо недоведеності стороною обвинувачення в діях обвинуваченого суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України.
		Так, на думку захисту суб`єктивна сторона вказаного злочину обов`язково характеризується умисними діями винної особи, а стороною обвинувачення вказані обставини не доведені. Зокрема вважають, що зібраними доказами не підтверджено факту надання ОСОБА_5 дозволу, вказівки ОСОБА_6 на використання транспортного засобу із грубим порушенням правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.
		Дійсно, як висловився Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 17 липня 2018 року, за результатами розгляду справи № 336/4521/15-к, відповідальність за нормою закону, передбаченого ст. 287 КК, настає лише за умисні дії особи, що є відповідальною за експлуатацію транспортного засобу, а не тільки за настання у потерпілого середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, тяжких тілесних ушкоджень або смерті з необережності, що у свою чергу характеризує суб`єктивну сторону складу цього злочину.
		Разом з тим, у відповідності до абз.3 п.11 постанови Пленуму ВС України №14, іншими грубими порушеннями правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, є грубе порушення режиму роботи водіїв; відсутність контролю за технічним станом транспортних засобів; надання дозволу на використання вантажного транспортного засобу, не обладнаного належним чином для перевезення пасажирів, а також перевантаженого чи завантаженого з порушенням вимог правил дорожнього руху; допуск до керування особи, яка перебуває під впливом лікарських препаратів, у стомленому або хворобливому стані, тощо.
		В судовому засіданні шляхом огляду технічної та іншої правовстановлюючої документації, вилученої в процесі обшуку, а також здобутої слідством з Реєстрів прав власності, встановлено що ОСОБА_6 з 2012 року являється головою громадської організації «Федерація рафтингу Прикарпаття», а з 2015 року, на території належної йому земельної ділянки в с. Бистрець, Верховинського району, кадастровий номер 2620881002:51:001:0004, площею 0,1661 га, організував будівництво відпочинкової бази « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		З показань потерпілих, більшості свідків, переглянутих відеозаписів з камер відеоспостереження на території бази вбачається, що станом на травень 2019 року вказана база функціонувала, надавала послуги з проживання, харчування груп осіб, а також з їх спорядження та транспортування для заняття водними видами спорту, зокрема сплаву по ріці. 
		При цьому, з оглянутих відеозаписів, за період з 29.04.2019 по 06.05.2019 встановлено, що постійно на території бази перебували ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_5 , які виконували різні роботи по наданню послуг з обслуговування відпочиваючих осіб, які прибували на базу, поселялися там, харчувалися. 
		При цьому, допитані обвинувачений ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_37 не заперечували даний факт, лише вказували, що вказані роботи вони виконували безоплатно. Разом з тим, як свідки, так і обвинувачений ОСОБА_5 суду вказували, що перебуваючи на базі вони виконували виключно вказівки її власника ОСОБА_6 .
		Більш того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначав, що без дозволу та розпорядження ОСОБА_6 він не користувався жодним транспортним засобом, наявним на базі. Будь яку поїздку на транспортних засобах: автомобілях Ніссан пікап, синього кольору, чи ГАЗ-66, він здійснював або з розпорядження ОСОБА_6 , або за його погодженням. Вказував до прикладу, що 06.05.2019 зранку, маючи потребу поїхати по хліб для відпочиваючих на сніданок, він телефонував ОСОБА_6 та отримав дозвіл на користування автомобілем.
		Вказані обставини підтверджуються і відеозаписами з камер відеоспостереження на території бази відпочинку, з яких вбачається, що ОСОБА_5 за присутності ОСОБА_6 виконував різні вказівки, в тому числі керував автомобілем ГАЗ-66. 
		Крім цього, допитані в судовому засіданні потерпілі, свідки  громадяни Білорусії, чітко та послідовно зазначали про те, що організатор їхньої групи зі сторони Білорусії був ОСОБА_9 , який вступив в домовленість із ОСОБА_6 , а останній у свою чергу взяв на себе зобов`язання на платній основі надати послуги з проживання, харчування, транспортування на сплав та самого сплаву на території Верховинського району, в Україні. По приїзді, в телефонному порядку із ОСОБА_6 вирішувалося питання поселення з доплатою у кращі умови. А після приїзду на територію бази по обіді 05.05.2019, обвинувачений ОСОБА_6 проводив із учасниками групи бесіду в залі відпочинкової бази, поводив себе як власник бази та організатор їх відпочинку, роз`яснював їм порядок майбутнього сплаву, зокрема визначав усі його істотні умови.
		При цьому, потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_24 зазначили, що саме ОСОБА_6 визначив, що їхній сплав відбуватиметься зранку, частина інших потерпілих вказували, що їм було відомо про ранковий сплав, однак від кого не пригадували. Також, потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_27 суду зазначили про те, що саме ОСОБА_6 вказав їм на ОСОБА_5 , як на їхнього водія для транспортування на сплав. Частина з них вказали, що або ОСОБА_6 , або ОСОБА_5 їм представили транспортні засоби, припарковані на стоянці навпроти бази, пояснивши, що будуть транспортовані до місця сплаву на одному із цих транспортних засобів. Серед цих транспортних засобів вони ідентифікували ГАЗ-66, на якому рухалися наступного дня.
		За таких обставин, суд вважає доведеним факт, що саме ОСОБА_6 будучи власником бази, на якій приймав групу туристів із Білорусії, був організатором усіх умов їх відпочинку на території Верховинського району, в тому числі і надання послуг з їх транспортування до місця сплаву на ріці Чорний Черемош від території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що полягало як у визначенні транспорту, водія та часу відправки.
		Вказані обставини ОСОБА_6 фактично не заперечив в судовому засіданні, однак вказав, що ним було заплановано відправку на сплав цієї групи туристів о 12.00 год. 06.05.2019 двома мікроавтобусами білого кольору під керуванням інших осіб. 
		Однак, наведені обставини суд вважає не доведеними, оскільки сам факт перебування на території двох мікроавтобусів та наявністю у ОСОБА_6 документів на право ними користуватися не спростовує доводи обвинувачення, що обґрунтовуються належними та допустимими доказами. 
		Крім цього, як уже судом зазначено, потерпілі та свідки, учасники групи, що прибула із республіки Білорусь дали чіткі та послідовні покази, з яких вбачається, що саме від ОСОБА_6 ввечері 05.05.2019 вони дізналися, що наступного дня на сплав вони будуть транспортуватися зранку на транспортному засобі, який стояв припаркований перед територією бази, а не на її території, під керуванням водія ОСОБА_5 .
		Водночас, показання в цій частині свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_56 , а також самих обвинувачених суд оцінює критично, як такі, що мають у собі суперечності, неузгодженості та в певних частинах суперечать встановленим обставинам справи на підставі інших доказів.
		Так, зазначаючи про те, що вони в період перебування на території бази безоплатно виконували лише вказівки та розпорядження ОСОБА_6 , а потім вказуючи про неотримання розпоряджень від власника про підготовку та реалізацію ранкового сплаву туристів 06.09.2019, не змогли суду раціонально пояснити чому діяли без відповідних розпоряджень. 
		Зокрема, з оглянутих записів з камер відеоспостереження, та і самих показань цих свідків, обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається, що зранку 06.05.2019 ОСОБА_37 швидше від звичного розпочала готувати сніданок, а ОСОБА_5 їздив по хліб. При цьому, зранку він отримав по телефону дозвіл від ОСОБА_6 на користування автомобілем Ніссан, а також розпорядження на транспортування на територію бази одного із інструкторів групи туристів  ОСОБА_38 . О 7.55 год. він повернувся на територію бази разом з інструктором. 
		Після цього, о 09.00 год. ОСОБА_5 , ОСОБА_36 та ОСОБА_32 розпочали активну підготовку до відправки на сплав туристів. В ході цього, протягом 50 хв, ними було споряджено два транспортні засоби Ніссан та ГАЗ-66 причепами, навантаженими рафтами, видано із відокремленого приміщення на території бази комплекти спорядження відпочиваючим, розміщено їх в кабінах та на кузовах цих автомобілів, після чого о 09.51 год. з розривом в 40 с, два автомобілі поїхали від бази.
		Вказані дії осіб, що здійснювали 06.05.2019 обслуговування бази відпочинку були узгодженими, злагодженими та чітко організованими, а тому посилання ОСОБА_5 , що вони діяли по вказівці потерпілого ОСОБА_9 , громадянина республіки Білорусь, який вперше перебував на території відпочинкового комплексу та не мав ніякого відношення до його управління, є необґрунтованими.
		До того ж, пояснення ОСОБА_5 про те, що він довірився ОСОБА_9 , який мав отримати дозвіл у ОСОБА_6 є непослідовними та суперечливими його іншим поясненням про те, що він не користувався жодним транспортним засобом, який перебував на базі без особистого дозволу, розпорядження ОСОБА_6 . 
		Крім цього, така позиція спростовується дослідженими відеозаписами з камер відеоспостереження, з яких встановлено, що організація та відправка групи осіб здійснювалася на двох транспортних засобах. Встановлено, що група відпочиваючих із республіки Білорусь, яка напередодні приїхала 05.05.2019, уся була розміщена в автомобілі ГАЗ-66, в кількості 23 особи. Інші учасники групи не брали участь у сплаві та залишалися на території бази. 
		В той же час, з відеозаписів з камер відеоспостережень вбачається, як одночасно з організацією від`їзду транспортного засобу ГАЗ-66, прикріплення до нього причепу з рафтами та видачею спорядження його пасажирам, аналогічні дії проводилися із автомобілем Ніссан, синього кольору, на кузові якого розмістилася також група осіб. 
		Однак, ОСОБА_5 суду не зміг пояснити, що це за група осіб, і яке відношення до неї міг мати ОСОБА_9 . 
		В той же час, під час свого допиту потерпілі та свідки, громадяни республіки Білорусь, зазначали той факт, що ввечері під час бесіди з ОСОБА_6 , останній їх повідомляв про прибуття зранку ще однієї групи відпочиваючих, які будуть спільно із ними сплавлятися по ріці.
		Не змогла свідок ОСОБА_37 суду вказати, за чиєю вказівкою вона розпочала приготування сніданку раніше звичного.
		Показання свідка ОСОБА_56 взагалі є суперечливими, оскільки він вказуючи, що отримав розпорядження від ОСОБА_6 на проведення сплаву групи туристів о 12.00 год., не зміг суду пояснити, чому прибув на територію бази о 07.55 год., одразу приступив до видачі спорядження, а також до укомплектування автомобілів. Спочатку суду зазначав, що коли прибув на базу, то вже бачив на дорозі укомплектовані транспортні засоби причепами з рафтами, на які білоруси здійснювали посадку пасажирів, однак потім змінив покази вказавши, що на час його прибуття на дорозі стояв автомобіль лише з причепом без рафтів. Однак, з відеозаписів камер відеоспостереження встановлено, що на момент його приїзду ГАЗ-66 стояв на парковці, а причіп навантажений рафтами сам ОСОБА_32 допомагав виштовхати з території бази на дорогу. 
		В той же час, встановлені обставини організації та порядку ранкових дій обслуговуючого персоналу бази чітко узгоджуються із показаннями потерпілих, свідків, які зазначали про те, що саме ОСОБА_6 визначив ранковий час їхнього сплаву наступного дня, вид транспортних засобів та водія групи. 
		А тому, суд вважає доведеним обставини, що саме ОСОБА_6 надаючи послуги з організації відпочинку групи осіб з Білорусії, що прибула на його базу 05.05.2019, в тому числі для сплаву по ріці Чорний Черемош, що мав відбутися 06.05.2019, особисто визначив ранковий час їхнього сплаву 06.05.2019 на транспортному засобі ГАЗ-66 д.н.з. НОМЕР_1 , давши розпорядження ОСОБА_5 керувати цим транспортним засобом наступного дня. При цьому, його доводи про інакшу організацію сплаву цієї групи туристів суд до уваги не приймає, як таку, що спростована дослідженими доказами у кримінальному провадженні, і вважає її способом захисту, спрямованим на уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
		Водночас, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 надаючи ввечері 05.05.2019 розпорядження ОСОБА_5 , але будучи відсутнім на території бази у момент початку руху транспортного засобу з причепом та навантаженого пасажирами, не міг не усвідомлювати про допущення в такий спосіб грубого порушення правил експлуатації транспортних засобів. 
		Як встановлено із відеозаписів з камер відеоспостереження, розміщених на території бази, протягом 29.04.2019-05.05.2019 ОСОБА_6 неодноразово був присутнім на території відпочинкового комплексу, здійснював організацію та посадку пасажирів в кузов автомобіля ГАЗ-66, який не придатний для перевезення пасажирів. При цьому, до вказаного автомобіля приєднювався причіп без реєстраційних номерів, навантажений рафтами. За його вказівкою ОСОБА_5 здійснював рух таким транспортним засобом з причепом, інколи керував і сам ОСОБА_6 .
		З висновку інженерно-транспортної експертизи вбачається, що на незареєстрованому причепі використовувалися шини в порушення п.31.4.5 (г) ПДР Ураїни, а саме встановлено на одну вісь причепа шини різних розмірів, конструкцій, а також різних моделей з різними малюнками протектора.
		Крім цього, встановлено, що вказаний транспортний засіб останній раз проходив технічний контроль 28.04.2017, а тому починаючи з 29.04.2019 експлуатувався в порушення вимог п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 «Про затвердження порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу». Страхування при перевезення пасажирів від нещасних випадків не здійснювалося.
		Вказані обставини в суді не заперечували ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_5 . 
		На переконання суду використання транспортного засобу - автомобіля ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , без проходження періодичного технічного огляду, з посадкою на кузов автомобіля пасажирів, який не призначений та не обладнаний належним чином для перевезення пасажирів, перевантаженого пасажирами у кабіні автомобіля, без страхування пасажирів від нещасних випадків, а також з використанням незареєстрованого причепа, на якому встановлені шини в порушення вимог п.31.4.5 (г) ПДР Ураїни, є грубим порушенням правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.
		А оскільки ОСОБА_6 , або за його вказівкою ОСОБА_5 , систематично використовувався зазначений транспортний засіб у аналогічний спосіб, і 05.05.2019 ОСОБА_6 приймаючи на території бази групу відпочиваючих в кількості 23 особи та організовуючи їхнє перевезення наступного дня на місце сплаву автомобілем ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 не міг не знати, що його експлуатація уповноваженим водієм ОСОБА_5 відбудеться з тими самими грубими порушеннями правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.
		У зв`язку із цим, суд вбачає в діях ОСОБА_6 умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, а суб`єктивну сторону складу даного злочину доведеною належним чином зібраними стороною обвинувачення доказами та дослідженими в судовому засіданні.
		З врахуванням наведеного та на підставі досліджених доказів у їх сукупності, слід дійти переконливого висновку, що ОСОБА_6 , будучи відповідальною особою за технічний стан або експлуатацію вказаного транспортного засобу усвідомлено допустив ОСОБА_5 до керування ним із грубими порушеннями правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, що потягнуло наслідки у вигляді дорожньо-транспортної пригоди в ході якої було спричинено смерть трьох потерпілих та заподіяння декільком потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		За таких обставин, оскільки інші доводи сторони захисту не спростовують вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України, тому їх слід визнати винними у скоєнні вказаних злочинів та вирішити питання про призначення обвинуваченим покарання у відповідності із законом.
		 
		Одночасно, суд вважає, що ОСОБА_6 безпідставно обвинувачується у допуску до керування транспортним засобом ОСОБА_5 , як особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		Як зазначено, у абз.2 п.11 постанова Пленуму ВСУ №14, допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп`яніння або не має права ним керувати, визнають усні чи письмові згоду, розпорядження, вказівку особи, відповідальної за технічний стан чи експлуатацію цього засобу, про його використання у сфері дорожнього руху таким водієм. Як допуск можна розглядати також мовчазну згоду, видачу маршрутного листа, передачу ключів і документів або керма під час руху, невідсторонення водія від керування тощо. 
		З наведеного випливає, що відповідальність особи за ст.287 КК України настає лише за умисні дії особи, які полягали у тому, що на момент допуску іншої особи до керування транспортним засобом вона знала про факт перебування такої особи в стані алкогольного сп`яніння, свідомо бажала або не заперечувала щодо керування в такий спосіб транспортним засобом.
		В той же час, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 поїхав з території відпочинкового комплексу «Човникова станція» о 19.59 год. 05.05.2019, і до моменту подій на територію бази не повертався. 
		Відомостей про те, що ОСОБА_5 за присутності ОСОБА_6 вживав алкогольні напої та перебував у стані алкогольного сп`яніння слідством не здобуто і суду не представлено.
		Одночасно, з показань потерпілих, свідків, переглянутих відеозаписів з камер відеоспостереження встановлено, що факт вживання ОСОБА_5 алкогольних напоїв підтверджується лише після від`їзду з території бази ОСОБА_6 .
		За таких обставин, суд не може вважати обґрунтованими доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_6 допускаючи ОСОБА_5 до керування автомобілем марки ГАЗ-66, д.н.з. НОМЕР_1 , знав, що той перебував в стані алкогольного сп`яніння, як такі, що не підтверджуються жодними доказами. В той же час, суд враховує, що надаючи ОСОБА_5 розпорядження щодо керування цим транспортним засобом наступного дня та не виявляючи в нього ознак сп`яніння, ОСОБА_6 цілком законно вправі був розраховувати, що ОСОБА_5 буде дотримуватися заборони керувати в стані алкогольного сп`яніння. 
		А тому, таку кваліфікуючу ознаку, як допуск ОСОБА_6 до керування транспортним засобом ОСОБА_5 , як особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння слід вважати недоведеною, і з обвинувачення виключити.
		 
		Також суд враховує, що в підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення надала суду акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 15.05.2019 за №ІФ 1220/1673/АВ, складеного інспектором праці управління Держпраці в Івано-Франківської області Державної служби України з питань праці (а.с.244-248 том 5).
		Проте, стороною захисту долучено до матеріалів провадження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 (а.с.11-17 том 7), яким задоволено позов ОСОБА_6 , визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці в Івано-Франківської області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ 1220/1673/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.06.2019.
		Зі змісту вказаного рішення вбачається, що вказана постанова виносилася на підставі акту управління Держпраці в Івано-Франківської області від 15.05.2019 за №ІФ 1220/1673/АВ за результатами інспекційного відвідування, яке визнано незаконним, таким, що проведене без відповідної правої підстави. Зокрема, таке проводилося відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, яка рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 визнана нечинною.
		А тому такий доказ, з підстав ч.1 ст.87 КПК України підлягає визнанню судом недопустимим і не може враховуватися судом при розгляді кримінального провадження.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Також суд враховує, що обвинувачений в силу ст.89 КК України вважається несудимим, проживає із матір`ю похилого віку, на обліках в психіатричному кабінеті, наркологічному диспансері не перебуває. В той же час обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, пов`язаного із загибеллю декількох людей, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння, заподіяної злочином шкоди жодному із потерпілих, цивільних позивачів не відшкодував. По місцю проживання характеризується посередньо, на час скоєного офіційно не працював. 
		Згідно з досудовою доповіддю органу пробації виправлення його без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб). 
		А тому, враховуючи наведені обставини, а також позицію потерпілих щодо необхідності суворого покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, на строк визначений в межах санкції відповідної частини статті Основної частини Кримінального кодексу України.
		При цьому, підстав для задоволення клопотання захисника та застосування ст.69 КК України суд не вбачає, поза як, в ході судового розгляду не встановлено кількох обставин, які пом`якшували б покарання ОСОБА_5 та істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. 
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		Також суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліках в психіатричному кабінеті, наркологічному диспансері не перебуває, по місцю проживання характеризується добре. Згідно з досудовою доповіддю органу пробації виправлення його можливе без ізоляції від суспільства та становить низьку небезпеку для суспільства чи окремих осіб. 
		В той же час, він обвинувачується у скоєнні нетяжкого злочину, що спричинив загибель кількох осіб та заподіяння декільком особам середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяної злочином шкоди жодному із потерпілих, цивільних позивачів не відшкодував. В судовому засіданні потерпілі висловилися щодо необхідності суворості його покарання. В тому числі потерпіла ОСОБА_78 просила призначити ОСОБА_6 максимальне покарання по закону, а матір покійної ОСОБА_11  ОСОБА_79 зазначила, що на її переконання з двох обвинувачених, саме ОСОБА_6 повинен понести найсуворіше покарання по закону.
		А тому, враховуючи наведені обставини, а також позицію потерпілих, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді реального позбавлення волі, строком визначеним в межах санкції відповідної частини статті Основної частини Кримінального кодексу України.
		При цьому, оскільки на момент подій він не займав посаду, пов`язану з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, тому підстав для призначення йому додаткового покарання суд не вбачає.
		 
		Крім цього, суд враховує, що в даному кримінальному провадженні потерпілими: ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також свідками по справі ОСОБА_24 та ОСОБА_18 заявлено в сукупності 10 цивільних позовів про стягнення моральної та матеріальної шкоди з обвинувачених, які підлягають одночасному вирішенню з кримінальним провадженням.
		Так, згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
		У ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» зазначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		Також, згідно п.24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов`язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.
		Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
		Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		Згідно із ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині) батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушені права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність.
		Протиправність дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , їх вина, а також причинний зв`язок між заподіяною ними шкодою та протиправною поведінкою, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.
		При вирішенні заявленого потерпілою та одночасно цивільним позивачем ОСОБА_80 у кримінальному провадженні, цивільного позову про солідарне стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди в розмірі 50000,00 грн., суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки розмір понесених витрат не підтверджений позивачем жодними доказами.
		Щодо позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн., суд погоджується із доводами потерпілої та одночасно цивільного позивача ОСОБА_49 про те, що внаслідок скоєння злочинів та загибелі її чоловіка ОСОБА_9 , вона, перебуваючи на другому місяці вагітності та усвідомлюючи той факт, що їх спільна дитина ніколи не побачить свого батька, перенесла сильне психологічне потрясіння і даний факт завдає їй нестерпного болю та страждання, внаслідок цього змінився її спосіб життя. А тому суд вважає, що безумовно діями обвинувачених їй було заподіяно моральну шкоду. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, а також принципу, за яким життя людини є найвищою соціальною цінністю, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову в цій частині шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_49 500000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		При вирішенні заявленого потерпілою та одночасно цивільним позивачем ОСОБА_82 у кримінальному провадженні цивільного позову про солідарне стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди, суд враховуючи наявність письмових доказів (а.с. 149, 150-154 том 1), якими стверджується факт понесення ОСОБА_82 витрат на загальну суму 4796 білоруських рублів, а саме витрат на репатріацію тіла та поховання дочки ОСОБА_11 , придбання необхідних для цього товарів, а також витрат понесених з поїздкою до кордону з Україною для дачі пояснень слідчому в кримінальному провадженні, вважає підставними її вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. 
		При цьому, як вбачається з позовної заяви, позивачем розмір матеріальної шкоди визначено по офіційному курсу білоруського рубля станом на 09.05.2019. Однак, судом встановлено, що станом на 09.05.2019 позивачем не понесено всього розміру матеріальних витрат, а тому розмір таких, суд з урахуванням правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2018 року у справі №916/1435/17, та при відсутності позиції позивача щодо визначення еквіваленту станом на день розгляду справи, визначає у національній валюті  гривнях еквівалентно за офіційним курсом білоруського рубля на день подання позову 12.11.2019 та який становить 57357,80 грн. А тому позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення.
		Щодо вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000,00 грн., суд погоджується із доводами потерпілої та одночасно цивільного позивача ОСОБА_48 про те, що внаслідок скоєння злочинів та загибелі її єдиної дочки ОСОБА_11 , вона зазнала сильних душевних та фізичних страждань, які призвели до настання інсульту, внаслідок чого вона потребує стороннього догляду. А тому суд вважає, що діями обвинувачених їй було заподіяно моральну шкоду, яка враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, повинна бути безумовно їй відшкодована за їхній рахунок. В той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, а також принципу, за яким життя людини є найвищою соціальною цінністю, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову в цій частині шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_48 500000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		При вирішенні заявленого потерпілим та одночасно цивільним позивачем ОСОБА_83 у кримінальному провадженні цивільного позову про солідарне стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди, суд враховуючи наявність письмових доказів (а.с. 222-229, 233-246 том 1), якими стверджується факт понесення ОСОБА_83 витрат на загальну суму 5129 білоруських рублів та 900 дол.США, а саме витрат на репатріацію тіла та поховання дочки ОСОБА_10 , придбання необхідних для цього товарів, вважає підставними його вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.
		В той же час, суд вважає безпідставними вимоги позивача по виплаті 3633 білоруських рублів витрачених останнім на організацію та проведення поминального обіду, оскільки «поминки» або «поминальний обід» чинним законодавством України не передбачено, крім того поминки здійснюються після поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу та не відносяться до облаштування та утримання місця поховання і суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин звичаєвого права.
		При цьому, як вбачається з позовної заяви, позивачем загальний розмір матеріальної шкоди визначено по офіційному курсу білоруського рубля станом на 09.05.2019 та долара США станом на 07.05.2019. Однак, суд з урахуванням правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2018 року у справі №916/1435/17, та при відсутності позиції позивача щодо визначення еквіваленту станом на день розгляду справи, визначає розмір таких витрат у національній валюті  гривнях еквівалентно за офіційним курсом білоруського рубля та дол.США на день подання позову 12.11.2019 та який становить 83400,23 грн. А тому позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення. 
		Щодо позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000000,00 грн., суд погоджується із доводами потерпілого та одночасно цивільного позивача ОСОБА_47 про те, що внаслідок скоєння злочинів та загибелі дочки ОСОБА_10 , він зазнав душевного болю та страждань, які і надалі продовжує отримувати, усвідомлюючи, що вона не повернеться і його життя вже ніколи не буде таким, як колись. А тому суд вважає, що діями обвинувачених йому безумовно було заподіяно моральну шкоду, яка враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його житті, глибину немайнових втрат, повинна бути компенсована за їхній рахунок. В той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, а також принципу, за яким життя людини є найвищою соціальною цінністю, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову в цій частині шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_47 500000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_14 , суд погоджується із доводами потерпілої та одночасно цивільного позивача про те, що діями відповідачів їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Зокрема, вказала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала травми хребта, у зв`язку із чим несла витрати на лікування, реабілітацію. А тому суд вважає, що діями обвинувачених їй було заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої з урахуванням представлених позивачем доказів (а.с.165-169 том 1) еквівалентно за офіційним курсом білоруського рубля на день подання позову 12.11.2019, становить 29300,80 грн. 
		Також, внаслідок отриманих травм при ДТП, порушився звичний для неї ритм життя, вона три місяці перебувала на стаціонарному лікуванні в лежачій позі, проходила тривалий курс реабілітації, пережила сильний стрес, негативні наслідки від якого відчуває по даний час. При визначенні розміру моральної шкоди, суд, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову в цій частині шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_14 150000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		При вирішенні заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_12 , суд погоджується із доводами потерпілої та одночасно цивільного позивача про те, що внаслідок скоєних злочинів вона отримала черепно-мозкову травму та перелом тазових кісток, тривалий час лікувалася, ходила на милицях та відновлювала свій стан здоров`я. Внаслідок цих подій істотно змінився її спосіб життя, відбулося порушення сталих соціальних зв`язків та активного способу життя. А тому суд вважає, що безумовно діями обвинувачених їй було спричинено моральні страждання через фізичний біль, емоційні та душевні страждання. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_12 100000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_15 , суд погоджується із доводами потерпілої та одночасно цивільного позивача про те, що діями відповідачів їй заподіяно травму руки внаслідок чого порушився звичний для неї ритм життя, в результаті пережитого стресу вона не може відновити свій попередній емоційний стан, відчуває боязнь дороги. А тому суд вважає, що безумовно діями обвинувачених їй було заподіяно моральну шкоду. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_15 100000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		Щодо заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_16 , суд погоджується із доводами потерпілого та одночасно цивільного позивача про те, що внаслідок скоєних злочинів йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки внаслідок отриманих травм, а саме перелому хребта, ребер, пневматорексу, він тривалий час перебував на лікуванні та проходив курси реабілітації, почувався пригніченим через зіпсутий відпочинок. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_16 100000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		При вирішенні заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_13 , суд погоджується із доводами потерпілого та одночасно цивільного позивача про те, що внаслідок скоєних злочинів його подорож до ОСОБА_84 перетворилася в жахливу подію небезпечну для його життя та здоров`я, була зіпсована відпустка, тривалий період внаслідок отриманих травм, він змушений був відновлювати свій стан здоров`я та доглядати за своєю подругою ОСОБА_14 та її дочкою, внаслідок цих подій відбулося порушення його сталих соціальних зв`язків та змінився активний спосіб життя. А тому суд вважає, що безумовно діями обвинувачених йому було заподіяно моральну шкоду. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_13 100000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_24 , суд погоджується із її доводами про те, що діями обвинувачених їй заподіяно матеріальних затрат та моральну шкоду, яка полягала в зіпсованій відпустці, вона та її родина пережили сильні нервові потрясіння, вона всіляко допомагала в догляді постраждалих, за свої кошти придбавала потрібні ліки, несла витрати на проживання. Всі ці обставини, пережитий біль через події, істотно негативно вплинули на зміну звичного для неї способу та ритму побуту, породили у ній постійне відчуття страху. А тому, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках та ґрунтуючись при цьому на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом солідарного стягнення із обвинувачених на користь ОСОБА_24 30000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.
		Щодо заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову ОСОБА_18 , суд приходить до висновку, що дії обвинувачених спричинили цивільному позивачу моральні страждання через пережитий фізичний біль пов`язаний з тривалим курсом лікування та реабілітації, емоційні та душевні страждання через зіпсовану відпустку, змінений спосіб життя та порушення сталих соціальних зв`язків, та з врахуванням характеру вчинених обвинуваченими протиправних дій, вимог розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір грошового відшкодування за завдану моральну шкоду повинен становити 30000,00 грн., а тому позов слід задовольнити частково.
		 
		Також, у відповідності до вимог ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинувачених в рівних частинах в користь Державного бюджету України, вартість проведених експертиз, які надані стороною обвинувачення до суду в якості доказу, вартість яких документально підтверджена. Вартість експертиз, зазначених в обвинувальному акті, які документально не підтверджені, та не надавалися стороною обвинувачення для дослідження, з обвинувачених не стягувати.
		Відповідно до положень ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів, а також вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.
		Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
		Призначити  ОСОБА_5  покарання за ч.3ст.286КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років,з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три)роки. 
		Строк покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання та подальшого безперервного тримання під вартою, з 18 год. 30 хв. 06 травня 2019 року. 
		До набрання вироком законної сили, продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , обраний ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
		 
		ОСОБА_6  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.287 КК України.
		Призначити  ОСОБА_6  покарання за ст.287КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Строк покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з часу набрання вироком законної сили та звернення його до виконання. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 період його попереднього затримання з 01.00 год. 07.05.2019 по 08.05.2019 включно.
		До набрання вироком законної сили, продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , обраний ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає у забороні йому в період доби з 22.00 год. до 07.00 год. ранку наступного дня, залишати житло за місцем свого постійного фактичного місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 ; з покладенням обов`язків, визначених ухвалою Верховинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від 03.03.2021:
		1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
		2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
		3) утримуватись від спілкування з усіма потерпілими, свідками та іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні;
		4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_85 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_85 моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок (п`ятсот тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_86 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_86 матеріальну шкоду в розмірі 57357 гривень 80 копійок (п`ятдесят сім тисяч триста п`ятдесят сім гривень вісімдесят копійок) та моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок (п`ятсот тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_87 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_87 матеріальну шкоду в розмірі 83400 гривень 23 копійки (вісімдесят три тисячі чотириста гривень двадцять три копійки) та моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок (п`ятсот тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_14 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 29300 гривень 80 копійок (двадцять дев`ять тисяч триста гривень вісімдесят копійок) та моральну шкоду в розмірі 150000 гривень 00 копійок (сто п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_12 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок (сто тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_15 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_15 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок (сто тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_16 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_16 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок (сто тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_13 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок (сто тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_24 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_24 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень 00 копійок (тридцять тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_18 по кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_18 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень 00 копійок (тридцять тисяч гривень нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати  витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 14 601 грн. 93 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот одну гривню дев`яносто три копійки).
		 
		Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження вжиті ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2019 у виді заборони користування та розпорядження, арешту автомобіля марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного на праві власності ОСОБА_88 , та одноосного причепу без реєстраційного номерного знака, якими на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_5 .
		Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження вжиті ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.05.2019 у виді арешту мобільного телефону марки «Хуавей» ІМЕІ НОМЕР_7 із сім картою НОМЕР_8 ; картонних папок із документами; пристрою запису відео марки «HIKVISION» моделі «DS-7108 HQHI-K1» серійний номер 11436967; рекламних флаєрів у кількості 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) штук; одну упаковку рекламних флаєрів «РАФТИНГ ПАРК»; рекламних флаєрфі «РАФТИНГ» у кількості 330 (триста тридцять) штук; двох блокнотів із чорновими записами; ламінованих фотокарток; ноутбука марки «Lenovo» моделі 80Е3 серійний номер PFOH35T5 із зарядним пристроєм; роутер WI-FI марки «TOTO Link»; візиток зеленого кольору із написом «Активний відпочинок у Карпатах, рафтинг на Чорному Черемоші» в кількості 36 (тридцять шість) штук; які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку на території відпочинкового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який знаходиться за адресою: урочище Довгі Толоки, с. Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область, який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_19 .
		Речові докази:
		- автомобіль марки ГАЗ-66, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_88 ;
		- одноосний причеп без реєстраційних номерних знаків та частину форкопа від автомобіля  знищити;
		- мобільний телефон марки «Хуавей» ІМЕІ НОМЕР_7 із сім картою НОМЕР_8 ; картонні папки із документами; пристрій запису відео марки «HIKVISION» моделі «DS-7108 HQHI-K1» серійний номер 11436967; рекламні флаєри у кількості 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) штуки; одна упаковка рекламних флаєрів «РАФТИНГ ПАРК»; рекламні флаєри «РАФТИНГ» у кількості 330 (триста тридцять) штук; два блокноти із чорновими записами; ламіновані фотокартки; ноутбук марки «Lenovo» моделі 80Е3 серійний номер PFOH35T5 із зарядним пристроєм; роутер WI-FI марки «TOTO Link»; візитки зеленого кольору із написом «Активний відпочинок у Карпатах, рафтинг на Чорному Черемоші» в кількості 36 (тридцять шість) штук; - повернути власнику ОСОБА_6 .
		 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст. 395 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
		Копію вироку вручити обвинуваченим, їх захисникам, прокурору, потерпілим, цивільним позивача, їх представникам.
		 
		 
		 
		   Суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...